16 травня 2022    
Пошук
Головна » Архів » Інтерв'ю та авторські публікації працівників РП » 2005 рік
21.02.2005

Маніпуляцій коштами багато - користі мало

Ярослав ФЛІССАК,
директор департаменту з питань науки та гуманітарної сфери
Рахункової палати України

Актуальність боротьби із злоякісними новоутвореннями визначається постійним зростанням ураження людей раком, труднощами своєчасної діагностики, дорожнечею та складністю лікування, високим рівнем летальності хворих.

На початок 2002 року на обліку в онкологічних закладах України перебувало 781,3 тис. осіб, 2003-го - 798,8 тис. осіб, а на 01.01.2004 року - 818,0 тис. осіб. Щороку кількість онкологічних хворих в Україні, вперше взятих на облік, сягає 155 тис. осіб, а помирає від раку до 100 тис. мешканців України (майже третина з померлих - особи працездатного віку). Питома вага хворих із занедбаними стадіями - від 35 до 80 відсотків. Кожний 6-7 померлий в Україні був саме раковим хворим. 25 відсотків серед усіх інвалідів - постраждалі від злоякісних новоутворень. За цими показниками рак поступається лише хворобам серцево-судинної системи. Допомогу хворим на злоякісні новоутворення надають 45 онкодиспансерів, онколікарня, підпорядкована Київській міській держадміністрації; 728 онковідділень та кабінетів в багатопрофільних лікарнях.

Задля підвищення ефективності профілактики захворювань, забезпечення раннього виявлення та лікування онкохворих, поліпшення якості їхнього життя Кабінет Міністрів України постановою від 29.03.2002 № 392 затвердив Державну програму "Онкологія" на 2002-2006 роки. Як же виконуються положення цієї Програми?

Найсуттєвіший висновок - затверджена Урядом Державна програма "Онкологія" при тому, що захворювання на онкопатологію є загальнодержавною соціальною проблемою майбутнього нації, передбачає вирішення лише вузько-галузевих проблем охорони здоров'я. Проте навіть за такого її стану можна було б досягнути відчутних результатів у боротьбі з раком, якби виконувалися заходи, передбачені Програмою. На жаль, з часу її прийняття механізм реалізації так і не запрацював, через що хворим на онкопатологію гарантована державою безоплатна якісна медична допомога не забезпечується. Насправді ж виконання запланованого в цьому масштабному документі зводилося лише до реалізації бюджетної програми "Забезпечення медичних заходів Державної програми "Онкологія" щодо закупівлі онкопрепаратів та високовартісного обладнання.

Практикована Мінохорони система виконання цієї програми призвела до використання у 2002-2003 роках 101 млн, 504,2 тис. грн. Державного бюджету або з порушенням чинного законодавства, або неефективно. Ці кошти, до слова, - дві третини обсягу асигнувань на зазначені цілі.

Відповідно до розрахунків реалізація Державної програми "Онкологія" впродовж 2002-2006 років потребує загалом 862 млн. 980,1 тис. грн., у тому числі: 723 млн. 400 тис. грн. - з Державного бюджету та 139 млн. 580,1 тис. грн. - з місцевих бюджетів.

Коштом Державного бюджету передбачено придбати:

  • медичне обладнання на 149 млн. 100 тис. грн.: 27 комп'ютерних томографів (89 млн. 100 тис. грн.) та 20 апаратів для променевої терапії на суму 60 млн. грн., у т.ч. 2003 року - 6 комп'ютерних томографів на 19 млн. 800 тис. грн. та 5 апаратів для променевої терапії на 15 млн. гривень;

  • лікарські засоби на 574 млн. 300 тис. грн., (2003 року на 114 млн. 650 тис. гривень).

    Загалом же на виконання Програми "Онкологія" 2003 року Міністерство запланувало 149 млн. 450 тис. гривень з Державного бюджету.

    Фактично Законом України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" за програмою "Забезпечення медичних заходів Державної програми "Онкологія" затверджені бюджетні призначення 114 млн. 650 тис. грн., у т.ч.: видатки на придбання лікарських засобів - 105 млн. 650 тис. грн.; видатки на придбання обладнання - 9 млн. грн. Уточненого розрахунку до затвердженого бюджету у міністерстві немає.

    Із шести заходів Програми, реалізувати які передбачалося до кінця 2003 року, не виконано жодного. Приміром, розділом "Первинна профілактика онкопатології" передбачалося створити впродовж 2002-2003 років Національний кадастр канцерогенно небезпечних підприємств, технологічних процесів та видів діяльності людини, які призводять до забруднення довкілля канцерогенними речовинами. Стійкій тенденції до зростання захворюваності та смертності від онкопатологій сприяє й радіаційне забруднення після аварії на Чорнобильській АЕС та найбільше на території колишнього Радянського Союзу техногенне навантаження екологічно шкідливих виробництв - як на душу населення, так і територіальне.

    Відповідальним було визначено Інститут гігієни та медичної екології АМН України. Науковці підготували проекти гігієнічного нормативу - "Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини" та методичні вказівки "Організація і проведення санітарно-гігієнічної паспортизації канцерогенно небезпечних виробництв", - базу для створення Національного кадастру. Подальші ж дослідження мають вестися з урахуванням усього спектру канцерогенних сполук у довкіллі та на виробництві. А для проведення таких робіт необхідно придбати спеціальне обладнання для відбору проб матеріалів на 2,5 млн. грн. та на 0,2 млн. гривень стандартів канцерогенних сполук. Проте, впродовж 2002-2003 років кошти на первинну профілактику онкопатології не виділялися. Відтак - ще й до середини 2004 року Національного кадастру Інститутом створено не було.

    Дев'ять областей України взагалі не мають бета-спектрометрів для досліджень продуктів харчування, лікарської сировини, проб води. Пересувними радіологічними лабораторіями оснащені тільки 7 областей. Водночас, упродовж 2002-2003 років Херсонською, Тернопільською, Харківською та Луганського обласними санепідемстанціями за рахунок коштів спеціального фонду придбано чотирнадцять легкових автомобілів і запчастин до них на суму 498,6 тис. грн. та оргтехніки на 150,6 тис. грн. Зауважимо: це робилося з благословення Міністерства охорони здоров'я. Тоді як заходи, пов'язані з виконанням основних функцій, не забезпечувалися, внаслідок чого 649,2 тис. грн. народних грошей використані з бюджетним правопорушенням.

    Розділом програми "Вторинна профілактика та рання діагностика онкопатології" визначена необхідність регулярних обстежень та оздоровлення хворих на передракову патологію з тим, аби забезпечити профілактику та раннє виявлення захворювання. Однак, відповідно до інформації, наданої облдержадміністраціями Єдиному координаційному центру Державної програми "Онкологія", справи з виконанням наміченого кепські. Система заходів з профілактики та раннього виявлення онкопатології упродовж 2002-2003 років запроваджена лише у 13 областях та місті Києві.

    Тільки в шести областях фахівці онкологічних закладів залучалися до проведення аналізу ефективності та поточної корекції заходів з диспансеризації хворих на передракову патологію.

    На початок 2004 року в чотирьох областях та Севастополі не запроваджено скринінгові програми з раннього виявлення передпухлинних захворювань та злоякісних новоутворень зовнішньої локалізації.

    Лише у 15 областях упродовж 2002-2003 років фахівці науково-дослідних інститутів, навчальних та обласних онкологічних закладів долучалися до справи підвищення рівня онкологічної освіти лікарів первинної медико-санітарної допомоги. Матеріально-технічне оснащення мамологічних кабінетів та підготовка кадрів (на базі онкологічних диспансерів) для їхнього належного функціонування здійснювалося тільки у 14 областях та в Києві. У Міністерстві охорони здоров'я та Єдиному координаційному центрі документів, що підтверджують проведення вторинної профілактики онкопатології у Донецькій, Львівській, Одеській областях, немає...

    Украй негативною вважаємо в державі тенденцію до виявлення онкозахворювань уже на пізніх, занедбаних, стадіях. І хоча, задля забезпечення раннього виявлення та лікування хворих на злоякісні пухлини розділом "Діагностика онкопатології" Державної програми "Онкологія" передбачена низка заходів, впродовж 2002-2003 років діагностика в закладах первинної медико-санітарної допомоги населенню за визначеними стандартами забезпечувалося лише в 10 областях.

    Досить тривожну інформацію ми отримали в згаданому Єдиному координаційному центрі: держадміністрації всіх регіонів України не забезпечили широкого запровадження ефективних методів і засобів своєчасної діагностики онкопатології на різних рівнях надання онкологічної допомоги населенню. Матеріально-технічну базу онкологічних закладів для надання необхідної діагностичної допомоги зміцнювали, оснащуючи їх сучасною діагностичною апаратурою за рахунок коштів місцевих бюджетів, лише в 17 областях, у Криму та в столиці. А от експертна оцінка якості діагностики онкопатології на всіх рівнях надання медичної допомоги проводилася впродовж 2002-2003 років тільки в чотирьох областях.

    Далі. Зволікання Міністерства охорони здоров'я України із внесенням змін до Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів (йдеться про перелік лікарських засобів для лікування хворих на злоякісні новоутворення), спричиняє до того, що гарантована державою безоплатна якісна медична допомога дозволеними до застосування в Україні методами лікування в повному обсязі не надається.

    Водночас, придбання Міністерством охорони здоров'я онкопрепаратів, які не включені до Тимчасових уніфікованих галузевих стандартів, несвоєчасне проведення торгів, відсутність у Міністерстві графіків централізованих поставок закуплених онкопрепаратів, а також поставка їх понад фактичну потребу - головні причини утворення в лікувальних закладах залишків онкопрепаратів при гострій потребі та недостатній забезпеченості онкохворих життєво необхідними ліками. Скажімо, придбання необхідних лікарських засобів без обгрунтованого планування, відсутність контролю з боку Міністерства охорони здоров'я та фактичне самоусунення Міністерства фінансів при проектуванні видаткової частини Державного бюджету призвели до того, що на 01.04.2004 року в лікувальних закладах накопичилося залишків онкопрепаратів на 65 млн. 167,7 тис. грн., або 49,1% загальної суми придбаних онкопрепаратів 2003 року. Тим часом, препарати, на які справді чекають хворі, так і не потрапили до лікарень...

    Бюджетні призначення на придбання онкопрепаратів було затверджено без економічних розрахунків, внаслідок чого кошти (86 млн. 90,3 тис. грн., або 65,0% загального фінансування 2002-2003 років), використано на централізовану закупівлю таких онкопрепаратів, які не включені до Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів.

    Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 829 затверджені обсяги державного замовлення для забезпечення Державної програми "Онкологія" на 2003 рік на 10 млн. 398,5 тис. гривень.

    Передбачена закупівля 220000 флаконів препарату "Доксорубіцин"; 3000 упаковок препарату "Бусульфан"; 70000 упаковок препарату "Естрамустин"; 13500 упаковок препарату "Інтерферон альфа-2б"; 5000 упаковок препарату "Меркаптопурин" та 650000 флаконів препарату "Циклофосфамід". Проте, згідно із заявками регіональних онкодиспансерів, потреба в зазначених ліках на 2003 рік значно менша і становить 178906, 1713, 4600, 7115, 1795 та 616918 упаковок відповідно, на загальну суму 6 млн. 904,3 тис. гривень. Цей приклад, на жаль, не поодинокий...

    Тобто, онкопрепарати загалом на 3 млн. 494,2 тис. грн. включені Міністерством охорони здоров'я та Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції до державного замовлення на 2003 рік без наявності відповідних обгрунтувань, а кількість окремих онкопрепаратів перевищує заявлену потребу онкодиспансерів у 14 разів.

    Міністерство охорони здоров'я й Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції, 2002 року не забезпечили формування державного замовлення на закупівлю онкопрепаратів, а 2003-го сформували його без урахування потужностей вітчизняних виробників та всього спектру відповідних ліків, що виробляються в Україні. Такий підхід двох центральних відомств до формування держзамовлення своїм негативним наслідком має, знову ж таки, неефективне управління бюджетними коштами в розмірі 2 млн. 833,6 тис. грн. Їх було використано, аби придбати онкопрепарати... понад заявлену регіональними онкодиспансерами потребу.

    Ще одне грубе порушення з боку Міністерства охорони здоров'я зафіксували контролери Рахункової палати. Всупереч Закону України "Про поставки продукції для державних потреб", яким визначено, що виконавці державного замовлення - це суб'єкти господарської діяльності України всіх форм власності, які виготовляють і поставляють продукцію для державних потреб відпо­відно до умов укладеного державного контракту, ДП "Укрмедпостач" укладало угоди на закупівлю препаратів для онкологічних хворих не безпосередньо з вітчизняними виробниками, а з комерційними структурами-посередниками.

    Так, 2003 року ДП "Укрмедпостач" на підставі торгів, проведених Міністерством з придбання деяких визначених постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 829 препаратів вітчизняних виробників (ЗАТ "Біолік", ВНДК "Біотехнолог-Україна", ДП "Біофарма", ВАТ "Київмедпрепарат"), укладено угоду лише з ТОВ "Л-Контракт", яке не є виробником лікарських засобів, на загальну суму 4 млн. 523 тис. гривень.

    Крім того, із передбачених згаданою постановою Уряду препаратів, купувати які слід було безпосередньо у вітчизняних виробників (шляхом розміщення державного замовлення), з переможцями торгів укладено угоди на придбання аналогічних препаратів іноземного виробництва у ТОВ "Людмила-Фарм", ТОВ "Бізнес Центр Фармація" та ТОВ "Ганза" - загалом на 4 млн. 823,1 тис. гривень.

    Міністерством 2003 року придбано у комерційних структур онкопрепарати, передбачені для закупівлі за державним замовленням, на 9 млн. 346,1 тис. грн. Причому, "Доксорубіцин", "Естрамус-тин", "Інтерферон альфа-2б" та "Циклофосфамід" на 2 млн. 833,6 тис. грн. придбані понад заявлену регіональними онкодиспансерами потребу. Водночас, менше заявленої регіональними онкодиспансерами потреби придбано ліків "Бусульфан" на - 257,2 тис. грн. Зате включені до державного замовлення онкопрепарати вітчизняного виробництва на 1 млн. 052,4 тис. грн. не придбані. Наприклад, "Меркаптопурин" 2003 року Міністерство не закуповувало, тоді як закупівля цього препарату на 375 тис. грн. включена до державного замовлення (при потребі лікувальних закладів на 134,6 тис. гривень).

    Нехтуючи вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2001 № 1482 "Про затвердження Національного переліку основних (життєво необхідних) лікарських засобів і виробів медичного призначення", Міністерство охорони здоров'я не запровадило й не здійснює моніторинг цін виробників і постачальників на основні (життєво необхідні) лікарські засоби і вироби медичного призначення вітчизняного виробництва, цін на світових ринках на зазначені лікарські засоби і вироби медичного призначення іноземного виробництва.

    Як наслідок - Міністерство не тільки закупило онкопрепарати імпортного виробництва у комерційних структур, а ще й добряче за це переплатило, тоді як аналоги цих препаратів вітчизняні виробники пропонують за значно нижчою ціною. Така "неслухняність" головного медичного відомства обійшлася державі в 2 млн. 141 тис. гривень.

    У ще відчутнішу суму (2 млн. 889,5 тис. гривень) обійшлася дивна позиція тендерного комітету Міністерства, який проігнорувавши вимоги Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", необґрунтовано відхилив вигідні пропозиції. Деякі онкопрепарати закуплено в таких обсягах, які значно перевищують зазначені тендерною документацією, безпідставно погоджено збільшення закупівельних цін на онкопрепарати у зв'язку із зростанням курсу європейської валюти тощо.

    В Україні зареєстровано понад 150 суб'єктів господарської діяльності - виробників лікарських засобів, у тому числі - 16 виробників препаратів для лікування онкологічних хворих. Крім того, у сфері управління Міністерства охорони здоров'я України перебувають 33 фармацевтичних підприємства з державною формою власності, жодне з яких не брало участі у тендерах на поставку онкопрепаратів.

    Бюджетні ж кошти витрачались на закупівлю високовартісних імпортних медикаментів. Наприклад, у 2002-2003 роках було закуплено в ТОВ "Людмила-Фарм" та ТОВ "Бізнес Центр Фармація" препарат "Інтерферон альфа-2б" імпортного виробництва - 10854 флаконів на один мільйон 680,2 тис. грн. Аналог же цих ліків виготовляється вітчизняним ЗАТ "Біофарма" (Київ), а вартість відповідної кількості препарату, виробленого цим підприємством, - 455,9 тис. грн. (у цінах станом на 22.03.2004), отже, на закупівлю імпортного препарату такої ж дії витрачено на 1 млн. 224,3 тис. грн., або в 3,7 раза, більше коштів.

    Загалом же придбання впродовж 2002-2003 років відповідної кількості препаратів вітчизняного виробництва замість іноземних аналогів обійшлося б для Державного бюджету на 2 млн. 141 тис. грн. менше фактично витрачених коштів.

    Більше того, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 № 897, в Україні створено Державну акціонерну компанію "Укрмедпром", покликану забезпечувати медикаментами населення і заклади охорони здоров'я. Основне завдання - участь у визначенні та задоволенні державних потреб у продукції медичного призначення.

    Однак, ДАК "Укрмедпром" участі у закупівлі онкопрепаратів не брала, тобто Міністерство охорони здоров'я, як засновник цієї компанії від імені держави, не сприяє виконанню нею основного завдання.

    Слід вказати, що Державним науковим центром лікарських засобів (м. Харків) розроблено інноваційний проект щодо виробництва дев'яти вітчизняних препаратів для лікування онкохворих, зокрема: "Вінкристин", "Доцетаксел", "Іринлекан", "Клодронова кислота", "Ципротерон", "Метотрексат", "Екземестан", "Паклітаксел", "Карбоплатин", "Кальціюфоліант". Реалізацію цього проекту стримує відсутність державної фінансової підтримки та гарантій Міністерства охорони здоров'я з розміщення державного замовлення на закупівлю цих ліків, вартість яких, до слова, щонайменше на третину нижча від найдешевших імпортних аналогів.

    Наприклад, одна ампула вітчизняного "Вінкристину", який вже пройшов клінічні випробування та рекомендований до реєстрації засіданням комісії фармакологічного центру, орієнтовно коштуватиме 15 грн., тоді як імпортного аналога - щонайменше 21,9 гривень.

    Також перевіркою встановлено, що ТОВ "Авант" (м. Київ) зареєстровано як виробника шести із аналогічних імпортних препаратів і фактично він має можливість виробляти "Блеоміцин", "Іфос-фамід", "Вінкристин", "Л-аспарагіназу". Однак, на час інспектування ТОВ "Авант" не виробляло жодних з цих ліків.

    Отже, Міністерство охорони здоров'я закуповувало лікарські засоби (переважно імпортні) лише у посередників. Водночас, Міністерство, порушуючи Закон України "Про поставки продукції для державних потреб", не забезпечувало розміщення державного замовлення, що позбавляло вітчизняних товаровиробників державної підтримки і гарантій закупівлі, не сприяло розвитку вітчизняного виробництва та призвело до неефективного використання коштів Державного бюджету у загальній сумі 4974,6 тис. гривень.

    Довідково. Статистика свідчить: майже 80% онкопрепаратів, що застосовуються для лікування онкохворих у Російській Федерації, виробляються на вітчизняних підприємствах.

    Через те, що Міністерство охорони здоров'я несвоєчасно розподіляло придбані онкопрепарати та усунулося від контролю за виконанням постачальниками договірних зобов'язань щодо термінів поставки лікарських засобів, життєво необхідні медикаменти зберігалися в комерційних структурах від одного до восьми місяців. Такі дії Міністерства спричинили неефективне використання 63 млн. 594 тис. гривень коштів Державного бюджету.

    Факти вражають. Приміром, до 01.06.2004 не було поставлено в регіони України онкопрепаратів на 623,7 тис. грн., оплату яких провели ще... 26.12.2003 - відповідно до договору від 26.12.2003 № 91 з ТОВ "Л-Контракт". Крім того, Міністерство частенько розподіляло ліки через місяць і більше після їхньої оплати. Скажімо, розподіл онкопрепаратів на 9 млн. 339,1 тис. грн., за які проплачено з 9 по 26 грудня 2003 року, затверджений лише 28.01.2004!

    Всупереч ст.22 Бюджетного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України від 06.04.98 № 83 Міністерство охорони здоров'я подовжувало терміни поставки та здійснювало попередню оплату онкопрепаратів і медичного обладнання від одного до п'яти місяців - загалом на 15 млн. 351,9 тис. грн., що, звісно, не сприяло законному використанню коштів Державного бюджету, більше того - має ознаки безвідсоткового кредитування підприємницьких структур різної форми власності.

    Наприклад, оплачені 26.12.2002 ліки на суму 783,5 тис. грн. отримано ДП "Укрмедпостач" аж з 04.02.2003 по 01.04.2003, або майже через 3 місяці після попередньої оплати. Така ж операція була здійснена 29-30.04.2003 на суму 1 млн. 58,2 тис. грн., фактично ж онкопрепарати були поставлені ДП "Укрмедпостач" лише 18.07.2003, або також майже через три місяці.

    Міністерство охорони здоров'я, в порушення ст. 22 Бюджетного кодексу України, не забезпечувало дієвого управління бюджетними коштами. Через невчасне проведення тендерним комітетом торгів, кошти в сумі 5 млн. 470 тис. грн., що надійшли на придбання лікар­ських засобів, упродовж двох місяців чомусь лежали на казначейському рахун­ку, тоді як заклади охорони здоров'я настійно потребували онкопрепаратів.

    Ми з'ясували: Міністерство охорони здоров'я України та Академія медичних наук України не впроваджують резуль­татів науково-дослідних робіт у практику закладів охорони здоров'я, хоча інститутами АМН України впродовж 2002-2003 років запатентовано 12 нових способів лікування різних видів онкозахворювань та запропоновано до практичного застосування 19. Тож можна констатувати недоцільність витрат з Держбюджету на здійснення Інститу­том онкології АМН України науково-дослідних робіт на 1 млн. 577,4 тис. грн., оскільки віддача фактично дорівнює нулю...

    Через встановлення ВАТ "Київмедпрепарат", що є монополістом з виробництва "Доксорубіцину", вищої ціни від тієї, за якою реалізується цей же онкопрепарат комерційними структурами, вітчизняний товаровиробник самоусунувся від виконання державного замовлення, обсяги якого сягають 5 млн. 285,5 тис. грн. Але ж відповідно до ст. 8 Закону України "Про поставки продукції для державних потреб" для суб'єктів господарської діяльності України всіх форм власності - монополістів на відповідному ринку продукції, державні замовлення на поставку продукції є обов'язковими. Такі дії "Київмедпрепарату" призвели до штучного створення іншого монополіста - комерційної структури ТОВ "Л-Контракт", а це, відповідно до ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має ознаки антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання та зловживання монопольним становищем на ринку.

    2003 року регіональні установи охорони здоров'я відмовилися від низки онкопрепаратів на 1 млн. 908,5 тис. грн. у зв'язку з тим, що вони такі ліки не замовляли, або замовляли у кількості, меншій від фактично поставленої.

    Наприклад, ДП "Укрмедпостач" з 06.02. по 11.03.2003 отримав від ТОВ "Оптіма-Фарм" "Філграстим" та "Інтерферон альфа-2а", проплачено за які 25.12.2002. Відповідно до наказу Міністерства від 17.01.2003 № 19, ці онкопрепарати (на 80,7 тис. грн.) розподілено Науковому центру радіаційної медицини (Київ). Але заклад відмовився їх приймати, бо такі ж ліки згідно з розподілом Міністерства отримані ним раніше. Однак, ДП "Укрмедпостач" у кінці червня повторно доставляє названі препарати до Центру, який вдруге відмовився їх приймати.

    Лише наприкінці липня "багатостраждальні" ліки, відповідно до наказу Міністерства від 23.07.2003 № 340, перерозподілені Донецькій обласній лікарні й Інституту патології крові та трансфузійної медицини (Львів), та отримані ними майже через 8 місяців після здійсненої Міністерством оплати.

    Аналогічно, ДП "Укрмедпостач" 18.07.2003 отримав від ТОВ "Л-Контракт" онкопрепарат "Вінкристин", оплата (221,0 тис. грн.) за який здійснена 30.04.2003. Міністерство наказом від 02.06.2003 № 241, розподілило його кільком обласним онкодиспансерам, які відмовилися брати цей онкопрепарат, тому що онкологічні відділення забезпечені ним понад річну потребу. У середині січня 2004 року частину "Вінкристину" (на 145,6 тис. грн.) знову перерозподілено та отримано іншими обласними онкодиспансерами фактично через 10 місяців після оплати.

    Решту ж препарату (на 75,4 тис. грн.) відповідно до листів Міністерства від 20.05.2004 перерозподілено в рахунок заявок на поставку 2004 року. Проте на 03.06.2004 онкопрепарат "Вінкристин" на суму 75,4 тис. грн. ще не потрапив до закладів охорони здоров'я, хоча минуло понад 13 місяців з моменту оплати!

    ДП "Укрмедпостач" упродовж 2003 року поставив у регіони України та клініки Інститутів АМН України онкопрепаратів на загальну суму 117 млн. 338,2 тис. грн. Фактично, за цей же період використано зазначених препаратів для лікування онкохворих на 52 млн. 170,5 тис грн.: на 01.04.2004 залишок невикористаних - на 65 млн. 167,7 тис. грн., або 55,5%. Зустрічними перевірками встановлено, що при таких залишках закуплених онкопрепаратів хворі забезпечені лікарськими засобами лише на 28,7-33,2%.

    Отже, маємо в державі таку ситуацію, що при 100-відсотковому фінансуванні закупівлі лікарських засобів на виконання Державної програми "Онкологія" хворі забезпечені онкопрепаратами менше ніж на третину, а половина закуплених онкопрепаратів виявилися непотрібними.

    Серед пропозицій, спрямованих на виправлення ситуації, зокрема, такі:

  • Міністерству фінансів і Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції України - при складанні проекту Державного бюджету забезпечити формування видатків на виконання програми "Онкологія" та передбачити субвенції місцевим бюджетам; а при формуванні державного замовлення - враховувати можливості вітчизняних виробників та весь спектр ліків проти раку, що виробляються в Україні. Обсяги ж державного замовлення привести у відповідність до потреби лікування онкологічних хворих.

  • Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства - розробити та затвердити загальнодержавну програму "Онкологія".

  • Міністерству охорони здоров'я України не тільки вжити заходів з усунення виявлених порушень, а й припинити практику використання коштів Державного бюджету на кредитування структур різної форми власності, а також притягнути до відповідальності посадових осіб відомства та підвідомчих установ, які скоїли бюджетні правопорушення.

  • Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
    Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України