01 липня 2022    
Пошук
Головна » Архів » Бюлетені » 2000 рік
06.09.2000

Про порушення порядку
касового виконання позабюджетного державного фонду приватизації у 1998-1999 роках

Про результати перевірки
використання Міністерством юстиції України бюджетних коштів
на утримання центрального апарату, управлінь юстиції, обласних, районних (міських) і військових судів за 1999 рік

Київ 2000

Члени Колегії Рахункової палати України:

Симоненко В.К.

Голова Рахункової палати

Маліков В.В.

Перший заступник Голови Рахункової палати

Мельничук В.Г.

заступник Голови Рахункової палати

Хропатий Б.Ф.

Секретар Рахункової палати

Вітковська Л.В.

директор департаменту контролю видатків на державне управління

Головань М.М.

директор зведеного департаменту контролю та аналізу бюджетів України

Зіпір А.П.

директор департаменту контролю видатків на промисловість та енергетику

Іваненко Ю.В.

директор департаменту контролю державного боргу та діяльності банківських установ

Невідомий В.І.

директор департаменту контролю видатків на судову владу, оборону, правоохоронну діяльність та безпеку держави

Немировський В.Л.

директор департаменту контролю використання коштів цільових бюджетних та державних позабюджетних фондів

Огородник В.С.

директор департаменту контролю видатків на АПК та виробничу інфраструктуру

Пилипенко В.П.

директор департаменту контролю за дотриманням законодавства з питань бюджету

Тахтай В.Є.

директор департаменту організації та здійснення контролю за використанням коштів державного бюджету в регіонах

Фліссак Я.А.

директор департаменту контролю видатків на соціальну сферу та науку

Про результати перевірки своєчасності та повноти перерахування банком "Фінанси та кредит" до Державного бюджету України коштів позабюджетного Державного фонду приватизації у 1998-1999 роках / Затверджено постановою Колегії Рахункової палати від 18.02.2000 року за № 3-1 / Відпов. за випуск департамент контролю банківських та міждержавних фінансово-економічних операцій // Про результати перевірки використання Міністерством юстиції України бюджетних коштів на утримання центрального апарату, управлінь юстиції, обласних, районних (міських) і військових судів за 1999 рік / Затверджено постановою Колегії Рахункової палати від 02.03.2000 року за № 4-1 / Відпов. за випуск департамент контролю видатків на державне управління та національну безпеку. - Київ: Рахункова палата України, 2000. - Випуск 6.

 

© Рахункова палата України.
Матеріал офіційний.
При використанні посилання на Рахункову палату обов´язкове.


Про порушення порядку касового виконання позабюджетного державного фонду приватизації у 1998-1999 роках

З метою створення умов для управління наявними коштами Державного бюджету України і коштами державних позабюджетних фондів Кабінет Міністрів України (КМУ) та Національний банк України (НБУ) постановою від 03.04.96 № 401 запровадили касове виконання Державного бюджету України, державних позабюджетних фондів через 5 уповноважених банків. Протягом 1996-1997 років до постанови № 401 неодноразово вносились зміни та доповнення, які доповнювали перелік уповноважених банків, довівши їх кількість до 17 одиниць. До цього переліку увійшов і комерційний банк "Фінанси та кредит".

КМУ та НБУ постановою від 29.12.97 № 1475 запровадили порядок, згідно з яким з 15 лютого 1998 року касове виконання Державного бюджету України, державних позабюджетних фондів має здійснюватись через установи НБУ і установи комерційних банків на підставі угод, укладених з Державним казначейством України, визначених за встановленими критеріями: розгалуженості мережі установ таких банків; розміру статутного фонду; обсягу кредитування загальнодержавних програм і операцій з ОВДП та іншими державними цінними паперами. Цією постановою скасовано п. 1 постанови від 03.04.96 № 401, в якому визначався перелік уповноважених банків. Таким чином, була скасована і постанова від 26.07.97 № 796 щодо КБ "Фінанси та кредит", як уповноваженого банку.

Президент України з метою скорочення дефіциту Державного бюджету України та платіжного балансу, суворої економії витрачання бюджетних коштів, запобігання зростанню інфляції і недопущення подальшого спаду життєвого рівня населення Указом від 21.01.98 № 41 (п. 13) запровадив " з 15 лютого 1998 року касове виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів і позабюджетних фондів через установи Національного банку України і комерційних банків на підставі угод, укладених відповідно з Державним казначейством України та місцевими фінансовими органами". І доручив "Кабінету Міністрів України разом з Національним банком України визначити перелік комерційних банків України, через установи яких здійснюватиметься з 15 лютого 1998 року касове виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів і державних позабюджетних фондів"

Одночасно з Указом Президента України № 41 КМУ та НБУ спільною постановою від 21.01.98 № 68 "Про вдосконалення касового виконання Державного бюджету України" визначили 7 уповноважених банків (установи НБУ, "Укрексімбанк", АБ "Україна", "Укрсоцбанк", "Промінвестбанк", ВАТ "Ощадбанк", АК "Аваль"), через які з 15 лютого 1998 року запроваджено касове виконання Державного бюджету України та державних позабюджетних фондів.

Рахункова палата здійснила перевірку касового виконання позабюджетного державного фонду приватизації та аналіз основних законодавчих і нормативних документів щодо касового виконання державного бюджету та державних позабюджетних фондів.

1. Позабюджетний державний фонд приватизації (надалі фонд приватизації) утворюється відповідно до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" для накопичення та управління коштами, які надходять від продажу об'єктів приватизації, що є у загальнодержавній власності. 

2. Управління коштами фонду приватизації здійснює Фонд державного майна України.

3. До джерел формування коштів фонду приватизації належать кошти, одержані від продажу об'єктів приватизації, що є у загальнодержавній власності.

4. Фонд державного майна на підставі одержаних від установ банків платіжних доручень здійснює облік надходження коштів по кожному об'єкту, джерелах надходжень, регіонах і в цілому по країні, контролює стан оплати вартості конкретних об'єктів приватизації та рівень використання громадянами приватизаційних цінних паперів.

5. Напрями використання і нормативи розподілу коштів фонду приватизації щорічно встановлюються Державною програмою приватизації майна державних підприємств.

Державні органи, які приймають рішення про використання коштів фонду приватизації за кожним напрямом, вказані у додатку.

6. Фонд державного майна щомісячно перераховує кошти із рахунків фонду приватизації на рахунки відповідних державних органів згідно з нормативами їх розподілу.

7. Державні органи, вказані в додатку, щоквартально складають звіт про використання коштів, одержаних від приватизації, за кожним напрямом і надсилають його до Фонду державного майна.

8. Фонд державного майна щоквартально складає звіт про надходження і витрати коштів, одержаних від приватизації, та подає його Кабінету Міністрів України.

Фонд державного майна складає щорічно баланс надходжень і витрат коштів фонду приватизації, який є складовою частиною (розділом) звіту про хід виконання Державної програми приватизації майна державних підприємств. 

9. Державні органи, вказані у додатку, щорічно розробляють пропозиції до Державної програми приватизації майна державних підприємств у частині нормативів розподілу коштів, одержаних від приватизації.

10. Не використані у звітному році кошти фонду приватизації вилученню не підлягають, переходять на наступний рік і використовуються на цілі, передбачені цим Положенням.

(З Положення про позабюджетний державний фонд приватизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 р. № 67).

До листопада 1997 року обслуговування позабюджетного державного фонду приватизації здійснювалось через АК "Брокбізнесбанк".

Фонд державного майна України (ФДМ) (в. о. Голови В.Т. Лановий) наказом від 17.10.97 № 1127 "Про затвердження результату конкурсу по відбору банків" визнав комерційний банк "Фінанси та кредит" переможцем конкурсу по акумулюванню коштів позабюджетного державного фонду приватизації та цільовому кредитуванню приватизованих підприємств.

Наказом ФДМ України від 27.10.97 № 1147 "Про зміни у банківському обслуговуванні позабюджетного державного фонду приватизації" в. о. Голови ФДМ В.Т. Лановий зобов´язав відповідний департамент здійснювати акумулювання коштів позабюджетного державного фонду приватизації та всі операції з коштами цього фонду через банк "Фінанси та кредит" і закрити рахунки в АК "Брокбізнесбанк".

ФДМ, на підставі свого наказу від 17.10.97 № 1127 "Про затвердження результату конкурсу по відбору банків", уклав угоду з комерційним банком "Фінанси та кредит" (Голова правління Корніков Є.В.) від 21.11.97 № 1Б/97 про здійснення діяльності по акумулюванню коштів і цільовому кредитуванню приватизованих підприємств, згідно з якою банк прийняв на себе зобов´язання щодо здійснення накопичення коштів та розподілу коштів позабюджетного державного фонду приватизації. А 01.12.97 ФДМ уклав з цим банком договір на розрахунково-касове обслуговування в національній валюті.

Згідно з п. 3 спільної постанови КМУ та НБУ від 21.01.98 № 68 міністерства і відомства зобов´язані були закрити свої рахунки в банках, які їх обслуговували, та перевести їх до уповноважених банків. ФДМ не виконав цієї вимоги.

Міністр фінансів (І.О. Мітюков) через 20 днів після прийняття постанови № 68, посилаючись на неї та на лист НБУ № 10-210\119-970 від 06.02.98, видав наказ № 27 від 10.02.98 "Про залучення комерційного банку "Фінанси та кредит" до обслуговування Державної програми приватизації". Необхідно зазначити, що цей наказ було видано після виходу Указу Президента України від 21.01.98 № 40 "Про Державну програму приватизації на 1998 рік", згідно з якою кошти, що одержані від продажу державного майна і акумульовані на рахунку позабюджетного державного фонду приватизації, розподіляються за такими напрямами: кредитування технічного переозброєння приватизованих підприємств 15 відс.; Державний бюджет України 80 відс. Безпосередньо на виконання Програми приватизації виділялось лише 5 відс. усіх коштів, що надійшли до цього фонду.

Зазначений Указ не вступив у дію, оскільки, згідно з п. 4 Перехідних положень Конституції України, протягом 30 календарних днів Верховною Радою України був відхилений законопроект, поданий Президентом України до Верховної Ради України одночасно з виданням Указу. Натомість Верховна Рада України прийняла Закон України "Про Державну програму приватизації" від 12.02.98 № 124, положення якої повністю повторили норми зазначеного Указу стосовно напрямів використання коштів, отриманих від продажу державного майна.

Розподіл коштів, отриманих від приватизації державного майна
згідно із Законами України про Державний бюджет України на 1998 та 1999 роки

Фактично, Мінфін пунктом 2 наказу № 27 доручив Державному казначейству в строк до 11.02.98 укласти угоду з комерційним банком "Фінанси та кредит" на право акумулювання коштів ФДМ і цільового кредитування, обслуговування рахунків ФДМ, пов´язаних з обслуговуванням Державної програми приватизації і державних позабюджетних фондів. Таким чином, Мінфін перевищив свої повноваження і всупереч Указу Президента України № 41 та постанові КМУ і НБУ № 68 фактично залучив КБ "Фінанси та кредит", який не був визначений як уповноважений банк, не лише до касового обслуговування коштів для виконання Програми приватизації, на яку виділялось лише 5 відс. усіх коштів, що надходили від продажу державного майна, а передав до банку касове обслуговування всіх коштів позабюджетного державного фонду приватизації.

При прийнятті такого рішення Міністерство фінансів України замість проведення необхідного тендеру на умовах, визначених Указом Президента України від 21.01.98 № 41, а саме: розгалуженість мережі установ банку, розмір статутного фонду, обсяги кредитування загальнодержавних програм, обсяги операцій з ОВДП та іншими державними цінними паперами, послалося на результати тендеру, проведеного ФДМ ще у 1997 році на зовсім інших умовах.

Отже, за визначеними показниками банк "Фінанси та кредит" не міг відноситися до уповноважених банків, оскільки мав обмежену мережу із 7 філій і збільшений тільки у кінці 1997 року статутний фонд із 9,8 млн. грн. до 20 млн. грн., не брав ніякої участі в кредитуванні загальнодержавних програм та мав незначні обсяги придбаних ОВДП (на кінець 1997 року на суму 2,5 млн. гривень).

Таким чином, рішення Міністерства фінансів України про залучення банку "Фінанси та кредит" до касового обслуговування позабюджетного державного фонду приватизації було також і економічно необгрунтованим.

Цей наказ Міністерства фінансів України фактично має міжвідомчий характер, оскільки регулює взаємовідносини Держказначейства України, банку "Фінанси та кредит", ФДМ з усіма його регіональними відділеннями, НБУ та приватизованих підприємств, що потребують цільового кредитування.

У той же час, він не був зареєстрований в установленому порядку в Міністерстві юстиції України та опублікований, а значить не набув необхідної правової сили.

Наведені вище порушення призвели до того, що банк "Фінанси та кредит" за згодою Міністерства фінансів України (І. Мітюков), Держказначейства України (П. Петрашко), ФДМ (О. Бондар) здійснював протягом 1998-1999 років касове обслуговування коштів позабюджетного державного фонду приватизації в порушення Закону України "Про банки і банківську діяльність" та нормативних актів НБУ, не маючи необхідної для цього ліцензії НБУ, яка була відкликана ще 26 лютого 1998 року.

Оскільки кошти позабюджетного державного фонду приватизації не надходили безпосередньо на рахунок Держказначейства в НБУ, а попередньо акумулювались у КБ "Фінанси та кредит", то вони фактично протягом тривалого часу були виключені з державного бюджету і ними користувався КБ "Фінанси та кредит" для здійснення власних комерційних операцій та отримання доходів.

Всього за 1998-1999 роки через рахунки у банку "Фінанси та кредит" пройшло, відповідно, 359 млн. грн. та 699 млн. грн. коштів, які безпосередньо належали до доходів державного бюджету.

Надходження коштів від приватизації державного майна в 1998-1999 роках

За даними перевірки КБ "Фінанси та кредит":

  • у 1998 році на цей рахунок надійшло 444,5 млн. грн., сплачено до державного бюджету 358,7 млн. гривень. Необхідно було перерахувати до державного бюджету 80 відс. від суми надходжень 355,6 грн. (без урахування залишку на рахунку). Перераховано більше від нормативу на 3,1 млн. гривень. Це відбулося, в першу чергу, за рахунок невиконання ФДМ положень програми приватизації щодо акумулювання коштів для кредитування технічного переозброєння приватизованих підприємств;

  • у 1999 році (станом на початок перевірки до 21.12.99) на цей рахунок надійшло 721,4 млн. грн., сплачено до державного бюджету 626,7 млн. грн. (залишок на рахунку 5,7 млн. грн.). Необхідно було перерахувати 649,3 млн. грн., фактично перераховано на 22,6 млн. грн. менше.

В ході проведення перевірки за останні 10 днів 1999 року надійшло на рахунок позабюджетного державного фонду приватизації 72,6 млн. грн. і 100 відс. цих коштів, а не 90 відс., як визначено законодавством, було перераховано до Державного бюджету України.

Обсяги коштів, перерахованих до державного бюджету від продажу державного майна за 1998-1999 роки

Проведеними перевірками встановлено, що ФДМ та Держказначейство України не забезпечили своєчасного та повного надходження до державного бюджету коштів, отриманих від приватизації державного майна.

За даними перевірки КБ "Фінанси та кредит" протягом 1998 року за користування тимчасово вільними залишками коштів на рахунках державного позабюджетного фонду приватизації до державного бюджету перераховано 4,95 млн. грн., а протягом 1999 року 8,14 млн. гривень. Майже подвійне збільшення в 1999 році порівняно з 1998 роком надходжень до державного бюджету за користування тимчасово вільними залишками коштів на рахунках державного позабюджетного фонду приватизації пов´язано із майже удвічі більшими надходженнями на цей рахунок у 1999 році, а також постійною наявністю на рахунках у банку значних тимчасово вільних залишків бюджетних коштів. Питома вага КБ "Фінанси та кредит" у доходах державного бюджету від надходжень відсотків за користування тимчасово вільними залишками бюджетних коштів за 10 місяців 1999 року складає 15 відс. від усіх надходжень, що сплачують банки.

Залишки коштів на рахунку позабюджетного державного
фонду приватизації в банку "Фінанси та кредит" у 1999 році

(з урахуванням коштів на цільове фінансування розвитку
підприємництва та виконання програми приватизації)

Період

Залишки коштів
(на кінець місяця), млн. грн.

січень

22,2

лютий

52,3

березень

43,9

квітень

15,5

травень

0,4

червень

4,3

липень

1,2

серпень

47,8

вересень

0,4

жовтень

0,4

листопад

3,3

грудень

4,1

Мінімальні залишки бюджетних коштів (0,4 млн. грн.) були у вересні-жовтні, коли Уряд здійснював активні дії щодо мобілізації всіх коштів, у тому числі, позабюджетного державного фонду приватизації до Державного бюджету України. Найбільші залишки коштів були, відповідно, у лютому та серпні (52,3 і 47,8 млн. гривень).

ФДМ направляв банку "Фінанси та кредит" платіжні доручення на перерахування до державного бюджету коштів, отриманих від продажу державного майна, в розмірі, як правило, п´ять, десять, п´ятнадцять млн. грн. і значно менше, ніж потрібно було перераховувати відповідно до встановлених законодавством нормативів (90 відсотків).

В результаті на рахунку позабюджетного державного фонду приватизації в банку "Фінанси та кредит" впродовж 1999 року знаходились залишки коштів, що належали державному бюджету в обсязі від 143,04 тис. грн. (мінімальна сума) до 43,46 млн. грн. (максимальна сума).

Наприклад, за період з 10 по 16 лютого 1999 року на рахунку позабюджетного державного фонду приватизації було акумульовано коштів у сумі 36,36 млн. грн. (у тому числі 10 лютого 4,67 млн. грн., 11 лютого 8,32 млн. грн., 12 лютого 10,66 млн. грн., 15 лютого 0,23 млн. грн., 16 лютого 12,47 млн. гривень), з них необхідно було перерахувати до державного бюджету 90 відс. або 32,73 млн. грн., але фактично ФДМ перерахував до державного бюджету лише 20 млн. гривень або 55 відсотків. З урахуванням заборгованості, що утворилась у зв´язку з накопиченою заборгованістю за минулий період (7,35 млн. грн.), до державного бюджету своєчасно не надійшло 20,07 млн. грн., які протягом наступних 5 банківських днів знаходилися на рахунку позабюджетного державного фонду приватизації у банку "Фінанси та кредит".

Подібні ситуації щодо неповного та несвоєчасного перерахування коштів до державного бюджету мали місце протягом майже всього 1999 року, зокрема: в період з 17 по 30 березня 1999 року протягом 10 банківських днів не зараховувалися до державного бюджету 13,3 млн. грн.; з 6 по 18 травня 1999 року (9 банківських днів) 7,4 млн. грн.; з 9 по 22 червня 1999 року (10 банківських днів) 6,1 млн. грн.; з 30 червня по 13 липня 1999 року (10 банківських днів) 10,3 млн. гривень.

ФДМ не відкрив у банку "Фінанси та кредит" окремих рахунків відповідно по коштах, які є доходами державного бюджету (90 відс.) та коштах цільового призначення: на розвиток підприємництва (5 відс.); на виконання програми приватизації (5 відс.), що дозволяло керівникам ФДМ на власний розсуд маневрувати ними.

При тому, що значні залишки бюджетних коштів знаходились на рахунках банку "Фінанси та кредит" та в інших комерційних банках, Міністерство фінансів України замість їх мобілізації в доходи бюджету здійснювало короткотермінові внутрішні запозичення у банків через продаж ОВДП, що призводило до додаткових витрат державного бюджету внаслідок необхідності сплати відсотків за ОВДП.

Так, на аукціонах 1 березня 1999 року Міністерством фінансів України було залучено до державного бюджету 54,0 млн. грн. від розміщення ОВДП з виплатою доходу по них у сумі 23,3 млн. гривень. У той же час, на 1 березня 1999 року тільки на рахунку позабюджетного державного фонду приватизації у КБ "Фінанси та кредит" знаходились залишки коштів у сумі 52,3 млн. гривень.

На 1 квітня 1999 року залишки коштів на зазначеному рахунку складали 43,9 млн. грн., а на аукціоні 2 квітня 1999 року Міністерство фінансів України залучило до бюджету на 28 днів 50 млн. грн. з виплатою доходу в сумі 1,1 млн. гривень.

За результатами аналізу нормативно-правової бази з питань касового виконання бюджету встановлено, що в Україні і через 4,5 роки після утворення Державного казначейства здійснюється змішана система касового виконання бюджетів та позабюджетних фондів казначейська і банківська з залученням великої кількості комерційних банків.

Цьому значною мірою сприяє наявність суперечностей у деяких законодавчих та нормативних актах.

Так, з моменту створення Указом Президента України від 27 квітня 1995 року № 335 Державного казначейства в Україні запроваджувалася казначейська система касового виконання бюджетів.

Проте вже через два місяці, 29 червня 1995 року Законом України "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про бюджетну систему Української РСР" (стаття 32) було запроваджено касове виконання бюджетів через установи Державного бюджетного банку, який так і не було створено.

КМУ разом з НБУ з 1996 року було створено тимчасовий інститут уповноважених банків, що залучаються до касового виконання бюджетів, який діє і до цього часу, незважаючи на запроваджений Законом України "Про Державний бюджет України на 1999 рік" (стаття 41) порядок касового виконання державного бюджету органами Державного казначейства.

Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Державне казначейство України та Фонд державного майна України не прийняли відповідних рішень щодо переведення коштів позабюджетного державного фонду приватизації та інших державних позабюджетних фондів на казначейську систему виконання і в 1999 році вони продовжували обслуговуватись через комерційні банки.

Більше того, до касового виконання державного бюджету та позабюджетних фондів окремими рішеннями Уряду, Міністерства фінансів України, деяких головних розпорядників бюджетних коштів залучалися також інші комерційні банки, які не були офіційно визначені уповноваженими. Наприклад: "Брокбізнесбанк" до обслуговування коштів Державного інноваційного фонду; "Трансбанк" до обслуговування видатків державного бюджету на фінансування робіт, пов´язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування.

В результаті протягом 1999 року на рахунках комерційних банків знаходились значні за обсягом бюджетні кошти, залишки яких на початок кожного місяця складали від 244 до 467 млн. гривень.

Обсяги тимчасово вільних коштів державного бюджету та позабюджетних фондів
на рахунках комерційних банків у 1999 році

Як наслідок, в умовах гострого дефіциту державного бюджету (в 1999 році фактичне перевищення дефіциту складає 693,6 млн. грн. від передбаченого Законом України "Про Державний бюджет України на 1999 рік") Міністерство фінансів України замість мобілізації з рахунків у комерційних банках належних бюджету коштів здійснило протягом 1999 року випуск ОВДП на суму майже 4,7 млрд. грн., залучивши до державного бюджету 3,8 млрд. грн., що у 6 разів перевищило обсяг, встановлений зазначеним Законом України (610 млн. гривень). Так, з термінами в межах року було випущено короткострокових ОВДП на суму 977 млн. грн. з дисконтом 18,3 млн. грн., які в цьому ж році і були погашені. Із залучених до державного бюджету 3,8 млрд. грн. безпосередньо на фінансування дефіциту Державного бюджету України спрямовано 2 млрд. грн., решта коштів використано на погашення державного внутрішнього та зовнішнього боргу.

Дефіцит державного бюджету в 1999 році та джерела його покриття

За результатами розгляду зазначеного питання Колегія Рахункової палати внесла КМУ пропозиції щодо термінового закриття рахунків позабюджетного державного фонду приватизації у банку "Фінанси та кредит" і переведення його касового виконання до органів Державного казначейства, запровадження порядку щоденного зарахування до державного бюджету коштів, які належать йому від приватизації державного майна, а також приведення нормативно-розпорядчих документів щодо касового виконання бюджетів та державних позабюджетних фондів у відповідність з чинним законодавством.


Колегія Рахункової палати України звертається до Верховної Ради України з наступними пропозиціями:

1. У зв´язку з фактичним запровадженням в Україні казначейської системи касового виконання бюджетів внести відповідні зміни до статті 32 Закону України "Про бюджетну систему України", а також до інших законодавчих актів з цих питань.

2. З метою безпосереднього акумулювання коштів, що належать Державному бюджету України, в Державному казначействі, та підвищення ефективності управління і використання коштів державного бюджету доповнити Закон України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" статтею такого змісту:

"Запровадити касове виконання Державного бюджету України виключно через органи Державного казначейства та установи Національного банку України і скасувати інститут уповноважених комерційних банків".

3. Запропонувати Кабінету Міністрів України разом з Національним банком України підготувати проект закону щодо комплексного врегулювання питань касового виконання державного та місцевих бюджетів, а також державних позабюджетних фондів.

 

Про результати перевірки
використання Міністерством юстиції України бюджетних коштів на утримання центрального апарату, управлінь юстиції, обласних, районних (міських) і військових судів за 1999 рік

Міністерство юстиції України (далі Міністерство) є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України і утримується за рахунок коштів державного бюджету України. Міністерство здійснює свою діяльність на підставі і відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, яке затверджено Указом Президента України від 30.12.97 № 1396/97.

Міністерство організовує планово-фінансову роботу в системі, затверджує кошториси на утримання судів, підвідомчих установ і організацій та фінансує їх, бере участь у розробленні проектів Державного бюджету і загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку України, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує реалізацію і вдосконалення системи обліку, вносить у встановленому порядку пропозиції до планів капітальних вкладень на будівництво приміщень судів та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління. Також здійснює у межах повноважень, визначених законодавством, функції управління майном підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління.

Разом з відповідними центральними органами виконавчої влади має право здійснювати контроль за цільовим використанням державних коштів, виділених на реалізацію прийнятих програм, проектів, заходів, а також міжнародних програм, у межах своєї компетенції.

Міністерство юстиції України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені у встановленому порядку Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції, районні, районні у містах, міські (міст обласного підпорядкування) управління юстиції, що належать до сфери його управління.

У випадках, передбачених законодавством, нормативно-правові акти Міністерства є обов´язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності та громадянами.

У 1999 році Міністерством юстиції України утримувались 24 обласних, міжобласний, в Автономній Республіці Крим, містах Києві і Севастополі та 743 районних (міських) судів, військові суди в чотирьох регіонах України, центральний апарат Міністерства, 27 управлінь юстиції, 853 державні нотаріальні контори, Центральний і Лівобережний відділи реєстрації шлюбів в м. Києві, відділи реєстрації актів громадського стану, курси підвищення кваліфікації працівників юстиції, п´ять науково-дослідних інститутів судових експертиз, проводилося фінансування "Офіційного Вісника України".

Дані про фінансування з державного бюджету центрального апарату та органів виконавчої влади Мін´юсту, обласних, районних (міських) і військових судів

Найменування

 

Код

Затверджено Законом України "Про Державний бюджет України на 1999 рік"

Виділено відповід­но до лімітних довідок

Фактично профінан­совано

Відсоток

Апарат Міністерства та місцевих органів

010203

32781,1

32781,1

26083,6

79,6

у т. ч. центральний апарат

010203

2612,5

2612,5

2169,3

83,0

Обласні суди

020003

18070,0

18070,0

14204,9

78,6

Районні (міські) суди

020004

63820,0

63820,0

44402,6

69,5

Військові суди

020007

3970,0

3970,0

2594,4

65,3

Всього

 

118641,1

118641,1

87285,5

73,6


Дотримання законодавства при складанні та затвердженні кошторису

У 1999 році Міністерству (центральний апарат) Міністром фінансів Мітюковим І.О. чотири рази затверджувалися кошториси доходів і видатків, які були складені за формою, передбаченою додатком № 2 до наказу Мінфіну від 19.02.98 № 38, однак їм не присвоєні номери і не зазначені дати, що свідчить про неналежну виконавську дисципліну працівників Мінфіну, причетних до питань затвердження кошторисів міністерств і відомств. Перший кошторис передбачав витрати на утримання центрального апарату у сумі 3115,7 тис. грн., з них бюджетні асигнування складали 2512,5 тис. грн. та інші кошти 603,2 тис. грн.; другим передбачалося збільшення видатків бюджетних коштів на суму 100 тис. грн. в загальній сумі 3215,7 тис. грн.; третім передбачалося збільшення фінансування за рахунок інших коштів на суму 1337,8 тис. грн. в загальній сумі 4553,5 тис. грн.; четвертим передбачалися витрати на утримання центрального апарату в сумі 5033,75 тис. грн., з них за рахунок бюджетного фінансування 2612,5 тис. грн., та інших коштів у сумі 2421,25 тис. гривень. Таким чином, протягом 1999 року, в порушення вимог Указу Президента України від 21.01.98 № 41/98 "Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі", видатки на утримання центрального апарату Мін´юсту незаконно збільшено на 1918,1 тис. грн. або на 61,5 відсотка.

Розрахунки в розрізі кодів видатків розділу "Спеціальні та інші кошти" кошторису доходів і видатків центрального апарату перевіряючим не надані. З цього приводу Управлінням планово-фінансової діяльності Міністерства надана довідка, в якій зазначено, що до складу інших позабюджетних коштів віднесено фінансові ресурси, які мали надходити відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 22.02.94 № 102 "Про розмір плати за видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю", від 23.03.98 № 356 "Про порядок справляння і розміри реєстраційного збору за державну реєстрацію торгово-промислових палат", від 30.03.98 № 383 "Про розміри і порядок справляння плати за державну реєстрацію благодійних організацій" та наказу Мін´юсту від 15.10.96 № 280/6 "Про запровадження єдиного кошторису позабюджетних коштів".


Обгрунтованість та ефективність використання бюджетних коштів на утримання центрального апарату Міністерства юстиції

У 1999 році кошторисом доходів і видатків були передбачені бюджетні асигнування на поточні видатки, всього на суму 2612,5 тис. гривень. Головдержказначейством профінансовано з державного бюджету витрати у сумі 2169,3 тис. гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.99 № 2014 затверджено і введено в дію з 01.12.99 схеми посадових окладів працівників системи органів та центрального апарату Мін´юсту, які на 25-40 відсотків вищі, ніж були передбачені постановами Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 35, від 05.10.98 № 1592 та від 28.12.98 № 2075. Разом з тим, зазначеною постановою не були передбачені джерела фінансування підвищення витрат на утримання центрального апарату, внаслідок чого Мін´юстом були переглянуті і збільшені видатки на оплату праці і нарахування на суму 108,5 тис. грн. за рахунок позабюджетних коштів. Аналогічно переглядалися ці показники і управлінням юстиції.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" зберігання та реалізація вилученого майна входить до компетенції Державної виконавчої служби. Цим же Законом (ст. 46) передбачено стягнення виконавчого збору в розмірі п´яти відсотків від належної до стягнення суми або вартості майна боржника.

П´ятдесят відсотків суми виконавчого збору, відповідно до цієї статті, спрямовується у Спеціальний фонд виконавчого провадження на розвиток та матеріально-технічне забезпечення державної виконавчої служби, а також на преміювання державних виконавців у встановленому порядку.

Відповідно до глави ІІ (Прикінцеві положення) Закону України "Про виконавче провадження" Кабінету Міністрів України було запропоновано надати у місячний строк, після опублікування цього Закону, на розгляд Верховної Ради України необхідні законопроекти щодо внесення змін до чинного законодавства з метою приведення його у відповідність з цим Законом та забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації Закону.

Кабінет Міністрів України не виконав вимог Закону України і своєю постановою від 26.07.99 № 1351 затвердив Положення про Спеціальний фонд виконавчого провадження. Пунктом першим цього Положення передбачено, що Спеціальний фонд виконавчого провадження створюється для матеріально-технічного забезпечення діяльності Державної виконавчої служби, а також преміювання державних виконавців у встановленому порядку та для фінансування витрат на організацію і провадження виконавчих дій. Кошти фонду формуються за рахунок: виконавчого збору, стягнутого на підставі постанов державних виконавців; коштів сторін та інших осіб; частини коштів, стягнутих державними виконавцями з боржників, яка компенсує витрати на провадження виконавчих дій; інших надходжень, що не суперечать законодавству.

Грошові надходження фонду використовуються на необхідні виконавчі дії, які провадяться в процесі виконання рішення.

Цією ж постановою Кабінет Міністрів України дозволив п´ятдесят відсотків суми виконавчого збору, стягнутого Державною виконавчою службою, спрямовувати на розвиток та матеріально-технічне забезпечення діяльності Державної виконавчої служби, а також на преміювання державних виконавців у встановленому порядку.

Це призвело до порушень вимог ст. 95 Конституції України (виключно Законом України про Державний бюджет визначаються будь-які видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків), ст.ст. 19, 23 Закону України "Про бюджетну систему України", згідно з якими видатки на утримання органів виконавчої влади здійснюються за рахунок держбюджету (ст. 18 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачає фінансування і матеріально-технічне забезпечення державних виконавців за рахунок держбюджету), а податки, збори та інші обов`язкові платежі зараховуються до бюджету повністю.

Як наслідок, замість надходження коштів виконавчого збору до бюджету, 50 відсотків їх використовується на потреби виконавчої служби поза доходами і видатками державного бюджету, а решта 50 відсотків взагалі не надходила до доходної частини бюджету.

Згідно з довідкою Мін´юсту про виконання кошторису за 1999 рік по позабюджетних коштах на рахунок Мін´юсту надійшло 2239547 гривень, у тому числі:

  1. Спеціального фонду виконавчого провадження 213877 грн.;

  2. Відрахувань від додаткових платних послуг органами юстиції 1834033 грн.;

  3. Реєстрації благодійних та громадських організацій 13270 грн.;

  4. Від видачі свідоцтв на заняття нотаріальних дій 52592 грн.;

  5. Валютні надходження від Ради Європи 125775 гривень.

Кошторисом доходів і видатків з державного бюджету Мін´юсту повністю передбачено асигнування його захищених статей, які на 100 відсотків були профінансовані. Разом з тим, за 1999 рік на утримання центрального апарату, згідно із звітом, використано позабюджетних коштів 2175,3 тис. гривень (у тому числі 213,9 тис. грн. коштів Спеціального фонду виконавчого провадження та 16,8 тис. грн. валютних надходжень від Ради Європи). Це суперечить ст. 95 Конституції України і ст. 19 Закону України "Про бюджетну систему України".

Крім того, законами України "Про нотаріат", "Про виконавче провадження" та постановами Кабінету Міністрів України від: 22.02.94 № 102, 23.03.98 № 356, 30.03.98 № 383 і від 26.07.99 № 1351 використання позабюджетних коштів, які надходять на рахунки центрального апарату, не обумовлено, не визначені напрямки їх використання. Згідно з п. 2.4 Інструкції про порядок використання і обліку позабюджетних коштів бюджетних установ та звітності про них, затвердженої наказом ГУДКУ Мінфіну України від 11.08.98 № 63, тимчасово вільні позабюджетні кошти можуть спрямовуватися на видатки, передбачені розділом "Бюджетні асигнування" єдиного кошторису доходів і видатків установи, на здійснення видатків за захищеними статтями. Тому направлення позабюджетних коштів у сумі 2175,3 тис. грн. на утримання апарату Міністерства є безпідставним.

Положенням про Міністерство юстиції України акумулювання будь-яких позабюджетних коштів при центральному апараті Міністерства, незалежно від джерел їх надходження на його рахунки (окрім надання послуг безпосередньо центральним апаратом), не передбачено.

Наказом Мінфіну, Мінекономіки від 12.11.93 № 88 "Про затвердження норм коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання" затверджено Норми коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання.

Зазначеним наказом передбачено, що ці норми і порядок витрачання коштів на представницькі цілі застосовуються також міністерствами, відомствами, установами та організаціями, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань. Установи, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, витрати на прийом і обслуговування іноземних представників і делегацій проводять у межах коштів, передбачених кошторисом.

Вказані витрати не можуть перевищувати 0,25 відсотка від кошторису витрат, затверджених на утримання відповідних установ на рік. Для Мін´юсту на 1999 рік ця сума складає 6531 гривню (2612,5 тис. грн. х 0,25 відс.).

У той же час, на прийом міністрів юстиції Естонської, Латвійської, Литовської республік, Республіки Польща та ФРН (31.08.99-02.09.99) витрачено 71,5 тис. грн., делегації з Угорщини 9,7 тис. грн., з Республіки Кіпр 2,2 тис. гривень, всього 83,4 тис. гривень, що на 76,9 тис. гривень більше встановленої норми.


Аналіз стану фінансування за рахунок бюджетних коштів
на утримання управлінь юстиції

На утримання обласних, в Автономній Республіці Крим, у містах Києві та Севастополі управлінь юстиції на 1999 рік видатки затверджені у сумі 51282,6 тис. гривень, у тому числі за рахунок бюджетних коштів з урахуванням змін 30168,6 тис. гривень та інших коштів 21114,0 тис. гривень.

Кошториси затверджені без зазначення дати, у більшості кошторисів не заповнені графи по фактичних витратах 1998 року, чим порушені вимоги пункту 5 Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації.

Фактично у 1999 році Мінфіном України профінансовано видатки на утримання управлінь юстиції у сумі 23914,3 тис. грн., а в цілому сума витрат на утримання управлінь юстиції на 1999 рік у порівнянні з фактичним фінансуванням за 1998 рік зросла на 15767,8 тис. грн., у зв´язку з перепідпорядкуванням їм відділів реєстрації актів громадянського стану.

Передбачені кошторисом на 1999 рік видатки управлінням юстиції профінансовано в цілому на 79,3 відсотка і коливаються в розрізі областей від 75,7 відсотка по Луганській області і до 81,6 відсотка по Хмельницькій області.

По окремих статтях видатків на утримання органів юстиції в кошторисах передбачаються видатки, які забезпечують потребу в них лише на 30-40 відсотків.


Загальний стан фінансування обласних, районних (міських) та військових судів

Положенням про Міністерство юстиції передбачено, що Мін´юст повинен здійснювати організаційне та матеріально-технічне забезпечення судів, затверджувати кошториси на їх утримання та забезпечувати фінансування витрат з Державного бюджету України.

Кабінет Міністрів України, в порушення вимог ст. 130 Конституції України та постанови Верховної Ради України від 28.04. 92 № 2296-ХІІ "Про Концепцію судово-правової реформи в Україні", постановою від 22.03.99 № 432 "Про обмеження видатків Державного бюджету України на 1999 рік" обмежив видатки Державного бюджету України у 1999 році на утримання судових органів.

Рішенням Конституційного Суду України від 24.06.99 обмеження видатків на утримання судових органів було визнано неконституційним. Кабінет Міністрів України обмеження асигнувань на утримання судових органів зняв постановою від 23.10.99 № 1970, а не в місячний строк, як це визначено рішенням Конституційного Суду України.

Фінансування видатків на утримання судових органів в липні-жовтні, тобто, в період після прийняття рішення Конституційним Судом України і прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови, здійснювалось з урахуванням обмеження. Так, видатки на утримання обласних, районних (міських) та військових судів у липні-жовтні 1999 року профінансовані лише на 59,1 відс. від встановлених лімітів, а в листопаді-грудні на 72,7 відсотка.

Отже, рішення Конституційного Суду України в період з 24.06.99 до 23.10.99 Кабінетом Міністрів України фактично не виконувалось.

Указом Президента України від 15.12.99 № 1564/99 "Про додаткові заходи щодо забезпечення належних умов діяльності суддів та функціонування судів" зобов´язано Кабінет Міністрів України забезпечити фінансування в повному обсязі видатків, передбачених Державним бюджетом України на 1999 рік на утримання судів усіх рівнів. Зазначені вимоги Кабінетом Міністрів України у 1999 році не виконано.

Переліком захищених статей видатків з Державного бюджету України на 1999 рік передбачено в повному обсязі фінансування "трансферти населенню, пов´язані з спеціальним захистом та соціальним забезпеченням". Разом з тим, в порушення вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 1999 рік", трансфертні витрати у 1999 році профінансовано по обласних судах на 84,9 відсотка або недодано 304 тис. грн., районних судах на 61,3 відсотка недодано 1315,6 тис. грн. і військових судах на 90 відсотків і недодано 3,6 тис. грн., а фінансування інших видаткових статей здійснювалося на рівні, що не забезпечує реальну потребу для роботи судів, тобто за залишковим принципом.

Крім того, перевіркою встановлено, що Кабінет Міністрів України в порушення вимог ст.ст. 95, 130 Конституції України та ст. 19 Закону України "Про бюджетну систему України" своєю постановою від 24.11.97 № 1313 "Про затвердження Порядку одержання судами, органами юстиції та правоохоронними органами коштів на матеріально-технічне забезпечення з бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів" затвердив Порядок одержання судами, органами юстиції та правоохоронними органами коштів на матеріально-технічне забезпечення з бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Цей порядок передбачає, що суди, у разі можливості одержання коштів на матеріально-технічне забезпечення з цих джерел, повинні подавати відповідним адміністраціям або виконавчим органам рад конкретні розрахунки видатків на зазначені потреби. У той же час, однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів. Важливим механізмом забезпечення такої гарантії є встановлений частиною першою статті 130 Конституції України обов´язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів шляхом окремого визначення у Державному бюджеті України видатків на утримання судів.

Фінансування з місцевих бюджетів по суті є формою фінансового впливу на суддів, що ставить під сумнів гарантовану Конституцією України незалежність судової влади, а отже і конституційне право людини та громадянина на судовий захист, оскільки реалізація конституційних положень про гарантії судового захисту прав і свобод людини та громадянина пов´язана із створенням незалежних умов для діяльності судів.


Фінансування обласних, Міжобласного, в Автономній Республіці Крим
та містах Києві і Севастополі судів

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 1999 рік" лімітною довідкою Мінфіну від 14.01.99 № 16-204/4 про витрати з бюджету на фінансування судів виділено асигнувань з бюджету у сумі 18070,0 тис. грн., з них: поточні видатки 16770,0 тис. грн. (оплата праці 8253,5 тис. грн., нарахування на заробітну плату 3095,1 тис. грн., оплата послуг з утримання бюджетних установ та оплата комунальних послуг і енергоносіїв 2988,0 тис. грн.) і капітальні видатки 1300 тис. гривень.

Судами на 1999 рік видатки обраховані у сумі 26829,79 тис. грн., але вони були затверджені лише у сумі 18070,0 тис. грн., що становить 67,4 відсотка від обрахованих.

Видатки обласних судів у 1999 році профінансовано в сумі 14204,9 тис. грн., що склало 78,6 відсотка від затверджених кошторисом. На 100 відсотків профінансовано тільки видатки на оплату праці, нарахування на заробітну плату, відрядження та субсидії і поточні трансфертні виплати. У той же час, капітальні видатки профінансовано на 3,7 відсотка, оплату послуг з утримання бюджетних установ на 49,8 відсотка, а оплату комунальних послуг та енергоносіїв на 22,6 відсотка.

За лімітною довідкою про витрати із бюджету на 1999 рік (як і на 1998 рік) кошти на утримання легкового автотранспорту не передбачалися, разом з тим, штатними розписами в більшості обласних судів передбачені посади водіїв.

Тільки в Міжобласному суді при штатній чисельності 36 одиниць передбачено три посади водіїв.

Згідно зі ст. 130 Конституції України держава повинна забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Відповідно до Законів України "Про Державний бюджет України на 1999 рік", ст. 19 "Про судоустрій" визначено порядок матеріально-технічного забезпечення судів, через Мін´юст. Це повинно забезпечувати виконання принципів незалежності і підкоряння суду та суддів лише закону.

Однак, як встановлено в ході перевірки, Київський обласний суд має свою відокремлену бухгалтерію з трьох працівників, на утримання яких (оплата праці, нарахування на заробітну плату) за 1999 рік витрачено 12,3 тис. грн. бюджетних коштів, до її функцій входить бухгалтерське обслуговування його апарату. Відповідальним за стан фінансової та господарської діяльності, крім головного бухгалтера, є також голова обласного суду. Чинне законодавство, зокрема, ст. 37 Закону України "Про судоустрій", не передбачає таких повноважень для голови обласного суду. Аналогічна ситуація в інших обласних судах України.

Невиконання вимог зазначеного чинного законодавства збільшує видаткову частину державного бюджету, оскільки бюджетні кошти використовуються на утримання облікового апарату у всіх обласних та прирівняних до них судів в Україні. Розрахунково витрати на утримання облікового апарату обласних судів тільки на заробітну плату з нарахуваннями складають близько 250 тис. гривень на рік.


Фінансування районних судів

Перевірка свідчить про вкрай незадовільний стан фінансування районних (міських) судів. З передбачених у Державному бюджеті України на їх утримання 63820,0 тис. грн. фактично профінансовано 44402,6 тис. грн., або 69,5 відсотка, що значно менше ніж у 1998 році (87,5 відс.). Якщо видатки на оплату праці профінансовані на 98,2 відсотка, то видатки на оплату послуг з утримання бюджетних установ та оплату комунальних послуг профінансовані лише на 27,6 відсотка.

Такий стан фінансування призвів до утворення кредиторської заборгованості, яка має тенденцію до зростання і по окремих областях досягла значних обсягів.

Так, по районних (міських) судах Київської області кредиторська заборгованість постачальникам станом на 1 січня 2000 року складає 686,1 тис. грн., у тому числі, за комунальні послуги та енергоносії 497,0 тис. гривень. З початку 1999 року кредиторська заборгованість зросла на 246,4 тис. грн., у тому числі, за комунальні послуги з 276,0 до 492,0 тис. гривень. Майже вся сума кредиторської заборгованості (604,0 тис. грн.) прострочена і вона складає 70,4 відсотка від суми коштів, передбачених на ці цілі в кошторисі, або 257 відсотків від суми фактично профінансованих у 1999 році видатків (крім оплати праці).


Фінансування військових судів

Матеріально-технічне забезпечення військових судів регіонів і Військово-Морських Сил, згідно із Законом України "Про судоустрій", організує Міністерство юстиції України. Згідно з цим Законом (ст.ст. 38-10) фінансування, матеріально-технічне постачання, забезпечення транспортом, засобами зв´язку, зберігання архівних матеріалів військових судів покладено на відповідні установи Міністерства оборони України за рахунок, відповідно, Міністерства юстиції України і Верховного Суду України з коштів державного бюджету, які спеціально виділяються на утримання військових судів .

На 1999 рік Законом України "Про Державний бюджет України на 1999 рік" видатки по коду 020007 "Військові суди" визначені в сумі 3970,0 тис. гривень. Розрахунки видатків по окремих категоріях витрат і штатні розписи з цих питань відсутні.

Фактично Міністерством фінансів у 1999 році видатки на утримання військових судів профінансовано у сумі 2594,4 тис. грн., що становить 65,3 відсотка до затвердженої суми. По статтях "Оплата праці" та "Нарахування на заробітну плату" фінансування здійснено на 100 відсотків. Бухгалтерська звітність по військових судах відсутня. Цей факт свідчить про те, що Міністерство юстиції не здійснює контролю за фактичним виконанням кошторису.

Крім того, Мін´юст, в порушення вимог Положення про Міністерство юстиції України, згідно з яким йому не надано право засновувати або створювати госпрозрахункові підприємства та отримувати від них частину доходів, створило ДП "Інформаційний центр", СДП "Укрспец´юст" і Головне державне об´єднання правової інформації та пропаганди правових знань. Це призвело до зменшення надходжень до державного бюджету та при його дефіциті дало змогу Міністерству одержувати від підприємств додаткові кошти, які використовувалися безконтрольно.

Створені при Мін´юсті зазначені підприємства фактично виконують його функціональні обов`язки, передбачені положеннями про Міністерство юстиції України та його департаменти і управління.


Висновки

1. Діюча система та стан фінансування Головдержказначейством судових органів через Міністерство юстиції не забезпечує гарантованих конституційних прав (ст. 130 Конституції України) судів і суддів щодо створення належних умов для їх функціонування, внаслідок чого ставиться під сумнів гарантований Конституцією України принцип незалежності судової влади.

Про це свідчать наступні факти:

  • Кабінет Міністрів України, в порушення вимог ст. 130 Конституції України та постанови Верховної Ради України від 28.04.92 № 2296-ХІІ "Про Концепцію судово-правової реформи в Україні", постановою від 22.03.99 № 432 "Про обмеження видатків Державного бюджету України на 1999 рік", обмежив видатки Державного бюджету України на 1999 рік на утримання судових органів. Рішенням Конституційного Суду України від 24.06.99 обмеження видатків на утримання судових органів було визнано неконституційним. Кабінет Міністрів України обмеження асигнувань на утримання судових органів зняв постановою від 23.10.99 № 1970, а не в місячний строк, як це визначено рішенням Конституційного Суду України. Отже, рішення Конституційного Суду України в період з 24.06.99 по 23.10.99 Кабінетом Міністрів України фактично не виконувалося;

  • лишилася невиконаною Кабінетом Міністрів України вимога Указу Президента України від 15.12.99 № 1564/99 щодо забезпечення фінансування в повному обсязі видатків на утримання судів усіх рівнів, передбачених Державним бюджетом України на 1999 рік;

  • в результаті невиконання Міністерством фінансів вимог ст. 19 Закону України "Про Державний бюджет України на 1999 рік" обласним, районним (міським) і військовим судам захищену статтю "трансферти населенню, пов´язані з соціальним захистом та соціальним забезпеченням" недофінансовано у 1999 році на суму 1623,2 тис. гривень;

  • Кабінет Міністрів України постановою від 24.11.97 № 1313 затвердив Порядок одержання судами, органами юстиції та правоохоронними органами коштів на матеріально-технічне забезпечення з бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, внаслідок чого поставив суди у залежність від місцевих адміністрацій або виконавчих органів рад (фінансування з місцевих бюджетів по суті є формою фінансового впливу на суддів), чим порушив вимоги ст. ст. 95, 130 Конституції України та ст. 19 Закону України "Про бюджетну систему України";

  • безпосереднє одержання бюджетних коштів обласними судами на своє утримання обумовило введення до їх штатного розпису спеціалістів з бухгалтерського обліку та інших, що призвело до неефективного використання бюджетних коштів судовими органами. Розрахунково річні витрати на утримання облікового апарату обласних судів тільки на заробітну плату з нарахуваннями складають 250 тис. гривень. Чинне законодавство також, зокрема, ст. 37 Закону України "Про судоустрій", не передбачає повноважень для голів обласних судів бути відповідальними за стан фінансової та господарської діяльності.

Разом з тим, слід наголосити, що без значних змін у чинному законодавстві щодо порядку розгляду проблем, пов´язаних з видатками з державного бюджету, трансформувати діючу систему фінансування судових органів неможливо без вирішення таких питань:

  • відповідно до ст. 116 Конституції України розроблення проекту закону про Державний бюджет України і забезпечення його виконання здійснюється Кабінетом Міністрів України, а тому головні розпорядники коштів не можуть за власною ініціативою подавати звернення щодо видатків з державного бюджету до Верховної Ради України та її комітетів;

  • фінансування судових органів через Мін´юст передбачено його Положенням, яке затверджене Указом Президента України від 30.12.97 № 1396/97 та Законом України "Про судоустрій";

  • Кабінетом Міністрів України, згідно з вимогами ст. 116 Конституції України, прийнято відповідні постанови від 10.03.99 № 344 та від 09.01.2000 № 17, якими затверджено Положення про порядок подання органами виконавчої влади, установами і організаціями пропозицій щодо розгляду питань, пов´язаних з видатками з державного бюджету та Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ і організацій.

2. Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів та Міністерство юстиції України не забезпечили прозорості та ефективності використання бюджетних та позабюджетних коштів, порушили вимоги Конституції України, Закону України "Про Державний бюджет України на 1999 рік", Указів Президента України від 21.01.98 № 41/98 "Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі", від 28.02.97 № 187/97 "Про заходи щодо забезпечення наповнення державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни" та інших законодавчих і нормативно-правових актів, що призвело до втрат та незаконних витрат фінансових ресурсів, а саме:

  • Міністерство юстиції України при складанні, розгляді та затвердженні кошторисів доходів і видатків підвідомчих установ (управлінь юстиції, обласних судів, районних (міських), військових судів) не дотримувалося вимог Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації. Зокрема, по багатьох установах відсутні розрахунки формування обсягів витрат за їх категоріями. Це призвело до невиконання вимог Законів України "Про Державний бюджет України на 1999 рік", "Про судоустрій" та Положення про Міністерство юстиції України, внаслідок чого поза контролем Мін´юсту залишився процес формування кошторисів та використання бюджетних коштів управліннями юстиції та судами;

  • Міністерство фінансів безпідставно дозволило, а Головдержказначейством у 1999 році незаконно оплачено витрати на утримання центрального апарату Мін´юсту за рахунок позабюджетних коштів у сумі 2175,3 тис. гривень. Чинним законодавством проведення таких витрат на утримання центрального апарату за рахунок позабюджетних коштів не передбачено. Аналогічно Головдержказначейством незаконно профінансовані витрати на прийом іноземних делегацій у сумі 76,9 тис. гривень.;

  • внаслідок відсутності в Розподілі видатків Державного бюджету України по головних розпорядниках коштів фіксованої суми по коду 010203 на утримання центрального апарату Мін´юсту, стало можливим протягом 1999 року незаконне збільшення Мін´юстом на 100 тис. гривень бюджетного фінансування видатків центрального апарату за рахунок інших підвідомчих органів виконавчої влади;

  • в умовах проведення адміністративної реформи Кабінетом Міністрів України не вживається відповідних заходів, передбачених ст. 2 Концепції Адміністративної реформи в Україні, щодо вирішення питань про доцільність міністерствам і відомствам, які утримуються за рахунок державного бюджету, мати підпорядковані (відомчі) підприємства;

  • Кабінетом Міністрів України не виконано вимоги глави ІІ Закону України "Про виконавче провадження" щодо внесення на розгляд Верховної Ради України змін до чинного законодавства з метою приведення його у відповідність з цим Законом, внаслідок чого порушено вимоги ст. 95 Конституції України, ст.ст. 19, 23 Закону України "Про бюджетну систему України" та ст. 18 Закону України "Про державну виконавчу службу";

  • одержання органами юстиції, що утримуються за рахунок державного бюджету, в порушення ст. 95 Конституції України та чинного законодавства значних коштів за надання додаткових платних послуг та з інших позабюджетних джерел, поставило їх у привілейоване становище порівняно з іншими органами виконавчої влади і судами, призвело до надмірного фінансування витрат на їх діяльність та неефективного, безконтрольного використання позабюджетних коштів.

За матеріалами звіту Рахунковою палатою надіслано інформацію
Прем´єр-міністру України з пропозиціями:

  • внести до Верховної Ради України відповідні пропозиції щодо змін до чинного законодавства про подання, складання, розгляд, затвердження кошторисів доходів і видатків судової влади та запровадити систему фінансування витрат на утримання судів, незалежну від стану отримання доходів або коштів для фінансування дефіциту Державного бюджету України;

  • упорядкувати розподіл і витрачання коштів, які надходять від юридичних і фізичних осіб за надані їм платні послуги підприємствами, установами і організаціями, що входять до сфери управління Міністерства юстиції України;

  • вилучити у Міністерства юстиції України залишки коштів, які перераховані на його рахунок внаслідок часткового невиконання вимоги глави ІІ Закону України "Про виконавче провадження" щодо повного перерахування до державного бюджету коштів виконавчого збору;

  • доручити Міністерству фінансів проаналізувати стан кредиторської заборгованості судів за надані їм послуги та виконані роботи і вжити відповідні заходи щодо оплати цих боргів та забезпечення бюджетного фінансування, як цього вимагає ст. 130 Конституції України, та Указ Президента України від 15.12.99 № 1564/99;

  • доручити Міністерству фінансів провести службове розслідування щодо незаконного перерахування Головдержказначейством бюджетних коштів на проведені Мін´юстом витрати на прийом іноземних делегацій у сумі 76,9 тис. гривень;

  • розглянути питання щодо доцільності діяльності підпорядкованих госпрозрахункових структур: ДП "Інформаційний центр", СДП "Укрспец´юст", Головного державного об´єднання правової інформації та пропаганди правових знань, які фактично виконують функції Мін´юсту.

 

Міністру юстиції України надіслано Висновок Колегії Рахункової палати, в якому викладено результати проведених перевірок і пропозиції щодо усунення виявлених недоліків та притягнення до відповідальності винних посадових осіб, а саме:

  • забезпечити прозорість та ефективність витрачання бюджетних коштів відповідно до ст. 19 Закону України "Про судоустрій" , дотримання вимог Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації, встановити належний контроль за формуванням кошторису та використанням бюджетних коштів управліннями юстиції та судами;

  • з урахуванням п. 2 розділу 2 Концепції Адміністративної реформи в Україні розглянути питання щодо доцільності існування підпорядкованих міністерству госпрозрахункових структур: ДП "Інформаційний центр", СДП "Укрспец´юст", Головного державного об´єднання правової інформації та пропаганди правових знань, які фактично виконують функції Мін´юсту органа виконавчої влади;

  • вжити заходів щодо усунення встановлених порушень чинного законодавства при використанні бюджетних та позабюджетних коштів.

Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України