16 травня 2022    
Пошук
Головна » Архів » Інтерв'ю та авторські публікації працівників РП » 2011 рік
08.04.2011

08. 04.2011

ВАЛЕНТИН СИМОНЕНКО: ВСЕПЛАНЕТАРНА КАТАСТРОФА
ОБ'ЄДНАЛА АУДИТОРІВ СВІТУ

Чорнобильську трагедію Валентин Симоненко зустрів на посаді мера Південної Пальміри. Відтоді прагнення сприяти подоланню її наслідків супроводжувало його діяльність постійно: в іпостасі «губернатора» Одещини, під час роботи в Кабінеті Міністрів, Адміністрації Президента і Верховній Раді, де В. Симоненка було обрано першим головою Рахункової палати України, яку він очолює вже понад 14 років поспіль.

- Про аварію на Чорнобильській АЕС одесити і, звичайно, я дізналися ще до того, як про неї було повідомлено офіційно. У Володимира Висоцького є такі рядки: «ходят слухи по дворам». До нас ці «чутки», враховуючи міжнародні зв'язки Одеси, дійшли з різних закордонних джерел. Невдовзі, на жаль, вони підтвердилися.

Не знаючи про масштаби трагедії, відреагували на неї спочатку, м'яко кажучи, неадекватно. Пригадую, як я заперечував проти передачі Києву ста поливомийних машин зі 126 одиниць цієї спецтехніки, яку завдяки особистим контактам (а не в плановому порядку) ми звозили звідусіль. На бюро обкому партії (де інформації було більше) мені «розкрили» очі на жахливі наслідки аварії на атомній станції, в чому я й сам переконався, побувавши в чорнобильській зоні.

Із п'ятого-шостого травня ми почали готувати одеські оздоровчі й санітарно-лікувальні заклади для приймання евакуйованих. Із цього приводу доводилося часто спілкуватися з тодішнім Головою Президії Верховної Ради УРСР Валентиною Шевченко, яка побувала в Одесі й переконалася, що ми здатні гідно зустріти постраждалих.

У Куяльнику, наприклад, тоді прийняли понад три тисячі сімей із дітьми. Валентина Семенівна часто спілкувалася з жінками-ліквідаторами, які лікувалися у нас, допомагала нам оперативно вирішувати різні проблеми, пов'язані з їх оздоровленням. Саме тому її не без підстав називали «нашою берегинею». І нині, наскільки мені відомо, одесити, наслідуючи започатковану нею традицію, продовжують опікуватися хворими, ураженими Чорнобилем.

- Відомо, що обіймаючи різні посади, Ви, Валентине Костянтиновичу, були безпосередньо причетні до розробки відповідних нормативно-правових актів щодо подолання наслідків аварії на ЧАЕС, соціального захисту ліквідаторів і потерпілих громадян, бюджетного забезпечення цих заходів. Яким чином нині сприяє цьому очолювана Вами Рахункова палата?

- Наше основне завдання - це насамперед постійний контроль за використанням бюджетних коштів узагалі і, певна річ, тих, що виділяються на подолання наслідків аварії для здоров'я людей і довкілля. Щороку здійснюємо аналітичні й контрольні заходи в цій сфері. Неодноразово перевіряли, зокрема, як забезпечуються ліками та санаторними путівками постраждалі від катастрофи і, зокрема, інваліди-чорнобильці, серед яких чимало дітей.

Практично безперервно наші аудитори моніторять стан справ на спорудженні основних об'єктів, які мають створити на ЧАЕС екологічно безпечну систему, до складу якої входитиме новий конфаймент над зруйнованим четвертим енергоблоком, різні підприємства із захоронення рідких і твердих відходів відпрацьованого ядерного палива та пускового комплексу «Вектор», який споруджується для захоронення радіоактивних відходів чорнобильського походження.

За підсумками кожної перевірки ми надсилаємо висновки та рекомендації щодо подолання виявлених недоліків до відповідних владних структур, а в разі потреби - до правоохоронних органів.

- Чому виникла ідея об'єднати зусилля аудиторів Європейської організації вищих органів фінансового контролю (ЕUROSAI) для подолання наслідків чорнобильської трагедії? Хто ініціював цю пропозицію і, зрештою, на яких засадах вони практично здійснюють свою спільну діяльність?

- Виникла вона після проведення (починаючи з 2000 року) шести перевірок Рахункової палати щодо використання коштів державного бюджету на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС. Саме після цих перевірок ми переконалися, що надзвичайний характер цієї глобальної, за визначенням ООН, катастрофи техногенного характеру у світі потребує об'єднання зусиль міжнародного співтовариства для мінімізації її впливу на здоров'я людей і довкілля.

У 2005 році в Києві відбулося організаційне засідання міжнародної ініціативної групи з цього питання. Її учасники відвідали станцію й «мертве місто» Прип'ять і на власні очі переконалися, що Україна самостійно не впорається з цим лихом.

У 2007 році в Києві вже було проведено перше засідання Спеціальної підгрупи робочої групи EUROSAI з екологічного аудиту. Ішлося про аудит ліквідації наслідків природних, техногенних катастроф і радіоактивних відходів. У ньому взяли участь представники десяти країн Європи, а також Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Міжнародного чорнобильського фонду «Укриття» (ЧФУ).

- Це, так би мовити, історичні віхи на шляху об'єднання аудиторів із метою подолання наслідків аварії на ЧАЕС. Про які конкретні результати цього об'єднання можна говорити вже нині, напередодні 25-х роковин чорнобильської трагедії?

- Наприкінці минулого століття стало очевидним, що у світі протиріччя між суспільством і природою перейшли в критичну фазу. Питання екологічної безпеки набули геополітичного характеру, вони впливають на ухвалення політичних рішень і всередині країн, і на всепланетарному рівні, а досягнення екологічної безпеки життєдіяльності людини стало невід'ємною умовою економічного й соціального розвитку світової спільноти. Останнє переконливе свідчення про незаперечність цієї істини - наслідки аварії на японській атомній електростанції «Фукусіма-1».

Звідки й висновок про нагальну необхідність об'єднання всіх можливих зусиль та ефективне їх застосування для ліквідації наслідків природних і техногенних катастроф, а також здійснення заходів, покликаних їм запобігти.

Принагідно хочу нагадати, що саме цей висновок став предметом обговорення на VI засіданні робочої групи ЕUROSAI з аудиту навколишнього середовища в жовтні 2008 року в Києві, на яке з'їхалося 65 учасників із 29 країн світу, де Рахункова палата України стала її постійним членом, а нам довірили почесну місію очолити Спеціальну групу в її складі. Вважаю це цілком заслуженим визнанням міжнародною спільнотою високого професійного рівня наших аудиторів у справі моніторингу та розробленні за його результатами висновків і рекомендацій щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Спеціальна група ЕUROSAI з аудиту коштів, виділених на попередження та ліквідацію наслідків катастроф, постійно функціонує вже три роки і об'єднує десять європейських вищих органів фінансового контролю на постійній основі та ще три - як спостерігачів. Її місія полягає в координації та об'єднанні зусиль цих інституцій з метою підвищення обізнаності громадськості та допомоги урядам у застосуванні ефективних інструментів попередження і мінімізації їх впливу на здоров'я людей і довкілля.

За станом на березень 2011 року в базі даних Спеціальної групи розміщено інформацію про 35 аудитів, проведених контролюючими органами країн Європи та Європейським судом аудиторів у сфері використання коштів на ці цілі.

Стосовно конкретних результатів об'єднання зусиль для мінімізації впливу Чорнобильської катастрофи на здоров'я людей і довкілля, хочу насамперед відзначити, що дані про реальне становище в Чорнобилі і навколо нього дають можливість сконцентрувати спільні зусилля на подоланні виявлених недоліків у цій сфері.

Саме на них наголошувалося у рекомендаціях Міжнародного координованого аудиту ЧФУ, спільний звіт про результати якого було підписано у квітні 2008 року на VІІ конгресі EUROSAI у польському місті Кракові керівниками вищих органів фінансового контролю шести країн та Європейського суду аудиторів.

- Кому конкретно адресувалися рекомендації міжнародного аудиту? Як їх реалізація вплинула на поліпшення стану справ на Чорнобильській АЕС?

- Наші спільні рекомендації були розглянуті Асамблеєю донорів ЧФУ, ЄБРР і урядами країн - вкладників фонду. Протягом 2008-2010 років окремі з них були практично реалізовані, що, безперечно, сприяло активізації роботи з перетворення об'єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему.

Було уточнено оцінку вартості реалізації проектів на рівні понад півтора мільярда євро, здійснено заходи щодо поповнення ЧФУ, дохідна частина якого становила 966 млн євро. Досягнуто домовленості про необхідність затвердження урядом України за погодженням із ЄБРР чітких графіків реалізації всіх проектів на майданчику ЧАЕС.

Слід відзначити і те, що за нашою участю було розроблено і прийнято Закон України «Про загальнодержавну Програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему». Крім того, було активізовано роботу Міжвідомчої комісії з комплексного розв'язання проблем ЧАЕС та нарешті розпочато відповідну діяльність Міжвідомчої робочої групи з ліцензування робіт на об'єкті «Укриття» та зняття станції з експлуатації. Усі ці та інші наші рекомендації сприяли веденню робіт на будівельному майданчику.

Хочу зазначити, що, ознайомившись зі звітом, підготовленим нашим Департаментом з питань АПК, природоохоронної діяльності та надзвичайних ситуацій, який очолює головний контролер Марія Шулежко, ЄБРР одразу виділив на реалізацію рекомендацій Спецгрупи 100 мільйонів євро і погодився з пропозицією про інформування двічі на рік Асамблеї країн-донорів про детальну оцінку вартості та графіки завершення робіт на ЧАЕС.

- Про все це йшлося у повідомленні прес-служби Рахункової палати для засобів масової інформації за результатами засідання колегії, на якому розглядали питання про аудит ЧФУ. Водночас зазначалося, що «залишаються ризики щодо завершення будівництва нового безпечного конфаймента, створення інфраструктури на проммайданчику ЧАЕС і проведенні інших робіт, передбачених планом заходів на об'єкті «Укриття» і перетворенні його на екологічну безпечну систему». Що криється за цим обтічним висновком? Як це може позначитися на термінах спорудження об'єктів?

- Почну з того, що консорціум NOVARKA, який споруджує новий безпечний конфаймент, уже визнав відставання на 12 місяців від дати завершення робіт за проектом. Роботи зі здачею в експлуатацію сховища відпрацьованого ядерного палива - СВЯП-2 - поки не відновлено і є ризик невведення його в дію до закінчення терміну експлуатації СВЯП-1 (2016 рік).

Ще на два роки перенесено термін спорудження заводу з переробки рідких радіоактивних відходів і на рік - промислового комплексу поводження з твердими радіоактивними відходами. Будівництво пускового комплексу «Вектор» теж поки не завершено.

Ураховуючи це, колегія Рахункової палати, відповідно до свого статусу, визнала за доцільне рекомендувати Кабінету Міністрів ужити заходів щодо подальшого виконання рекомендацій Міжнародного координованого аудиту ЧФУ та національних аудитів з цього питання. Певна річ, хочеться сподіватися на належну реакцію на наші спільні рекомендації. Кожні чергові роковини чорнобильської трагедії, певен, маємо зустрічати поетапним, прискореним подоланням її наслідків, які залишаються поки що нашою незагоєною раною.

- Якою мірою можна порівняти темпи і результати подолання наслідків катастроф на ЧАЕС і японській атомній станції «Фукусіма-1»?

- Про ситуацію після аварії в Чорнобилі нам нині відомо достеменно. Щодо трагедії на японській АЕС, то можемо оперувати тільки даними, які наводяться у засобах масової інформації. Спільним в обох випадках є занижена спочатку оцінка масштабів аварій. А відмінність полягає насамперед у тому, як на них реагували на місцях. 

Незважаючи на вкрай небезпечну для людей радіаційну ситуацію, від перших днів у Чорнобилі були оперативно мобілізовані необхідні ресурси для «приглушення» з повітря зруйнованого реактора, дезактивації забрудненої радіонуклідами зони і спорудження «Саркофага» над четвертим блоком. Участь у цих роботах узяли підприємства та організації усіх республік Радянського Союзу і понад 600 тис. цивільних і військових ліквідаторів. Це дало змогу спільними зусиллями лише за шість місяців спорудити унікальний об'єкт «Укриття», аналогів якому не було у світі.

Знаменно й те, що держава не залишила без уваги жодного з постраждалих унаслідок аварії. Терміново було зведено нові оселі майже для ста тисяч евакуйованих із чорнобильської зони, їм було відшкодовано матеріальні збитки. Представники всіх республік СРСР звели нове місто Славутич для працівників ЧАЕС. Самій Україні впоратися з таким величезним обсягом робіт було не під силу.

В Японії реакція на аварію була уповільнена. Це визнало тепер і керівництво країни, у якої були і є всі можливості для оперативного вжиття заходів для мінімізації наслідків катастрофи. Прикро, що тут поки не скористалися досвідом ліквідаторів-чорнобильців.

Ніде правди діти, але слід усвідомлювати, що людство живе в епоху, коли кількість техногенних і природних катастроф постійно зростає, збільшуються їх масштаби та обсяги завданих ними збитків. З року в рік стрімко зростають витрати на ліквідацію наслідків цих катастроф. За підрахунками вчених, через п'ять років увесь приріст світового ВВП потрібно буде використовувати на відшкодування збитків, заподіяних ними.

У нас немає іншого шляху, як спрямувати об'єднані зусилля на реалізацію у світовому масштабі глобальних заходів із охорони довкілля на основі розробки природоохоронних державних програм завдяки науково-технічному прогресу. Це має стати обов'язком урядових структур і наукових закладів. Про це треба пам'ятати і всім нам, сущим на планеті Земля.

Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України