01 липня 2022    
Пошук
Головна » Архів » Бюлетені » 2000 рік
10.09.2000

Про результати перевірки
використання коштів, отриманих від приватизації державного майна, спрямованих на підтримку і розвиток підприємництва в Україні

Про результати перевірки
використання бюджетних коштів, виділених Державному комітету України по геології і використанню надр на проведення геологорозвідувальних робіт

Київ 2000

Члени Колегії Рахункової палати України:

Симоненко В.К.

Голова Рахункової палати

Маліков В.В.

Перший заступник Голови Рахункової палати

Мельничук В.Г.

заступник Голови Рахункової палати

Хропатий Б.Ф.

Секретар Рахункової палати

Вітковська Л.В.

директор департаменту контролю видатків на державне управління

Головань М.М.

директор зведеного департаменту контролю та аналізу бюджетів України

Зіпір А.П.

директор департаменту контролю видатків на промисловість та енергетику

Іваненко Ю.В.

директор департаменту контролю державного боргу та діяльності банківських установ

Невідомий В.І.

директор департаменту контролю видатків на судову владу, оборону, правоохоронну діяльність та безпеку держави

Немировський В.Л.

директор департаменту контролю використання коштів цільових бюджетних та державних позабюджетних фондів

Огородник В.С.

директор департаменту контролю видатків на АПК та виробничу інфраструктуру

Пилипенко В.П.

директор департаменту контролю за дотриманням законодавства з питань бюджету

Тахтай В.Є.

директор департаменту організації та здійснення контролю за використанням коштів державного бюджету в регіонах

Фліссак Я.А.

директор департаменту контролю видатків на соціальну сферу та науку

Про результати перевірки використання коштів, отриманих від приватизації державного майна, спрямованих на підтримку і розвиток підприємництва в Україні / За матеріалами Колегії Рахункової палати від 18.02.2000 року // Про результати перевірки використання бюджетних коштів, виділених Державному комітету України по геології і використанню надр на проведення геологорозвідувальних робіт / За матеріалами Колегії Рахункової палати від 07.04.2000 року / Відпов. за випуск департамент контролю видатків на АПК та виробничу інфраструктуру. - Київ: Рахункова палата України, 2000. - Випуск 10.

© Рахункова палата України.
Матеріал офіційний.
При використанні посилання на Рахункову палату обов´язкове.


Про результати перевірки використання коштів, отриманих від приватизації державного майна, спрямованих на підтримку і розвиток підприємництва в Україні


Загальні проблеми становлення підприємництва в Україні

Пріоритетним завданням на сучасному етапі проведення економічних реформ в Україні і головним чинником майбутнього економічного зростання є розвиток підприємництва.

Проте, незважаючи на прийняті протягом останнього часу заходи і рішення Президента України та Уряду, в 1998-1999 роках не відбулося кардинальних позитивних змін, які б суттєво вплинули на активізацію малого підприємництва в Україні. Так, кількість таких підприємств у 1999 році зросла лише на 8,6 відс. і склала на початок 2000 року 164 тис. (1,2 млн. працюючих). При цьому кількість малих підприємств у 1998 році зросла у порівнянні з 1997 роком на 11 відсотків, що значно менше проти середньорічного зростання за 1992-1997 роки 16,8 відсотка.

Динаміка приросту кількості малих підприємств за 1992-1999 роки

У секторі малого підприємництва працює 4,7 тис. спільних підприємств, в яких зайнято майже 95 тис. працюючих, 35,5 тис. фермерських господарств з 67 тис. працюючих та 930 тис. індивідуальних підприємців без створення юридичної особи. В цілому у цьому секторі зайнято понад 2,1 млн. чоловік, а його внесок у ВВП держави складає лише 7,6 відсотка.

Довідково: Польща, завдяки узгодженим діям, всебічній і системній підтримці Урядом та громадськістю заходів щодо сприяння розвитку приватного підприємництва, досягла значних успіхів у цьому напрямку. Там сьогодні діє близько 1,5 млн. малих підприємств, внесок яких у ВВП держави складає близько 40 відсотків.

Аналіз та узагальнення інформації Міжнародної фінансової корпорації в рамках проекту "Регуляторна реформа в Україні" (IRIS) свідчить, що прийняті заходи певною мірою позитивно вплинули на умови діяльності вже існуючих суб´єктів підприємницької діяльності, умови ж для започаткування власної справи (отримання кредиту та гарантій за відсутності стартового капіталу, застави тощо) залишаються вкрай складними.

Отже, сфера приватного підприємництва ще не стала одним з дієвих важелів розв´язання таких економічних і соціальних завдань, як сприяння структурній перебудові економіки, зміцнення економічної бази регіонів, швидке насичення ринку товарами та послугами, послаблення монополізму і розвиток конкуренції, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, підвищення експортних можливостей країни, забезпечення зайнятості значної частини населення. Темпи створення малих підприємств не впливають суттєвим чином на створення нових робочих місць, а структурні зміни у сфері малого підприємництва відбуваються не на користь виробничого сектора, не зростає внесок малого підприємництва у ВВП країни.

Створення та удосконалення системи фінансово-кредитної підтримки суб´єктів підприємництва шляхом розбудови відповідної інфраструктури, яка б органічно поєднувала механізми використання власних фінансових можливостей, у тому числі держави, а також залучення міжнародних фінансових джерел, є одним із визначальних факторів розвитку економіки України.

Крім проектів Світового банку, ЄБРР та Німецько-українського фонду фінансова підтримка суб´єктів підприємницької діяльності в Україні здійснюється через мережу з 67 регіональних фондів підтримки підприємництва, 200 кредитних спілок, комерційними банками та двома державними фондами Українським фондом підтримки підприємництва і Українським державним фондом підтримки селянських (фермерських) господарств.

З боку міжнародних фінансових організацій реальна і конкретна фінансова підтримка підприємництва в Україні, у рамках відповідних проектів, здійснювалася Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) і Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Крім того, за окремою програмою здійснюється кредитне сприяння розвитку малих і середніх приватних підприємств в Україні Німецькою Кредитною Установою для відбудови (KFW). Позики за такими проектами та програмами надавалися Україні під державні гарантії і за період з 1995 по 1999 роки Україна отримала коштів на суму 153,88 млн. дол. США.


Аналіз нормативно-правової бази, що регулює питання використання коштів Українським фондом підтримки підприємництва, які надійшли з позабюджетного Державного фонду приватизації на розвиток підприємництва в Україні за 1998-1999 роки

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.95 № 687 Український національний фонд підтримки підприємництва і розвитку конкуренції перетворено в Український фонд підтримки підприємництва. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.97 № 1485 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1995 року № 687", Фонд підпорядковано Державному комітету з питань розвитку підприємництва, який створено, згідно з Указом Президента України від 29.07.97 № 737/97 "Про Державний комітет України з питань розвитку підприємництва".

Правовий статус Фонду підтримки підприємництва визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.95 № 687 "Про Український фонд підтримки підприємництва", відповідно до якої Фонд є некомерційною організацією і не має за мету своєї діяльності отримання прибутку. Одним із основних його завдань є сприяння реалізації державної політики розвитку підприємництва шляхом залучення й ефективного використання фінансових ресурсів на поворотній і безповоротній основі, фінансування цільових програм та проектів, часткової сплати відсотків за видані підприємцям кредити установами банків.

Отже, зазначеною постановою Кабінету Міністрів України чітко визначені повноваження Фонду щодо кредитування суб´єктів підприємницької діяльності, а саме: кредити надають установи банків, а Фонду надано право лише здійснювати часткову сплату відсотків за них.

Відповідно до Положення про форми фінансової підтримки підприємницьких структур, затвердженого наказом Фонду від 27.12.95 № 27, їх фінансова підтримка здійснюється у формі фінансового кредиту. Таким чином, Фонд, затверджуючи Положення, в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.95 № 687, передбачив фінансовий кредит як форму фінансової допомоги підприємницьким структурам.

Держпідприємництва України, затверджуючи Статут Фонду, в порушення зазначеної постанови, передбачив одним із основних завдань Фонду фінансування цільових програм та проектів підприємницької діяльності недержавного сектора економіки, у тому числі, в формі фінансового кредиту на невизначений термін та під відсотки, на умовах, передбачених кредитним договором. Це суперечить Закону України "Про банки і банківську діяльність", відповідно до якого лише банки мають право займатися кредитуванням суб´єктів господарської діяльності, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами України, та Закону України від 28.12.94 № 334/94 "Про оподаткування прибутку підприємств", яким визначено, що фінансовий кредит це кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа, у позику юридичній або фізичній особі на визначений термін, для цільового використання та під відсотки.

Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства. Положенням Національного банку України "Про кредитування" від 28.09.95 № 246 визначено правові основи надання, використання і повернення кредитів та регулювання взаємовідносин між суб´єктами, що виникають у процесі кредитування, та встановлено, що головними ланками кредитної системи є банки і кредитні установи, які мають ліцензію Національного банку України. Кабінетом Міністрів України відповідні нормативні акти щодо визнання Українського фонду підтримки підприємництва небанківською фінансовою установою, не приймались. Відсутні, також, законодавчі та нормативні акти стосовно надання Фонду права займатися фінансово-кредитною діяльністю.

Відповідно до Указу Президента України від 12.05.98 № 456/98 "Про державну підтримку малого підприємництва" кошти Українського фонду та реґіональних фондів підтримки підприємництва формуються за рахунок бюджетних коштів, доходів від їх власної діяльності, добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних, коштів, одержаних від приватизації державного майна тощо.

Однією з правових колізій є те, що кошти від приватизації, які спрямовуються на розвиток підприємництва, відповідно до чинного законодавства безпосередньо перераховуються з позабюджетного фонду приватизації ФДМ України на рахунки Українського фонду підтримки підприємництва. Проте в Указі Президента України від 12.05.98 № 456/98 "Про державну підтримку малого підприємництва" встановлено, що розпорядником цих коштів є Державний комітет України з питань розвитку підприємництва.

Держпідприємництва як орган центральної виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку і підтримки підприємництва, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління, несе відповідальність за її стан і розвиток. Згідно з постановою від 06.07.98 № 1019 Держпідприємництва визначає порядок використання коштів, передбачених Державною програмою приватизації на розвиток підприємництва.

Правові засади визначення фінансових джерел функціонування вищезазначеного Фонду передбачені Законом України від 12.02.98 № 124/98-ВР "Про державну програму приватизації", де вказано, що кошти, отримані від продажу державного майна (крім об´єктів незавершеного будівництва і соціальної сфери), та інші надходження, безпосередньо пов´язані з процесом приватизації і кредитуванням підприємств, розподіляються за напрямками, у тому числі, на розвиток підприємництва. Статтею 107 Державної програми приватизації на 1999 рік, затвердженої Указом Президента України від 24.02.99 № 209/99, встановлено, що 5 відс. коштів, отриманих від приватизації майна, спрямовуються на розвиток підприємництва.

Організаційний механізм формування названих фінансових джерел визначено постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.98 № 1019 "Про перерахування коштів, отриманих від продажу державного майна, на розвиток підприємництва", якою встановлено, що кошти, передбачені відповідно до п. 80 Державної програми приватизації на 1998 рік на розвиток підприємництва, перераховуються Фондом державного майна Українському фонду підтримки підприємництва в Україні на фінансування програм підтримки вітчизняного товаровиробника.

Кошти використовувалися Фондом згідно з Положенням про порядок використання Українським фондом підтримки підприємництва коштів, передбачених на розвиток підприємництва в Україні, затвердженим наказом голови Держпідприємництва. Назване Положення прийнято в порушення Указу Президента України від 12.05.98 № 456/98 "Про державну підтримку малого підприємництва", оскільки цим Указом передбачена державна підтримка малого підприємництва, яка здійснюється згідно з державною програмою та реґіональними програмами підтримки малого підприємництва, які затверджуються відповідно до законодавства. Державна та регіональні програми підтримки малого підприємництва спрямовуються на реалізацію основних заходів фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва. Згідно з п. 6 цього Указу фінансове забезпечення реалізації державної політики малого підприємництва здійснюють відповідно до своєї компетенції: на загальнодержавному рівні Український фонд підтримки підприємництва, на регіональному рівні регіональні фонди підтримки підприємництва. Фінансова підтримка суб´єктів малого підприємництва здійснюється зазначеними фондами за передбаченими відповідними програмами напрямами через уповноважені банки, які визначаються ними на основі тендеру.

Програмою розвитку малого підприємництва в Україні на 1997-1998 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.97 № 86, чітко визначено повноваження Фонду з питань фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва. Програмою передбачається створення механізмів кредитування та страхування малого підприємництва, що сприятиме заохоченню фінансових установ до роботи з підприємцями, передусім тими, які забезпечують реалізацію державних, реґіональних програм та проектів.

Програмою передбачається спрямування роботи Українського фонду підтримки підприємництва та інших фінансових інституцій, створених державою або за її участю, на забезпечення реалізації програм підтримки малого підприємництва через залучення і ефективне використання фінансових ресурсів, у тому числі, шляхом часткової сплати відсотків за надані суб´єктам малого підприємництва кредити установами банків та надання фінансових гарантій. Діяльність Фонду, згідно з Програмою, спрямовуватиметься на вивчення кон´юнктури внутрішнього ринку, надання консультаційної допомоги суб´єктам малого підприємництва, співробітництво з міжнародними, іноземними та українськими фінансовими організаціями з питань розвитку малого підприємництва.

Концепцією державної політики розвитку малого підприємництва, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.96 № 404, визначені цілі та принципи державної політики розвитку малого підприємництва, а також основні напрями державної підтримки та регулювання розвитку малого підприємництва. Згідно з Концепцією, особлива увага приділятиметься розвитку та вдосконаленню фінансової підтримки малого підприємництва. Фінансово-кредитна політика у сфері малого підприємництва спрямовується, в основному, на розвиток мережі фінансово-кредитних установ, інвестиційних та інноваційних фондів, страхових організацій, розвиток товариств взаємного кредитування та страхування. Формування інвестиційних ресурсів поряд із традиційними джерелами інвестування, якими є амортизація, власні кошти, спеціальні бюджетні кошти та позабюджетні, інвестиційні та інноваційні фонди, цільові кредити, передбачає активне використання інвестиційного потенціалу комерційних банків, іноземних кредитних ліній, коштів від приватизації.

Довідково:Указом Президента України від 20.05.99 № 540/99 утворено кредитно-гарантійну установу з підтримки малого і середнього підприємництва. Основним завданням її є надання кредитів суб´єктам малого і середнього підприємництва та надання гарантій комерційним банкам щодо повернення суб´єктами підприємництва отриманих кредитів. Національному банку України запропоновано забезпечити видачу кредитно-гарантійній установі відповідної ліцензії. Згідно з цим Указом, засновником з боку держави визначено Український фонд підтримки підприємництва. Проте станом на 04.01.2000 зазначена установа ще не розпочала свою діяльність.

Варто відмітити, що Положення про порядок використання Українським фондом підтримки підприємництва коштів, передбачених на розвиток підприємництва в Україні, як і ряд інших нормативних актів, виданих Держкомпідприємництва, не зареєстровано у Міністерстві юстиції України, тому не набуло юридичної сили і не має статусу нормативно-правового акту. Це є порушенням Указу Президента України від 03.10.92 № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 № 731.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.95 № 687, з метою забезпечення координації та контролю за діяльністю Фонду, Держпідприємництва доручено створити Наглядову раду і затвердити положення про неї. Наказом Держпідприємництва України затверджено Положення про Наглядову раду Українського фонду підтримки підприємництва. Проте, зазначеним Положенням передбачено ряд функцій, які згідно із завданнями, визначеними Статутом, відносяться до повноважень Фонду. Зокрема, Положенням передбачено, що Наглядова рада Фонду у випадках виявлення порушень цільового використання коштів, одержаних підприємницькими структурами, призупиняє їх фінансування, що дублює основні статутні завдання Фонду та суперечить статусу Наглядової ради як контролюючого органу. Суперечливим залишилося питання про прийняття рішення щодо надання фінансової підтримки. Згідно із Статутом Фонду рішення приймає Фонд; цими ж повноваженнями наділена, відповідно до Положення, Наглядова рада Фонду. Статутом Фонду передбачені повноваження Наглядової ради як органу управління Фонду, у тому числі, щодо визначення основних напрямів використання його коштів, а не прийняття рішень щодо фінансової підтримки.

Створення Кредитної ради Українського фонду, за погодженням Наглядовою радою Фонду (протокол № 2 від 27.03.98) та підписом Голови Наглядової ради Кужель О.О., взагалі не передбачено ні постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.95 № 687, ні Статутом Фонду, а за своїми завданнями та функціями Кредитна рада Фонду дублює завдання та функції самого Фонду та його Наглядової ради.

Слід зауважити, що відповідно до Указів Президента України від 29.07.97 № 737/97 "Про Державний комітет України з питань розвитку підприємництва" та від 30.10.97 № 1206/97 "Про Положення про Державний комітет України з питань розвитку підприємництва", одним із основних завдань Державного комітету України з питань розвитку підприємництва була підготовка пропозицій про впровадження та вдосконалення механізмів фінансово-кредитної підтримки підприємництва.

Таким чином, проведений аналіз свідчить, що саме Держпідприємництва впровадив практику надання фінансових кредитів Українським фондом підтримки підприємництва, шляхом затвердження Статуту Фонду, Положення про порядок використання Українським фондом підтримки підприємництва коштів, передбачених на розвиток підприємництва в Україні та ряд інших нормативних актів, в порушення чинного законодавства, оскільки, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ст. 19 Конституції України).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов´язані діяти лише в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.


Фінансування розвитку підприємництва в Україні
з позабюджетного Державного фонду приватизації ФДМ України

Видатки з Державного бюджету України на розвиток та підтримку підприємництва Законами України "Про Державний бюджет України" на 1998 та 1999 роки, не передбачалися. Перевіркою встановлено, що кошти з бюджету Українському фонду підтримки підприємництва в зазначені роки не надходили.

Довідково: фінансування підтримки та розвитку підприємництва в Україні за рахунок інших джерел, які не є предметом даної перевірки, здійснювалися без участі Держпідприємництва і Українського фонду підтримки та розвитку підприємництва.

Джерелом фінансування підтримки та розвитку підприємництва в Україні в 1998-1999 роках були 5 відс. коштів від продажу об´єктів державної власності, передбачених Програмою приватизації, що надходили Фонду державного майна України на позабюджетний Державний фонд приватизації і перераховувалися Українському фонду підтримки підприємництва за наступною схемою:

Надходження та використання коштів позабюджетного Державного фонду приватизації здійснюється в порядку, передбаченому "Положенням про позабюджетний державний фонд приватизації", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.93 № 67 та "Положенням про порядок надходження та використання коштів позабюджетного Державного фонду приватизації", затвердженим наказом ФДМ України від 19.02.98 № 295, яке регламентує механізм управління коштами позабюджетного Державного фонду приватизації.

Спрямування коштів позабюджетного Державного фонду приватизації
у 1998- 1999 роках

1998 рік

1999 рік

Відповідно до цього Положення, кошти від продажу державного майна повинні перераховуватися регіональними відділеннями до позабюджетного Державного фонду приватизації протягом трьох робочих днів на рахунок ФДМ України № 25601062024980, відкритий 01.12.97 в Акціонерному банку "Фінанси і кредит".

Перевіркою встановлено, що до позабюджетного Державного фонду приватизації надійшло коштів від приватизації державного майна та інших надходжень, що підлягали розподілу за передбаченими Програмами приватизації нормативами, в 1998 році 425,4 млн. грн., в 1999 році 750,2 млн. грн., тобто, в цілому 1175,6 млн. гривень. У зв´язку з тим, що кошти, передбачені на кредитування та технічне переозброєння підприємств в 1998 році у сумі 42,5 млн. грн. ФДМ України не використані, то відповідно до Положення від 27.01.93 № 67, вони підлягали розподілу в 1999 році. Зазначені кошти розподілені та використані за такими напрямками:

Призначення коштів

1998

1999

Підлягало перераху­ванню

Фактично перерахо­вано

Відхи­лення (+ більше, - менше)

Підлягало перераху­ванню

Фактично перерахо­вано

Відхи­лення (+ більше, - менше)

- до Державного бюджету України

340,3

360,8

+ 20,5

694,3

694,6

+ 0,3

- на розвиток підприємництва

21,3

23,5

+ 2,2

38,9

36,3

- 2,6

- на кредитування та техпереозброєн­ня підприємств

42,5

0

- 42,5

0

0

-

- на виконання Програми приватизації

21,3

21,3

-

17,0

19,3

+ 2,3

Всього

425,4

405,6

- 19,8

750,2

750,2

0

Перевіркою в ФДМ України встановлено, що кошти, які надходили протягом місяця до позабюджетного Державного фонду приватизації і підлягали щотижневому перерахуванню до Державного бюджету України в розмірі 90 відс. та Українському фонду підтримки підприємництва в розмірі 5 відс., визначалися Фондом орієнтовно до плану платежів, а не від фактичних надходжень на рахунок, як це передбачено Програмою приватизації. Наприклад, за лютий 1999 року до бюджету перераховано 75,0 млн. грн, у той час, як 90 відс. надходжень від приватизації складало 99,7 млн. грн., на підприємництво фактично перераховано 3,65 млн. грн. замість необхідних 5,53 млн. гривень. Тобто, в 1998-1999 роках проводилося "ручне управління" зазначеними коштами.

Слід зауважити, що на затримання перерахування коштів до Державного бюджету України впливає і те, що кошти від приватизації спочатку надходять на рахунки регіональних відділень і лише після надходження їх на рахунок Фонду перераховуються за призначенням.

Кошти, передбачені Програмами приватизації на розвиток підприємництва в Україні, перераховано Фондом державного майна України з позабюджетного Державного фонду приватизації Українському фонду підтримки підприємництва в 1998 році у сумі 23,5 млн. грн., у 1999 році 36,26 млн. грн., а всього 59, 76 млн. грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 1999 р. № 1019 "Про перерахування коштів, отриманих від продажу державного майна, на розвиток підприємництва". У 1998 році кошти почали перераховуватися лише з 15 липня.


Надходження до позабюджетного Державного фонду приватизації
і спрямування коштів цього фонду на підтримку підприємництва

Кошти з позабюджетного Державного фонду приватизації перераховані Фондом державного майна України з рахунку комерційного банку "Фінанси та кредит" Українському фонду підтримки підприємництва на рахунки в банках: Київської міської дирекції Укрсоцбанку 41,3 млн. грн.; АБ "Брокбізнесбанк" 5,9 млн. грн.; АБ "Банк регіонального розвитку" 12,6 млн. гривень.

ФДМ України, листом від 26.03.99 № 10-14-3045, зобов´язав Український фонд підтримки підприємництва надавати щоквартальну звітність про використання коштів позабюджетного Державного фонду приватизації в строк до 10 числа після звітного періоду за встановленою формою. На його виконання Український фонд підтримки підприємництва надіслав ФДМ України звіт за 1998 рік, І квартал, І півріччя та 9 міс. 1999 року. Відповідно до звіту, отримані в 1998 році та за 9 міс. 1999 року кошти в сумі 51,2 млн. грн. повністю використані, з них: на кредитування підприємств 42,9 млн. грн., фінансування цільових програм та проектів 5,7 млн. грн., фінансову підтримку на безповоротній основі 2,4 млн. грн., інші цілі 0,2 млн. гривень.

Фонд державного майна України щоквартально направляє довідку про надходження та використання коштів позабюджетного Державного фонду приватизації до Кабінету Міністрів України і Верховної Ради України.

Отже, в цілому за 1998-1999 роки ФДМ України перераховано до Державного бюджету України з АБ "Фінанси і кредит" на 20,8 млн. грн. більше, ніж підлягало перерахуванню згідно з нормативом; на розвиток підприємництва перераховано менше на 0,4 млн. грн.; на виконання програми приватизації ФДМ України використано більше на 2,3 млн. гривень. Разом з тим, ФДМ України протягом місяця несвоєчасно перераховує кошти до Державного бюджету України і затримує фінансування підтримки та розвитку підприємництва.


Перевірка цільового використання коштів
Українським фондом підтримки підприємництва в 1998-1999 роках

Український фонд підтримки підприємництва здійснював фінансове забезпечення розвитку підприємницької діяльності та підтримки вітчизняного товаровиробника на підставі рішень Наглядової ради та Кредитної ради Фонду згідно з Положенням "Про порядок використання УФПП коштів, передбачених на розвиток підприємництва в Україні" за рахунок коштів, що надійшли на його рахунок в повному обсязі з позабюджетного Державного фонду приватизації. Зокрема, вказане "Положення" передбачає такі напрямки використання коштів:

  • п. 2.1. на фінансування державних, міжрегіональних, регіональних та галузевих програм і проектів розвитку підприємництва до 40 відс. річного обсягу коштів фонду, призначених на підтримку підприємництва;

  • п. 3.2.2. на внески фонду у статутні фонди регіональних фондів підтримки підприємництва та господарських структур, заснованих за його участю;

  • п. 4.9. фінансова підтримка на зворотній та на беззворотній основі;

  • п. 5.1. на фінансування організаційних заходів з питань розвитку підприємництва спрямовується до 5 відс. річного обсягу коштів, призначених на підтримку підприємництва;

  • п. 5.2. обсяги витрат на фінансування організаційних заходів визначаються Держпідприємництвом або Фондом та затверджуються Наглядовою Радою.

Кошти, що надійшли Українському фонду підтримки підприємництва в 1998-1999 роках з позабюджетного Державного фонду приватизації використано у сумі 59,708 млн. грн. за напрямками:

Напрямки фінансування

Пункти Положення

Сума,
тис. грн.

Питома вага в загальному обсязі, %

- надана поворотна фінансова допомога

(п. 4.9)

42900,4

71,9

- безповоротна фінансова допомога

(п. 4.9)

3965,3

6,6

- внески до статутних фондів регіональних відділень та підприємств

(п. 3.2.2)

2 273,4

3,8

- фінансування програм

(п. 2.1)

6883,0

11,5

- фінансування заходів Держпідприємництва

(п. 5.2)

978,1

1,7

- оплата за оренду приміщення Фонду на зворотній основі

(п. 5.1)

2 569,4

4,3

- фінансування обладнання Фонду

(п. 5.1)

139,1

0,2

Всього:

 

59708,7

100,0

Напрямки фінансування

За 1998-1999 роки, згідно з рішеннями Наглядової ради та Кредитної ради Фонду фінансову підтримку отримали 75 суб´єктів підприємницької діяльності, з яких 58 малі підприємства, або 77,3 відс. від загальної кількості. З них, фінансову підтримку отримали: у 1998 році 17 малих підприємств, які розташовані в 9 регіонах України, в сумі 4,8 млн. грн. та у 1999 році 41 мале підприємство, які розташовані в 16 регіонах України, в сумі 18,6 млн. гривень.

Аналіз діяльності 75 підприємців, які отримали фінансову підтримку від Українського фонду підтримки підприємництва протягом 1998-1999 років на загальну суму 52,0 млн. грн. показує, що за період впровадження бізнес-планів цими суб´єктами підприємницької діяльності перераховано до бюджетів різних рівнів та державних фондів кошти в розмірі 24,1 млн. гривень.

Проте, як видно з наведених даних, на фінансування програм направлено всього 11,5 відс., при передбачених Положенням до 40 відсотків.

Відповідно до рішення Наглядової ради від 17.09.99 та п. 3.2.2 Положення від 06.10.98 № 25-ф, Фондом перераховано внесок до статутного фонду Українського промислово-фінансового концерну в сумі 1850 тис. грн., одним із засновників якого виступає Фонд. Українським фондом підтримки підприємництва, на підставі рішень Наглядової ради та затвердженого кошторису витрат, тимчасово вилучено з обороту 2,6 млн. грн. на оплату оренди адміністративного будинку Фонду в межах 5 відс., передбачених п. 5.1. Положення. Витрати по оренді враховуються на балансовому рахунку № 31 "Витрати майбутніх періодів" і підлягають погашенню рівними частинами протягом трьох років.

Зустрічними перевірками встановлено, що фінансова допомога, надана Українським фондом підтримки підприємництва в сумі 52,0 млн. грн., використана окремими суб´єктами підприємницької діяльності не за цільовим призначенням в сумі 1,4 млн. грн., у тому числі Київським ФПП 0,6 млн. грн., Вишгородським ФПП 0,3 млн. грн., ЗАТ "Золоті ворота" 0,5 млн. гривень.

Діяльність Наглядової ради та Фонду в 1998-1999 роках була спрямована переважно на прийняття рішень щодо безпосереднього надання кредитів та фінансової допомоги окремим суб´єктам підприємницької діяльності, а не на здійснення контролю діяльності Фонду за фінансуванням державних, регіональних та міжрегіональних програм, що, при обмежених державних фінансових ресурсах, є неефективним напрямком фінансової підтримки підприємництва.


Перевірка результативності використання коштів,
отриманих Фондом на розвиток підприємництва

Результативність використання коштів, спрямованих Українським фондом підтримки підприємництва на розвиток та підтримку підприємництва в Україні, вимірюється:

  • зниженням соціальної напруженості шляхом створенням додаткових 1198 робочих місць, з них зайнятих на переробці сільськогосподарської продукції 295 робочих місць, у виробництві товарів широкого споживання 119, виробництві будівельних матеріалів для індивідуального та колективного житлово-промислового будівництва 105, у виробництві фармпрепаратів 35, інших 634 робочих місця;

  • збільшенням обсягів надходження коштів до бюджетів різних рівнів та державних фондів на 173 відс.;

  • зростанням середньомісячної заробітної плати на 176,3 відс.;

  • повнотою повернення та виконання показників бізнес-планів, згідно з фінансовими договорами.

Аналіз використання отриманої фінансової допомоги суб´єктами підприємницької діяльності підтверджує, що кожний мільйон цієї підтримки дає можливість на етапі впровадження проектів: виробити продукції на 0,9 млн. грн., перерахувати до бюджетів різних рівнів та державних фондів 0,5 млн. грн., додатково створити 25 робочих місць.

У 1998 році на розвиток підприємництва надана фінансова підтримка строком на один рік 9-ти підприємствам на суму 1,9 млн. грн., з яких пролонговано 1,4 млн. грн.; за користування кредитом цими підприємствами за рахунок Фонду сплачено 0,35 млн. грн., у тому числі окремими підприємствами:

№ п/п

Найменування підприємств, які отримали фінансову допомогу

Отримано в 1998 р.

Повернуто в 1999 р.

Пролон­говано

Сплачені відсотки

1

ТОВ "Оптімус"

30000

8400

21600

4570

2

ТОВ "С.Є.Р."

65000

2000

63000

13177

3

ЗАТ "Ремвзуття"

17000

7450

9550

3254

4

ЗАТ "Горохівпродтовари"

380000

3998

-

14297

5

ФГ "Марія"

50000

-

-

3971

6

ТОВ "Геракс"

1000000

-

1000000

218904

7

ПП "Вісла"

5000

1000

4000

1105

8

ПП Шевченко

5000

-

-

1664

9

ПП "Меридіан"

300000

-

300000

86988

Всього

1852000

22848

1398150

347930

Таким чином, у 1998 році пролонговано 75,5 відс. наданої фінансової підтримки від загальної суми, яка підлягала поверненню у 1999 році, що вказує на низький рівень первинного аналізу бізнес-планів та невиконання Наглядовою радою і Фондом функцій контролю, покладених на них п. 2.3. Статуту та п. 3.1.3 Положення.

Як свідчать матеріали перевірки, Наглядовою радою та Кредитною радою Фонду протягом 1998-1999 років приймалися рішення щодо внесення часткових змін в умови раніше укладених договорів з наступних питань: стосовно напрямків цільового використання наданої фінансової підтримки, термінів користування фінансовою підтримкою, розмірів її суми, відсотків за користування кредитом та зміни форми фінансової підтримки у 15 угодах, зокрема:

  • надана ПП "Меридіан" фінансова підтримка для виробництва сільськогосподарської продукції у сумі 300,0 тис. грн. під 20 відс. річних на 1 рік, згідно з фінансовою угодою № 1 від 08.07.98, за рішеннями Кредитної (протокол № 2 від 12.02.99) та Наглядової рад (протокол № 9 від 19.05.99), пролонгована на 2 роки, з одночасним використанням отриманих раніше 50 тис. грн. на придбання і монтаж лінії для переробки насіння соняшника;

  • надана ТОВ "С.Є.Р." фінансова підтримка для створення маркетингової інформаційної мережі в сумі 65,0 тис. грн. під 15 відс. річних на 1 рік, згідно з фінансовою угодою № 9 від 14.08.98, за рішення Кредитної ради УФПП (протокол № 4 від 12.08.98), пролонгована на 1 рік, у зв´язку з надходженням некомплектного обладнання від постачальника;

  • надана приватному підприємству "Деметра" фінансова підтримка на створення пральні для побутового обслуговування населення в сумі 30,0 тис. грн. під 10 відс. річних на 1 рік, за рішеннями Кредитної ради Фонду та Наглядової ради (протоколи № 10 від 06.08.99 та № 14 від 17.09.99), пролонгована на 1 рік, у зв´язку зі зміною техніко-економічних обставин, які унеможливлюють виконання бізнес-плану;

  • надана ЗАТ "Ремвзуття" фінансова підтримка для організації виготовлення модельного взуття в сумі 17,0 тис, грн. терміном на 12 міс. під 15 відс. річних, за рішеннями Кредитної ради Фонду та Наглядової ради (протоколи № 4 від 12.08.98 та № 5 від 23.09.98), пролонгована на 1 рік, у зв´язку зі зміною умов приватизації магазину та майстерні;

  • надана ТОВ "Євробуд" фінансова підтримка для впровадження нових технологій у виробництво фасадних та віконних алюмінієвих конструкцій в сумі 2,5 млн. грн. на 1,5 роки під 10 відс. річних, за рішеннями Кредитної ради Фонду та Наглядової ради (протоколи № 5 від 23.09.98 та № 5 від 09.10.98) перетворена в безповоротну фінансову допомогу;

  • надана ТОВ "Геракс" для закупівлі насіння соняшника в сумі 1,0 млн. грн. на 1 рік під 25 відс. річних, за рішеннями Кредитної ради Фонду і Наглядової ради (протоколи № 7 від 02.11.98 та № 6 від 24.12.98) пролонгована на 2 роки та зменшена відсоткова ставка до 15 відс., у зв´язку із запровадженням нової технології шляхом холодного пресування для виробництва продукту - "Олія українська";

  • надана ТОВ "СЕТЕМА ПЛЮС" фінансова підтримка на реконструкцію приміщення для ресторану вищого класу в сумі 1,0 млн. грн. під 15 відс. річних на 1 рік, за рішеннями Кредитної та Наглядової рад, направлена на "Створення інформаційної термінової допомоги "Служба 909" у м. Києві" та у сумі 500,0 тис. грн. визначена як безповоротна (протокол № 11 від 07.09.99, № 14 від 17.09.99, № 16 від 09.12.99, № 7 від 12.01.99);

  • надана Українському Комітету "Назустріч ІІІ тисячоліттю" безвідсоткова фінансова підтримка в сумі 202,8 тис. грн. на 9 міс., на підставі рішення Наглядової ради (протокол № 12 від 26.08.99) збільшена на суму 120 тис. грн. для прискорення видавництва книги.

ЗАТ "Горохівпродтовари" своєчасно не повернуло фінансову підтримку в розмірі 380 тис. гривень. Крім того, товариство не сплатило відсотки на суму 47,9 тис. гривень. Тому, Фонд визнав недоцільною пролонгацію цього договору. За клопотанням Фонду прокурор Старокиївського району м. Києва звернувся до Арбітражного суду Волинської обл., яким винесено рішення від 22-29 грудня 1999 р. про стягнення з ЗАТ "Горохівпродтовари" основного боргу та відсотків у повному обсязі.

Не повернуто та не пролонговано терміни сплати ФГ "Марія" 50 тис. грн., у зв´язку з чим Фондом направлено позовну заяву до арбітражного суду від 12.11.99.

Український фонд підтримки підприємництва станом на 14.01.2000 неодноразово звертався до обласних арбітражних судів щодо підприємств боржників УФПП стосовно стягнення сум боргу 11 разів, визнання підприємства-боржника банкрутом 2 рази. При цьому 6 підприємств взагалі не розраховувалися з Фондом по отриманих від нього кредитах, а саме: ВАТ "Горохівпродтовари" (Волинська обл.) 380 тис. грн., МПП "Фатум" (Вінницька обл.) 150 тис. грн., НВФ "Біотехносервіс" (м. Луганськ) 80 тис. грн., ТОВ "Достаток" 50 тис. грн., ТОВ "Авангард" 50 тис. грн., ФГ "Марія" 50 тис. гривень.

Вичерпавши всі можливості стягнення заборгованості за договорами, укладеними до 1998 року, в арбітражному порядку, по заявах Фонду, органами прокуратури порушено 6 кримінальних справ відносно директорів підприємств-боржників.

В цілому, Кредитною та Наглядовою радами внесені зміни щодо об´єктів фінансової підтримки до 3 договорів, пролонговано терміни повернення наданої фінансової підтримки до 7 договорів, зміни відсотків за користування фінансовою підтримкою 6, зміна форми фінансової підтримки 2, зміна розмірів сум фінансової підтримки 2 договори.

Такий стан справ є результатом недостатньо дієвого механізму юридичного та заставного забезпечення кредитних договорів, а також низького рівня експертно-аналітичної роботи Наглядової ради та Фонду.


Висновки

1. Надання кредитів та фінансової допомоги, при обмежених державних фінансових ресурсах, переважно окремим суб´єктам підприємницької діяльності, а не на фінансування цільових програм, є неефективним напрямком використання зазначених коштів.

2. У зв´язку з неврегульованістю питання щодо порядку перерахування коштів, ФДМ України допускає затримки фінансування підтримки та розвитку підприємництва.

3. Кошти, отримані з позабюджетного Державного фонду приватизації, використані Українським фондом підтримки підприємництва за цільовим призначенням перераховані регіональним фондам та окремим суб´єктам підприємницької діяльності на розвиток підприємництва. Проте надалі суб´єкти підприємницької діяльності, в окремих випадках, використали не за цільовим призначенням 1,4 млн. гривень.

4. Зміни форм та умов надання фінансової підтримки, їх пролонгація сприяють сповільненню обертання позикових коштів, що знижує ефективність їх використання та вказує на формальний підхід Кредитної та Наглядової ради Українського фонду підтримки підприємництва при експертизі бізнес-планів.

5. Фінансово-кредитна діяльність Українського фонду підтримки підприємництва здійснювалась з порушенням чинного законодавства. Передбачення в Статуті одним із головних завдань Фонду фінансування цільових програм та проектів підприємницької діяльності недержавного сектора економіки у формі фінансового кредиту на невизначений термін та під відсоток на умовах кредитного договору суперечить Законам України "Про банки і банківську діяльність" та "Про оподаткування прибутку підприємств", вимогам Указу Президента України від 12.05.98 № 456/98 "Про державну підтримку малого підприємництва", Програмі розвитку малого підприємництва в Україні на 1997-1998 роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.97 № 86, Концепції державної політики розвитку малого підприємництва, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.96 № 404.

6. Положення про Наглядову раду Українського фонду підтримки підприємництва суперечить її статусу та Статуту Фонду, дублює основні його функції, пов´язані з прийняттям рішення про надання фінансової підтримки та контролю за її цільовим використанням.

7. Створення Кредитної ради Українського фонду не передбачено ні постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.95 № 687, ні Статутом Фонду. За своїми завданнями та функціями Кредитна рада Фонду дублює завдання та функції самого Фонду та його Наглядової ради.

За результатами розгляду зазначеного питання Колегія Рахункової палати внесла наступні пропозиції:

1. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій доопрацювати проект Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва", чітко визначивши в ньому порядок і шляхи державної підтримки підприємництва, доцільно усунути суперечності в Законі України "Про підприємства в України" та Указі Президента України від 12.05.98 № 456/98, щодо визначення поняття малого підприємства та суб´єкта малого підприємництва.

2. Запропонувати Кабінету Міністрів України:

  • прискорити доопрацювання проекту Національної програми розвитку підприємництва, якою буде визначено концептуальні засади державної політики розвитку малого підприємництва та шляхи вирішення його першочергових проблем на коротко- та середньострокову перспективу зі створенням на початковому етапі щонайменше 100 тисяч малих підприємств;

  • у зв´язку з проведенням адміністративної реформи і ліквідацією Державного комітету з питань розвитку підприємництва та відповідно до Указу Президента України від 12.05.98 № 456/98, визначити порядок створення та функціонування Українського фонду підтримки підприємництва, його статус та підпорядкованість;

  • визначити розпорядника коштів, що спрямовуються на розвиток підприємництва, та вжити заходів щодо запровадження правових механізмів управління цими коштами;

  • передбачити при підготовці проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" джерела фінансування Українського фонду підтримки підприємництва та заходів щодо реалізації державної політики підтримки підприємництва;

  • переглянути та привести у відповідність з чинним законодавством нормативно-правові акти, що регулюють питання діяльності Українського фонду підтримки підприємництва та використання ним коштів, які передбачені на фінансову підтримку підприємництва.

3. Рекомендувати НБУ, ФДМУ, Державному комітету з питань регуляторної політики та підприємництва України прискорити розбудову кредитно-гарантійної установи для підтримки малого підприємництва відповідно до Указу Президента України від 20.05.99 № 540/99.

4. Рекомендувати Українському фонду підтримки підприємництва:

  • підготувати та подати на затвердження Кабінету Міністрів України Положення про Український фонд підтримки підприємництва;

  • Положення про порядок використання Українським фондом підтримки підприємництва коштів, передбачених на розвиток підприємництва в Україні, привести у відповідність з чинним законодавством та подати на реєстрацію в Міністерство юстиції України;

  • забезпечити використання коштів, спрямованих на розвиток та підтримку підприємництва, переважно на реалізацію державних, галузевих та регіональних програм відповідно до пріоритетних напрямів розвитку вітчизняної економіки.


Про результати перевірки використання бюджетних коштів,
виділених Державному комітету України по геології
і використанню надр на проведення геологорозвідувальних робіт

Україна належить до числа провідних мінерально-сировинних держав світу. На її території відкрито близько 8 тисяч родовищ з більш як 90 видів корисних копалин. Виявлено майже 20 тисяч рудопроявів з 200 видами мінеральних ресурсів. Займаючи територію 0,4 відс. світової суші, з населенням, що складає 0,8 відс. від населення Землі, Україна забезпечувала близько 5 відс. світового видобутку корисних копалин та продукції їх переробки на суму понад 20 млрд. доларів США. Таким чином, на один відсоток її населення припадало 6,2 відс. світового видобутку мінеральної сировини проти 2,2 відс. у розвинутих країнах і 0,7 відс. в країнах, що розвиваються.

Проведення геологорозвідувальних робіт в Україні регулюється Кодексом України "Про надра", прийнятим Верховною Радою України 27.07.94 № 1329/94-ВР, іншими законодавчими та нормативними актами.

У 1998-1999 роках фінансування геологорозвідувальних робіт з державного бюджету здійснювалося за рахунок відрахувань видобувних підприємств на геологорозвідувальні роботи та цільового бюджетного фінансування робіт з пошуку золота і вивчення газоносності, розробки методів дегазації вугільних пластів, вирішення проблем пошуку і використання метану.


Виділення, розподіл та використання коштів, передбачених Державним бюджетом
України на виконання геологорозвідувальних робіт у 19981999 роках

У 1998 році із загальної суми коштів 357 млн. грн., передбачених державним бюджетом на геологорозвідувальні роботи та призначених кільком головним розпорядникам коштів, що фінансуються за рахунок відрахувань видобувних підприємств, Геолкому було передбачено 250,5 млн. грн. (лист Мінфіну від 14.01.98 № 11-203). Різниця, в сумі 106,5 млн. грн., розподілена на інших розпорядників бюджетних коштів, які виконували геологорозвідувальні роботи, і перевірці ці кошти не підлягали. Крім того, на виконання робіт з вивчення газоносності, розробки методів дегазації вугільних пластів, вирішення проблем пошуку і використання метану бюджетом Геолкому передбачалося 4,4 млн. грн., а на супутній видобуток золота 1,4 млн. грн. цільового фінансування.

Фактичне отримання зазначених коштів характеризується такими даними:

№ п/п

Напрямки фінансування

Передбача­лося Державним бюджетом України на 1998 р.

Доведено лімітів фінансува­ння

Фактично профінансовано

% фінансування

до визначе­них бюд­жетом

до лімітів

1

Геологорозвідувальні роботи, що фінансу­ються за рахунок відрахувань всього:
у тому числі:

250,5

145,2

67,21

26,8

46,3

 

виконання геолого­розвідувальних робіт, тематичних та дослідно-методичних робіт (згідно з укладе­ними договорами 54 виконавці);

210,3

121,3

59,6

28,3

49,1

 

утримання регіона­льних інспекцій;

0,2

0,2

0,2

100,0

100,0

 

переоснащення основних фондів;

37,4

21,8

7,4

19,8

33,9

 

геологорозвідуваль­ний технікум;

0,1

0,1

0,01

10,0

10,0

 

резерв

2,5

1,8

-

-

-

2

Цільове бюджетне фінансування геолого­розвідувальних робіт по:

 

 

 

 

 

 

- метану

4,4

1,6

1,2

27,3

75,0

 

- золоту

1,4

1,4

0,4

28,6

28,6

Всього:

256,3

148,2

68,81

26,8

46,4

Протягом року, відповідно до листів Мінфіну від 01.07.98, 21.09.98 Геолком коригував річний і квартальні ліміти. Згідно з Указом Президента України від 08.08.98 № 860 "Про скорочення видатків Державного бюджету України на 1998 рік" уточнено фінансування на проведення геологорозвідувальних робіт: за рахунок відрахувань видатки зменшено до 145,2 млн. грн., по пошуку і використанню метану до 1,6 млн. грн., по видобутку золота видатки не змінювалися.

На виконання Указу Президента України від 21.01.98 № 41 Кабінету Міністрів України постановою від 13.07.98 № 1078 "Деякі питання Державного комітету по геології і використанню надр" прийняв рішення покласти на Комітет функції єдиного замовника державного контракту з приросту запасів корисних копалин та головного розпорядника коштів державного бюджету, що виділяються на проведення геологорозвідувальних робіт на території України (п. 1 постанови). На підставі цього Мінфін України (лист від 15.01.99 № 02-11/10/05-403) кошти, передбачені держбюджетом на 1999 рік на геологорозвідувальні роботи за рахунок відрахувань видобувних підприємств, у повній сумі 381,9 млн. грн. передбачив Геолкому, як головному розпоряднику. На проведення робіт з вирішення проблем вивчення, пошуку та використання метану Комітету передбачено 1,4 млн. грн., на пошук золота 0,36 млн. грн. бюджетного фінансування.

Зазначені кошти розподілені Геолкомом по виконавцях у лютому 1999 року, у тому числі :

  • по підприємствах системи Комітету 50 безпосереднім виконавцям геологорозвідувальних робіт, на утримання шести реґіональних інспекцій геоконтролю, на фінансування Київського геологорозвідувального технікуму, переоснащення основних фондів та резерв;

  • по підприємствах інших міністерств (відомств) Держнафтогазпром (3 підприємства), Мінвуглепром (5), Мінпромполітики (10), Укрбудматеріали (1), Міненерго (1), Мінтранс (1), Національна академія наук (1), АТ "Укрпрофоздоровниця" (1), усього 23 розпорядникам 3 ступеня.

Протягом року, з урахуванням фактичного фінансування робіт та листів Мінфіну, Комітет вносив зміни до загальних обсягів лімітів видатків на геологорозвідувальні роботи, а також по окремих виконавцях. На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 16.12.99 № 21941/2 за підписом Першого віце-прем´єр-міністра України А.Кінаха внесені зміни до розподілу видатків держбюджету на геологорозвідувальні роботи шляхом їх збільшення для НАК "Нафтогаз України" на 10,7 млн. грн. за рахунок зменшення цих видатків іншим виконавцям на 9,3 млн. грн. та резерву Комітету на 1,4 млн. гривень.

Загальні показники отримання коштів на геологорозвідувальні роботи у 1999 році характеризуються такими даними :

№ п/п

Напрямки фінансування

Передбача­лося Державним бюджетом України на 1999 р.

Доведено лімітів фінансува­ння

Фактично профінансовано

% фінансування

до визначе­них бюд­жетом

до лімітів

1

Геологорозвідувальні роботи, що фінансуються за рахунок відрахувань всього:

381,9

210,1

143,3

37,5

68,2

 

По системі Геолкому,

у тому числі:

266,4

112,6

89,3

33,5

79,3

 

виконання геолого­розвідувальних робіт, тематичних та дослідно-методичних робіт (згідно з укладе­ними договорами 54 виконавці);

221,74

78,21

71,02

32,0

90,8

 

утримання регіона­льних інспекцій;

0,2

0,2

0,2

100,0

100,0

 

переоснащення основних фондів;

36,7

28,0

18,0

49,0

64,3

 

геологорозвідуваль­ний технікум;

0,16

0,09

0,08

50

88,9

 

резерв

7,6

6,1

-

-

-

 

По інших міністерствах (відомствах),

у тому числі:

115,5

97,5

54,0

46,7

55,4

 

НАК "Нафтогаз України"

90,1

90,1

47,8

54,1

54,1

 

Мінвуглепром України

16,0

3,6

2,9

18,1

80,6

 

Мінпромполітики України

4,1

1,0

1,0

24,4

100,0

 

Міненерго України

1,4

1,4

1,0

71,4

71,4

 

Укрбудматеріали

2,2

0,7

0,7

31,8

100,0

 

НАНУ

1,0

0,3

0,2

20,0

66,7

 

Мінтранс

0,3

0,1

0,1

33,3

100,0

 

Укрпрофоздоровни­ця

0,4

0,3

0,3

75,0

100,0

2

Цільове бюджетне фінансування геолого­розвідувальних робіт підпр. Геолкому:

 

 

 

 

 

 

метан

1,4

1,1

0,5

35,7

45,5

 

золото

0,4

0,3

0,1

25,0

33,3

Всього:

383,7

211,5

143,9

37,5

68,0

Як бачимо, розподіл бюджетних коштів та лімітів на геологорозвідувальні роботи за рахунок відрахувань у 1998 та 1999 роках здійснено Комітетом по виконавцях не повністю частина їх залишилася не розподіленою у вигляді так званого "резерву". В кінці року резерв бюджетних асигнувань перерозподіляється між виконавцями.

Таке резервування Комітетом бюджетних коштів було здійснено в порушення Механізму витрачання коштів розпорядниками коштів Державного бюджету України, затвердженого наказом Мінфіну України від 27.02.98 № 45, яким резервування не передбачено. Згідно з цим Механізмом ліміти видатків, доведені до розпорядників коштів, повинні дорівнювати ліміту, доведеному до головного розпорядника коштів (п. 7, абзац другий).

Стан фінансування геологорозвідувальних робіт у 1998-1999 роках

Із загальної суми асигнувань, отриманих за рахунок відрахувань, 82,4 млн. грн. (57,5 відс.) профінансовано коштами, а решта 60,9 млн. грн. (42,5 відс.) шляхом проведення взаємозаліків з використанням казначейських векселів за схемами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.99 № 1675 "Про заходи щодо зменшення податкової заборгованості перед державним бюджетом видобувних підприємств та підприємств, які виконують геологорозвідувальні роботи".

Дані про фактичний обсяг геологорозвідувальних робіт, виконаних в рахунок отриманих бюджетних асигнувань підприємствами Геолкому за 1998-1999 роки наведені в таблиці:

№ п/п

Виконані роботи

1998 рік

1999 рік

Обсяг робіт

% до фінансу-вання

% до попе-реднього року

Обсяг робіт

% до фінансу-вання

% до попе-реднього року

1

Геолого-розвіду-вальні роботи (відраху-вання)

80,0

119,0

97,3

85,6

95,9

107,0

2

Пошук і вико-ристання метану

1,44

120,0

71,7

0,65

130,0

45,1

3

Видобуток золота

0,71

177,5

61,5

0,08

80,0

11,3

З наведених даних видно, що обсяги виконаних робіт, особливо у 1998 році, значно перевищували розміри фінансувань. Перевиконання робіт не профінансовано, тобто, виконавцями геологорозвідувальних робіт утворена бюджетна заборгованість у сумі 8,8 млн. гривень. Цей факт свідчить, що з боку Геолкому не забезпечено контролю за виконанням робіт у межах отриманого фінансування.


Законність, ефективність та доцільність використання бюджетних коштів,
виділених у 1998-1999 роках на проведення геологорозвідувальних робіт

Перевіркою стану отримання і використання Геолкомом бюджетних коштів встановлено, що недофінансування геологорозвідувальних робіт у 1998 та 1999 роках виникло за рахунок значного ненадходження до бюджету відрахувань видобувних підприємств. Основними неплатниками цих відрахувань є підприємства нафтогазовидобувної галузі, доля яких у загальній сумі недоїмки по відрахуваннях складає 98 відсотків.

Причиною недоїмок є те, що при створенні НАК "Нафтогаз України" видобувні підприємства були позбавлені прав юридичної особи, зокрема, такі великі як "Шебелинкагазвидобування", "Полтавагазвидобування" та інші, які, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.99 № 115, не можуть бути платниками податків. У той же час, призначення по сплаті збору за геологорозвідувальні роботи планувалися державною податковою адміністрацією саме цим підприємствам, без урахування зазначених обставин.

Зростанню бюджетної недоїмки у 1998-1999 роках сприяла можливість погашення НАК "Нафтогаз України" заборгованості перед бюджетом шляхом проведення взаємозаліків. Свою недоїмку перед бюджетом НАК "Нафтогаз України" в кінці 1999 року запропонував покрити шляхом збільшення йому обсягів лімітних видатків з бюджету на виконання геологорозвідувальних робіт підприємствами його системи, не обґрунтовуючи, всупереч діючому порядку, такі зміни реєстрами про фактичне виконання робіт та експертними висновками щодо відповідності їх вартості реальним розцінкам. Разом з тим, Геолком на виконання доручення Кабінету Міністрів України в кінці 1999 року, без відповідних розрахунків та фінансово-економічних обґрунтувань, збільшив НАК "Нафтогаз України" обсяги видатків з бюджету на виконання геологорозвідувальних робіт на 10,7 млн. гривень.

Недоїмка відрахувань видобувних підприємств до Державного бюджету України на проведення геологорозвідувальних робіт склала по Геолкому у 1998 році 183,3 млн. грн., у 1999 році 171,0 млн. гривень. Недонадходження зазначених коштів до Державного бюджету України негативно вплинуло на фактичне фінансування зазначених робіт, яке склало у 1998 році 26,8 відс. від бюджетних призначень, у 1999 році 33,5 відсотка.

У 1998 році проведення геологорозвідувальних робіт за рахунок коштів державного бюджету регулювалося численними нормативними актами, прийнятими за часів існування Радянського Союзу, що ускладнювало контроль за правомірним використанням коштів Державного бюджету України, передбачених на проведення цих робіт, робило непрозорим рух зазначених коштів та, фактично, виключало відповідальність посадових осіб, які здійснювали розподіл і спрямування бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.99 № 83 було затверджено Порядок проведення геологорозвідувальних робіт за рахунок коштів Державного бюджету України (далі Порядок). Названий Порядок реґламентує доведення геологічних завдань, звітність і фінансування та встановлення відносин між головним розпорядником коштів Державного бюджету і виконавцями геологорозвідувальних робіт на території України.

Система фінансування приросту запасів корисних копалин, тобто, державного замовлення виконання геологорозвідуваль­них робіт, включає:

1) обов´язкове проведення Геолкомом конкурсу серед виконавців і доведення до його переможців державного замовлення, геологічного завдання та обсягів видатків на геологорозвідувальні роботи за встановленими формами;

2) розробку виконавцями на основі зазначених документів проектів пооб´єктних планів проведення геологорозвідувальних робіт, які затверджуються Геолкомом і в яких визначається конкретна сума видатків, виходячи з повної кошторисної вартості геологічних завдань, обсягів очікування виконання на початок планового року, залишку кошторисної вартості та умов проведення робіт на об´єктах;

3) укладення між Геолкомом і конкретним виконавцем державного контракту (договору), до якого обов´язково як невід´ємні частини додаються:

  • показники державного замовлення;

  • пооб´єктний план проведення геологорозвідувальних робіт;

  • протокол узгодження вартості геологічного завдання;

  • перелік робіт з геологічного вивчення надр за встановленою формою тощо.

4) щоквартальну оплату Геолкомом виконаних геологорозвідуваль­них робіт виключно згідно з договором (а значить і додатків до нього) у межах встановленого обсягу видатків, кошторисної вартості об´єктів та отриманих Геолкомом коштів. Згідно з цими вимогами може проводитися авансування;

5) касове обслуговування органами Держказначейства видатків на проведення геологорозвідувальних робіт через єдиний казначейський рахунок.

Як встановлено перевіркою, у 1999 році Геолком, як головний розпорядник коштів державного бюджету, та виконавці робіт, як розпорядники коштів 3 ступеня, грубо порушували вимоги Порядку проведення геологорозвідувальних робіт за рахунок коштів Державного бюджету України, що призвело до незаконного та неефективного їх витрачання.

Так, Геолком у 1999 році, в порушення п.п. 2, 4, не встановив порядку проведення конкурсів серед виконавців геолого­розвідувальних робіт, не проводив таких конкурсів, що призвело до довільного, на свій розсуд, розподілу ним бюджетних коштів. Як наслідок, Геолком укладав договори на проведення і фінансування не лише геологорозвідувальних, а й інших робіт та надання послуг, які не мають прямого відношення до виконання державного замовлення приросту корисних копалин.

Наказом Держкомгеології України від 26.12.96 № 48 створено Київське державне геологічне підприємство (КДГП "Геосервіс"). Відповідно до Статуту зазначеного підприємства, затвердженого Держкомгеології 14.04.98, основними видами його діяльності є, крім здійснення геологорозвідувальних робіт, забезпечення та комплектація підприємств Держкомгеології обладнанням, апаратурою, запчастинами та їх конструкторським розробками, матеріалами, іншими ресурсами, виготовлення сучасної апаратури, устаткування, необхідних для виконання геологорозвідувальних робіт.

Держкомгеології уклав 02.04.98 з підприємством "Геосервіс" договір, відповідно до якого названому підприємству неправомірно надано виключне право, за рахунок коштів державного бюджету, призначених для проведення геологорозвідувальних робіт, придбавати та забезпечувати інші підприємства системи Держкомгеології відповідним устаткуванням та обладнанням. Договором обумовлено отримання Геосервісом непередбачених ніякими нормативними актами, так званих постачальницько-збутових надбавок, розмір яких визначається Геолкомом на свій розсуд. Внаслідок цього, підприємство "Геосервіс" (генеральний директор Регнацький В.О.) за перерахування бюджетних коштів на оплату послуг та виконаних робіт, не пов´язаних з придбанням товарно-матеріальних цінностей, незаконно стягувало націнку у розмірі 1,0 відс. від суми перерахувань, отримавши, таким чином, на свій рахунок у 1998 році 67,9 тис. грн., у 1999 році 7,5 тис. гривень.

Таким чином, замість того, щоб передбачити у фінансуванні виконавців робіт на придбання ними устаткування та іншого необхідного обладнання за конкретними договорами, які повинні укладатися відповідно до порядку між Геолкомом та виконавцями робіт, Геолком централізовано поклав ці функції на підприємство "Геосервіс", надавши останньому можливість безконтрольно та на свій розсуд розпоряджатися державними коштами.

Найбільшу питому вагу в обсягах придбання і реалізації товарно-матеріальних цінностей займали автошини (22,8 відс.), спецодяг (14,2 відс.), запчастини до автомобілів (10,6 відс.), тоді як бурильний інструмент, металопродукція і пально-мастильні матеріали (необхідна для експедицій продукція) закуповувалися у недостатніх обсягах. За таких умов значна частина товарно-матеріальних цінностей накопичувалася наднормативними залишками на складах, в запасах геологорозвідувальних підприємств та Полтавського філіалу "Геосервіс", "з´їдаючи" і без того обмежені їх обігові кошти .

Нав´язування геологорозвідувальним підприємствам непотрібного їм обладнання та устаткування в рахунок бюджетного фінансування, в умовах прямого бюджетного недофінансування, ще більше погіршувало їх фінансовий стан та можливості виконання робіт за договорами, змушувало займатися бартером та взаємозаліками.

Так, ДГП "Полтавнафтогазгеологія" у 1998 році в рахунок фактично отриманих сум бюджетних асигнувань 17,4 млн. грн., профінансовано: коштами на 3,8 млн. грн. (22 відс. від загальної суми), товарно-матеріальними цінностями 8,8 млн. грн. (50,5 відс.) і заліками 4,8 млн. грн. (27,5 відсотка). Отриманих Підприємством коштів не вистачало навіть на оплату праці, не кажучи вже про обов´язкові та інші платежі, в результаті чого за Підприємством станом на 01.01.2000 числиться заборгованість по заробітній платі у сумі 4,9 млн. гривень. Отже, безконтрольність у розподілі асигнувань, крім погіршення фінансових умов, призвела до штучного створення заборгованості по заробітній платі та суттєвого соціального напруження на підприємствах.

Перевірка показала, що бюджетне фінансування підприємств на проведення геологорозвідувальних робіт за рахунок постачання Геосервісом товарно-матеріальних цінностей здійснювалося шляхом виписок авізо на відпускання товарно-матеріальних цінностей, без зазначення джерела їх придбання, що спричинило викривлення фактичного розміру бюджетного фінансування. В результаті, з 832,6 тис. грн., проведених по обліку протягом лютого-травня 1999 року (списання товарно-матеріальних цінностей з підзвіту Полтавського філіалу на проведення геологорозвідувальних робіт ДГП "Полтавнафтогазгеологія"), 331,2 тис. грн., або 40 відс. було сторновано в травні і поновлено в грудні як фінансування.

Цьому сприяло прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 30.07.98 № 1190 "Про придбання обладнання для технічного переоснащення підприємств геологічної галузі за рахунок коштів державного бюджету", якою дозволено використання на зазначені цілі до 15 відс. коштів, передбачених Геолкому в Державному бюджеті України на проведення геологорозвідувальних робіт.

Згідно з довідкою про фінансування галузі, наданої перевіряючим, підписаної заступником голови Геолкому Пінчук Н.М., на технічне переоснащення галузі Геолком направив у 1998 році 7434,0 тис. грн. та у 1999 році 17983,0 тис. грн., а всього 25417,0 тис. грн., з яких "Геосервіс" у 1999 році використав за дорученнями Геолкому кошти у сумі 3745,7 тис. грн. на закупівлю товарно-матеріальних цінностей. Ці витрати не мають ніякого відношення до технічного переоснащення підприємств геологічної галузі.

В порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.98 № 1190 щодо можливості використання 15 відс. коштів, передбачених на проведення геологорозвідувальних робіт для технічного переоснащення підприємств геологічної галузі, Геолкомом у першому півріччі 1999 року на ці цілі спрямовано 44,0 відс. коштів (13653,0 тис. гривень). Окремий бюджетний рахунок для здійснення фінансування операцій щодо придбання обладнання Геолком не відкрив. Фінансування цих потреб фактично почалося ще за три місяці до прийняття постанови Кабінетом Міністрів України, на поточний рахунок безпосередньо підприємства "Геосервіс", що ускладнило здійснення контролю за правильним використання зазначених коштів. Як наслідок, з грудня 1998 року по грудень 1999 року на рахунку підприємства по проведенню переоснащення галузі налічувалося від 3 до 4 млн. грн. вільних бюджетних коштів, не спрямованих безпосередньо за цільовим призначенням.

Перерахування бюджетних коштів у багатьох випадках здійснювалося Комітетом на підставі листів-доручень (за підписом заступника Голови Комітету Н.М. Пінчук,) та за окремими листами виконавців, на цілі, не передбачені договорами.

За 1998 рік такі перерахування склали 3,0 млн. грн., з них за надані послуги та виконані роботи 2,6 млн. грн., придбання путівок для дітей, працівників та підготовки будинків і баз відпочинку 0,4 млн. грн.; за 1999 рік перераховано за надані послуги 0,4 млн. гривень.

На підставі листа від 03.02.99 № 09/13 за рахунок КП "Південукргеологія" перераховано 63,2 тис. грн. за виконані роботи по благоустрою житлового будинку, тобто не за цільовим призначенням.

Відповідно до листів-доручень від 24.04.99 № 09/42 та від 03.05.99 № 09/43 підприємство "Геосервіс" придбало комп´ютери та поліграфічну продукцію на загальну суму 50,8 тис. гривень для Київського геологорозвідувального технікуму. Крім того, технікум профінансовано у сумі 20 тис. гривень.

На підставі листа-доручення від 15.01.99 № 09/5, за рахунок бюджетних коштів, виділених ДГП "Полтавнафтогазгеологія", перераховано ДГП "Геосервіс" 44,6 тис. грн., в рахунок відшкодування збитків минулих років Полтавського управління робітничого забезпечення, переданого на баланс підприємству "Геосервіс", як структурного підрозділу.

За листом-дорученням від 29.09.98 № 09/106 в рахунок фінансування геологорозвідувальних робіт ДГП "Укргеофізика" та ДГП "Полтавнафтогаз - геологія" використано кошти, передбачені на закупівлю товарно-матеріальних цінностей, на погашення боргу цих підприємств перед Геосервісом у сумі, відповідно, 720 тис. грн. та 800 тис. гривень.

Названі факти необхідно кваліфікувати як використання не за цільовим призначенням коштів державного бюджету, в порушення ст. 39 Закону України "Про бюджетну систему" та Порядку проведення геологорозвідувальних робіт за рахунок коштів Державного бюджету України. Загальна сума нецільового використання коштів, виявлених у ході перевірки, складає 2874,2 тис. гривень.

Отримані бюджетні кошти розподілялися Комітетом між виконавцями нерівномірно, суб´єктивно, без відповідних обґрунтувань. Так, ДГП "Полтавнафтогазгеологія" у 1999 році профінансовано коштами на 55,4 відс. від загальної суми асигнувань, решта становлять заліки та товарно-матеріальні цінності, що складає 14,2 відсотка до розпису передбаченого бюджетного фінансування. Аналогічна ситуація склалася і по ДГП "Західукргеологія", у якого питома вага коштів від отриманого фінансування становила 59 відс., а до розпису бюджетного фінансування 24 відсотки. У той же час, фінансування коштами окремих суб´єктів здійснювалося Комітетом на більш сприятливих умовах, наприклад, показники фінансування складали, відповідно, по: ДГП "Південукргеологія" 96,8 відс. і 35,8 відс., "Геоінформ" 93,1 відс. і 42,4 відс., УкрДГРІ 100 відс. і 55 відс., а ряд підприємств недержавної форми власності МСП "Інгек", Бест ЛТД, ЗАТ "Геолінститут" профінансовані майже у повному обсязі (90 100 відс. до розпису бюджетного фінансування).

Аналізуючи стан фінансового забезпечення геологорозвідувальних робіт ДГП "Чернігівнафтогазгеологія" необхідно зазначити, що у 1999 році за розподілом Геолкому 82 відс. бюджетних коштів надійшло у другому півріччі, а в березні та травні фінансування взагалі не проводилося.

Перевіркою встановлені факти спрямування Геолкомом бюджетних коштів без визначення конкретних напрямків їх використання, передбачених договорами та пооб´єктними планами, тобто, Комітет грубо порушив вимоги Порядку, що призвело до подальшого відволікання безпосередніми виконавцями зазначених коштів на цілі, не передбачені умовами договорів.

Так, ДГП "Чернігівнафтогазгеологія", поряд з виконанням геологорозвідувальних робіт, здійснювало видобуток нафти і газу за договорами спільної діяльності і розрахунки з бюджетом по своїй підприємницькій діяльності проводило, в основному, бюджетними коштами. У 1999 році назване підприємство (генеральний директор Марухняк В.М.) з одержаних бюджетних коштів на виконання геологорозвідувальних робіт у сумі 4776,9 тис. грн. майже 34 відс. (1596,7 тис. грн.) використало на погашення недоїмки по ПДВ, податку на прибуток, прибуткового податку, сплати різних штрафів, пені за рішеннями КРУ в Чернігівській області тощо, а з урахуванням сплати заборгованості по заробітній платі минулих років за виконавчими листами та нарахувань на заробітну плату майже 64 відс. (3031,6 тис. грн.) від загального фінансування, тобто, на цілі, безпосередньо не пов´язані з виконанням геологорозвідувальних робіт.

ДГП "Полтавнафтогазгеологія" (генеральний директор Стефанишин В.М.) шляхом створення нового підрозділу бурової бригади, з метою проведення забурення для промислової експлуатації свердловини у складі діючого Новосанжарського нафтогазопромислу, вилучило з обігу 1999 року 1158,5 тис. грн. бюджетних коштів, з яких 79 відс. (914,7 тис. грн.) спрямовані на придбання товарно-матеріальних цінностей та за надані послуги, на цілі, не передбачені пооб´єктним планом.

Незаконному використанню бюджетних коштів сприяло і Держказначейство України, яке, додатком до наказу Мінфіну України від 03.12.97 № 265, направило для керівництва та врахування в роботі "Роз´яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету", ним, в свою чергу, керувався Геолком. У цьому роз´ясненні по коду 1170 "Дослідження та розробки, державні програми", до якого відносяться витрати на геологорозвідувальні роботи, зазначено, що "видатки, передбачені на реалізацію програм, передбачають оплату різноманітних послуг, у тому числі і заробітну плату, але не вимагають розмежування цих витрат". Таким чином, Мінфін та Держказначейство, замість посилення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів на виконання геологорозвідувальних робіт, своїми конкретними діями сприяли його послабленню, що, в кінцевому результаті, призвело до порушень та зловживань при використанні цих коштів.

У ряді договорів у системі геологорозвідувальних робіт пооб´єктними планами у розділі "облаштування" передбачено будівництво капітальних об´єктів (адміністративних та багатоквартирних житлових будинків), реконструкція та ремонт житла, баз відпочинку, газифікація і благоустрій населених пунктів тощо, тобто, напрямки фінансування, які не мають ніякого відношення до виконання геологорозвідувальних робіт. За укладеними договорами у 1998 році загальна сума витрат на будівництво, реконструкцію, ремонт житлових будинків та упорядкування територій населених пунктів склала 3063 тис. грн. а у 1999 році 2141 тис. гривень.

Проведення капітального будівництва об´єктів постійного типу за рахунок бюджетних коштів, виділених на геологорозвідувальні роботи, а також включення його витрат в обсяги виконання цих робіт, чинним законодавством не передбачено. Саме тому обсяги будівництва таких об´єктів за рахунок бюджетних асигнувань на геологорозвідувальні роботи Мінекономіки до Геолкому не доводилися, а у розподілі цих асигнувань у державному бюджеті для Комітету по коду 140301 "Геологорозвідувальні роботи, що фінансуються за рахунок відрахувань видобувних підприємств", по графі "Капітальні видатки" не відображалися. Таким чином, Комітет безпідставно зараховував ці обсяги у виконання геологорозвідувальних робіт, не здійснюючи окремого їх обліку та звітності.

Проведеними перевірками геологорозвідувальних підприємств та їх відособлених підрозділів встановлено, що фактичні видатки на утримання апарату управління не відповідають кошторисам. В ДГП "Чернігівнафтогазгеологія" за два останні роки кошторис на утримання апарату підприємства взагалі не складався та не визначалася сума видатків на ці цілі. Відсутні економічно обґрунтовані норми запасів товарно-матеріальних цінностей та їх використання; списання матеріальних цінностей проводиться не за нормами, а, як правило, за фактичним витрачанням.

Затверджені пооб´єктні плани, якими визначені обсяги геологорозвідувальних робіт, що виконуються підприємствами за рахунок коштів держбюджету, відповідно до укладених з Геолкомом договорів, носять формальний характер, дані пооб´єктних планів значно відрізняються від фактичного їх виконання як за кількістю об´єктів, на яких виконуються роботи, так і за обсягами фінансування. Наприклад, за пооб´єктним планом виконання геологорозвідувальних робіт ДГП "Полтавнафтогаз­геологія" у 1999 році передбачалося здійснювати роботи за рахунок бюджетних коштів на 25 об´єктах, а фактично, за зведеним реєстром виконаних робіт за цей рік, фінансувалися роботи на 39 об´єктах. При цьому на 12 об´єктах, включених у затверджений пооб´єктний план, виконання робіт взагалі не проводилося.

У ДГП "Чернігівнафтогазгеологія" у 1998 році з дев´яти об´єктів, передбачених пооб´єктним планом, роботи здійснювалися лише на п´яти, а у 1999 році з шести лише на двох. В зазначений період нових покладів і родовищ підприємством не відкрито і родовища в розробку не передавалися. Разом з тим, підприємство за 1998 рік прозвітувало про фактичний приріст запасів: газу на 1,78 млрд. куб. м і конденсату на 0,18 млн. тонн; за 1999 рік: газу на 0,3 млрд. куб. м, конденсату на 0,072 млн. тонн, нафти на 0,09 млн. тонн.

Слід відзначити, що в загальних обсягах геологорозвідувальних робіт знижується питома вага фінансування основної діяльності щодо розвідки та пошуку корисних копалин. Так, у ДГП "Полтавнафтогазгеологія" у 1998 році за пооб´єктним планом обсяги видатків на обслуговуючі підрозділи у загальній сумі геологорозвідувальних робіт повинні були складати 14,4 відс., а фактично склали 30,9 відс.; у 1999 році таке співвідношення склало відповідно, 16,0 і 31,4 відсотка. За період 1998-1999 роки виконання завдань по бурінню свердловин за рахунок бюджетних коштів, проти визначених пооб´єктними планами, склало лише 21,6 відсотка. Разом з тим, Геолкомом показники з виконання завдань по бурінню свердловин виключені у 1999 році з розгляду результатів діяльності геологорозвідувальних підприємств.

Як показала перевірка, кошти Державного бюджету України, виділені у 1998-1999 роках на фінансування геолого­розвідувальних робіт, у багатьох випадках, в порушення ст. 39 Закону України "Про бюджетну систему України" та Порядку проведення геологорозвідувальних робіт за кошти державного бюджету, спрямовувалися головним розпорядником бюджетних коштів Геолкомом не за цільовим призначенням, що негативно позначилося на ефективності їх використання.

Виникненню недоїмки сприяли бездіяльність та безпринципність посадових осіб Геолкому та Державної податкової адміністрації, які не лише не вирішували питань щодо відшкодування податкової заборгованості та притягнення до відповідальності винних посадових осіб, а й інколи сприяли зростанню недоїмки, як у випадку з НАК "Нафтогаз України".

Такий стан справ призвів до невиконання та падіння основного показника результативності геологорозвідувальної галузі приросту запасів корисних копалин (державного замовлення).

Так, у 1998 році при державному замовленні приросту запасів газу в натуральному виразі 5 млрд. куб. м фактичний результат склав 3,2 млрд. куб. м (64 відсотки). Приріст запасів нафти при державному замовленні у розмірі 1 млн. тонн склав 0,4 млн. тонн (40 відсотків).

У 1999 році при державному замовленні приросту запасів газу в 5 млрд. куб. м досягнуто фактичного приросту в 1,6 млрд. куб. м (32 відс.), а нафти, при державному замовленні у 1 млн. тонн, приріст склав 0,3 млн. тонн (30 відсотків).

Щоб приховати неефективність управління бюджетними коштами, передбаченими на фінансування геологорозвідувальних робіт та забезпечення державного замовлення, Геолком щорічно звертався до Міністерства економіки України щодо коригування державного замовлення з приросту зростання запасів корисних копалин під фактично досягнуті показники, а Міністерство економіки України таке коригування здійснювало.

Це негативно позначається на видобутку корисних копалин, оскільки фактичний приріст їх запасів не забезпечив необхідного потенціалу для збільшення обсягів видобування, що й підтверджує видобуток нафти (конденсату) і газу, обсяги якого з року в рік зменшуються.


Висновки

1. Система фінансування геологорозвідувальних робіт з державного бюджету, що склалася в Україні, не забезпечує необхідних умов для ефективної діяльності та розвитку геологорозвідувальної галузі. Основними причинами цього є, з одного боку, значне недонадходження до бюджету обов´язкових зборів на геологорозвідувальні роботи від видобувних підприємств, з іншого відсутність належного механізму забезпечення цільового спрямування і ефективного використання бюджетних коштів.

2. Значне недофінансування геологорозвідувальної галузі з Державного бюджету України було результатом бездіяльності та безпринципності посадових осіб Геолкому та Державної податкової адміністрації України, які не лише не вирішували питань щодо відшкодування податкової заборгованості, яка склалася, в основному, з вини НАК "Нафтогаз України", та притягнення до відповідальності винних осіб, а й певною мірою сприяли зростанню недоїмки, надаючи НАК змогу покривати свою заборгованість шляхом взаємозаліку, за рахунок збільшення обсягів бюджетних видатків Компанії на виконання геологорозвідувальних робіт.

3. Виявлені порушення були результатом того, що Геолком не лише не здійснював дійових заходів щодо контролю за раціональним і ефективним використанням бюджетних коштів, а й окремими своїми діями створив умови для нецільового їх витрачання. Перевищивши свої повноваження, Комітет значну частину бюджетних асигнувань спрямував не безпосереднім виконавцям геологорозвідувальних робіт, а підприємству "Геосервіс", створивши йому монопольні умови з постачання геологорозвідувальних підприємств товарно-матеріальними цінностями. "Геосервіс", в свою чергу, користуючись безконтрольністю з боку Геолкому, на свій розсуд здійснював закупівлю товарів, накопичуючи надмірні запаси одних, за рахунок дефіциту інших. Надалі, понаднормативні запаси товарів були передані виконавцям геологорозвідувальних робіт в рахунок їх бюджетного фінансування, що обумовило не лише погіршення їх фінансового стану та штучне зростання кредиторської заборгованості, в основному по заробітній платі, а й зростання обсягів розрахунків не у грошовій формі бартером та заліками.

4. Мінфін та Держказначейство, замість посилення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів на виконання геологорозвідувальних робіт, своїми рішеннями щодо необов´язкового розмежування витрат за рахунок бюджетних коштів, передбачених галузі, фактично узаконили довільне використання цих коштів, у тому числі нецільове. В результаті, діючий механізм розподілу бюджетних асигнувань на геологорозвідку не забезпечив чіткого визначення напрямків їх використання та прозорості руху коштів.

За результатами перевірки інформацію направлено до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Кабінету Міністрів України запропоновано:

  • зобов´язати керівництво Міністерства екології та природних ресурсів, Державної податкової адміністрації України та НАК "Нафтогаз України" забезпечити повне надходження до Державного бюджету України обов´язкових зборів на виконання геологорозвідувальних робіт;

  • доручити Міністерству екології та природних ресурсів, Мінфіну і Держказначейству удосконалити механізм розподілу і використання бюджетних коштів, передбачених на виконання геологорозвідувальних робіт, який забезпечив би цільове їх спрямування та ефективний контроль за використанням;

  • зобов´язати Мінекономіки і Міністерство екології та природних ресурсів визначати державне замовлення з приросту запасів корисних копалин з урахуванням його реального фінансового забезпечення, передбачаючи заходи щодо досягнення випереджаючих темпів цього приросту проти росту обсягів видобування.

Міністерству екології та природних ресурсів рекомендовано:

  • проаналізувати діючу в галузі геологорозвідки нормативно-правову документацію з питань планування, визначення витрат, обліку та звітності геологорозвідувальних робіт, які фінансуються з державного бюджету, на предмет її відповідності сучасній економічній ситуації і чинному законодавству, та здійснювати заходи щодо приведення її у відповідність з існуючими вимогами;

  • забезпечити відокремлений облік виконавцями геолого­розвідувальних робіт використання бюджетних коштів та належний контроль за цільовим їх спрямуванням;

  • розробити та затвердити в установленому порядку комплексну державну програму виконання геологорозвідувальних робіт.

Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України