Розглянуто Колегією Рахункової
палати
24.11.2009
Корупційний зашморг Україна
розв'язує
чи затягує ще дужче?
Колегія Рахункової палати
розглянула Звіт про результати
аналізу відповідності діючого
нормативно-правового врегулювання
питання боротьби з корупцією в
Україні вимогам висновків GRECO.
Результати аналізу показали, що
корупційний спрут уразив фактично
всі сфери суспільства, але
найнебезпечнішим є те, що корупція
перетворилася на функціонально
важливий спосіб існування
можновладців. Причина
непереможності корупції - вкрай
недосконала, недопрацьована,
практично відсутня
нормативно-правова база, яка не
відповідає загальноприйнятим
стандартам міжнародно-правових
актів у цій сфері. В державі
визначилась неефективність
будь-яких політичних ініціатив
GRECO. Затверджені Урядом заходи
боротьби з корупцією є профанацією,
оскільки не містять конкретних
механізмів їх реалізації. Зовнішній
прояв цього - "хронічне
невиконання" основних раніше
прийнятих нормативно-правових актів
з питань боротьби з корупцією, а
також рекомендацій міжнародних
експертів у цій сфері - GRECO.
Навіть новостворена антикорупційна
інституція - Урядовий уповноважений
з питань антикорупційної політики
не відповідає вимогам міжнародних
правових актів: процедура
призначення керівника не прописана
чітко, не визначені критерії
забезпечення професійними кадровими
ресурсами та належним
фінансуванням.
Протягом 2008-2009 років в Україні
реалізуються міжнародні проекти з
протидії корупційним явищам на
загальну суму майже 32 млн.
доларів, але інформація про рух цих
коштів в Україні відсутня, ні
Мінфін, ні Держказначейство
використання їх взагалі не
контролюють.
У порушення бюджетного
законодавства України ті структури,
які за кошти міжнародних
організацій мають привести
українську антикорупційну
нормативну базу у відповідність з
європейськими вимогами, не мають
правових підстав отримувати
інформацію про фінанси від своїх же
донорів. Фактично має місце
черговий правовий казус: міжнародну
допомогу отримують і нею
розпоряджаються одні державні
структури, а працюють і розробляють
законодавство абсолютно інші.
Витративши 32 млн. дол. де-юре,
систему антикорупційного
законодавства на сьогодні в Україні
не створено.
За висновками GRECO в Україні лише
Рахункова палата визнана гідною для
наслідування іншими державними
органами. Однак, всупереч
рекомендаціям GRECO та міжнародним
стандартам законодавчого
унормування питання боротьби з
корупцією, Уряд не включив до
проекту Плану заходів щодо
реалізації Концепції подолання
корупції в України "На шляху до
доброчесності" підготовку
законопроекту про внесення змін до
статті 98 Конституції України в
частині надання Рахунковій палаті
повноважень з контролю місцевих
бюджетів. Таким чином, Уряд свідомо
йде на невиконання рекомендацій
GRECO, застосовуючи замість
незалежного зовнішнього контролю
Рахункової палати "ручний"
підвідомчий йому контроль Головного
контрольно-ревізійного управління
України.
Півкроки та півзаходи до реального
подолання корупції. Чимало
законодавчих документів
передбачають боротьбу лише з
наслідками тінізації економіки та
корупції, а не з причинами цих
явищ. У більшості випадків
українське законодавство створює
благодатне підгрунтя для здійснення
корупційних дій як у стосунках
влади, так і бізнесу. В першу чергу
це стосується законодавства у сфері
державних закупівель.
За 1,5 року Рахункова палата
надіслала до Генпрокуратури більше
30 рішень за підсумками
контрольно-аналітичних заходів з
очевидними корупційними ознаками.
Реакція відсутня.
|