23 травня 2022    
Пошук
Головна » Архів » Події та зустрічі » 2010 рік
24.06.2010

Попереджувати катастрофи найдешевше

У Києві в приміщенні Рахункової палати України 24 і 25 червня проходить ІІ засідання спеціальної групи вищих органів фінансового контролю Європи (EUROSAI) з аудиту коштів, що виділяються державами на попередження і ліквідацію наслідків техногенних і природних катастроф.

Основним досвідом проведення міжнародних аудитів використання бюджетних коштів на зазначені цілі є розуміння того, що вартість ліквідації наслідків катастроф можна зменшити або збільшити, направляючи більше або менше зусиль на їхнє попередження. При цьому одним з найважливіших елементів є ефективність міжнародної співпраці у цій сфері.

Саме тому у 2008 р. на конгресі EUROSAI у Кракові Рахункова палата України порушила питання про необхідність створення спеціальної групи, яка б вивчала проблему і давала рекомендації органам державного управління щодо побудови системи фінансування передбачення і попередження катастроф, методик спрямування коштів, розподілу між структурами, виявлення важливих напрямів тощо.

Як зазначив головуючий на засіданні Голова Рахункової палати України Валентин Симоненко, спільний висновок аудиторів країн - учасниць спеціальної групи свідчить: "Доля кожної держави однаковою мірою залежить від глобальних змін клімату і глобальної економіки, і поодинці вже ніхто у світі з цими проблемами не впорається. Отриманий досвід перевірок дає підстави констатувати, що недооцінка небезпечних чинників, несвоєчасні попереджувальні заходи є причиною катастрофічних наслідків, яких можна було б уникнути. Від функціонування в державі єдиної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру залежить здоров'я і життя мільйонів людей, це питання носить соціальний характер".

Валентин Симоненко підкреслив, що з часу проведення першого засідання минув рік і актуальність створення спеціальної групи очевидна, оскільки у світі вже майже щодня повсюдно виникають природні і техногенні катастрофи. За останні 5 років збитки від них становили 120-140 млрд доларів, а кількість жертв перевищила 100 тис. чоловік, постраждалих же у 5-6 разів більше. Катастрофи, власне, вийшли на перші позиції всіх прогнозних ризиків існування держав і людства в цілому. Висновки вчених і аналітиків свідчать: уже через 5 років весь приріст світового ВВП буде спрямований на відшкодування збитків від катастроф.

Упродовж 2005-2010 років Рахунковою палатою України проведено 8 міжнародних аудитів. Зокрема, це:

-українсько-угорський контроль протипаводкової готовності регіону Верхньої Тиси (2005 рік);

-виконання протипаводкових заходів на прикордонних водах України та Республіки Польщі (2006 рік);

-спільно з Білоруссю і Польщею аудит стану захисту від забруднення вод басейну річки Західний Буг (2006 рік);

-виконання Угоди між Урядом України та Урядом Словацької Республіки з питань водного господарства у прикордонних водах (2007 рік);

-міжнародний координований аудит Чорнобильського фонду «Укриття» (2008 рік);

-спільно з Болгарським аудиторським офісом аудит виконання положень Бухарестської конвенції про захист Чорного моря від забруднення (2008 рік);

-спільно з Рахунковим комітетом з контролю за виконанням республіканського бюджету Республіки Казахстан аудит ефективності використання коштів, виділених Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на попередження надзвичайних ситуацій та ліквідацію їх наслідків (2009 рік).

Відповідаючи на запитання журналістів, Голова Рахункової палати України зауважив, що в нашій державі не створено досконалої і прозорої системи спрямування державних коштів на попередження надзвичайних ситуацій як природного, так і техногенного характеру. В бюджеті кошти розподілені, за даними Рахункової палати, за 6 напрямами та відомствами, що не дає можливості точно оцінити їхню достатність і передбачити ефективність використання.

Водночас, як поінформував Валентин Симоненко, в Україні створено систему моніторингу, який дозволив виокремити першочергові напрями фінансування попередженя катастроф - подолання наслідків Чорнобильської аварії, збереження екосистеми Чорного моря, реструктуризація і ліквідації об'єктів колишніх гірничодобувних підприємств та здійснення невідкладних природоохоронних заходів у зоні їх діяльності. "Тривають негативні прогресуючі процеси старіння виробничого фонду нашої економіки, - зауважив Голова Рахункової палати. - І якщо у світі техногенні аварії становлять третину, а природні дві третини від загальної кількості катаклізмів, то в Україні все навпаки! Дві третини надзвичайних ситуацій - це техногенні аварії. Тому Рахункова палата б'є на сполох, адже інженерну інфраструктуру наших виробництв необхідно оновлювати якомога швидше".

До об'єктів, що несуть потенційні ризики техногенних катастроф, належать, зокрема, колишні гірничодобувні підприємства з підземного видобутку залізної руди (Кривбас), кольорових металів (Донбас) та мінеральної сировини для хімічної промисловості і виробництва мінеральних добрив (Львівська та Івано-Франківська області).

Результати аудитів свідчать, що держава фактично не може забезпечити своєчасне і достатнє фінансування всіх витрат, пов'язаних з реструктуризацією та проведенням рекультиваційних робіт, що призводить до постійного збільшення термінів їхнього виконання. Як наслідок, вартість робіт постійно зростає. Під час ІІ засідання спеціальної групи EUROSAI було названо кілька причин зволікання з проведенням належних робіт і здорожчання вартості заходів з ліквідації наслідків катастроф:

- недостатня якість відповідного програмного забезпечення у цій сфері, що свідчить про відсутність загальнодержавного бачення цієї проблеми, унеможливлює пооб'єктну оцінку черговості заходів, які необхідно виконувати для попередження техногенних катастроф, перешкоджає вишуканню реальних та достатніх для її вирішення джерел фінансування. Тож основний тягар фінансування покладено на державний бюджет України;

- недоліки проектів із попередження катастроф техногенного характеру. Ці проекти часто носять відокремлений та розрізнений характер, недостатньо кореспондуються між собою, а заходи, що виконуються згідно із зазначеними проектами, вирішують лише часткові питання, а не проблему в цілому;

- недостатність контролю з боку уповноважених органів та установ за виконанням робіт, що спричиняє низьку якість проведення робіт, довільну зміну пріоритетів і черговості при їх виконанні, розпорошення коштів на маловагомі види робіт та, в кінцевому результаті, порушення термінів здійснення необхідних заходів.

У роботі ІІ засідання спеціальної групи ЕUROSAI беруть участь представники ВОФК: Аудиторського суду Королівства Бельгії, Державного аудиторського офісу Угорської Республіки, Офісу Генерального аудитора Королівства Норвегії, Вищої палати контролю Республіки Польщі, Рахункової палати Російської Федерації, Рахункової палати України, а також представники профільних міністерств та відомств України, зокрема МНС, Мінпромполітики, Держкомводгоспу, Фонду держмайна, Національної академії наук України, вітчизняні та міжнародні експерти, у тому числі Програми розвитку ООН. Крім того, на засідання прийшли учасники координованого аудиту EUROSAI із захисту Чорного моря від забруднення з Грузії, Республіки Румунії і Турецької Республіки.

Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України