23 травня 2022    
Пошук
Головна » Архів » Офіційні повідомлення » 1999 рік
08.09.1999  |  Прес-служба Рахункової палати

У Рахунковій палаті України

08.09.1999

Зловживання і порушення, помилки і некомпетентність, допущені при виконанні Державного бюджету України у 1998 році, не повинні повторитися при розробці і реалізації бюджету на 2000 рік.

Ця думка була домінуючою у виступах членів колегії Рахункової палати під час обговорення аналізу виконання Державного бюджету України за 1998 рік та заходів щодо вдосконалення бюджетного процесу. Одним з головних недоліків реалізації бюджету-98 члени колегії вважають те, що Закон "Про Державний бюджет України на 1998 рік" не став основним фінансовим документом для виконавчої влади. Виконання видаткової частини бюджету одночасно із Законом регулювали ще два нормативно-правові акти - Указ Президента від 8 серпня 1998 року №860 "Про скорочення видатків Державного бюджету України на 1998 рік" і постанова Кабінету міністрів від 18 лютого 1998 року №191 "Про заходи щодо впорядкування бюджетних видатків". Положення і вимоги вказаних документів багато в чому кардинально відрізнялися, що сприяло суб'єктивним підходам до фінансування видатків, тобто фактично в державі виконувалися три різні бюджети. Крім того, торік Кабінет міністрів прийняв понад 500 нормативних актів, які значно вплинули на бюджетний процес, деформували Закон про бюджет.

Не виконана основна вимога Закону про бюджет-98 - погасити заборгованість із заробітної плати працівникам бюджетної сфери. Протягом 1998 року вона навіть зросла на 7,9 відсотка і станом на 1 січня 1999 року становила 374,4 млн. гривень.

Незважаючи на вимоги чинного законодавства, неодноразові пропозиції Рахункової палати щодо пропорційного фінансування видатків та пріоритетного фінансування захищених статей, не виконані вимоги статті 19 Закону "Про Державний бюджет України на 1998 рік". У видатках обсяг захищених статей становив 16 млрд. 110 млн. грн., а їх фактичне фінансування склало 12 млрд. 136 млн. грн., або 75,3 відсотка від затвердженого обсягу.

Як свідчить аналіз, серед негативних факторів продовжують домінувати негрошові форми виконання доходної та видаткової частин бюджету, запровадження різних фінансових схем і механізмів, що дають можливість платникам податків уникати грошових платежів до бюджету, до яких належать бартерні операції, взаємозаліки, вексельні розрахунки. У 1998 році шляхом взаємозаліків та вексельних розрахунків було виконано на 2,8 млрд. гривень доходну частину Державного бюджету. Для цього навіть була створена спеціальна організація - "Укрспецфін". Колегія Рахункової палати інформувала Кабінет міністрів про незаконне створення цього фінансового підприємства, якому фактично надано повноваження органу державної влади. Однак Кабінет міністрів навіть розширив повноваження "Укрспецфіну".

Унаслідок такого підходу ускладнено прозорість погашення бюджетної заборгованості, від контролю за доходами та видатками Держбюджету усунуто реґіональні органи Держказначейства, що стало основою для зловживань і порушень при використанні державних коштів.

Суттєво зменшували надходження до бюджетів зростаючі обсяги пільг, які отримували окремі платники податків. Загальна сума пільг торік зросла на 51,1 відсотка і становила 29,8 млрд. гривень. А це на 3 відсотки перевищує всі фактичні надходження зведеного бюджету і у 2,5 раза - обсяги пільг, враховані при затвердженні Держбюджету на 1998 рік.

У 1998 році погіршилася дисципліна платежів до бюджетів та державних цільових фондів. Про це свідчить зростання в 4,2 раза недоїмки, тобто нарахованих, але не сплачених платежів. Унаслідок цього бюджет не отримав 9,7 млрд. гривень. Одночасно мало місце накопичення сум переплат до бюджетів усіх рівнів, які на 1 січня 1999 року становили понад 3 млрд. грн., у тому числі з податку на додану вартість - 2 млрд. гривень. Суми переплат набули, з одного боку, форми безвідсоткового кредитування держави суб'єктами господарювання, з іншого - прихованого дефіциту бюджету, оскільки держава здійснювала фінансування видатків за рахунок коштів, які бюджету не належали.

На обслуговування і погашення зовнішнього державного боргу в 1998 році витрачено 11,6 млрд. грн., що відповідає 71,4 відсотка доходів Державного бюджету.

В результаті недофінансування та правової невизначеності значно зросла бюджетна заборгованість, яка по своїй суті є прихованим дефіцитом бюджету. У порівнянні з початком року вона збільшилася на 31 відсоток і на 1 січня 1999 року склала 3 млрд. 34 млн. гривень.

Колегія Рахункової палати направила матеріали аналізу виконання Держбюджету за 1998 рік та конкретні пропозиції щодо вдосконалення бюджетної політики Верховній Раді та Кабінету міністрів для вжиття заходів.

На засіданні Колегії розглянуто питання про результати перевірки використання коштів Державного бюджету, виділених для фінансування заходів з ліквідації наслідків стихійного лиха у Закарпатській області у 1998 та І півріччі 1999 року.

На проведення робіт щодо реалізації зазначених заходів були використані кошти Держбюджету в сумі 106,9 млн. гривень. Проте ці значні бюджетні кошти були використані неефективно, оскільки Закарпаттю "живими" грошима було надано лише близько 32 млн. грн., тобто менше 30 відсотків від виділеної суми. Все інше- "папірцями"- векселями та взаємозаліками. Таке використання 75 млн. грн. вигідне комерційним структурам, але не потерпілому населенню Закарпаття.

Перевірками підтверджено, що внаслідок неефективного використання коштів Держбюджет втратив 13803,7 тис. грн., з них тільки на суму 10592,2 тис. грн. проведено взаємозаліків та погашено казначейських векселів за відсутності фактичної поставки матеріалів на дату їх проведення.

З виділених Закарпатській облдержадміністрації бюджетних коштів на ліквідацію наслідків стихійного лиха використано не за цільовим призначенням 7680,6 тис. грн., з них облдержадміністрацією - 7409,6 тис. грн., Міністерством охорони здоров'я - 171 тис. грн., Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи - 100 тис. гривень.

Про серйозні порушення фінансово-бюджетної дисципліни, допущені під час ліквідації наслідків стихійного лиха, та пропозиції щодо їх усунення колегія Рахункової палати поінформувала Верховну Раду, Кабінет міністрів, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Закарпатську облдержадміністрацію.

Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України