21 травня 2022    
Пошук
Головна » Архів » Бюлетені » 2004 рік
22.09.2004

Про результати перевірки
використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству охорони здоров'я України на забезпечення медичних заходів Державної програми "Онкологія"

 

Київ 2004

Члени Колегії Рахункової палати України:

Симоненко В.К.

Голова Рахункової палати

Першин В.Л.

Перший заступник Голови Рахункової палати

Мельничук В.Г.

заступник Голови Рахункової палати

Хропатий Б.Ф.

Секретар Рахункової палати

Вітковська Л.В.

директор департаменту контролю видатків на державне управління

Головань М.М.

директор зведеного департаменту контролю та аналізу бюджетів України

Зіпір А.П.

директор департаменту контролю видатків на промисловість та енергетику

Іваненко Ю.В.

директор департаменту контролю державного боргу та діяльності банківських установ

Невідомий В.І.

директор департаменту контролю видатків на судову владу, оборону, правоохоронну діяльність та безпеку держави

Огородник В.С.

директор департаменту контролю видатків на АПК та виробничу інфраструктуру

Пилипенко В.П.

директор департаменту контролю за дотриманням законодавства з питань бюджету

Фліссак Я.А.

директор департаменту контролю видатків на соціальну сферу та науку

Про результати перевірки використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству охорони здоров'я України на забезпечення медичних заходів Державної програми "Онкологія" / Підготовлено департаментом контролю видатків на соціальну сферу та науку і затверджено постановою Колегії Рахункової палати від 08.07.2004 № 14-1 / - Київ: Рахункова палата України, 2004. - Випуск 14.


© Рахункова палата України.
Матеріал офіційний.
При використанні посилання на Рахункову палату обов'язкове.


Зміст

Вступ

Нормативно-правове забезпечення Державної  програми "Онкологія"

Перевірка і аналіз стану виконання Державної програми "Онкологія" на 2002-2006 роки та ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на її реалізацію

1. Первинна профілактика онкопатології

2. Вторинна профілактика та рання діагностика онкопатології

3. Діагностика онкопатології

4. Лікування онкопатології

5. Організація онкологічної допомоги та інформаційно-аналітичне забезпечення

6. Наукове забезпечення Програми

7. Підвищення кваліфікації лікарів з питань онкології в закладах післядипломної освіти

8. Санітарно-просвітницька робота

9. Міжнародне співробітництво

Аналіз планування та стану фінансування  з Державного бюджету України видатків, передбачених Міністерству охорони здоров'я на забезпечення медичних заходів Державної програми "Онкологія"

Формування, розміщення та контроль з боку Міністерства охорони здоров'я України за виконанням державного замовлення на забезпечення медичних заходів Державної програми "Онкологія"

Використання Міністерством охорони здоров'я України коштів державного бюджету, виділених на забезпечення медичних заходів Державної програми "Онкологія"

Висновки


Вступ

Боротьба із злоякісними новоутвореннями є однією з найважливіших проблем охорони здоров'я України, актуальність якої визначається постійним зростанням ураження населення раком, труднощами своєчасної діагностики, високою вартістю і складністю лікування, значним рівнем інвалідизації і летальності хворих.

Злоякісні новоутворення зумовлюють 15 відс. усіх випадків смерті і 25 відс. інвалідизації населення, поступаючись лише хворобам серцево-судинної системи. Станом на 01.01.2002 на обліку в онкологічних закладах України перебувало 781,3 тис. осіб, на 01.01.2003 - 798,8 тис. осіб, на 01.01.2004 - 818 тис. осіб.

Щорічно кількість онкологічних хворих, які вперше взяті на облік, становить понад 155 тис. осіб. Кожного року через злоякісні пухлини помирає близько 100 тис. мешканців України. Близько 35 відс. померлих - особи працездатного віку.

У порівнянні з 1990 роком кількість онкологічних хворих, які перебували на обліку в онкологічних закладах України зросла у 2001 році на 73 тис. осіб, у 2002 році на 90,5 тис. осіб, у 2003 році на 109,8 тис. осіб. Внаслідок низької активності виявлення онкологічної патології на професійних оглядах, питома вага хворих із занедбаними стадіями хвороби в Україні коливається від 35 до 80 відс. залежно від локалізації пухлини.

Спеціалізовану допомогу хворим на злоякісні новоутворення надають спеціалізовані заклади різного рівня та функціонального призначення, у тому числі: 45 місцевих онкологічних диспансерів; Київська міська онкологічна лікарня; 728 онкологічних відділень та кабінетів у багатопрофільних лікарнях, підпорядкованих Академії медичних наук України та місцевим органам виконавчої влади.

Сталій тенденції до зростання захворюваності та смертності від онкологічних захворювань сприяє радіаційне забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та найбільше на території колишнього Радянського Союзу техногенне навантаження екологічно шкідливих виробництв.


Нормативно-правове забезпечення Державної програми "Онкологія"

Згідно з Конституцією України охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного й доступного для всіх громадян медичного обслуговування.

Законом України "Про лікарські засоби" (стаття 3) визначено, що з метою реалізації права громадян України на охорону здоров'я держава забезпечує доступність найнеобхідніших лікарських засобів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 955 затверджена Програма надання громадянам гарантованої державної безоплатної медичної допомоги, якою визначено, що безоплатна медична допомога надається методами діагностики та лікування відповідно до стандартів, включаючи лікарські засоби.

Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (стаття 2) передбачено, що з метою визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, встановлених Конституцією України, визначення і обґрунтування розмірів видатків Державного бюджету України та місцевих бюджетів, соціальних фондів на соціальний захист і забезпечення населення та утримання соціальної сфери, встановлюються державні соціальні стандарти і нормативи.

Для забезпечення мінімального гарантованого рівня спеціалізованої медичної допомоги хворим на злоякісні новоутворення Міністерством охорони здоров'я України (наказ від 27.07.98 № 226) затверджені:

- тимчасові галузеві уніфіковані стандарти медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в лікувально-профілактичних закладах України;

- тимчасові стандарти обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критерії якості лікування дітей і методичні рекомендації щодо їх використання.

Цими стандартами визначено перелік лікарських засобів, які використовують для лікування хворих на злоякісні новоутворення дозволеними до застосування в Україні методами лікування.

Зазначеним наказом було доручено Міністерству охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій забезпечити впровадження в діяльність закладів охорони здоров'я Тимчасових галузевих стандартів та щорічно надавати пропозиції для внесення змін і доповнень.

У той же час, за поданням Міністерства, Кабінет Міністрів України постановою від 16.11.2001 № 1482 затвердив Національний перелік основних (життєво необхідних) лікарських засобів і виробів медичного призначення, який, в частині лікарських засобів для лікування онкологічних хворих, значно перевищує перелік, визначений Тимчасовими галузевими уніфікованими стандартами. Однак протягом останніх п'яти років зміни до переліку лікарських засобів для лікування хворих на злоякісні новоутворення, визначених цими стандартами, Міністерством охорони здоров'я не вносились.

Таким чином, Міністерство охорони здоров'я України зволікало з внесенням необхідних змін до вищеназваних стандартів, що не давало можливості закладам охорони здоров'я своєчасно та ефективно застосовувати прогресивні методи лікування з використанням нових лікарських засобів, зокрема, при лікуванні хворих на злоякісні новоутворення.

З метою підвищення ефективності профілактики захворювань, забезпечення раннього виявлення та лікування онкологічних хворих і поліпшення якості їх життя Кабінет Міністрів України постановою від 29.03.2002 № 392 затвердив Державну програму "Онкологія" на 2002-2006 роки, спрямовану на реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я щодо задоволення потреб населення спеціалізованою онкологічною допомогою.

Постановами Верховної Ради України про Основні напрями бюджетної політики на 2002 та 2003 роки Кабінету Міністрів України доручалося, при підготовці проектів законів про Державний бюджет України на відповідні роки, передбачити у повному обсязі фінансування Програми щодо забезпечення лікування онкологічних хворих.


Перевірка і аналіз стану виконання Державної програми "Онкологія"
на 2002-2006 роки та ефективності використання бюджетних коштів,
спрямованих на її реалізацію

Державна програма "Онкологія" містить дев'ять розділів (34 заходи): первинна профілактика онкопатології; вторинна профілактика та рання діагностика онкопатології; діагностика онкопатології; лікування онкопатології; організація онкологічної допомоги та інформаційно-аналітичне забезпечення; наукове забезпечення Програми; підготовка кадрів; санітарно-просвітницька робота; міжнародне співробітництво.

Відповідальними за реалізацію названих заходів визначені: Міністерство охорони здоров'я України; Академія медичних наук України; Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

На виконання Державної програми "Онкологія" у законах про Державний бюджет України на 2002-2003 роки було затверджено бюджетні програми: "Централізовані заходи з лікування онкологічних хворих" і "Забезпечення медичних заходів Державної програми "Онкологія" у загальній сумі майже 114,7 млн. гривень. За рахунок цих коштів передбачалась закупівля лікарських засобів та високовартісного медичного обладнання.

На виконання Державної програми "Онкологія" у 2002-2003 роках державними регіональними адміністраціями були розроблені та затверджені регіональні програми та заходи, спрямовані на їх реалізацію. Проте видатки у місцевих бюджетах на виконання зазначених програм у 2002 році затвердили лише 14 областей та міста Київ і Севастополь у загальній сумі 25,9 млн. грн.; у 2003 році - 19 областей та міста Київ і Севастополь у загальній сумі майже 29 млн. гривень.

Фактично на виконання регіональних програм з місцевих бюджетів у 2002 році надійшло всього 23,2 млн. грн. (89,6 відс.), у 2003 - 27,5 млн. грн. (94,8 відсотка). З них на придбання онкопрепаратів у 2002 році було використано 4,1 млн. грн. (17,6 відс.), на придбання медичного обладнання - 1,9 млн. грн. (8,1 відсотка). У 2003 році на цю мету було використано 3,8 млн. грн. (13,8 відс.) та 4,9 млн. грн. (17,8 відс.) відповідно.

Аудиторами Рахункової палати встановлено, що, за відсутності контролю з боку Міністерства охорони здоров'я України, заходи, передбачені Державною програмою "Онкологія", виконувались недостатньо - не всіма визначеними Програмою виконавцями і не в повному обсязі, у тому числі за розділами:

1. Первинна профілактика онкопатології

Не виконані заходи ділом щодо створення протягом 2002-2003 років Національного кадастру канцерогенно небезпечних підприємств, технологічних процесів та видів діяльності людини, які призводять до забруднення довкілля канцерогенними речовинами (Інститут гігієни та медичної екології АМН України)1.

1 Інститутом були підготовлені тільки проекти гігієнічного нормативу "Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини" та методичних вказівок "Організація і проведення санітарно-гігієнічної паспортизації канцерогенно небезпечних виробництв", які є тільки підґрунтям для створення Національного кадастру.

Через відсутність спеціального обладнання в Україні зовсім не здійснюються спостереження за наявністю в довкіллі та на виробництві високоактивних канцерогенних речовин: діоксану, біфенілу, азбесту тощо. Не в повному обсязі здійснювався постійний моніторинг вмісту радіонуклідів у питній воді, продуктах харчування, будівельних матеріалах тощо2. Для задовільного забезпечення первинної профілактики онкопатології (придбання спеціального обладнання для відбору проб, матеріалів та розробки стандартів канцерогенних сполук) необхідно здійснити витрати у сумі 2,7 млн. гривень. Однак протягом 2002-2003 років кошти на цю мету у державному бюджеті не передбачались.

2Фактично, у 2002-2003 роках моніторинг в Україні проводиться за такими напрямами: вимірювання радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 у продуктах харчування, вироблених на територіях "чорнобильського" походження (Інститут гігієни та медичної екології); дослідження вмісту радіоактивних речовин у джерелах водопостачання, у продовольчій сировині і продуктах харчування та дослідження іонізуючих випромінювань радіологічними методами на радіологічних об'єктах (підрозділи санітарно-епідемічної служби).

Крім того, залишковий ресурс експлуатації радіологічної апаратури та спеціального обладнання (випуску 1986-1990 років) санітарно-епідемічної служби майже вичерпано. Необхідні для оснащення радіологічних лабораторій санітарно-епідемічної служби апаратурою та обладнанням витрати у сумі 6,6 млн. грн. в державному бюджеті також не передбачались.

За відсутності спеціальної радіологічної апаратури для дослідження продуктів харчування, лікарської сировини, питної води у 2002-2003 роках Луганською, Тернопільською, Харківською та Херсонською обласними санепідемстанціями за рахунок коштів спеціального фонду (згідно з кошторисом) було придбано 14 легкових автомобілів і запчастин до них на суму 0,5 млн. грн. та оргтехніку на суму понад 0,1 млн. гривень. Здійснення зазначених видатків не відповідає вимогам Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, яким визначено, що видатки спеціального фонду кошторису, за рахунок власних надходжень, плануються на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Таким чином, Міністерство охорони здоров'я затверджувало кошториси з бюджетними призначеннями зазначеним обласним санепідстанціям на придбання легкових автомобілів та оргтехніки, тоді як заходи, пов'язані з виконанням основних функцій, не були забезпечені видатками загального фонду, що призвело до використання Міністерством коштів державного бюджету у загальній сумі понад
0,6 млн. грн. із бюджетним правопорушенням.

2. Вторинна профілактика та рання діагностика онкопатології

Лише у 13 областях та місті Києві за 2002-2003 роки було виконано передбачене запровадження регулярних обстежень та оздоровлення хворих на передракову патологію з метою профілактики і раннього виявлення онкопатології. У 6 областях фахівці онкологічних закладів залучались до проведення аналізу ефективності та поточної корекції заходів з диспансеризації хворих на передракову патологію.

На час перевірки у 4 областях та м. Севастополі не було забезпечено запровадження скринінгових програм щодо раннього виявлення передпухлинних захворювань та злоякісних новоутворень зовнішньої локалізації. Тільки у 14 областях та м. Києві здійснювалось матеріально-технічне оснащення і підготовка кадрів на базі онкологічних диспансерів для функціонування мамологічних кабінетів.

Лише у 15 областях за період 2002-2003 років фахівців науково-дослідних інститутів, навчальних закладів, обласних онкологічних закладів було залучено до підвищення рівня онкологічної грамотності.

3. Діагностика онкопатології

Вкрай негативною є тенденція щодо виявлення онкозахворювань на пізніх стадіях хвороби. Протягом 2002-2003 років лише у 10 областях були виконані заходи, передбачені у розділі Програми, а саме, дотримання стандартів діагностики онкопатології в закладах первинної медико-санітарної допомоги населенню.

Міністерство охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, обласні та міські держадміністрації усіх регіонів України у 2002-2003 роках не забезпечили широке запровадження ефективних методів і засобів своєчасної діагностики онкопатології. Лише у 4 областях проводилась експертна оцінка якості діагностики онкопатології на всіх рівнях надання медичної допомоги населенню.

4. Лікування онкопатології

У 17 областях та м. Севастополі були виконані заходи, передбачені у розділі щодо централізованої закупівлі за кошти державного бюджету онкопрепаратів і високовартісного медичного обладнання України та заходи з лікування онкопатології за участю державних адміністрацій.

Тільки у 8 областях забезпечувалось дотримання стандартів лікування онкологічних хворих; експертна оцінка якості лікування та медичної реабілітації онкологічних хворих у перевіреному періоді здійснювалась лише у 4 областях України. Протягом 2002-2003 лише у 5 областях та м. Києві в стаціонарах онкологічних диспансерів було введено, передбачену Програмою, посаду лікаря-психотерапевта.

5. Організація онкологічної допомоги та інформаційно-аналітичне забезпечення

За період, що перевірявся, лише у 4 областях України і м. Києві була створена мережа хоспісів1 та інших закладів для надання медичної допомоги хворим в термінальній стадії. Однак нормативно-правова база з цього питання була розроблена у 2002-2003 роках тільки Запорізькою облдержадміністрацією та держадміністраціями міст Києва та Севастополя.

1 Хоспіс - медичний заклад для догляду за смертельно хворими пацієнтами, що не мають надії на одужання.

У 3 областях було впроваджено інформаційні технології для отримання достовірної інформації про стан організації онкологічної допомоги хворим, передбачені Програмою. Постійний контроль за ефективністю інформатизації онкологічних закладів здійснювався тільки у 2 областях України.

Не виконувалось протягом 2002-2003 років положення Програми щодо приведення структури та обсягів ліжкового фонду регіональних онкологічних служб у відповідність з плановими нормативами. При визначеній Міністерством охорони здоров'я України потребі 123,3 ліжка на 1000 первинних хворих, фактична забезпеченість ліжками постійно скорочувалась і складала: у 2001 році - 75,9, у 2002 - 75,5 та у 2003 -  75,1 ліжка на 1000 осіб, які захворіли2.

2 Кількість ліжок для лікування онкохворих в Україні у 2001 році становила 11758, у 2002 році - 11726, у 2003 році - 11660 ліжок.

6. Наукове забезпечення Програми

На виконання заходів, передбачених у Програмі, Академією медичних наук України на 2003-2006 роки було затверджено виконання двох тем науково-дослідних робіт. Обсяги бюджетного фінансування на цю мету у 2003 році становили 0,1 млн. грн. і були профінансовані у повному обсязі1.

1 У сфері профілактики і лікування онкологічних захворювань Інститутом онкології за бюджетними програмами "Фундаментальні дослідження наукових установ" і "Прикладні наукові та науково-технічні розробки" у 2002-2003 роках було виконано 32 науково-дослідні роботи, на що використано 1,58 млн. грн. бюджетних коштів.

У той же час, Міністерством охорони здоров'я України та Академією медичних наук України не здійснювалось впровадження результатів науково-дослідних робіт у практику закладів охорони здоров'я, що призвело до неефективного використання коштів державного бюджету на здійснення Інститутом онкології АМН України прикладних науково-дослідних робіт у сумі 1,6 млн. гривень.

7. Підвищення кваліфікації лікарів з питань онкології в закладах післядипломної освіти

В 2002-2003 роках лише у 8 областях здійснювалось передбачене Програмою підвищення кваліфікації середнього медичного персоналу. Підвищення кваліфікації лікарів з питань онкології було забезпечено в закладах післядипломної освіти у 10 областях та Автономній Республіці Крим1.

1 Відповідно до Положення про порядок проведення атестації лікарів, особи, які не підтвердили звання лікаря-спеціаліста через п'ять років після отримання сертифікату втрачають право на проведення лікарської практики.

У Міністерстві охорони здоров'я відсутній Реєстр лікарів, які працюють у державних та комунальних закладах охорони здоров'я, з атестування на підтвердження звання лікаря-спеціаліста, що здійснюється на курсах підвищення кваліфікації кадрів. Внаслідок відсутності зазначеного Реєстру Міністерство не володіє інформацією щодо кількості лікарів-онкологів, які потребують підтвердження кваліфікації лікаря-спеціаліста.

8. Санітарно-просвітницька робота

Незадовільно виконувались заходи, передбачені у розділі Санітарно-просвітницька робота:

- лише 5 областей та Міністерство охорони здоров'я Автономної Республіки Крим сприяли широкому інформуванню населення з питань онкології через засоби масової інформації;

- 12 облдержадміністрацій забезпечували населення санітарно-просвітницькими матеріалами з питань профілактики і раннього виявлення раку та організації діяльності онкологічної служби;

- Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим та облдержадміністрацією Київської області було підготовлено видання інформаційно-просвітницьких матеріалів з питань профілактики раку, пропаганда здорового способу життя.

9. Міжнародне співробітництво

Облдержадміністрації 4 областей (Донецької, Тернопільської, Черкаської та Чернігівської), відповідно до вимог цього розділу, співпрацювали з міжнародними та іноземними державними науковими і громадськими організаціями та установами в галузі онкології. Лише 3 облдержадміністрації (Кіровоградська, Чернівецька та Чернігівська) сприяли участі фахівців онкологічних закладів у міжнародних науково-практичних заходах; 2 держадміністрації (Чернігівської області та м. Севастополя) сприяли вивченню новітніх технологій онкологічної допомоги; 2 облдержадміністрації (Кіровоградська та Чернігівська) забезпечували підтримку інформаційного обміну з фахових питань шляхом підключення онкологічних закладів до мережі Інтернет.

Міністерство охорони здоров'я та Академія медичних наук у 2002-2003 роках не здійснювали координацію робіт, пов'язаних з виконанням Державної програми "Онкологія", і не забезпечували її реалізацію. У ряді місцевих бюджетів не передбачалося і не здійснювалось фінансування відповідних регіональних програм та не здійснювалась реалізація заходів на виконання Державної програми "Онкологія".

Бюджетна програма "Забезпечення медичних заходів Державної програми "Онкологія" суттєво звужувала можливості реалізацію Державної програми "Онкологія" та не забезпечувала виконання всіх її заходів. Міністерством фінансів, Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерством охорони здоров'я Державна програма "Онкологія" виконувалась лише в частині закупівлі онкопрепаратів і високовартісного медичного обладнання.

Отже, затверджена Урядом Державна програма "Онкологія", в умовах, коли захворювання на онкопатологію є загальнодержавною соціальною проблемою майбутнього нації, передбачає розв'язання лише вузькогалузевих проблем.


Аналіз планування та стану фінансування
з Державного бюджету України видатків, передбачених Міністерству охорони здоров'я на забезпечення медичних заходів Державної програми "Онкологія"

Державною програмою "Онкологія" передбачалось забезпечення онкологічних закладів сучасним медичним обладнанням, хіміотерапевтичними препаратами та препаратами супроводу для лікування і реабілітації онкологічних хворих у кількості, що відповідає затвердженим стандартам діагностики та лікування.

Реалізація Державної програми "Онкологія" у 2002-2006 роках потребує витрат у загальному обсязі майже 863 млн. грн., у тому числі за рахунок коштів державного бюджету - 723,4 млн. грн. та коштів місцевих бюджетів - 139,6 млн. гривень. З них на придбання медичного обладнання передбачались видатки у сумі 287,4 млн. грн.: за рахунок коштів державного бюджету - 149,1 млн. грн., місцевих бюджетів - 138,3 млн. гривень.

Зокрема, за рахунок коштів державного бюджету було передбачено придбати 27 комп'ютерних томографів на загальну суму 89,1 млн. грн. та 20 апаратів для променевої терапії на суму 60 млн. грн., з них, у 2003 році - шість комп'ютерних томографів на суму 19,8 млн. грн. та п'ять апаратів для променевої терапії на 15,0 млн. гривень.

Крім того, за рахунок коштів державного бюджету передбачалось придбати лікарські засоби на загальну суму 574,3 млн. грн., з них, у 2002 та 2003 роках на суми по 114,7 млн. гривень.

Всього на реалізацію заходів Державної програми "Онкологія" у 2002 році Міністерством передбачалось спрямувати кошти державного бюджету у сумі 114,7 млн. грн., у 2003 році - 149,5 млн. гривень.

Консультативно-дорадчим органом Міністерства охорони здоров'я та АМН України, який координує заходи, передбачені Державною програмою "Онкологія", та контролює їх виконання, був визначений Єдиний координаційний центр.

Відповідно до бюджетних запитів на 2002-2003 роки основною метою виконання бюджетної програми "Централізовані заходи з лікування онкологічних хворих" було забезпечення онкологічної служби України необхідною кількістю хіміотерапевтичних препаратів згідно з Тимчасовими галузевими уніфікованими стандартами.

У відповідності з обґрунтуваннями Міністерства охорони здоров'я у 2002 році лікування хіміотерапевтичними препаратами потребувало 53,9 тис. онкохворих, мінімальна щорічна потреба в коштах для реалізації медико-технологічних стандартів лікування складала понад 300,0 млн. грн., у тому числі на лікування з використанням хіміотерапевтичних препаратів - майже 207,7 млн. гривень. Однак конкретного переліку лікарських засобів до розрахунків Міністерства не додавалось.

У той же час, відповідно до заявок облдержадміністрацій (без обґрунтованих розрахунків), наданих до Єдиного координаційного центру, станом на 01.01.2002 лікування хіміотерапевтичними препаратами потребувало 115,8 тис. осіб.

Таким чином, відсутність у Міністерстві охорони здоров'я обґрунтованої достовірної інформації щодо реальної потреби в 2002 році лікарських засобів для лікування онкохворих, відповідно до Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів, призвела до її довільного визначення.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2002 рік" Міністерству охорони здоров'я України - головному розпоряднику, за бюджетною програмою "Централізовані заходи з лікування онкологічних хворих" затверджені видатки загального фонду у сумі 114,7 млн. гривень. За вказаною бюджетною програмою Міністерством затверджено кошторис на 2002 рік у зазначеній сумі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" за бюджетною програмою "Забезпечення медичних заходів Державної програми "Онкологія" затверджені бюджетні призначення також у сумі 114,7 млн. грн.1, у тому числі: видатки на придбання лікарських засобів - 105,7 млн. грн.; видатки на придбання обладнання - 9,0 млн. гривень. За вказаною бюджетною програмою Міністерством затверджено відповідний кошторис у сумі 114,7 млн. гривень.

1 За розрахунками до Державної програми "Онкологія", на її виконання у 2003 році передбачено 185,1 млн. грн., із них: за рахунок коштів державного бюджету - 149,5 млн. грн.; місцевих бюджетів - 35,6 млн. гривень. За рахунок коштів державного бюджету планувалося придбання лікарських засобів на 114,7 млн. грн. та медобладнання на 34,8 млн. гривень.

В порушення Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, Міністерством охорони здоров'я до кошторисів на 2002 та 2003 роки включено видатки без економічно обґрунтованих розрахунків.

До зазначених кошторисів додавались переліки препаратів для лікування онкологічних хворих, рекомендованих Єдиним координаційним центром до закупівлі за кошти державного бюджету:

- у 2002 році до переліку включено 47 найменувань препаратів на 114,7 млн. гривень. З них лише 27 найменувань (на 59,9 млн. грн.), передбачених Тимчасовими галузевими уніфікованими стандартами, для забезпечення лікування онкопатології. Фактично було закуплено лікарських засобів майже на 27,0 млн. грн., із них, передбачених Тимчасовими галузевими уніфікованими стандартами, на 9,7 млн. гривень;

- у 2003 році до переліку включено 70 найменувань препаратів на 105,0 млн. гривень. З них лише 25 найменувань (на 42 млн. грн.), передбачених Тимчасовими галузевими уніфікованими стандартами, для забезпечення лікування онкопатології. Крім того, до переліку було включено 22 найменування онкопрепаратів понад фактично заявлену регіональними онкодиспансерами потребу на суму 18,1 млн. гривень. Фактично у 2003 році було закуплено лікарських засобів на 105,4 млн. грн., з них передбачених Тимчасовими галузевими уніфікованими стандартами - на 36,6 млн. гривень.

Тобто, дії Міністерства охорони здоров'я України, ще на стадії формування переліку лікарських засобів для централізованої закупівлі, не забезпечували у 2002-2003 роках надання онкохворим гарантованої державою безоплатної медичної допомоги у повному обсязі. При плануванні видатків державного бюджету на централізовану закупівлю онкопрепаратів Міністерство охорони здоров'я не враховувало реальної потреби в них закладів охорони здоров'я та вимог Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів, що надалі не давало змоги забезпечити надання хворим гарантованої державою медичної допомоги.

У той же час, бюджетні кошти в загальній сумі 86,1 млн. грн. або 65 відс. загального фінансування 2002-2003 років було використано на придбання онкопрепаратів, не включених до Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів.

Кабінетом Міністрів України у 2002 році не забезпечено виконання статті 26 Закону України "Про Державний бюджет України на 2002 рік" щодо проведення затверджених у державному бюджеті видатків у повному обсязі. Із загального фонду держбюджету на централізовані заходи з лікування онкологічних хворих було спрямовано 27 млн. грн. (23,5 відс. від затверджених бюджетних призначень), таку ж суму склали касові видатки, фактичні - 27,4 млн. гривень.

На виконання бюджетної програми "Забезпечення медичних заходів Державної програми "Онкологія" за 2003 рік кошти державного бюджету були спрямовані у повному обсязі і складали 114,7 млн. грн., касові видатки становили також 114,7 млн. грн., фактичні - 38,4 млн. гривень.


Формування, розміщення та контроль з боку Міністерства охорони здоров'я України за виконанням державного замовлення на забезпечення медичних заходів Державної програми "Онкологія"

У 2002 році, в порушення вимог постанови Верховної Ради України від 21.06.2001 № 25651, до державного замовлення на поставку продукції медичного та соціального призначення на 2002 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2002 № 261, не включені обсяги державного замовлення на придбання онкопрепаратів для забезпечення медичних заходів Державної програми "Онкологія".

1 Постанова Верховної Ради України "Про інформацію Кабінету Міністрів України про виконання статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" передбачала, що використання бюджетних коштів, виділених для фінансування видатків на закупівлю інсулінів для хворих на цукровий діабет та на забезпечення лікування онкологічних хворих та хворих на туберкульоз". Зазначеною постановою, зокрема, визначено, що при плануванні закупівель товарів для забезпечення державних потреб охорони здоров'я необхідно передбачати щорічно, починаючи з другого півріччя 2001 року, формування державних замовлень на поставки ліків для лікування онкологічних хворих суб'єктами господарської діяльності України на умовах державного контракту.

Отже, Міністерством охорони здоров'я України і Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України у 2002 році в рамках виконання Державної програми "Онкологія" не забезпечено формування державного замовлення на закупівлю препаратів для лікування онкологічних хворих у суб'єктів господарської діяльності України на умовах державного контракту.

На 2003 рік обсяги державного замовлення для забезпечення Державної програми "Онкологія" затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 829 у сумі 10,4 млн. гривень.

Централізовану закупівлю за дорученням Міністерства здійснювали підпорядковані йому: державне підприємство "Укрмедпостач" та державне українське об'єднання "Політехмед" за рахунок коштів державного бюджету в межах затверджених планів використання бюджетних коштів та відповідно до укладених ними угод з постачальниками. ДП "Укрмедпостач" і ДУО "Політехмед" безкоштовно передавало придбані лікарські засоби та медичне обладнання регіональним управлінням охорони здоров'я України.

Перевіркою встановлено, що передбачені обсяги закупівлі (6,9 млн. грн.) майже у 2 раза перевищували потребу в зазначених ліках, визначену у заявках регіональних онкодиспансерів, на загальну суму 3,5 млн. гривень.  Передбачалось закупити 220 тис. флаконів препарату "Доксорубіцин" при заявці 178,9 тис. флаконів; 3 тис. упаковок препарату "Бусульфан" при заявці 1,7 тис. флаконів; 13,5 тис. упаковок препарату "Інтерферон альфа-2б" при заявці 7,1 тис. упаковок; 5 тис. упаковок препарату "Меркаптопурин" при заявці 1,8 тис. упаковок та 650 тис. флаконів препарату "Циклофосфамід" при заявці 616,9 тис. флаконів.

Таким чином, онкопрепарати на загальну суму 3,5 млн. грн. включені Міністерством охорони здоров'я і Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції до державного замовлення на 2003 рік без наявності відповідних обґрунтувань, а кількість окремих онко­препаратів перевищувала заявлену потребу онкодиспансерів у 14 разів.

У 2003 році формування державного замовлення здійснювалося без урахування можливостей вітчизняних виробників та всього спектру ліків для онкологічних хворих, що виробляються в Україні. Крім того, в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2001 № 1482, Міністерством охорони здоров'я не запроваджено та не здійснювався моніторинг цін виробників і постачальників на основні (життєво необхідні) лікарські засоби та вироби медичного призначення вітчизняного й іноземного виробництва, митної вартості зазначених засобів і виробів. Відсутність зазначеного моніторингу створювала сприятливе середовище для фінансових зловживань у сфері закупівлі лікарських засобів за державні кошти.

Перевіркою також встановлено, що у тендерах не приймали участі вітчизняні виробники ліків, а бюджетні кошти витрачались на закупівлю високовартісних імпортних медикаментів. Так, Міністерством охорони здоров'я у 2002-2003 роках закуплено у комерційних структур 133 найменування зарубіжних онкопрепаратів, тоді як вітчизняними виробниками виготовлялись 14 аналогічних препаратів за виданими Міністерством ліцензіями.

Наприклад, у 2002-2003 роках у ТОВ "Людмила-Фарм" та ТОВ "Бізнес Центр Фармація" було закуплено препарат "Інтерферон альфа-2б" імпортного виробництва в кількості 10 854 флакони на загальну суму 1,7 млн. гривень. У той же час, аналог препарату виготовляється вітчизняним ЗАТ "Біофарма" (м. Київ), а вартість відповідної кількості препарату, виробленого цим підприємством становила б близько 0,5 млн. гривень. Тобто, на закупівлю вказаного імпортного препарату витрачено на 1,2 млн. грн. (або в 3,4 раза) більше коштів, ніж при закупівлі його аналогу у вітчизняного виробника.

Крім того, вартість препарату "Інтерферон альфа-2б" (1,9 млн. грн.), виробництва вітчизняних підприємств, закупленого у посередника - ТОВ "Л-Контракт" перевищила вартість за умови закупівлі його безпосередньо у виробника майже на 0,2 млн. гривень.

Препарат "Імуноглобулін" (виробництва швейцарських фірм "Новартіс Фарма" та "Біоплазма") закуплено у ТОВ "Аптека Біокон" у кількості 380 флаконів на суму 0,4 млн. грн., тоді як відповідний препарат виробництва ЗАТ "Біофарма" обійшовся б державному бюджету на 0,3 млн. грн. (у 3,5 раза) дешевше.

Таким чином, внаслідок відсутності у Міністерстві охорони здоров'я моніторингу цін на основні (життєво необхідні) лікарські засоби і вироби медичного призначення вітчизняного та іноземного виробництва, митної вартості зазначених лікарських засобів, відповідних обґрунтувань потреби онкопрепаратів при формуванні державного замовлення, кошти державного бюджету у загальній сумі 2,1 млн. грн. використані неефективно.

Міністерство охорони здоров'я визначило ДП "Укрмедпостач" одержувачем бюджетних коштів, передбачених на забезпечення медичних заходів державної програми "Онкологія", при цьому договір щодо делегування йому функцій Міністерства на розміщення державного замовлення відсутній.

Всупереч Закону України "Про поставки продукції для державних потреб", ДП "Укрмедпостач" укладало угоди на закупівлю препаратів для онкологічних хворих не безпосередньо з вітчизняними виробниками, а з комерційними структурами-посередниками.

Так, у 2003 році ДП "Укрмедпостач" на підставі торгів, проведених Міністерством щодо придбання деяких визначених постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 829 препаратів вітчизняних виробників (ЗАТ "Біолік", ВНДК "Біотехнолог-Україна", ДП "Біофарма", ВАТ "Київмедпрепарат"), укладено угоду лише з ТОВ "Л-Контракт", яке не є виробником лікарських засобів, на загальну суму понад 4,5 млн. гривень.

Крім того, із передбачених зазначеною постановою Уряду препаратів, закупівлю яких слід було проводити безпосередньо у вітчизняних виробників (шляхом розміщення державного замовлення), з переможцями торгів укладено угоди на поставку аналогічних препаратів іноземного виробництва у ТОВ "Людмила-Фарм", ТОВ "Бізнес Центр Фармація" та ТОВ "Ганза" на загальну суму понад 4,8 млн. гривень.

Міністерством у 2003 році придбано у комерційних структур онкопрепарати, передбачені для закупівлі за державним замовленням, на загальну суму 9,3 млн. гривень. З них, препарати "Доксорубіцин", "Естрамустин", "Інтерферон альфа-2б" та "Циклофосфамід" придбані понад заявлену регіональними онкодиспансерами потребу на загальну суму 2,8 млн. гривень. У той же час, препарат "Бусульфан" закуплено менше заявленої регіональними онкодиспансерами потреби на суму 0,3 млн. грн., а включені до державного замовлення онкопрепарати вітчизняного виробництва на загальну суму 1,1 млн. грн. не були придбані. Міністерством охорони здоров'я України подано до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України недостовірний Звіт про виконання державного замовлення по видах продукції, робіт, послуг за 2003 рік, відповідно до якого Міністерством розміщено державне замовлення на закупівлю онкопрепаратів на загальну суму майже 8 млн. гривень.

Відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.96 № 266, державні замовники у десятиденний термін після укладення контрактів на поставку продукції для державних потреб повідомляють про це Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції та Держкомстат за встановленою ними формою. Проте зазначені форми звітності Мінекономіки та Держкомстатом не розроблені.

Отже, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, в порушення зазначеного Порядку, не забезпечило контроль за виконанням державного замовлення, що призвело до необгрунтованого використання Міністерством охорони здоров'я коштів державного бюджету у сумі 10,4 млн. грн., передбачених на придбання онкопрепаратів вітчизняного виробництва, що є бюджетним правопорушенням.

Крім того, перевіркою встановлено, що препарат "Доксорубіцин" (оптова ціна одного флакону 10 мг - 18,95 грн.)1 виробляється відкритим акціонерним товариством "Київмедпрепарат" - монополістом з виробництва цього препарату. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 829 затверджено обсяги державного замовлення на закупівлю "Доксорубіцину" у сумі 5,3 млн. грн. або понад 50 відс. від загальної суми державного замовлення на закупівлю онкопрепаратів. Згідно з Законом України "Про поставки продукції для державних потреб" для суб'єктів господарської діяльності України усіх форм власності, що займають монопольне становище на відповідному ринку продукції, державні замовлення на її поставку є обов'язковими.

1 Вартість відповідної кількості вказаного імпортного онкопрепарату становила: 12,33 грн. (Ізраїль); 12,00 грн. (Росія).

Однак у зазначеному періоді Міністерством здійснено закупівлю "Доксорубіцину" виробництва ВАТ "Київмедпрепарат" не у названого виробника, а у ТОВ "Л-Контракт" на загальну суму 2,6 млн. грн., за оптовими цінами з урахуванням вартості доставки: 13,90 грн., 13,98грн. та 14,57 грн. за флакон.

Самоусунення вітчизняного товаровиробника ВАТ "Київмед­препарат" призвело до штучного створення іншого монополіста - посередника ТОВ "Л-Контракт", що, відповідно до статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має ознаки антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання та зловживання монопольним становищем на ринку.  Тоді як Антимонопольний комітет України, в порушення статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" не здійснює контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулювання цін на онкопрепарати і, таким чином, не сприяє розвитку добросовісної конкуренції.

У сфері управління Міністерства охорони здоров'я України знаходиться 33 фармацевтичних підприємства з державною формою власності. Однак жодне з них не приймало участі в тендерах на поставку онкопрепаратів. ДАК "Укрмедпром", основним завданням якої є участь у визначенні та задоволенні державних потреб у продукції медичного призначення, участі в закупівлі онкопрепаратів також не приймала.

Слід зазначити, що Державним науковим центром лікарських засобів (м. Харків) розроблено інноваційний проект щодо виробництва дев'яти препаратів для лікування онкохворих, але (за інформацією зазначеного підприємства) реалізацію цього проекту стримує відсутність державної фінансової підтримки та гарантій з боку Міністерства охорони здоров'я щодо розміщення державного замовлення на закупівлю розроблених вітчизняних онкопрепаратів, вартість яких, як мінімум, на третину менша від самих дешевих імпортних аналогів препаратів.

Таким чином, закупівля Міністерством охорони здоров'я лікарських засобів здійснювалася лише у посередників та переважно імпортних препаратів. Тобто, в порушення Закону України "Про поставки продукції для державних потреб", Міністерством не забезпечено розміщення державного замовлення, що позбавило вітчизняних товаровиробників державної підтримки і гарантій закупівлі. Це не сприяло розвитку вітчизняного виробництва та призвело до неефективного використання коштів державного бюджету у загальній сумі майже 5 млн. гривень.


Використання Міністерством охорони здоров'я України
коштів державного бюджету, виділених на забезпечення медичних заходів Державної програми "Онкологія"

У 2002 році із загального фонду державного бюджету на централізовані заходи з лікування онкологічних хворих надійшло фінансування у сумі майже 27 млн. грн., які використано на придбання 67 найменувань онкопрепаратів.

Міністерство охорони здоров'я уклало договори-доручення з ДП "Укрмедпостач" та ДУО "Політехмед" (одержувачі бюджетних коштів для виконання бюджетної програми "Забезпечення медичних заходів державної програми "Онкологія"), за якими вони від імені і за рахунок Міністерства забезпечували поставку лікарських засобів та медобладнання.

Відповідно до проведених у 2002 році торгів та процедури закупівлі в одного виконавця Міністерством передбачалось придбати 125 найменувань лікарських засобів з лікування онкологічних хворих на суму 56,4 млн. грн. (49,2 відс. від передбачених бюджетних призначень).

Відповідно до укладених договорів з постачальниками поставка онкопрепаратів здійснюється протягом 30 календарних днів після оплати. Перша оплата за медичні препарати у сумі 5,5 млн. грн., відповідно до укладених ДП "Укрмедпостач" угод, здійснена 19.07.2002 або через 60 днів після перерахування коштів на казначейський рахунок ДП "Укрмедпостач" (20.05.2002 року).

Довідково: перше засідання Тендерного комітету Міністерства щодо визначення переможця із закупівлі онкопрепаратів проведено 21.06.2002 року

Таким чином, при гострій потребі установ охорони здоров'я в онкопрепаратах, Міністерство охорони здоров'я не забезпечило ефективне управління бюджетними коштами у сумі 5,5 млн. гривень.

Згідно з додатковими угодами до договорів, укладених ДП "Укрмедпостач" з переможцем торгів ТОВ "Людмила-Фарм", збільшено закупівельні ціни онкопрепаратів на загальну суму майже 0,3 млн. грн. у зв'язку із зростанням курсу євро до гривні та американського долара, тоді як рішеннями Тендерного комітету внесення таких змін не передбачалось.

У даному випадку, Міністерство охорони здоров'я, порушуючи тендерні умови, фактично сприяло заподіянню збитків Державному бюджету України у сумі майже 0,3 млн. гривень.

Перевіркою встановлено, що за результатами проведених торгів із закупівлі онкопрепаратів переможцями визнані товариства з обмеженою відповідальністю, розмір статутного фонду яких складав лише незначну частину від вартості закуплених у них медпрепаратів1.

1Згідно з Законом України "Про господарські товариства", учасники товариства з обмеженою відповідальністю несуть відповідальність у межах їх вкладів, а у випадках, передбачених установчими документами, учасники, які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов'язаннями товариства також у межах невнесеної частини вкладу.

Так, переможцями торгів були визначені: ТОВ "Людмила-Фарм" (сума закупівлі близько 30 млн. грн.) та ТОВ "Л-Контракт" (6,1 млн. гривень). При цьому розмір статутного фонду ТОВ "Людмила-Фарм" становив 20 тис. грн. (0,07 відс. від вартості закупівлі); розмір статутного капіталу ТОВ "Л-Контракт" - 0,4 тис. грн. (0,01 відс. від вартості закупівлі). Зазначеними товариствами надавались банківські гарантії у розмірі лише 15 відс. від вартості товару.

Отже, при визначенні переможців торгів Міністерством не враховувались фінансові показники діяльності та рівень фінансової відповідальності товариств, оскільки обсяги їх статутних фондів не співставні із обсягами коштів, перерахованих за лікарські засоби шляхом попередньої оплати у розмірі 100 відсотків.

У 2003 році за бюджетною програмою "Забезпечення медичних заходів Державної програми "Онкологія" надійшло коштів із загального фонду державного бюджету в сумі 114,7 млн. грн., із них на закупівлю лікарських засобів - 105,7 млн. грн. та медобладнання - 9,0 млн. гривень.

На час перерахування Держказначейством коштів (листопад) за названою бюджетною програмою у повному обсязі Міністерством ще не було проведено торгів із закупівлі онкопрепаратів на загальну суму 9,6 млн. грн. (останні торги проведені 23.12.2003 року). Тому поставки закуплених препаратів здійснювалися до травня 2004 року.

Таким чином, несвоєчасне проведення Міністерством охорони здоров'я торгів із закупівлі онкопрепаратів призвело до придбання лікарських засобів для лікування онкохворих на суму майже 22 млн. грн. в кінці 2003 року та поставки їх у регіони України з грудня 2003 по травень 2004 року, що є неефективним використанням бюджетних коштів.

Перевіркою дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів, які регулюють порядок здійснення тендерних процедур, встановлено ряд порушень Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Так, у ТОВ "Бізнес Центр Фармація" та ТОВ "Людмила-Фарм" закуплено онкопрепаратів понад визначений в тендерній документації обсяг на суму 0,3 млн. гривень.

Тендерний комітет Міністерства визначив переможцем торгів із закупівлі онкопрепаратів ТОВ "Л-Контракт", тендерна пропозиція якого на 8,8 тис. грн. дорожча, ніж пропозиція на цей же препарат іншого учасника торгів - ТОВ "Бізнес Центр Фармація".

Крім того, Тендерним комітетом відхилена пропозиція ТОВ "Обласна аптечна холдингова компанія" із закупівлі препарату "Доцетаксел" у зв'язку з його відсутністю у Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевого бюджету1, що не відповідало дійсності2. Такі дії Тендерного комітету Міністерства призвели до вибору тендерної пропозиції на 2,1 млн. грн. дорожче.

1Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.96 № 1071.

2 На час проведення торгів онкопрепарат був включений до вищевказаного Переліку.

Також, згідно до протоколу засідання Тендерного комітету, тендерна пропозиція ТОВ "Ганза" на участь у торгах із закупівлі препарату "Інтерферон альфа-2б" виробництва ЗАТ "Біофарма" не відповідає медико-технічним вимогам, оскільки відсутній відгук про позитивний досвід використання запропонованого препарату в онкологічних лікарнях України. Однак ЗАТ "Біофарма" виробляє препарат "Інтерферон альфа-2б" з 1983 року і, відповідно до Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів, зазначений препарат включений до схем лікування онкохворих. Переможцем торгів щодо придбання цього ж препарату але іноземного виробництва визнано ТОВ "Л-Контракт", що призвело до закупівлі даного препарату на 0,2 млн. грн. дорожче.

Тобто, недотримання Міністерством охорони здоров'я вимог законодавчих та нормативно-правових актів, які регулюють порядок тендерних процедур, призвело до неефективного використання бюджетних коштів у сумі 2,6 млн. гривень.

Розподіл онкопрепаратів по установах охорони здоров'я регіонів України здійснювало ДП "Укрмедпостач" відповідно до наказів Міністерства. Станом на 01.06.2004 не поставлено в регіони України онкопрепаратів на суму понад 0,6 млн. грн., оплата яких проведена ТОВ "Л-Контракт" ще 26.12.2003 року.

Рішеннями Тендерного комітету Міністерства товариству "Л-Контракт" продовжено термін поставки медпрепаратів на суму 1,7 млн. грн. на 60 днів, що не відповідає встановленим граничним термінам передоплати за кошти державного бюджету. Продовження терміну поставки онкологічних препаратів до трьох місяців з моменту оплати призвело до неефективного використання коштів державного бюджету у сумі 1,7 млн. гривень.

Крім того, Міністерством охорони здоров'я був затверджений розподіл онкопрепаратів 28.01.2004, тобто більше, ніж через місяць після проведення оплати, у сумі 9,3 млн. грн. (з 9 по 26 грудня 2003 року).

Такі дії Міністерства охорони здоров'я при розподілі онкопрепаратів призводять до зберігання на складах життєво необхідних лікарських засобів більше місяця, при тому, що відповідно до умов поставок, визначених при проведенні торгів, зазначені ліки необхідно поставити у регіони України в термін до 30 днів з моменту оплати.

За відсутності контролю з боку Міністерства, ДП "Укрмедпостач" у 2002-2003 роках здійснювалась попередня оплата на загальну суму 4,7 млн. грн. терміном від одного до трьох місяців, що призвело до неефективного їх використання і має ознаки безвідсоткового кредитування підприємницьких структур різної форми власності.

Наприклад, оплачені 26.12.2002 онкопрепарати на суму 0,8 млн. грн. отримано ДП "Укрмедпостач" у період з 04.02.2003 по 01.04.2003 або, в середньому, через три місяці після попередньої оплати.

Аналогічно, попередня оплата онкопрепаратів була здійснена 29-30.04.2003 на суму 1,1 млн. грн., а фактично вони поставлені ДП "Укрмедпостач" 18.07.2003 або майже через три місяці.

У свою чергу, порушення Міністерством охорони здоров'я чинного законодавства щодо термінів попередньої оплати за онкопрепарати, несвоєчасний їх розподіл, відсутність контролю за виконанням договірних умов щодо термінів поставок призвело до затримання поставок життєво необхідних лікарських засобів на загальну суму 70 млн. грн. регіональним установам охорони здоров'я терміном до восьми місяців.

Наприклад, за розподілом Міністерства від 03.02.2003 онкопрепарати на суму 7 млн. грн., оплата яких здійснена 26.12.2002, фактично поставлені регіональним установам охорони здоров'я у термін з 12.02.2003 по 29.04.2003 або до трьох місяців.

Аналогічно, за розподілом від 04.02.2003 онкопрепарати на суму 4,5 млн. грн., оплата яких здійснена 12.02.2003, фактично поставлені регіональним установам охорони здоров'я у термін з 15.03.2003 по 23.10.2003 або до восьми місяців.

Слід зазначити, що у 2003 році регіональні установи охорони здоров'я відмовились від ряду онкопрепаратів на загальну суму 1,9 млн. грн. у зв'язку з тим, що ними такі онкопрепарати не замовлялися або замовлялися у кількості, меншій від фактично поставленої. Внаслідок цього, наприклад, онкопрепарат "Вінкристин" на суму майже 0,1 млн. грн., станом на 03.06.2004 ще не поставлений до установ охорони здоров'я регіонів України, хоча минуло понад 13 місяців з моменту його оплати.

Крім того, Головне управління охорони здоров'я Львівської облдерж­адміністрації відмовилось від централізованої поставки ТОВ "Бізнес Центр Фармація" препарату "Доксорубіцин" на суму 20 тис. грн., у зв'язку з порушенням температурного режиму при його доставці, та від препарату "Кальціумфолінат" на суму 3,4 тис. грн. (ТОВ "Фалбі") - у зв'язку з відсутністю можливості його використання до закінчення терміну придатності.

Відсутність контролю з боку Міністерства охорони здоров'я за розподілом онкопрепаратів відповідно до заявленої потреби, за умовами поставок та термінами придатності призвела до неефективного використання коштів державного бюджету на загальну суму 1,9 млн. гривень.

Всього ДП "Укрмедпостач" за 2003 рік поставило у регіони України та клініки інститутів АМН України онкопрепарати на загальну суму 117,3 млн. гривень. Фактично, за вказаний період зазначені препарати були використані на суму 52,2 млн. гривень. Внаслідок цього, станом на 01.04.2004, вартість невикористаних онкопрепаратів склала 65,2 млн. грн. або 55,5 відс. від загальної суми поставлених.

Наприклад, вартість невикористаного препарату "Доксорубіцин" складає 4,5 млн. грн. (46,9 відс. від вартості поставленого препарату); препарату "Інтерферон альфа-2б" - 0,2 млн. грн. (27,7 відс.); препарату "Вінкристин" - 0,7 млн. грн. (49,3 відс.); препарату "Циклофосфамід" - 1,2 млн. грн. (64,4 відсотка).

Відповідно до пояснень головних лікарів установ охорони здоров'я основними причинами наявності залишків онкопрепаратів є відсутність графіків поставок, заявок онкодиспансерів на їх потребу та неритмічність їх постачання. Також вказані препарати не входять до Тимчасових уніфікованих галузевих стандартів і їх застосування не передбачено для лікування хворих дозволеними в Україні методами.

Крім того, за розподілом Міністерства в онкодиспансери надходять препарати, що не забезпечують комплексного лікування хворих відповідно до схем, визначених стандартами.

У медичних закладах Автономної Республіки Крим внаслідок централізова­ного постачання дев'яти незаявлених онкопрепаратів утворились залишки невикористаних ліків на загальну суму 0,1 млн. гривень. Крім того, внаслідок поставки 21 препарату понад заявлену кількість утворились залишки невикористаних ліків на загальну суму 0,7 млн. гривень.

До того ж, внаслідок централізованої поставки препаратів, які не включені до тимчасових уніфікованих галузевих стандартів лікування і, відповідно, не заявлених Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, утворились залишки невикористаних ліків на загальну суму майже 0,1 млн. гривень.

Такий стан справ із централізованим постачанням онкопрепаратів понад потребу в Автономній Республіці Крим призвів до втрат бюджетних коштів. Наприклад, станом на 25.03.2004 залишок препарату "Фторурацил" становив 4 тисячі упаковок на суму 36 тис. грн., а термін придатності для використання препарату закінчився.

Необґрунтоване планування придбання Міністерством охорони здоров'я онкопрепаратів, які не включені до Тимчасових уніфікованих галузевих стандартів для використання при лікуванні онкохворих дозволеними в Україні методами, за безконтрольності з боку Міністерства фінансів, несвоєчасне проведення торгів, відсутність у регіонах графіків поставок централізовано закуплених онко­препаратів, поставка їх понад фактичну потребу призвели до утворення у лікувальних закладах залишків онкопрепаратів та неефективного використання бюджетних коштів на загальну суму 65,2 млн. грн. або 49,1 відс. від фактично придбаних онкопрепаратів.

У той же час, зустрічними перевірками встановлено, що при значних залишках закуплених онкопрепаратів (49,1 відс. від закуплених) онкохворі забезпечені лікарськими засобами лише на 28,7-33,2 відс. до потреби.

Так, станом на 01.01.2004 в Головному управлінні охорони здоров'я Львівської області вартість невикористаних онкопрепаратів складала 2,1 млн. грн. або 58,5 відс. до загальної суми поставок.

Довідково: відповідно до схем хіміотерапевтичного лікування онкохворих, передбачених Тимчасовими уніфікованими галузевими стандартами, у Львівському онкологічному центрі для лікування 1600 хворих у 2003 році необхідно було б придбати онкопрепаратів на суму 6,9 млн. гривень.

Фактично використано препаратів на суму 0,5 млн. грн., закуплених за рахунок коштів місцевого бюджету, та на суму 1,5 млн. грн., поставлених онкоцентру за рахунок коштів державного бюджету на реалізацію Державної програми "Онкологія", що забезпечило онкоцентр онко­препаратами лише на 29 відсотків.

Вартість невикористаних централізовано поставлених онкопрепаратів у Інституті онкології АМН України станом на 01.01.2004 складала 4,2 млн. грн. або 41,8 відс. до загальної суми поставок.

Відповідно до схем лікування на 2003 рік для 8333 онкохворих у клініці Інституту необхідно було придбати хіміотерапевтичних препаратів на суму 22,8 млн. гривень. Фактично за 2003 рік використано зазначених препаратів на суму понад 0,3 млн. грн., закуплених за рахунок бюджетних асигнувань на утримання Клініки, що надійшли від АМН України, та на суму 7,2 млн. грн., поставлених Міністерством за рахунок коштів на реалізацію Державної програми "Онкологія", що забезпечило онкохворих препаратами для хіміотерапевтичного лікування лише на третину до потреби. Решта препаратів була придбана хворими або ж лікування проведено з порушенням відповідних умов.

Отже, внаслідок неналежного виконання Міністерством охорони здоров'я своїх функцій, у державі склалася ситуація, за якої при стовідсотковому фінансуванні закупівлі лікарських засобів на виконання Державної програми "Онкологія" хворі були забезпечені онкопрепаратами менше, ніж на третину, а половина із закуплених онкопрепаратів виявилися зайвими.

Відповідно до розрахунку Єдиного координаційного центру Державної програми "Онкологія", для забезпечення мінімальної потреби лікувальних закладів у 2002-2003 роках необхідно придбати медичне обладнання на загальну суму 70,1 млн. грн., у тому числі за рахунок коштів державного бюджету - 34,8 млн. гривень. За рахунок коштів державного бюджету у 2003 році закуплено медичне обладнання на суму 9,0 млн. грн., що становить 25,9 відс. від потреби. За рахунок коштів місцевих бюджетів придбано медичне обладнання на загальну суму 6,8 млн. грн., що становить 19,3 відс. від потреби.

Тендерним комітетом Міністерства переможцем торгів щодо закупівлі трьох апаратів дистанційної мегавольтної променевої терапії загальною вартістю 8,9 млн. грн. визнано ТОВ "Укрмед", якому здійснена оплата у період з 08.10.2003 по 18.12.2003 у повному обсязі. Фактично ДУО "Політехмед" частину придбаного обладнання вартістю 4,7 млн. грн. отримав 05.02.2004 та передав Інституту онкології АМН України 24.02.2004 і Донецькому обласному протипухлинному центру 27.02.2004; частину, вартістю понад 2,3 млн. грн., отримано 19.03.2004 та передано Республікан­ському онкодиспансеру Автономної Республіки Крим 24.03.2004; решту медичного обладнання, вартістю 0,8 млн. грн., отримано 09.04.2004 року.

Однак зустрічною перевіркою встановлено, що станом на 01.06.2004 отриманий Інститутом онкології АМН України гама-терапевтичний апарат, вартістю понад 2,3 млн. грн., не встановлений у зв'язку з відсутністю спеціального приміщення для його монтажу. Міністерство не змогло документально підтвердити факти встановлення у медичних установах інших двох гама-терапевтичних апаратів.

Станом на 01.06.2004 джерела іонізуючого випромінювання для дистанційної терапії на загальну суму майже 1,1 млн. грн. не були поставлені.

Крім того, ДУО "Політехмед" 26.12.2003 проведена оплата ТОВ "Біо-Медінвест" та ТОВ "Салекс" за придбане медичне обладнання вартістю майже 0,1 млн. грн., яке передано Інституту онкології АМН України лише 29 квітня 2004 року.

Таким чином, фінансування з державного та місцевих бюджетів на придбання медичного обладнання не забезпечує виконання Державної програми "Онкологія". У той же час, понад 90 відс. медичного обладнання потребує капітального ремонту або заміни. Наприклад, із 13 рентгенодіагностичних апаратів Клініки Інституту онкології 12 виробили свій ресурс. На момент перевірки працювало лише сім апаратів, які теж потребують ремонту. Для своєчасного і якісного обстеження онкологічних хворих Інституту онкології АМН України необхідно замінити весь парк рентгенівської апаратури, для закупівлі якої потрібно близько 17,0 млн. гривень.

Отже, в порушення термінів попередньої оплати за рахунок бюджетних коштів, обмежених до одного місяця, ДУО "Політехмед" у 2003 році здійснена попередня оплата на загальну суму майже 9 млн. грн. терміном від одного до п'яти місяців, що призвело до неефективного використання бюджетних коштів і має ознаки безвідсоткового кредитування підприємницьких структур різної форми власності.


Колегія Рахункової палати, за результатами розгляду матеріалів перевірки,
зробила наступні висновки:

1. Міністерством охорони здоров'я України, більш ніж за два роки виконання Державної програми "Онкологія", не розроблено дієвий механізм її реалізації, внаслідок чого не забезпечено надання хворим на онкопатологію якісної та своєчасної, гарантованої державою, безоплатної медичної допомоги.

Жоден з дев'яти розділів Державної програми "Онкологія" не виконаний у повному обсязі, а виконання окремих розділів, завершити які передбачалось у 2003 році, розпочалось лише на початку 2004 року. Фактично, у 2002-2003 роках реалізація вказаної Програми звелась до закупівлі онкопрепаратів та високовартісного медичного обладнання.

2. Неналежна організація управління та безконтрольність з боку Міністерства охорони здоров'я України за виконанням Державної програми "Онкологія" у 2002-2003 роках призвели до незаконного та неефективного використання коштів державного бюджету у загальній сумі 101,5 млн. грн., у тому числі з бюджетними правопорушеннями - 11 млн. грн., неефективно - 90,5 млн. гривень.

У той же час, хворі на онкопатологію забезпечені лікарськими засобами менше, ніж на третину від потреби, та змушені придбавати значну частину необхідних ліків за власні кошти.

3. Міністерство охорони здоров'я України зволікало із внесенням змін до Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів в частині переліку лікарських засобів для лікування хворих на злоякісні новоутворення, що спричинило довільне планування та придбання онкопрепаратів не включених до названих стандартів.

Все це, а також несвоєчасне проведення торгів, відсутність у Міністерстві охорони здоров'я України графіків поставок централізовано закуплених онкопрепаратів, поставка їх понад фактичну потребу призводить до утворення у лікувальних закладах залишків онкопрепаратів при гострій потребі та недостатній забезпеченості онкохворих життєво необхідними ліками.

4. Затвердження Міністерством охорони здоров'я України кошторисів за відповідними бюджетними програмами (придбання онкопрепаратів) виконувалось без економічно обґрунтованих розрахунків, чим порушува­лись вимоги Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228.

Внаслідок цього, за бюджетні кошти було закуплено онкопрепаратів, непередбачених Тимчасовими галузевими уніфікованими стандартами, на загальну суму 86,1 млн. грн., що складало 65 відс. від загального фінансування 2002-2003 років. Крім того, вартість залишків невикористаних онкопрепаратів у лікувальних закладах станом на 01.04.2004 складала 65,2 млн. гривень.

Міністерством були затверджені бюджетні призначення санепідемстанціям на придбання легкових автомобілів та оргтехніки, тоді як заходи, пов'язані із здійсненням їх основних функцій, зокрема, державного регулювання радіаційної безпеки (складової частини Державної програми "Онкологія"), не були забезпечені видатками загального фонду державного бюджету. В результаті, кошти державного бюджету у загальній сумі понад 0,6 млн. грн. були використані санепідемстанціями з порушенням зазначеного Порядку, тобто, з бюджетним правопорушенням.

5. Міністерство охорони здоров'я України і Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України не забезпечили контроль за розміщенням і виконанням державного замовлення, передбаченого Порядком формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.96 № 266.

Відсутність контролю з боку зазначених міністерств призвела до того, що у 2002 році взагалі не було передбачено державне замовлення на закупівлю онкопрепаратів, а у 2003 році воно було сформоване без відповідних обґрунтувань та розрахунків необхідної кількості онкопрепаратів і урахування потужностей вітчизняних виробників. Внаслідок цього, кошти державного бюджету у сумі 2,8 млн. грн. були використані на придбання онкопрепаратів понад заявлену регіональними онкодиспансерами потребу, тобто - неефективно.

Крім того, кошти, передбачені в 2003 році на виконання державного замовлення, у сумі 9,3 млн. грн., використовувались Міністерством охорони здоров'я України на закупівлю лікарських засобів у комерційних структур та, переважно, імпортних препаратів, що не сприяло розвитку вітчизняного виробництва. У той же час, не були придбані, включені до державного замовлення, онкопрепарати вітчизняного виробництва на загальну суму майже 1,1 млн. гривень. Таким чином, кошти державного бюджету у сумі майже 10,4 млн. грн. використані з бюджетним правопорушенням.

6. Непроведення Міністерством охорони здоров'я України моніторингу цін на вітчизняному та світовому ринках на лікарські засоби і вироби медичного призначення призвело до закупівлі Міністерством у комерційних структур імпортних онкопрепаратів за наявності вітчизняних аналогів із значно нижчою вартістю, тобто, до неефективного використання коштів державного бюджету у сумі 2,1 млн. гривень.

7. Порушення Міністерством охорони здоров'я України вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", а саме, необґрунтоване відхилення тендерним комітетом Міністерства більш вигідних пропозицій, закупівля понад визначені в тендерній документації обсяги, збільшення закупівельних цін на онкопрепарати у вже укладених договорах призвели до неефективного використання коштів державного бюджету у сумі 2,9 млн. гривень.

8. Безпідставне продовження Міністерством охорони здоров'я України термінів попередньої оплати придбаних ліків і медичного обладнання до п'яти місяців спричинило неефективне використання коштів державного бюджету на загальну суму 15,4 млн. грн. і мало ознаки безвідсоткового кредитування підприємницьких структур різної форми власності.

9. Відсутність контролю з боку Міністерства охорони здоров'я України за виконанням постачальниками договірних зобов'язань щодо строків поставки лікарських засобів, несвоєчасний розподіл Міністерством придбаних онкопрепаратів призвели до того, що життєво необхідні медикаменти перебували на відповідальному зберіганні комерційних структур до восьми місяців. Тобто, кошти державного бюджету у сумі
63, 6 млн. грн. використовувались неефективно.

10. Міністерством охорони здоров'я України та Академією медичних наук України не вжито заходів щодо впровадження в практику результатів науково-дослідних робіт: 12 нових способів лікування, запатентованих у 2002-2003 роках, та запропонованих до впровадження в практику 19 нових способів лікування різних видів онкозахворювань. Тобто, кошти державного бюджету в сумі 1,6 млн. грн., спрямовані на виконання зазначених науково-дослідних робіт без їх подальшого впровадження, були використані Міністерством неефективно.

11. Безконтрольність з боку Антимонопольного комітету України за узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін на онкопрепарати сприяла тому, що ВАТ "Київмедпрепарат", монополіст з виробництва препарату "Доксорубіцин", встановив на нього ціни значно вищі від тих, за якими цей препарат реалізується комерційними структурами. Це призвело до штучного створення іншого монополіста - комерційної структури ТОВ "Л-Контракт" і має ознаки недобросовісної конкуренції.

Тобто, всупереч статті 8 Закону України "Про поставку продукції для державних потреб", згідно з якою для монополістів на відповідному ринку продукції державні замовлення на поставку продукції є обов'язковими, ВАТ "Київмедпрепарат" усунувся від виконання державного замовлення.

Відповідно до статей 2, 28, 29, 30 Закону України "Про Рахункову палату" висновки і пропозиції надіслано Кабінету Міністрів України та Міністерству охорони здоров'я України. Матеріали перевірки направлені до Генеральної прокуратури України.

Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України