Розглянуто Колегією Рахункової
палати
02.12.2014
Реабілітація інвалідів потребує
обліку
Рахункова палата провела аналіз
видатків, що враховуються при
визначенні міжбюджетних
трансфертів, на надання послуг із
соціального обслуговування та
реабілітації інвалідів.
Встановлено, що існуюча система
комунальних установ соціального
захисту населення і щорічний обсяг
видатків на їх фінансування у
цілому забезпечують реалізацію
вимог законодавства щодо надання
послуг із соціального
обслуговування та реабілітації
інвалідів.
Такі завдання, поряд із соціальним
обслуговуванням вразливих верств
населення, виконують більше тисячі
спеціалізованих закладів
(територіальні центри соціального
обслуговування, центри професійної
та соціальної реабілітації,
будинки-інтернати), на фінансування
яких у 2013 році з
загального фонду місцевих бюджетів
спрямовано
3,9 млрд. грн.
(стільки ж заплановано на
2014 рік). Однак за
рядом напрямів реалізація
зазначених завдань повною мірою ще
не забезпечується.
Наприклад, через недостатню мережу
і потужність психоневрологічних
інтернатів станом на
1 січня
2014 року понад тисяча
інвалідів вже понад три роки
перебувають у черзі на влаштування
до цих закладів, у тому числі у
Києві - понад п'ятсот
осіб.
Аналіз, проведений у
Дніпропетровській, Рівненській,
Харківській, Хмельницькій областях,
показав, що у більшості інтернатних
установ соціально-побутові умови
перебування інвалідів і людей
похилого віку не відповідають
встановленим нормам. Видатки на
харчування підопічних у
2013 році в середньому
на 24 відс. були меншими
за вартість встановлених добових
норм харчування.
Кількість працівників
територіальних центрів соціального
обслуговування вразливих верств
населення у 18 регіонах
України не відповідає встановленим
штатним нормативам, затвердженим
наказом Мінпраці № 134
від 10 червня
2010 року. Це призводить
до нерівномірного навантаження на
одного соціального
працівника, негативно впливає на
обсяг наданих послуг.
Навчання інвалідів у комунальних
центрах професійної реабілітації
здійснювалося за недостатньою
кількістю напрямів практичної
підготовки, що, зокрема, пов'язано
з неналежним матеріально-технічним
і кадровим забезпеченням центрів.
Як наслідок, за набутою професією
працевлаштувалися не більше
10 відс. від загальної
кількості осіб, які пройшли
професійну реабілітацію,
При цьому в більшості регіонів
комунальні центри професійної
реабілітації інвалідів взагалі не
були створені, незважаючи на
виділення у складі дотації
вирівнювання ресурсів на
фінансування таких центрів.
Не повною мірою запроваджено
звітність щодо оцінки діяльності у
сфері реабілітації інвалідів.
Офіційно затверджена звітність
стосується лише стану забезпечення
інвалідів спеціальним
автотранспортом і не відбиває
результатів решти напрямів
реабілітації.
|
Головна сторінка
