17 серпня 2022    
Пошук
Головна » Архів » Бюлетені » 2001 рік
16.09.2001

Про результати аналізу виконання Закону України
"Про проведення економічного ксперименту
на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України"

Київ 2001

Члени Колегії Рахункової палати України:

Симоненко В.К.

Голова Рахункової палати

Маліков В.В.

Перший заступник Голови Рахункової палати

Мельничук В.Г.

заступник Голови Рахункової палати

Хропатий Б.Ф.

Секретар Рахункової палати

Вітковська Л.В.

директор департаменту контролю видатків на державне управління

Головань М.М.

директор зведеного департаменту контролю та аналізу бюджетів України

Зіпір А.П.

директор департаменту контролю видатків на промисловість та енергетику

Іваненко Ю.В.

директор департаменту контролю державного боргу та діяльності банківських установ

Невідомий В.І.

директор департаменту контролю видатків на судову владу, оборону, правоохоронну діяльність та безпеку держави

Немировський В.Л.

директор департаменту контролю використання коштів цільових бюджетних та державних позабюджетних фондів

Огородник В.С.

директор департаменту контролю видатків на АПК та виробничу інфраструктуру

Пилипенко В.П.

директор департаменту контролю за дотриманням законодавства з питань бюджету

Тахтай В.Є.

директор департаменту організації та здійснення контролю за використанням коштів державного бюджету в регіонах

Фліссак Я.А.

директор департаменту контролю видатків на соціальну сферу та науку

Про результати аналізу виконання Закону України "Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України" / За матеріалами Колегії Рахункової палати від 19.06.2001 року / Відпов. за випуск Секретар Рахункової палати. - Київ: Рахункова палата України, 2001. - Випуск 17.

© Рахункова палата України.
Матеріал офіційний.
При використанні посилання на Рахункову палату обов´язкове.


Державне регулювання проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу

З метою подолання кризового стану і стабілізації ситуації на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України 14 липня 1999 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України" (далі закон), який набрав чинності з 14 серпня 1999 року. Законом визначено, що економічний експеримент на підприємствах гірничо-металургійного комплексу проводиться з 1 липня 1999 року до 1 січня 2002 року.

Метою експерименту є створення підприємствам гірничо-металургійного комплексу умов, необхідних для збільшення обсягу виробництва продукції та надходжень до бюджету, шляхом надання підприємствам податкових пільг, зокрема:

  • ставка оподаткування прибутку підприємств встановлена в розмірі 9 відс. з одночасним спрямуванням різниці у надходженні коштів, що утворилася від зміни ставки, на поповнення обігових коштів підприємств;

  • ставка збору до Державного інноваційного фонду зменшена у 2 рази;

  • сплата відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування підприємствами-учасниками експерименту не справляється;

  • пені та штрафи, нараховані по податках і зборах, несплачених станом на 1 липня 1999 року, списуються;

  • можливість отримання на строк до 36 місяців відстрочки по сплаті податків, зборів та інших обов´язкових платежів із застосуванням нульової ставки за користування податковим кредитом;

  • пеня за несвоєчасну сплату платежів до бюджету нараховується за ставками, розмір яких дорівнює 50 відс. ставок, визначених законодавством (крім пені, нарахування, стягнення та списання якої передбачено статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті");

  • 70 відс. коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища залишаються у розпорядженні підприємств із зобов´язанням використовувати їх на здійснення природоохоронних заходів.

Крім цього, законом надається право підприємствам відносити до валових витрат до 15 відс. витрат на поліпшення основних фондів та в межах лімітів, але не більше 0,15 відс. валових витрат, збори за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу, а також передбачені інші пільги, спрямовані на поліпшення фінансово-економічного стану підприємств-учасників експерименту.

Разом з тим, закон, надаючи підприємствам гірничо-металургійного комплексу пільги, не визначив порядок та критерії включення підприємств до переліку учасників експерименту та їх виключення з переліку. Законом лише встановлено, що перелік підприємств-учасників експерименту затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань промислової політики. Крім того, законом не тільки не передбачено санкції до підприємств, що не виконали умов експерименту, а, навпаки, ставки пені, яка нараховується за несвоєчасну сплату податків, зборів та інших обов´язкових платежів, зменшено в два рази.

Перелік підприємств гірничо-металургійного комплексу, що беруть участь в експерименті, до складу якого включено 61 підприємство, було визначено Урядом лише 1 жовтня 1999 року постановою № 1820 "Про перелік підприємств гірничо-металургійного комплексу, що беруть участь у економічному експерименті", яка не визначала порядок включення підприємств до складу учасників експерименту.

Постановами Кабінету Міністрів України від 08.10.99 № 1849, від 02.11.99 № 2033 та розпорядженням від 09.12.99 № 1377-р доповнено перелік ще трьома підприємствами.

Таким чином, первинний перелік учасників експерименту остаточно був сформований лише 9 грудня 1999 року, а порядок включення підприємств до нього визначено Кабінетом Міністрів України тільки 22 грудня 1999 року постановою  2357. Тобто, цей порядок вже не впливав на механізм відбору та включення основної кількості підприємств до переліку учасників експерименту.

Пунктом 2 зазначеної постанови № 1820 Кабінет Міністрів України доручив Міністерству промислової політики України за участю Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України і Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України створити робочу групу для здійснення контролю за ходом економічного експерименту на підприємствах, що беруть у ньому участь, яка щокварталу повинна інформувати Кабінет Міністрів України про хід експерименту та надавати пропозиції щодо його припинення на підприємствах, які неефективно виконують умови експерименту, а також включення до переліку нових учасників.

На виконання цієї постанови Державним комітетом промислової політики України та його попередником (Міністерством промислової політики України) протягом 1999-2000 років видано три накази, якими затверджувалися та уточнювалися склад робочої групи, на яку покладено контроль за ходом, а також форми звітності підприємств-учасників експерименту.

До складу робочої групи, крім представників Державного комітету промислової політики України, включено представників Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, Мінекономіки України, Мінфіну України, Мінекоресурсів України, Державної податкової адміністрації України та галузевої профспілки, що сприяло всебічному розгляду щоквартальних результатів економічного експерименту та вжиття відповідних заходів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.99 № 2357 основними критеріями для прийняття рішення про включення підприємств до переліку є: питома вага товарної продукції підприємства в загальному обсязі галузі; питома вага товарної продукції, що експортується та поставляється на внутрішній ринок; питома вага підприємства у забезпеченні робочими місцями в реґіоні; рівень завантаження виробничих потужностей та переробки сировини; знос основних фондів. Залежно від галузі, до якої належить підприємство, до нього застосовуються свої (три) критерії, але воно може бути включеним до переліку за умови досягнення визначеного рівня показників і за двома критеріями.

Аналіз показників виробничої і фінансово-економічної діяльності підприємств, що вже працюють в умовах експерименту та контроль за ефективністю застосування ними пільг, а також прийняття рішення про недоцільність подальшої участі підприємства в економічному експерименті у разі відсутності в діяльності підприємства протягом кварталу позитивних зрушень, здійснює щокварталу робоча група. Відповідні матеріали вона подає Кабінету Міністрів України для прийняття рішення.

При цьому основними критеріями для прийняття рішення про виключення підприємства з експерименту, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 2357, є відсутність позитивних зрушень у обсягах виробництва товарної продукції у натуральному виразі та в діючих цінах; витратах на одну гривню товарної продукції; рентабельності реалізованої продукції; зменшенні обсягів бартерних операцій, а також несплата поточних платежів до бюджетів усіх рівнів, Пенсійного фонду, за спожиті енергоносії і природний газ; несплата збору за забруднення навколишнього природного середовища та нецільове використання зазначеного збору, що залишається в розпорядженні підприємств; тривале (більш одного кварталу) невиконання угод кооперованого виробництва та поставок продукції.

  • Довідково: Кабінет Міністрів України постановою від 06.05.2001 № 474 вніс зміни до постанови від 22.12.99 № 2357. Вони стосувалися уточнення переліку документів, що подаються підприємством-претендентом на участь в експерименті; зміни критеріїв, які є умовою включення підприємств до переліку учасників експерименту та виключення підприємств з експерименту; збільшення терміну (з одного до двох кварталів), протягом якого учасник експерименту має досягти позитивних результатів у фінансово-господарській діяльності.

Необхідно також відмітити, що за поданням Державної податкової адміністрації України у зв´язку з невиконанням окремими підприємствами зобов´язань щодо сплати поточних нарахувань до бюджету Кабінетом Міністрів України постановою від 01.03.2000 № 434 було виключено з переліку учасників експерименту 10 підприємств. Проте вже 14 березня 2000 року постановою № 481 Уряд скасував дію постанови № 434 в цій частині. Зважаючи на реґламентований постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.99 № 2357 порядок виключення підприємств з переліку учасників експерименту, це свідчить про непослідовність дій Уряду.

Постановою від 13.06.2000 № 940 Кабінет Міністрів України включив до переліку учасників експерименту ще три підприємства. Тобто, остаточно з середини 2000 року в економічному експерименті приймають участь 67 підприємств.

Таким чином, аналіз державного регулювання проведення експерименту підтверджує, що Закон України "Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України" передбачає лише надання підприємствам податкових пільг без визначення порядку та критеріїв включення підприємств до переліку учасників економічного експерименту та їх виключення з переліку. Крім того, закон не тільки не передбачає санкцій, які мають застосовуватися до підприємств, що не виконали умов експерименту, а, навпаки, значно (удвічі) знижує ставки пені, що нараховується за несвоєчасну сплату податків, зборів та інших обов´язкових платежів. Кабінетом Міністрів України постановою від 22.12.99 № 2357 усунуто недоліки закону в частині врегулювання механізму включення підприємств до переліку учасників експерименту та їх виключення з переліку.


Аналіз проведення економічного експерименту
в гірничо-металургійному комплексі України

Аналіз здійснено Рахунковою палатою на підставі матеріалів про підсумки роботи підприємств гірничо-мералургійного комплексу у ІІ півріччі 1999 року та 2000 році, наданих Державним комітетом промислової політики України.

В економічному експерименті фактично беруть участь 66 із 125 підприємств гірничо-металургійного комплексу. Включений до переліку учасників експерименту Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд участі в економічному експерименті не приймав, оскільки знаходиться в стадії будівництва і не веде виробничої діяльності.

До складу зазначених підприємств входять металургійні, гірничодобувні, коксохімічні, вогнетривні підприємства, трубні заводи, а також підприємства кольорової металургії, металевих виробів та інші.

За підгалузями гірничо-металургійного комплексу підприємства розподілені наступним чином:

Підгалузева структура підприємств гірничо-металургійного комплексу,
які протягом ІІ півріччя 1999 року та 2000 року брали участь в експерименті

Із 66 підприємств у статутному фонді 13 підприємств державі належить 100 відс., 7 підприємств від 60 до 90 відс., 3 підприємств 50 відс., 14 підприємств від 25 до 30 відс., 5 підприємств від 8 до 16 відс., а 24 підприємства повністю приватизовано. При цьому впродовж експерименту частка майна, що належить державі, зменшилася у статутних фондах 10 підприємств-учасників експерименту.

При загальному зростанні промислового виробництва в Україні за 2000 рік на 12,9 відс. обсяг виробництва учасників експерименту зріс на 53,6 відсотка. Зважаючи на те, що питома вага обсягу виробництва учасників експерименту в загальному обсязі промислового виробництва в державі становить 25,8 відс., в значній мірі економічне зростання у 2000 році в Україні обумовлено саме збільшенням виробництва на підприємствах-учасниках експерименту.

Основні зведені показники роботи підприємств гірничо-металургійного комплексу-учасників експерименту наведено в таблиці.

Основні показники, що характеризують роботу підприємств гірничо-металургійного комплексу в умовах експерименту

Показники

1999 р., факт

І півр. 2000 р., факт

ІІ півріччя 2000 року

2000 рік

факт

у відс. до
І півріччя 2000 р.

факт

у відс. до
1999 р.

Обсяг виробництва товарної продукції в діючих цінах, млн. грн.

24301,5

17055,6

19885,6

116,6

37315,3

153,6

Витрати на 1 грн. товарної продукції, грн.

0,92

0,85

0,82

96,5

0,83

90,2

Чистий доход (виручка) від реалізації, млн. грн.

24640,5

17675,1

21059,8

119,1

38734,9

157,2

Витрати на 1 грн. чистого доходу (виручки) від реалізації, млн. грн.

0,91

0,78

0,80

102,6

0,79

86,8

Питома вага експортованої продукції в загальних обсягах реалізації, відс.

37,8

47,3

45,0

-2,3*

45,7

7,9*

Валовий прибуток (збиток), млн. грн.

2034,0

-

-

-

8052,8

395,9

Рентабельність реалізованої продукції, відс.

9,1

-

-

-

26,3

17,2*

Питома вага бартерних операцій, відс.

36,1

15,7

6,5

-9,2*

11,1

-25,0*

* відсоткові пункти

За період проведення експерименту (ІІ півріччя 1999 року та 2000 рік) підприємства-учасники суттєво збільшили обсяги виробництва товарної продукції та чистого доходу (виручки) від реалізації. Одним із головних чинників, поряд із наданням підприємствам податкових пільг, було зростання попиту на світовому ринку металу, яке також супроводжувалося збільшенням цін на продукцію комплексу.

Обсяг виробництва товарної продукції
підприємствами гірничо-металургійного комплексу

У 2000 році підприємствами гірничо-металургійного комплексу вироблено товарної продукції на 53,6 відс. та отримано чистого доходу (виручки) від реалізації на 57,2 відс. більше, ніж у 1999 році. При цьому товарна продукція в порівнянних цінах в цілому зросла на 20,3 відсотка.

Зокрема, підприємства кольорової металургії збільшили виробництво за 2000 рік на 80,6 відс. та обсяг чистого доходу (виручки) від реалізації 124,7 відс., коксохімічні підприємства 78,1 та 117,5 відс., підприємства металевих виробів 69,9 та 64,4 відс., трубні підприємства 63,2 та 58,7 відс., металургійні підприємства на 53 відс., відповідно. Решта підгалузей збільшила виробництво і реалізацію продукції на 30-40 відсотків.

За підсумками 2000 року лише три підприємства-учасники експерименту зменшили обсяги як виробництва, так і реалізації продукції: Східний гірничо-збагачувальний комбінат, Дніпродзержинський коксохімічний завод та Нікопольський трубний завод.

Безумовно, що співпадання у часі надання підприємствам відповідно до закону значних податкових пільг та збільшення попиту на зовнішньому ринку позитивно позначилося на діяльності підприємств гірничо-металургійного комплексу і дозволило їм у 2000 році в 1,9 раза збільшити реалізацію продукції на експорт. В цілому, експорт продукції підприємств-учасників експерименту склав у 2000 році 17 млрд. 692,2 млн. грн. або 22,3 відс. загального товарного експорту України. При цьому питома вага експорту учасників експерименту у загальних обсягах товарного експорту збільшилася проти 1999 року на 2,9 відс. пункта. Найбільшими експортерами продукції є металургійні та гірничодобувні підприємства, а також підприємства кольорової металургії. Їх питома вага у загальному обсязі експорту продукції у 2000 році становила 88,9 відсотка.

Слід зазначити, що всі підгалузі збільшили за 2000 рік експорт продукції більш, ніж удвічі, крім металургійних підприємств та підприємств кольорової металургії, які збільшили експорт на 85 та 69 відс., відповідно.

За підсумками 2000 року зменшили реалізацію продукції на експорт тільки 8 підприємств-учасників експерименту, які відносяться до металургійної (1 підприємство), гірничодобувної (2), трубної (2), коксохімічної (1) підгалузей, а також до кольорової металургії (1) та підприємств металевих виробів (1).

Обсяг продукції, експортованої підприємствами гірничо-металургійного комплексу

Варто зазначити, що надання податкових пільг дозволило більшості підприємств-учасників експерименту наростити не лише обсяг експортованої продукції, але й збільшити обсяг реалізації на внутрішньому ринку. Так, у 2000 році він зріс проти попереднього року на 37,2 відсотка.

Відбулися позитивні зрушення у зменшенні витратності виробництва та застосуванні бартерних схем розрахунків підприємств.

У 2000 році частка бартерних операцій скоротилася проти 1999 року на 25 відс. пунктів. Всі підгалузі суттєво знизили рівень бартерних розрахунків. Найбільше скорочення бартеру відбулося на коксохімічних підприємствах (на 42,1 відс. пункта), підприємствах кольорової металургії (38,1 відс. пункта) та металевих виробів (36,5 відс. пункта). Найнижчу питому вагу бартерних операцій (2,4 відс.) мали підприємства кольорової металургії, хоча в окремих галузях вона залишалася ще на досить значному рівні: підприємства металевих виробів 24,3 відс. та вогнетривні підприємства 36,8 відсотка. За 2000 рік збільшили частку бартерних операцій лише 4 підприємства, які відносяться до металургійної (1), гірничодобувної (1), коксохімічної (1) підгалузі та до кольорової металургії (1 підприємство).

Витрати на 1 гривню товарної продукції у 2000 році в порівнянні з попереднім роком скоротилися на 0,09 грн. або 9,8 відс., а витрати на 1 гривню чистого доходу (виручки) від реалізації 0,12 грн. або 13,2 відсотка. Всі підгалузі зменшували зазначені витрати, крім коксохімічних підприємств, які збільшили витрати на 1 гривню чистого доходу (виручки) від реалізації на 6,9 відсотка. Найбільше скоротили витрати на 1 гривню товарної продукції та чистого доходу (виручки) від реалізації трубні (на 16,2 та 20,4 відс. відповідно), металургійні підприємства (10,9 і 16 відс.) і підприємства металевих виробів (10 і 12,6 відсотка). Проте 7 підприємств (металургійної 1, гірничодобувної 3, коксохімічної 2, вогнетривної підгалузі 1) за 2000 рік збільшили витрати.

В цілому зменшення бартеру та витрат на виробництво і реалізацію продукції поряд із зростаючим експортом дозволили збільшити обсяги валового прибутку і рентабельність реалізованої продукції.

У 2000 році загальна рентабельність реалізованої продукції збільшилася проти 1999 року на 17,2 відс. пункта. Найбільшу рентабельність у 2000 році мали вогнетривні (35,2 відс.), коксохімічні (29,9 відс.), гірничодобувні (28,9 відс.), трубні (28,6 відс.) та металургійні (26,7 відс.) підприємства. При цьому слід зазначити, що найбільше зросла рентабельність на трубних підприємствах (на 27,3 відс. пункта), а коксохімічні підприємства зменшили її за рік на 9,7 відс. пункта.

За підсумками 2000 року лише два підприємства мали від´ємну рентабельність: МК ім. Дзержинського та Макіївський МК. Крім цього, 13 підприємств (металургійних 1, гірничодобувних 3, кольорової металургії 1, коксохімічних 6, металевих виробів 1, вогнетривних 1) зменшили рентабельність проти 1999 року.

Валовий прибуток у 2000 році в цілому збільшився майже в 4 рази. Найбільше валовий прибуток зріс на трубних (у 28 разів), металургійних (5,6 раза) підприємствах, підприємствах металевих виробів (7,7 раза) та кольорової металургії (3 рази). За 2000 рік лише два підприємства отримали збиток: Макіївський МК у сумі 36 млн. грн. та Мужіївський золотополіметалевий рудник 1,6 млн. грн., а також три підприємства зменшили проти попереднього року обсяг валового прибутку: Східний ГЗК, Дніпродзержинський КХЗ та Донецьккокс.

Однак наведені позитивні зрушення, практично, не відобразилися на структурі витрат підприємств. Частка витрат на поліпшення основних фондів у загальному обсязі витрат на виробництво товарної продукції у 2000 році в цілому по галузі скоротилася на 0,9 відс. пункта і склала 6,6 відс., а частка витрат на заробітну плату становила 10,5 відс. і збільшилася за рік лише на 1 відс. пункт. В цілому у 2000 році витрати на поліпшення основних фондів збільшилися проти 1999 року на 344,8 млн. грн. або 19,6 відс. і склали 2 млрд. 100,5 млн. грн., чисельність працюючих на підприємствах гірничо-металургійного комплексу зросла майже на 12 тис. чол. і становила 463,2 тис. чол., а середня заробітна плата на 28,2 відс., до рівня 378,5 гривень. Тобто, залишаються високими частка витрат підприємств на сировину, матеріали та енергоносії.

Необхідно додати, що право стосовно віднесення витрат на поліпшення основних фондів груп 1 і 3, введених у дію до 1 січня 1993 року, у розмірі 15 відс. їх балансової вартості до складу валових витрат підприємствами-учасниками експерименту у повному обсязі не використано. У 2000 році витрати, віднесені до складу валових витрат і спрямовані на поліпшення таких основних фондів склали лише 9,5 відс. балансової вартості.

Поліпшилась платіжна дисципліна підприємств в частині розрахунків із виплати заробітної плати та оплати спожитих енергоносіїв.

Існуюча на початок експерименту заборгованість із заробітної плати скоротилася на 12,2 млн. гривень. Більшість підприємств нараховану протягом 2000 року заробітну плату сплачувала повністю. Незначно збільшили заборгованість із заробітної плати 4 підгалузі, зокрема: підприємства металургійної підгалузі сплатили 98,3 відс. нарахованої заробітної плати, трубної 97,3 відс., вогнетривної 94,9 відс., підприємства металевих виробів 94,1 відсотка. Не у повному обсязі сплатили нараховану у 2000 році заробітну плату 17 підприємств: металургійних 4, гірничодобувних 4, кольорової металургії 1, трубних 2, коксохімічних 1, металевих виробів 2, вогнетривних 2 та інших 1 підприємство.

Підприємства-учасники експерименту значно скоротили заборгованість за спожиті енергоносії. Всього ними у 2000 році зменшено заборгованість за енергоносії на 237,7 млн. грн., у тому числі, за електроенергію на 195,6 млн. грн. та природний газ на 42,1 млн. гривень. При цьому більш ніж 80 відс. коштів, сплачених в погашення заборгованості за енергоносії, припадає на металургійну та гірничодобувну підгалузі. Однак, поряд з цим, у 2000 році збільшили заборгованість за спожиті енергоносії 21 підприємство, зокрема: металургійних 6, гірничодобувних 4, кольорової металургії 4, трубних 2, коксохімічних 2, металевих виробів 1, вогнетривних 1 та інших 1.

Протягом експерименту скоротився рівень кредиторської заборгованості підприємств-учасників експерименту. Станом на 1 січня 2001 року кредиторська заборгованість склала 12 млрд. 912 млн. грн. і зменшилася в порівнянні з 1 липня 1999 року на 18,2 відсотка. А дебіторська заборгованість збільшилися в 1,3 раза і станом на 1 січня 2001 року становила 8 млрд. 96,7 млн. гривень. Найбільшими кредиторами були металургійні підприємства 4 млрд. 606,4 млн. грн. (56,9 відс.), гірничодобувні 1 млрд. 213,3 млн. грн. (15 відс.), кольорової металургії 1 млрд. 8,6 млн. грн. (12,4 відс.) та коксохімічні 732,9 млн. грн. (9,1 відсотка).

Наприкінці року зменшилися обсяги виробництва і реалізації продукції та валового прибутку підприємств гірничо-металургійного комплексу, причиною чого було погіршення кон´юнктури зовнішнього ринку, яке супроводжувалося як скороченням попиту та падінням цін на їх продукцію, так і продовженням проведення антидемпінгових розслідувань щодо українського експорту, а також відкриттям нових розслідувань, у тому числі, і Російською Федерацією проти української трубної продукції. Зокрема, виробництво товарної продукції у ІІ півріччі 2000 року скоротилося в порівнянні з І півріччям 2000 року на окремих підприємствах гірничодобувної, коксохімічної, вогнетривкої підгалузей і кольорової металургії, а також металургійної та трубної промисловості.

В цілому ж падіння попиту на світовому ринку металу наприкінці року призвело до скорочення обсягів експорту, що зменшило темпи зростання рентабельності реалізованої продукції та обсягу валового прибутку. Зокрема, у IV кварталі 2000 року в цілому експорт скоротився проти попереднього кварталу на 7,8 відс. (386,9 млн. грн.), рентабельність реалізованої продукції на 10 відс. пункта, валовий прибуток на 27,8 відс. (680,1 млн. гривень). При цьому досить стабільним був внутрішній ринок, оскільки загальні обсяги реалізації скоротилися за цей же період лише на 0,1 відс. або 9,2 млн. гривень.

Слід зазначити, що валовий прибуток у IV кварталі 2000 року проти попереднього кварталу зменшили 10 з 12 металургійних, 5 з 6 трубних, 8 з 12 гірничодобувних, по 5 з 9 вогнетривних підприємств і підприємств кольорової металургії, а також 4 з 6 коксохімічних підприємства.

Тобто, зростання виробництва гірничо-металургійного комплексу, яке відбулося, надто нестійке, оскільки в своїй більшості залежало від кон´юнктури зовнішнього ринку. Тому, без існування зростаючого та постійного попиту на внутрішньому ринку, неможливо очікувати стабільного зростання у гірничо-металургійному комплексі з відповідним збільшенням надходжень до бюджету.

Сприятлива кон´юнктура ринку, поряд з іншими чинниками, протягом майже всього терміну проведення експерименту дозволила суттєво збільшити базу оподаткування. В цих умовах скорочення ставки податку на прибуток на 70 відс. та збору до Державного інноваційного фонду на 50 відс. не призвело до відповідного зниження нарахувань. За період проведення експерименту нарахування податку на прибуток підприємств в середньому збільшилися проти І півріччя 1999 року в 3,8 раза, а нарахування збору до Державного інноваційного фонду зменшилися в середньому лише на 20-25 відсотків.

Необхідно також відмітити, що погіршення фінансово-господарських показників діяльності підприємств-учасників експерименту наприкінці 2000 року було викликане зростанням цін на паливно-енергетичні та сировинні ресурси.

  • Довідково. За інформацією Державного комітету промислової політики України у І кварталі 2001 року продовжувалася дія негативних чинників. Підприємства працювали в умовах суттєвого погіршення кон´юнктури світового ринку металів: скорочення попиту на продукцію та зниження цін. Водночас підвищувалися ціни на внутрішньому ринку на паливно-енергетичні ресурси та залізничні тарифи на вантажні перевезення. Незважаючи на це, виробництво чавуну у І кварталі 2001 року проти IV кварталу 2000 року зросло на 0,3 відс., агломерату на 1,2 відс., прокату на 1,3 відс., а сталі незначно зменшилося, на 0,2 відсотка. При цьому обсяги чистого доходу (виручки) від реалізації продукції та експорту І кварталі 2001 року у порівнянні з попереднім кварталом також несуттєво скоротилися на 1,9 та 1,7 відс. відповідно, хоча у порівнянні з І кварталом 2000 року вони збільшилися на 22,8 та 12,6 відсотка. Продовжували зменшуватися і обсяги бартерних операцій.

  • Тобто, при скороченні темпів росту позитивна динаміка в діяльності підприємств-учасників експерименту на початку 2001 року збереглася.

Аналіз повноти сплати підприємствами-учасниками експерименту окремих податків та зборів, а також виконання ними вимог закону, свідчить про наступне.

В ході експерименту поліпшився стан сплати податку на прибуток. При нарахованому з початку експерименту за пільговою ставкою (9 відс.) податку на прибуток у сумі 699,1 млн. грн. фактично сплачено з урахуванням погашення заборгованості 717,3 млн. грн. або 102,6 відс., у тому числі, в 2000 році з нарахованої суми 606,6 млн. грн. надійшло до бюджету 617,7 млн. грн. або 101,8 відсотка. Однак 16 підприємств не у повному обсязі сплатили нарахований податок на прибуток, зокрема: металургійних 1, гірничодобувних 8, трубних 1, коксохімічних 4, вогнетривних 1 та інших 1 підприємство.

Залишився незадовільним стан сплати збору до Державного інноваційного фонду. З нарахованого за час експерименту збору у сумі майже 241 млн. грн. сплачено лише 227,7 млн. грн. або 94,5 відсотка. При цьому у 2000 році рівень сплати збору становив лише 80,6 відсотка. Так, на інших підприємствах рівень сплати збору становив тільки 45 відс., трубних 72,9 відс., гірничодобувних 88,3 відс., металургійних 89,7 відс. та на підприємствах металевих виробів 94,4 відсотка.

У 2000 році не сплатили у повному обсязі нарахований збір до Державного інноваційного фонду 26 підприємств: металургійних 7, гірничодобувних 6, кольорової металургії 1, трубних 4, коксохімічних 3, металевих виробів 3, інших 2 підприємства.

Не всіма підприємствами-учасниками експерименту виконувалася вимога закону щодо спрямування різниці від зміни ставки податку на прибуток на поповнення своїх обігових коштів. За час проведення експерименту не спрямовано на поповнення обігових коштів 93,2 млн. грн. (6 відс. належної суми), з них підприємствами кольорової металургії 41,8 млн. грн. або 61,9 відс., металургійними підприємствами 33,5 млн. грн. або 3 відс. та гірничодобувними 10,6 млн. грн. або 7,4 відс. належної суми. Не виконали вимогу закону 19 підприємств: металургійних 5, гірничодобувних 7, кольорової металургії 2, трубних 2, коксохімічних 1, металевих виробів 1, інших 1 підприємство.

Також не у повному обсязі використані кошти збору на природоохоронні заходи за забруднення навколишнього природного середовища, що залишилися у розпорядженні підприємств. Всього у 2000 році підприємствами комплексу найбільшими забруднювачами природного середовища не використано на природоохоронні заходи близько 3,2 млн. грн. або 6,3 відс. коштів, у тому числі, 2,1 млн. грн. або 8,9 відс. коштів, що залишилися в розпорядженні металургійних підприємств. Не використали у повному обсязі зазначені кошти 17 підприємств: металургійних 4, гірничодобувних 3, кольорової металургії 4, трубних 2, коксохімічних 2, вогнетривних 2 підприємства.

Незважаючи на надані законом пільги, підприємства продовжували у неповному обсязі сплачувати обов´язкові платежі до бюджету, про що свідчить значна сума нарахувань пені та штрафів за несвоєчасну сплату поточних нарахувань з податків, зборів та інших обов´язкових платежів. Тобто, надана підприємствам пільга із нарахування пені за несвоєчасну сплату поточних нарахувань з податків, зборів та інших обов´язкових платежів (у розмірі 50 відс. діючої ставки) не стимулювала підприємства вчасно виконувати свої зобов´язання перед бюджетом. Так, лише у 2000 році підприємствам-учасникам експерименту нараховано пені та штрафів на суму 46,7 млн. грн., з яких сплачено 37,1 млн. грн. або 79,4 відсотка. При цьому підприємствам станом на 1 липня 1999 року вже було списано пені і штрафів, нарахованих через несвоєчасну сплату податків, зборів та інших обов´язкових платежів, на суму 714,9 млн. гривень. Серед підгалузей найбільші суми списано металургійній (362,8 млн. грн. або 50,7 відс.), гірничодобувній (191,9 млн. грн. або 26,8 відс.) та трубній (44,4 млн. грн. або 6,2 відсотка) підгалузям.

Слід зазначити, що з наданих відповідно до закону відстрочок з платежів до бюджету на загальну суму 1 млрд. 919,2 млн. грн. сплачено 113,5млн. грн. або менш, ніж 6 відсотків. Варто відмітити, що надані підприємствам відстрочки в більшості не будуть ними повернуті, оскільки відповідно до статті 18 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов´язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" всім без винятку платникам податку списується податковий борг, а також пеня і штрафи, нараховані на нього, які виникли станом на 31.12.99 і не сплачені станом на 21.02.2001.

В цілому, за період експерименту, підприємствам галузі надано пільг із сплати податків, зборів та інших обов´язкових платежів на загальну суму 2 млрд. 13,3 млн. грн. та ними сплачено по відповідних податках та зборах близько 945 млн. грн. або 46,9 відс. обсягу пільг. При цьому зростання бази оподаткування призводило як до збільшення нарахувань податків та зборів до бюджету, так і до збільшення обсягів пільг, які отримували підприємства. Слід додати, що середньоквартальні надходження податку на прибуток підприємств (з урахуванням погашення заборгованості минулих періодів) за час проведення експерименту у порівнянні з І півріччям 1999 року зросли більш, ніж у 10 разів, і склали 119,6 млн. грн., а збору до Державного інноваційного фонду у 4 рази і становили майже 38 млн. гривень.

Таким чином, за період проведення експерименту відбулося реальне зростання виробництва на підприємствах, які беруть участь у ньому. При загальному зростанні промислового виробництва в Україні за 2000 рік на 12,9 відс. обсяг виробництва учасників експерименту зріс на 53,6 відсотка.

Через зростання попиту на зовнішньому ринку збільшився обсяг експортованої продукції. Зростав і обсяг реалізації на внутрішньому ринку.

Відбулися позитивні зрушення у зменшенні витратності виробництва та застосуванні бартерних схем розрахунків підприємств. В цілому зменшення бартеру та витрат на виробництво і реалізацію продукції поряд із зростаючим експортом дозволили збільшити обсяг валового прибутку та рентабельність реалізованої продукції. У 2000 році валовий прибуток перевищив рівень 1999 року майже у 4 рази.

На підприємствах галузі зросла чисельність працюючих та підвищилася середня заробітна плата. При цьому поліпшилась платіжна дисципліна підприємств в частині розрахунків із виплати заробітної плати та оплати спожитих енергоносіїв.

У ІV кварталі 2000 року в галузі скоротився експорт, знижувалася рентабельність, зменшувався обсяг валового прибутку підприємств. Причиною цього було погіршення кон´юнктури зовнішнього ринку, проведення антидемпінгових розслідувань щодо українського експорту, зростання цін на паливно-енергетичні ресурси.

Скорочення ставки податку на прибуток на 70 відс. не призвело до зниження нарахувань податку. За період проведення експерименту нарахування збільшилися у 3,8 раза. Проте не всі підприємства виконали вимогу закону щодо спрямування різниці від зміни ставки податку на прибуток на поповнення своїх обігових коштів.

Як свідчить аналіз, залишився незадовільним стан сплати збору до Державного інноваційного фонду. При цьому зменшення ставки збору на 50 відс. не вплинуло на зменшення нарахувань збору.

Не всі кошти збору за забруднення навколишнього природного середовища, що залишилися у розпорядженні підприємств, використано на природоохоронні заходи.

Незважаючи на надані законом пільги, підприємства продовжували у неповному обсязі сплачувати обов´язкові платежі до бюджету, що підтверджує значна сума нарахувань пені та штрафів. Надана підприємствам пільга із нарахування пені (у розмірі 50 відс. діючої ставки) за несвоєчасну сплату поточних нарахувань з податків, зборів та інших обов´язкових платежів не стимулювала підприємства вчасно виконувати свої зобов´язання перед бюджетом.

З наданих відповідно до закону відстрочок з платежів до бюджету на загальну суму 1 млрд. 919,2 млн. грн. сплачено 113,5 млн. грн. або менше, ніж 6 відсотків. Слід зазначити, що надані підприємствам відстрочки в більшості не будуть ними повернуті, оскільки відповідно до статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов´язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" всім без винятку платникам податку списується податковий борг, а також пеня і штрафи, нараховані на нього, які виникли станом на 31.12.99 і не сплачені станом на 21.02.2001.


За результатами розгляду матеріалів здійсненого аналізу Колегія Рахункової палати
зробила наступні висновки:

  1. Реалізація Закону України "Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України" шляхом надання підприємствам-учасникам експерименту податкових пільг створила умови для подолання кризового стану в гірничо-металургійному комплексі України, дозволила наростити учасниками експерименту обсяги виробництва та реалізації продукції, збільшити надходження до бюджету податків, зборів та інших обов´язкових платежів, що й було головною метою закону.
  2. На діяльності підприємств в період експерименту позитивно позначилося співпадання в часі надання їм податкових пільг та зростання попиту на зовнішньому ринку на продукцію гірничо-металургійного комплексу.

    В цілому, учасники експерименту виробили у 2000 році товарної продукції в діючих цінах на 53,6 відс. та отримали чистого доходу (виручки) від реалізації на 57,2 відс. більше, ніж у 1999 році. Реальне зростання виробництва товарної продукції загалом склало 20,3 відс. і відбулося майже на всіх підприємствах.

    За рік обсяг експорту продукції учасниками експерименту зріс в 1,9 раза, а обсяг реалізації продукції на внутрішньому ринку на 37,2 відсотка.

    Збільшення обсягу реалізації продукції при зменшенні витрат на її виробництво дозволило збільшити за 2000 рік валовий прибуток майже в 4 рази та рентабельність на 17,2 відс. пункта.

  3. Зростання бази оподаткування призводило до збільшення нарахувань податків і зборів та обсягів пільг, отриманих підприємствами, що позитивно позначалось як на надходженнях до бюджету, так і на фінансовому стані учасників експерименту.

    При скороченні ставки податку на прибуток підприємств на 70 відс. нарахування податку за період експерименту в середньому зросли проти І півріччя 1999 року в 3,8 раза, а зниження вдвічі ставки збору до Державного інноваційного фонду призвело до зменшення нарахувань збору лише на 20-25 відсотків.

    Середньоквартальні надходження до бюджету податку на прибуток підприємств за період експерименту зросли у порівнянні з І півріччям 1999 року більш, ніж у 10 разів, а збору до Державного інноваційного фонду у 4 рази.

  4. Зростання виробництва на підприємствах-учасниках експерименту надто нестійке, оскільки в більшості залежало від кон´юнктури зовнішнього ринку, а не спиралося на постійно зростаючий попит на внутрішньому ринку. Це не дає підстав очікувати в наступні періоди темпів зростання виробництва на підприємствах-учасниках експерименту на рівні, досягнутому у 2000 році.

    Погіршення, наприкінці 2000 року, кон´юнктури зовнішнього ринку, викликане скороченням попиту на металопродукцію та падінням цін на неї, призвело до скорочення у ІV кварталі 2000 року проти попереднього кварталу обсягу експорту продукції учасниками експерименту на 7,8 відс. або 386,9 млн. грн., зменшення рентабельності реалізованої продукції на 10 відс. пунктів та обсягу валового продукту на 27,8 відс. Або 680,1 млн. гривень.

  5. Не всіма підприємствами-учасниками експерименту виконувалася вимога Закону України "Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України" щодо спрямування різниці від зміни ставки податку на прибуток на поповнення своїх обігових коштів. Всього за період експерименту не спрямовано 93,2 млн. грн. або 6 відс. належної суми.
  6. В цілому відсутні суттєві зрушення в структурній перебудові підприємств гірничо-металургійного комплексу, які беруть участь в експерименті.
  7. Структура витрат підприємств-учасників експерименту на виробництво продукції, практично, не змінилася. Залишилася високою частка витрат підприємств на сировину, матеріали та енергоносії.
  8. Закон України "Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України" передбачає лише надання підприємствам пільг та не визначає при цьому порядку включення підприємств до переліку учасників експерименту та їх виключення з переліку.
  9. Законом України "Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України" не передбачено санкції до підприємств, що не виконали умов експерименту. Напроти, ставку пені, яка нараховується за несвоєчасну сплату податків, зборів та інших обов´язкових платежів, зменшено удвічі, що не стимулювало підприємства у повному обсязі сплачувати поточні нарахування.
  10. Надані підприємствам-учасникам експерименту відстрочки з платежів до бюджету через прийняття Закону України "Про порядок погашення зобов´язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в більшості не будуть сплачені. Розрахунково, ця сума може скласти близько 1,8 млрд. гривень.< У разі продовження економічного експерименту, можливо поширити дію Закону України "Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України" на окремі машинобудівні підприємства.

Відповідно до статей 28,30 Закону України "Про Рахункову палату" інформацію про результати аналізу виконання Закону України "Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України" направлено Кабінету Міністрів України.

Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України