23 травня 2022    
Пошук
Головна » Архів » Бюлетені » 2000 рік
25.09.2000

Аналіз використання позик
Міжнародного банку реконструкції та розвитку

Київ 2000

Члени Колегії Рахункової палати України:

Симоненко В.К.

Голова Рахункової палати

Маліков В.В.

Перший заступник Голови Рахункової палати

Мельничук В.Г.

заступник Голови Рахункової палати

Хропатий Б.Ф.

Секретар Рахункової палати

Вітковська Л.В.

директор департаменту контролю видатків на державне управління

Головань М.М.

директор зведеного департаменту контролю та аналізу бюджетів України

Зіпір А.П.

директор департаменту контролю видатків на промисловість та енергетику

Іваненко Ю.В.

директор департаменту контролю державного боргу та діяльності банківських установ

Невідомий В.І.

директор департаменту контролю видатків на судову владу, оборону, правоохоронну діяльність та безпеку держави

Немировський В.Л.

директор департаменту контролю використання коштів цільових бюджетних та державних позабюджетних фондів

Огородник В.С.

директор департаменту контролю видатків на АПК та виробничу інфраструктуру

Пилипенко В.П.

директор департаменту контролю за дотриманням законодавства з питань бюджету

Тахтай В.Є.

директор департаменту організації та здійснення контролю за використанням коштів державного бюджету в регіонах

Фліссак Я.А.

директор департаменту контролю видатків на соціальну сферу та науку

Аналіз використання позик Міжнародного банку реконструкції та розвитку / За матеріалами Колегії Рахункової палати від 25.10.2000 року / Відпов. за випуск департамент контролю державного боргу та діяльності банківських установ. - Київ: Рахункова палата України, 2000. - Випуск 25.

© Рахункова палата України.
Матеріал офіційний.
При використанні посилання на Рахункову палату обов´язкове.


Аналіз використання позик
Міжнародного банку реконструкції та розвитку

1. Загальна характеристика предмету аналізу

Сьогодні найбільшими кредиторами України є міжнародні фінансові організації, передусім Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Світовий банк. Україна вступила в МВФ і Світовий банк у 1992 році.

До складу Світового банку входять: Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Міжнародна асоціація розвитку та Багатостороннє агентство по гарантіях інвестицій.

Україна стала членом Банку з підпискою на 10908 акцій (0,7 відс. загальної кількості) на загальну суму 1315,9 млн. дол. США. Частину внеску у сумі 79,3 млн. дол. США (6 відс.), сплачено грошима, на суму 7,9 млн. дол. США, та виставлено вексель у національній валюті на суму 101,3 млн. грн., що було еквівалентно на той час 71,4 млн. дол. США.

За умовами Банку, в разі девальвації національної валюти, член Банку зобов`язаний сплатити додаткову суму національною валютою. Листом від 30.07.99 МБРР повідомив, що обсяг додаткової суми складає 182,9 млн. грн., яку необхідно сплатити до 30.06.2000. За повідомленням Мінфіну, додаткові векселі на користь МБРР не виставлялися. На момент здійснення аналізу фінансові активи України в МБРР складають 7,9 млн. дол. США та 101,3 млн. гривень.

Решта фінансових зобов`язань України по внеску до МБРР, у сумі 1236,6 млн. дол. США, є кошти до запитання, які Банк може вимагати сплатити в будь-який момент.

Беручи до уваги той факт, що одним з найбільших іноземних джерел довгострокового кредитування державного сектора України є МБРР, в роботі Рахункової палати особливе місце займає контроль за ефективним, раціональним і цільовим використанням позик, що надаються цією міжнародною організацією.

Всі позики надаються МБРР для України тільки під гарантії Уряду України.

З моменту здобуття Україною членства у МБРР портфель діючих і завершальних проектів, що фінансуються за рахунок коштів позик МБРР, складається з 17 проектів на загальну суму 2830 млн. дол. США та 15 млн. нім. марок (табл.1).

 

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

Кількість угод

1

1

2

7

3

4

0

1

Сума позик
(млн. дол. США)

27,0

500,0

146,0

1259,8

62,6

816,4

0

18,3

(млн. нім. марок)

 

 

 

 

15,0

 

 

 

Серед зазначених проектів три завершальні: "Структурна перебудова сільського господарства" (300 млн. дол. США), Реабілітаційна позика (500 млн. дол. США), "Розвиток підприємств 1" (300 млн. дол. США). Позика за проектом "Розвиток житлово-комунального господарства" (17 млн. дол. США) анульована, у зв`язку з не набуттям чинності внаслідок її не ратифікації Верховною Радою України, а позика на фінансування проекту "Розвиток ринку електроенергетики" (317 млн. грн. дол. США) анульована частково, на суму 240,6 млн. дол. США, у зв´язку з порушенням умов виконання. Позика щодо проекту "Енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях міста Києва" (18,29 млн. дол. США) ще не набрала чинності.

Згідно з "Положенням про порядок підготовки та реалізації проектів розвитку економіки України, що підтримується міжнародними фінансовими організаціями" (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 № 414) проекти поділяються на системні та інвестиційні.

Системні проекти такі, що спрямовані на здійснення економічної реформи в Україні, у тому числі, на реформування державного сектора, структурні та інституційні зміни в галузях та секторах економіки. При цьому фінансові ресурси, що надаються МФО під системні проекти, використовуються виключно для підтримки платіжного балансу та фінансування дефіциту державного бюджету і повертаються за рахунок коштів державного бюджету.

Міністерство фінансів України до системних відносить 6 проектів на суму 2010 млн. дол. США:

  • реабілітаційна позика 500 млн. дол. США;

  • проект розвитку підприємств-І 310 млн. дол. США, у т.ч. технічний компонент 10 млн. дол. США;

  • проект структурної перебудови у вугільній галузі 300 млн. дол. США, у т.ч. інвестиційна частина позики 70 млн. дол. США;

  • проект структурної перебудови сільського господарства 300 млн. дол. США;

  • проект структурної перебудови фінансового сектора 300 млн. дол. США;

  • проект розвитку підприємств-ІІ 300 млн. дол. США.

    Інвестиційні проекти це проекти розвитку окремих галузей, секторів економіки, виробництв, фінансування яких здійснюється на умовах самоокупності та обов`язкового внутрішнього співфінансування.

    В розділі інвестиційних проектів Мінфін України обліковує всі інші проекти (позики). До цих проектів відносяться 11 проектів на загальну суму 820 млн. дол. США та 15 млн. нім. марок, з них:

    7 інвестиційних позик, що є самоокупними, на суму 748,2 млн.дол.США та 15 млн. нім. марок, у тому числі:

  • проект розвитку насінництва 32 млн. дол. США;

  • проект розвитку ринку електроенергетики (дві позики) на загальну суму 317 млн. дол. США;

  • інвестиційна частина системного проекту (позики) проект структурної перебудови у вугільній галузі 70 млн. дол. США;

  • проект реабілітації гідроелектростанцій та контролю у системі 114 млн. дол. США;

  • проект розвитку експорту (дві позики) 60 млн. дол. США та 15 млн. нім. марок;

  • проект реабілітації та розширення теплопостачання м. Києва 200 млн. дол. США;

  • проект енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях міста Києва 18,29 млн. дол. США.

    5 інституційних та інших позик повертаються за рахунок державного бюджету (на суму 71,8 млн. дол. США). У тому числі:

  • проект інституційного розвитку 27 млн. дол. США;

  • експериментальний проект у галузі вугільної промисловості 15,8 млн. дол. США;

  • проект підтримки соціального захисту 2,6 млн. дол. США;

  • проект розвитку системи казначейства 16,4 млн. дол. США;

  • інвестиційна частина системного проекту (позики) проект розвитку підприємств (на зміцнення урядових структур) І 10 млн. дол. США.

    Проте, за встановленими Урядом критеріями, зазначені позики не можна віднести і до системних проектів. Такий стан справ щодо визначення Урядом нормативних положень для обліку позик МБРР дозволяє стверджувати, що вони не враховують повною мірою всіх специфічних особливостей позик і потребують суттєвого вдосконалення.

    2. Нормативно-правові акти,
    що регулюють співробітництво України з МБРР

    Аналіз правової бази, що регулює порядок співробітництва України з МБРР, свідчить, що вона містить певні суперечності. Крім того, ціла низка питань залишається законодавчо неврегульованою.

    Так, статтею 6 Закону України "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій" Кабінету Міністрів України надається право одержувати від Банку кошти на будь-яку суму, що суперечить п. 14 статті 85 Конституції України (рішення про одержання Україною від міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, затверджує Верховна Рада України).

    Законами України про Державний бюджет України на 19972000 роки затверджувалися лише загальні обсяги зовнішніх запозичень без визначення конкретних кредиторів. Програми зовнішніх запозичень з визначенням кредиторів, умов позик, напрямів їх використання Урядом не приймалися і на затвердження Верховній Раді України разом з Державним бюджетом України не подавалися.

    Внаслідок цього, в порушення п. 14 статті 85 Конституції України, без згоди Верховної Ради України, Урядом було отримано від МБРР 3 позики на загальну суму 616,4 млн. дол. США.

    Так, Міністерство юстиції України, в особі заступника Міністра Стичинського Б.С., надало МБРР лист від 17.09.98 на отримання двох позик під системні проекти, безпідставно мотивуючи це тим, що кошти цих позик передбачені у Державному бюджеті України:

  • Угода про надання позики на розвиток підприємств ІІ, від 15.09.98 (300 млн. дол. США);

  • Угода про надання позики на реформування фінансового сектора від 15.09.98 (300 млн. дол. США).

    Міністерство юстиції України, в особі Міністра юстиції Станік С.Р., листом від 30.06.99 № 21-9-1846 надало МБРР юридичний висновок про прийняття українською стороною Угоди до виконання, що було зроблено, незважаючи на те, що Угода про надання позики на розвиток системи казначейства від 15.09.98 (16,4 млн. дол. США) двічі була відхилена Верховною Радою України.

    З 1999 року ця Угода почала реалізовуватися: відкрито спеціальний рахунок, проголошено тендер на придбання комп`ютерної та іншої техніки, почалося витрачання коштів із спецрахунку.

    Відповідно до Загальних умов надання МБРР позик, Україна повинна виконувати положення щодо звільнення від оподаткування всіх операцій, які здійснюються в рамках позик МБРР.

    Статтею 9 зазначеного Закону Міністерству фінансів України надані повноваження в разі необхідності видавати інструкції, необхідні для виконання зобов`язань України згідно з укладеними МБРР угодами.

    Незважаючи на це, Міністерство фінансів тривалий час не використовувало надані йому повноваження, у тому числі, щодо врегулювання порядку обкладання податком на додану вартість товарів, що імпортуються відповідно до ратифікованих Верховною Радою України міжнародних угод з МБРР.

    Внаслідок цього, суб´єкти господарювання, які отримували позики від МБРР протягом 19961997 рр., затримували на тривалий час впровадження проектів, оскільки Держмитслужба нараховувала податок на додану вартість на повну інвойсну суму товару, що завозиться на територію України, хоча ці витрати не передбачалися у бюджетах проектів.

    Так, за проектом "Реабілітації гідроелектростанцій та контролю у системі" відсутність коштів на сплату ПДВ у "ДніпроГідроЕнерго" призвела до тривалого, майже рік, зберігання обладнання на складах митниць, що спричинило ще й додаткові втрати за їх зберігання на суму 40 тис. гривень.

    Технічне лабораторне обладнання, що надійшло за проектом розвитку насінництва Українській державній насіннєвій інспекції, Державній комісії України по випробуванню та охороні сортів рослин, Головдержкарантину, знаходилося під митним контролем 67 місяців, що теж призвело до додаткових втрат цими організаціями на суму 166 тис. гривень. Кабінет Міністрів України тільки через півроку видав розпорядження від 14.07.99 № 683-р, яким наказано Держмитслужбі не справляти митний збір за час перебування під митним контролем вантажу цих комісій та заводу "Ворскла".

    Комп`ютерне обладнання, яке надійшло Міністерству праці та соціальної політики за проектом "Підтримки соціального захисту", знаходилося на зберіганні на складах ТОВ "Топтранс" близько чотирьох місяців, за що було сплачено 15,7 тис. грн. за рахунок кошторису міністерства.

    Міністерство фінансів України разом з Держмитслужбою тільки 28 вересня 1999 року затвердили "Порядок підтвердження податкових пільг та здійснення митного оформлення товарів, що ввозяться в Україну в рамках міжнародних договорів з МФО", який зареєстровано в Міністерстві юстиції 31 жовтня 1999 року.

    Кредитні Угоди МБРР містять різнобічні умови законодавчого, адміністративного та фінансового характеру.

    Після ратифікації цих угод Верховною Радою України шляхом прийняття законів, їх умови є обов`язковими для виконання (ст. 85 п. 32 Конституції України, ст. 12, 17 Закону України "Про міжнародні договори України").

    У той же час, в законах про ратифікацію угод з МБРР, крім надання згоди на неї, не визначається, на які органи покладається відповідальність за виконання конкретних умов угод, за рахунок яких фінансових джерел здійснюватиметься обслуговування і погашення позик.

    В окремих випадках така невизначеність призводить до неможливості виконання певних умов угод, анулювання позик та додаткових фінансових втрат.

    Так, реалізацію Проекту розвитку ринку електроенергетики, яка розпочалася у 1996 році, 28 липня 1997 року було призупинено, тому що Україною не виконувалися взяті зобов`язання щодо підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та послуги громадського транспорту, перегляду тарифів для населення та запровадження ринкових роздрібних тарифів тощо. Переговорний процес, який тривав два роки і два місяці, результату не дав і 23 вересня 1999 року більша частина позики, у сумі 240,6 млн. дол. США (76 відс.), була анульована. Втрати державного бюджету за резервування невикористаної позики склали за цей період 1,15 млн. дол. США.

    До речі, заходи щодо підвищення тарифів здійснювалися Урядом протягом 19992000 років і після анулювання позики.

    Реалізація проектів, погоджених з МБРР, підтримується позиками Банку, як правило, на 7080 відс. і передбачає обов`язковість внутрішніх джерел фінансування (2030 відсотків).

    Аналіз виконання кредитних угод свідчить про порушення українськими позичальниками цих умов, що призводить в подальшому до значних затримок реалізації проектів і навіть їх анулювання.

    Причинами такого стану є економічно не обґрунтовані рішення Уряду, Мінфіну та відповідних міністерств і відомств щодо визначення підприємств отримувачів позик, які фінансово неспроможні реалізовувати відповідні проекти.

    Так, неопрацьованість на стадії підготовки Проекту розвитку насінництва відповідальними виконавцями Українською академією аграрних наук (Ситник В.П.), ЗАТ "Одеська кукурудза" (Соколов В.М.) техніко-економічного обґрунтування будівництва заводу для вирощування насіння кукурудзи, фінансова неспроможність товариства призвели до того, що протягом чотирьох років цей компонент проекту так і не було розпочато.

    В результаті, частину позики проекту в сумі 10,9 млн. дол. США анульовано 16 квітня 1999 року, а втрати державного бюджету від сплати комісійних за їх резервування склали 92 тис. дол. США.

    Згідно з Положенням "Про порядок одержання, використання і погашення іноземних кредитів, що надаються під гарантії Кабінету Міністрів України та Національного банку України", затвердженого Валютно-кредитною радою (ВКР) Кабінету Міністрів України, 27.08.92 контроль за цільовим та ефективним використанням коштів було покладено на Укрексімбанк.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.93 № 786 "Про затвердження положення про ВКР Кабінету Міністрів України контроль за ефективністю використання іноземних кредитів, наданих під гарантії Уряду України, покладено на ВКР (п. 3 абз. 5).

    З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.95 № 1020 контроль за ефективним використанням кредитів було покладено на Укрексімбанк і ВКР Кабінету Міністрів України.

    Указом Президента України від 02.07.96 № 496 вся відповідальність за залучені іноземні кредити та контроль за ефективністю їх використання покладено на Національне агентство України з реконструкції та розвитку (з квітня 1998 року Національне агентство України з питань розвитку та європейської інтеграції).

    Постановою Уряду від 05.05.97 № 414 "Про впорядкування залучення і використання іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України, вдосконалення системи залучення зовнішніх фінансових ресурсів та обслуговування зовнішнього державного боргу головними органами процедури прийняття рішення про отримання позик визначені ВКР Кабінету Міністрів України та Національне агентство з реконструкції та розвитку.

    Національне агентство ліквідовано Указом Президента України від 15.12.99 № 1573, Валютно - кредитна рада ліквідована Указом Президента України від 31.07.2000 № 932.

    У нормативних документах щодо порядку залучення та використання позик міжнародних фінансових організацій, у зв`язку з прийняттям цих рішень, відповідних змін не відбулося.

    3. Використання позик МБРР та стан реалізації проектів

    Аналіз фактичного використання коштів позик показав, що в Україну від МБРР з 1993 року надійшло позик на фінансування інвестиційних та інституційних проектів на загальну суму 245,1 млн. дол. США (або 28 відс. від загальної суми укладених за цими проектами кредитних угод) та 6,1 млн. нім. марок (або 41 відс.), у тому числі за проектами:

  • розвиток насінництва 12,49 млн. дол. США або 39 відс.;

  • розвиток ринку електроенергетики (по 2-х позиках) 76,4 млн. дол. США або 24 відс. від загальної суми позики;

  • реструктуризація вугільної галузі (інвестиційна частина проекту) 35 млн. дол США або 50 відс.;

  • реабілітація гідроелектростанцій та контролю у системі 43,7 млн. дол. США або 38 відс.;

  • розвиток експорту (по 2-х позиках) 27,8 млн. дол. США та 6,1 млн. нім марок (або 46,4 відс. та 41 відс. відповідно);

  • реабілітація та розширення теплопостачання м. Києва 0,47 млн. дол. США або 0,23 відс.;

  • енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва (кошти, передбачені угодою, 18,29 млн. дол. США, фактично в Україну ще не надходили);

  • інституційного розвитку 26,87 млн. дол. США або 99,5 відс.;

  • експериментального проекту у галузі вугільної промисловості 11,38 млн. дол. США або 72 відс.;

  • підтримка соціального захисту 2,5 млн. дол. США або 96 відс.;

  • розвиток системи казначейства 0,1 млн. дол. США або 0,6 відс.;

  • розвиток підприємств-І (технічний компонент) 8,33 млн. дол. США або 83,3 відс.;

    7 проектів є самоокупними, а 5 бюджетними.

    Фактичне використання коштів позик МБРР за напрямами виглядає наступним чином:

    Питома вага фактично отриманих позик
    по секторах економіки України

    Перевірками встановлено, що у вересні 1997 року МБРР анулював позику, надану для реалізації Проекту розвитку житлово-комунального господарства (17 млн. дол. США) відповідно до Угоди, підписаної 19.12.96. Проектом передбачалося будівництво незавершених багатоквартирних житлових будинків з подальшим продажем квартир приватним власникам у містах Львові та Одесі; інженерна підготовка земельних ділянок для їх подальшого продажу приватним забудовникам під будівництво житла у містах Львові та Харкові; надання технічної допомоги містам-учасникам з метою запровадження пілотних конкурентних торгів щодо вибору підрядників та поглиблення реформи житлового господарства на основі дослідження стратегії розвитку сектора. За правилами МБРР, якщо Угода не набула чинності протягом 18 місяців після її затвердження на Раді Директорів Світового Банку, то вона анулюється. Проект двічі виносився на обговорення Верховної Ради України, але не був ратифікований.

    Крім того, через невиконання передбачених угодами умов анульовано частини позик ще за 4 проектами, у тому числі: за проектом розвитку ринку електроенергетики 240,6 млн. дол. США, експериментальним проектом у галузі вугільної промисловості 1 млн. дол. США, проектом розвитку насінництва 10,9 млн. дол. США, проектом інституційного розвитку 0,13 млн. дол. США.

    Таким чином, за час реалізації проектів на момент перевірки вже анульовано або втрачено для України інвестиційних коштів на 269,6 млн. дол. США або 30 відс. від загальної суми всіх позик.

    На час перевірки в МБРР розглядається питання щодо анулювання частини позики по проекту розвитку насінництва, в сумі 7,7 млн. дол. США.

    3.1. Інвестиційні позики

    3.1.1. Проект розвитку насінництва ( 32 млн. дол. США)

    Угода про надання позики між Україною та МБРР підписана 28 вересня 1995 року та ратифікована Верховною Радою України 3 липня 1996 року (через 9 місяців).

    Загальна вартість проекту: 45 млн. дол. США. Фінансування за рахунок української сторони 13 млн. дол. США.

    Мета проекту збільшення виробництва високоякісного насіння та загального обсягу сільськогосподарського виробництва.

    Зміст проекту:

    будівництво під ключ сучасних насіннєвих заводів ЗАТ "Ворскла" (м. Тростянець Сумської області, завод по виробництву насіння цукрового буряка), ЗАТ "Гібрид-С" (м. Запоріжжя, завод по виробництву насіння соняшника), ЗАТ "Одеська кукурудза" (м. Одеса, завод по виробництву насіння кукурудзи);

    оснащення технологічним обладнанням і сільськогосподарською технікою насіннєвих лабораторій системи Міністерства агропромислового комплексу України та інститутів Української академії аграрних наук.

    Встановлено, що кредитна угода про надання позики на розвиток насінництва містить крім фінансових та технічних умов ще й додаткові умови щодо внесення змін Верховною Радою України у Закони України: "Про насіння" від 22.12.93, "Про охорону прав на сорти рослин" від 21.04.93 з точки зору відповідності цих законів політиці лібералізації, яку проводить Позичальник, а також їх відповідності міжнародним нормам. Законопроекти змін Урядом подані до Верховної Ради України, але до цього часу вони не прийняті.

    На момент перевірки організації-позичальники використали 12,49 млн. дол. США, що складає 39 відс. від загальної суми позики. З них:

    12,287 млн. дол. США спрямовано на придбання обладнання, товарів, матеріалів за контрактами з фірмою KWS Kleinwanzle (Німеччина), Cimbria Unigrain A/S (Данія), Wintersteiger G (Австрія) організаціями отримувачами позики:

  • ЗАТ "Ворскла" (м. Тростянець) 4,263 млн. дол. США;

  • ЗАТ "Гібрид-С" (м. Запоріжжя) 4,189 млн. дол. США;

  • Державною комісією України по випробуванню та охороні сортів рослин МінАПК 1,096 млн. дол. США;

  • Українською державною насіннєвою інспекцією МінАПК 0,481 млн. дол. США;

  • Головною державною інспекцією з карантину рослин України МінАПК 0,252 млн. дол. США;

  • Інститутом цукрових буряків УААН 0,69 млн. дол. США;

  • Інститутом олійних культур УААН 0,53 млн. дол. США;

  • Селекційно-генетичним інститутом УААН 0,57 млн. дол. США;

  • Групою управління проектом на оплату праці, постачання товарів, проведення аудиту витрачено 0,169 млн. дол. США;

  • іноземним консультантам за надання послуг сплачено 0,034 млн. дол. США.

    Невикористана частина позики складає 19,51 млн. дол. США або 61 відс. загальної суми позики.

    Оскільки датою завершення проекту визначено 30 вересня 2000 року, Мінфін листом за № 081-321/022-77 від 25 квітня 2000 р. звернувся до МБРР з проханням скасувати невикористані кошти на загальну суму 6,248 млн. дол. США, які підприємства-позичальники не в змозі освоїти, а також використати залишок коштів у сумі 2,364 млн. дол. США для закупівлі насіння ЗАТ "Ворскла" та придбання комбайнів Державною комісією по випробуванню та охороні сортів рослин. На момент перевірки підтвердження від МБРР внесення змін до Угоди про позику немає. За повідомленням Мінфіну він повторно у вересні 2000 р. направив лист МБРР з проханням додатково скасувати частку невикористаних коштів на суму ще 1,5 млн. дол. США, які ЗАТ "Ворскла" передбачала використати для закупівлі насіння. В цілому підприємства позичальники відмовилися від позичкових коштів за проектом на загальну суму 7,748 млн. дол. США.

    Аналіз використання позики МБРР, наданої для реалізації проекту розвитку насінництва, показав наступне.

    Неопрацьованість на стадії підготовки проекту та техніко-економічного обґрунтування одного з компонентів проекту по будівництву заводу для виробництва насіння кукурудзи в Одеській області відповідальними виконавцями призвела до того, що з початку розробки проекту і до 1999 року не вдалося залучити інвесторів до ЗАТ "Одеська кукурудза". Фінансовий аналіз проекту будівництва заводу для обробки насіння кукурудзи (м. Одеса) на основі цін, що склалися на ринку в 1999 році, та існуючих прогнозів, підтвердив, що валовий прибуток в перші три роки буде більш ніж у 2 рази нижчий у порівнянні з проектними показниками. У зв'язку з низькою окупністю проекту в нинішній економічній ситуації та відсутністю реального інвестора для формування статутного фонду, відповідно до умов МБРР, цей компонент позики в сумі 10,9 млн. дол. США було анульовано 16 квітня 1999 року. За період з 27 листопада 1995 року по 16 квітня 1999 року нараховано комісійних за резервування невикористаних коштів у сумі 92 тис. дол. США.

    ЗАТ "Ворскла" використало субкредит Мінфіну для технічного переобладнання одного з основних цехів насіннєвого підприємства цукрового буряка "Тростянецьке" з метою відпуску покупцям високоякісного готового насіння із схожістю 91-94 відсотки.

    Підприємство придбало обладнання у фірми KWS за контрактом від 15.09.97, яке надходило з 29.10.97 до 09.02.99.

    Акт приймання заводу в експлуатацію підписано 19.02.99.

    За рахунок власних коштів проведено будівельні та пусконалагоджувальні роботи на суму майже 1 млн. дол. США.

    Потужності побудованого заводу складають 1652 тонн насіння на рік (1100 тис. посівних одиниць).

    За період з 1995 до 2000 року вироблено та реалізовано насіння:

    Роки

    Обсяги виробництва, т

    Обсяги реалізації, т

    1995 рік

    2075,7

    191,8

    1996 рік

    838,6

    975,6

    1997 рік

    931,5

    1238,2

    1998 рік

    1721,1

    1296,3

    1999 рік

    1642,0

    957,0

    4 місяці 2000 року

    1000,6

    570,0

    Тобто, після реконструкції підприємство зменшило обсяги виробництва та реалізації, на проектну потужність побудованого заводу 1652 тонн насіння на рік (1100 тис. посівних одиниць) підприємство не вийшло.

    Згідно з техніко-економічним обґрунтуванням необхідності одержання та погашення кредиту ЗАТ "Ворскла" від 01.08.95 планувалося провести технічне переобладнання підприємства за 1,5 року, термін окупності капіталовкладень визначався 2 роки, проектна потужність виробництва 1100 тис. посівних одиниць, що дасть змогу одержати обсяги товарної продукції на суму 16,5 млн. дол. США, у т.ч. за рахунок збільшення експортного продажу продукції до 4,5 млн. дол. США, вибрати позичкові кошти за 2 роки та погасити кредит за 10 років, з 1996 по 2005 роки.

    Основні перешкоди збільшення виробництва:

  • запізнення на 2 роки пуску заводу;

  • відсутність оборотних коштів для закупівлі сировини ("сирого" насіння);

  • система неплатежів за раніше відпущене насіння (четверта частини неповернутих коштів).

    Аналіз звіту про фінансові результати ЗАТ "Ворскла" за 1999 рік показав: у 1999 році дохід від реалізації продукції склав 38,7 млн. грн.; всі витрати (на виробництво, податок на ПДВ, інші позареалізаційні витрати) склали 41,6 млн. грн., збитки 2,9 млн. грн., тобто, діяльність заводу була збитковою. Кредиторська заборгованість складала 15,9 млн. грн.; дебіторська 18,6 млн. гривень.

    Заборгованість ЗАТ "Ворскла" перед Мінфіном (державним бюджетом) по сплаті відсотків за використаний кредит складає 219,2 тис. дол. США.

    Підприємство ЗАТ "Гібрид-С" (м. Запоріжжя) використало субкредит Мінфіну для будівництва заводу по обробці та інкрустації соняшника.

    Підприємство придбало обладнання на загальну суму 4,189 млн. дол. США у фірми Cimbria за контрактом від 17.10.97, яке надходило з 17.12.97 до 15.01.99. Це обладнання представляє собою єдиний технологічний комплекс, що дозволить здійснити повний цикл підготовки насіння сортів і гібридів різних сільськогосподарських культур; первинне та повторне очищення, сушку, зберігання в бункерах; обробку насіння біопрепаратами; склад зберігання стратегічних запасів насіння гібридів та батьківських ліній із автоматичною підтримкою необхідної температури для зберігання терміном 3 роки без втрат посівних кондицій; запчастини.

    За рахунок власних коштів підприємство придбало насіння батьківських ліній соняшника : на суму 33,75 тис. дол. США за контрактом від 06.04.99 з фірмою Rustika, та на суму 96,75 тис. дол. США за контрактом від 22.04.99 з Одеським селекційно-генетичним інститутом УААН.

    Акт приймання обладнання підписано 12.02.99.

    За умовами договору з фірмою Cimbria ЗАТ "ГібридС" (м. Запоріжжя) повинен за рахунок власних коштів провести 50 відс. будівельних робіт, що складає понад 1 млн. дол. США.

    Внаслідок відсутності необхідних обсягів валютних коштів будівництво заводу з обробки соняшника ЗАТ "ГібридС" (м. Запоріжжя) не завершено, здійснюються заходи щодо залучення до цих робіт АТ "Запорізький арматурний завод" (акціонер заводу). За повідомленням ЗАТ "ГібридС" введення в експлуатацію заводу планується у жовтні 2000 року.

    З липня 1999 року завод працював за тимчасовим дозволом відповідних інстанцій у пусконалагоджувальному режимі. В результаті було перероблено тільки 42 відс. обсягів насіння 1,9 тис. тонн (у т.ч. 1,1 тис. тонн соняшника), виходячи з того, що проектна потужність заводу складає 4,5 тис. тонн насіння на рік.

    Згідно з техніко-економічним обґрунтуванням необхідності одержання та погашення кредиту ЗАТ "ГібридС" від 07.08.95 планувалося збудувати завод у 19961998 рр., термін окупності капіталовкладень визначався 7,4 року, проектна потужність виробництва 4,5 тис. тонн насіння на рік, з них соняшника 2,0 тис. тонн, що дасть змогу одержати обсяги товарної продукції, у т.ч. для експорту, на суму 4,5 млн. дол. США, погасити кредит за 10 років, з 1996 по 2005 роки.

    Аналіз звіту про фінансові результати ЗАТ "ГібридС" за 1999 рік показав:

    У 1999 році дохід (виручка) від реалізації продукції склав 3,19 млн. грн.; витрати (на виробництво, податок ПДВ, інші позареалізаційні витрати) 10,3; збитки 7,1 млн. гривень.

    Кредиторська заборгованість зросла у 3,8 раза, з 0,6 млн. грн. до 2,2 млн. грн.; дебіторська заборгованість також зросла, з 0,3 млн. грн. до 1,1 млн. гривень. Тобто, у 1999 році діяльність заводу була збитковою.

    Вартість усіх активів балансу ЗАТ "ГібридС" (м. Запоріжжя) складає 18,3 млн. грн. або 3,519 млн. дол. США (за курсом НБУ на 01.01.2000 - 5, 2 грн./дол.), у той же час, завод отримав кредит на суму 4,34 млн. дол. США ( план 3,8 млн. дол. США).

    Заборгованість ЗАТ "ГібридС" перед Мінфіном (державним бюджетом) по сплаті відсотків за використаний кредит складає 508,9 тис. дол. США.

    За період з 01.01.99 по 01.07.2000 Мінфіну відшкодовано тільки 3,8 тис. дол. США.

    Таким чином, через 5 років після підписання Угоди з МБРР будівництво заводу по обробці насіння соняшника не завершене, виробництво насіння цукрового буряка не виведене на проектну потужність, обидва підприємства працюють збитково і мають прострочені платежі до Державного бюджету України. Від реалізації цього проекту держава поки що несе тільки збитки. Втрати інвестиційних коштів склали 7,8 млн. дол. США через неспроможність підприємств використати їх.

    Відповідальні за впровадження цього проекту:

  • Міжвідомча робоча група, створена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.07.97 № 380-р., яку очолив віце-президент УААН Ситник В.П. До складу групи ввійшло 10 представників Мінфіну, Мінекономіки, Мінсільгосппроду, УААН, АТ "ГібридС", АТ "Ворскла", АТ "Одеська кукурудза", Інституту олійний культур, НАУРЄІ;

  • Українська академія аграрних наук, яка виконує функції Агента Мінфіну згідно з Агентською угодою від 03.12.96 між Мінфіном та Академією;

  • Група впровадження проекту, створена у 1995 році (керівник Сікорський А.) при Мінфіні, з листопада 1996 підпорядкована УААН (керівник Наконечний В.В.) у складі трьох чоловік, яка утримується за рахунок коштів позик. За період реалізації проекту витрати на утримання ГУП склали 169 тис. дол. США (виплата заробітної плати, відрядження, транспортні та офісні витрати).

    3.1.2. Проект розвитку ринку електроенергетики (планова сума позик 317 млн. дол. США)

    Угода про надання позики між Україною та МБРР підписана 1 листопада 1996 року та ратифікована Верховною Радою України 18 грудня 1996 року.

    Метою цього проекту було зменшення витрат на виробництво електроенергії шляхом розвитку конкурентоспроможного ринку електроенергії, створення необхідних умов для розвитку галузі електроенергетики.

    Перевіркою встановлено, що для реалізації цього проекту МБРР надав дві позики: № 40980-UA в сумі 245,4 млн. дол. США, та № 40981-UA в сумі 71,6 млн. дол. США (загальна сума 317 млн. дол. США).

    Також передбачалося фінансування НЕК "Укренерго" шляхом надання технічних послуг у вигляді грантів на загальну суму 5 млн. дол. США урядами Нідерландів, США, Великобританії; та 0,5 млн. дол. США ЄБРР.

    Внутрішнє фінансування за рахунок української сторони визначено в обсязі 58 млн. дол. США.

    Загальна вартість проекту складає 375 млн. дол. США.

    Датою завершення проекту, тобто останньою датою підписання контрактів на поставку обладнання та надання послуг, визначено 31.12.99.

    Встановлено, що протягом 1997 року енергогенеруючі компанії "Донбасенерго", "Дніпроенерго", "Центренерго", "Західенерго" та НЕК "Укренерго" фактично отримали та використали 76,4 млн. дол. США, що складає 24,1 відс. від загальної суми двох позик. З них: 76 млн. дол. США отримано і використано виключно на закупівлю палива (мазуту та вугілля) за контрактами, укладеними 31.01.97 та 10.02.97 з компаніями "Ukrenerdgy Trading Corp." - для постачання мазуту, "System Consulting Ltd" та ДП "Укрвуглересурси" для постачання вугілля, а 0,44 млн. дол. США складають сплачені відсотки та комісійні за позику, які нараховані за період з 01.01.97 по 23.09.99.

    Отже, із 317 млн. дол. США, на дату перевірки, невикористана частина позики складає 240,6 млн. дол. США або 76 відс. загальної суми позики.

    Проект розвитку ринку електроенергетики 28 липня 1997 року МБРР призупинено на підставі того, що Україною було порушено ряд умов щодо впровадження цього проекту, які стосувалися підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та послуги громадського транспорту, що надаються громадянам України; перегляду тарифів для населення та запровадження ринкових роздрібних тарифів для населення; надання відомостей про завершення реструктуризації заборгованості відповідно до вимог Плану фінансового оздоровлення компаній; досягнення більш чіткого виконання Договору між членами Оптового ринку електричної енергії.

    Тривалий переговорний процес з Банком стосовно проекту затягнувся на два роки і два місяці, тобто, до дати анулювання 23 вересня 1999 року невикористаної частини позики у сумі 240,6 млн. дол. США. Міністерство фінансів України за рахунок коштів державного бюджету сплатило МБРР комісійні по зобов'язаннях на невикористану суму позики, нараховану за період з 01.01.97 по 23.09.99, яка склала 1,15 млн. дол. США.

    Мета впровадження зазначеного проекту не досягнута, частина позики використана лише на купівлю палива для енергокомпаній, більша частина позики, що передбачалася на закупівлю сучасного обладнання, через невиконання взятих на себе зобов´язань анульована, фінансового оздоровлення компаній не відбулося. Кошти, витрачені на спожите вугілля та мазут, підлягають поверненню з відсотками (близько 7 відс. річних), починаючи з 2001 року, додаткові втрати державного бюджету через сплату комісійних за резервування невикористаної частини позики склали 1,15 млн. дол. США.

    Відповідальними за впровадження цього проекту були:

  • Міжвідомча робоча група, створена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 червня 1996 року № 414-р, яку очолював заступник Міністра енергетики та електрифікації Бондаренко В.Д. До складу групи входило 13 представників Кабінету Міністрів України, Національної комісії з питань регулювання електроенергетики, Національного диспетчерського центру "Центренерго", Міненерго, Мінекономіки, Мінфіну, Мінекобезпеки;

  • Група управління проектом (ГУП), до якої входили штатні працівники енергогенеруючих компаній і НЕК "Укренерго".

    3.1.3. Інвестиційний компонент із системного проекту структурної перебудови вугільної промисловості (70 млн. дол. США)

    Ця Угода про надання позики на реструктуризацію вугільної галузі між Україною та МБРР, яка підписана 15 вересня 1998 року та ратифікована Верховною Радою України 23 березня 1999 року, є продовженням функціонування призупиненого в 1997 році проекту у зв´язку з невиконанням його умов.

    Метою скоригованого проекту є цільова підтримка економічного розвитку вугледобувних реґіонів України, спрямована на закриття шахт, шляхом відкриття у вугільних реґіонах за рахунок інвестиційної частини позики Кредитної лінії на підтримку підприємств мікро-, малого та середнього приватного бізнесу (Кредитної лінії ММСП) 45 млн. дол. США та Кредитної лінії на підтримку органів місцевої виконавчої влади (Муніципальної кредитної лінії) 25 млн. дол. США.

    Кошти позики в рамках Кредитної лінії ММСП передбачалося використати на створення нових робочих місць для шахтарів у вугледобувних реґіонах, в яких розташована одна або декілька шахт, що закриваються, переведених на баланс Української державної компанії з реструктуризації вугільної промисловості у 9 областях: Луганській, Донецькій, Волинській, Кіровоградській, Черкаській, Львівській, Закарпатській, Житомирській та Дніпропетровській.

    Перевіркою встановлено: 31 березня та 5 травня 1999 року Україна отримала від МБРР двома частинами по 17,5 млн. дол. США 35 млн. дол. США або 50 відс. позики, з яких на дату перевірки під самоокупні інвестиційні проекти надано три позики підприємствам на загальну суму 2,2 млн. дол. США (реалізація цих проектів знаходиться в початковій фазі). На стадії підготовки знаходяться ще чотири проекти на загальну суму майже 1 млн. дол. США.

    В рамках функціонування Муніципальної кредитної лінії Міністерство фінансів надало сім позик на загальну суму 2,9 млн. дол. США органам виконавчої влади для міст-учасників проекту: Брянка, Стаханов, Краснодон (Луганської області) та м. Червоноград (Львівської області), а також Донецькій області. На стадії підготовки знаходяться ще 11 проектів на загальну суму 4,6 млн. дол. США.

    Отже, із отриманих 35 млн. дол. США за 1 рік і 3 місяці на інвестиційні цілі використано 5,1 млн. дол. США або 15 відс. від коштів, що надійшли, а 29,9 млн. дол. США тривалий час за цільовим призначенням не використовуються, із них у 1999 році 17,5 млн. дол. США було спрямовано Держказначейству на поточне фінансування дефіциту Державного бюджету України. На дату перевірки 15 проектів на 5,6 млн. дол. США знаходяться в стадії підготовки.

    У зв´язку з невиконанням умов Угоди про позику щодо кількості та термінів закриття збиткових шахт, своєчасного проведення соціальних розрахунків із звільненими шахтарями, створення для них нових робочих місць та відсутності дієвої фінансової підтримки для утримання об´єктів соціальної сфери закритих шахт, що підлягають передачі місцевим органам виконавчої влади, надання позики МБРР з липня 1999 року було припинено.

    Рахункова палата інформувала Кабінет Міністрів України (лист від 05.01.2000 № 08-11), що такий стан використання запозичених коштів створився в результаті суттєвих організаційних недоліків з боку Міністерства вугільної промисловості, Міністерства фінансів України та місцевих державних адміністрацій при наповненні інвестиційного кредитного портфеля.

    При такому незадовільному стані використання запозичених коштів необґрунтованою є позиція Уряду стосовно його намагання отримати другу інвестиційну частину цієї позики у сумі 35 млн. дол. США, за які продовжують нараховуватися та сплачуватися комісійні за резервування коштів.

    Таким чином, реалізація цього проекту, що почалася у 1996 році, далека від завершення. Частина коштів використана не за цільовим призначенням та неефективно, мета впровадження зазначеного проекту не досягнута. Остання дата вибірки позики на прохання Уряду України двічі переносилася (з 31.12.99 на 31.07.2000 та на 31.12.2000) у зв´язку з затримкою виділення коштів позики через неприйняття рішення про відновлення фінансування України Міжнародним валютним фондом. Тільки за першу половину 2000 року втрати державного бюджету від сплати комісійних за резервування коштів, які не можуть бути використані, склали розрахунково 43 тис. дол. США.

    Міжвідомча робоча група та ГУП для організації виконання цього проекту не створювалися. Згідно з умовами Угоди про позику відповідальними за впровадження проекту визначені Мінвуглепром та Мінфін.

    Для обслуговування двох кредитних ліній Мінфін залучив агента Групу управління проектами міжнародних кредитних ліній при НБУ.

    3.1.4. Проект реабілітації гідроелектростанцій та контролю у системі (114 млн. дол. США)

    Угода про надання позики між Україною та МБРР підписана 28 вересня 1995 року та ратифікована Верховною Радою України 4 травня 1996 року (через 7 місяців).

    Проект складається з двох частин:

    • Метою частини А проекту, яка здійснюється ДАГК "ДніпроГідроЕнерго" (43,3 млн. дол. США) є реконструкція восьми гідроелектростанцій Дніпровського каскаду (Київської ГЕС, Київської ГАЕС, Канівської ГЕС, Кременчуцької ГЕС, Дніпродзержинської ГЕС, ДніпроГЕС-1, ДніпроГЕС-2, Каховської ГЕС) шляхом:

      • виконання капітально-ремонтних робіт, модернізації або заміни турбін, генераторів, розподільчих пристроїв, устаткування управління та контролю;

      • здійснення програми реконструкції і модернізації системи контролю гребель та дамб для водосховищ у басейні Дніпра;

      • надання технічної допомоги та навчання персоналу для підвищення інституційних можливостей.

    • Метою частини Б проекту, яка здійснюється НЕК "Укренерго" (52,4 млн. дол. США) є:

      • реалізація програми модернізації розподілу електроенергії, контролю частоти та системи зв'язку в об'єднаній енергосистемі України шляхом установки нових і модернізації існуючих регуляторів частоти обертання генераторних блоків, устаткування системного захисту та контролю вихідних характеристик генераторних блоків, реле для захисту ліній передач, обчислювального устаткування, автоматичної системи контролю частоти;

      • технічна реконструкція окремих існуючих підприємств або надання коштів на поповнення оборотних засобів підприємств паливно-енергетичного комплексу;

      • надання технічної допомоги та навчання персоналу для підвищення інституційних можливостей.

    В пільговий період сума відсотків та комісійних за зобов'язання по цій позиці, 18,3 млн. дол. США, включені до суми позики і знімаються Банком з рахунку позики самостійно у встановлені терміни.

    На момент перевірки із суми позики 114 млн. дол. США ДАГК "ДніпроГідроЕнерго" та НЕК "Укренерго" за 4,5 року фактично отримали та використали позикові кошти на загальну суму 43,7 млн. дол. США, що складає лише 38 відс. від загальної суми, тоді як остання дата підписання контракту на поставку товарів, виконання робіт, надання послуг (дата закриття проекту) встановлена 31 грудня 2000 року.

    На придбання обладнання: агрегатів швидкості для гідрогенераторів, електрогазових генераторних вимикачів, запчастин, послуг по монтажу та введення в експлуатацію вимикачів, придбання приладів релейного захисту ліній електропередач, системи захисту та контролю витрачено 38,8 млн. дол. США, а решта 4,9 млн. дол. США, складають витрати на консультаційні послуги (0,6 млн. дол. США) і сплату відсотків та комісійних за позику(4,2 млн. дол. США).

    У проведенні міжнародного тендеру на поставку цього обладнання прийняли участь іноземні та українські фірми. Після затвердження МБРР переможців тендеру контракти були підписані з іноземними компаніями: GEС Alsthom Neyrpic (Франція), ABB High Voltage Technologies (Швейцарія), ABB Industrie AG (Швейцарія), CEGELEC S.A (Франція), Siemens AG (Німеччина), Schneider S.А. (Франція). Умовами зазначених контрактів передбачено попередню оплату в розмірі 10 відс. від суми контракту протягом 30 днів після підписання контракту; при відвантаженні 80 відс. від контрактної ціни відвантажених товарів повинно бути оплачено безвідзивним підтвердженим акредитивом; при введенні в експлуатацію 10 відс. від контрактної ціни.

    Таким чином, за 4,5 року використано лише 38 відс. коштів позики. До завершення пільгового періоду позики залишилося менше півроку, після чого починається термін її повернення. При цьому більшість передбачених проектом заходів до кінця не доведено внаслідок невирішення ряду організаційних питань на початковій його стадії впровадження, а також у зв´язку із постійним дефіцитом коштів внутрішнього фінансування проекту.

    ДАГК "ДніпроГідроЕнерго" листом від 28.03.2000 звернулася до МБРР щодо продовження термінів вибірки позики з 31.12.2000 до 31.12.2001, але такої згоди МБРР не дав.

    МБРР повідомив віце-прем´єр-міністра Тимошенко Ю.В. 01.08.2000 щодо неналежного впровадження заходів за проектом. Зокрема, не виконані заходи щодо забезпечення внутрішнього фінансування проекту, не надані Банку дані про стан збору платежів Енергоринку та розрахунки з ДАГК "ДніпроГідроЕнерго", не надані звіти про проведення аудиту проекту за 1999 рік.

    Міжвідомча робоча група по проекту не створена. Функції поточного управління проектом покладені на штатних співробітників "ДніпроГідроЕнерго" та НЕК "Укренерго".

    3.1.5. Проект розвитку експорту (60 млн. дол. США та 15 млн. нім марок)

    Угода про надання позики між Україною та МБРР підписана 21 листопада 1996 року та ратифікована Верховною Радою України 15 липня 1997 року (через 7,5 місяця).

    Метою проекту є надання допомоги Позичальникові, яким виступає Укрексімбанк у проведенні координованої стратегії для розвитку виробничих потужностей підприємств приватного сектора економіки України, орієнтованих на експорт шляхом надання інтегрованого пакету інформації, технічної допомоги та фінансової підтримки для обраних приватних та приватизованих підприємств на території України, які мають потенціал розвитку експорту.

    Надання кредитних коштів підприємствам бенефіціарам у доларах США та німецьких марках пов´язано з виконанням заявок при рекредитуванні їх Укрексімбанком та дозволить фінансувати витрати, пов'язані з реалізацією проектів розвитку експорту згідно з валютою, передбаченою укладеними контрактами.

    На момент перевірки доларова частина позики Укрексімбанком використана в розмірі 27,8 млн. дол.США, або 46,4 відс. від загальної суми позики, з яких на суму 21,3 млн. дол. США Укрексімбанком надано кредитів підприємствам - експортерам; 0,8 млн. дол. США Укрексімбанк використав для власних цілей як технічну допомогу; решта 5,7 млн. дол. США, знаходяться на спеціальному рахунку.

    Частина позики, що надана у німецьких марках, використана Укрексімбанком, на суму 6,1 млн. нім. марок або 41 відс. від загальної суми позики, з яких на суму 4,6 млн. нім. марок надано кредитів підприємствам-експортерам, а решта 1,5 млн. дол. США, знаходяться на спеціальному рахунку.

    За час реалізації проекту укладено 21 кредитну угоду на загальну суму 44,6 млн. дол. США (із 60) та 13,6 млн. нім. марок (із 15), з яких 6 угод профінансовані з рахунку повторного використання позики, тобто, передбачено механізм рефінансування кредитів. Крім того, ухвалено 3 гранти, з них два видано підприємствам експортерам, на загальну суму 64 тис. дол. США.

    Проект знаходиться в стадії реалізації, кінцева дата вибірки коштів 30 червня 2002 року. Кредит окупний і заборгованості перед державним бюджетом за цією позикою нема.

    Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 653-р затверджено план заходів щодо реалізації Проекту, відповідальним за виконання яких є Укрексімбанк.

    3.1.6. Проект "Реабілітації та розширення теплопостачання м. Києва"
    (200 млн. дол. США)

    Угода про надання позики між Україною та МБРР підписана 14 жовтня 1998 року та ратифікована Верховною Радою України 23 березня 1999 року (через 5 місяців).

    Метою цього проекту є поліпшення виробничих потужностей системи централізованого теплопостачання м. Києва, підвищення їх надійності та технічного рівня, удосконалення існуючих та запровадження сучасних технологій і матеріалів в цій системі для продовження терміну та підвищення ефективності їх використання, здійснення заходів, спрямованих на зміцнення організаційної структури та комерціалізації Київенерго і Київжитлотепло комуненерго, щоб досягти оптимальних показників надання послуг в галузі централізованого теплопостачання м. Києва, сприяти проведенню приватизації в цій галузі.

    На момент перевірки із 200 млн. дол. США кошти отримані та використані для закупівлі труб, арматури в сумі 0,47 млн. дол. США, або 0,23 відс. від загальної суми позики.

    Майже через два роки з моменту підписання Угоди реалізація проекту ще знаходиться на початковій стадії виконання.

    Відповідальні за впровадження цього проекту:

  • Міжвідомча робоча група, створена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1998 року № 62-р, яку очолив заступник Голови Київської міськдержадміністрації Чебунін О.І. До складу групи ввійшло 9 представників Мінфіну, Мінекономіки, Київенерго, Держбуду, Мінжитлотепло­комуненерго, НАУРЄІ;

  • Департамент підготовки та супроводження інвестиційних проектів Київенерго із 13 чол., які займаються питаннями впровадження цього проекту.

    3.1.7. Проект енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва (18,3 млн. дол. США)

    Угода про надання позики між Україною та МБРР підписана 25 квітня 2000 року та ратифікована Верховною Радою України 6 липня 2000 року.

    Метою цього проекту є удосконалення використання енергії в адміністративних та громадських будівлях м. Києва. Запропонований проект має спиратися на реформи стратегії, які впроваджені в м. Києві в процесі підготовки нещодавно затвердженого й підтриманого Банком Проекту реабілітації та розширення централізованого теплопостачання, спрямованого на встановлення тарифів на опалення на рівні, необхідному для забезпечення відшкодування витрат виробництва без крос-дотування, з метою заохотити споживачів до економного споживання енергії. Цей проект повинен поліпшити систему оплати та збору платежів за теплопостачання.

    Кошти позики в Україну ще не надходили.

    Відповідальні за впровадження проекту:

  • Міжвідомча робоча група, створена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 липня 2000 року № 1123-р, яку очолив начальник Головного управління зв'язків та інвестицій Київміськдержадміністрації Поживанов М.О. До складу групи ввійшло 15 представників Мінфіну, Мінекономіки, ДПА, Київміськдержадміністрації;

  • Управління зовнішніх зв'язків та інвестицій Київміськ­держадміністрації, на яке покладено функції підготовки та супроводження проекту.

    3.1.8. Інституційні та інші позики, що повертаються за рахунок державного бюджету. Інституційний проект (27 млн. дол. США)

    Ця перша Угода про надання позики між Україною та МБРР підписана 11 травня 1993 року. Верховною Радою України вона не розглядалася і не затверджувалася. Реалізація позики здійснювалася за процедурами Світового банку.

    Метою цього проекту була підтримка розвитку основних інститутів, які будуть сприяти створенню потенціалу Позичальника при розробці та впровадженні загальноохоплюючої національної програми економічної реформи. На час проведення перевірки така програма не надана. Замість неї Міністерством економіки надано План дій Уряду України з реалізації та розвитку "Основ національної економічної політики" на 1993 рік.

    Позика надана для навчання, придбання обладнання та надання консультаційних, дорадчих послуг ключовим державним установам, включаючи Міністерство фінансів (Держказначейство), Міністерство економіки, Національний банк України, Фонд державного майна, Державний комітет статистики, Антимонопольний комітет, а також місцеві органи приватизації в Харкові та інших реґіональних центрах на загальну суму 27 млн. дол. США.

    Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 455-р функції управління цією позикою покладено на Міністерство економіки України, а розпорядником коштів визначено Голову координаційної ради проекту (Шпека Р.В.).

    Координаційна рада з реалізації інституційної позики Світового банку утворена Кабінетом Міністрів України згідно з розпорядженням від 17 жовтня 1995 року № 627-р у складі 10 чоловік. Віце-прем´єр-міністр України Шпек Р.В. призначений Головою координаційної ради. Членами ради призначені перший заступник Міністра економіки Роговий В.В., заступник Голови Антимонопольного комітету Супрун В.П., перший заступник Голови правління Національного банку України Стельмах В.С., заступник Міністра фінансів Буковинський С.А., заступник Голови правління Ощадного банку Лавренчук В.М., заступник Міністра статистики Іванченко І.А., заступник начальника Головної державної податкової інспекції Богдан А.В., заступник Голови правління Фонду державного майна Тимошенко О.Є., начальник відділу підтримки підприємництва Мінекономіки Бессараб В.Г. В період реалізації проекту зміни до складу ради не вносились.

    Питання, які розглядалися координаційною радою і оформлялись відповідними протоколами, у більшості випадків, стосувались перерозподілу коштів позики між різними міністерствами та відомствами.

    Згідно з умовами Угоди, відповідальним за координацію і керівництво загальним виконанням Проекту був визначений перший заступник міністра економіки за посадою. Такими були: протягом 1993 року Шпек Р.В., у 1994 році Петров В.М., з 1994 по 1998 роки Роговий В.В., з 1998 року до цього часу Кальник В.М.

    Фактично, на початковому етапі реалізація позики здійснювалась апаратом Кабінету Міністрів України, з жовтня 1994 року по 31 грудня 1998 року Міністерством економіки, а на завершальному етапі, з січня 1999 року, Міністерством фінансів України.

    Відповідальність за щоденне керівництво Проектом була покладена на робочу групу (Групу впровадження проекту), яку очолював начальник управління Бессараб В.Г., який протягом всього періоду впровадження проекту працював у Міністерстві економіки. Робоча група відповідала за роботу по обслуговуванню рахунків Проекту, допомогу міністерствам та відомствам у справах закупок, підготовку постійних звітів про хід виконання Проекту та забезпечення керівної і технічної допомоги по виконанню Проекту. Загальні витрати на утримання Групи впровадження проекту склали 137 тис. дол. США. Склад групи, кошторис витрат на момент перевірки не надано.

    Фактично кошти позики, у сумі 26,9 млн. дол. США, в розрізі державних установ використано наступним чином:

    • Державний комітет статистики 8,6 млн. дол. США;

    • Міністерство економіки 3,8 млн. дол. США;

    • Національний банк України 3 млн. дол. США;

    • Державна податкова адміністрація України 3 млн. дол. США;

    • Міністерство фінансів України 2 млн. дол. США;

    • Державне казначейство України 2,1 млн. дол. США;

    • Фонд державного майна України 1,5 млн. дол. США;

    • Антимонопольний комітет України 1,4 млн. дол. США;

    • Національне агентство України з реконструкції і розвитку 0,9 млн. дол. США;

    • Кабінет Міністрів України 0,36 млн. дол. США;

    • Київська міська адміністрація 0,15 млн. дол. США;

    • Група впровадження проекту 0,14 млн. дол. США.

    При перевірці в Групі впровадження проекту (Міністерство економіки України) надано документів, що підтверджують укладення контрактів, договорів, угод на консультаційні послуги, закупівлю обладнання, навчання та підготовку кадрів міністерствами та відомствами України з нерезидентами, представництвами іноземних фірм та резидентами на загальну суму 14,6 млн. дол. США, з яких:

    • консультаційні послуги на суму 3,7 млн. дол. США (13 контрактів);

    • надання послуг короткотерміновими індивідуальними консультантами з окремих питань статистики на суму 0,063 млн. дол. США (6 контрактів);

    • придбання обладнання на суму 9,8 млн. дол. США (34 контракти).

    • навчання фахівців міністерств та відомств на суму 1 млн. дол. США (12 контрактів).

    На решту видатків, у сумі 11,8 млн. дол. США, в ході перевірки керівником групи впровадження проекту Бессарабом В.Г., звітних документів щодо їх використання не надано. В групі також відсутні документальні повідомлення банку про рух коштів на суму 1094331,8 дол. США.

    Безпосередньо Міністерством економіки України, керівництво якого визначено відповідальним за координацію і керування загальним виконанням Проекту, надано для перевірки контрактів на придбання комп´ютерного обладнання, навчання та стажування спеціалістів, на суму 4 млн. дол. США, а документів щодо їх виконання, тільки на 0,6 млн. дол. США. Фактичні витрати, за даними Мінекономіки, склали 3,8 млн. дол. США, у т.ч. на придбання комп´ютерного обладнання та програмного забезпечення 2,2 млн. дол. США, на послуги консультантів та навчання 1,6 млн. дол. США.

    Міністерством економіки України не надано документів щодо виконання контрактів, укладених у 19941998 роках з Товариством Карла Дуйсберга (Німеччина), на суму 1,7 млн. дол. США, на консультаційні послуги та навчання, а також за контрактом з "ABET UKRAINE Limited" (Великобританія), на суму 9 тис. дол. США щодо навчання англійській мові та на придбання комп'ютерного обладнання з іноземними фірмами, на загальну суму 1,5 млн. дол. США.

    При перевірці виконання позики в Державному казначействі України встановлено наступне.

    За даними Міністерства економіки України для підтримки розвитку Державного казначейства використано 2,1 млн. дол. США. У той же час, Держказначейством надано документів на використання коштів на 1,9 млн. дол. США, не надано на суму 0,2 млн. дол. США (відсутні документи, що підтверджують видатки на навчання та стажування на 0,2 млн. дол. США).

    Відповідальні особи за впровадження позики і контролю за її виконанням Державним казначейством не були визначені.

    При проведенні перевірки встановлено, що Держказначейством України укладені контракти на поставку комп´ютерного обладнання та програмного забезпечення з 6 фірмами на суму 1,690 тис. дол. США.

    Фактично продукція отримана на загальну суму 1,69 млн. дол. США за 10 контрактами, згідно з якими закуплено: персональних комп´ютерів 420, моніторів 420, серверів 31, принтерів 802, мережевих комутаторів 32, мережевих адапторів 321, блоків безперервного живлення для персональних комп´ютерів 700, продуктів програмного забезпечення 675, які оприбутковані до складу основних засобів.

    Державним казначейством України і громадянином Латвії Янісом Платайсом було укладено контракт на отримання послуги консультанта протягом 12 місяців на загальну суму 199,7 тис. дол. США.

    Кошторис видатків включав оплату праці консультанта на суму 105,9 тис. дол. США (ставка на місяць 8830 дол. США), українського працівника (помічник-перекладач) 11 тис. дол. США (ставка на місяць 920 дол. США), кошти на відрядження 52,8 тис. дол. США, авіаквитки та інші видатки на відрядження 9,2 тис дол. США, місцеві видатки, обладнання, міжнародні переговори, перевезення особистих речей, резерв та інші видатки склали 20,8 тис. дол. США.

    Послуги, які планувалось отримати від консультанта Яніса Платайса за проектом Казначейства включали допомогу Головному управлінню Державного казначейства України, Міністерству фінансів України в розробці та впровадженні цілісної системи Казначейства, сприяння тісному співробітництву між підрозділами Головного управління Державного казначейства України і Міністерства фінансів України. Ці функції є прямими обов´язками керівництва Державного казначейства та Міністерства фінансів України.

    Звіти про надання консультаційних послуг відображають труднощі в розвитку Державного казначейства України, пов'язані з відставкою його начальника В. Тентюка та затримкою з призначенням нового начальника й іншими кадровими перестановками в керівництві. Зазначено, що навіть нові кадрові призначення не вирішили проблеми впровадження системи Казначейства, оскільки заступники начальника Державного казначейства відповідали за роботу деяких підзвітних їм управлінь і не відповідали за загальні питання Казначейства. Висновки Яніса Платайса присвячені, в основному, проблемам відсутності належного фінансування розвитку Державного казначейства.

    Протягом року за послуги консультанта сплачено 179,8 тис. дол. США або 350,6 тис. грн. (середній курс за цей період 1,95 грн/дол.США).

    Таким чином, оплата послуг лише одного консультанта співвідносна майже 40 відсоткам загальної суми оплати праці всього центрального апарату Державного казначейства України за 1998 рік (гранична чисельність 255 працівників).

    Кошти інституційної позики не включалися до джерел фінансування державного бюджету, у той же час, повернення їх передбачено виключно за рахунок державного бюджету. Використання позики стало, по суті, додатковим бюджетним фінансуванням відповідних міністерств та відомств, яке не враховувалося в державному бюджеті.

    При тому, що Національний банк України не є бюджетною установою та утримується за рахунок власного кошторису, обслуговування і повернення використаних ним коштів позики, у сумі 3 млн. дол. США, здійснюється за рахунок державного бюджету.

    3.1.9. Експериментальний проект у вугільній галузі (15,8 млн. дол. США)

    Угода про надання позики між Україною та МБРР підписана 11 липня 1996 року та ратифікована Верховною Радою України 11 липня 1996 року.

    Метою цього проекту є надання позики для фінансування витрат, пов´язаних із закриттям трьох нерентабельних вугільних шахт в Донецькій області (шахта ім. Газети "Правда", шахта "Червоний Жовтень", шахта "Ремовська"), включаючи вартість громадських робіт з поліпшення стану довкілля, пом'якшення негативних наслідків закриття шахт, передачу об'єктів соціальної сфери міст-учасників у власність органів місцевої виконавчої влади, працевлаштування та перепідготовка звільнених шахтарів.

    Позичальниками зазначеного кредиту є Українська державна компанія по реструктуризації вугільної галузі (далі УДКР), Донецька облдержадміністрація, агент Мінфіну Донецький акціонерний комерційний банк "Донвуглекомбанк" (для надання мікрокредитів).

    Перевіркою встановлено, що Міністерство фінансів оформило УДКР та Донецькій облдержадміністрації, за рішенням Валютно-кредитної ради із коштів позики МБРР гранти у національній валюті, загальна сума яких в доларовому еквіваленті становить 13,8 млн. дол. США, що складає 87,4 відс. від суми позики на цей проект. Обслуговування та погашення цієї частини позики МБРР здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

    У серпні 1996 року Міністерством фінансів України укладено угоди з УДКР про безповоротну передачу коштів позики для оплати вартості відвантаженого вугілля, товарів, робіт та послуг на суму 9,7 млн. дол. США, з Донецькою облдержадміністрацією на суму 4,1 млн. дол. США та субкредитну угоду на суму 2 млн. дол. США з АБ "Донвуглекомбанк" на мікрокредитування підприємств.

    Аналіз Угоди з банком свідчить, що АБ "Донвуглекомбанк" кредит надано на 16 років за умови його погашення з 01.09.2000 до 01.03.2013, в пільговий період АБ "Донвуглекомбанк" сплачує Мінфіну у формі піврічних внесків лише відсотки, комісійні за зобов´язання та маржу у розмірі 0,5 відс. річних (77,5 відс. річних).

    Перевіркою встановлено, що за період 1997 1998 роки АБ "Донвуглекомбанк" отримав 900 тис. дол. США (три транші по 300 тис. дол. США) або 45 відс. від суми кредиту.

    Внаслідок погіршення фінансового становища "Донвуглекомбанку" МБРР рекомендував Мінфіну призупинити надання мікрокредитів через цей банк і Мінфін припинив реалізацію згаданого компоненту Проекту.

    У 1998 році за матеріалами СБУ прокуратурою м. Донецька порушено кримінальні справи за фактом розкрадання керівництвом АБ "Донвуглебанк" коштів позики Мінфіну, у сумі 600 тис. дол. США, та за фактом нецільового використання третього траншу вказаного кредиту МБРР, у сумі 300 тис. дол. США. Звіт про використання коштів третього траншу МБРР не прийняв і за його вимогою Міністерство фінансів України повернуло 29.04.99 на рахунок позики 300 тис. дол. США. Заборгованість АБ "Донвуглекомбанку" складає 124,5 тис. дол. США.

    25 квітня 2000 року МБРР скасував невикористані кошти, 500 тис. дол. США, по компоненту мікрокредитування та 500 тис. дол. США, які призначалися для надання грантів УДКР на покриття витрат, пов'язаних із пом'якшенням соціальних наслідків закриття шахт.

    На момент перевірки всього за цим проектом отримано та використано 11,4 млн. дол. США або 72 відс. від суми позики, що передбачалася, хоча остання дата підписання контрактів на поставку товарів, виконання робіт надання послуг (дата закриття проекту) встановлена 31 грудня 2000 року.

    З них на суму 4,1 млн. дол. США проведено робіт, пов'язаних із закриттям трьох шахт ("Правда", "Червоний Жовтень", "Ремовська"); 1,7 млн. дол. США склали витрати міст-учасників (м. Донецьк, Снєжноє і Єнакієво Донецької області), пов'язаних із передачею об'єктів соціальної інфраструктури місцевих органів влади; 1,4 млн. дол. США витрати на громадські роботи, пов'язані із поліпшенням довкілля; майже 1 млн. дол. США сплачено на видачу вугілля колишнім шахтарям трьох шахт; 0,6 млн. дол. США надані мікрокредити через АБ "Донвуглекомбанк"; решта 2,5 млн. дол. США, використані на постачання товарів; видачу грантів з боку УДКР на покриття витрат, пов'язаних із пом'якшенням соціальних наслідків закриття шахт; експлуатаційні витрати шахт на період після їх закриття; витрати на аудит проекту (0,005 млн. дол. США); та послуги іноземних консультантів (0,092 млн. дол. США).

    Проект реалізується чотири роки, проте у повному обсязі не завершений жодний компонент позики, частину позики, в сумі 1 млн. дол. США, анульовано, на суму 600 тис. дол. США, за фактом розкрадання, порушено кримінальну справу, а частину, в сумі 300 тис. дол. США, витрачено не за цільовим призначенням, яка була достроково повернута.

    Міжвідомча робоча група по проекту не створена. Діють дві групи впровадження проекту, на базі УДКР та Донецької облдержадміністрації, функції яких здійснюють штатні співробітники цих організацій.

    3.1.10. Проект підтримки соціального захисту (2,6 млн. дол. США)

    Угода про надання позики між Україною та МБРР підписана 24 квітня 1997 року та ратифікована Верховною Радою України 4 листопада 1997 року (через 5 місяців).

    Метою цього проекту є автоматизація процесу обробки даних у відділах житлових субсидій, створення інформаційної системи управління, професійної підготовки спеціалістів служб житлових субсидій та впровадження заходів щодо технічного забезпечення їх діяльності, придбання і встановлення комп'ютерних систем для служб житлових субсидій, навчання фахівців.

    Загальна вартість проекту складає 3 млн. дол. США, з яких 2,6 млн. дол. США сума позики МБРР, 300 тис. дол. США грант допомоги Агентства США з міжнародного розвитку, фінансова участь України визначена у 100 тис. дол. США.

    Перевіркою у Міністерстві праці і соціальної політики України питань ефективності використання позики встановлено, що Договір про надання безповоротного кредиту без номера і дати укладено Мінфіном з Мінсоцзахистом України на суму 2,6 млн. дол. США.

    На момент перевірки із 2,6 млн. дол. США Міністерством праці та соціальної політики України вибрано та використано 2,5 млн. дол. США, що складає 96,4 відс. від загальної суми позики. Остання дата підписання контракту на поставку обладнання, виконання робіт, надання послуг (дата закриття проекту) встановлена 30 червня 2000 року. Залишок невикористаних коштів на рахунку позики склав 93,5 тис. дол. США.

    За контрактом 1MLSP-ACER компанія здійснила поставку комп'ютерного, мережевого та комунікаційного обладнання, системного програмного забезпечення для відділів житлових субсидій на загальну суму 2,5 млн. дол. США, яке оприбутковане на баланс міністерства та на підставі укладених угод безкоштовно передано територіальним органам соціального захисту населення.

    6 тис.дол. США сплачено аудиторській фірмі "Аудит" (м. Київ) за проведення аудиту.

    Аудиторською перевіркою використання коштів позики, проведеною фірмою "Аудит" (м. Київ) у жовтні 1999 року, встановлено випадки крадіжки комп´ютерної техніки у відділах субсидій Обухівської і Таращанської райдержадміністрацій на суму 3,7 тис. дол. США. Станом на 01.07.2000 збитки від крадіжок не відшкодовані.

    Витрати на технічну допомогу Міністерству праці та соціальної політики України за рахунок гранту склали 300 тис. дол. США.

    Цей проект не є інвестиційним, оскільки повернення позики передбачено виключно за рахунок державного бюджету. Використання коштів є, по суті, додатковим бюджетним фінансуванням Міністерства праці і соціальної політики України, яке не враховувалося в державному бюджеті.

    3.1.11. Проект розвитку системи казначейства (16,4 млн. дол. США)

    Угода про надання позики між Україною та МБРР підписана 15 вересня 1998 року, двічі подавалася для розгляду до Верховної Ради України, але була відхилена. Незважаючи на це, Міністерство юстиції України листом від 30.06.99 № 21-9-1846, за підписом Міністра юстиції Станік С.Р. надало МБРР юридичний висновок щодо прийняття українською стороною Угоди до виконання. З 1999 року ця Угода почала реалізовуватися.

    Метою цього проекту є допомога Позичальникові розробити та повністю впровадити функціональну автоматизовану систему казначейства, яка б стала ефективним інструментом виконання бюджету та управління обігом готівкових коштів.

    Відповідно до умов Угоди Позичальник має до завершення виконання Проекту забезпечити діяльність Групи впровадження проекту. Згідно з наказом Державного казначейства України така група створена та протягом 8 місяців здійснює діяльність, пов´язану з використанням коштів та звітністю в рамках проекту. Витрати коштів за цим проектом на утримання Групи управління проектом, консультаційні послуги вже склали 66,1 тис. дол. США. Заробітна плата членів Групи та індивідуальних консультантів встановлена у розмірі еквівалентному 800 дол. США на місяць.

    Впровадження проекту знаходиться у початковому стані.

    На момент перевірки тільки оголошено тендер на придбання комп´ютерного обладнання.

    Остання дата підписання контракту на поставку товарів, виконання робіт, надання послуг (дата закриття проекту) встановлена 30 червня 2002 року.

    Відповідальні за впровадження цього проекту:

    Міжвідомча координаційна рада, створена постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1997 року № 305, яку очолив Міністр фінансів Мітюков І.О. До складу групи ввійшло 10 представників Мінфіну, Мінстату, ДПА, НБУ;

    Група впровадження проекту (ГВП) в кількості 5 чоловік (координатор Станицький К.О.).

    Довідково: Державне казначейство придбавало програмне забезпечення та комп´ютерне обладнання також за рахунок коштів державного бюджету. У 1999 році витрати на комп´ютеризацію склали 6,6 млн. грн., на 2000 рік передбачено 23 млн. гривень.

    Повернення позики передбачалося виключно за рахунок коштів державного бюджету. Використання цих коштів є додатковим фінансуванням Державного казначейства, яке не враховувалося у видатках державного бюджету.

    3.1.12. Технічний компонент із системного проекту розвитку підприємств -
    І етап (10 млн. дол. США)

    Угода про надання позики між Україною та МБРР підписана 27 червня 1996 року та ратифікована Верховною Радою України 11 липня 1996 року.

    Метою всього системного проекту, 300 млн. дол. США якого використано для фінансування дефіциту бюджету, є посилення інституційної спроможності України здійснювати заходи у рамках Програми дій Уряду, підтримання політики, спрямованої на проведення структурної перебудови виробничої галузі в економіці України, а метою його технічного компоненту є надання технічної допомоги (далі ТД) на 10 млн. дол. США, спрямованої на зміцнення урядових структур.

    Відповідальний виконавець проекту Фонд державного майна України. Кошти призначені: для навчання та надання консультаційних послуг виключно ФДМ України, закупівлю обладнання для Групи впровадження проекту.

    На момент перевірки із 10 млн. дол. США вибрано та використано Фондом державного майна України 8,5 млн. дол. США або 85 відс. від суми позики, з них на суму 7,8 млн. дол. США надано послуг консультантам, 0,023 млн. дол. США витрачено на закупівлю товарів та обладнання, 82 тис. дол. США на операційні витрати для ГВП проекту, залишок коштів на спецрахунку 0,4 млн. дол. США.

    Остання дата підписання контрактів на виконання робіт та надання послуг (дата закриття проекту) на прохання Уряду України переносилася двічі, з 31.12.98 на 31.12.99 та 31.12.2000, у зв´язку з невирішенням ряду організаційних питань на початковій стадії впровадження проекту, які стосувалися врегулювання порядку обкладання податком на додану вартість товарів, що імпортуються відповідно до ратифікованих Верховною Радою України міжнародних угод з МБРР, питань "розмороження" спеціального рахунку внаслідок порушень валютного законодавства.

    Міжвідомча робоча група для організації виконання цього проекту не була створена.

    Відповідальним за впровадження проекту є Група впровадження проекту (далі ГВП), створена у 1996 році при ФДМ України у складі чотирьох чоловік, з якими Фонд уклав контракти на консультаційні послуги. Керівник Задорожна Т., яка працювала у ГВП з 30.12.96 до 24.06.98 з оплатою 750 дол. США на місяць, з 25.06.98 Шепель В. 900 дол. США на місяць, бухгалтер Скрипник І. 800 дол. США на місяць, юрист Бех В. 850 дол. США на місяць, водій Пєшков М. 600 дол. США на місяць.

    Група підпорядкована Українському центру реструктуризації підприємств та розвитку приватного сектора та утримується за рахунок позики. За період реалізації проекту на утримання Групи витрачено 104,3 тис. дол. США (виплата заробітної плати, відрядження, транспортні, офісні та інші витрати) та на утримання Центру 389 тис. дол. США.

    Одночасно, для надання "певних послуг, які необхідні для проведення діяльності по фінансуванню компоненту технічної допомоги" укладено контракт від 17.09.96 між ФДМ, в особі Єханурова Ю.І. та іноземним консультантом Матяш Л., терміном на 12 місяців. Вартість контракту визначена в сумі 84,5 тис. дол. США. Фонд зобов´язався відшкодувати також житлову допомогу та інші витрати на житло протягом року в сумі 10 тис. дол. США., "підйомні кошти" на витрати за тимчасове житло і перевезення власного майна, в сумі 5 тис. дол. США, які виплачувалися готівкою до від´їзду з США. Виплата Матяш Л. за надання послуг здійснювалася в порушення чинного валютного та податкового законодавства, з рахунку в Дойче банку на її рахунок в м. Вашингтоні, всього перераховано 99,5 тис. дол. США з коштів позики.

    За своєю економічною суттю ці кошти не мають інвестиційного характеру, і фактично є додатковим бюджетним фінансуванням Фонду державного майна України у 1996-2000 роках, яке не враховувалося у державному бюджеті.

    4. Основні проблеми управління коштами позик, наданими МБРР

    Функції взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями, у тому числі МБРР, здійснюють: Управління міжнародного співробітництва, міждержавних відносин та зовнішньо-економічної політики Кабінету Міністрів України; Управління зв'язків з міжнародними фінансовими організаціями та СНД Міністерства фінансів України; Департамент міжнародного розвитку та європейської інтеграції Мінекономіки України (колишнє НАУРЄІ).

    Схема прийняття рішення щодо отримання позик від МБРР

    Від підписання угод до набуття ними чинності проходить тривалий час, в результаті чого втрачається значна частина пільгового періоду використання позик. (Термін позик 1720 років, пільговий період, в який здійснюються тільки платежі по відсотках та комісіях 5 років).

    Так, від підписання угоди про надання позики для проекту розвитку насінництва до її ратифікації пройшло 9 місяців, за проектом розвитку експорту такий термін склав 7,5 місяця, за проектом реабілітації гідроелектростанцій 7 місяців, за проектами підтримки соціального захисту та реабілітації і розширення теплопостачання м. Києва 5 місяців.

    Надзвичайно тривалий час безпосереднього використання коштів позик пов´язаний не тільки з необхідністю виконання встановлених МБРР складних процедур, а, переважно, через суттєві недоліки організації виконання проектів на підготовчому етапі ще до підписання угод.

    Наприклад, проект підтримки соціального захисту Рада директорів МБРР схвалила 19 вересня 1996 року, угода підписана через 7 місяців та ратифікована ще через 5, надходження ж першої партії комп´ютерів відбулося через 28 місяців після схвалення угоди та через 15 місяців після її ратифікації.

    Проект реабілітації та розширення теплопостачання м. Києва більш ніж через 2 роки після його схвалення Радою директорів МБРР знаходиться лише у початковій стадії (із 200 млн. дол. США використано 0,47 млн. дол. США, або 0,23 відсотка).

    Такі затримки в реалізації проектів призводять до додаткових фінансових втрат державного бюджету, оскільки нарахування комісійних за резервування коштів позик, які фактично не використовуються, здійснюється через 60 днів після підписання кредитних угод.

    Для забезпечення координації та контролю за ходом підготовки і реалізації проектів МБРР передбачено створення Урядом Міжвідомчих робочих груп, до складу яких, як правило, входять відповідальні особи Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Національного агентства розвитку та європейської інтеграції (до його ліквідації), інших відомств та організацій отримувачів кредитів.

    Перевіркою встановлено, що із 12 проектів по 5 проектах Міжвідомчі робочі групи не були створені (проекти структурної перебудови у вугільній галузі; розвитку підприємств - І; реабілітації гідроелектростанцій та контролю у системі; експериментальний проект у галузі вугільної промисловості; інституційного розвитку).

    Для поточного управління за реалізацією проектів передбачено також створення Групи управління проектом, керівник якої входить до складу Міжвідомчої робочої групи.

    Перевіркою встановлено, що по трьох проектах створені Групи управління проектом (ГУП) утримуються за рахунок коштів позик: по технічному компоненту проекту розвитку підприємств І (з 1995 року керівник Задорожна Т. при Фонді державного майна України, з 3 листопада 1998 року Шепель В.І. у складі Українського центру реструктуризації підприємств та розвитку приватного сектора); по проекту розвитку казначейства (з 1999 року керівник Станицький К.О. при Держказначействі); по проекту розвитку насінництва (з 1995 року керівник Сікорський А. при Мінфіні, з 26 листопада 1996 року Наконечний В.В. при Українській академії аграрних наук).

    По всіх інших проектах функції поточного управління за реалізацією проектів здійснюють штатні фахівці організацій отримувачів кредитів.

    Зокрема, по інституційній позиці відділ Мінекономіки України; експериментальному вугільному проекту працівники УДКР та Донецької облдержадміністрації; проекту реабілітації та розширення теплопостачання м. Києва Департамент підготовки та супроводження інвестиційних проектів Київенерго; проекту енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва Управління зовнішніх зв'язків та інвестицій Київміськдержадміністрації; проекту підтримки соціального захисту Управління житлових субсидій та інші служби Міністерства праці та соціальної політики.

    Перевірка діяльності Групи впровадження проекту Мінекономіки України, який з 1993 року займався питаннями поточного впровадження інституційної позики, свідчить про невиконання покладених на неї функцій.

    По двох проектах: розвитку підприємств І та розвитку насінництва, по яких Групи були створені з 1995 року, із залученням працівників, що займалися безпосередньо тільки питаннями поточного управління проектом, можна констатувати, що вони не мали важелів управління та впливу на прийняття рішень щодо ефективного впровадження проекту Фондом державного майна, Українською академією аграрних наук, Міністерством агропромислового комплексу України, акціонерними товариствами "Одеська кукурудза", "Ворскла", "Гібрид-С". Підтвердженням цього є численні порушення валютного законодавства організаціями отримувачами кредитів у 19971998 роках (ненадання повної звітності про рух коштів на спеціальних рахунках, відкритих у закордонних банках, перевищення термінів розрахунків (90 днів) за товари), а також зростання простроченої заборгованості перед державним бюджетом за невиконання фінансових зобов´язань (проект розвитку насінництва).

    Численні порушення підприємствами-позичальниками валютного законодавства відбувалися протягом 19971998 років, у тому числі, за сприяння Міністерства фінансів України, яке, отримавши у Національному банку України індивідуальні ліцензії на відкриття та використання рахунків у закордонних банках, незаконно передавало право користування ними іншим установам та підприємствам. За інформацією Національного банку України Міністерство фінансів використовувало окремі рахунки за межами України взагалі без наявності ліцензій, при цьому Міністерством не надавалися звіти про рух коштів по цих рахунках через відсутність таких даних.

    Тільки з 1999 року Міністерство фінансів запровадило порядок, згідно з якими по всіх рахунках існує два підписи: перший представника Мінфіну, другий представника отримувача відповідної позики. Такий порядок дає змогу реально контролювати витрачання коштів позик на спеціальних рахунках.

    Перевіркою встановлено, що Міністерство фінансів відкривало також окремі субрахунки для зарахування на них відсотків, які закордонні та українські банки нараховують на залишки коштів позик.

    З 03.07.96 у Deutsche Bank (Німеччина) Мінфіну відкрито субрахунок № 9669755-01 для накопичення відсотків на спеціальних рахунках: № 9681214 по проекту розвиток підприємств І та № 9669755 по проекту інституційного розвитку. Право підпису на платіжних документах по цьому субрахунку має керівництво Мінфіну та Держказначейства (11.12.1996). Банк сплачував відсотки за ставкою 3 відс. річних.

    З 17.10.96 у Credit Suisse First Boston AG (Німеччина) Мінфіну відкрито субрахунок № 652008/502 для зарахування відсотків по проекту "Реабілітація гідроелектростанцій та управління в системі". Мінімальна ставка відсотків складала 3 відс. річних, фактично сплачувалося близько 3,7 відсотка.

    За період з 11.10.96 по 22.07.98 (дати закриття рахунку) на субрахунок були зараховані відсотки з субрахунків: № 652008/500 ДАГК "ДніпроГідроЕнерго", у сумі 35558,74 дол. США, та з № 652008/501 НДЦ, у сумі 58448,81 дол. США, всього на загальну суму 94007,55 дол. США. При закритті рахунку кошти, накопичені на субрахунку, були переведені на субрахунок № 9669755-01 у Deutsche Bank, де вони зберігаються до цього часу.

    За інформацією Deutsche Bank, станом на 01.12.99 на субрахунку №9969755-01 знаходився залишок коштів, що складається з відсотків, нарахованих самим Deutsche Bank, та відсотків, перерахованих з Credit Suisse First Boston AG, у сумі 126 740,8 дол. США.

    Ці накопичені відсотки по рахунках Мінфіну у закордонних банках не витрачалися.

    З 10.04.97 Донецьким головним реґіональним управлінням Промінвестбанку України Мінфіну відкрито рахунок № 25537301746116 (в національній валюті) для зарахування відсотків за залишки по рахунках, відкритих для Експериментального проекту у вугільній галузі. Відсотки нараховуються за ставкою, що становить 30 відс. від облікової ставки НБУ за відповідний період. З цього рахунку було витрачено 52,6 тис. грн. на сплату послуг аудиторській компанії ЗАТ "Делойт енд Туш Юкрейниан сервісез компані"(за контрактом № 089/КА-2000 від 24.05.2000). Станом на 31.07.2000. залишки склали 20538 гривень.

    З 12.11.99 у Bank of America (London) відкрито рахунок № 36889014 по проекту "Розвиток підприємств", № 36888016 по "Проекту розвитку насінництва". Нарахування відсотків на кредитовий залишок відбувається за диференційованою шкалою (на 05.05.2000 5,25 відс. річних). Станом на 10.07.2000 залишки відсотків на цих рахунках склали: №36889014 6856 дол. США, № 36888016 666 дол. США. Тільки з 16.06.2000 Мінфіну відкрито субрахунок № 6008-25514-028 для зарахування цих відсотків.

    Нараховані відсотки за зберігання на рахунках коштів позик, що складають понад 134 тис. дол. США та 20,5 тис. грн. до доходів державного бюджету не зараховувалися.

    Аналіз діючої системи управління проектами МБРР свідчить про її низьку ефективність. Міністерство фінансів України та Міністерство економіки України фактично усунуті від розробки довгострокових програм розвитку і взаємодії з МБРР та не несуть відповідальності за залучення позик. Національний банк України, який відповідає за мобілізацію валютних ресурсів, також усунуто від цих процесів.

    Ключову роль у реалізації кредитних угод та використанні коштів займає Міністерство фінансів України, що підтверджується наведеною нижче схемою. Міністр фінансів України за посадою є представником України в усіх кредитних угодах.

    Схема використання коштів позик

    5. Аналіз витрачання бюджетних коштів на обслуговування і погашення позик за інвестиційними проектами

    За рахунок Державного бюджету України в період з 28.01.1994 по 30.06.2000 Міністерство фінансів України перерахувало МБРР по всіх кредитних угодах 316,506 млн. дол. США, з них:

  • 3,645 млн. дол. США в рахунок погашення основної суми боргу;

  • 306,863 млн. дол. США відсотки за користування позиками;

  • 5,979 млн. дол. США комісійні за зобов'язання;

  • 0,019 млн. дол. США інші платежі.

    З 12 інвестиційних проектів, які були предметом контролю, платежі з обслуговування та погашення здійснювалися по 11 (реалізацію проекту енергозбереження в адміністративних та громадських будівлях м. Києва ще не розпочато).

    Безпосередньо з державного бюджету здійснювалися платежі з обслуговування та погашення по 7 проектах, у т. ч.:

  • проекту розвитку ринку електроенергетики (по двох позиках) - 13,9 млн. дол. США, що складає 18,2 відс. від одержаних позик;

  • інституційного розвитку 7,2 млн. дол. США або 26,8 відс.;

  • проекту розвитку насінництва 1,2 млн. дол. США або 9,6 відс.;

  • експериментального проекту в галузі вугільної промисловості 1,7 млн. дол. США або 14,9 відс.;

  • проекту підтримки соціального захисту 0,174 млн. дол. США або 7 відс.;

  • проекту реабілітації та розширення теплопостачання м. Києва 0,673 млн. дол. США або 0,33 відс.;

  • проекту розвитку системи казначейства 0,59 млн. дол. США або 3,6 відсотка.

    Всього по цих проектах сплачено 25,114 млн. дол. США, з них:

  • 3,645 млн. дол. США в рахунок погашення основної суми боргу;

  • 18,749 млн. дол. США відсотки за користування позиками;

  • 2,72 млн. дол. США комісійні за зобов´язання.

    Обслуговування та погашення інвестиційних компонентів, що є складовими частинами двох системних проектів, здійснюється з державного бюджету в цілому, без окремого розподілу. В рамках цих проектів сплачено 88,431 млн. дол. США:

  • проект реструктуризації вугільної галузі 36,37 млн. дол США або 15,8 відс.;

  • проекту розвитку підприємств - І етап 52,059 млн. дол. США або 16,8 відсотка.

    По проекту реабілітації гідроелектростанцій та контролю у системі за умовами Кредитної угоди відсотки та комісійні за пільговий період включено до суми позики, які знімаються МБРР самостійно. Всього вже знято таким чином 4,2 млн. дол. США

    Погашення двох позик по проекту розвитку експорту здійснюється Укрексімбанком без використання бюджетних коштів.

    За даними Міністерства фінансів України з 14 позичальників, що отримали позики на умовах окупності, прострочену заборгованість перед державним бюджетом станом на 01.08.2000 мають 11, на суму 9,5 млн. дол. США.


    Колегія Рахункової палати, на підставі проведеного аналізу,
    зробила такі висновки:

    1. Отримання позик МБРР здійснювалося з порушенням чинного законодавства України.

      Так, в порушення статті 85 п. 14 Конституції України, без згоди Верховної Ради України, Урядом у 1998-1999 роках отримано від МБРР 3 позики на суму 616,4 млн. дол. США, з яких 500 млн. дол. США вже використано для фінансування дефіциту Державного бюджету України. Цьому сприяла позиція керівництва Міністерства юстиції України (Стичинський Б.С.), які безпідставно, без відома Верховної Ради України, надавали МБРР юридичні висновки щодо прийняття українською стороною кредитних угод до виконання.

    2. Одним із основних недоліків позик МБРР є відсутність серйозних техніко-економічних обґрунтувань для їх залучення колишнім НАУРЄІ, Мінфіном України і Мінекономіки України та оцінок економічної ефективності реалізації проектів, що, поряд із значними витратами на управління проектами, різко знижує їх загальну ефективність.

    3. Уряд України, Мінфін України, Мінекономіки України та інші міністерства і відомства при залученні позик МБРР здійснюють активну діяльність і помітно втрачають зацікавленість до реалізації проектів після підписання угоди про позику й початку регулярного фінансування Груп реалізації проектів.

    4. Система управління реалізацією проектів, що підтримується позиками МБРР, є недосконалою. Створення дублюючих підрозділів у багатьох органах державного управління та значна кількість допоміжних структур без належних повноважень та важелів впливу на своєчасне й повне впровадження проектів призвели до невиконання умов більшості кредитних угод та порушення строків їх реалізації. В результаті, вже анульовано або фактично втрачено для України майже 270 млн. дол. США (30 відс.) від загальної суми позик. Сума непродуктивних втрат державного бюджету через сплату комісійних за резервування коштів позики, які фактично не використовуються, склала понад 2,7 млн. дол. США.

    5. У переважній більшості проектів, терміни яких завершені або знаходяться у стадії завершення, поставлена мета не досягнута. В ході реалізації проектів систематично не виконувалися умови угод, порушувалися заплановані терміни реалізації проектів, тривалий час не вирішувалися питання сплати податків при розмитненні вантажів, що імпортуються, відповідно до ратифікованих Верховною Радою України міжнародних угод, не забезпечувалося внутрішнє фінансування проектів. Тому результативність використання запозичених коштів є вкрай низькою. Із 14 підприємствпозичальників, які отримали позики на умовах окупності, 11 є фінансово неспроможними погасити прострочені фінансові зобов'язання перед Державним бюджетом України у сумі 9,5 млн. дол. США.

    6. Міністерство фінансів України (міністр Мітюков І.О.) в ході реалізації проектів впродовж 19971998 років систематично порушувало валютне законодавство, чим сприяло його порушенню з боку підприємств-позичальників. Замість здійснення державного контролю за цільовим витрачанням запозичених коштів Мінфін незаконно передавав право користування закордонними рахунками безпосередньо позичальникам. В результаті, окремі позичальники використали запозичені кошти, у сумі 0,3 млн. дол. США, не за цільовим призначенням, а 0,6 млн. дол. США було розкрадено. Тривалий час Мінфіном України за цільовим призначенням не використовувалися 30 млн. дол. США. У Групі впровадження інституційного проекту відсутні документальні повідомлення банку про рух коштів на суму понад 1 млн. дол. США, а також звітні документи про виконання контрактів на суму 11,8 млн. дол. США. Нараховані відсотки за зберігання на банківських рахунках коштів позик, що складають понад 134 тис. дол. США та 20,5 тис. грн., до доходів державного бюджету не зараховувалися, проте поза бюджетом з цих коштів вже витрачено 52,6 тис. гривень.

    7. Значна частина залучених від МБРР коштів не мала інвестиційного характеру та використовувалася для додаткового бюджетного фінансування окремих органів державного управління, але специфіка цих позик не знайшла відображення у нормативних документах Уряду та Мінфіну. Отже, ці кошти не включалися Міністерством фінансів до зовнішніх джерел фінансування державного бюджету, проте повернення їх здійснюється виключно за рахунок державного бюджету. У такий спосіб витрачено 38 млн. дол. США або більше 15 відс. фактично отриманих від МБРР коштів. При цьому за рахунок коштів державного бюджету, в рамках позики, було профінансовано в сумі 3 млн. дол. США Національний банк України, утримання якого здійснювалося за рахунок власного кошторису. Значні кошти витрачалися на оплату консультаційних та дорадчих послуг іноземних фахівців, у тому числі, з порушенням чинного валютного законодавства.

    8. Широкий спектр проблематики позик МБРР, переважання проектів, що не пов´язані з реальним сектором економіки і вирішенням конкретних завдань, а могли б бути пріоритетними для соціально-економічного розвитку держави, свідчить про відсутність довгострокової стратегії нашої участі у Світовому банку.

    За результатами аналізу використання позик Міжнародного банку реконструкції та розвитку і стану реалізації проектів, що підтримуються цими позиками, Рахункова палата внесла наступні пропозиції:

    1. До Верховної Ради України:

      1. розглянути питання про правомірність отримання Кабінетом Міністрів України позик в порушення пункту 14 статті 85 Конституції України, без згоди Верховної Ради України;

      2. законодавчо вдосконалити механізм співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, в якому визначити:

        • порядок укладення міжнародних кредитних угод та набуття їх чинності (ратифікацію);

        • обов´язковість отримання до ратифікації таких угод експертних висновків, у т. ч., із залученням Рахункової палати відповідно до її повноважень, передбачених статтею 27 Закону України "Про Рахункову палату";

        • порядок звітності про виконання міжнародних угод та систему контролю за їх виконанням;

      3. при наданні згоди на отримання іноземних позик визначати:

        • конкретні органи державного управління, що несуть відповідальність за виконання умов міжнародних договорів та ефективне використання запозичених коштів;

        • джерела обслуговування та повернення цих іноземних позик.

    2. До Кабінету Міністрів України :

      1. у зв´язку з ліквідацією Валютно-кредитної ради Кабінету Міністрів України та Національного агентства з реконструкції та європейської інтеграції розглянути питання вдосконалення системи управління позиками, що отримуються від міжнародних фінансових організацій з метою концентрації розпорядчих та контрольних функцій у Міністерстві фінансів України та усунення їх дублювання іншими органами державного управління;

      2. внести зміни у Положення про порядок підготовки та реалізації проектів розвитку економіки України, що підтримується міжнародними фінансовими організаціями, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 05.05. 97 № 414;

      3. врегулювати правову основу тих кредитних угод, що не пройшли встановлених чинним законодавством України процедур ратифікації;

      4. розглянути звіти відповідальних посадових осіб про хід реалізації проектів, що підтримуються позиками МБРР, та здійснити додаткові комплексні заходи щодо прискорення їх впровадження, при цьому особливу увагу звернути на використання коштів позики для реалізації проекту структурної перебудови вугільної промисловості;

      5. проаналізувати доцільність та ефективність витрат на послуги іноземних консультантів та Груп управління проектами з метою їх суттєвого зменшення;

      6. розглянути персональну відповідальність посадових осіб, чиї дії призвели до невиконання умов кредитних угод та анулювання коштів позик, а також неефективного їх використання та додаткових фінансових втрат державного бюджету;

      7. зарахувати до доходів Державного бюджету України залишки коштів, що знаходяться на закордонних рахунках Міністерства фінансів України, які утворилися від нарахування іноземними банками відсотків, сплачених за зберігання коштів на спецрахунках та надалі передбачати у державному бюджеті відповідну статтю і порядок зарахування таких доходів.

  • Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
    Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України