23 травня 2022    
Пошук
Головна » Архів » Бюлетені » 2000 рік
23.09.2000

Про результати перевірки використання цінностей державного матеріального резерву України

Київ 2000

Члени Колегії Рахункової палати України:

Симоненко В.К.

Голова Рахункової палати

Маліков В.В.

Перший заступник Голови Рахункової палати

Мельничук В.Г.

заступник Голови Рахункової палати

Хропатий Б.Ф.

Секретар Рахункової палати

Вітковська Л.В.

директор департаменту контролю видатків на державне управління

Головань М.М.

директор зведеного департаменту контролю та аналізу бюджетів України

Зіпір А.П.

директор департаменту контролю видатків на промисловість та енергетику

Іваненко Ю.В.

директор департаменту контролю державного боргу та діяльності банківських установ

Невідомий В.І.

директор департаменту контролю видатків на судову владу, оборону, правоохоронну діяльність та безпеку держави

Немировський В.Л.

директор департаменту контролю використання коштів цільових бюджетних та державних позабюджетних фондів

Огородник В.С.

директор департаменту контролю видатків на АПК та виробничу інфраструктуру

Пилипенко В.П.

директор департаменту контролю за дотриманням законодавства з питань бюджету

Тахтай В.Є.

директор департаменту організації та здійснення контролю за використанням коштів державного бюджету в регіонах

Фліссак Я.А.

директор департаменту контролю видатків на соціальну сферу та науку

Про результати перевірки використання цінностей державного матеріального резерву України / За матеріалами Колегії Рахункової палати від 04.09.2000 року / Відпов. за випуск департамент контролю видатків на АПК та виробничу інфраструктуру. - Київ: Рахункова палата України, 2000. - Випуск 23.

© Рахункова палата України.
Матеріал офіційний.
При використанні посилання на Рахункову палату обов´язкове.


І. Нормативно-правова база, що регулює питання використання цінностей державного матеріального резерву

Держкомрезерв України утворений у 1992 році на базі територіального управління Держкомрезерву СРСР.

Загальні принципи формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву і відносини в цій сфері регулюються Законом України від 24.01.97 № 51/97-ВР "Про державний матеріальний резерв" із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 18.11.97 № 642/97-ВР, від 16.07.99 № 988-XIV, від 11.05.2000 № 1709-ІІІ.

Відповідно до статті 4 зазначеного Закону України відповідальність за створення державного матеріального резерву покладено на Кабінет Міністрів України, який здійснює управління державним резервом (організацією формування, зберігання і обслуговування).

З 1992 року по 1999 рік Кабінет Міністрів України здійснював управління державним резервом через Держкомрезерв України. До системи державного резерву входять підприємства, установи і організації, на яких зберігаються матеріальні цінності держрезерву. Запаси матеріально-технічних цінностей державного та мобілізаційного резерву зберігаються на декількох тисячах підприємств різних форм власності (у тому числі приватної).

Держкомрезерв у своїй діяльності з використання бюджетних коштів, матеріальних цінностей та ресурсів державного матеріального резерву діяв на підставі Положення "Про Державний комітет України по матеріальних резервах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.94 № 383 та Положення "Про Державний комітет України по матеріальних резервах", затвердженого Указом Президента України від 09.12.98 № 1340/98. Порядок фінансування системи державного резерву затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.97 № 1041 "Про затвердження порядку фінансування системи державного резерву" (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.98 № 980). Порядок формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.97 № 1129 "Про затвердження порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву".

Діяльність Держкомрезерву України здійснювалася на фоні неузгодженості та суперечливості окремих правових норм Закону України "Про державний матеріальний резерв". Так, абзацом першим п. 5 ст. 12 цього Закону передбачено, що відпускання матеріальних цінностей з державного резерву в порядку тимчасового позичання на строк понад шість місяців та з незнижуваного запасу провадиться за рішенням Кабінету Міністрів України, в якому визначаються одержувачі, строки та умови відпускання матеріальних цінностей із державного резерву, а також строки їх повернення. Водночас абзац третій п. 6 цієї ж статті передбачає відпускання матеріальних цінностей із незнижуваного запасу за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим із Верховною Радою України.

Така неузгодженість правових норм на законодавчому рівні дала можливість Кабінету Міністрів України передбачити в п. 13 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого його постановою від 08.10.97 № 1129, здійснення відпускання матеріальних цінностей державного резерву з незнижуваного запасу за рішеннями Кабінету Міністрів України без погодження з Верховною Радою України.

Відповідно до Указу Президента України від 15.12.99 № 1573/99 "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" передбачено ліквідувати Державний комітет України по матеріальних резервах, а Кабінету Міністрів України доручено у тримісячний термін на базі ліквідованого комітету створити Державну акціонерну компанію і підпорядкувати її Міністерству економіки України.

Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням № 69-р лише 7 лютого 2000 року тимчасово (до затвердження положення про Міністерство) поклав на Мінекономіки управління державним матеріальним резервом у частині організації його формування, поповнення та відпускання матеріальних цінностей, з метою недопущення призупинення поточної роботи з матеріальними цінностями держрезерву.

Однак, Мінекономіки вказаною роботою практично не займалося і тому функції по організації, формуванню, зберіганню та обслуговуванню державного резерву виконувала ліквідаційна комісія Держкомрезерву під головуванням першого заступника Голови Держкомрезерву Шостака А.С.

У зв'язку з тим, що Державна акціонерна компанія по матеріальних резервах не була створена, Кабінет Міністрів України тричі (до 31.05.2000, 20.06.2000 та 15.07.2000) продовжував термін роботи ліквідаційної комісії Держкомрезерву.

В порушення п.1 ст.4 Закону України "Про державний матеріальний резерв", якою визначено, що організацію формування і збереження державного резерву здійснює центральний орган виконавчої влади, Перший віце-прем´єр-міністр України Ю.І.Єхануров, за поданням Мінекономіки, надав ДП "НВО-Либідь", до визначення правонаступника Держкомрезерву, повноваження з проведення операцій із цінностями матеріального резерву.

Відповідно до Указу Президента України від 27.06.2000 № 827/2000 "Про внесення змін до Указу Президента України від 15.12.99 № 1573", Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.06.2000 № 1041, якою передбачено утворити на базі ліквідованого Державного комітету України по матеріальних резервах, у складі Міністерства економіки України, орган державного управління Державне агентство з управління державним матеріальним резервом.

В результаті несвоєчасного виконання Кабінетом Міністрів України вимог Указу Президента України від 15.12.99 № 1573/99 та бездіяльності Міністерства економіки України, управління державним матеріальним резервом більше, ніж півроку, фактично здійснювалося поза межами правового поля. Зволікання з проведенням реорганізації Держкомрезерву в Державну акціонерну компанію, а потім в Державне агентство з управління державним матеріальним резервом негативно позначилося на стані обслуговування матеріальних цінностей держрезерву.

Постановою від 24.07.2000 № 1160 Кабінет Міністрів України затвердив Положення про Державне агентство з управління матеріальним резервом. Зазначена постанова Кабінету Міністрів України суперечить Закону України "Про державний матеріальний резерв", де визначено, що організація формування, зберігання і обслуговування державного резерву забезпечуються уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади. Тому, Державне агентство з управління матеріальним резервом не має чітких правових підстав для проведення операцій з державним резервом. Положення про агентство потребує змін, з метою приведення його у відповідність з чинним законодавством.


ІІ. Стан взаємовідносин системи державного резерву з державним бюджетом у 1998-2000 роках

Згідно з Законом України "Про державний матеріальний резерв", фінансування витрат на утримання і розвиток системи державного резерву, проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також за рахунок коштів, отриманих від реалізації матеріальних цінностей державного резерву та їх позичання, допоміжної фінансово-господарської діяльності підприємств, установ і організацій системи державного резерву.

До набуття чинності 03.06.2000 Законом України від 11.05.2000 № 1709-ІІІ "Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади", джерелом фінансування системи державного резерву були також кошти, отримані в результаті застосування фінансових санкцій.

Згідно з "Порядком фінансування системи державного резерву", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.97 № 1041, фінансуються витрати, пов´язані з поповненням запасів матеріальних цінностей держрезерву, утриманням та розвитком системи державного резерву, відшкодуванням витрат відповідальних зберігачів держрезерву та інші витрати, передбачені Законом України "Про державний матеріальний резерв".

Стан фінансування системи державного резерву, відповідно до Закону України про Державний бюджет України, за 1998-2000 роки відображено в таблиці 1.

Стан фінансування системи державних резервів з Державного бюджету України за 1998-2000 р.р.

 

1998 рік

1999 рік

2000 рік

Перед-бачено бюджет-ним розписом

Фактично профінан-совано

У відсотках

Перед-бачено бюджетним розписом

Фактично профі-нансовано

У відсотках

Передба-чено бюджетним розписом

Фактично профі-нансовано, станом на 01.07.2000

У відсотках

Бюджетні кошти

125,0

123,0

98,2

415,9

398,3

95,8

20,7

4,516

21,2

З них:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на поповнення запасів державних резервів

100,0

100,0

100,0

400,0

388,4

97,1

 

 

 

на відшко-дування витрат відпо-відальних зберігачів державного резерву

13,7

13,7

100,0

6,7

3,2

47,8

6,5

1,039

16,0

на утримання і розвиток підвідомчих під-приємств

10,9

8,8
(у т.ч. 2,3 млн. грн. через взаємо-заліки)

80,7

8,7

6,2

71,3

7,115

2,852

40,1

на утримання централь-ного апарату комітету

0,444

0,426

95,9

0,469

0,439

93,6

0,920

0,625

67,9

Наведені дані свідчать, що в 1998 році фінансування з бюджету було проведено в обсязі 98,2 відс. від запланованого, в 1999 році 95,8 відс., у першому півріччі 2000 року 21,2 відсотка, тобто, має тенденцію до зниження.

При цьому, якщо витрати на утримання, розвиток системи та центрального апарату профінансовані більш ніж на 80 відс. (за рахунок держбюджету проводилося фінансування лише витрат на виплату заробітної плати та нарахувань на неї), то фінансування на відшкодування відповідальним зберігачам їх витрат на збереження матеріальних цінностей державного резерву в 1999 році здійснено лише на 47,8 відс., а в поточному на 16 відсотків. Слід відзначити, що кошти, передбачені в бюджеті на вказану мету, в 1998 році використовувалися лише для проведення розрахунків з "Укрзалізницею", за перевезення матеріальних цінностей держрезерву.

Незадовільне фінансування на відшкодування витрат по збереженню матеріальних цінностей держрезерву, а також недостатня контрольованість цього процесу з боку Кабінету Міністрів України сприяли протиправним діям відповідальних зберігачів держрезерву.

Так, у 1998-2000 роках міжобласними інспекціями Держкомрезерву виявлено самовільне відчуження з держрезерву 28,9 тис. тонн зерна на суму 10 млн. грн., мазуту 121,3 тис. тонн на суму 64,2 млн. грн., природного газу 1496,4 млн. куб. м на суму 419,5 млн. грн., консервів м´ясних на суму 1,3 млн. грн., м´яса на суму 1,5 млн. грн., масла тваринного 0,4 млн. грн., олії 5,4 млн. грн., плавикового шпату 4,5 млн. гривень.

Що стосується витрат на поповнення запасів державних резервів, то в 1998 році на вказану мету з бюджету було виділено 100 млн. грн. та в 1999 році - 388,4 млн. гривень. При цьому всі кошти, які виділялися з бюджету на поповнення запасів матеріального резерву, направлялися виключно на закладання вугілля.

Виділені з бюджету кошти не покривали наявних потреб Держкомрезерву, тому на утримання системи направлялися кошти, отримані від допоміжної фінансово-господарської діяльності підприємств та від запозичення матеріальних цінностей держрезерву.

Так, за рахунок вказаних джерел на утримання системи державного резерву направлено: в 1998 р. 4,7 млн. грн. (35 відс. від загальних витрат); в 1999 р. 7,1 млн. грн. (53,4 відс. від загальних витрат).

Починаючи з 1997 року, надходження коштів від Держкомрезерву було визначено як один з видів доходів Державного бюджету України на відповідний рік.

Так, в Законі України "Про Державний бюджет України на 1998 рік" передбачено надходження від продажу запасів державного резерву в сумі 1,13 млрд. грн., у т.ч. 896,6 млн. грн. від погашення дебіторської заборгованості Держкомрезерву.

Статтею 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 1999 рік" передбачені надходження від продажу запасів державного резерву в сумі 400 млн. грн. (вказана сума повинна була повністю використана для закладки вугілля в державний резерв), ст. 45 - надходження від Держкомрезерву в сумі 2,4 млрд. грн. для покриття субвенцій бюджету Автономної Республіки Крим, обласним та міським бюджетам.

Стан виконання Закону України про Державний бюджет України в частині надходжень від Держкомрезерву

Як видно з наведених даних, Держкомрезервом за два роки було недодано в доходи Державного бюджету України понад 1,8 млрд. гривень. Причиною невиконання встановлених завдань з надходження платежів від Держкомрезерву до державного бюджету є відсутність у нього важелів впливу на дебіторів стосовно повернення коштів до Державного бюджету України.

В Законі України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" встановлені надходження від системи матеріального резерву до спеціального фонду Державного бюджету України в сумі лише 6,3 млн. гривень. При цьому Кабінет Міністрів України постановою від 06.05.2000 № 774 "Про заходи щодо організації виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" доручив Міністерству економіки України та Міністерству фінансів України в 5-денний термін скласти графік повернення у 2000 році до держрезерву вартості ресурсів, виданих суб´єктам підприємницької діяльності в попередні роки, на загальну суму 3 млрд. грн., з яких передбачив зарахувати до держбюджету 706,7 млн. гривень. Вказаною постановою доручено ГоловКРУ, МВД, за участю СБУ та Генпрокуратури, забезпечити повернення цих коштів. Варто відмітити, що названа операція Законом України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" не передбачена і тому станом на 01.09.2000 ніяких заходів з зазначеного питання не здійснювалося.


ІІІ. Аналіз стану використання матеріальних цінностей державного резерву

Згідно із ст. 12 Закону України "Про Державний матеріальний резерв", державний резерв матеріальних цінностей є недоторканим і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.

Аналіз використання матеріальних цінностей держрезерву показує, що за період, який перевірявся, відпускання матеріальних цінностей з державного резерву постійно перевищує кількість закладеного. Вивчення питання використання матеріальних цінностей держрезерву підтвердило, що нині їх запаси знаходяться в найгіршому стані з моменту створення Держкомрезерву. При цьому, слід підкреслити, що Уряд не дотримується чинних актів щодо використання матеріальних цінностей держрезерву, а проводить політику інтенсивного їх витрачання і фактично поклав на Держкомрезерв функції оператора з постачання матеріально-технічних ресурсів.

Підтвердженням цього є той факт, що в 1997-1998 роках за рахунок паливно-мастильних матеріалів державного резерву проводилися польові роботи сільськогосподарськими товаровиробниками. А в 1999 році Кабінет Міністрів України постановою від 10.12.98 № 1953 вже повністю поклав на Держкомрезерв функцію забезпечення нафтопродуктами сільгосптоваровиробників.

Таким чином, Кабінет Міністрів України трансформував Держкомрезерв в орган матеріально-технічного постачання, а стратегічні запаси держави перетворив в оперативні.

Інтенсивне використання запасів державного резерву призвело до значного його знекровлення. Нині запаси державного матеріального резерву знаходяться в критичному стані.

Замість того, щоб рішуче виправити становище з управлінням запасами державного резерву, Кабінет Міністрів України у 1998 році постановою від 09.11.98 в односторонньому порядку зменшив рівні накопичення та незнижувані запаси окремих матеріальних ресурсів, а деякі найменування продукції виключив з номенклатури. Але, незважаючи на те, що рівні накопичення запасів значно зменшено, станом на 01.06.2000 по 30 відс. найменувань ці запаси нижчі рівня накопичення, а по 9 відс. навіть нижчі незнижуваного запасу.

Особливу занепокоєність викликає стан запасів пального, які на 01.06.2000 складають менше ¼ незнижуваного запасу. Така ж ситуація з запасами товарно-матеріальних цінностей продовольчої групи.

Враховуючи наявні запаси бензину та дизельного палива в державному резерві, передбачалося провести поповнення їх шляхом продажу зерна та іншої господарської продукції, яку сільськогосподарські виробники закладали до державного резерву, як розрахунки за отримані нафтопродукти. Однак, хоча продукція, що закладена сільгоспвиробниками, в основному, вже реалізована і протягом 2000 року залишки грошових коштів на закладання матеріальних цінностей держрезерву перевищували в окремі періоди 200 млн. грн., запаси автобензину та дизпалива не поповнені.

Такий стан справ з державним матеріальним резервом України може призвести до того, що, в разі виникнення надзвичайних ситуацій, Уряд не буде мати джерел для надання допомоги економіці України, що є серйозною загрозою національній безпеці держави.

Серйозно турбує стан проведення освіження в поточному році. Наприклад, закладання масла тваринного та молочних консервів станом на 01.07.2000 не проводилося взагалі, хоча, згідно з нормативними актами, повинно проводитися в період з травня по серпень.

Мають місце випадки, коли продукція з держрезерву відпускається з простроченим терміном зберігання, тому реалізується за цінами, значно нижчими від діючих. Так, під час освіження чаю в 1999 році з держрезерву відпущено 217,7 тонн на загальну суму 1,96 млн. грн., а закладено до держрезерву на цю ж суму всього 100 тонн, тобто, на 117,7 тонн менше порівняно з відпусканням.

Ситуація з освіженням чаю не поліпшилася і в 2000 році. У І півріччі закінчується термін придатності значної партії чаю, проте, із 100 тонн, передбачених планом освіження на 2000 рік, його реалізація не проводилася і можна очікувати чергових значних збитків.

Таке ж становище і з освіженням полівінілхлориду суспензійного, якого в порядку освіження в 1999 році відпущено з комбінатів Держкомрезерву 620 тонн на загальну суму 1,1 млн. грн., а закладено лише 409,6 тонни (65,6 відсотка).

За рішеннями Кабінету Міністрів України матеріальні цінності держрезерву використовувалися з порушенням чинного законодавства, без урахування наявної заборгованості позичальників, що призвело до значних обсягів дебіторської заборгованості держрезерву і сприяло іммобілізації ресурсів на суму майже 3,1 млрд. гривень. Крім того, Кабінетом Міністрів України, в порушення ст. 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв", безпідставно видано ряд постанов про реструктуризацію боргів держрезерву в обсязі майже 1,9 млрд. гривень.

Всупереч чинному законодавству Міністерство економіки України, за згодою Кабінету Міністрів України, передало повноваження щодо розміщення замовлень на поставку продукції і її реалізації ДП "НВО Либідь" госпрозрахунковому підприємству. Згідно з п.5 ст.8 Закону України "Про Державний матеріальний резерв" центральний орган виконавчої влади, який здійснює управління державним резервом, має право на контрактній (договірній) основі передавати центральним та місцевим органам виконавчої влади, а також підприємствам, установам і організаціям державної форми власності частину своїх функцій тільки щодо розміщення замовлень на поставку матеріальних цінностей до державного резерву.

Матеріальні цінності повинні реалізовуватися з державного резерву на конкурсних засадах, у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.97 № 1129 "Про затвердження Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву" та наказу Держкомрезерву України від 18.06.98 № 86 "Про порядок організації проведення конкурсу на право постачання і відпуску матеріальних цінностей державного резерву, у т.ч. мобілізаційного", зареєстрованого в Мін´юсті 09.07.98 за № 433/2873. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.99 № 1928, із змінами і доповненнями від 02.06.2000, встановлено, що закупівля сільськогосподарської продукції та продовольства для державних потреб, їх реалізація з державних ресурсів та з державного резерву, а також поставка підприємствам агропромислового комплексу матеріально-технічних ресурсів, що придбаваються за рахунок коштів державного бюджету, здійснюється лише через товарні біржі.

Перевіркою ДП "НВО Либідь" встановлені випадки, коли відпускання ліквідної продукції здійснювалося без проведення конкурсу, за цінами, нижчими за біржові, комерційним структурам. Так, за клопотанням Асоціації фермерів України (лист від 30.03.2000 № 177), Державна акціонерна компанія по матеріальних резервах листом від 11.04.2000 № 8-2/1794 доручила ДП "НВО-Либідь" укласти договори на продаж продовольчого зерна з реґіональними представниками Асоціації фермерів України у Чернігівській та Полтавській областях за цінами, встановленими компанією. ДП "НВО-Либідь" уклало контракти з ТОВ "ГУД МЕН К" від 13.04.2000 № 316 та приватною аграрно-промисловою фірмою "Відродження" від 14.04.2000 № 326 на продаж зерна продовольчого. Одночасно 19.04.2000 ДП "НВО-Либідь" укладено тристоронній договір поручництва № 19/04/2000-1 з ТОВ "ГУД МЕН К" та ТОВ "ІМПЕКС-ЗЕРНО", як поручника. Причому, умовами вищезазначених контрактів укладання договору поручительства не передбачено. Накладною № 551 від 24.05.2000 оформлено відпускання ТОВ "ГУД МЕН К" зерна ячменю, в кількості 113 тонн, ціною 454,5 грн. /т. ТОВ "ІМПЕКС-ЗЕРНО" (як поручник) на підставі оплати (21.04.2000 181 тис. грн.; 25.04.2000 160 тис. грн.) за вказане в договорі № 316 зерно стало його власником. Таким чином, комерційна посередницька структура ТОВ "ІМПЕКС-ЗЕРНО" отримала за нарядами, виданими Держкомрезервом, 293 т зерна ячменю 2 кл. за ціною з ПДВ 545,4 грн. /т (при біржовій ціні 620 грн. /т).

Крім того, реалізація зерна державного резерву в поточному році проводилася через ДП "НВО Либідь" шляхом проведення конкурсів, хоча, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.99 № 1928, ця продукція повинна реалізуватися лише через товарні біржі за кошти. Зазначеній постанові також суперечить і наказ Держкомрезерву від 18.06.98 № 86 "Про порядок організації проведення конкурсу на право постачання і відпуску матеріальних цінностей держрезерву".

Перевіркою встановлено, що відпускання нафтопродуктів, в основному, здійснювався відповідно до договорів, на умовах попередньої оплати коштами. Однак, мають місце випадки відпускання палива без попередньої оплати. Так, згідно з договором від 18.05.2000 № 432 здійснено відпускання 120 тонн бензину А-76 та 180 тонн дизельного палива сільськогосподарському виробничому кооперативу "Устимівський" Васильківського району Київської області (загальна сума договору складає 430 тис. грн.) без попередньої оплати, на умовах договору застави. Аналогічно, в порушення умов постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.99 № 2307, без попередньої оплати здійснено відпускання 240 тонн бензину та 420 тонн дизельного палива агрофірмі "Хорунжівка" (сума договору складає 1999 тис .грн.) та "Золотобалківському ХПП" (сума договору становить 3 млн. гривень).

При цьому, якщо в минулі роки ДП "НВО-Либідь" проводило операції лише з матеріальними цінностями держрезерву, які відпускалися та закладалися в порядку освіження, або з розброньованою продукцією, то в поточному році через ДП "НВО-Либідь" проводилось відпускання всієї продукції держрезерву. Це дало можливість у першому півріччі 2000 року збільшити товарообіг ДП "НВО-Либідь" в 2,3 раза, а застосування націнок на продукцію збільшило прибуток до 951 тис. грн. або в 4,75 раза (у тому числі 912 тис. грн. від реалізації товарно-матеріальних цінностей держрезерву).

Не дивлячись на те, що запаси матеріальних цінностей по багатьох позиціях нижчі встановлених рівнів, Кабінет Міністрів України постійно приймав рішення про їх відпускання споживачам, порушуючи п.6 ст.12 Закону України "Про державний матеріальний резерв".

Так, Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 14.04.98 дозволив Держкомрезерву відпустити асоціації "Вінницяцукор" 20 тис. тонн зерна. І такі випадки були непоодинокі.

Отже, державний матеріальний резерв, як стратегічний запас держави, використання якого чітко реґламентується Законом, постійно використовується Кабінетом Міністрів України для вирішення поточних проблем. Внаслідок інтенсивного використання протягом останніх років ресурсів державного матеріального резерву, хронічного неповернення запозиченого в установлені Урядом терміни, проведення розрахунків з Держкомрезервом за відпущені матеріальні ресурси шляхом здійснення взаємозаліків, значно зменшено наявні обсяги багатьох видів продукції, а запаси масла тваринного та паливно-мастильних матеріалів досягли критичного рівня.

3.1. Відпускання матеріальних цінностей державного резерву в порядку тимчасового позичання

Відпускання матеріальних цінностей держрезерву в порядку тимчасового позичання здійснювався Держкомрезервом за рішеннями Кабінету Міністрів України.

Аналіз відпускання продукції з держрезерву протягом 1998-1999 років на умовах тимчасового позичання свідчить, що відпускання матеріальних цінностей проводилось без надання позичальниками гарантійних зобов´язань чи додаткових угод про фінансову відповідальність банку, в якому обслуговується позичальник, чим порушувались вимоги ст. 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв", що призводило до значних обсягів дебіторської заборгованості.

Наприклад, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.08.96 Запорізькому титаномагнієвому комбінату відпущено на умовах тимчасового позичання германій полікристалічний на суму 59,7 млн. гривень. Комбінат повинен був розрахуватися з державним резервом до 01.12.99, однак, станом на 01.06.2000, метал не повернуто.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.98 цьому ж підприємству було відпущено з держрезерву, в порядку тимчасового запозичення, продукції на загальну суму 64,6 млн. грн. для здійснення запуску комбінату. Після початку роботи комбінат повинен був розрахуватися з держрезервом до 31.12.99. Проте, запуск комбінату не було проведено і повернення матеріальних цінностей до держрезерву не здійснено. Не повернуто до держрезерву і германій полікристалічний на суму 11,1 млн. грн., який було відпущено комбінату на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.09.98. Такими діями Кабінету Міністрів України та керівництва комбінату завдано збитків державі у сумі 135,4 млн. гривень.

Аналогічний стан склався і по розрахунках з редакцією газети "Демократична Україна", якій, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.05.99, в порядку позичання з держрезерву відпущено 350 тонн паперу газетного та 50 тонн паперу друкарського (на загальну суму 582 тис. грн.), з терміном повернення до 01.10.99. Однак, до цього часу розрахунки редакцією не проведені.

Інтенсивне використання запасів державного резерву впродовж 1997-1999 років шляхом їх позичання окремим галузям народного господарства призвело до збільшення дебіторської заборгованості Держкомрезерву, яка лише за 1998 рік зросла в 1,6 раза. Станом на 01.01.99 вона складала майже 3,2 млрд. грн., з яких на суму 1854,6 млн. грн. рішеннями Уряду було продовжено термін повернення на 2001-2003 роки, на 01.01.2000 3,1 млрд. грн., а на 01.07.2000 3 млрд. гривень.

Дебіторська заборгованість державного матеріального резерву

Стан дебіторської заборгованості на 01.01.2000 по міністерствах та її зміни порівняно з наявністю на 01.01.99 характеризується наступними даними (див. табл.2).

Стан дебіторської заборгованості матеріального резерву

№ п/п

Одержувач

Дебіторська заборгованість

Найменування продукції

З якого часу рахується

01.01.99

01.01.2000

1.

Міненерго

1138440,1

1361750,6

Вугілля, мазут, природний газ

1997

2.

Держнафтогазпром

565420,9

 

Газ

1996

3.

Укргаз

301168,0

1171,7

Газ

1996

4.

ДАК "Хліб України"

458070,1

503220,9

Зерно, дизпаливо, природний газ

1997

5.

ЗАТ "Об´єднання"

287289,1

287289,1

Вексель

1996

6.

Украгротехсервіс

19144,4

19144,4

Масло тваринне, зерно

1996

7.

Міністерство агропромислового комплексу

181677,6

604184,3

Товарно-матеріальні цінності

1996-1999

 

У т.ч.:

 

 

 

 

 

Укрпродконтракт та Головм´ясопром

4308,0

4308,0

Продукти харчування

1995

 

Укрцукор

43202,0

43925,1

Мазут, дизпаливо

1997-1998

 

Цукрові заводи

72208,0

105369,8

Цукор

1996-1997

 

Підприємства відповідно до постанови Кабміну від 10.12.98 № 1953

 

391297,7

Нафтопродукти

1999

8.

Мінпромполітики

92493,3

101033,0

Товарно-матеріальні цінності

1996-1999

9.

Мінвуглепром

45194,4

56099,1

Товарно-матеріальні цінності

1996-1999

10.

Облдерж-адміністрації

30444,8

31727,8

Товарно-матеріальні цінності

1996-1999

11.

ВАТ "Лінос"

 

36858,7

Товарно-матеріальні цінності

1999

12.

Інші

35199,5

56521,1

Товарно-матеріальні цінності

1996-1999

 

РАЗОМ

3154542,2

3059000,7

Товарно-матеріальні цінності

1996-1999

Таким чином, за рішеннями Уряду значні суми відволікаються у дебіторську заборгованість за рахунок пролонгацій термінів повернення боргів, реструктуризації заборгованості та запозичення товарно-матеріальних цінностей державного резерву.

Перевіркою розрахунків за енергоносії встановлено наступне.

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.10.97 №1138, від 10.12.98 № 1938 та розпоряджень від 03.08.98 № 631-р, від 09.10.98 № 812-р, енергогенеруючим компаніям відпущено з державного резерву 5,8 млрд. куб. м. природного газу, а розрахунки проведені лише за 1,15 млрд. куб. метрів. Станом на 01.01.2000 заборгованість складає 4,65 млрд. куб. м. природного газу. Зокрема, борг НАК "Нафтогаз України" становить 1,5 млрд. куб. м. газу.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 03.06.99 № 949 щодо проведення розрахунків з державним резервом та затверджено графік погашення заборгованості (протокольні рішення Кабінету Міністрів України від 10.08.99 № 30, доручення Кабінету Міністрів України від 10.09.99 та від 07.10.99 № 15437/45). Проте Міністерством енергетики та НАК "Нафтогаз України" вони не виконані.

За останні роки значно знизилася відповідальність міністерств і відомств, обласних державних адміністрацій за виконання завдань щодо відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву. Це призвело до самовільного використання ресурсів в обсязі близько 630 млн. гривень.

Зважаючи на відсутність дієвого контролю, поширюється таке негативне явище як самовільне відчуження матеріальних цінностей. Особливо складне становище склалося в енергетиці. Так, із майже 6,5 млн. тонн вугілля, що рахується згідно з обліком в держрезерві, станом на 01.06.2000 його фактичні залишки на ТЕС складали лише 482 тис. тонн.

3.2. Аналіз стану відпускання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву

Суттєво погіршилася ситуація з організацією зберігання та використання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, що ставить під загрозу безпеку держави в особливий період.

Станом на 01.01.2000 на 96 підприємствах 14 міністерств і відомств мають місце викрадання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на загальну суму 4,4 млн. гривень.

На 259 підприємствах 19 міністерств і відомств допущено самовільне вилучення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на загальну суму 128,8 млн. гривень.

У 1999 році реалізація матеріальних цінностей мобілізаційного резерву проходила незадовільно, ситуація погіршилася і в 2000 році, коли реалізація розброньованих матеріальних цінностей майже не проводилася. На сьогодні на підприємствах України знаходиться розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, які необхідно терміново реалізувати, на загальну суму 136,9 млн. гривень.

Аналіз стану запасів матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на 01.01.2000 свідчить, що із затвердженої номенклатури відповідають рівню накопичення 27,7 відс. позицій, по 29,2 відс. позицій перевищено рівень накопичення, а по 43,1 відс. позицій запаси нижчі рівня накопичення.

В мобілізаційному резерві зберігається понад 50 відс. (від загальної кількості) матеріальних цінностей з простроченими та граничними термінами зберігання, у тому числі морально і фізично застарілих та таких, що частково зіпсувалися.

Найбільш незадовільний стан склався із зберіганням техніки, обладнання, транспортних засобів, засобів зв´язку і сигналізації, медичного обладнання. Значна частина цього майна знаходиться на зберіганні понад 20 років.

З урахуванням зазначеного вище Колегія зробила висновок, що запаси державного матеріального резерву знаходяться в критичному стані, відпускання матеріальних цінностей постійно перевищує кількість закладеного, що спричинено:

  • порушенням чинного законодавства, яке регулює зберігання й використання матеріальних цінностей держрезерву, з боку Уряду і Держкомрезерву;

  • проведенням політики їх інтенсивного використання;

  • незадовільним проведенням освіження матеріальних резервів;

  • перебуванням за межами правового поля управління державним матеріальним резервом протягом тривалого часу внаслідок зволікання Кабінету Міністрів України з реорганізацією управління держрезервом і бездіяльності Міністерства економіки України;

  • самовільним використанням ресурсів у зв´язку із значним зниженням відповідальності міністерств і відомств, обласних державних адміністрацій за виконання завдань щодо належного зберігання матеріальних цінностей держрезерву та рівня контролю у цій сфері.

За матеріалами перевірки Рахунковою палатою надіслано інформацію
Прем´єр-міністру України Ющенку В.А. з пропозиціями :

  1. Підпорядкувати Державне агентство з управління державним матеріальним резервом безпосередньо Кабінету Міністрів України відповідно до ст.4 Закону України "Про державний матеріальний резерв".

  2. Привести у відповідність з чинним законодавством нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, які регулюють управління державним матеріальним резервом, унеможливлюючи перетворення органу управління держрезерву в звичайного постачальника на товарному ринку України та передачу функцій з управління держрезервом окремим суб´єктам підприємницької діяльності.

  3. Вжити невідкладних заходів щодо доведення запасів матеріальних цінностей державного резерву до встановлених рівнів накопичення, в першу чергу, продуктів харчування та пального. Провести оптимізацію запасів державного резерву по всіх групах товарів.

  4. Припинити практику використання державного резерву як джерела поточного забезпечення матеріально-технічними ресурсами окремих споживачів без урахування їх заборгованості перед держрезервом та по платежах до бюджету.

  5. Подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" в частині встановлення додаткових надходжень від Держкомрезерву у сумі 706,7 млн. гривень.

  6. Припинити практику відпускання матеріальних цінностей держрезерву без проведення конкурсів (тендерів), при цьому реалізацію сільськогосподарської продукції та продовольства для державних потреб, а також поставку підприємствам агропромислового комплексу матеріально-технічних ресурсів, здійснювати виключно через біржі за кошти, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.99 № 1928.

Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України