18 травня 2022    
Пошук
Головна » Архів » Бюлетені » 2004 рік
21.09.2004


Про результати перевірки
та аналізу використання коштів державного бюджету,
виділених на виконання програми "Зерно України 2001-2004"


Київ 2004

Члени Колегії Рахункової палати України:

Симоненко В.К.

Голова Рахункової палати
Першин В.Л.

Перший заступник Голови Рахункової палати
Мельничук В.Г.

заступник Голови Рахункової палати
Хропатий Б.Ф.

Секретар Рахункової палати
Вітковська Л.В.

директор департаменту контролю видатків на державне управління
Головань М.М.

директор зведеного департаменту контролю та аналізу бюджетів України
Зіпір А.П.

директор департаменту контролю видатків на промисловість та енергетику
Іваненко Ю.В.

директор департаменту контролю державного боргу та діяльності банківських установ
Невідомий В.І.

директор департаменту контролю видатків на судову владу, оборону, правоохоронну діяльність та безпеку держави
Огородник В.С.

директор департаменту контролю видатків на АПК та виробничу інфраструктуру
Пилипенко В.П.

директор департаменту контролю за дотриманням законодавства з питань бюджету
Фліссак Я.А.

директор департаменту контролю видатків на соціальну сферу та науку

Про результати перевірки та аналізу використання коштів державного бюджету, виділених на виконання програми "Зерно України 2001-2004" / Підготовлено департаментом контролю видатків на АПК та виробничу інфраструктуру і затверджено постановою Колегії Рахункової палати від 22.06.2004 № 13-3 / - Київ: Рахункова палата України, 2004. - Випуск 13.


© Рахункова палата України.
Матеріал офіційний.
При використанні посилання на Рахункову палату обов'язкове.


Зміст

Вступ

Нормативно-правове забезпечення Програми "Зерно України 2001-2004"

Перевірка і аналіз стану виконання Програми "Зерно України 2001-2004" та ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на її реалізацію

Перевірка дотримання вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"

Висновки


Вступ

Соціально-економічна криза, яка охопила країну в останні 10 років, негативно вплинула як на розвиток сільського господарства, так і на виробництво зерна в цілому. Якщо у 1986-1990 роках його виробляли в середньому 47,4 млн. тонн, у 1991-1995 роках 38,5 млн. тонн, то в 1999-2000 роках 24,5 млн.тонн.

Обсяги виробництва валової продукції сільського господарства у 1999 році становили лише 48 відс. від рівня 1990 року, а у тваринництві 44 відс., при цьому майже у 40 відс. господарств тваринництво взагалі перестало існувати як галузь. Біля 90 відс. сільськогосподарських підприємств були збитковими.

Все це вимагало рішучих дій з боку влади.

З метою збільшення валового виробництва зерна в Україні Кабінетом Міністрів України 27 листопада 2000 року схвалено Програму "Зерно України 2001-2004".


Нормативно-правове забезпечення Програми "Зерно України 2001-2004"

З метою стимулювання виробництва зерна та підтримки сільсько­господарських товаровиробників, суттєвого зниження негативних наслідків сезонних і кон'юнктурних коливань цін на зерно і хлібопродукти Президентом України видано Указ від 29.06.2000 № 832/2000 "Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна". Зазначеним Указом визначені ринкові умови розвитку сільського господарства та державного контролю за наповненням і функціонуванням вітчизняного ринку зерна.

На виконання вищеназваного Указу Президента України, з метою збільшення валового виробництва зерна в Україні, Кабінет Міністрів України постановою від 27.11.2000 № 1739 схвалив Програму "Зерно України 2001-2004".

Однак при складанні проектів державного бюджету на 2001-2004 роки ні Міністерство фінансів України, ні Кабінет Міністрів Україні не передбачали у його видатковій частині коштів на виконання цієї Програми. Протягом зазначеного періоду фінансувались окремі напрямки, які лише частково стосувалися напрямків, зазначених у Програмі.

Так, у 2003 році, з безпосередніх напрямків Програми, за рахунок державного бюджету фінансувалась лише "Селекція в рослинництві" та "Створення і забезпечення страхового запасу сортового та гібридного насіння". Крім того, були спрямовані кошти на "Здійснення заходів з подолання наслідків стихійного лиха в сільському господарстві" і "Здійснення фінансової підтримки заставних та інтервенційних операцій з зерном".

З 31 липня 2002 року набув чинності Закон України "Про зерно та ринок зерна в Україні", норми якого спрямовані на створення правових, економічних та організаційних умов виробництва і формування ринку зерна для забезпечення зерном внутрішніх потреб держави, у т. ч. і продовольчим, нарощування його експортного потенціалу.

Отже, нормативно визначена державна політика, яка регулює діяльність сільськогосподарських підприємств, створює умови для наповнення, функціонування та розвитку вітчизняного ринку зерна, що є передумовою для поліпшення їх фінансово-економічного стану.

З метою стабілізації продовольчого ринку, усунення диспропорцій у товаропотоках і цінах на зерно та продукти його переробки, прискорення впровадження ефективних механізмів державного регулювання ринку зерна Президент України Указом від 19.05.2003 № 415/2003 "Про додаткові заходи щодо стабілізації ринку зерна" зобов'язав Кабінет Міністрів України до 1 липня 2003 року здійснити відповідні заходи.

На виконання цього Указу прийнято цілу низку нормативних актів, але їх прийняття, здебільшого, супроводжувалося порушенням вимог чинного бюджетного законодавства.

Так, в порушення вимог п. 5 ст. 23 Бюджетного кодексу України пропозиції про внесення змін до Закону України від 22.05.2003 № 849-IV "Про Державний бюджет України на 2003 рік", яким передбачені видатки на здійснення заходів з подолання наслідків стихійного лиха в сільському господарстві та розвитку аграрного ринку (КПКВ 2801440), у сумі 356 млн. грн., подавалися без необхідних обґрунтувань та розрахунків витрат за конкретними напрямками, що призвело до несвоєчасного та неефективного використання цих коштів, а в окремих випадках потягло за собою порушення чинного законодавства при їх використанні. Частина коштів була повернута до бюджету як невикористана.

Кабінет Міністрів України1 затвердив напрямки використання коштів державного бюджету на здійснення заходів з подолання наслідків стихійного лиха в сільському господарстві та розвитку аграрного ринку.

1 Постановою від 19.06.2003 № 923 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України Міністрів України від 15.10.2003 № 1603, від 20.11.2003 № 1791 та від 24.12.2003 № 1991).

Законом України від 09.07.2003 № 1068-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" та деяких інших законів України" видатки на здійснення заходів з подолання наслідків стихійного лиха збільшено до 716 млн. гривень. Ст. 7213 Закону встановлено, що кошти загального фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою "Здійснення заходів з подолання наслідків стихійного лиха в сільському господарстві та розвитку аграрного ринку", в сумі 360 млн. грн., спрямовуються Міністерством аграрної політики України на компенсацію сільськогосподарським товаровиробникам за посіяне зерно в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України2 за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

2 Порядок спрямування коштів державного бюджету на компенсацію сільськогосподарським товаровиробникам за посіяне зерно затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2003 № 1589. Зазначена компенсація, відповідно до затвердженого Порядку, здійснюється пропорційно фактичній площі сходів озимих культур.

Кабінет Міністрів України3 постановою від 07.02.2003 № 164 "Про здійснення заставних операцій із зерном" затвердив Порядки, що забезпечують проведення заставних операцій з зерном та використання коштів Державного бюджету України на ці цілі.

3 На виконання Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".

Однак кошти на вказану мету в першій половині 2003 року в Державному бюджеті України не передбачалися.

Законом України від 22.05.2003 № 849-IV внесені зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", відповідно до якого зі 145 млн. грн. коштів, передбачених для "Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу та заставних операцій з зерном через механізм здешевлення кредитів"4, 70 млн. грн. направлено на "Здійснення фінансової підтримки заставних та інтервенційних операцій з зерном"5.

4 За КПКВ 2801240.

5 КПКВ 2801450.

Постановою від 27.06.2003 № 975 "Про додаткові заходи із здійснення заставних та інтервенційних операцій з зерном" Кабінет Міністрів України затвердив Порядки проведення інтервенційних операцій із зерном та використання коштів Державного бюджету України на 2003 рік, що спрямовуються на фінансову підтримку зазначених операцій із зерном та затверджено розподіл 70 млн. грн. між інтервенційним фондом (68,6 млн. грн.) і фондом фінансової підтримки заставних операцій (1,4 млн. гривень).

Також затверджено1 Порядок формування, зберігання та використання державного резервного насіннєвого страхового фонду і обсяги формування державного резервного насіннєвого страхового фонду на 2003 рік та на 2004 рік2.

1 Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 977 "Деякі питання державного резервного насіннєвого фонду", із змінами і доповненнями.

2 Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 167-р.

З метою удосконалення ведення селекції сільськогосподарських культур і насінництва в нових умовах господарювання була розроблена і затверджена3 Програма "Селекція і насінництво 2001-2005"4.

3 На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.09.2001 № 438-р "Про затвердження першочергових заходів щодо розв'язання найважливіших завдань з насінництва, селекції сільськогосподарських культур та тварин".

4 Спільним наказом Мінагрополітики та УААН від 05.10.2001 № 300/86.

Спільними наказами Мінагрополітики та Мінфіну від 19.02.2002 № 49/112 (зареєстровано в Мін'юсті України 27.02.2002 за № 197/6485), від 04.02.2003 № 27/97 (зареєстровано в Мін'юсті 18.02.2003 № 134/7455) та спільним наказом Мінагрополітики, УААН і Мінфіну від 22.03.2004 № 94/23/210 (зареєстровано в Мін'юсті 25.03.2004 за № 371/8970) затверджені Порядки використання коштів Державного бюджету України на виконання програм селекції в рослинництві та селекції сільськогосподарських культур у ланках первинного насінництва на відповідні роки, та визначено напрямки спрямування коштів державного бюджету.

Таким чином, згідно з законами України про Державний бюджет України на відповідні роки Кабінет Міністрів України в основному забезпечив нормативно-правове врегулювання використання коштів, що спрямовуються на підтримку реалізації окремих напрямів Програми "Зерно України 2001-2004".


Перевірка і аналіз стану виконання Програми "Зерно України 2001-2004"
та ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на її реалізацію

Метою запровадження Програми є збільшення валового виробництва зерна для наповнення внутрішнього ринку зерна та збільшення його експортного потенціалу на вигідних для товаровиробників умовах, створення сприятливого ринкового середовища та однакових для усіх правил на ринку.

Програма є науково обґрунтованою, нею затверджені обсяги виробництва зерна, мінімальна потреба у мінеральних добривах, засобах захисту рослин та насіння зернових культур у розрізі регіонів. Проте не існує такої ж цілісної бюджетної програми на забезпечення її виконання. Залежно від ситуації на зерновому ринку фінансуються окремі її напрямки.

Аналіз та перевірка виконання Програми "Зерно України 2001-2004" свідчить, що Урядом не забезпечується дотримання усіх чинників інтенсифікації розвитку зернового господарства.

Оптимізація землекористування

Відповідно до Програми необхідно здійснити радикальні заходи з оптимізації землекористування, насамперед, вилучити з активного обробітку еродовані та інші малопродуктивні землі.

Проте перевірка підтвердила, що цей важливий по своїй суті напрям Програми є чисто декларативним, оскільки в ході земельної реформи, за період 1991-2000 роки в Україні, в результаті паювання, 6,8 млн. селян отримали у приватну власність 70,5 відс. (29,5 млн. га) сільськогосподар­ських угідь. При цьому загальна площа деградованих земель і малородючих ґрунтів по всіх власниках і землекористувачах, складає 5,1 млн. га (або
15,8 відс. від загальної площі ріллі). Механізми реалізації такого заходу як оптимізація землекористування відсутні. Натомість перевірками встановлено, що 30 відс. сільськогосподарських угідь в 2002 році стихійно виведені з обробітку, тобто, залишились без використання.

Дотримання структури посівів, розміщення зернових культур по кращих попередниках та відповідного обробітку ґрунту

При структурі зернового клину, визначеній у Програмі, валовий збір зерна має досягти рівня 35-40 млн. тонн.

Аналіз виконання Програми показує, що у 2001 році намічені обсяги виробництва зерна були виконані на 112,1 відс., у 2002 році на 106 відсотків.

Однак у 2003 році завдання, встановлені Програмою, були виконані лише на 53,4 відс., у тому числі по збору озимих культур на 16,2 відс. (див. табл. 1).

Обсяги виробництва зерна в Україні у 2001-2003 роках та план на 2004 рік

Найменування культур

2001 рік

2002 рік

2003 рік

2004 рік перед-бачено Програмою

перед-бачено Програмою

факт.

перед-бачено Програмою

факт.

перед-бачено Програмою

факт.

Зернові культури

35,4

39,7

36,6

38,8

37,8

20,2

40,0

у т. ч. озимі культури

21,4

24,1

22,2

22,8

22,8

3,7

23,4

кукурудза на зерно

4,0

3,6

4,4

4,2

4,7

6,9

5,1

Середня врожайність озимої пшениці в 2003 році становила 14,1 ц/га, а зернових культур 18,2 ц/га проти, відповідно, 30,8 ц/га і 27,3 ц/га в 2002 році. Валовий збір зернових культур знизився до 20,2 млн. тонн, а озимої пшениці до 3,7 млн. тонн (відповідно, 38,8 млн. тонн і 22,8 млн. тонн у 2002 році).

Діаграма 1. Валовий збір зерна та урожайність зернових культур
(в усіх категоріях господарств)

Аналіз виконання Програми "Зерно України 2001-2004" дозволяє зробити висновок, що погодні умови не були визначальними чинниками, які призвели до зернової кризи в державі у 2003 році (табл. 2).

Площа посівів сільськогосподарських культур в Україні та питома вага зернових культур

Показники

1990 рік

1999 рік

2000 рік

Передбачено Програмою на 2001-2004

2001 рік

2002 рік

2003 рік

2004 рік (попередні дані)

Загальна посівна площа, млн. га

32,4

28,3

27,2

х

27,9

27,5

25,1

26,6

У т. ч.

 

 

 

 

 

 

 

 

зернові культури

14,6

13,2

13,6

15,0

15,6

15,4

12,5

15,1

озима пшениця

7,6

5,8

5,3

6,0

6,8

6,8

2,4

5,3

кукурудза

1,2

0,8

1,4

1,5-2,0

1,3

1,3

2,2

2,3

ярий ячмінь

2,2

3,3

3,6

3,2

3,6

4,0

5,1

4,0

просо і гречка

0,6

0,9

1,0

0,7-0,8

1,1

0,6

0,7

0,7

зернобобові (горох)

1,4

0,5

0,4

1,3-1,4

0,4

0,5

0,6

0,4

Соняшник

1,6

2,9

2,9

х

2,5

2,8

4,0

2,4

Цукрові буряки та кормові коренеплоди

2,2

1,3

0,6

х

1,3

1,2

1,1

0,8

(цукровий буряк)

Питома вага зернових у загальній посівній площі, відс.

45,0

46,5

50,2

х

55,8

56,1

49,8

56,8

Питома вага озимої пшениці в зерновому клині, відс.

51,9

43,8

39,0

40,0

43,8

44,2

18,9

35,1

Довідково.

Посівна площа озимої пшениці під урожай 2003 року, згідно із статистичними даними, складала 2,8 млн. га; площа, з якої зібрано врожай 2,5 млн. га, що становить 86,8 відс. до посіяних площ, тобто, загинуло близько 13,2 відс. посівів.

Перевіркою встановлено, що, практично, жодного року в сільсько­господарському виробництві не було досягнуто оптимальної науково обґрунтованої структури посіву сільськогосподарських культур. Так, посіви соняшнику, які пагубно впливають на стан ґрунту, були завищені більше ніж удвічі, натомість посіви зернобобових культур, які забезпечують оптимальне використання ґрунтів, були і залишаються заниженими майже в три рази. Проте питома вага зернових культур складала більше 50 відс. (крім 2003 року), що відповідало вимогам Програми, а посівні площі озимих зернових культур в 2001-2002 роках були навіть на 13 відс. більше, ніж заплановано, що забезпечило при врожайності близько 31 ц з га валові збори на рівні 24 - 23 млн. тонн, а зернових 38 млн. тонн, що відповідало обсягам, визначеним у Програмі. Однак у 2002 році під урожай 2003 року озимою пшеницею було засіяно лише 35 відс. площі, визначеної у Програмі. В несприятливих природно-кліматичних умовах 2003 року, при врожайності 14,1 ц/га, це призвело до катастрофічно низького валового збору продовольчого зерна. Доведення посівних площ озимої пшениці до рівня, затвердженого Програмою (2002 рік), навіть при врожайності 14,1 ц/га, яка була в 2003 році, дало б змогу зібрати понад 9 млн. тонн пшениці і уникнути зернової кризи.

У 2004 році, за попередніми даними, площа посівів озимих зернових культур становить 5,3 млн. га або 88 відс. до затвердженого Програмою.

Діаграма 2. Площа посівів сільськогосподарських культур
та питома вага в них зернових культур

Таким чином, однією з основних причин отримання менших обсягів продовольчого зерна у 2003 році є порушення структури посівів.

Попередники та обробіток ґрунту

Важливим заходом для отримання достатніх валових зборів є розміщення зернових культур по кращих попередниках парах, багато- та однорічних травах, зернобобових і просапних культурах. Проте аналіз структури посівів показує, що в Україні в останні роки не використовується цей ефективний агротехнічний фактор підвищення врожаю. Так, протягом 2002-2003 років у структурі посівів зернобобові культури займали
0,4-0,6 млн. га, тобто у два-три рази менше проти оптимального рівня у 1,3-1,4 млн. гектарів. Різко зменшені площі таких попередників як багаторічні та однорічні трави. Також не дотримується технологія утримання чистих і зайнятих парів.

Слід зауважити, що дотримання визначених Програмою прийомів обробітку ґрунту в найближчий період є проблематичним через відсутність необхідної кількості відповідної техніки, здатної забезпечити додержання технологічного процесу. Сільське господарство забезпечено тракторами на 31 відс. від потреби, плугами на 45 відс., сівалками зернових на 48 відс., комбінованими ґрунтообробними агрегатами на 4 відс., боронами на 33 відсотки. Як наслідок, в Україні на сьогодні не забезпечується такий потужний технологічний фактор росту валового виробництва зерна як оптимальний обробіток ґрунту та розміщення озимих культур по кращих попередниках.

Мінеральні добрива, хімічна меліорація ґрунтів та захист рослин

Однією з умов отримання запланованого урожаю зернових культур є дотримання чіткої системи удобрення та підживлення, а також застосування регуляторів росту рослин, мікробіологічних препаратів та інших прийомів обробки насіння і посівів.

Проте перевірка підтвердила, що на зниження урожайності зернових культур та валового збору зерна вплинуло недотримання обґрунтованих обсягів внесення мінеральних добрив, проведення хімічної меліорації ґрунтів та технології застосування засобів захисту рослин. Так, згідно з Програмою під посіви зернових культур (включаючи кукурудзу) необхідно було внести 1100,3 тис. тонн д. р. мінеральних добрив, що, в розрахунку на 1 га, становить 75 кілограмів. Фактично сільськогосподарськими підприємствами було внесено під посіви зернових культур (включаючи кукурудзу) у 2003 році 233,2 тис. тонн або 26 кг на 1 гектар. Площі зернових культур (включаючи кукурудзу), на які було внесено мінеральні добрива, у 2001-2003 роках склали 40 відсотків (див. табл. 3).


Обсяги внесення мінеральних добрив під зернові культури
в сільськогосподарських підприємствах по роках, тис. тонн д. р.

Показник

Передбачено Програмою на 2001-2004 (щорічно)

2001

2002

2003

Внесено мін. добрив

Відс. удобр. площі

Внесено мін. добрив

Відс. удобр. площі

Внесено мін. добрив

Відс. удобр. площі

Обсяг внесення мінеральних добрив під зернові культури (вкл. кукурудзу)

1100,3

267,3

38,7

275,8

42,9

233,2

42,3

Внесення мін. добрив на 1 га зернових культур (вкл. кукурудзу), кг д. р.

75,3

22

х

25

х

26

х

Внесення мінеральних добрив на 1 га пшениці, кг д. р.

-

33

56,2

37

60,4

46

64,5

Внесення мінеральних добрив на 1 га кукурудзи (на зерно), кг д. р.

-

27

32,0

39

42,4

34

42,3

Незадовільна ситуація із внесенням мінеральних добрив у 2001-2003 роках змусила Уряд вжити заходів щодо її поліпшення у 2004 році, так, Мінагрополітики на поточний рік доведено1 поточні видатки загального фонду у сумі 140 млн. гривень2.

1 Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік".

2 КПКВ 2801370 "Часткова компенсація вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва", КЕКВ 1310 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам".

Згідно з даними Звіту про виконання загального фонду кошторису установи за І квартал 2004 рік (форма № 2 кд):

Показники

КЕКВ

Затверд-жено кошторисом на рік

План асигну-вань на звітний період

Надійшло коштів

Касові видатки

Фактичні видатки

Залишок на кінець звітного періоду

Субсидії та поточні трансферти підприєм-ствам

1310

140 000,0

33,0

10987,8

872,8

1561,5

10115,0

На виконання постанови Кабінету Міністрів України1 Мінпромполітики установило2 на період з 16.04.2004 до 01.07.2004 граничний рівень оптово-відпускних цін на мінеральні добрива, часткова вартість яких компенсується з держбюджету.

1Постанова КМУ від 14.01.2004 № 13 "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету, які виділяються для часткової компенсації вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва, та про надання повноважень з регулювання цін на мінеральні добрива", що була прийнята на виконання ст.27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік".

2 Наказ Мінпромполітики від 20.01.2004 № 18 "Про регулювання (встановлення) граничного рівня оптово-відпускних цін на мінеральні добрива вітчизняного виробництва, для часткової компенсації вартості яких виділяються кошти державного бюджету".

Відповідно до зведеної інформації Мінагрополітики станом на 25.05.2004 Держказначейством фактично перераховано Міністерству АПК Автономної Республіки Крим, головним управлінням сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій і Севастопольської міської держ­адміністрації 43,2 млн. грн. на здійснення часткової компенсації вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва, які придбавають сільськогосподарські підприємства, але використано лише близько 5 відс. коштів. Сільгосптоваровиробниками було заявлено 506,5 тис. тонн. мінеральних добрив для проведення весняно-польових робіт, фактично ж придбано ними 476 тис. тонн або 94 відс. до заявленого обсягу.

Таким чином, заходи Уряду дали можливість у 2004 році вдвічі збільшити придбання мінеральних добрив проти 2003 року. Проте перевірка свідчить про недосконалість окремих норм Порядку використання коштів, що призвело до неможливості використання бюджетних коштів у повному обсязі. Такими факторами стали: обмеження цін на мінеральні добрива (п. 4 та 6 Порядку) та обмеженість суми компенсації сільгосптоваро­виробникам за придбання мінеральних добрив вітчизняного виробництва (п. 1 Порядку). Цим скористались вітчизняні виробники мінеральних добрив, піднявши внутрішні ціни на добрива, а сприятлива кон'юнктура експортних цін призвела до того, що вітчизняні виробники добрив не задовольняли навіть оплачені внутрішні контракти на мінеральні добрива вітчизняним сільськогосподарським товаровиробникам, і вони, щоб забезпечити технологічний процес, були змушені закуповувати мінеральні добрива іноземного виробництва.

Але мінеральні добрива, придбані у вітчизняних виробників за вищими цінами, ніж були встановлені Мінпромполітики, та міндобрива іноземних виробників не підлягали компенсації.

Перевіркою в головному управлінні сільського господарства і продовольства Київської облдержадміністрації встановлено, що придбання мінеральних добрив здійснюється через оператора ДП АТД "КиївАгро" з попередньою оплатою вартості добрив. У свою чергу, оператор перераховує кошти за мінеральні добрива заводам-виробникам.

Відвантаження мінеральних добрив заводами-виробниками здійснювалося досить повільно, тож, сільськогосподарські товаровиробники для дотримання технологічних строків внесення добрив змушені були придбавати добрива у інших постачальників, за значно вищими цінами, ніж визначені Мінпромполітики.

З цієї причини по Київській області станом на 25.05.2004 використано тільки 2,3 млн. грн. на часткову компенсацію вартості мінеральних добрив, тоді як фактично головному управлінню сільського господарства і продовольства Київської облдержадміністрації з держбюджету виділено 2,7 млн. гривень.

Поряд з проблемою використання коштів не в повному обсязі має місце проблема недоотримання ліміту добрив, передбаченого для закупівлі через обласного оператора. Так, станом на 25.05.2004 із річного ліміту аміачної селітри 24162 тонн заводами відвантажено тільки 14962,4 тонни або 61,9 відс.; суперфосфату 1440 тонн або 20 відс. (ліміт 7200 тонн), нітроамофоски 2263 тонн або 50,3 відс. (ліміт 4498 тонн), карбаміду 1599,8 тонн або 49,7 відс. (ліміт 3217 тонн) та аміачної води 893,2 тонни або 47,5 відс. (ліміт 1880 тонн). Сільгосптоваровиробники, маючи негативний досвід тривалого очікування відвантаження заводами (особливо ВАТ "Азот", м. Черкаси) вже оплачених добрив, приймають рішення щодо закупівлі наступних партій добрив за іншими каналами, але з негайною поставкою.

Згідно зі звітом про використання коштів державного бюджету, спрямованих на компенсацію вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва по Києво-Святошинському району, середні ціни на мінеральні добрива вітчизняного виробництва значно вищі проти цін минулого року та цін, визначених Мінпромполітики.

Отже, внаслідок порушення заводами термінів виконання договірних зобов'язань щодо поставки добрив обласному оператору, порушуються агротехнічні строки внесення добрив під сільськогосподарські культури і стримується виплата компенсації.

Таким чином, переважна більшість сільськогосподарських товаро­виробників фактично не може отримати підтримку у вигляді часткової компенсації вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва.

Перевірка показала, що в останні роки хімічна меліорація ґрунтів в Україні практично не проводиться (виконання становить 1,6-1,4 відс. до обсягів, визначених Програмою), і це призводить до зниження ефективності ведення сільськогосподарського виробництва та фактичної втрати родючості ґрунтів (табл. 4).

Проведення хімічної меліорації в сільськогосподарських підприємствах

Показник

Перед-бачено Програмою на 2001-2004 (щорічно)

2001 рік

2002 рік

2003 рік

факт

відс. до Програми

факт

відс. до Програми

факт

відс. до Програми

Розмір площ, на якій проведено хімічну меліорацію, тис. га

1850,0

30,3

1,6

26,5

1,4

25,1

1,4

у т.ч.:

 

 

 

 

 

 

 

вапнування кислих ґрунтів

1500,0

26,7

1,8

21,5

1,4

23,5

1,6

гіпсування солончаків

350,0

3,6

1,0

5,0

1,4

1,6

0,5

Внесено вапнякових матеріалів, млн. тонн

8000,0

191,1

2,4

143,8

1,8

132,0

1,7

Внесено гіпсу,
млн. тонн

2000,0

14,3

0,7

25,0

1,3

5,4

0,3

За 2001-2003 роки площі, на яких було проведено хімічну меліорацію, коливались у межах 25-30 тис. га, що становило навіть менше двох відс. від передбачених Програмою.

Обсяги видатків, передбачених Державним бюджетом України на розвиток сільського господарства, не забезпечували проведення докорінного поліпшення земель підприємств агропромислового комплексу, оскільки у 2002 році з 4 млн. грн., передбачених на ці цілі, з бюджету не було виділено жодної копійки.

Перевіркою встановлено, що з кожним роком застосування засобів захисту зернових культур знижується, а це також негативно впливає на зростання врожаю (табл. 5).


Застосування засобів захисту рослин під зернові культури

Показник

Перед-бачено Програмою на 2001-2004 (щорічно)

2001 рік

2002 рік

2003 рік

факт

відс. до Програми

факт

відс. до Програми

факт

відс. до Програми

Загальний обсяг застосованих засобів захисту рослин, тонн

12378,1

9974

80,1

9787

79,1

7397

59,8

у т.ч.:

 

 

 

 

 

 

 

протравників

5060,0

3125

61,8

2702

53,4

2940

58,1

гербіцидів

4182,0

4994

119,4

5324

127,3

3710

88,7

інсектицидів

1760,0

1334

75,8

1370

77,8

565

32,1

фунгіцидів

1376,1

521

37,9

391

28,4

182

13,2

Насінництво

Ефективними заходами інтенсифікації агропромислового виробництва є використання сортового та високоякісного насіння, що може сприяти збільшенню врожайності зерна на 20-25 відсотків.

Для забезпечення виконання Програми "Зерно України 2001-2004" в Україні потрібно мати близько 4 млн. тонн високоякісного насіння, у тому числі озимих зернових до 2 млн. тонн. Аналіз виконання Програми свідчить, що насіння в Україні вирощується достатньо, проте перевірка показала, що через недостатнє виділення коштів з державного бюджету та незадовільний економічний стан сільськогосподарських підприємств частина насіння залишилась невикупленою і сільськогосподарські товаровиробники змушені були сіяти в 2002 році під урожай 2003 року насіння озимих культур низької якості (табл. 6).

Забезпечення потреби в насінні зернових культур у 2001-2003 роках

Показник

Перед-бачено Програмою

2001 рік

2002 рік

2003 рік

факт.

відс. забезпе-чення насінням (викон. Програми)

факт.

відс. забезпеч-ення насінням (викон. Програми)

факт.

відс. забезпе-чення насінням (викон. Програми)

Високоякісне насіння, млн. тонн

4,0

5,8

145,0

5,5

137,5

5,2

130,0

у т. ч.

 

 

 

 

 

 

 

озимих зернових

1,7-2,0

1,9

100,0

1,7

100,0

1,3

76,5

Щорічна заготівля насіння батьківсь­ких форм кукуруд­зи, тис. тонн

2,5

2,5

100,0

1,9

76,0

2,8

112,0

Щорічна заготівля гібридного насіння кукурудзи І поко­ління в державний насіннєвий страхо­вий фонд, тонн

40000,0

595,0

1,5

1877,0

4,7

2635,0

6,9

Довідково.

За інформацією Мінагрополітики план виробництва насіння зернових культур (у т. ч. кукурудзи) за 2001-2003 роки виконано на 96-97 відс. (у т. ч. кукурудзи на 86-109 відсотків).

При цьому, якщо виробництво насіння озимих культур становило 78-98 відс. до плану (у т. ч. пшениця 74-95, ячмінь 105-117 відс.), то виробництво насіння ярих культур за цей період коливалося в межах 97-126 відс. (у т. ч. по пшениці 105-149 відс., по ячменю 110-150 відсотків).

Слід також зазначити, що господарства всіх форм власності, в основному, забезпечені насінням зернових культур вітчизняної селекції, зокрема, насіння кукурудзи вітчизняної селекції використовується приблизно на 90 відс. посівних площ.

З метою збільшення виробництва зерна оригінального насіння та високо репродукційного насіння зернових культур у 2002-2004 роках Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік передбачено виділення коштів на селекцію в рослинництві.

У 2002 році кошторисом затверджені видатки в сумі 42,5 млн. гривень. Протягом року план цих видатків коригувався в бік зменшення і досяг 29,7 млн. грн., з яких фактично профінансовано 11,7 млн. грн. або 39,4 відс. до визначених Законом.

Лімітною довідкою на 2003 рік видатки загального фонду по КПКВ 2801220 передбачені в сумі 39,4 млн. грн. (що складає 92,7 відс. від суми, зазначеної в бюджетному запиті Мінагрополітики), які профінансовані в повному обсязі.

Фактично у 2002 році державною підтримкою селекції в рослинництві було охоплено біля 0,3 відс. сільськогосподарських підприємств, а в 2003 році майже 4,3 відсотка.

На 2004 рік лімітною довідкою про бюджетні асигнування та кредитування доведені видатки загального фонду державного бюджету в сумі 50 млн. грн., з яких фактично у І кварталі 2004 року профінансовано 12,6 млн. грн., що відповідає плановим призначенням на цей період.

Для виконання бюджетної програми "Селекція в рослинництві" (селекції в рослинництві та сортовипробування, селекції сільськогосподарських культур у ланках первинного рослинництва) щорічно затверджувався Порядок використання коштів Державного бюджету України1.

1 Порядок щорічно затверджується спільним наказом Міністерства агарної політики України та Міністерством фінансів України (в 2002 році - від 19.02.2002 № 49/112 та в 2003 році - від 04.02.2003 № 27/97).

Перевіркою встановлено, що використання коштів здійснювалося з порушенням чинних нормативно-правових актів. Так, зведені реєстри товарно-транспортних накладних галузевими об'єднаннями і організаціями, головними управліннями сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій до Мінагрополітики, як це визначено Порядком, не подавалися.

Наприклад, в Міністерстві АПК Автономної Республіки Крим, в порушення пункту 3.10 Порядку, сільськогосподарським товаро­виробникам здійснювалося відшкодування за придбане елітне насіння на загальну суму 0,6 млн. грн. за відсутності копій платіжних доручень.

Таким чином, у 2003 році, в порушення ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу, Мінагрополітики не забезпечено контроль за використанням бюджетних коштів і, як наслідок, 0,6 млн. грн. використано з порушенням чинного законодавства.

Зокрема, з відома Міністерства фінансів України, Міністерством аграрної політики для погашення заборгованості американській компанії "Ріоnееr-Ні-Вrеd Іnternational, Іnc" за поставлене нею у 1993 році ДО "Украгрохім" насіння кукурудзи спрямовані бюджетні кошти у сумі
2,5 млн. грн.,
виділені з Державного бюджету для фінансування програми селекції в рослинництві на 2003 рік.

Платіж проведений на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2003 № 355. Зазначеними діями Уряд порушив Закон України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", яким видатки на погашення заборгованості не передбачалися. Крім того, на момент проведення звірки взаєморозрахунків з компанією "Ріоnееr-Ні-Вrеd Іnternational, Іnc" щодо підтвердження розміру заборгованості, в бухгалтерському обліку Міністерства заборгованість перед цією компанією не числилася.

До 07.07.2003 об'єднання по виконанню агрохімічних робіт "Украгрохім" повинно передати до Мінагрополітики всю інформацію і документацію щодо переведення на останнього залишку боргу1. Проте в період перевірки не надано відповідних документів, які б підтверджували факт та умови передачі насіння кукурудзи товаровиробникам, переліку підприємств-боржників, матеріалів щодо причин несплати ними вартості отриманого насіння та заходів, які вживалися до боржників з метою стягнення заборгованості.

1 Згідно з Угодою від 04.07.2003 № 56-07/2003.

На підставі акту звірки взаєморозрахунків між Мінагрополітики України та компанією "Ріоnееr-Ні-Вrеd Іnternational, Іnc" та угоди з об'єднанням "Украгрохім" про переказ боргу, в бухгалтерському обліку Міністерства аграрної політики відображена кредиторська заборгованість перед компанією "Ріоnееr-Ні-Вrеd Іnternational, Іnc" у сумі 2,5 млн. гривень.

Внаслідок таких дій посадових осіб Кабінету Міністрів України, Мінфіну та Мінагрополітики борг суб'єкта господарювання (ДО "Украгрохім") було перенесено на державний бюджет, а Державним казначейством України, в порушення вимог ст. 112 Бюджетного кодексу України2, 26 червня 2003 року здійснено нецільових видатків на суму 2,5 млн. грн. на погашення боргу.

2 Якою на Державне казначейство України покладено здійснення контролю за відповідністю платежів взятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням.

Отже, Міністерство аграрної політики використало у 2003 році 2,5 млн. грн. на погашення боргу перед американською компанією "Ріоnееr-Ні-Вrеd Іnternational, Іnc", що, відповідно до ст. 119 Бюджетного кодексу України, є бюджетним правопорушенням.

Перевірка підтвердила, що через недостатнє виділення коштів з державного бюджету, обсяги заготівлі гібридного насіння кукурудзи І покоління, визначені Програмою в межах 2,5 тис. тонн, не забезпечуються. Для регіонів, які не забезпечують себе сортовим насінням, передбачається закупівля насіння з державного насіннєвого страхового фонду.

Статтею 5 Закону України від 26.12.2002 № 411-IV "Про насіння і садивний матеріал" визначено, що управління в галузі насінництва здійснюють Кабінет Міністрів України та Мінагрополітики. Відповідно до ст. 7 Закону забезпечення формування державного резервного насіннєвого фонду, страхових насіннєвих фондів і контроль за ефективним використанням цих фондів належить до повноважень Мінагрополітики. На час проведення перевірки функції з формування державного резервного насіннєвого фонду виконував Держрезервнасінфонд, який є дочірнім підприємством ДАК "Хліб України". Щорічно з державного бюджету виділяються кошти на формування державного резервного насіннєвого фонду.

Спільним наказом Мінагрополітики та Мінфіну від 30.01.2004 № 24/83 затверджено паспорт бюджетної програми для "Створення і забезпечення страхового запасу елітного та сортового насіння"1 (КПКВ 2801330).

1 Мета програми полягає в забезпеченні насінням регіонів, що не виробляють власного насіння або мають обмежені можливості його виробництва, надання допомоги в разі знищення або пошкодження насінницьких посівів внаслідок стихійного лиха, забезпечення сортовідновлення, сортозаміни та реалізації насіння за міжнародними договорами, закупівля елітного, репродукційного та гібридного насіння сільгоспкультур до державного насіннєвого страхового фонду.

Лімітними довідками про бюджетні асигнування на 2002-2003 роки видатки загального фонду державного бюджету на створення і забезпечення сортового і гібридного насіння передбачені у сумі 10 млн. грн. щорічно, які повністю профінансовані. Крім того, у 2003 році2 було виділено 25 млн. грн. для "Здійснення заходів з подолання наслідків стихійного лиха в сільському господарстві та розвитку аграрного ринку" (КПКВ 2801440).

2 Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2003 № 923.

Лімітною довідкою на 2004 рік доведено видатки загального фонду в обсязі 50 млн. грн., з яких у І кварталі виділено 36 млн. гривень.

Крім того, щорічно передбачаються видатки спеціального фонду в межах 20 млн. грн., джерелом яких є повернення бюджетних позичок, наданих на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1994-1997 років у рахунок видатків, передбачених Мінагрополітики на виконання державної програми "Створення та забезпечення страхового запасу елітного та сортового насіння". У 2002 році План видатків фактично виконано на 50,5 відс. (9,2 млн. грн.), у 2003 році на 17,7 відс. (3,5 млн. грн.), в І кварталі 2004 року кошти не надходили.

Аналіз стану закупівлі та реалізації насіння державного резервного насіннєвого фонду свідчить, що реалізація здійснюється споживачам за цінами, які, в основному, не перевищують закупівельних. Тільки у 2003 році при середній ціні придбання 1439,2 грн. за тонну, реалізація проводилась за ціною 1517,5 грн., що дало фонду можливість отримати, за результатами 2003 року, прибуток у сумі 1,5 млн. гривень.

Фактично, у 2002 році реалізація насіння державного насіннєвого страхового фонду здійснена 235 сільськогосподарським підприємствам або 0,4 відс. від їх загальної кількості, у 2003 році 455 (0,8 відс.), у І кварталі 2004 року 77 (0,2 відсотка).

Кошти, що надходять від реалізації насіннєвого зерна, зараховуються на розрахунковий рахунок Держрезервнасінфонду і у такий спосіб виводяться з-під контролю за бюджетними ресурсами. У 2002 році від реалізації зерна надійшло 5,7 млн. грн., з них 3,96 млн. грн. або 69,4 відс. витрачено на закупівлю нового насіння, у 2003 році, відповідно, надійшло 14,7 млн. грн. і використано 11,4 млн. грн. (77,6 відс.), у І кварталі 2004 року 4,3 млн. грн. та 1,7 млн. грн. (39 відсотків).

Станом на 01.04.2004 в Держрезервнасінфонді числиться дебіторська заборгованість за реалізоване насіння в сумі 47,4 млн. грн., з якої 27,3 млн. грн. прострочена. Для вирішення питання щодо повернення коштів матеріали по стягненню дебіторської заборгованості передані до господарських судів, направлені до прокуратури або готуються до подання в органи прокуратури, укладені судом мирові угоди і договори реструктуризації та пролонгації боргу, складені графіки погашення заборгованості.

Держрезервнасінфонд у 2003 році за рахунок чистого прибутку вимушено було здійснити списання безнадійної дебіторської заборгованості з ТОВ "Промес" (Тростянецький район Вінницької області) в сумі 0,6 млн. грн. та Дніпропетровського ОДП "Хліб України" в сумі 0,1 млн. грн. через невиконання судовими виконавцями рішень суду щодо стягнення дебіторської заборгованості, що призвело до втрат державного резервного насіннєвого фонду на суму 0,7 млн. гривень.

Відповідно до Програми, нарощування обсягів виробництва зерна повинно супроводжуватись заходами, спрямованими на підвищення його якості. Це можливо за умови збільшення внесення органічних та мінеральних добрив, використання засобів захисту посівів, якісної доробки зерна та його правильного зберігання. Як свідчить перевірка, належної уваги питанню підвищення якості зерна не приділялось, і, як наслідок, з року в рік доля продовольчого зерна в загальному обсязі знижується. Крім того, на сьогодні немає достатньої інформації щодо якості зерна, оскільки Мінагрополітики не забезпечується виконання Указу1 в частині утворення урядового органу державного управління у сфері державного контролю за якістю сільськогосподарської продукції та проведення моніторингу.

1 Указ Президента України від 19.05.2003 № 415/2003 "Про додаткові заходи щодо стабілізації ринку зерна".

Аналіз забезпечення виконання Програми підтверджує, що науково-дослідними установами сформовано достатній ресурс сортів та насіння. Проте незадовільний фінансово-економічний стан сільськогосподарських підприємств не дозволяє використовувати його сповна, що спричиняє зниження врожайності сільськогосподарських культур, а це, у свою чергу, веде до зниження економічної ефективності виробництва зерна.

Стан забезпечення розвитку ринку зерна в Україні

Перевірка свідчить, що розвиток ринку зерна в Україні, передбачений Програмою, Урядом не забезпечується, що негативно впливає на економічну ефективність ведення сільського господарства.

Кошти на "Здійснення заходів з подолання наслідків стихійного лиха в сільському господарстві та розвитку аграрного ринку" (КПКВ 2801440) у сумі 356 млн. грн. передбачені Законом України від 22.05.2003 № 849 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" та деяких інших законодавчих актів"1.

1 Законом України від 26.12.2002 № 380-IV "Про Державний бюджет України на 2003 рік" кошти на здійснення заходів з розвитку аграрного ринку не передбачалися.

Відповідно до статті 721 Закону, Кабінет Міністрів України прийняв постанову2, згідно з якою Мінагрополітики було зобов'язано спрямувати 356 млн. грн. на:

1) здійснення фінансової підтримки суб'єктів АПК усіх форм власності та господарювання через механізм здешевлення отриманих ними в 2003 році кредитів, у тому числі, на закупівлю фуражного зерна для годівлі сільськогосподарських тварин і птиці, пально-мастильних матеріалів, насіння, мінеральних добрив для посіву озимих культур під урожай наступного року 233,7 млн. грн.;

2) формування державного резервного насіннєвого фонду 25 млн. грн.;

3) повну компенсацію вартості електроенергії, спожитої сільськогосподар­ськими підприємствами для поливу сільськогосподарських культур на зрошуваних землях та заповнення водою земель для вирощування рису 25 млн. грн.;

4) часткову компенсацію вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва 16 млн. грн.;

5) селекцію в тваринництві та птахівництві на підприємствах АПК 6,3 млн. грн.,

6) фінансову підтримку виробництва продукції тваринництва та рослинництва 30 млн. грн.;

7) здійснення фінансової підтримки інтервенційних операцій із зерном шляхом закупівлі зерна до інтервенційного фонду, відшкодування витрат з приймання, зберігання, відвантаження, страхування, переробки зерна інтервенційного фонду 20 млн. гривень.

2 Від 19.06.2003 № 923 "Про напрямки використання коштів державного бюджету на здійснення заходів з подолання наслідків стихійного лиха в сільському господарстві та розвитку аграрного ринку".

Відповідно до річного розпису бюджету на 2003 рік були затверджені видатки в сумі 233,7 млн. грн. на здійснення фінансової підтримки суб'єктів АПК усіх форм власності та господарювання через механізм здешевлення кредитів.

Довідково.

Як видно з висновків, зроблених Рахунковою палатою за матеріалами попередніх перевірок, запровадження механізму здешевлення кредитів через часткову компенсацію ставки за кредитами комерційних банків дозволяє певною мірою вирішувати проблему забезпечення товаровиробників обіговими коштами.

Сільськогосподарськими товаровиробниками отримано пільгових кредитів у 2001 році 2,8 млрд. грн., у 2002 році 2,2 млрд. грн., у 2003 році 3,2 млрд. гривень. Станом на 1 квітня 2004 року сільськогосподарськими підприємствами отримано пільгових кредитів на суму 1,4 млрд. гривень. Це при тому, що з розрахунку на одне середньо­статистичне сільськогосподарське підприємство припадало близько 50 тис. грн. пільгових кредитів, а на одне сільгосппідприємство, яке їх отримало, близько 220 тис. гривень. Проте фактично фінансову підтримку через механізм здешевлення кредитів отримали 24,2 відс. сільськогосподарських підприємств від їх загальної кількості. Отже, надана фінансова допомога суб'єктам АПК не відіграє вирішального значення у забезпеченні їх потреби в обігових коштах.

Незважаючи на те, що кредитування сільськогосподарських товаро­виробників здійснюється за умови застави ліквідного майна в еквіваленті, як мінімум, 1:3 (за даними позичальників), кредитна ставка комерційних банків, які видають кредити сільгосптоваровиробникам, традиційно вища за ставку для інших галузей народного господарства, що відображено на діаграмі 3.

Діаграма 3. Ставка за кредити комерційних банків

З вищенаведеного можна зробити висновок, що у зв'язку з завищенням комерційними банками кредитних ставок для сільськогосподарських товаровиробників, кошти, які виділяються з державного бюджету на здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів, в кінцевому результаті, сприяють зростанню доходів комерційних банків.

Наказом Мінагрополітики1 передбачена компенсація 16 відс. ставки банківських кредитів.

1 Наказ Мінагрополітики від 10.07.2003 № 227/446 "Про затвердження Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на здійснення фінансової підтримки суб'єктів агропромислового комплексу всіх форм власності та господарювання через механізм здешевлення кредитів" (на виконання підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2003 № 923).

Крім того, у 2003 році з державного бюджету виділялись кошти на "Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів відповідно до законодавства" (КПКВ 2801420) в обсязі 74,8 млн. гривень. Кошти використовувались відповідно до наказу Мінагрополітики від 02.07.2003 № 212/427 "Про затвердження Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів", яким передбачено компенсацію 10 відс. ставки банківських кредитів.

Крім того, з резервного фонду Кабінету Міністрів України виділено 30 млн. грн. (КПКВ 2801700) для надання допомоги сільськогосподарським товаровиробникам, що постраждали внаслідок несприятливих погодних умов зимівлі озимих культур у 2003 році. Кошти спрямовувались сільськогосподарським товаровиробникам на кредитування власних поточних виробничих витрат, пов'язаних з пересівом зернових культур через механізм здешевлення кредитів у комерційних банках. Порядком використання цих коштів передбачена компенсація вартості кредиту в розмірі подвійної ставки Національного банку України, але не більше 15 відс. річних (фактично компенсовано 14 відс. вартості кредиту).

Через встановлення різних відсоткових ставок механізм реалізації допомоги сільгоспвиробникам шляхом здешевлення кредитів у комерційних банках призводить до складності і плутанини при документальному оформленні компенсації по кожному її виду, а також ускладнює здійснення фінансового контролю.

До того ж, в порушення діючих Порядків, Міністерство не складало окремих звітів по кожному виду компенсації, замість цього складалися зведені звіти, які включали декілька видів компенсації відсоткової ставки по кредитах, що також значно ускладнює здійснення контролю за правильністю використання бюджетних коштів.

Під час проведення перевірок на місцях були встановлені факти перерахування Держказначейством коштів авансом на 9 місяців у сумі 108,3 млн. грн. безпосередньо комерційним банкам, а не сільськогосподар­ським товаровиробникам, як це визначено Законом, наприклад, у Вінницькій області 15,5 млн. грн., Дніпропетровській 14,6 млн. грн.; Одеській 17,4 млн. грн.; Харківській 11,03 млн. грн. та інших. Таким чином, 108,3 млн. грн. використано з порушенням чинного законодавства.

В порушення ст. 7 Бюджетного кодексу, одним з головних принципів якого визначено справедливість і неупередженість розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними органами, перевіркою, проведеною в Головному управлінні сільського господарства і продовольства Київської облдержадміністрації, встановлено, що 7,1 млн. грн. або 48,6 відс. всієї суми компенсації було направлено на здешевлення кредитів, отриманих ЗАТ "Комплекс Агромарс"1 Вишгородського району, при тому, що іншим п'яти сільськогосподарським підприємствам області було відмовлено в наданні компенсації.

1 ЗАТ "Комплекс Агромарс" є підприємством з іноземними інвестиціями, частка яких в статутному фонді становить 62,6 відсотка.

Постановою Кабінету Міністрів України2 також передбачені видатки в обсязі 25 млн. грн. на компенсацію вартості електроенергії, спожитої сільськогосподарськими підприємствами для поливу сільськогосподар­ських культур на зрошуваних землях та заповнення водою земель для вирощування рису, які були використані в повному обсязі3.

2 Підпункт 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2003 № 923 (з врахуванням внесених змін).

3 Використання коштів здійснювалось згідно з наказом Мінагрополітики від 08.07.2003 № 221/433 "Про затвердження Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на повну компенсацію вартості електроенергії, спожитої сільськогосподар­ськими підприємствами для поливу сільськогосподарських культур на зрошуваних землях та заповнення водою земель для вирощування рису".

Довідково.

В 2003 році в Україні полив землі здійснювався на площі 731,4 тис. га, при цьому, компенсація вартості електроенергії, спожитої для поливу сільськогосподарських культур, була здійснена на площі 669,6 тис. га або 91,6 відс. до политого.

Слід відзначити, що в початковому розподілі коштів виділених на подолання наслідків стихійного лиха постановою Кабінету Міністрів України від № 923, на вказану мету були передбачені видатки в сумі 32 млн. грн. і шляхом внесення змін вони були зменшені до 25 млн. грн., що є свідченням прорахунків при плануванні обсягів виділення коштів державного бюджету на зазначену мету.

Під час перевірок на місцях, в Міністерстві АПК Автономної Республіки Крим було встановлено, що компенсація здійснювалась без надання сільгосптоваровиробниками платіжних доручень про сплату енергогенеруючим компаніям за використану електроенергію як того вимагає Порядок використання цих коштів. Тобто, бюджетні кошти у сумі 5,3 млн. грн. використані з порушенням чинного Порядку.

Менше ніж один відсоток (0,44) сільгосппідприємств усіх форм власності, згідно із Порядком1 отримували з державного бюджету кошти на часткову компенсацію вартості (30 відс.) складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва у сумі 16 млн. гривень2.

1 Порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на часткову компенсацію вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2003 № 1314.

2 На виконання підпункту 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2003 № 923.

Під час здійснення перевірок на місцях встановлено, що Міністерство АПК Автономної Республіки Крим, у порушення п. 2.4 Положення про умови проведення конкурсу на надання часткової компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва3, проводило компенсацію вартості складної техніки окремим сільськогосподарським підприємствам без надання останніми повного комплекту документів. Внаслідок цього, 0,15 млн. грн. бюджетних коштів було використано з порушенням встановленого порядку їх використання.

3 Положення затверджено наказом Мінагрополітики від 14.07.2003 № 236.

Неповною мірою використовувалась фінансова підтримка сільгосптоваро­виробникам, передбачена статтею 7213 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" (із змінами) в частині спрямування коштів державного бюджету у сумі 360 млн. грн. на компенсацію сільськогосподарським товаровиробникам за посіяне зерно4. Всього посіяно озимих на зерно під урожай 2004 року на площі 7,1 млн. га, отримано компенсацію сільськогосподарськими підприємствами за 4,7 млн. га, що становить 66,2 відс. до загальної площі посівів. Тобто, Мінагрополітики не забезпечує фермерські господарства та господарства населення належною допомогою.

4 Бюджетна програма "Здійснення заходів з подолання наслідків стихійного лиха в сільському господарстві та розвитку аграрного ринку".

Порядок спрямування коштів державного бюджету на компенсацію сільськогосподарським товаровиробникам за посіяне зерно затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2003 № 1589 (далі Порядок № 1589). Зазначена компенсація, відповідно до затвердженого Порядку № 1589, здійснюється пропорційно фактичній площі сходів озимих культур, а кошти, що спрямовуються на компенсацію територіальними органами державного казначейства, направляються на поточні рахунки сільськогосподарських товаровиробників в установах банків.

Однак при перевірці в головному управлінні сільського господарства і продовольства Кіровоградської області встановлено, що Урядом порушувався встановлений ним Порядок № 1589, оскільки згідно з телеграмами, направленими за підписом Першого віце-прем'єр-міністра М.Я. Азарова, компенсація повинна була направлятися виключно на придбання окремих видів продукції вітчизняного виробництва, а саме: мінеральних добрив, пально-мастильних матеріалів і запасних частин, насіння ярої пшениці.

Крім того, розпорядженням заступника начальника Управління державного казначейства в Кіровоградській області Куценка В.І. від 11.12.2003 встановлено, що перерахування коштів, які виділяються з державного бюджету на компенсацію за посіяне зерно, здійснюється безпосередньо на рахунки постачальників продукції за кожного сільгоспвиробника, чим порушено ст. 21 Бюджетного кодексу.

В результаті неправомірних дій керівництва облдержадміністрації управліннями сільського господарства і продовольства та державного казначейства в Кіровоградській області 17,8 млн. грн. були використані з порушенням чинного законодавства.

В Донецькій області компенсація у сумі 1,05 млн. грн. була надана Маріупольському металургійному комбінату ім. Ілліча, до складу якого входять 35 структурних підрозділів (агроцехи), які не мають статусу юридичної особи, чим порушено п.1 Порядку № 1589, яким визначено, що компенсація направляється сільськогосподарським товаровиробникам за посіяне зерно1.

1 Законом України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" визначено, що сільськогосподарський товаровиробник фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції.

Аналіз використання коштів державного бюджету, виділених на подолання наслідків стихійного лиха в сумі 671,4 млн. грн., свідчить, що підтримка носила вибірковий характер, в деяких випадках цю підтримку отримали підприємства промисловості, для яких сільське господарство є лише допоміжним видом діяльності. Окремими видами підтримки було охоплено від 0,5 до 5 відсотків сільськогосподарських підприємств.

Вищезазначені порушення у використанні коштів, які виділяються з державного бюджету на подолання наслідків стихійного лиха та розвитку аграрного ринку, призвели до того, що на кінець 2003 року Міністерством АПК Автономної Республіки Крим та головними управліннями сільського господарства і продовольства повернуто до державного бюджету, оскільки не були використані, кошти в обсязі 5,2 млн. грн.; на казначейському рахунку Мінагрополітики залишались невикористани­ми 3,1 млн. гривень. Слід зазначити, що можливість використання коштів у повному обсязі обмежувалася терміном надходження асигнувань - близько 50 відс. затверджених річних обсягів бюджетних асигнувань надійшли на рахунки Мінагрополітики лише у жовтні-грудні 2003 року.

Отже, Мінагрополітики, як головний розпорядник бюджетних коштів, не забезпечило контроль за їх використанням, що призвело до грубих порушень та неефективного їх використання.

Здійснення фінансової підтримки заставних та інтервенційних операцій з зерном

Відповідно до Програми "Зерно України 2001-2004" та Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", Кабінет Міністрів України здійснює державне регулювання ринку зерна шляхом забезпечення фінансування інтервенційного фонду та заставних закупівель зерна 1 за рахунок коштів державного бюджету.

1 Інтервенційні операції дії Державного агента з проведення інтервенційних операцій по закупівлі зерна до інтервенційного фонду та продажу зерна інтервенційного фонду і продуктів його переробки для підтримання на внутрішньому ринку рівня цін на зерно та продукти його переробки шляхом укладання договорів купівлі-продажу на акредитованих біржах. Заставна закупка зерна гарантована державою закупка зерна у сільськогосподарських товаровиробників на певний термін за заставними цінами при зберіганні за ними, на встановлений у договорі заставних закупок зерна строк, права витребувати це зерно.

Рішення про проведення заставних операцій Кабінет Міністрів України прийняв ще в 2000 році2, однак у Державному бюджеті України до 2003 року не передбачалося виділення коштів для проведення заставних операцій. І, лише Законом України від 22.05.2003 № 849-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" з коду програмної класифікації видатків "Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу та заставних операцій з зерном через механізм здешевлення кредитів" (КПКВ 2801240 145 млн. грн.) було виділено новий код "Здійснення фінансової підтримки заставних та інтервенційних операцій з зерном" (КПКВ 2801450), на який перенесено 70 млн. гривень.

2 Постанова від 21.07.2000 № 1141 "Про впровадження заставних закупок зерна у сільськогосподарських товаровиробників"

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 21.06.2003 № 374-р та від 10.07.2003 № 400-р Державним агентом із забезпечення заставних закупівель зерна та проведення інтервенційних операцій із зерном визначено ДАК "Хліб України". З метою визначення уповноважених щодо здійснення заставних та інтервенційних закупівель зерна в регіонах Державним агентом проведено конкурс та визначено переможцями всі підприємства системи ДАК "Хліб України".

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 975 "Про додаткові заходи із здійснення заставних та інтервенційних операцій з зерном" кошти державного бюджету, передбачені на здійснення фінансової підтримки заставних та інтервенційних операцій із зерном у сумі 70 млн. грн., у 2003 році спрямовуються:

  • 55 млн. грн. на фінансову підтримку інтервенційних операцій шляхом закупівлі зерна до інтервенційного фонду, відшкодування витрат з приймання, зберігання, відвантаження, страхування, переробки зерна інтервенційного фонду;

  • 15 млн. грн. на фінансову підтримку заставних операцій із зерном шляхом компенсації ставки за кредитами банків, відшкодування витрат із зберігання, приймання, відвантаження, страхування невитребуваного заставного зерна.

Довідково.

Здійснення заставної закупівлі зерна у всьому світі є однією з прогресивних форм надання фінансової допомоги сільськогосподарським товаровиробникам, яка дозволяє останнім отримати кошти для поповнення оборотних коштів під час збирання врожаю і проведення осінньо-польових робіт. Це дає можливість не продавати зібраний врожай за демпінговими цінами трейдерам та посередникам. При здійсненні заставних операцій право власності на зібраний урожай залишається за сільгосптоваровиробником, що дає йому можливість в подальшому викупити зерно та продати його за більш високими цінами.

В 2003 році шляхом проведення заставних операцій було закуплено у 309 сільгосптоваровиробників 90,1 тис. тонн зерна на суму 35 млн. грн., у тому числі 24,8 тис. тонн пшениці та 4,8 тис. тонн жита. Все заставлене зерно до лютого поточного року було викуплено власниками та реалізовано на власний розсуд. У той же час, ДАК "Хліб України" закупівель заставленого зерна до інтервенційного фонду не здійснював. Водночас половина закупки продовольчого зерна до інтервенційного фонду була здійснена за кордоном за значно вищими цінами, ніж на внутрішньому ринку, що свідчить про неефективність управління коштами державного бюджету з боку Державного агента, який одночасно проводив і заставні, й інтервенційні операції.

Варто зазначити, що заставні ціни на момент закупівлі були у два рази нижчі від ринкових, що й призвело до їх незначних обсягів. Таким чином, Державним агентом із забезпечення заставних закупівель зерна не використано всіх можливостей щодо проведення заставних операцій з зерном.

Не дивлячись на прогресивність проведення заставних операцій, Кабінет Міністрів України вносить зміни і доповнення до постанови від 27.06.2003 № 975, якими суму бюджетних коштів для здійснення заставних операцій зменшує до 1,4 млн. грн. або більш як у 10 разів.

Кошти, що вивільнилися, Кабінет Міністрів України направляє на здійснення інтервенційних операцій.

Крім того, на проведення тих же інтервенційних операцій в 2003 році було виділено 20 млн. грн. у складі "Здійснення заходів з подолання наслідків стихійного лиха в сільському господарстві та розвитку аграрного ринку" (КПКВ 2801440)1.

1 Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2003 № 923 (із внесеними змінами).

Всього на здійснення інтервенційних операцій у 2003 році з Державного бюджету України було виділено 88,6 млн. гривень.

В порушення ст.67 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" ДАК "Хліб України" не здійснив аналізу ринку зерна та продуктів його переробки і не подав Кабінету Міністрів України на затвердження річного плану інтервенційних операцій на 2004 рік, в якому відображався б перелік видів зерна, які будуть охоплені при проведенні інтервенційної діяльності. Також не здійснювався прогноз рівня цін, згідно з якими будуть проводитись інтервенційні операції.

На виконання Закону України "Про зерно та ринок зерна" закупівля продовольчого зерна у 2003 році здійснювалася через біржовий ринок. Зокрема, на Київській агропромисловій біржі через брокерську контору ТОВ "Фірма "Росава" та з 18.09.2003 через Одеську аграрну біржу.

При закупівлі зерна до інтервенційного фонду ДАК "Хліб України" сплачувало за рахунок бюджетних коштів реєстраційний збір та брокерську винагороду.

Однак, як свідчить перевірка, контракти, укладені на біржі, недосконалі, вони не забезпечували гарантованого постачання закупленої продукції у визначені терміни та відповідальності постачальників за їх невиконання. Крім того, перевіркою встановлено, що на сьогодні аграрні біржі не забезпечують однієї із своїх основних функцій, а саме: регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що допускаються до обігу на біржі.

Так, згідно з умовами контракту від 26.08.2003 № 1/21/6647 ТОО СП "Трансавто" (республіка Казахстан) було зобов'язане поставити 40 тис. тонн зерна пшениці не нижче 3 класу. Загальна сума контракту складає 6,6 млн. доларів США. За несвоєчасну поставку ТОО СП "Трансавто" згідно з договором сплачує ДАК "Хліб України" пеню в розмірі 0,1 відс. від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочки, але не більше 10 відс. від суми контракту.

Відповідний Біржовий контракт Київської агропромислової біржі № 301/6646 укладено 27.08.2003 між брокерською конторою № 27 ТОВ "Кінг" від імені ТОВ СП "Трансавто" та брокерською конторою № 95 ТОВ "Фірма "Росава" від імені ДАК "Хліб України".

ТОВ СП "Трансавто" забезпечує наявність товару до 30.09.2003 року. Згідно з біржовим контрактом, у разі порушення термінів наявності товару на базисі поставки, винна сторона зобов'язана відшкодувати іншій стороні завдані збитки та виплатити штраф у розмірі 3 відс. від суми угоди.

Основна кількість пшениці була поставлена в Україну після закінчення дії контракту, однак брокерська контора № 27 ТОВ "Кінг" передбачені контрактом штрафи не сплатила. ДАК "Хліб України" не вимагав сплати штрафів, внаслідок чого втрати складають 1,06 млн. гривень.

Фактично через біржі в 2003 році було оформлено закупівлю зерна до інтервенційного фонду в кількості 80,4 тис. тонн на загальну суму 70,2 млн. грн., у тому числі по імпорту 40 тис. тонн на загальну суму 35,4 млн. грн. (середня ціна з ПДВ 1060 грн.).

Перевірками, які здійснювалися на місцях, було встановлено, що оплата за поставку зерна проводилася не через біржі, а безпосередньо постачальнику.

При здійсненні закупівлі зерна до інтервенційного фонду ДАК "Хліб України" допустив неефективне використання бюджетних коштів.

Так, з ДП "Хліб-експорт" згідно з договором від 16.09.2003 № 028-РП3/6707 на поставку пшениці 3 класу російського походження в кількості 4100 тонн була здійснена передоплата 23.09.2003 в розмірі 4 млн. гривень.

Відповідний біржовий контракт № 407 укладено 22.09.2003 на Київській агропромисловій біржі.

Зустрічною перевіркою на ДП "Хліб-експорт" встановлено, що поставки товару останній не здійснював. Кошти в сумі 4 млн. грн., отримані від ДАК "Хліб України" у вересні 2003 року, ДП "Хліб-експорт" повернув покупцю тільки 21 жовтня 2003 року.

Протягом місяця ці кошти використовувалися ДП "Хліб-експорт" для власних потреб1, фактично ДАК "Хліб України" за рахунок бюджетних коштів надав ДП "Хліб-експорт" безпроцентний кредит у розмірі 4 млн. гривень. При цьому брокерська контора № 27 ТОВ "Кінг", яка згідно з біржовим контрактом повинна була сплачувати штрафи за недо­поставку продукції, їх не сплатила. В результаті, 4 млн. грн. бюджетних коштів були використані неефективно, а втрати від несплати штрафів, передбачених контрактом, складають 120 тис. гривень.

1 Зустрічною перевіркою встановлено, що після отримання від ДАК "Хліб України" коштів ДП "Хліб-експорт" здійснював закупку соняшника для подальшого його перепродажу.

Згідно з договором від 03.12.2003 № 6946 ДАК "Хліб України" перерахував ТОВ "Інтерукр Агро" як передоплату за поставку пшениці 3 класу в кількості 1200 тонн 1,5 млн. грн. із зобов'язанням поставки товару до 31.12.2003.

Брокерський контракт від 08.12.2003 № 19 в укладено на Одеській аграрній біржі. Станом на 01.04.2004 поставка зерна не здійснена, кошти не повернуті, справа передана до суду.

У зв'язку з тим, що в біржовому контракті не передбачено відповідальності за невиконання його умов, ДАК "Хліб України" не може вирішити питання про повернення бюджетних коштів, перерахованих на закупівлю зерна до інтервенційного фонду та сплати штрафних санкцій за невиконання умов контракту.

В результаті недосконало складеного контракту та невжиття подальших заходів до державного бюджету не надійшли штрафи від брокерської контори № 27 ТОВ "Кінг" в сумі 1,2 млн. грн. та не повернуто кошти ТОВ "Інтерукр Агро" в сумі 1,5 млн. гривень.

ДАК "Хліб України" порушено вимоги ст. 66 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні"1 і ст. 7 Порядку 2 проведення розрахунків з інтервенційних закупок зерна3. Перевіркою встановлено, що Державним агентом облік зерна інтервенційного фонду в розрізі культур здійснювався з моменту придбання до моменту передачі його на переробку, після чого зерно інтервенційного фонду змішувалося з зерном, закупленим ДАК "Хліб України" за власні та кредитні кошти. Окремий облік зерна інтервенційного фонду після передачі його в переробку, а також контроль руху коштів, отриманих від його реалізації, не здійснювався.

1 Якою визначено, що кошти та ресурси зерна інтервенційного фонду, які залишаються на кінець поточного року від проведення інтервенційних операцій, переходять на наступний рік.

2 Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 975.

3 Згідно з якою контроль за рухом коштів, виділених з державного бюджету для проведення інтервенційних операцій, здійснює Державний агент з проведення інтервенційних операцій.

В порушення ст. 67 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні" ДАК "Хліб України" не налагоджено взаємодію з центральними та місцевими органами влади. Під час проведення перевірок в обласних дочірніх підприємствах ДАК "Хліб України" встановлено, що зберігачі зерна у багатьох випадках, навіть не знали, що вони зберігають зерно інтервенційного фонду ("Оленівський КХП" Донецької області, "Одеський КХП"), хоча п. 10 Порядку проведення інтервенційних операцій, визначено, що на зернових складах ведуться реєстри зерна інтервенційного фонду.

Керівництво ДАК "Хліб України" здійснює реалізацію зерна та проводить його переробку без погодження з Урядом та обласними державними адміністраціями, тобто, на свій розсуд, останні навіть не володіють інформацією про наявність в області зерна інтервенційного фонду.

В порушення статей 22 та 35 Бюджетного кодексу України Міністерство аграрної політики України, як головний розпорядник коштів, не здійснювало контроль за витрачанням бюджетних коштів.

ДАК "Хліб України" окремо не обліковуються і не повертаються на спецрахунок кошти від реалізації продуктів переробки, чим порушується стаття 66 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" і пункт 7 ст. 50 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік"1.

1 Якою передбачено повернення до спеціального фонду державного бюджету коштів, наданих у 2003 році Міністерству аграрної політики на інтервенційні операції із зерном в сумі 55 млн. грн. (КЕКВ 4122 "Повернення кредитів підприємствами").

Згідно з постановою2 зерно інтервенційного фонду може використовуватись як предмет застави з метою забезпечення банківських кредитів, які залучаються для проведення заставних операцій з зерном та закупівель зерна ДАК "Хліб України", таким чином, Кабінет Міністрів України дозволив небюджетній організації використовувати продукцію, придбану за бюджетні кошти, у вигляді застави для здійснення власної господарської діяльності, чим були створені умови для ймовірної втрати запасів державного інтервенційного фонду.

2 Від 27.06.2003 № 975, пункт 2.

Рух продовольчого зерна інтервенційного фонду станом на 31.03.2004 характеризується наступними даними:

Закуплено зерна

Реалізовано зерна

Перероблено зерно на муку

Списано природних втрат при транспортуванні зерна

Залишок зерна станом на 31.03.04

80392,51

6658,163

41936,23

86,979

31711,138

Отже, недосконалість норм затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.03 № 975 Порядку використання коштів державного бюджету, виділених на здійснення інтервенційних операцій, призвела до використання ДАК "Хліб України" коштів державного бюджету у сумі 88,6 млн. грн., як власних обігових коштів, з подальшим переміщенням їх на розрахункові рахунки ДАК.

Через незначні обсяги на ринку інтервенційних операцій вони не мали впливу ні на стабілізацію внутрішнього ринку, ні на поліпшення фінансового стану сільгосптоваровиробників, а зерно інтервенційного фонду використовувалось ДАК "Хліб України" як застава в банку для підтримки власної комерційної діяльності.

Таким чином, утворений державою в 2003 році інтервенційний фонд у сумі 88,6 млн. грн., через прогалини в чинному законодавстві, безконтрольність з боку Мінагрополітики України, як головного розпорядника коштів та невиконання ДАК "Хліб України" прийнятих на себе зобов'язань як Державного агента з проведення інтервенційних операцій, був використаний останнім для поліпшення свого фінансового стану, а витрачені бюджетні кошти не принесли очікуваного результату, тобто, використані неефективно.

Економічна ефективність виконання Програми "Зерно України 2001-2004"

Програмою "Зерно України 2001-2004" передбачалося, що її виконання дозволить поліпшити фінансово-економічний стан господарства і на цій основі підтримати розвиток інших галузей виробництва. Проте перевірка підтвердила, що мета Програми, а саме, поліпшення фінансово-економічного стану сільськогосподарських підприємств, не досягнута. Так, із збитками свою діяльність у 2003 році завершили 51,5 відс. сільгосппідприємств. Сума збитків, порівняно з 2002 роком, збільшилася на 29,2 млн. грн. і становить 1959,9 млн. гривень.

До 70 відс. сільгосппідприємств неплатоспроможні. Кредиторська заборгованість станом на 01.01.2004 року становить 11,8 млрд. грн., що майже у два рази перевищує дебіторську.

Регуляторний вплив держави на аграрний ринок і особливо ринок зерна: резервні, інтервенційні, заставні і регіональні закупки зерна та іншої сільськогосподарської продукції, носили несистемний, хаотичний характер.

У 2003 році обсяг сільськогосподарського виробництва становив 64,5 млрд. грн. (за фактичними цінами), у І кварталі 2004 року 9 млрд. грн., що менше на 3,2 відс. у порівнянні з цим же періодом 2003 року, рівень реалізації продукції сільськогосподарськими підприємствами зменшився на сім відсотків.

Валовий збір зерна в 2000 році становив 24,5 млн. тонн, у 2001 39,7 млн. тонн, в 2002 році 38,8 млн. тонн, що дало можливість виходу на зовнішні ринки. Так, експорт зерна у 2002 році зріс у порівнянні з 2001 роком у 2,9 раза і досяг 8,3 млн. тонн.

Діаграма 4. Експорт-імпорт пшениці у зовнішній торгівлі України

 

Як видно з наведеного, реалізація зерна на експорт проводилася за демпінговими цінами, у той час як імпорт здійснювався за цінами, які навіть перевищували середні світові.

Цінова ситуація на ринку зерна в Україні протягом останніх п'яти років, за виключенням 2002 року, була вкрай несприятливою для сільськогосподарських товаровиробників, що негативно позначилося не тільки на функціонуванні аграрного ринку, а і безпосередньо на виробництві.

Незважаючи на стрімкий ріст експортних операцій, внутрішня закупівельна ціна на зерно різко впала, що негативно вплинуло на економічний стан сільськогосподарських підприємств.

Діаграма 5. Динаміка цін та обсяг реалізації зерна за 2000-2003 роки та І квартал 2004 року

Як видно з діаграми, ціни досягли свого найменшого значення в період, коли в 2002 році проводилася реалізація найбільших обсягів зерна (ІІІ-IV квартали). Через нерозвиненість ринкових механізмів господарювання та відсутність дієвих механізмів державної підтримки виробники змушені були продавати зерно за цінами, які в окремих випадках не покривали завданих затрат, тому вирощування зернових культур стало для них невигідним.

Несприятливі умови 2003 року призвели до значного скорочення урожайності зернових культур з 27,3 ц/га до 18,2 ц/га.

У 2003 році, порівняно з 2002, обсяги виробництва галузі рослинництва скоротилися на 14,9 відс. (значний спад виробництва озимих зернових культур (на 83,4 відс.) був перекритий хорошим урожаєм кукурудзи на зерно).

За підсумками 2003 року господарствами всіх категорій одержано 20,2 млн. тонн зернових культур (включаючи кукурудзу), що на 18,6 млн. тонн менше, ніж у 2002 році, і є найнижчим обсягом виробництва зерна, починаючи з 1955 року. Таке різке зменшення рівня виробництва зумовлено, перш за все, різким скороченням посівних площ та неврожаєм зернових культур.

Все вищенаведене призвело до скорочення обсягів реалізації зерна і зростання середньої ціни реалізації.

Таким чином, рівень цін на кінець 2003 і в І кварталі 2004 року досяг своєї найвищої точки за останні роки. Однак основний прибуток від зростання цін отримали посередницькі організації.

Кризова ситуація в аграрному секторі економіки в останні роки виявила поряд з неналежною державною підтримкою галузі, безсистемність ринкових перетворень у цій сфері. Особливу увагу слід звернути на ринок сільськогосподарської продукції, де основною ланкою її збуту стали комерційні структури.

У 2003 році понад 70 відс. зернової продукції потрапляло до комерційних посередників, які концентрують експортні, оптові та дрібнооптові товаропотоки і, відповідно, отримують основні доходи від реалізації. Внаслідок нерозвинутих ринкових механізмів і непрозорості збуту продукції комерційними посередниками створюються найнижчі для сільськогосподарських товаровиробників закупівельні ціни та найгірша їх кон'юнктура.

Діаграма 6. Рух зерна за каналами збуту в 2000 і 2003 роках

Таким чином, Урядом не забезпечено розвитку ринку зерна на вигідних для сільськогосподарських товаровиробників умовах. Створена система інфраструктури аграрного ринку не забезпечує просування безпосередньо товаровиробників до організованих оптових ринків, що не дає можливості поліпшити фінансово-економічний стан господарств.


Перевірка дотримання вимог Закону України
"Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"

Перевірками встановлено, що надання коштів на підтримку сільськогосподарських товаровиробників проводилося у відповідності з Порядками використання коштів державного бюджету. Підприємства агропромислового комплексу, яким буде надаватися фінансова підтримка, визначалися на конкурсній основі. Фактів надання фінансової допомоги без проведення конкурсів не виявлено.

У ході перевірки було встановлено, що Радою Міністрів Автономної Республіки Крим при використанні бюджетних коштів у сумі 30 млн. грн., виділених з резервного фонду державного бюджету1, проігноровано вимоги Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", оскільки торги були проведені на виконання п. 5.1.1 постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 09.07.2002 № 254, яким визначено, що Єдиний тендерний комітет при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим може виносити рекомендаційні рішення щодо визначення переможців для укладання договорів з сільськогосподарськими товаровиробниками на закупівлю дизельного палива, мінеральних добрив, протруювачів насіння, насіння озимих культур, на які не поширюються норми Закону України від 22.02.2000 № 1490 "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

1 Постанова Кабінету Міністрів України від 04.072002 № 926 "Про відшкодування збитків сільськогосподарським виробникам Автономної Республіки Крим, які постраждали внаслідок весняних заморозків та посухи у 2002 році".


Колегія Рахункової палати, за результатами розгляду матеріалів перевірки,
зробила наступні висновки:

  1. Запроваджена Урядом система фінансування виконання Програми "Зерно України 2001-2004" за рахунок бюджетних коштів призвела до їх незаконного використання та неефективного управління ними і не дала змоги забезпечити досягнення основної мети Програми - збільшення валового виробництва зерна.Навпаки, обсяги виробництва зерна зменшувались, і складали: у 2002 році 39,7 млн. тонн, у 2002 38,8 млн. тонн, у 2003 20,2 млн. тонн.

  2. Кабінетом Міністрів України не забезпечено виконання Програми "Зерно України 2001-2004". У 2003 році завдання Програми по збору зернових культур були виконані лише на 53,4 відс., у тому числі по збору озимих культур на 16,2 відсотка.

    Практично жодного року в сільськогосподарському виробництві не було досягнуто оптимальної науковообґрунтованої структури посівних площ, обробітку ґрунту, розміщення озимих культур по кращих попередниках, обсягів внесення мінеральних добрив, проведення хімічної меліорації ґрунтів та застосування засобів захисту рослин.

  3. У державі не сформовано чіткої стратегії розвитку вітчизняного ринку зерна та не забезпечено його функціонування на вигідних для сільськогосподарських товаровиробників умовах.

  4. Урядом не приймалось цілісної бюджетної програми щодо забезпечення виконання Програми "Зерно України 2001-2004". Кошти з Державного бюджету України виділялись на забезпечення окремих заходів залежно від ситуації.

  5. Питанню підтримки аграрного комплексу Уряд не придавав пріоритетного значення, в результаті чого фінансування програм, затверджених Законом України "Про Державний бюджет України на 2002 рік", проведено лише на 43,6 відс., у тому числі на селекцію в рослинництві на 39,5 відс. та на створення і забезпечення страхового запасу сортового та гібридного насіння 46,8 відс., а фінансування інтервенційних та заставних операцій з зерном не проводилось зовсім.

  6. Існуюча система державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників через надання пільг є недосконалою та непрозорою, що призводило до порушення принципів справедливості і неупередженості при розподілі коштів державного бюджету між сільськогосподарськими підприємствами.

  7. Затверджені Кабінетом Міністрів України та Міністерством аграрної політики України Порядки використання коштів, виділених з державного бюджету на виконання Програми "Зерно України 2001-2004", не забезпечували рівного та справедливого доступу сільськогосподарських товаровиробників до державної підтримки розвитку виробництва, рівноправної участі в аграрних ринках та здійснення ефективного контролю за цільовим використанням бюджетних коштів.

  8. Відсутність контролю з боку Міністерства аграрної політики України за використанням бюджетних коштів призвело тільки у 2003 році до:

    • нецільового використання коштів державного бюджету на суму 2,5 млн. грн.;

    • неефективного використання на 89,4 млн. грн.;

    • витрачання коштів державного бюджету з бюджетними право­порушеннями на 135,8 млн. грн.;

    • використання коштів з порушенням діючих порядків 56,1 млн. гривень.

    8.1. Міністерство аграрної політики України, в порушення п. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України, використало 2,5 млн. грн. коштів державного бюджету, передбачених на видатки за бюджетною програмою "Селекція в рослинництві", не за цільовим призначенням, а саме, на погашення боргу перед американською компанією "Ріоnееr-Ні-Вrеd Іnternational, Іnc".

    8.2. Безконтрольність з боку Міністерства аграрної політики України та прогалини у чинному законодавстві призвели до неефективного використання бюджетних коштів у сумі 88,6 млн. грн., витрачених на утворення у 2003 році інтервенційного фонду. Внаслідок невиконання ДАК "Хліб України" прийнятих на себе зобов'язань Державного агента з проведення інтервенційних операцій не було досягнуто очікуваного результату, оскільки інтервенційні операції не мали впливу на стабілізацію внутрішнього ринку.

    8.3. Державне казначейство України, в порушення вимог статті 3 Бюджетного кодексу України, у 2003 році здійснило виплати платежів 2004 року, шляхом перерахування банкам коштів державного бюджету для компенсації сільгосптоваровиробникам вартості кредитів, отриманих у 2003 році, на загальну суму 108,3 млн. гривень.

  9. Відсутність в Міністерстві аграрної політики України контролю за витрачанням бюджетних коштів зумовила неповернення до спеціального фонду державного бюджету коштів у сумі 55 млн. грн., наданих Міністерству на інтервенційні операції з зерном.

    З цієї ж причини кошти, отримані від продажу елітного та сортового насіння небюджетною організацією Держрезервнасінфонд, зараховуються на її поточні рахунки, залишаючись поза фінансовим контролем держави, хоча на створення цього запасу елітного та сортового насіння з державного бюджету у 2002-2003 роках було спрямовано 20,4 млн. гривень.

  10. Міністерство аграрної політики України при складанні та затвердженні Програми "Зерно України 2001-2004" не визначило таких обов'язкових складових, як: джерела та необхідні обсяги фінансових ресурсів, терміни виконання окремих напрямків Програми, а також не скоординувало діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій для розв'язання найважливіших проблем та не визначило ступінь їх відповідальності за виконання окремих завдань Програми.

  11. Державне казначейство України, незважаючи на те, що в 2003 році Міністерством фінансів України фінансування заходів, направлених на виконання Програми "Зерно України 2001-2004", виконано в повному обсязі, виділяло асигнування державного бюджету, спрямовані на фінансову підтримку сільськогосподарських товаровиробників, вкрай нерівномірно. Так, біля 50 відс. затверджених річних обсягів бюджетних асигнувань надійшли на рахунки Мінагрополітики України в жовтні-грудні 2003 року, що, в свою чергу, обумовило неефективне управління коштами державного бюджету з боку Міністерства аграрної політики України.

  12. Міністерство аграрної політики України не дотримувалось принципів справедливості і неупередженості при використанні 671,4 млн. грн. коштів державного бюджету, виділених на подолання наслідків стихійного лиха. Розподіл цих коштів характеризувався, переважно, вибірково-упередженим характером, внаслідок цього, державна підтримка залишилась недоступною для основної маси сільськогосподарських підприємств.

  13. Міністерством аграрної політики України, в порушення вимог п. 5 ст. 23 Бюджетного кодексу України, пропозиції щодо внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" подавалися без необхідних обґрунтувань та розрахунків витрат по конкретних напрямках. Це призвело до несвоєчасного та неефективного використання цих коштів, а, в окремих випадках, потягло за собою порушення чинного законодавства при їх використанні. При цьому 8,3 млн. грн. було повернуто до бюджету як невикористані.

  14. Біржовий ринок в Україні залишається нерозвинутим. Біржі не забезпечують виконання своїх основних функцій: ціноутворення, уникнення фінансових ризиків, гарантування виконання угод, прогнозування цін шляхом укладання форвардних та ф'ючерсних контрактів, однакових умов для всіх учасників ринку. Оформлення закупівлі зерна на аграрних біржах носить формальний характер і останні, отримавши реєстраційний збір, не здійснюють впливу ні на ціноутворення, ні на забезпечення виконання біржового контракту. Створена система інфраструктури аграрного ринку не забезпечує просування безпосередньо товаровиробників до організованих оптових ринків, що не дає можливості поліпшити фінансово-економічний стан сільськогосподарських підприємств.

  15. Радою Міністрів Автономної Республіки Крим з порушенням вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг" використано 30 млн. грн. коштів резервного фонду бюджету, виділених на відшкодування збитків сільськогосподарським виробникам, які постраждали внаслідок весняних заморозків та посухи у 2002 році.

Відповідно до статей 2, 28, 29, 30 Закону України "Про Рахункову палату" інформацію про результати перевірки направлено до Кабінету Міністрів України, а Висновок про результати перевірки Міністерству аграрної політики України для вжиття відповідних заходів.

Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України