28 сiчня 2022    
Пошук
Головна » Архів » Бюлетені » 2005 рік
20.10.2005

 

Висновки
за результатами аналізу та експертизи проекту Закону України
"Про Державний бюджет України на 2006 рік"

Київ 2005

Члени Колегії Рахункової палати України:

Симоненко В.К. -

Голова Рахункової палати

Першин В.Л. -

Перший заступник Голови Рахункової палати

Яременко О.С. -

заступник Голови Рахункової палати

Юхимчук А.П. -

Секретар Рахункової палати

Вітковська Л.В. -

директор департаменту з питань соціальної політики та державного управління

Головань М.М. -

директор департаменту з питань контролю, аналізу та експертизи державного бюджету

Заремба І.М. -

директор департаменту з питань виробничої інфраструктури, інноваційної діяльності та державної власності

Зіпір А.П. -

директор департаменту з питань промисловості та виробничої інфраструктури

Іваненко Ю.В. -

директор департаменту з питань державного боргу, міжнародної діяльності та фінансових установ

Невідомий В.І. -

директор департаменту з питань безпеки держави та правоохоронної діяльності

Пилипенко В.П. -

директор департаменту з питань фінансового та бюджетного законодавства

Самусь Г.Ю. -

директор департаменту з питань використання коштів державного бюджету в регіонах

Фліссак Я.А. -

директор департаменту з питань науки та гуманітарної сфери

Шулежко М.Я. -

директор департаменту з питань АПК, природних ресурсів та охорони навколишнього середовища

 

Висновки за результатами аналізу та експертизи проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" / Підготовлено департаментом з питань контролю, аналізу та експертизи державного бюджету і затверджено постановою Колегії Рахункової палати від 07.10.2005 № 22-2/ - Київ: Рахункова палата України, 2005. - Випуск 18.

© Рахункова палата України.
Матеріал офіційний.
При використанні посилання на Рахункову палату обов'язкове.

 

Зміст

І. Постатейні висновки щодо проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"

1. Загальні положення

2. Доходи Державного бюджету України

3. Державний борг та фінансування Державного бюджету України

4. Видатки та кредитування Державного бюджету України

5. Взаємовідносини між Державним бюджетом України та місцевими бюджетами

6. Прикінцеві положення

ІІ. Узагальнюючий висновок щодо проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"

 

Рахунковою палатою на підставі статей 7 і 27 Закону України "Про Рахункову палату" та статей 40 та 41 Бюджетного кодексу України проведено аналіз та експертизу проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", поданого Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України.


І. Постатейні висновки щодо проекту Закону України
"Про Державний бюджет України на 2006 рік"

1. Загальні положення

Стаття 1.

  • Відповідно до пункту 2 статті 38 Бюджетного кодексу України законом про державний бюджет визначаються загальна сума доходів і загальна сума видатків, граничний обсяг річного дефіциту державного бюджету.

    В порушення згаданих вимог статтею 1 урядового законопроекту запропоновано визначити "прогноз доходів державного бюджету". Таким чином, вперше у бюджетній практиці показник доходів державного бюджету свідомо віднесено до категорії прогнозних параметрів, ймовірність виконання якого не є обов'язковою, а відповідальність за невиконання практично відсутня.

    Запропоноване законодавче нововведення свідчить про невпевненість авторів законопроекту в можливості забезпечити виконання ресурсної частини державного бюджету, що, відповідним чином, позначиться на виконанні його видаткової частини.

  • За експертною оцінкою Рахункової палати, існує можливість збільшити загальну суму доходів державного бюджету, в цілому, на 2 млрд. 623,3 млн. грн. за рахунок надходжень податку на прибуток підприємств у сумі 1 млрд. 982,2 млн. грн., податку на додану вартість - 500 млн. грн., рентної плати - 98,4 млн. грн. та збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства - 42,7 млн. гривень.

    Доходну частину державного бюджету необхідно також збільшити на 8 млрд. 134,6 млн. грн. за рахунок надходжень від приватизації державного майна, які враховано як джерело його фінансування.

  • В результаті аналізу та експертизи видатків і кредитування державного бюджету пропонується виключити, як необґрунтовані, окремі їх напрями на загальну суму 542,1 млн. гривень.

    Висновок:

  • Слова "прогноз доходів" замінити на слово "доходи".

  • Збільшити доходну частину Державного бюджету України на 10 757 882 тис. грн., з урахуванням надходження коштів від приватизації державного майна в сумі 8 134 600 тис. грн. та зменшити обсяг видатків на 542 122,9 тис. гривень. Вивільнені кошти направити на збільшення інвестиційної складової бюджету та на вирішення нагальних потреб соціального спрямування.
  • 2. Доходи Державного бюджету України

    Додаток 1 до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".

  • Код бюджетної класифікації 11020000 - "Податок на прибуток підприємств".

    Надходження податку на прибуток підприємств до зведеного бюджету на 2006 рік передбачені в обсязі 25 млрд. 482,5 млн. грн., у тому числі, до державного бюджету - 25 млрд. 324,9 млн. грн., до місцевих бюджетів - 157,6 млн. гривень.

    На стор. 356 супроводжуючих матеріалів до законопроекту зазначається, що у розрахунку надходжень податку використано план прибутку прибуткових підприємств на 2005 рік в сумі 91 млрд. грн., а також прогноз на 2006 рік обсягу прибутку в сумі 100 млрд. гривень. Крім цього, на підставі даних декларацій за цим податком, об'єкт оподаткування у 2006 році визначено в обсязі 113 млрд. 805 млн. гривень. Таким чином, запланований коефіцієнт співвідношення між об'єктом оподаткування і прибутком прибуткових підприємств становить 1,138 (113,805/100).

    Проте за умов прогнозованого на 2006 рік зростання реального ВВП на 7 відс. і номінального ВВП у сумі 512,5 млрд. грн., а також запланованого на 2005 рік номінального ВВП в обсязі 436 млрд. грн., індекс-дефлятор ВВП становитиме 109,9 відсотка.

    Виходячи з наведених прогнозних оцінок реального ВВП та індекса-дефлятора ВВП, обсяг прибутку прибуткових підприємств на 2006 рік має скласти 107 млрд. 10 млн. гривень (91х1,07х1,099). Відповідно, об'єкт оподаткування, скоригований на коефіцієнт співвідношення з обсягом прибутку прибуткових підприємств, у 2006 році становитиме 121 млрд. 783 млн. грн., що на 7 млрд. 978 млн. грн. більше врахованого в розрахунках (113,805/100х107). Таким чином, надходження податку на прибуток підприємств до зведеного бюджету становитимуть 27 млрд. 477 млн. грн., що на 1 млрд. 994,5 млн. грн. більше визначеного у законопроекті. Надходження податку до державного бюджету складуть 27 млрд. 307,1 млн. грн. або на 1 млрд. 982,2 млн. грн. більше передбачених законопроектом.

    Надходження податку на прибуток підприємств

    з/п

    Показники

    Згідно з проектом бюджету

    За оцінкою Рахункової палати

    Відхилення

    1.

    Прибуток прибуткових підприємств

    100 000

    107 010

    + 7 010

    2.

    Об'єкт оподаткування (за даними декларацій)

    113 805

    121 783

    + 7 978

    3.

    Балансові збитки, некомпенсовані прибутками до 01.01.2003 (за даними декларацій)

    2 129

    2 129

    -

    4.

    Прибуток, звільнений від оподаткування (за даними декларацій)

    5 104

    5 104

    -

    5.

    Прибуток, що підлягає оподаткуванню

    106 572

    114 550

    + 7 978

    6.

    Ставка податку на прибуток, відс.

    25

    25

    -

    7.

    Нараховано податку на прибуток

    26 643

    28 637,5

    + 1 994,5

    8.

    Зменшення нарахованої суми податку

    3 724

    3 724

    -

    9.

    Податок на прибуток по підприємствах - всього

    22 919

    24 913,5

    + 1 994,5

    10.

    Податок на прибуток банківських і страхових організацій

    1132

    1132

    -

    11.

    Інші надходження податку на прибуток

    1431,5

    1431,5

    -

    12.

    Сума податку на прибуток підприємств до загального фонду зведеного бюджету, у тому числі,

    25 482,5

    27 477

    + 1 994,5

     

    державний бюджет

    25 324,9

    27 307,1

    + 1 982,2

     

    місцеві бюджети

    157,6

    169,9

    + 12,3

    Висновок:

  • Кабінету Міністрів України уточнити прогнозний обсяг прибутку прибуткових підприємств шляхом приведення його у відповідність із показниками прогнозу економічного і соціального розвитку на 2006 рік.

  • Збільшити надходження податку на прибуток підприємств на 1 982 200 тис. грн., встановивши його в обсязі 27 307 100 тис. гривень.
  • Код бюджетної класифікації 14010000 - "Податок на додану вартість".

  • Всупереч вимогам пункту 9 доручень Верховної Ради України до Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік, супроводжуючі матеріали до законопроекту не містять обґрунтованого детального розрахунку прогнозних надходжень податку на додану вартість.

    Надходження податку на додану вартість, в цілому, визначені в сумі 38 млрд. 958,7 млн. грн., із зарахуванням у повному обсязі до загального фонду. З цієї суми податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 29,2 млрд. грн. і на 26,5 відс. перевищує плановий показник поточного року, що пояснюється передбачуваним зменшенням обсягів пільг за цим податком у 2006 році.

    Водночас пропозиція Верховної Ради України щодо врахування суми погашення недоїмки в прогнозних показниках податку, не реалізована. На 1 серпня поточного року обсяг заборгованості перед державним бюджетом за податком на додану вартість становив 4,6 млрд. гривень. Відповідно до пункту 24 статті 12 закону про державний бюджет на 2005 рік до спеціального фонду державного бюджету заплановано надходження заборгованості минулих років з податку на додану вартість у сумі 3,6 млрд. грн., яка спрямовується на компенсацію втрат від знецінених заощаджень громадян. Навіть при повному погашенні цієї суми боргу на початок 2006 року орієнтовно залишиться заборгованість на суму 1 млрд. грн., половину якої (500 млн. грн.) можливо залучити до планових надходжень податку на додану вартість в рахунок погашення недоїмки основним боржником - НАК "Нафтогаз України".

    6. Обсяг бюджетного відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами на наступний рік передбачено в сумі 16,5 млрд. грн., що перевищує показник поточного року на 3,3 млрд. грн. або на 25,3 відсотка.

    Практика відображення в законі про державний бюджет сум відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами окремим рядком запроваджена, починаючи з 2003 року, за ініціативою Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Це надало більшої прозорості плануванню і механізму зарахування податку на додану вартість до державного бюджету та його бюджетного відшкодування. Проте для забезпечення повної прозорості адміністрування податку на додану вартість необхідно запровадити аналогічний механізм стосовно його відшкодування в рахунок майбутніх платежів.

    Згідно з нормами статті 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" платник податку може прийняти рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань за цим податком наступних податкових періодів. Відшкодування у такий спосіб проводиться органами державної податкової служби через особові картки платників, що не узгоджується з вимогами пунктів 4 та 5 статті 50 Бюджетного кодексу України щодо зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) безпосередньо на єдиний казначейський рахунок. У додатку 1 до закону про державний бюджет на відповідний рік зазначений показник не враховується, тому відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів не знаходить відповідного відображення в звітності Держказначейства про виконання державного бюджету за доходами.

    За даними Державної податкової адміністрації станом на 1 серпня поточного року в рахунок сплати майбутніх платежів з податку на додану вартість проведено відшкодування на суму 4,1 млрд. грн. або 32,8 відс. надходжень податку з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що позначиться на надходженнях цього податку у 2005-2006 роках.

    З метою відображення реального стану надходжень і відшкодування платникам податку на додану вартість, пропонується у додатку 1 до законопроекту включити окремий рядок, в якому відображати суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, зарахованого у зменшення податкових зобов'язань за цим податком наступних податкових періодів. Для реалізації зазначеної пропозиції на практиці необхідно запровадити законодавчу норму щодо обов'язкового подання органами державної податкової служби відповідних висновків до органів Держказначейства для відображення на їх підставі надходжень і витрат з відшкодування податку на додану вартість у звітності про виконання державного бюджету.

    Висновок:

  • Надходження податку на додану вартість збільшити на 500 000 тис. грн. за рахунок погашення НАК "Нафтогаз України" податкового боргу і встановити в сумі 39 458 677,6 тис. гривень.

  • Доповнити розділ законопроекту "Доходи Державного бюджету України" додатковою статтею наступного змісту: "Установити, що податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету у рахунок зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів."

  • Внести такі зміни до пункту 7.7.5 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість": після слів "що підлягає відшкодуванню з бюджету", доповнити його текстом наступного змісту: "грошовими коштами, а також у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів".

  • У додатку 1 до закону запровадити окремим рядком відображення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, зарахованого у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.
  • Код бюджетної класифікації 16060000 - "Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства".

    Надходження коштів від збору на 2006 рік передбачені в сумі 185 млн. грн., що лише на 10 млн. грн. перевищує планові надходження поточного року і є заниженими через неврахування окремих факторів.

    Справляння збору за ставкою у розмірі 1 відс. виручки, одержуваної від реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива, на період з 01.07.99 до 31.12.2009 запроваджено Законом України від 09.04.99 № 587-XIV "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" з метою сприяння розвитку виноградарства, садівництва та хмелярства.

    За даними Держкомстату, у першому півріччі 2005 року вина ігристого проти відповідного періоду 2004 року вироблено в три рази більше, коньяку - на 31 відс., пива - на 17,8 відсотка. Одночасно зростав продаж на одну особу алкогольних напоїв через роздрібну торговельну мережу. У минулому році продаж горілки та лікеро-горілчаних виробів на одну особу склав 58,4 грн. проти 42,7 грн. у 2003 році, вина - 22,5 грн. проти 17,1 грн., коньяку - 12,3 грн. проти 9,6 грн., шампанського - 9,4 грн. проти 7,7 грн. та пива - 27,8 грн. проти 21,2 гривні. Загалом, продаж алкогольних напоїв на одну особу через роздрібну торговельну мережу збільшився в 1,3 раза - з 102,5 грн. у 2003 році до 135,5 грн. у 2004 році.

    Виходячи з даних, наведених на сторінці 370 пояснювальної записки до законопроекту, у наступному році вітчизняне виробництво виноробної продукції та пива зросте на 16,8 відсотка. Відтак, збільшиться їх продаж через оптово-роздрібну торговельну мережу, що призведе до зростання надходження збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства. За оцінкою Рахункової палати, надходження цього збору, з урахуванням індексу споживчих цін (111,4 відс.), порівняно з Урядовим прогнозом, можуть збільшитися майже на 42,7 млн. грн. і становити 227,7 млн. грн. (175х1,168х1,114).

    Висновок:

    Надходження збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства збільшити на 42 700 тис. грн. і встановити в сумі 227 700 тис. гривень.

  • Код бюджетної класифікації 21060100 - "Рентна плата за нафту, що видобувається в Україні".

    Прогнозні надходження рентної плати за нафту, що видобувається в Україні, визначені в сумі 2 млрд. 106,3 млн. гривень.

    Надходження рентної плати розраховані, виходячи з видобутку нафти в обсязі 2,95 млн. тонн за ставкою 714 грн. за тонну. Проте за даними, наведеними на стор. 146 проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2006 рік, загальний видобуток нафти (включаючи газовий конденсат) у наступному році становитиме 4,2 млн. тонн. За виключенням обсягів газового конденсату, видобуток нафти має становити 3,083 млн. тонн, що на 133 тис. тонн більше обсягу, врахованого у розрахунку надходжень рентної плати.

    Враховуючи видобуток нафти в обсязі 3,083 млн. тонн і ставку платежу в розмірі 714 грн. за тонну, надходження рентної плати за нафту, що видобувається в Україні, у 2006 році становитимуть 2 млрд. 201,3 млн. гривень.

    Висновок:

    Збільшити надходження рентної плати за нафту, що видобувається в Україні, на 94 962 тис. грн. і встановити в сумі 2 201 262 тис. грн., з урахуванням обсягу видобутку нафти, визначеного проектом Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2006 рік.

  • Код бюджетної класифікації 21060200 - "Рентна плата за природний газ, що видобувається в Україні".
  • Прогнозні надходження рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні, визначені в сумі 578,9 млн. гривень. Надходження рентної плати розраховані, виходячи з обсягів видобутку природного газу в обсязі 20 158 млн. куб. м, з них, 896,2 млн. куб. м - обсяги природного газу, видобуті з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 м (ставка рентної плати - 15 грн. за 1 тис. куб. м), а 1 162,4 млн. куб. м - обсяги природного газу, видобутого з морських родовищ (ставка рентної плати - 10 грн. за 1 тис. куб. метрів). Проте за даними, наведеними на стор. 145 проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2006 рік, загальний видобуток природного газу в наступному році становитиме 20,5 млрд. куб. м, що на 342 млн. куб. м більше обсягу, врахованого у розрахунку надходжень рентної плати.

    Враховуючи різницю у видобутку природного газу в обсязі 342 млн. куб. м та виходячи з найменшого розміру ставки платежу - 10 грн. за 1 тис. куб. м, надходження рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні, у 2006 році становитимуть 582 млн. 328,6 тис. гривень.

    Висновок:

    Збільшити надходження рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні, на 3 420,0 тис. грн. і встановити в сумі 582 328,6 тис. грн., з урахуванням обсягу видобутку природного газу, визначеного проектом Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2006 рік.

    Стаття 8.

    Статтею 8 законопроекту передбачається зобов'язати органи державної податкової служби зараховувати належні до відшкодування суми податку на додану вартість платникам, яким, відповідно до закону, реструктуризовано заборгованість за цим податком та інших реструктуризованих сум податків, що належать державному бюджету, та/або надано відстрочку/розстрочку із сплати цих податків, у рахунок зменшення реструктуризованих та/або відстрочених (розстрочених) сум зазначених податків незалежно від визначеного законом терміну їх реструктуризації та/або відстрочки (розстрочки).

    Крім того, податкові органи повинні в 2006 році здійснювати відшкодування сум податку на додану вартість платнику податку, який має прострочену заборгованість перед державою за кредитом, залученим державою або під державні гарантії, позичкою та фінансовою допомогою на зворотній основі, наданими з державного бюджету (далі - позичальник), виключно в рахунок погашення простроченої заборгованості позичальника перед державою за таким кредитом з урахуванням пені, позичкою, фінансовою допомогою на зворотній основі.

    Проведення зазначених взаєморозрахунків у такий спосіб не передбачає зарахування реструктуризованих та/або відстрочених (розстрочених) податків, зборів (обов'язкових платежів) на єдиний казначейський рахунок державного бюджету і, відповідно, здійснення органами Державного казначейства, за поданням податкових органів, відшкодування платникам сум податку на додану вартість.

    Таким чином, вищенаведена норма законопроекту не відповідає положенням пункту 4 статті 7 Бюджетного кодексу України в частині принципу повноти, згідно з яким до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів, а також пунктів 4 та 5 статті 50 Бюджетного кодексу України в частині обов'язкового зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

    Водночас зазначена норма не узгоджується із вимогами статті 60 цього законопроекту в частині заборони здійснення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку.

    Висновок:

    Перший абзац статті 8 законопроекту розпочати словами: "Органи Державного казначейства України на підставі висновків органів..." і далі за текстом.

    3. Державний борг та фінансування Державного бюджету України

    Стаття 14.

    Вказаною статтею передбачається встановити граничний розмір державного боргу.

    Але наведені показники державного боргу не враховують граничний розмір умовних боргових зобов'язань держави, а визначені лише з урахуванням граничного розміру прямого державного боргу, що не відповідає вимогам пункту 16 статті 2 та пункту 1 статті 18 Бюджетного кодексу України в частині необхідності відображення фактичного розміру державного боргу та необхідних фінансових ресурсів для його обслуговування і погашення.

    Висновок:

    Встановити статтею 14 законопроекту граничний розмір державного боргу в цілому, з виділенням граничного розміру державного боргу, витрати за яким здійснюються з державного бюджету.

    Стаття 15.

    Зазначеною статтею передбачається перевищення граничного розміру державного боргу в разі надходження у неповному обсязі коштів із внутрішніх (зовнішніх) джерел фінансування.

    Фактично, Уряд пропонує ввести законодавчу норму щодо змін обсягів державного боргу в ході виконання державного бюджету. Зазначене суперечить статті 18 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що граничний обсяг внутрішнього та зовнішнього боргу встановлюється Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України. Передбачаючи можливі зміни обсягу державного боргу як у цілому, так і в розрізі внутрішнього та зовнішнього, Уряд ще на стадії складання бюджету піддає сумніву реальність надходження коштів від приватизації державного майна у визначених обсягах, нівелює поняття граничного розміру державного боргу.

    Висновок:

    Вилучити статтю 15 повністю.

    Стаття 16.

    У другій частині цієї статті використовується термін "інше належне забезпечення" без його обґрунтування, що дає можливість неоднозначного трактування вказаної норми.

    Висновок:

    Вилучити з тексту статті 16 законопроекту поняття "інше належне забезпечення".

    Стаття 17.

    У зазначеній статті передбачено, що Міністерство фінансів України має право від імені України брати зобов'язання, пов'язані із здійсненням запозичень. Проте статтею не встановлено будь яких обмежень та механізму взяття залучених зобов'язань. Це суперечить вимогам пункту 14 статті 85 Конституції України якими передбачено що, рішення в частині одержання Україною позик від іноземних держав, банків, міжнародних фінансових організацій, не передбачених Державним бюджетом України, приймається виключно Верховною Радою України. Статтею 16 Бюджетного кодексу України встановлено, що право на здійснення державних внутрішніх та зовнішніх запозичень у межах і на умовах, передбачених законом про Державний бюджет України, належить державі в особі Міністра фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України.

    Для делегування Міністерству фінансів України повноважень щодо здійснення запозичень, передбачених у Державному бюджеті України, необхідно, щоб Програма державного запозичення була не лише складовою частиною Пояснювальної записки Уряду до проекту закону про державний бюджет, а мала і нормативне значення.

    Висновок:

  • Статтю 17 законопроекту доповнити після слів: "Міністерство фінансів України має право брати зобов'язання від імені України, пов'язані із здійсненням запозичень", словами: "передбачених цим законом" і далі за текстом.

  • Затвердити Програму державного запозичення України на 2006 рік окремим додатком до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".
  • Стаття 18.

    Статтею передбачено, що в разі виконання державою гарантійних зобов'язань перед кредиторами, у юридичних осіб, зобов'язання яких гарантовані, виникає прострочена заборгованість перед державою. Проте не визначено граничний розмір платежів на забезпечення гарантійних випадків.

    Лише у додатку 4 до законопроекту "Повернення кредитів до Державного бюджету України та розподіл надання кредитів з Державного бюджету України у 2006 році" за КПКВ 3511600 "Виконання державою гарантійних зобов'язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії" передбачено на цю мету 129,4 млн. гривень. Крім того, статтею не визначені права держави, як кредитора, у разі настання гарантійних випадків та право вимагати від боржника відшкодування таких витрат у встановленому законом порядку. Проект закону та супроводжуючі матеріали не містять також інформації щодо переліку позичальників, за яких передбачається здійснення гарантійних платежів Міністерством фінансів України.

    Висновок:

  • Визначити безпосередньо у статті 18 граничний розмір витрат на виконання державою гарантійних зобов'язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії у сумі 129,4 млн. грн. та надати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету перелік цих позичальників.

  • Доповнити статтю абзацом другим такого змісту: "З моменту виникнення фактичних витрат Державного бюджету України на виконання державою гарантійних зобов'язань на їх суму до держави переходять права кредитора та право вимагати від боржника їх відшкодування в повному обсязі у встановленому законом порядку".

  • Встановити, що у разі здійснення платежів безпосередніми позичальниками кредитів зазначені кошти спрямовуються на погашення державного боргу і відповідне зменшення зовнішніх запозичень.
  • Стаття 19.

    Норми вказаної статті надають право Міністерству фінансів України здійснювати операції з державним боргом з метою економії бюджетних коштів, проте не визначено обсяг та джерела коштів, за рахунок яких будуть здійснюватися ці операції, а також не передбачено затвердження та узгодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету порядку здійснення таких операцій та напрямів їх використання.

    Не враховано також вимоги пункту 26 додатку 2 до постанови Верховної Ради України від 21.06.2005 № 2678-IV "Про Основні напрями бюджетної політики на 2006 рік" щодо окремого виділення у проекті державного бюджету на 2006 рік витрат на управління державним боргом з сум витрат на обслуговування та погашення державного боргу.

    Висновок:

  • Доповнити статтю 19 законопроекту вимогами щодо затвердження до 1 січня 2006 року порядку здійснення операцій з управління державним боргом за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

  • Встановити, що економія видатків з обслуговування державного боргу, яка утворилася у зв'язку з достроковим викупом боргових зобов'язань або в результаті інших операцій з управління державним боргом, спрямовується на погашення державного боргу, при цьому обсяг запозичень відповідно зменшується.

  • Визначити у проекті закону джерела проведення операцій з управління державним боргом та передбачити видатки на їх проведення за окремою бюджетною програмою.
  • Стаття 21.

    Вказана стаття встановлює граничний розмір надання державних гарантій за позиками міжнародних фінансових організацій у сумі 2 млрд. 43 млн. 585 тис. грн. та за зобов'язаннями Державної іпотечної установи - у сумі 1 млрд. гривень.

    Відповідно до вимог пункту 1 статті 17 Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України в особі Міністра фінансів України може надавати гарантії щодо виконання боргових зобов'язань суб'єктам виключно у межах повноважень, встановлених законом про Державний бюджет України. Пунктом 2 статті 38 Бюджетного кодексу України встановлено, що законом про державний бюджет визначаються повноваження щодо надання державних гарантій та обсяг цих гарантій.

    Пунктом 21 доручень Верховної Ради України до Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік передбачено запровадити постійний моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання, які отримують кредити, надані державою або під державні гарантії.

    Висновок:

  • Доповнити текст статті переліком суб'єктів господарювання, яким надаються державні гарантії за позиками від міжнародних фінансових організацій.

  • Доповнити статтю абзацом наступного змісту: "Міністерству фінансів України здійснювати постійний моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання, які отримують кредити, надані державою або під державні гарантії".

  • Стаття 26.

  • Законопроект передбачає затвердження Державного бюджету України на 2006 рік з дефіцитом у сумі 9 млрд. 898,4 млн. грн., у тому числі загального фонду - 8 млрд. 353,4 млн. грн., спеціального - 1 млрд. 545 млн. гривень. До загального обсягу джерел фінансування державного бюджету віднесено надходження коштів від приватизації державного майна в сумі 8 млрд. 134,6 млн. гривень.

    Проте відповідно до вимог підпункту 3 пункту 1 статті 9 та статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від приватизації державного майна відносяться до неподаткових надходжень, які є складовою частиною доходів державного бюджету. Статтею 15 Бюджетного кодексу України джерелами фінансування бюджету визначені виключно державні внутрішні та зовнішні запозичення, а також вільний залишок бюджетних коштів.

    Всупереч зазначеним вимогам Уряд п'ятий рік поспіль пропонує надходження від приватизації державного майна визначити джерелом фінансування державного бюджету. При цьому надходження від відчуження державного майна, яке належить Автономній Республіці Крим, та майна, що знаходиться у комунальній власності, залучаються до доходів місцевих бюджетів. Такі дії Уряду порушують принцип єдності бюджетної системи України, встановлений статтею 7 Бюджетного кодексу України, в частині єдиної бюджетної класифікації, єдності порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності.

    Водночас спрямування надходжень від продажу державної частки майна на фінансування дефіциту бюджету, а не на структурну перебудову економіки України (накопичення), як це визначено статтею 1 Закону України від 04.03.92 № 2163-ХІІ "Про приватизацію державного майна", призводить до їх споживання у складі поточних витрат, тобто, "проїдання".

    Крім того, залучення коштів від приватизації на фінансування дефіциту унеможливлює спрямування на інноваційне інвестування стратегічно важливих підприємств з метою їх технічного та технологічного оновлення, а також створення нових робочих місць, як це передбачено пунктом 25 доручень Верховної Ради України до Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік.

    Висновок:

    На виконання вимог статей 7, 9, 15 та 29 Бюджетного кодексу України надходження від приватизації державного майна врахувати у доходах державного бюджету та вилучити ці надходження із джерел фінансування дефіциту державного бюджету.

  • Згідно із вимогами пункту 18 доручень Верховної Ради України до Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік Кабінет Міністрів України мав подати до 15 серпня 2005 року перелік об'єктів приватизації державного майна на 2006 рік з приведенням відповідних прогнозних обсягів надходжень до державного бюджету.

    Але Кабінет Міністрів України у супроводжуючих матеріалах до законопроекту (стор. 213-214) обмежився лише поясненнями щодо прийняття відповідних розпоряджень в частині продажу пакетів акцій 88 об'єктів загальною вартістю 8,1 млрд. гривень.

    Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.07.2005 № 285-р "Про погодження планів-графіків підготовки та проведення продажу об'єктів приватизації" (з урахуванням змін, внесених розпорядженнями Уряду від 09.08.2005 № 324-р, 18.08.2005 № 343-р, 23.08.2005 № 357-р та від 05.09.2005 № 386-р) визначені плани-графіки підготовки та проведення у 2005-2006 роках продажу об'єктів приватизації. При цьому оцінку пакетів акцій та їх розміщення планами-графіками передбачено провести, переважно, лише наприкінці поточного року. Таким чином, ані розмір пакетів акцій, ані їх номінальна вартість та прогнозний обсяг надходжень від приватизації державного майна, в сумі 8,1 млрд. грн., жодними урядовими документами не підтверджуються, що унеможливлює здійснення оцінки реалістичності їх визначення.

    Висновок:

    Кабінету Міністрів України до розгляду законопроекту у першому читанні подати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету перелік об'єктів приватизації державного майна на 2006 рік з приведенням відповідних прогнозних обсягів надходжень до державного бюджету.

    Додаток 2 "Фінансування Державного бюджету України на 2006 рік".

    Додаток розроблено за типом боргового зобов'язання, але у назві не зазначено, за якою ознакою (кредитора чи боргового зобов'язання) його складено.

    Статтею 11 Бюджетного кодексу України класифікація фінансування бюджету здійснюється за двома ознаками: за типом кредитора (за категоріями кредиторів або власників боргових зобов'язань) та за типом боргового зобов'язання (за засобами, що використовуються для фінансування дефіциту або профіциту).

    Крім того, у додатку відсутня будь-яка деталізація внутрішніх та зовнішніх запозичень.

    Висновок:

    Уточнити структуру додатку 2 відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.

    4. Видатки та кредитування Державного бюджету України

    Додаток 3 "Розподіл видатків Державного бюджету України на 2006 рік" до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".

  • Міністерству закордонних справ України за бюджетними програмами КПКВ 1401010 "Керівництво та управління у сфері державної політики щодо зовнішніх відносин" та КПКВ 1401050 "Реалізація МЗС України повноважень з проведення зовнішньої політики України за кордоном, організація і контроль за діяльністю закордонних дипломатичних установ України" передбачено 34,4 млн. грн. та 7,0 млн. грн., відповідно.

    Зазначені бюджетні програми використовуються центральним апаратом Міністерства закордонних справ та передбачають у розрізі економічної класифікації видатки на відрядження. На практиці міністерство крім коштів за КПКВ 1401010 "Керівництво та управління у сфері державної політики щодо зовнішніх відносин", використовує також на відрядження і кошти за КПКВ 1401050 "Реалізація МЗС України повноважень з проведення зовнішньої політики України за кордоном, організація і контроль за діяльністю закордонних дипломатичних установ України".

    Таким чином, використання коштів за КПКВ 1401050 фактично є джерелом покриття витрат керівництва та працівників центрального апарату Міністерства закордонних справ України на забезпечення, практично, тих же функцій, які передбачені бюджетною програмою за КПКВ 1401010.

    Висновок:

    Скасувати КПКВ 1401050 "Реалізація МЗС України повноважень з проведення зовнішньої політики України за кордоном, організація і контроль за діяльністю закордонних дипломатичних установ України" шляхом об'єднання її з КПКВ 1401010 "Керівництво та управління у сфері державної політики щодо зовнішніх відносин".

  • Державній судовій адміністрації у загальному фонді державного бюджету за КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" передбачено видатки у сумі 9 500 тис. гривень.

    За вказаною програмою проводяться виплати за судовими позовами суддів у зв'язку з невиплатами їм передбачених законодавством соціальних гарантій. Слід відмітити, що аналогічні позови подаються також працівниками освіти, охорони здоров'я, культури, та інших бюджетних галузей, а також військовослужбовцями. Виконання судових рішень за поданням працівників освіти, охорони здоров'я, оборони тощо здійснюється відповідно до Закону України від 21.04.99 № 606-ХІV "Про виконавче провадження" та у порядку, визначеному законом про бюджет на відповідний рік у межах бюджетних призначень цих установ. Надання соціальних гарантій передбачених законодавством і не забезпечених бюджетними коштами, таким категоріям працівників, із року в рік призупиняється.

    Що стосується суддів, то законопроектом про бюджет на 2006 рік пропонується збільшити фінансування судових органів на 339,8 млн. грн. або на 36,2 відс. проти 2005 року, врахувавши видатки на підвищення оплати праці, придбання житла для суддів та інші.

    За таких умов передбачення окремо виплат за судовими позовами суддів ставить їх у привілейовані умови порівняно з іншими категоріями працівників бюджетних установ.

    Висновок:

    Вилучити видатки, передбачені Державній судовій адміністрації України за КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів", у сумі 9 500 тис. гривень.

  • Міністерству промислової політики у спеціальному фонді за КПКВ 2601270 "Заходи по завершенню будівництва транспортних рефрижераторних суден з високим ступенем готовності" передбачено видатки у сумі 52 000 тис. гривень.

    Протягом останніх років за рахунок державних капітальних вкладень неправомірно передбачалися кошти на заходи щодо завершення будівництва транспортних рефрижераторних суден з високим ступенем готовності, які фактично є фінансуванням виробництва готової продукції. Оскільки рефрижераторне судно будується за угодою з іноземним замовником - грецькою компанією "Ласкарідіс Шіппінг Компані" для подальшої реалізації йому, доцільно провести таку добудову за рахунок банківських кредитних ресурсів.

    Висновок:

    Вилучити видатки, передбачені Міністерству промислової політики України в спеціальному фонді за КПКВ 2601270 "Заходи по завершенню будівництва транспортних рефрижераторних суден з високим ступенем готовності", у сумі 52 000 тис. гривень.

  • Міністерству транспорту та зв'язку у загальному фонді за КПКВ 3101080 "Завершення будівництва авіаційної техніки" передбачено видатки у сумі 21 600 тис. гривень.

    Кошти на виконання зазначеної програми планується спрямувати Харківському державному авіаційно-виробничому підприємству на добудову двох літаків Ан-74 та ТК-300Д з метою подальшої їх передачі Державному авіаційному підприємству "Україна".

    Відповідно до статуту Державного авіаційного підприємства "Україна" метою його діяльності, крім перевезення вищих посадових осіб та офіційних делегацій України, є також виконання комерційної діяльності для забезпечення потреб населення та народного господарства у повітряних перевезеннях для одержання прибутку, комерційне обслуговування літаків, надання в оренду основних засобів тощо.

    Таким чином, пропонується за рахунок бюджетних коштів здійснити безоплатне придбання основних засобів підприємству, яке займається комерційною діяльністю і отримує прибуток. Виходячи з недостатності бюджетних коштів для повноцінного забезпечення передбачених діючим законодавством соціальних гарантій окремим верстам населення, доцільно Державному авіаційному підприємству "Україна" здійснити вказане придбання шляхом залучення кредитних ресурсів комерційних банків або фінансового лізингу авіаційної техніки.

    Висновок:

    Вилучити видатки, передбачені Міністерству транспорту та зв'язку України в загальному фонді державного бюджету за КПКВ 3101080 "Завершення будівництва авіаційної техніки", у сумі 21 600 тис. гривень.

  • Міністерству транспорту та зв'язку у спеціальному фонді за КПКВ 3103050 "Будівництво криголаму для забезпечення судноплавства на акваторії Азовського моря" передбачено кошти у сумі 29 500 тис. гривень.

    У 2003 році на будівництво криголаму у державному бюджеті затверджувалися кошти у сумі 25 млн. грн. за рахунок централізованих капітальних вкладень. Законопроектом пропонується продовжити у 2006 році фінансування будівництва криголаму, яке здійснює державне підприємство "Суднобудівний завод ім. 61 комунара", а замовником є державне підприємство "Дельта-лоцман". У зв'язку з тим, що у будівництві задіяні господарські структури, фінансування зазначених робіт доцільно проводити за рахунок залучення банківських кредитних ресурсів.

    Висновок:

    Вилучити кошти, передбачені Міністерству транспорту та зв'язку України за КПКВ 3103050 "Будівництво криголаму для забезпечення судноплавства на акваторії Азовського моря", у сумі 29 500 тис. гривень.

  • Державній службі автомобільних доріг за бюджетною програмою КПКВ 3131030 планується в спеціальному фонді 233 100 тис. грн. на надання субвенції з державного бюджету міському бюджету м. Запоріжжя на будівництво автотранспортної магістралі через річку Дніпро.

    Відповідно до Закону України від 18.09.91 № 1562-ХІІ "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" з державного бюджету фінансуються роботи щодо будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та надаються дотації місцевим бюджетам для покриття дефіциту коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення.

    Автомагістраль через річку Дніпро у м. Запоріжжя є автомобільною дорогою загального користування державного значення. Згідно з Указом Президента України від 19.01.2002 № 50/2002 "Питання Державної служби автомобільних доріг України" відповідальним за проведення робіт із будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення визначено Державну службу автомобільних доріг.

    Висновок:

    Вилучити кошти спеціального фонду державного бюджету в сумі 233 100 тис. грн., передбачені Державній службі автомобільних доріг України за бюджетною програмою КПКВ 3131030 "Субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Запоріжжя на будівництво автотранспортної магістралі через річку Дніпро у м. Запоріжжя" та передбачити за бюджетною програмою КПКВ 3111020 "Розвиток та утримання автомобільних доріг загального користування".

  • У загальному фонді державного бюджету передбачено кошти Міністерству фінансів за КПКВ 3501250 для здійснення внеску у сумі 200 000 тис. грн. на збільшення статутного капіталу ВАТ "Державний ощадний банк".

    Зазначена пропозиція в останні роки вноситься до проектів державного бюджету майже щорічно. Фактично, такі внески здійснено лише у 2004 році в сумі 100 млн. гривень. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 № 374 "Про збільшення статутного капіталу відкритих акціонерних товариств "Державний експортно-імпортний банк України" та "Державний ощадний банк України" передбачено збільшення статутного капіталу ВАТ "Державний ощадний банк України" на суму 200 млн. грн. за рахунок його чистого прибутку.

    Затвердження в державному бюджеті зазначених видатків суперечить вимогам частини 3 статті 13 Закону України від 19.09.91 № 1576-XII "Про господарські товариства", які забороняють використовувати бюджетні кошти для формування статутних фондів товариств.

    Висновок:

    Вилучити кошти в сумі 200 000 тис. грн., передбачені Міністерству фінансів України за КПКВ 3501250 "Збільшення статутного капіталу ВАТ "Державний ощадний банк".

  • Міністерству фінансів України передбачено, як бюджетній установі, видатки з обслуговування внутрішнього і зовнішнього державного боргу за КПКВ 3501170 "Обслуговування внутрішнього державного боргу" та КПКВ 3501180 "Обслуговування зовнішнього державного боргу".

    Проте вказані видатки мають загальнодержавне значення.

    Висновок:

    Внести зміни у додаток 3 "Розподіл видатків Державного бюджету України на 2006 рік" шляхом перенесення видатків з обслуговування внутрішнього і зовнішнього державного боргу до загальнодержавних видатків, відповідно, за кодами програмної класифікації 3511170, 3511180 та визначити головним розпорядником Міністерство фінансів України.

  • Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки) у спеціальному фонді державного бюджету вперше пропонується затвердити за КПКВ 3511280 на здійснення природоохоронних заходів 32 515,7 тис. гривень.

    Але ні в тексті законопроекту, ні в пояснювальній записці до нього жодного слова не сказано про джерела таких видатків, та на які напрями будуть спрямовуватися кошти. У доходній частині спеціального фонду державного бюджету законопроектом передбачається 492,5 млн. грн. надходжень збору за забруднення навколишнього природного середовища, які, відповідно до законопроекту, розподілені на природоохоронні заходи за іншими бюджетними програмами.

    Висновок:

    Вилучити кошти в сумі 32 515,7 тис. грн., передбачені Міністерству фінансів України за КПКВ 3511280 "Здійснення природоохоронних заходів".

  • В останні роки Урядом залучаються значні кошти від міжнародних та іноземних організацій для фінансування проектів, пов'язаних з реформуванням окремих галузей економіки та соціальної сфери.

    Проте склалася практика, коли в державному бюджеті затверджувалися кошти на реалізацію зазначених проектів за угодами, які не були укладені в установленому порядку, а кошти від міжнародних фінансових організацій надходили вкрай незадовільно. Так, у 2003 році із затверджених обсягів таких залучень в сумі 1 млрд. 430,4 млн. грн., надійшло лише 187,2 млн. грн. або 13,1 відс., у 2004 - 935 млн. грн. і 360 млн. грн. або 38,5 відс., відповідно.

    Реалізація деяких угод протягом ряду років не здійснюється. Зокрема, зовсім не надходили кошти на реформування державної статистики (кредитор - Міжнародний банк реконструкції та розвитку), хоча такі надходження передбачалися у 2003 році в сумі 5,8 млн. грн., 2004 - 11 млн. грн., 2005 - 5 млн. гривень. Такий підхід до планування зазначених коштів призводить лише до віртуального збільшення обсягів державного бюджету.

    Висновок:

    Доцільно переглянути програми державного запозичення України на 2006 рік і вилучити із їх переліку проекти розвитку за угодами, що не підписані.

  • Законопроектом передбачаються кошти на виконання державних програм, термін дії яких згідно з нормативними актами завершується у 2005 році.

    Відповідно до Переліку державних цільових програм на 2006 рік плануються видатки на реалізацію 23 програм на загальну суму понад 700 млн. грн., термін дії яких закінчується у поточному році, з них по загальному фонду - майже 580 млн. гривень.

    Наприклад, термін дії Комплексної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2000 № 1173, визначено протягом 2001-2005 років. Проте законопроектом на 2006 рік плануються видатки на виконання зазначеної програми у сумі 541,8 млн. грн., у тому числі Державному комітету по водному господарству за КПКВ 5001050 "Експлуатація загальнодержавних і міжгосподарських державних меліоративних систем" - 482,9 млн. грн., КПКВ 5001060 "Ведення державного моніторингу поверхневих вод, водного кадастру, паспортизація, управління водними ресурсами" - 2,9 млн. грн., КПКВ 5001070 "Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь" - 55,9 млн. грн.; Українській академії аграрних наук за КПКВ 6591070 "Докорінне поліпшення земель науково-дослідних господарств" - 0,1 млн. гривень.

    Висновок:

    Доручити Кабінету Міністрів України проаналізувати державні цільові програми, термін дії яких закінчується у 2005 році і за якими передбачено кошти на 2006 рік, прийняти рішення щодо доцільності їх продовження та привести у відповідність обсяги видатків державного бюджету.

  • Ряд бюджетних програм, передбачених за різними головними розпорядниками бюджетних коштів у додатку 3 до законопроекту, за своєю суттю є капітальними вкладеннями, але до них не віднесені.

    Відповідно до Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Уряду від 27.12.2001 № 1764, державні капітальні вкладення - це кошти державного бюджету, передбачені на фінансування капітального будівництва, а капітальне будівництво - це процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об'єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів.

    Наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001 № 604 затверджено структуру програмної класифікації видатків державного бюджету, якою програмам, що проводяться за рахунок капітальних вкладень, присвоюється після коду відомчої класифікації та коду розпорядника номер "8". Проте ряд програм із будівництва, створення та оновлення основних фондів законопроектом не віднесені до капітальних вкладень.

    Зокрема, Міністерству культури і туризму на 2006 рік передбачаються видатки за бюджетною програмою КПКВ 1811020 "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" та для виконання робіт з проведення археологічних досліджень, консервації і тимчасової музеєфікації залишків фундаменту "Десятинної церкви" - 45 млн. грн., Міністерству освіти та науки за бюджетною програмою КПКВ 2201390 "Реконструкція та ремонт гуртожитків для учнів професійно-технічних та студентів вищих навчальних закладів" - 25 млн. грн., Міністерству оборони за КПКВ 2101280 "Створення та закупівля літака АН-70" - 179 млн. гривень.

    Висновок:

    Доручити Кабінету Міністрів України проаналізувати структуру видатків бюджетних програм з метою виявлення видатків капітального характеру і віднести їх до капітальних вкладень відповідно до діючої бюджетної класифікації.

  • Статтею 1 законопроекту передбачається затвердити обсяги повернення кредитів до державного бюджету у сумі 1 594 436,4 тис. грн., у тому числі до загального фонду - 468 215,7 тис. грн. та спеціального фонду - 1 126 220,7 тис. грн.; обсяги надання кредитів з державного бюджету у сумі 2 754 960,3 тис. грн., у тому числі із загального фонду - 665 222,9 тис. грн. та із спеціального фонду - 2 089 737,4 тис. гривень.

    Проведений Рахунковою палатою аналіз діючої практики кредитування з державного бюджету свідчить про наявність значних проблем щодо повернення зазначених коштів до бюджету. Щорічно не виконуються затверджені показники кредитування, особливо в частині повернення наданих кредитів. В результаті, обсяги заборгованості суб'єктів господарювання перед державним бюджетом за отриманими кредитами не зменшуються, а зростають.

    Так, в 2004 році затверджено обсяги повернення кредитів до загального фонду державного бюджету у сумі 1172,8 млн. грн., а надання кредитів із цього фонду - 912,7 млн. гривень. Фактично, повернуто лише 297,4 млн. грн. або 25,4 відс., у той час як надано кредитів у сумі 1118,8 млн. грн. або на 22,6 відс. більше, ніж затверджено, що призвело до збільшення дефіциту загального фонду державного бюджету порівняно з передбаченим на 1 081,5 млн. гривень.

    Надходження коштів від повернення кредитів до загального фонду державного бюджету на 2005 рік затверджено у сумі 1192,1 млн. грн., надання кредитів із цього фонду - 379,9 млн. гривень. Фактично за 8 місяців поточного року повернуто 528,9 млн. грн. або лише 48,4 відс. затвердженого на рік обсягу.

    Передбачувані на 2006 рік показники кредитування не враховують тенденції минулих років, більше того, обсяги надання кредитів із загального фонду державного бюджету плануються понад відповідні обсяги повернення кредитів до цього фонду на 197 млн. грн., чим штучно збільшується дефіцит державного бюджету.

    Висновок:

  • Зменшити обсяги надання кредитів із загального фонду Державного бюджету України на 197 млн. грн., привівши їх у відповідність із передбаченими обсягами повернення кредитів до загального фонду Державного бюджету України.

  • Враховуючи, що категорія кредитування не властива бюджету, а притаманна кредитно-банківській системі, доцільно доручити Кабінету Міністрів України проаналізувати зазначене питання і внести пропозиції щодо відміни надання кредитів з державного бюджету. За необхідності, здійснювати підтримку розвитку окремих галузей економіки та підприємств шляхом відшкодування частини банківських відсотків за рахунок бюджетних коштів.
  • Стаття 27.

    В останні роки законами про державний бюджет надається право Міністерству фінансів у процесі виконання державного бюджету, у виняткових випадках, за поданням головного розпорядника бюджетних коштів та погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету перерозподіляти призначення між бюджетними програмами в межах загального обсягу коштів, затверджених головному розпоряднику. Така норма передбачена і статтею 27 даного законопроекту.

    Як свідчать матеріали аналізів виконання державного бюджету, що здійснюються Рахунковою палатою, такі "виняткові випадки" перерозподілу коштів за бюджетними програмами набули масового характеру. Лише протягом 2004 року до затверджених призначень за бюджетними програмами внесено 174 зміни та перерозподілено бюджетні кошти на суму 560,6 млн. гривень. Зокрема, Міністерством палива та енергетики перерозподілено призначень за 6 бюджетними програмами на суму 239 млн. грн., Міністерством оборони - за 14 програмами на суму 94,2 млн. грн., Міністерством охорони здоров'я - за 11 програмами на суму 41,5 млн. грн., Міністерством праці та соціальної політики - за 15 програмами на суму 32 млн. грн., Міністерством освіти і науки - за 16 програмами на суму 29,5 млн. грн., Міністерством культури і туризму - за 15 програмами на суму 24,9 млн. грн., Міністерством аграрної політики - за 17 програмами на суму 15,8 млн. гривень.

    Таким чином, надання права Міністерству фінансів перерозподіляти кошти за бюджетними програмами, затвердженими законом про державний бюджет, породжує безвідповідальність з боку головних розпорядників бюджетних коштів щодо планування, затвердження і повноти виконання бюджетних програм та дає можливість утворювати приховані резерви коштів для проведення окремих видатків понад обсяги, визначені законом про бюджет.

    Висновок:

    Вилучити із абзацу 2 статті 27 законопроекту слова "а перерозподіл бюджетних призначень за бюджетними програмами у межах загального обсягу головного розпорядника коштів державного бюджету окремо по загальному та спеціальному фондах здійснюється лише за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету".

    Стаття 34.

    Законопроектом пропонується установити плату за надання Державним казначейством послуг розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів та іншим клієнтам, пов'язаним з обслуговуванням програмно-технічного комплексу "Клієнт-Казначейство".

    Державне казначейство утворено Указом Президента України від 27.04.95 № 335/95 з метою забезпечення ефективного управління коштами державного бюджету, підвищення оперативності у фінансуванні видатків. Основними завданнями його є організація виконання державного бюджету, управління наявними коштами держбюджету, фінансування видатків державного бюджету, ведення обліку касового виконання державного бюджету, складання звітності про стан виконання державного бюджету.

    Статтею 48 Бюджетного кодексу України визначено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування державного бюджету, яка передбачає здійснення Державним казначейством, зокрема, операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів.

    Отже, передбачене законопроектом запровадження плати за послуги, які є безпосередніми обов'язками Державного казначейства, сприятиме комерціалізації діяльності зазначеного органу виконавчої влади.

    Висновок:

  • Вилучити статтю 34 законопроекту.

  • Визначити конкретну суму та передбачити Державному казначейству України видатки з обслуговуванням програмно-технічного комплексу "Клієнт-Казначейство".
  • Пункт 2 статті 41.

    Законопроектом передбачено за рахунок 10 відс. коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами України, які надійдуть до спеціального фонду державного бюджету, проводити виплати, пов'язані з функціонуванням консульських відділів дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном, представництв та консульської служби Міністерства закордонних справ України на території України.

    Відповідно до Порядку зарахування до державного бюджету та використання коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 № 381, отримані до спеціального фонду держбюджету консульські збори спрямовуються на виплати, пов'язані з функціонуванням дипломатичних представництв та консульських установ України лише за кордоном.

    Висновок:

    У пункті 2 статті 41 законопроекту вилучити слова: "представництв та консульської служби Міністерства закордонних справ України на території України".

    Пункт 53 статті 41.

    За рахунок коштів, отриманих від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, що приватизовані або підлягають приватизації, в спеціальному фонді передбачено видатки за рядом бюджетних програм, серед яких є програми на суму 186 млн. грн., важливість яких проголошено Урядом в Основних напрямах бюджетної політики на 2006 рік.

    На виконання програм, пов'язаних з підвищення рівня життя на селі, передбачені кошти Міністерству освіти і науки за КПКВ 2211030 "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання сільських автобусів для сільських загальноосвітніх шкіл" у сумі 68 млн. грн.; Міністерству охорони здоров'я за КПКВ 2301470 "Централізоване придбання автомобілів швидкої медичної допомоги для сільських закладів охорони здоров'я" - 40 млн. грн. і за КПКВ 2301510 "Оснащення сільських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів" - 78 млн. гривень.

    Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення. Проведення зазначених видатків за рахунок передбачених джерел залежатиме від організації проведення роботи з продажу земельних ділянок і бажанням покупців їх придбати, що ставить під сумнів їх виконання. Тому доцільно фінансування зазначених видатків здійснювати із загального фонду державного бюджету.

    Крім цього, відповідно до вимог статті 89 Бюджетного кодексу України видатки на оснащення сільських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів відносяться до таких, які здійснюються з місцевих бюджетів і не можуть фінансуватися з державного бюджету.

    Висновок:

  • Вилучити із спеціального фонду державного бюджету і віднести до загального фонду видатки:

    - Міністерству освіти і науки України за КПКВ 2211030 "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання сільських автобусів для сільських загальноосвітніх шкіл" у сумі 68 000 тис. грн.;

    - Міністерству охорони здоров'я України за КПКВ 2301470 "Централізоване придбання автомобілів швидкої медичної допомоги для сільських закладів охорони здоров'я" у сумі 40 000 тис. грн. та КПКВ 2301510 "Оснащення сільських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів" у сумі 78 000 тис. гривень.

  • Видатки, що плануються Міністерству охорони здоров'я України за КПКВ 2301510 "Оснащення сільських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів", у сумі 78 000 тис. грн., передбачити як субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам.
  • Стаття 42.

    Передбачається дозволити Кабінету Міністрів України надавати кошти на покриття тимчасових касових розривів спеціального фонду державного бюджету за рахунок залучення коштів єдиного казначейського рахунку з наступним їх поновленням в регламентованому режимі до кінця року на проведення видатків із будівництва, реконструкції та утримання автомобільних доріг загального користування, а також з формування державного продовольчого резерву і здійснення заставних та інтервенційних закупівель.

    Зазначена норма законопроекту суперечить вимогам пункту 4 статті 13 Бюджетного кодексу України, де визначено, що платежі за рахунок спеціального фонду здійснюються в межах коштів, які надійшли до цього фонду на відповідну мету. Пунктом 4 статті 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду згідно з законодавством, якщо законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

    Таким чином, надання права залучати кошти єдиного казначейського рахунку для проведення окремих видатків порушуватиме встановлений статтею 7 Бюджетного кодексу України принцип цільового використання бюджетних коштів, який передбачає, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

    Висновок:

    Вилучити статтю 42 законопроекту.

    5. Взаємовідносини між Державним бюджетом України та місцевими бюджетами

    Стаття 47.

    Вказаною статтею законопроекту передбачається надати право Раді міністрів Автономної Республіки Крим та обласним державним адміністраціям здійснювати у 2006 році розподіл додаткової дотації на зменшення фактичних диспропорцій між місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ, виходячи з показників доходної частини бюджетів з метою вирівнювання забезпеченості бюджетів депресивних та гірських територій, а також бюджетів, що мають особливості у зв'язку з низьким показником чисельності населення.

    Проведений Рахунковою палатою аналіз надання та спрямування бюджетами адміністративно-територіальних одиниць додаткової дотації з державного бюджету на зменшення фактичних диспропорцій між місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ за 2004 рік та перше півріччя 2005 року свідчить, що в умовах нормативної неврегульованості порядку і критеріїв її розподілу, кошти додаткової дотації надаються з державного бюджету органам місцевого самоврядування без визначення конкретних питань, які необхідно вирішити, напрямів, порядку використання та звітності. Як наслідок, вони розподіляються і використовуються місцевими органами влади на свій розсуд та неефективно, а в окремих випадках - з порушенням бюджетного законодавства, і фактично виконують функцію "резервного фонду".

    Крім того, незважаючи на те, що законами про Державний бюджет України кошти додаткової дотації передбачаються як видатки споживання, частина з них спрямовується органами місцевого самоврядування на видатки розвитку на підставі Закону України від 21.05.97 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто, існує правова колізія.

    Висновок:

  • Останній абзац статті 47 проекту закону вилучити.

  • Доповнити статтю 47 законопроекту текстом наступного змісту:
    "Порядок розподілу і використання додаткової дотації на зменшення фактичних диспропорцій між місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ визначається Кабінетом Міністрів України".
  • Стаття 48.

  • Статтею законопроекту передбачається надати місцевим бюджетам із державного бюджету на збереження історичної забудови міст та об'єктів історико-культурної спадщини України субвенцію в сумі 100 млн. грн. або на рівні поточного року.

    Проте не визначено розподіл зазначених коштів за об'єктами. Пунктом 83 доручень Верховної Ради України до Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік доручено Кабінету Міністрів України передбачити кошти на виконання програм, пов'язаних з історико-культурною спадщиною окремих міст та населених пунктів, зокрема: міста Львова (центральна частина міста); міста Одеси (центральна частина, об'єкти архітектурної та історичної спадщини); міста Чернігова (центральна частина, об'єкти архітектурної та історичної спадщини) тощо.

    Висновок:

    Передбачити в законопроекті розподіл субвенції на збереження історичної забудови міст та об'єктів історико-культурної спадщини України в сумі 100 млн. грн. у розрізі програм, пов'язаних з історико-культурною спадщиною окремих міст та населених пунктів.

  • В додатку 3 до законопроекту "Розподіл видатків Державного бюджету України на 2006 рік" за рахунок коштів загального фонду державного бюджету запланована субвенція місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток регіонів, виконання заходів з упередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та на інших аварійних об'єктах комунальної власності і на виконання інвестиційних проектів, у тому числі на капітальний ремонт сільських шкіл, у сумі 550.000 тис. гривень.

    Однак критерії та напрями надання зазначеної субвенції в проекті закону не визначені.

    Висновок:

    Доповнити статтю 48 проекту закону текстом наступного змісту:

    "- на соціально-економічний розвиток регіонів, виконання заходів з упередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та на інших аварійних об'єктах комунальної власності і на виконання інвестиційних проектів, у тому числі на капітальний ремонт сільських шкіл, у сумі 550.000 тис. гривень;

    порядок надання зазначеної субвенції, а також розподіл її за об'єктами затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. При визначенні переліку об'єктів інвестиційних проектів врахувати, в першу чергу, необхідність завершення будівництва, розпочатого у минулі роки, та будівництва об'єктів за наявності проектно-кошторисної документації".

  • У додатку 3 до законопроекту "Розподіл видатків Державного бюджету України на 2006 рік", як і в поточному році, передбачено надати за рахунок надходження до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності субвенцію місцевим бюджетам на будівництво газопроводів-відводів та газифікацію населених пунктів, у першу чергу сільських, в сумі 185 млн. гривень.

    Проте в проекті закону не визначено критерії та напрями надання зазначеної субвенції, а також умови визначення конкретних об'єктів, на які вони повинні спрямовуватися.

    Висновок:

    Доповнити статтю 48 проекту закону текстом наступного змісту:

    "- на будівництво газопроводів-відводів та газифікацію населених пунктів, у першу чергу сільських, у сумі 185.000 тис. гривень;

    порядок надання зазначеної субвенції, а також розподіл її за об'єктами, затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. При визначенні переліку цих об'єктів врахувати, в першу чергу, необхідність завершення будівництва пускових об'єктів, продовження розпочатого будівництва у минулі роки та будівництва об'єктів за наявності проектно-кошторисної документації".

    6. Прикінцеві положення

    Стаття 71.

    У зв'язку з законодавчими прогалинами та недоліками в нормативній базі, порушеннями в обліку та звітності, значні бюджетні ресурси залишаються поза державним контролем.

    Рахункова палата, в результаті проведення контрольно-аналітичних заходів, встановила, що окремі підвідомчі Міністерству освіти і науки вищі навчальні заклади здійснювали операції з коштами спеціального фонду через установи банків. Всього проведено таких операцій з коштами спеціального фонду державного бюджету за 2003 рік в сумі 271,7 млн. грн., за 2004 рік - 213,9 млн. гривень. Зокрема, вказані операції проводилися Національним університетом харчових технологій, Київським національним університетом технологій та дизайну тощо.

    Відповідно до вимог пункту 9 додатку 1 до постанови Верховної Ради України від 21.06.2005 № 2678-IV "Про Основні напрями бюджетної політики на 2006 рік" Уряду запропоновано передбачити у проекті закону норму щодо впорядкування надходження та витрачання коштів спеціального фонду, забезпечити дотримання вимог Бюджетного кодексу України в частині недопущення проведення операцій з коштами спеціального фонду поза обліком Державного казначейства. Проте ця пропозиція в проекті закону не врахована.

    Для забезпечення дотримання вимог статті 48 Бюджетного кодексу України в частині недопущення проведення операцій з коштами спеціального фонду у вищих навчальних закладах поза обліком Державного казначейства, необхідно призупинити дію окремих статей Закону України від 17.01.2002 № 2984-III "Про вищу освіту".

    Висновок:

    Статтю 71 доповнити: "абзацу 6 пункту 2 статті 32; пункту 3 та абзацу 8,9 пункту 5 статті 63 Закону України від 17.01.2002 № 2984-III "Про вищу освіту" в частині відкриття рахунків у банківських установах, збереження коштів на депозитних рахунках в банках та користування банківськими кредитами".

    Статті 94, 95 та 96.

    Статтями 94, 95 та 96 законопроекту передбачається затвердити нові розміри внесків до Пенсійного та соціальних фондів, що сплачуються роботодавцями залежно від обсягу фонду оплати праці.

    Включення вказаних статей до зазначеного законопроекту є порушенням вимог пункту 3 статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну можливого застосування цих змін та статті 1 Закону України від 25.06.91 № 1251-ХІІ "Про систему оподаткування" в частині того, що ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

    Практично символічне зниження розміру нарахувань на 0,2; 0,3 та 1,5 відсотка до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників є популістським заходом, і не буде стимулювати роботодавців до детінізації заробітної плати, а лише призведе до додаткових труднощів з наповненням зазначених фондів.

    Запропоноване зменшення у 2006 році навантаження на фонд оплати праці не дозволяє розраховувати на отримання економії від зниження витрат на сплату внесків до Пенсійного та соціальних фондів дасть можливість залишити у розпорядженні платників понад 2,8 млрд. грн., які, в першу чергу, мають бути спрямовані на розвиток виробництва, оскільки для абсолютної більшості підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання зазначені кошти будуть мізерними і навіть не враховуватимуться у фінансово-інвестиційних планах.

    Висновок:

    Вилучити з тексту законопроекту статті 94, 95 і 96, як такі, що суперечать вимогам Бюджетного кодексу України та Закону України від 25.06.91 № 1251-ХІІ "Про систему оподаткування" і є економічно не обґрунтованими.

    Стаття 107.

    Статтею законопроекту пропонується установити, що у 2006 році число посилок (передач) і бандеролей, які одержують особи, взяті під варту та засуджені до позбавлення волі, не обмежується.

    Вимоги зазначеної статті закону не мають відношення до державного бюджету і регулюються Кримінально-виконавчим кодексом.

    Висновок:

    Вилучити статтю 107 законопроекту.

    Стаття 109.

    Стаття передбачає надання Кабінету Міністрів України право встановити у 2006 році порядок розрахунків із погашення заборгованості з пені, штрафних санкцій минулих років, нарахованих у зв'язку з порушенням податкового законодавства підприємств (структурних підрозділів підприємств) житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу та інших підприємств, які надають житлово-комунальні послуги населенню, в рахунок заборгованості, що виникла через несвоєчасну та в неповному обсязі оплату пільг та субсидій за спожиту у 1995-1998 роках теплову енергію, та визнаної місцевими фінансовими органами заборгованості відповідних бюджетів станом на 01.01.05 з різниці в цінах і тарифах на житлово-комунальні послуги.

    На стор. 632 супроводжуючих матеріалів до законопроекту "Обґрунтування до статей проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" пояснюється, що "зазначена стаття запропонована на виконання Окремого доручення Прем'єр-міністра України від 15.08.2005 № 43126/0/1-05 щодо передбачення у проекті державного бюджету на 2006 рік механізму погашення взаємної заборгованості бюджетів усіх рівнів із зазначеними підприємствами та підприємствами-постачальниками енергоносіїв за моделлю, використаною у 2000 році, списання безнадійних боргів підприємств водо-, теплопостачання та водовідведення".

    При цьому в статті 109 законопроекту запропонована норма щодо включення до розрахунків боргових зобов'язань державного бюджету за несвоєчасну та в неповному обсязі оплату пільг і субсидій за спожиту у 1995-1998 роках теплову енергію, строк позовної давності за якими відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України має тривалість три роки, а відтак, минув і не підлягає задоволенню.

    Крім того, погашення податкового боргу минулих років перед державним бюджетом у частині пені, штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку з порушенням податкового законодавства окремих суб'єктів господарювання, пропонується здійснити в рахунок заборгованості станом на 01.01.2005 місцевих бюджетів з різниці в цінах і тарифах на житлово-комунальні послуги, видатки за якими відповідно до статей 88-90 Бюджетного кодексу України не відносяться до делегованих повноважень, тому не підлягають погашенню за рахунок коштів державного бюджету.

    Таким чином, норма законопроекту щодо погашення заборгованості з пені, штрафних санкцій минулих років, нарахованих у зв'язку з порушенням податкового законодавства підприємств (структурних підрозділів підприємств) житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу та інших підприємств, які надають житлово-комунальні послуги населенню, в рахунок заборгованості, яка виникла через несвоєчасну та в неповному обсязі оплату пільг та субсидій за спожиту у 1995-1998 роках теплову енергію, визнаної місцевими фінансовими органами заборгованості відповідних бюджетів станом на 01.01.2005 з різниці в цінах і тарифах на житлово-комунальні послуги є необґрунтованою, отже, підлягає виключенню із законопроекту.

    Висновок:

    Статтю 109 виключити із тексту законопроекту.

    Стаття 112.

    Статтею законопроекту передбачається надходження доходів загального фонду державного бюджету понад визначені додатком 1 до цього закону, отримані за рахунок змін до податкового законодавства, спрямовувати на конкретні цілі (здешевлення процентних ставок за кредитами для сільськогосподарських підприємств, централізоване придбання автомобілів швидкої медичної допомоги для сільських закладів охорони здоров'я, впровадження енергозберігаючих технологій в агропромисловому комплексі, додаткову дотацію з державного бюджету місцевим бюджетам на зменшення фактичних диспропорцій між місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ).

    При цьому пропонується дозволити Міністерству фінансів за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету вносити зміни до розпису державного бюджету без внесення відповідних змін до закону про Державний бюджет України.

    Проте зазначена норма порушує вимоги пункту 1 статті 53 Бюджетного кодексу України, згідно з якими доходи, що перевищують показники, враховані в законі про державний бюджет, розподіляються відповідно до закону про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

    Водночас відповідно до вимог пункту 3 статті 27 Бюджетного кодексу України Закони України, які впливають на формування доходної та видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі, норми відповідних законів, що впливають на формування доходної та/або видаткової частини бюджетів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим.

    З метою приведення норм законопроекту у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України, пропонується статтю 112 вилучити з тексту проекту закону про державний бюджет.

    Висновок:

    Вилучити статтю 112 з тексту законопроекту.

    Додаткова стаття:

    Згідно вимог пункту 6 додатку 1 до постанови Верховної Ради України від 21.06.2005 № 2678-IV "Про Основні напрями бюджетної політики на 2006 рік" зобов'язано Уряд передбачити у проекті закону норму щодо розробки та затвердження всіх нормативно-правових актів на його виконання у термін до 30 календарних днів з дати набрання чинності таким законом.

    Проте зазначена норма у законопроекті не передбачена. У той же час Рахункова палата у своїх висновках за наслідками аналізу виконання державного бюджету неодноразово вказувала на негативний вплив на виконання закону про Державний бюджет України несвоєчасного розроблення та затвердження Урядом порядків проведення видатків за окремими напрямами.

    Висновок:

    Кабінету Міністрів України для забезпечення своєчасного нормативно-правового супроводження закону про державний бюджет розробити та затвердити всі нормативно-правові акти на його виконання у термін до 30 календарних днів з дати набрання чинності таким законом.

     

    ІІ. Узагальнюючий висновок щодо проекту Закону України
    "Про Державний бюджет України на 2006 рік"

    1. Проект Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не узгоджується з окремими нормами Конституції України, Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів.

    • Зокрема, відповідно до вимог частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України закони, які впливають на формування доходної та видаткової частин бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. Крім того, статтями 1 та 7 Закону України від 25.06.91 № 1251-XII "Про систему оподаткування" встановлено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

      Також, цим Законом заборонено затвердження законом про державний бюджет на відповідний рік зміни податкових ставок і механізму справляння податків і зборів (обов'язкових платежів).

      Але, проектом Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" передбачено встановлення нових ставок податків (ст.ст. 3, 5, 6, 66, 92, 95, 99), особливості їх справляння (ст.ст. 3, 5, 61, 63, 66, 80, 84), звільнення від оподаткування (ст. 9), визначення об'єкту оподаткування (ст. 9).

    • Згідно з нормами статті 8 законопроекту в 2006 році органи державної податкової служби України повинні здійснювати відшкодування сум податку на додану вартість платнику податку, який має прострочену заборгованість перед державою за кредитом, залученим державою або під державні гарантії, позичкою та фінансовою допомогою на зворотній основі, наданими з державного бюджету, виключно в рахунок погашення простроченої заборгованості позичальника перед державою за таким кредитом з урахуванням пені, позичкою, фінансовою допомогою на зворотній основі.

      Зазначена стаття проекту закону не відповідає положенням пункту 4 статті 7 Бюджетного кодексу України щодо принципу повноти, згідно з яким до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів, а також пунктів 4 та 5 статті 50 цього кодексу щодо обов'язкового зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

    • Відповідно до пункту 21 статті 12 законопроекту до спеціального фонду державного бюджету зараховуються 65 відс. збору за забруднення навколишнього природного середовища, а до спеціального фонду місцевих бюджетів пунктом 5 статті 58 проекту Закону передбачено спрямовувати: 35 відс. збору за забруднення навколишнього природного середовища, у тому числі до місцевих (сільських, селищних, міських) - 10 відс., обласних та республіканського Автономної Республіки Крим - 25 відс., Київського та Севастопольського міських - 35 відс. і грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Передбачуваний розподіл коштів збору за забруднення навколишнього природного середовища суперечить вимогам пункту 7 статті 69 Бюджетного кодексу України щодо зарахування плати за забруднення навколишнього природного середовища у частині, що зараховується до відповідного бюджету, та частини 4 статті 46 Закону України від 25.06.91 № 1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища", якою встановлено розподіл вказаних коштів між місцевими, обласними та республіканським Автономної Республіки Крим, Київським, Севастопольським міськими та Державним фондами охорони навколишнього природного середовища - у співвідношенні 70 і 30 відсотків.

    • Всупереч нормам Законів України від 25.06.91 № 1251-XII "Про систему оподаткування" та від 26.06.97 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" кошти додаткових зборів на виплату пенсій зараховуються до спеціального фонду державного бюджету.

      Пунктом 13 статті 41 законопроекту передбачається кошти, отримані як збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, що, відповідно до Закону України від 26.06.97 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються при здійсненні безготівкових операцій з купівлі-продажу валют, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з надання послуг стільникового рухомого зв'язку, які визначені згідно з пунктом 10 статті 12 законопроекту доходами спеціального фонду, використовувати на виплату пенсій (компенсацій, надбавок, підвищень, доплат до пенсій), призначених за різними пенсійними програмами, щомісячної державної адресної допомоги до пенсії (дотації), сплату страхових пенсійних внесків за визначені законодавством категорії осіб, виплату державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд.

      Це суперечить частині 3 статті 3 Закону України від 26.06.97 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", яким ці кошти передбачено використовувати виключно для рівномірного погашення заборгованості районів і міст з виплати пенсій. Крім того, статтею 93 проекту Закону ці кошти передбачається сплачувати не на рахунок Кримського республіканського, обласних, Київського і Севастопольського міських управлінь Пенсійного фонду України, як це визначено статтею 3 Закону України від 26.06.97 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

    • Норми статей 85, 86, 87 законопроекту щодо внесення ряду змін до окремих положень Земельного кодексу України, Законів України від 04.03.92 № 2163-XII "Про приватизацію державного майна" та від 05.02.2004 № 1457-IV "Про розмежування земель державної та комунальної власності" суперечать нормі статті 13 Конституції України, згідно з якою право власника на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, до яких державні органи приватизації не належать. При цьому відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 норми пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнані неконституційними.

    • Законопроектом передбачається призупинити дію окремих положень і норм чинних законів України від 23.05.91 № 1060-XII "Про освіту", від 19.11.92 № 2801-XII Основ законодавства України про охорону здоров'я, від 14.02.92 № 2117-XII Основ законодавства України про культуру, від 13.12.91 № 1977-XII "Про наукову і науково-технічну діяльність", від 21.11.92 № 2811-XII "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", від 28.02.91 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

      Так, статтею 65 законопроекту пропонується призупинити дію положень і норм, передбачених статтею 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я в частині встановлення у державних закладах охорони здоров'я середніх ставок і посадових окладів на рівні, не нижчому від середньої заробітної плати працівників промисловості; статтею 28 Основ законодавства України про культуру щодо встановлення середньої заробітної плати у розмірі не нижче середнього рівня заробітної плати працівників народного господарства; статті 57 Закону України від 23.05.91 № 1060-XII "Про освіту" щодо встановлення середніх посадових окладів (ставок заробітної плати) науково-педагогічним працівникам вищих навчальних закладів третього та четвертого рівнів акредитації на рівні подвійної середньої заробітної плати працівників промисловості, працівникам вищих навчальних закладів першого та другого рівнів акредитації та інших навчальних закладів на рівні не нижчому від середньої заробітної плати працівників промисловості, встановлення доплат спеціалістам, які працюють в системі освіти, до рівня середньомісячної заробітної плати працівників у цілому по народному господарству.

      Згідно з пунктом 19 статті 71 законопроекту на 2006 рік зупинено норми Закону України від 21.11.92 № 2811-XII "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в частині розміру державної допомоги при народженні дитини, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та запровадження державної допомоги сім'ям з дітьми з 1 січня 2006 року у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму. Натомість запроваджено інші розміри статтею 55 законопроекту.

    2. В проекті закону про державний бюджет Урядом не враховано окремі пропозиції Верховної Ради України до Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік, схвалених постановою Верховної Ради України від 21.06.2005 № 2678-ІV.

    • Не враховано пропозиції щодо стабілізації валютного курсу (пункт 2 пропозицій). Зважаючи на очікуваний середньорічний обмінний курс за 2005 рік у розмірі 5,13 грн. за дол. США, Основними засадами грошово-кредитної політики на 2006 рік передбачено перехід до вільного курсоутворення - від номінальної ревальвації на 2,5 відс. до девальвації на 1,4 відсотка.

    • Не забезпечено обрахунок передбачуваного надходження доходів бюджету на основі реальних прогнозних макроекономічних показників (пункт 3 пропозицій). Враховуючи стрімке уповільнення темпів економічної активності у 2005 році, невизначеність умов імпортування природного газу, заплановане зростання у наступному році реального ВВП на 7 відс. вбачається проблематичним і досить оптимістичним. Відтак, номінальний ВВП у прогнозному обсязі може бути досягнутий лише за рахунок інфляційного фактора.

    • Не передбачено зменшення податкового навантаження (пункт 5 пропозицій). Доходи зведеного бюджету, без урахування сум погашення податкового боргу попередніх років, заплановані на 2005 рік в обсязі 125,4 млрд. грн. або 28,8 відс. ВВП. Доходна частина зведеного бюджету на 2006 рік передбачена у сумі 149,5 млрд. грн. або 29,2 відс. ВВП.

    • Не розроблено Програму погашення податкової заборгованості, в розрахунках прогнозних показників доходів бюджету не враховано суму погашення недоїмки, яка на 01.09.2005 становила 9,5 млрд. гривень (пункт 8 пропозицій). Відповідні надходження враховані лише в розрахунках податку на прибуток підприємств у сумі 241 млн. грн., що становить 10,3 відс. заборгованості платників цього податку станом на 1 вересня 2005 року. В законопроекті не передбачено запровадження реальних економічних важелів впливу на упередження зростання простроченої податкової заборгованості та вжиття заходів щодо посилення відповідальності органів стягнення за справлянням платежів та виконанням доходів бюджету.

    • Не враховано пропозицію щодо встановлення у 2006 році мінімальної заробітної плати у розмірі 400 грн. на місяць (пункт 12 пропозицій). Зазначений рівень мінімальної заробітної плати передбачено установити лише з 1 грудня 2006 року.

    • Не передбачено на 2006 рік реального зростання рівня прожиткового мінімуму, порівняно із затвердженим на 2005 рік, з урахуванням індексу споживчих цін (пункт 13 пропозицій). Виходячи із запропонованого поступового збільшення розміру прожиткового мінімуму його середньорічне значення в наступному році становитиме 463,8 грн., і, проти діючого розміру (423 грн.), реально знизиться на 1,6 відс. пункта.

    • Не запропоновано комплекс заходів щодо врегулювання погашення простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості бюджетних установ, у тому числі шляхом врахування погашення бюджетної заборгованості у планових показниках проекту державного бюджету на 2006 рік (пункт 15 пропозицій).

    • Не передбачена передача відомчих бюджетних установ соціально-культурної сфери до відання міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідають за реалізацію державної політики у відповідній галузі (пункт 18 пропозицій).

    3. В законопроекті не виконано окремі доручення Верховної Ради України Кабінету Міністрів України до Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік, схвалених постановою Верховної Ради України від 21.06.2005 № 2678-ІV.

    • Не подано пропозицій до проекту Податкового кодексу України, законопроектів щодо спрощеної системи оподаткування та зниження ставки податку на додану вартість (пункт 3 доручень).

    • Не виконано вимоги пункту 7 доручень в частині подання разом з проектом державного бюджету на 2006 рік фінансових планів природних монополій та національних компаній на наступний рік.

    • Відповідно до статей 75-77 та 89 Господарського кодексу України, господарські організації, в статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), зобов'язані на кожний наступний рік складати і виконувати річний фінансовий план, який підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому. Фінансові плани підприємств, що є суб'єктами природних монополій, затверджуються Кабінетом Міністрів України, інших підприємств - органами, до сфери управління яких вони належать. Проте Кабінетом Міністрів України станом на 01.10.2005 не затверджено жодного фінансового плану суб'єктів природних монополій та національних компаній на 2006 рік.

    • Як наслідок, прогноз надходжень частини прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності, ґрунтується не на фінансових планах підприємств, а визначено розрахунковим методом.

    • Не виконано вимоги пункту 9 доручень щодо надання обґрунтованих, детальних розрахунків прогнозних надходжень до бюджету в розрізі податків і зборів (обов'язкових платежів) в ув'язці з прогнозними макропоказниками економічного і соціального розвитку України, що призвело до заниження доходної частини державного бюджету на 2,1 млрд. гривень.

    • Не подано перелік об'єктів приватизації державного майна на 2006 рік з приведенням відповідних прогнозних обсягів надходжень до державного бюджету (пункт 18 доручень).

    4. Прогнозні оцінки окремих макропоказників, які враховані Кабінетом Міністрів України та Міністерством фінансів України при складані Державного бюджету України на 2006 рік, не відповідають аналогічним показникам проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2006 рік та Основним засадам грошово-кредитної політики на 2006 рік.

    Супроводжуючі матеріали до законопроекту, а також проект Державної програми економічного і соціального розвитку на 2006 рік містять лише показники соціально-економічного розвитку на наступний рік. Очікувані результати щодо виконання зазначених показників у поточному році не наведені, що ускладнює проведення ґрунтовного порівняльного аналізу.

    • Уточнений прогноз макроекономічних показників, порівняно з передбаченим Основними напрямами бюджетної політики на 2006 рік, має істотні відмінності. Зокрема, обсяг номінального валового внутрішнього продукту зменшено, відповідно, з 524,9 млрд. грн. до 512,5 млрд. грн., реальний приріст ВВП - з 9,5 відс. до 7 відсотків. Проте, враховуючи стрімке уповільнення темпів економічної активності у 2005 році (приріст реального ВВП знизився з 6,5 відс. у січні 2005 року до 2,8 відс. за підсумками січня-вересня поточного року ), заплановане зростання у наступному році реального ВВП на 7 відс. вбачається проблематичним і досить оптимістичним.

    • Як і в попередні роки, не узгоджено прогнозні оцінки Кабінету Міністрів України та Національного банку України в частині обмінного курсу. Основними засадами грошово-кредитної політики на 2006 рік, затвердженими рішенням Ради Національного банку України від 9 вересня 2005 року № 17, передбачено утримання середньорічного обмінного курсу в межах 5,0-5,2 грн. за долар США. У той же час, у розрахунках надходжень до державного бюджету ввізного і вивізного мита, рентної плати за транспортування нафти магістральними нафтопроводами, портового збору, надходжень до спеціалізованого фонду загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України в міжнародних авіаційних організаціях, інших бюджетних показників, що залежать від курсу долара, використано обмінний курс у розмірі 5,05 грн. за долар США.

      Проте застосування завищеного обмінного курсу гривні призводить до заниження прогнозних сум надходжень до бюджету платежів, визначених у доларовому еквіваленті. Зокрема, за експертною оцінкою Рахункової палати, наслідком завищення обмінного курсу на 0,15 грн. (5,2-5,05) є зменшення запланованих доходів державного бюджету на суму понад 1 млрд. гривень.

      Водночас завищений обмінний курс призводить до зменшення витрат на обслуговування державного боргу. Обмінний курс гривні також має суттєвий вплив на розвиток експортно-імпортних операцій, а відтак, і на показник ВВП.

    • Статтею 59 законопроекту на 2006 рік передбачено затвердити прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у сумі: з 1 січня - 453 грн., з 1 квітня - 465 грн., з 1 жовтня - 472 гривні. Отже, середній розмір прожиткового мінімуму за річний період становитиме 463,8 грн., і, порівняно з діючим розміром (423 грн.), номінально зросте на 9,6 відсотка. Проте в реальному обчисленні (виходячи з середньорічного індексу споживчих цін у розмірі 111,4 відс.) розмір прожиткового мінімуму в наступному році знизиться на 1,6 відс. пункта.

    • Не враховано пропозиції Верховної Ради України до Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік щодо встановлення у наступному році мінімальної заробітної плати у сумі 400 грн. на місяць. Згідно із статтею 76 законопроекту Уряд пропонує зазначений рівень мінімальної заробітної плати установити лише з 1 грудня 2006 року.

    • Передбачається збереження у 2006 році наявної тенденції поточного року щодо випереджаючого зростання імпорту (на 13 відс.) над експортом (на 8,5 відс.) та зовнішньоторговельного балансу товарів і послуг у сумі 166 млн. дол. США, що є найнижчим показником за останні п'ять років.

    • Зважаючи на істотне скорочення приросту іноземного капіталу в поточному році (з 985,8 млн. дол. США за ІІ півріччя 2004 року до 491,3 млн. дол. США за І півріччя 2005 року), передбачене на 2006 рік завдання щодо залучення прямих іноземних інвестицій в обсязі 2,6 млрд. дол. США та доведення їх загального обсягу до 13,1 млрд. дол. США є недостатньо обґрунтованим і проблематичним.

    5. Кабінетом Міністрів України пропонується затвердити Державний бюджет України на 2006 рік з дефіцитом у сумі 9 млрд. 898,4 млн. грн., що складає 1,9 відс. прогнозованого ВВП (512,5 млрд. гривень). У порівнянні з 2005 роком обсяг дефіциту державного бюджету в цілому збільшиться на 2 млрд. 845,1 млн. грн., а відносно прогнозованого ВВП на 2005 рік (436 млрд. грн.) - на 0,3 відсотка.

    • Загальний обсяг фінансових ресурсів Державного бюджету України на 2006 рік для здійснення передбачених витрат планується в сумі 140 млрд. 393,1 млн. гривень. Доходи державного бюджету передбачається встановити в сумі 118 млрд. 706 млн. грн., обсяги повернення кредитів - 1 млрд. 594,4 млн. грн., надходження коштів на фінансування бюджету - 20 млрд. 92,7 млн. гривень.

    • Видатки державного бюджету передбачається затвердити в сумі 127 млрд. 443,8 млн. грн., обсяги надання кредитів - 2 млрд. 755 млн. грн., витрати на погашення державного боргу - 10 млрд. 194,4 млн. гривень.

    6. Залишилися нереалізованими наміри щодо утримання частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет на рівні прогнозованої на 2005 рік, зазначені в розділі ІІІ Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік, схвалених постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2005 № 411. Частка валового внутрішнього продукту, розрахованого на 2006 рік, що перерозподіляється через зведений бюджет, збільшується.

      Доходна частина зведеного бюджету на 2006 рік визначена у сумі 149,5 млрд. грн. або 29,2 відс. ВВП (512,5 млрд. грн.) проти 131,6 млрд. грн. або 30,2 відс. ВВП (436 млрд. грн.), запланованих на 2005 рік. Таким чином, порівняно з 2005 роком, передбачається зменшення на 1 відсотковий пункт обсягу ВВП, який перерозподіляється через доходи зведеного бюджету.

      Проте, відповідно до вимог пунктів 24 та 29 статті 12, пункту 9 статті 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" за рахунок податкової заборгованості минулих років та надходження частини виручки від реалізації природного газу у 2000 році, передбачено погашення зобов'язань держави по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР. В результаті проведення зазначених розрахунків планові обсяги доходів державного бюджету на 2005 рік збільшено на 6,2 млрд. гривень.

      Враховуючи, що на 2006 рік проведення таких розрахунків не передбачено, у співставних умовах планові обсяги доходів зведеного бюджету на 2005 рік становлять 125,4 млрд. грн. або 28,8 відс. ВВП. Таким чином, обсяги ВВП, які будуть перерозподілені через доходи зведеного бюджету у 2006 році, фактично збільшаться на 0,4 відсоткових пункти проти 2005 року.

    7. Незважаючи на проголошені в Основних напрямах бюджетної політики, схвалених постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2005 № 411, наміри щодо зниження в 2006 році питомої ваги доходів спеціального фонду в загальному обсязі державного бюджету, суттєвого його зменшення не передбачено. При загальному збільшенні доходів державного бюджету на 11 млрд. 997,6 млн. грн. або на 11,2 відс. доходи спеціального фонду зменшилися на 1 млрд. 991,3 млн. грн. або лише на 7,8 відсотка.

      З часу запровадження спеціального фонду державного бюджету (2000 рік) джерела його наповнення та відповідні видатки визначаються безсистемно і без достатнього законодавчого врегулювання. Одні й тіж надходження коштів відносилися у різні роки як до загального, так і до спеціального фондів. Частина спеціального фонду формується за рахунок окремих джерел доходів, які за своїм походженням є загальнодержавними податками і зборами та неподатковими надходженнями, тобто такими, що забезпечують загальнодержавні потреби та повинні плануватися у загальному фонді державного бюджету. Не став винятком і проект бюджету 2006 року. До доходної частини спеціального фонду також запропоновано віднести частину загальнообов'язкових платежів, а виконання загальнодержавних і надзвичайно важливих для суспільства видатків, таких як виплата пенсій, будівництво доріг, природоохоронні заходи тощо, поставлено в залежність від ступеня надходжень окремих доходів.

    8. Видатки бюджету розвитку передбачені у проекті державного бюджету в сумі 25 млрд. 747,5 млн. грн. або 20,2 відс. загального обсягу прогнозованих видатків, що на 1,4 відсоткових пункти більше, ніж у 2005 році. Враховуючи прогнозоване зростання індексу інфляції у наступному році, в середньому, на 11,4 відс., реального збільшення інвестиційної складової бюджету не відбудеться. Таким чином, залишилися невиконаними наміри Уряду, проголошені в Основних напрямах бюджетної політики на 2006 рік щодо збільшення обсягу бюджету розвитку.

    • За деякими програмами, пов'язаними з розвитком промисловості, сільського господарства, інших галузей, обсяги передбачених проектом бюджетних призначень на 2006 рік не відповідають реальній потребі. Зокрема, за даними Міністерства промислової політики менше розрахункової потреби пропонуються видатки на створення і впровадження у виробництво сучасних видів цивільної продукції на підприємствах машинобудівного комплексу. Фактично, в проекті не передбачена державна підтримка вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу, оскільки визначені за цією бюджетною програмою кошти, в сумі 577,4 тис. грн., планується спрямувати на погашення заборгованості за науково-дослідні роботи, проведені в 2004 році.

      За розрахунками Міністерства аграрної політики на підтримку рослинництва передбачено лише 8,3 відс. від потреби, виробництва продукції тваринництва (16,2 відс.), селекції у тваринництві (21,8 відс.), на виконання робіт із захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь (23,9 відс.), формування державного продовольчого резерву Аграрним фондом (29,2 відсотка).

      Державному комітету з державного матеріального резерву видатки на створення державного запасу світлих нафтопродуктів у розмірі 10 відс. обсягів річного їх споживання, як це передбачено Указом Президента України від 18.05.2005 № 823 "Про заходи щодо стабілізації ситуації на ринку нафти і нафтопродуктів", взагалі не передбачаються, а заплановані видатки спеціального фонду, в сумі 36,4 млн. грн., не покривають навіть заборгованість Держкомрезерву за зберігання матеріальних цінностей, яка на 01.09.2005 складала 53,4 млн. гривень.

    • Ряд бюджетних програм, які носять інвестиційний характер, у 2006 році передбачається здійснювати за рахунок коштів, отриманих від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, на яких розташовані приватизовані об'єкти.

      Фінансування програм за цих умов досить проблематичне, оскільки надходження зазначених коштів буде залежати від організації проведення робіт з продажу земельних ділянок та фінансової спроможності покупців.

    9. Відповідно до вимог статті 10 Бюджетного кодексу України, починаючи з 2002 року, видатки державного бюджету плануються, затверджуються та здійснюються за "бюджетними програмами". Більшість так званих "бюджетних програм" на практиці є зведеними розрахунками потреб щодо фінансування за окремими напрямами використання бюджетних коштів і, належним чином, не узгоджені з діючими загальнодержавними програмами економічного, науково-технічного, соціального, культурного розвитку, охорони довкілля тощо. Затвердження загальнодержавних програм, як правило, здійснюється з порушенням вимог Конституції України.

    • Згідно з вимогами статті 85 Конституції України затвердження загальнодержавних програм належить до повноважень безпосередньо Верховної Ради України.

      У той же час, переважна частина державних програм затверджені Кабінетом Міністрів України, хоча, відповідно до статті 116 Конституції України, Уряд має право лише розробляти та виконувати затверджені законодавчим органом програми.

    • У багатьох випадках загальнодержавні програми відносяться до "бюджетних програм" без належних на те правових підстав, за суто формальною ознакою.

      Так, для виконання "Програми створення еталонної бази України" та "Програми створення державних стандартних зразків складу і властивостей речовин і матеріалів в Україні", затверджених лише Головою Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України, у видатковій частині проекту бюджету передбачені кошти у сумі 3,1 млн. гривень.

      На підставі лише доручень Кабінету Міністрів України до державного бюджету включені видатки на реалізацію програм "Розробка науково-методичних методів, засобів і автоматизованих систем контролю параметрів напівпровідникових матеріалів, структур і приладів" - 3,6 млн. грн. та "Розвитку найбільш конкурентоспроможних напрямів мікроелектроніки в Україні" - 1,7 млн. гривень.

    • У проекті бюджету на 2006 рік затверджені бюджетні програми на виконання 23 державних програм, термін дії яких закінчився або закінчується у 2005 році. Крім того, за одною бюджетною програмою плануються видатки на виконання декількох загальнодержавних програм. Зазначене унеможливлює дотримання прозорості при виконанні загальнодержавних програм та ускладнює контроль за використанням бюджетних коштів.

      Так, Академії медичних наук за КПКВ 6561040 "Державні науково-технічні програми та наукові частини державних цільових програм у сфері профілактики лікування хвороб людини" передбачено виконання дев'яти загальнодержавних програм, Національній академії наук за КПКВ 6541050 "Державні науково-технічні програми та наукові частини державних цільових програм у сфері розвитку галузей економіки" - восьми, а Міністерству промислової політики за КПКВ 2601130 "Державні науково-технічні програми та наукові частини державних цільових програм у сфері промисловості" - семи загальнодержавних програм.

    10. Через прорахунки та помилки за окремими показниками доходи державного бюджету занижені на 2,6 млрд. гривень. Зокрема, податок на прибуток підприємств занижено на 2,0 млрд. грн., податок на додану вартість - 0,5 млрд. гривень.

    За наслідками аналізу та експертизи законопроекту встановлено, що до складу видатків державного бюджету за окремими напрямами безпідставно та необґрунтовано включено 542 млн. гривень.

    11. Розрахунок прогнозних обсягів місцевих бюджетів та міжбюджетних трансфертів на 2006 рік, як і в попередні роки, здійснювався за відсутності економічно обґрунтованих та затверджених соціальних стандартів і нормативів. Стійка тенденція до централізації фінансових ресурсів у державному бюджеті та формульний підхід у системі міжбюджетних відносин не створюють достатніх фінансових стимулів для збільшення податкових надходжень, розширення доходної бази місцевих бюджетів і є стримуючими факторами соціально-економічного розвитку регіонів.

    • Частка ВВП, яка перерозподіляється через систему трансфертів, за останні роки постійно зростає.

      Якщо у 2000 році трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам становили 2,6 відс. ВВП, то у 2006 році передбачається надати трансфертів місцевим бюджетам у сумі 23 млрд. 955,4 млн. грн. або 4,7 відс. ВВП.

    • Функції місцевого самоврядування не забезпечено адекватними доходними джерелами, а трансферти із державного бюджету залишаються вагомим інструментом фінансового розподілу та основним джерелом формування доходів місцевих бюджетів. Так, якщо в 2000 році питома вага доходів місцевих бюджетів без урахування трансфертів становила 76,6 відс. їх загального обсягу, то в 2001 році - 71 відс., у 2002 році - 68,8 відс., у 2003 році - 65,8 відс., у 2004 році - 57,5 відс., а на 1 вересня 2005 року - 61,1 відсотка. Прогнозний обсяг доходів місцевих бюджетів, без урахування трансфертів на 2006 рік, складає 32 млрд. 933,3 млн. грн. або 57,9 відс. їх загальної суми.

    • Негативно впливає на ефективність системи міжбюджетних відносин щорічне збільшення обсягів субвенцій місцевим бюджетам, процес надання яких ґрунтується як на об'єктивних економічних критеріях, так і на суб'єктивних рішеннях.

      Так, у 2000 році місцевим бюджетам з державного бюджету надано субвенцій на суму 102,3 млн. грн., у 2001 році - 2 млрд. 972,6 млн. грн., у 2002 році - 4 млрд. 161,3 млн. грн., у 2003 році - 5 млрд. 218,5 млн. грн., у 2004 році - 7 млрд. 345,5 млн. гривень. У 2005 році (без урахування субвенції на заходи щодо погашення заборгованості громадян за житлово-комунальні послуги та енергоносії в рахунок часткової компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень) планується надати субвенцій на суму 9 млрд. 108,5 млн. грн., а проектом на 2006 рік - 10 млрд. 59,8 млн. грн. або на 10,4 відс. більше.

    • Видатки місцевих бюджетів на 2006 рік прогнозуються в загальній сумі 56 млрд. 888,7 млн. грн., у тому числі загального фонду - 50 млрд. 894,2 млн. грн. і номінально збільшені порівняно з показниками, затвердженими місцевими радами на 2005 рік, відповідно, на 5 млрд. 814,6 млн. грн. або на 11,4 відс. та на 8 млрд. 395,9 млн. грн. або на 19,8 відсотка.

      При цьому питома вага загального фонду місцевих бюджетів у загальному фонді зведеного бюджету (без урахування видатків на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій), порівняно з поточним роком, зменшується на 0,9 відс. пункту і становить 41 відсоток.

    • Погіршується економічна структура видатків місцевих бюджетів. Зважаючи на те, що видатки на оплату праці з нарахуваннями на 2006 рік розраховані в сумі 25,2 млрд. грн., а кошти, які надаються у вигляді субвенцій з державного бюджету (10,1 млрд. грн.) мають цільове призначення і не є фінансовим ресурсом, яким місцеві органи можуть самостійно розпоряджатися, фактично на утримання установ залишається близько 19,5 млрд. грн. або 34,3 відс. усіх видатків, що вкрай недостатньо для їх ефективного функціонування.

    12. Кабінетом Міністрів України не виконано ряд доручень, схвалених постановою Верховної Ради України від 21.06.2005 № 2678-IV "Про Основні напрями бюджетної політики на 2006 рік" в частині прогнозування показників місцевих бюджетів та міжбюджетних трансфертів.

    • Зокрема, з метою зменшення залежності місцевих бюджетів від отримання трансфертів з державного бюджету не розширено перелік доходних джерел місцевих бюджетів, у тому числі шляхом перерозподілу доходів між державним та місцевими бюджетами, насамперед, податку на прибуток підприємств (пункт 72 доручень).

    • Не розроблені та не затверджені державні соціальні стандарти з реалізації державних соціальних гарантій (із визначенням їх вартості), внаслідок чого формування міжбюджетних відносин в частині визначення обсягу видатків, що передаються місцевим органам влади на виконання делегованих повноважень базується не на соціальних стандартах, а на фактичних показниках попередніх років, що продовжує практику надання соціальних послуг споживачам, які мешкають у різних регіонах, в нерівнозначних обсягах (пункт 74 доручень).

    * * *

    Підсумовуючи викладене, Колегія Рахункової палати зазначає, що проект Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" потребує доопрацювання в напрямі приведення його у відповідність із вимогами Конституції України, Бюджетного кодексу України, Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік, обґрунтування основних макропоказників, врахованих при складанні проекту державного бюджету, усунення наявних помилок та методологічних прорахунків.

  • Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
    Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України