28 сiчня 2022    
Пошук
Головна » Архів » Бюлетені » 2005 рік
14.12.2005

Про результати перевірки
використання коштів Державного бюджету України,
виділених у 2003-2004 роках та І кварталі 2005 року
на фінансову підтримку виробництва продукції тваринництва та рослинництва

 

Київ 2005

 

Члени Колегії Рахункової палати України:

Симоненко В.К. -

Голова Рахункової палати

Першин В.Л. -

Перший заступник Голови Рахункової палати

Яременко О.С. -

заступник Голови Рахункової палати

Юхимчук А.П. -

Секретар Рахункової палати

Вітковська Л.В. -

директор департаменту з питань соціальної політики та державного управління

Головань М.М. -

директор департаменту з питань контролю, аналізу та експертизи державного бюджету

Заремба І.М. -

директор департаменту з питань виробничої інфраструктури, інноваційної діяльності та державної власності

Зіпір А.П. -

директор департаменту з питань промисловості та виробничої інфраструктури

Іваненко Ю.В. -

директор департаменту з питань державного боргу, міжнародної діяльності та фінансових установ

Невідомий В.І. -

директор департаменту з питань безпеки держави та правоохоронної діяльності

Пилипенко В.П. -

директор департаменту з питань фінансового та бюджетного законодавства

Самусь Г.Ю. -

директор департаменту з питань використання коштів державного бюджету в регіонах

Фліссак Я.А. -

директор департаменту з питань науки та гуманітарної сфери

Шулежко М.Я. -

директор департаменту з питань АПК, природних ресурсів та охорони навколишнього середовища

 

Про результати перевірки використання коштів Державного бюджету України, виділених у 2003-2004 роках та І кварталі 2005 року на фінансову підтримку виробництва продукції тваринництва та рослинництва / Підготовлено департаментом з питань АПК, природних ресурсів та охорони навколишнього середовища і затверджено постановою Колегії Рахункової палати від 08.06.2005 № 12-2 / - Київ: Рахункова палата України, 2005. - Випуск 17.

 

© Рахункова палата України.
Матеріал офіційний.
При використанні посилання на Рахункову палату обов'язкове.

 

Зміст

Вступ

1. Нормативно-правове регулювання питань забезпечення підтримки розвитку сільського господарства

2. Стан планування видатків загального фонду державного бюджету, виділених на фінансову підтримку виробництва продукції тваринництва та рослинництва (КПКВ 2801210)

3. Стан використання коштів загального фонду державного бюджету, виділених на фінансову підтримку виробництва продукції тваринництва та рослинництва

3.1 Проведення доплат сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними на забій та переробку суб'єктам підприємницької діяльності молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій, кондиційні свині та кури-бройлери

3.2. Підтримка розвитку м'ясного скотарства

3.3. Проведення ідентифікації і реєстрації великої рогатої худоби

3.4. Доплата за поголів'я вівцематок і ярок старше одного року

3.5. Підтримка виробництва продукції бджільництва

3.6. Державні дотації сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними молокопереробним підприємствам екологічно чисте молоко для виготовлення спеціальних продуктів дитячого харчування

3.7. Підтримка виробництва продукції шовківництва

3.8. Підтримка виробництва льону та конопель

3.9. Підтримка розвитку хмелярства

3.10. Компенсація вартості електроенергії, яка спожита сільськогосподарськими підприємствами для поливу сільськогосподарських культур на зрошуваних землях та заповнення водою земель для вирощування рису

3.11. Закупівля регуляторів росту рослин з кріопротекторними властивостями

Висновки

 

Вступ

Враховуючи сезонність сільськогосподарського виробництва і значну залежність від кліматичних умов, з метою поліпшення фінансового стану сільськогосподарських товаровиробників, в більшості країн світу надається державна підтримка шляхом субсидування виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції та послаблення податкового навантаження.

В країнах Європейського Союзу практикується надання дотації в розрахунку на одиницю площі та одну голову поголів'я тварин, в США за рахунок коштів державного бюджету проводяться виплати з покриття ринкових збитків сільгосптоваровиробників, у Канаді - виплати на підтримку ринкових цін. Крім того, у всіх зазначених країнах практикується здійснення інтервенційних закупівель, а також введення виробничих квот з метою недопущення перевиробництва сільськогосподарської продукції.

Проте в Україні, у період реформування сільськогосподарського виробництва та відносин власності, не приділялося достатньої уваги наданню підтримки агропромисловому комплексу, що призвело до скорочення виробництва сільськогосподарської продукції та виникнення складної соціально-економічної ситуації на селі.

Починаючи з 1999 року, коли виробництво сільськогосподарської продукції зазнало найбільшого спаду, з державного бюджету з метою підтримки сільськогосподарського виробництва виділяються кошти на фінансову підтримку виробництва продукції рослинництва і тваринництва.

Кошти, виділені з державного бюджету на фінансову підтримку сільськогосподарського виробництва у 1999-2004 роках

Роки

Передбачено планом асигнувань, тис. грн.

Фактично виділено, тис. грн.

Відсоток виконання, відс.

1999

5 000,0

3 500,0

70,0

2000

12 000,0

7 773,8

64,8

2001

145 000,0

48 582,4

33,5

2002

103 500,0

61 156,8

59,1

2003

221 500,0

221 029,0

99,8

2004

429 500,0

421 045,0

98,0

РАЗОМ

916 500,0

763 087,0

83,3

Аналіз виробництва продукції сільського господарства свідчить, що хоча з року в рік видатки з державного бюджету на фінансову підтримку виробництва продукції тваринництва і рослинництва збільшувалися, Уряду не вдалося забезпечити стабільний розвиток виробництва. Навпаки, виробництво продукції тваринництва продовжує скорочуватись, що загострює ситуацію на ринку продуктів харчування та негативно впливає на забезпечення продовольчої безпеки країни.

Стан виробництва продукції сільського господарства за період 1991-2004 років наведено на діаграмі 1 (у відс. до 1990 року).

Діаграма 1. Індекси продукції сільського господарства

 

1. Нормативно-правове регулювання питань забезпечення підтримки розвитку сільського господарства

Фінансова підтримка виробництва продукції тваринництва і рослинництва здійснюється в межах діючого законодавства.

Зважаючи на постійне зниження обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, Верховною Радою України прийнято ряд законів щодо підтримки агропромислового комплексу та пріоритетності розвитку соціальної сфери в сільській місцевості, які передбачають надання державної дотації сільськогосподарським товаровиробникам, створення сприятливих умов для виробництва продукції та життєзабезпечення селян.

Законом України від 18.01.2001 № 2238-ІІІ "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" (із змінами та доповненнями), визначені основні засади державної політики на період реформування сільського господарства, шляхи пріоритетного його розвитку, зокрема:

  • проведення закупівель сільськогосподарської продукції до державних ресурсів;

  • підтримка сільськогосподарських товаровиробників, інфраструктури аграрного ринку, виробництва стратегічно важливих видів сільськогосподарської продукції, спрямованих на забезпечення продовольчої безпеки держави;

  • формування цінового, податкового і кредитного механізмів з урахуванням специфіки сільського господарства, як галузі з сезонним характером виробництва, уповільненим оборотом капіталу і низькою нормою прибутку;

  • дотування виробництва продукції тваринництва, рослинництва, рибництва та рибальства.

    За наслідками розгляду Верховною Радою України питання щодо підтримки розвитку агропромислового виробництва прийнято постанову Верховної Ради України від 11.05.2004 № 1698-ІV "Про інформацію Кабінету Міністрів України "Про дотримання вимог законодавства щодо підтримки агропромислового виробництва та пріоритетності соціального розвитку села в Україні у 2004 році та формування ефективних механізмів їх розвитку на перспективу". В постанові зазначалося, що вимоги законодавства щодо підтримки агропромислового виробництва, незважаючи на збільшення фінансування галузі, в повному обсязі не виконуються.

    З метою вирішення назрілих проблем, Верховна Рада України визнала пріоритетом державної підтримки у 2005-2015 роках агропромисловий комплекс та соціальну сферу села. Як зазначається в постанові, загальні обсяги фінансування державних цільових програм розвитку агропромислового виробництва повинні становити не менше 10 відс. від видатків Державного бюджету України на відповідний рік.

    З 1 січня 2005 року набув чинності Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України" від 24.02.2004 № 1877-IV (далі - Закон), яким визначено основи державної політики у кредитній, ціновій, страховій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку, а також забезпечення продовольчої безпеки населення.

    Законом передбачено державне регулювання гуртових цін окремих видів сільськогосподарської продукції шляхом встановлення мінімальних та максимальних закупівельних цін, а також застосовування інших заходів. Визначені також види продукції, які є об'єктами державного цінового регулювання.

    Окремим розділом Закону передбачено надання державної підтримки виробникам продукції тваринництва.

    Статтею 15 Закону встановлено, що при плануванні витрат державного бюджету на черговий рік Кабінет Міністрів України передбачає статтю видатків на надання дотацій виробникам продукції тваринництва (далі - бюджетної дотації).

    Згідно із Законом, бюджетна дотація надається з метою підтримки рівня платоспроможного попиту українських споживачів продукції тваринництва та запобігання виникненню збитковості вітчизняних виробників.

    Визначено перелік об'єктів бюджетної дотації. Суб'єктом (отримувачем) бюджетної дотації є безпосередній виробник об'єкта такої дотації.

    Бюджетна дотація або спеціальна бюджетна дотація виплачується Аграрним фондом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

    Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.08.2004 № 557-р схвалено Концепцію державної програми створення сприятливих умов для стабілізації та розвитку тваринництва на 2005-2010 роки.

    Пунктом 2 цього розпорядження доручалось Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінфіну, Мінпраці разом з Українською академією аграрних наук до 31 грудня 2004 року розробити та подати Кабінету Міністрів України проект Державної програми створення сприятливих умов для стабілізації та розвитку тваринництва на 2005-2010 роки. Однак така Програма Кабінетом Міністрів України затверджена не була.

    Таким чином, Верховна Рада України за останні роки прийняла ряд законів, які передбачають державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників і створення для них сприятливих умов виробництва.

    Проте, як підтверджують перевірки, ці закони не виконуються і сільське господарство продовжує залишатися однією із найбільш проблемних галузей економіки, що свідчить про відсутність належної державної підтримки аграрної галузі та розуміння її економічної і соціальної значимості у забезпеченні продовольчої безпеки України.

    Програма "Фінансова підтримка виробництва продукції тваринництва і рослинництва", починаючи з 1999 року, щорічно затверджується законами України про Державний бюджет України на відповідний рік (за останні чотири роки по КПКВ 2801210).

    Порядки використання коштів, які виділяються за програмою "Фінансова підтримка виробництва продукції тваринництва та рослинництва" регламентовано постановами Кабінету Міністрів України та спільними наказами Мінагрополітики і Міністерства фінансів.

    Водночас, за даною бюджетною програмою в законах України про державний бюджет на відповідні роки, не передбачені напрямки використання коштів, Мінагрополітики визначає їх самостійно і встановлює по них обсяги видатків. Аналіз показує, що основна сума коштів направляється на проведення доплат сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними на забій та переробку молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій, кондиційні свині та кури-бройлери.

    Крім того, передбачається ще 7-8 інших напрямків, перелік яких щороку зазнає змін. Зокрема:

  • наказом від 11.09.2003 № 339 Мінагрополітики ввело новий напрямок - закупівля регуляторів росту рослин з кріопротекторними властивостями;

  • до поданого в Мінфін бюджетного запиту на 2004 рік Мінагрополітики включило лише п'ять напрямків і вже при виконанні бюджету було додатково передбачено ще п'ять напрямків, при цьому закупівля регуляторів росту з кріопротекторними властивостями не передбачалася;

  • на 2005 рік введено два нових напрямки підтримки: за поголів'я телиць, закуплених в особистих селянських господарствах для поповнення основного стада та за реалізацію вовни.

    Отже, програма "Фінансова підтримка виробництва продукції тваринництва і рослинництва" на практиці є ще одним "резервним фондом" Кабінету Міністрів України та Мінагрополітики, напрями використання бюджетних коштів якого не являються постійними, а визначаються головним розпорядником коштів ситуативно. З одного боку, Міністерство має можливість оперативно реагувати на ситуацію, однак, як показали перевірки, така самостійність призводить до неефективного управління бюджетними коштами.

     

    2. Стан планування видатків загального фонду державного бюджету, виділених на фінансову підтримку виробництва продукції тваринництва та рослинництва (КПКВ 2801210)

    Необхідні обсяги коштів для виконання бюджетної програми "Фінансова підтримка виробництва продукції тваринництва та рослинництва" визначаються, виходячи з чинного законодавства, яке регулює державну підтримку сільського господарства та пропозицій Мінагрополітики. Однак при формуванні та поданні бюджетних запитів не враховувалась реальна потреба коштів для виконання програми "Фінансова підтримка виробництва продукції тваринництва і рослинництва", запити видатків обмежувалися доведеними Міністерством фінансів України граничними обсягами асигнувань.

    Потреба бюджетних коштів по вказаній програмі на 2003 рік обґрунтовувалася Мінагрополітики з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 № 799 "Про заходи щодо стабілізації та розвитку тваринництва та птахівництва на 2001-2004 роки" та інші законодавчі акти в сумі 180,0 млн. гривень.

    При формуванні проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" Мінагрополітики подало до Міністерства фінансів бюджетний запит, в якому визначило видатки на фінансову підтримку виробництва продукції рослинництва і тваринництва в обсязі 60,6 млн. грн., у тому числі за рахунок загального фонду 49,5 млн. грн. і спеціального фонду - 11,1 млн. гривень. Тобто, вже в бюджетному запиті Мінагрополітики майже в три рази занизило обсяги бюджетних асигнувань проти обґрунтованих галузевими управліннями.

    Законом України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" по КПКВ 2801210 "Фінансова підтримка виробництва продукції тваринництва та рослинництва" були передбачені видатки в сумі 54,5 млн. грн., у тому числі по загальному фонду - 41,5 млн. грн., по спеціальному фонду 13,0 млн. грн., з них 8,4 млн. грн. - капітальні видатки. Законом України від 22.05.2003 № 849-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" та деяких інших законодавчих актів" загальну суму видатків збільшено до 204,5 млн. грн., у тому числі загального фонду до 191,5 млн. гривень. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 № 1991 видатки на зазначену програму за рахунок загального фонду збільшено ще на 30,0 млн. грн. і остаточна їх сума склала 221,5 млн. гривень.

    Потребу бюджетних коштів на фінансову підтримку виробництва продукції тваринництва і рослинництва на 2004 рік Мінагрополітики розраховувало, виходячи із завдань державної цільової Програми стабілізації та розвитку тваринництва і птахівництва на 2001-2004 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 № 799 та інших нормативно-правових актів. Ця потреба визначена в розмірі 1500,0 млн. гривень. Однак, у бюджетному запиті, Мінагрополітики передбачило видатки державного бюджету на зазначену мету в загальній сумі 27,5 млн. грн., у тому числі за рахунок загального фонду - 13,5 млн. грн. і спеціального фонду - 14,0 млн. гривень. Слід зазначити, що в бюджетному запиті передбачалося всього п'ять напрямків використання коштів, а саме:

  • доплата за поголів'я вівцематок і ярок старше одного року;

  • підтримка розвитку бджільництва;

  • підтримка виробництва продукції шовківництва;

  • виробництво льону та конопель;

  • підтримка розвитку хмелярства.

    В бюджетному запиті не передбачалися кошти на виплату доплат за зданий на забій переробним підприємствам молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій, хоча у визначену потребу коштів (1500,0 млн. грн.) вони увійшли (постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 № 799 "Про заходи щодо стабілізації та розвитку тваринництва та птахівництва на 2001-2004 роки").

    Отже, в бюджетному запиті на 2004 рік Мінагрополітики визначило суму коштів, що менша одного відсотка від розрахованої для виконання зазначеної програми.

    Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" по КПКВ 2801210 "Фінансова підтримка виробництва продукції тваринництва та рослинництва" передбачались видатки по загальному фонду в сумі - 239,5 млн. гривень. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" від 17.06.2004 № 180-ІV видатки по КПКВ 2801210 збільшено до 429,5 млн. гривень.

    В бюджетному запиті на 2005 рік Мінагрополітики врахувало в граничних обсягах видатків загального фонду за програмою "Фінансова підтримка виробництва продукції тваринництва і рослинництва" 630,5 млн. грн. при необхідності в коштах, яка випливає із Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" від 24.06.2004 № 1877, в сумі 2353,0 млн. гривень. Тобто, на 2005 рік в бюджетному запиті Мінагрополітики залишилося незабезпеченими доведеними граничними обсягами 1722,5 млн. гривень.

    Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" по КПКВ 2801210 "Фінансова підтримка виробництва продукції тваринництва та рослинництва" по загальному фонду передбачались видатки 619,5 млн. гривень.

    Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 25.03.2005 № 2505-ІV та деяких інших законодавчих актів України", за винятком окремих його статей, видатки по вищезгаданій бюджетній програмі збільшено до 689,5 млн. гривень.

    Враховуючи викладене, можна зробити висновок, що Мінагрополітики щорічно в бюджетних запитах значно занижувало обсяги видатків на "Фінансову підтримку виробництва продукції тваринництва і рослинництва".

    В межах визначених Міністерству обсягів щорічно проводився розподіл коштів за напрямками, на підставі пропозицій регіонів. Зокрема, обсяг доплати за продані на забій та переробку молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій, кондиційні свині та кури-бройлери визначається, виходячи з обсягів поголів'я, що обліковується органами державної статистики.

    Розподіл коштів за даною програмою у 2003-2004 роках між тваринництвом і рослинництвом наведено на діаграмі 2.

    Діаграма 2. Розподіл коштів у 2003-2004 роках за програмою "Фінансова підтримка виробництва продукції тваринництва і рослинництва" між тваринництвом і рослинництвом

    Аналіз показує, що основний обсяг коштів фінансової підтримки по зазначеній програмі направлявся на підтримку галузі тваринництва. Це пояснюється тим, що, починаючи з 1995 року, рівень збитковості вирощування ВРХ, свиней та овець досяг, в середньому, мінус 20 відс., при тому, що вирощування продукції рослинництва - рентабельне.

    Діаграма 3. Рентабельність виробництва продукції
    рослинництва і тваринництва

    Рентабельність виробництва продукції рослинництва суттєво знизилась у порівнянні з 1990 роком (98,3 відс.), виробництво цієї сільгосппродукції залишалося прибутковим (2004 рік - 20,3 відс.). У той же час, виробництво продукції тваринництва при рентабельності в 1990 році 22,2 відс. стало збитковим. При цьому найбільші збитки отримано від виробництва м'яса ВРХ і свинини, які у 2003 році становили, відповідно, (-44,3 відс і -33,0 відсотки).

    У 2003 році наказом Мінагрополітики від 11.09.2003 № 339 (з урахуванням коштів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 № 1991) розподілено видатки за рахунок коштів загального фонду державного бюджету на фінансову підтримку виробництва продукції тваринництва і рослинництва в обсязі 221,5 млн. грн., що становило 81,3 відс. до потреби, за розрахунками Міністерства. Так, видатки на доплати за поголів'я вівцематок і ярок старше одного року визначені в розмірі 13,6 відс. до розрахункової потреби. Видатки на виробництво екологічно чистої сировини для виготовлення продуктів дитячого харчування передбачалися в обсязі 4,0 млн. грн. або 50 відс. потреби. Цих коштів вистачило лише на погашення боргу, який виник у 2002 році.

    Подібна ситуація повторилася і у 2004 році. Залишилися незадоволеними запити на доплати за поголів'я вівцематок і ярок старше одного року (32,1 відс.), виробництво екологічно чистої сировини для виготовлення продуктів дитячого харчування (57,0 відс.), виробництво льону та конопель (83,3 відс.) і підтримку розвитку хмелярства (62,2 відсотка).

    За рахунок цих коштів у 2004 році був введений новий напрямок - компенсація вартості електроенергії, на яку передбачалося 20,0 млн. гривень. У 2003 році зазначені видатки проводилися за окремим кодом програмної класифікації видатків.

    З наведеного можна зробити висновок, що планування видатків не носить системного характеру, розподіл коштів, які виділяються на фінансову підтримку, здійснюється непропорційно та ситуативно, внаслідок чого на одні напрямки обсяги видатків перевищують потреби (за розрахунками Мінагрополітики), тоді як на інші - коштів виділялося вкрай недостатньо, що, в кінцевому результаті, нівелювало очікуваний позитивний результат від запровадження державної підтримки виробництва сільгосппродукції.

    Крім того, у 2004 році загальні суми розподілу коштів між областями не відповідали їх обсягам, згідно з напрямками, затвердженими наказом Мінагрополітики від 19.11.2003 № 425. Так, за наказом на підтримку розвитку м'ясного скотарства передбачалося виділити 17385,2 тис. грн., а між областями розподілено 17597,0 тис. грн., що більше суми, затвердженої наказом, на 211,8 тис. гривень. На компенсацію вартості електроенергії наказом Мінагрополітики затверджено 20000,0 тис. грн., а розподілено - 18033,0 тис. грн. або менше затвердженого на 1967,0 тис.гривень.

    При плануванні в розрізі областей видатків на виплату доплати сільгосптоваровиробникам за продані ними на забій та переробку суб'єктам підприємницької діяльності молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій, кондиційні свині та кури-бройлери, Міністерство, в порушення п. 9 ст.7 Бюджетного кодексу, не дотримувалося принципу справедливості і неупередженості. Так, питома вага обсягів видатків на доплати, які виділялися окремим областям, не відповідала питомій вазі обсягів реалізації худоби та птиці (у живій вазі) в цих регіонах. Наприклад, у 2004 році обсяг реалізації худоби та птиці по Київській області в загальному обсязі реалізації цієї продукції по Україні становив 7,0 відс., при цьому державна підтримка за вказаним напрямком становила 12,7 відс. від загальної суми коштів, відповідно, по Полтавській області - 2,6 відс. та 4,0 відс., Черкаській області - 6,3 відс. і 8,5 відсотка. У той же час, рівень реалізації худоби по Закарпатській області становив 3,3 відс., а питома вага підтримки - 0,5 відс., Запорізькій, відповідно,- 3,0 відс., і 1,7 відс., Харківській - 6,0 і 3,7 відсотка. Про нерівномірність виділення коштів у 2004 році свідчать дані діаграми 4.

    Діаграма 4. Рівень доплати за продані на забій та переробку молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій, кондиційні свині та кури-бройлери в загальному обсязі реалізації у живій вазі в 2004 році у розрізі областей

    * цифрами позначається питома вага проданої на забій худоби, по якій проводилася доплата, в загальному обсязі реалізації

    Перевірками встановлено, що фінансова підтримка виробництва продукції рослинництва і тваринництва залишається недоступною для більшості сільськогосподарських товаровиробників. Зокрема, у 2003 році підтримка розвитку м'ясного скотарства була надана лише на 2807 корів м'ясного напрямку, у той час як їх фактично налічувалося 30945 голів, тобто, підтримкою було охоплено лише 9,1 відс. поголів'я корів.

     

    3. Стан використання коштів загального фонду державного бюджету, виділених на фінансову підтримку виробництва продукції тваринництва та рослинництва

    Дані про використання коштів загального фонду державного бюджету, виділених на фінансову підтримку виробництва продукції тваринництва та рослинництва у 2003-2004 роках, наведено у таблиці 2.

    Використання коштів загального фонду, виділених з державного бюджету на фінансову підтримку виробництва продукції тваринництва і рослинництва

    Напрямки

    2003 рік

    2004 рік

    Передба-чено планом на 2005 рік**

    передба-чено планом

    фактично викорис-тано

    розподіле-но згідно з наказом від 19.11.2003 № 425

    розподіле-но між областями

    фактично викорис-тано

    невико-ристано коштів

    Доплата за продані на забій та переробку молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій, кондиційні свині та кури-бройлери

    175 000,0

    174 833,9

    340 914,8

    340 914,9

    337 978,1

    2 936,8

    553 500,00

    Погашення боргу за 2002 рік по доплаті за продані на забій та переробку молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій, кондиційні свині та кури-бройлери

    20 400,0

    20 399,0

    -

    -

    -

    -

    -

    Підтримка розвитку м'ясного скотарства 

    1 400,0

    1 377,5

    17 385,2

    17 597,6

    17 383,5

    214,1

    21 000,0

    За поголів'я телиць, закуплених в особистих селянських господарствах для поповнення основного стада

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    30 000,0

    Ідентифікація і реєстрація ВРХ

    -

    -

    15 000,0

    14 816,0

    14 816,0

    -

    15 000,0

    Доплата за поголів'я вівцематок і ярок старше одного року 

    3 000,0

    2 954,6

    8 000,0

    8 000,0

    7 929,7

    70,3

    10 000,0

    За реалізацію вовни

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    10 000,0

    Підтримка розвитку бджільництва 

    3 000,0

    2 770,8

    7 000,0

    7 000,0

    6 985,0

    15,0

    8 000,0

    Виробництво екологічно чистої сировини для виготовлення продуктів дитячого харчування 

    4 000,0

    4 000,0

    5 700,0

    5 700,0

    4 824,2

    875,8

    6 000,0

    Компенсація вартості електроенергії

    -

    -

    20 000,0

    18 033,8

    15 646,5

    2 387,3

    20 000,0

    Виробництво льону та конопель 

    6 600,0

    6 600,0

    10 000,0

    10 000,0

    10 000,0

    -

    15 000,0

    Підтримка розвитку хмелярства 

    2 600,0

    2 600,0

    5 000,0

    5 000,0

    4984,2

    15,8

    -

    Підтримка виробництва продукції шовківництва 

    500,0

    494,2

    500,0

    500,0

    498,3

    1,7

    1 000,0

    Вирощування озимих культур із застосуван-ням регуляторів росту

    5 000,0

    4 999,5

    -

    -

    -

    -

    -

    Нерозпо-ділено Мінагро-політики

    -

    -

    -

    1 937,7***

    -

    1 937,7

    -

    РАЗОМ

    221 500,0*

    221 029,5

    429 500,0

    429 500,0

    421 045,5

    8 454,5

    689 500,0

    * у вказану суму включено видатки на погашення боргу за 2002 рік по доплаті за продані на забій та переробку молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій, кондиційні свині та кури-бройлери.

    ** у І кварталі 2005 року видатки не проводилися.

    *** згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" сума по вказаній програмі становить 429500,0 тис. гривень. Мінагрополітики розподілено фактично за напрямками 427562,3 тис. гривень.

    У 2003 році використання коштів на фінансову підтримку тваринництва і рослинництва забезпечено на 99,8 відс., відповідно, у 2004 році - на 98,0 відсотків. У 2004 році невикористаними залишилися 8454,5 тис. грн., з яких 1937,7 тис. грн. - у зв'язку з тим, що не були розподілені Мінагрополітики за напрямками. Тобто, Міністерством аграрної політики допущено неефективне управління бюджетними коштами в сумі 1937,7 тис. гривень.

    Аналіз інформації про виконання паспорта бюджетної програми за 2004 рік свідчить, що Мінагрополітики і Мінфін, в порушення п.1.13 Правил складання паспортів бюджетних програм та інформації про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2002 № 1098 (з доповненнями згідно з наказом від 01.11.2004 № 687), яким передбачено, що до паспортів бюджетних програм протягом бюджетного року повинні вноситися відповідні зміни у разі прийняття змін до Закону України про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період, які призводять до зміни показників, затверджених у паспортах бюджетних програм, формально підійшли до складання паспортів бюджетних програм і не внесли до них відповідних змін, внаслідок чого результативні показники стають неспівставними з обсягами видатків державного бюджету.

    3.1 Проведення доплат сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними на забій та переробку суб'єктам підприємницької діяльності молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій, кондиційні свині та кури-бройлери

    Використання коштів державного бюджету на виплату доплат сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними на забій та переробку молодняк ВРХ підвищених вагових кондицій, кондиційні свині та кури-бройлери проводиться відповідно до Порядку, затвердженого спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України від 07.07.2003 № 220/431. Згідно з цим Порядком, нарахування і виплата коштів державного бюджету здійснюється сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними на забій та переробку суб'єктам підприємницької діяльності, які мають власні (орендовані) переробні потужності, або забиті і перероблені у власних (орендованих) переробних цехах сільськогосподарських підприємств молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій, кондиційних свиней та курей-бройлерів.

    У 2003 році для виплати доплат за даним напрямком була установлена мінімальна прийнята жива маса однієї голови: молодняку ВРХ - 350 кг, однієї голови свиней І, ІІ і ІІІ категорії - 95-130 кг, за винятком свиноматок і кнурів.

    Доплата здійснювалася у таких розмірах (за кожний кілограм прийнятої живої маси):

  • молодняку молочних і комбінованих порід - 1,30 грн.;

  • молодняку м'ясних порід, типів та їх помісей - 1,50 грн.;

  • кондиційних свиней - 0,85 грн.;

  • курей бройлерів - 0,30 гривні.

    Слід зазначити, що Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених на проведення доплат сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними на забій та переробку суб'єктам підприємницької діяльності, які мають власні (орендовані) переробні потужності або забиті й перероблені у власних (орендованих) переробних цехах сільськогосподарських підприємств молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій, кондиційні свині та кури-бройлери, був затверджений лише у липні 2003 року. В результаті, виплата дотації товаровиробникам почала здійснюватися тільки з вересня, що значно знизило її ефективність і призвело до утворення соціальної напруги на селі, у зв'язку з тим, що частина товаровиробників, яка здала худобу у І півріччі, своєчасно не отримала доплат.

    Відповідний Порядок на 2004 рік затверджено спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України від 31.03.2004 № 114/239, згідно з яким було затверджено наступні розміри виплат доплат: за зданий молодняк ВРХ - 0,50 грн.; кондиційні свині - 0,30 грн.; кури-бройлери - 0,10 гривні. Встановлені розміри доплат були майже втричі менші, ніж у попередньому році.

    Це призвело до різкого зменшення обсягів здавання худоби, особливо населенням, що змусило Мінагрополітики і Мінфін затвердити новий Порядок (наказ від 04.08.2004 № 283/502), в якому розміри виплати доплат встановлені на рівні 2003 року.

    З наведеного можна зробити висновок про відсутність системних дій Уряду щодо підтримки тваринництва. Водночас невиважені дії Мінагрополітики і Мінфіну щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників шляхом виплати доплат за продані ними на забій та переробку молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій, кондиційні свині та кури-бройлери створили додаткові труднощі у забезпеченні потреб населення м'ясопродуктами.

    На 2005 рік цей Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2005 № 325 "Питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу".

    Розподіл коштів між областями на 2005 рік на час перевірки (станом на 20 травня п. р.) не був затверджений (знаходився на узгодженні в Міністерстві фінансів України).

    У 2003 році з державного бюджету на виплату доплат сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними на забій та переробку молодняк ВРХ підвищених вагових кондицій, кондиційні свині та кури-бройлери було передбачено 175000 тис. гривень. Фактично використано 174833,9 тис. гривень.

    До бюджету повернуто невикористані товаровиробниками кошти в обсязі 166,1 тис. грн., зокрема, у Львівської області - 111,6 тис. гривень.

    Відповідно, у 2004 році при плані 340914,9 тис. грн. фактично використано 337978,1 тис. грн. (у т.ч. на погашення боргу 2003 року, який становив 13720,0 тис. грн.), до бюджету повернуто 525,5 тис. грн. невикористаних коштів, з них у Київській області - 485,2 тис. грн., Дніпропетровській - 154,9 тис. грн., Полтавській - 103,2 тис. гривень.

    Повернення коштів пояснюється, в основному тим, що кошти, передбачені в Законі України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" на фінансову підтримку тваринництва і рослинництва, в сумі 122700,0 тис. грн., були виділені Мінфіном та перераховані тільки в січні 2005 року і окремі управління сільського господарства і продовольства на місцях не змогли їх використати.

    При цьому станом на 01.01.2005 рахувався борг державного бюджету перед сільгосптоваровиробниками за проданий на забій і переробку молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій, кондиційні свині та кури-бройлери в сумі 761,0 тис. грн., у т.ч. по Київській області - 400,6 тис. грн., АР Крим - 200,2 тис. грн., Черкаській - 71,4 тис. грн., Хмельницькій - 46,0 тис. грн., Полтавській - 29,7 тис. гривень. Таким чином, Київська область мала всі підстави розрахуватися з наявною заборгованістю.

    У І кварталі 2005 року кошти на виплату доплат сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними на забій та переробку молодняк ВРХ підвищених вагових кондицій, кондиційні свині та кури-бройлери не виділялися у зв'язку з відсутністю їх розподілу між областями і фінансування з державного бюджету.

    Слід зазначити, що у 2004 році, у порівнянні з попереднім роком, обсяги видатків державного бюджету на зазначений напрямок збільшилися майже удвічі (таблиця 3).


    Обсяги зданої продукції тваринництва на яку
    нараховувалась доплата

     

    2003 рік

    2004 рік

    Збільшення обсягів зданої продукції тваринництва, відс. (гр.6/гр.3)

    кільк., тис. голів

    жива вага, тис. тонн

    сума нарахованої доплати, тис. грн.

    кільк., тис. голів

    жива вага, тис. тонн

    сума нарахованої доплати,
    тис. грн.

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    Молодняк ВРХ

    216,9

    89,8

    118 087,1

    299,1

    131,1

    170 367,31

    146,0

    Кондиційні свині

    443,0

    48,5

    41 188,2

    821,5

    89,1

    75 722,7

    183,7

    Кури бройлери

    45 504,1

    98,1

    29 447,5

    114 322,9

    262,0

    78 590,11

    267,1

    РАЗОМ

    Х

    236,4

    188 722,8

    Х

    482,2

    324 680,12

    204,0

    Наведені дані свідчать, що в умовах державної підтримки у 2004 році зросла питома вага реалізації м'яса у господарствах і населення, які її отримували: яловичини - у 1,5 раза, свинини - у 1,8 раза, м'яса птиці - більш як у 2 рази. Проте, в цілому, реалізація худоби та птиці скоротилася, зокрема: м'яса ВРХ у 2003 році було реалізовано 408,0 тис. тонн, а у 2004 році лише 296,6 тис. тонн (72,7 відс.), свиней відповідно - 169,0 тис. тонн та 145,5 тис. тонн (86,1 відс.), при зростанні реалізації птиці на 41,8 відсотка.

    Аналіз доходності виробництва у тваринництві показав, що вирощування і здача курей-бройлерів є однією із найбільш рентабельних. Зокрема, перевірками встановлено, що у 2004 році рентабельність вирощування курей-бройлерів (по відношенню прибутку до обсягів реалізації) становила від 39 до 70 відсотків.

    В цілому, у 2003 році рентабельність вирощування курей складала 11,0 відс., тоді як збитковість вирощування ВРХ - (мінус 44,3 відс.), свиней - (мінус 33,0 відсотки), що відображено на діаграмі 5.

    Діаграма 5. Рентабельність виробництва продукції тваринництва

    * 2004 рік - розрахункові дані

    Такий стан справ призвів до того, що поголів'я птиці, починаючи з 2000 року, з року в рік зростало, водночас поголів'я ВРХ і свиней скорочувалося (діаграма 6).

    Діаграма 6. Наявність поголів'я ВРХ, свиней та птиці

    Слід зазначити, що питома вага реалізації худоби і птиці, за яку виплачувалася доплата з державного бюджету в загальному обсязі реалізації цієї продукції - незначна, тому вона не може суттєво впливати на загальні обсяги реалізації продукції тваринництва.

    Зокрема, питома вага обсягів реалізації худоби, за яку проводилася доплата, у 2003 році складала лише 9,0 відс. від загального обсягу реалізації, а у 2004 році - 20,2 відсотка. Обсяг коштів, виділених з державного бюджету на підтримку галузі тваринництва, є недостатнім для подолання кризи і реалізація худоби продовжує скорочуватися.

    Щорічно коштів, виділених на виплату доплат за продані на забій та переробку молодняк ВРХ підвищених вагових кондицій та кондиційні свині, не вистачає, внаслідок цього на початок кожного року утворюється кредиторська заборгованість, яка погашається за рахунок коштів наступного бюджетного року. Так, у 2003 році проводилося погашення заборгованості за здану у 2002 році худобу, для чого розподілом коштів було передбачено окремий напрямок у сумі 20,4 млн. гривень.

    Недостатність коштів у 2003 році призвела до того, що при нарахованій сумі доплат 188,7 млн. грн. фактично використано на вказану мету 174,8 млн. грн., тобто на кінець 2003 року утворилася кредиторська заборгованість на суму 13,9 млн. грн., яка була остаточно погашена лише в березні 2004 року.

    За 2004 рік кредиторська заборгованість за проданий на забій та переробку молодняк ВРХ підвищених вагових кондицій, кондиційні свині та кури-бройлери на 01.01.2005 становила 0,8 млн. гривень.

    Перевірками, здійсненими в окремих районах Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Полтавської, Хмельницької і Черкаської областей встановлено, що виплата доплат сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними на забій та переробку молодняк ВРХ підвищених вагових кондицій, кондиційні свині та кури-бройлери проводиться згідно з встановленими порядками. Порушень не виявлено.

    Водночас головне управління сільського господарства і продовольства Чернігівської облдержадміністрації, в порушення п. 2 ст. 19 Бюджетного кодексу здійснювало виплату бюджетних коштів безконтрольно. Зведена відомість за продані на забій та переробку молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій та кондиційні свині відсутня, хоча її складання передбачене порядками використання коштів за даним напрямком. Тобто, всі кошти, виплачені за цим напрямком у 2003 році (8078,0 тис. грн.) та у 2004 році (12334,2 тис. грн.), використані з порушенням діючого Порядку.

    Інформація про надходження коштів державного бюджету, надана головним управлінням до Мінагрополітики за 2003-2004 роки, не відповідала фактично сплаченим коштам. Так, згідно з інформацією, у 2003 році сплачено 5421,0 тис. грн., а фактично - 8078,0 тис. гривень. У 2004 році, відповідно, 8823,0 тис. грн. та 12334,2 тис. грн., чим порушено ст.4 Закону України від 16.07.99 № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Пояснень щодо розбіжностей головним управлінням не надано.

    Проведене під час перевірок анкетування показало, що окремі товаровиробники не ознайомлені з Порядками надання доплат. У зв'язку з цим, вони здавали худобу після 15 грудня (п. 3 спільних наказів Мінагрополітики і Мінфіну від 07.07.2003 № 220/431 та від 31.03.2004 № 114/239 передбачено, що приймання квитанцій та облікових листів проводиться державним інспектором до 15 грудня відповідного року) і не отримували доплату. Це є значним недоліком затверджених Порядків. Крім того, в анкетах висловлювалося незадоволення несистематичністю виплати доплат, які і без того не покривають збитки товаровиробників, що, в кінцевому результаті, призводить до зменшення вирощування поголів'я молодняку худоби в господарствах різних форм власності.

    Таким чином, у зв'язку з нерегулярною виплатою доплат з державного бюджету за здані на забій та переробку молодняк ВРХ підвищених вагових кондицій та кондиційні свині перед сільгосптоваровиробниками щороку виникають одні і ті ж проблеми й питання - якою буде економічна політика та фінансова підтримка Уряду цього року. Це вкрай негативно впливає на результати сільськогосподарського виробництва, і, як правило, приносить виробнику прямі збитки.

    На зменшення загальних обсягів продажу худоби сільгосптоваровиробниками негативно впливає також низький рівень закупівельних цін.

    Дані про динаміку вартості виробництва продукції тваринництва, ціни їх реалізації і продажу населенню на ринках в цілому по Україні наведені на діаграмі 7.

    Діаграма 7. Динаміка вартості виробництва продукції тваринництва та ціни її реалізації і продажу населенню на ринках

    * середня собівартість виробництва 1 тонни м'яса (в живій вазі) за даними Мінагрополітики.

    ** ціни, що склалися на худобу, реалізовану сільськогосподарськими товаровиробниками (за 1 тонну) та середні ціни на яловичину та свинину у торговельній мережі взяті у статистичних бюлетенях Державного комітету статистики України.

    *** собівартість та закупівельну ціну 1 тонни м'яса визначено по діючих коефіцієнтах перерахунку живої ваги в м'ясо (ВРХ - 0,56, свині - 0,7).

    Як видно з наведених даних, протягом 2000-2004 років собівартість вирощування м'яса свинини та яловичини не покривається закупівельною ціною, що свідчить про збитковість виробництва даного виду продукції.

    Створена інфраструктура аграрного ринку не забезпечує просування безпосередньо товаровиробників до організованих оптових ринків, що не дає можливості поліпшити фінансово-економічний стан фізичних та юридичних осіб, які займаються виробництвом продукції тваринництва. При цьому встановлений Мінагрополітики обсяг державної підтримки за кожний кілограм прийнятої живої маси не покриває в повному обсязі збитки товаровиробників яловичини та свинини.

    У 2003 році середня доплата за зданий на забій та переробку молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій та кондиційні свині становила 1,15 грн. за 1 кг м'яса в живій вазі. У 2004 році, відповідно, 1,12 гривні. При ціні, що склалася на м'ясо худоби в живій вазі у 2003 році (3,48 грн. за 1 кг) і собівартості приросту 1 кг (5,43 грн.) проведена доплата у 2003 році не покривала збитки селян на 0,8 грн. (5,43-3,48-1,15), у 2004 році, відповідно, на 0,4 грн. (6,57-5,07-1,12).

    Дані про рівень собівартості вирощування м'яса, закупівельної ціни та посередницької націнки в середній ціні реалізації свинини і яловичини за п'ять останніх років наведено на діаграмі 8.

    Діаграма 8. Питома вага собівартості, закупівельної ціни і націнки посередників у середній ціні на яловичину, свинину в торговельній мережі (за 1 тонну м'яса)

    Аналіз структури роздрібних цін на яловичину, свинину в торговельній мережі свідчить, що собівартість вирощування м'яса в ціні досягає 73 відс., націнка посередників коливається від 59 до 42 відс., закупівельна ціна - від 58 до 41 відсотка. Отже, реалізуючи м'ясо свинини та яловичини через посередників, виробники щорічно зазнають збитків. Рівень збитковості по вирощуванню ВРХ і свиней сягає від мінус 7 до мінус 44,3 відс. в різні роки.

    Таким чином, головна фінансова проблема галузі тваринництва, як і в цілому сільського господарства, сконцентрована не тільки у виробництві, а й у сфері збуту. Створена інфраструктура аграрного ринку не забезпечує просування безпосередньо товаровиробників до організованих оптових ринків, що не дає можливості поліпшити фінансово-економічний стан фізичних та юридичних осіб, які займаються виробництвом продукції тваринництва.

    Спрямування основних товаропотоків м'яса і м'ясопродуктів (80 відс.) до неорганізованих комерційних каналів з непрозорими умовами купівлі-продажу є головною причиною значних фінансових втрат галузі. Цінова ситуація на ринку м'яса в Україні протягом останніх п'яти років була вкрай несприятливою для сільськогосподарських товаровиробників.

    3.2. Підтримка розвитку м'ясного скотарства

    Спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України від 31.10.2003 № 384/606 затверджено Порядок нарахування і виплат коштів державного бюджету, передбачених для підтримки розвитку м'ясного скотарства племінним заводам і племінним репродукторам сільськогосподарських підприємств за наявне поголів'я племінних корів м'ясного напряму продуктивності шляхом виплати доплат в розмірі 498,75 грн. за кожну корову м'ясного напряму продуктивності, наявну станом на 1 січня 2003 року і збережену на 1 липня 2003 року.

    Відповідний Порядок використання коштів за вказаним напрямком на 2004 рік затверджено спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України від 31.03.2004 № 114/239. На 2005 рік Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2005 № 325.

    У 2003 році за вказаним напрямком було використано 1377,5 тис. грн. при передбачених 1400,0 тис. гривень.

    При цьому частина коштів, у сумі 22,5 тис. грн., товаровиробниками не використана і повернута до державного бюджету, у т.ч.: в Київській області - 13,5 тис. грн., Тернопільській - 9,0 тис. гривень.

    У 2004 році планувалося виплатити 17597,6 тис. грн., а фактично використано 17383,5 тис. гривень.

    Невикористано і повернуто до бюджету 214,1 тис. грн., з них: у Хмельницькій області - 93,3 тис. грн., Тернопільській - 54,0 тис. грн., Одеській - 25,4 тис. грн., Чернігівській - 20,1 тис. грн. та Рівненській - 19,7 тис. гривень.

    В І кварталі 2005 року кошти з державного бюджету на зазначений напрямок не виділялися.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 № 799 "Про заходи щодо стабілізації та розвитку тваринництва та птахівництва на 2001-2004 роки" визначено обсяги зазначеного поголів'я корів. У 2001 році таке поголів'я мало складати 150 тис. голів, а до 2005 року зрости до 300 тис. голів. Фактично, згідно з статистичними даними, чисельність худоби м'ясного напрямку в цілому в Україні станом на 01.01.2004 складала 121,7 тис. гол., а на початок 2005 року - 129,2 тис. голів. Тобто, за рік її приріст склав 7,5 тис. голів. Завдання Уряду щодо наявності поголів'я ВРХ м'ясного напряму на початок 2005 року виконано лише на 43,2 відсотка.

    Отже, Мінагрополітики не приділяє належної уваги підтримці розвитку м'ясного скотарства і на початок 2005 року чисельність поголів'я ВРХ м'ясного напряму навіть не досягла рівня 2001 року, що відображено на діаграмі 9.

    Діаграма 9. Чисельність поголів'я ВРХ і худоби м'ясного напряму

    Із діаграми видно, що поголів'я худоби м'ясного напрямку складає менше 2,0 відс. у загальній кількості поголів'я ВРХ, тоді як за інформацією Мінагрополітики, у розвинутих країнах світу поголів'я цього напрямку становить 50-70 відс. загальної кількості ВРХ. Таким чином, до цього часу не сформовано оптимальну структуру породного складу стада ВРХ, що служить стримуючим фактором збільшення виробництва яловичини.

    Аналіз паспорта виконання бюджетної програми у 2004 році засвідчив формальний підхід до його розробки.

    Перевірками у головному управлінні сільського господарства і продовольства Чернігівської облдержадміністрації встановлено ряд порушень Порядку, затвердженого наказом від 22.03.2004 № 93/209.

    В порушення п. 2 ст. 19 Бюджетного кодексу України, Мінагрополітики і головне управління сільського господарства і продовольства Чернігівської облдержадміністрації не здійснювали контроль за використанням бюджетних коштів. В результаті, не забезпечено ефективне використання коштів державного бюджету в обсязі 21,5 тис. гривень.

    3.3. Проведення ідентифікації і реєстрації великої рогатої худоби

    Фінансування на проведення ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби в 2003 році по зазначеній програмі не здійснювалося. Кошти на ці цілі з державного бюджету виділялися в межах програми "Селекція в тваринництві та птахівництві на підприємствах агропромислового комплексу" (КПКВ 2801190).

    Спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України від 06.04.2004 № 125/245 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету на проведення ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби.

    Фактичне фінансування з державного бюджету по зазначеному напряму у 2004 році при плані 15000,0 тис. грн. становило 14816,0 тис. грн. або 98,8 відсотка. Недофінансування склало 184,0 тис. гривень.

    Використання коштів за даним напрямком проводилося централізовано Агентством з ідентифікації і реєстрації тварин, створеним відповідно до наказу Мінагрополітики від 29.07.2002 № 213.

    Для виконання робіт з проведення ідентифікації і реєстрації були укладені договори загальною вартістю 14954,7 тис. гривень. Фактично, за вказаними договорами була проведена оплата наступних видів робіт:

  • погашення боргу за договором від 25.12.2003 № 2ВА з ВАТ "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" в сумі 4213,3 тис. грн. (придбання бирок вушних для ідентифікації ВРХ та засобів для їх кріплення);

  • від 14.05.2004 № 50 з ТОВ КТІ "Принт" - 50,6 тис. грн. (спеціальна поліграфічна продукція);

  • від 14.05.2004 № 51 з ТОВ КТІ "Принт" - 69,8 тис. грн. (файли А-5 - 750000 шт.);

  • від 18.06.2004 № 57 з ТОВ КТІ "Принт" - 76,1 тис. грн. (спеціальна поліграфічна продукція);

  • від 15.12.2004 № 119 з ТОВ КТІ "Принт" - 63,0 тис. грн. (файли А-5 - 600000 шт.);

  • від 20.10.2004 № 99 з ДП "Поліграфічний комбінат "Зоря" - 9792,0 тис. грн. (комплект для ідентифікації ВРХ - 600000 шт.);

  • від 20.10.2004 № 100 з ДП "Поліграфічний комбінат "Зоря" - 576,0 тис. грн. (засоби для кріплення бирок - 6000 шт.) товар отримано в повному обсязі, але недофінансування за договором склало 138,7 тис. гривень;

  • від 07.12.2004 № 116 з ТОВ "Український папір" - 114,0 тис. грн. (спеціальна поліграфічна продукція).

    Для укладання зазначених договорів в Агентстві проводилися тендери шляхом процедур відкритих торгів та процедури запиту цінових котирувань залежно від суми вартості запланованої закупівлі.

    Перевіркою не встановлено порушень у використанні бюджетних коштів за даним напрямком. Проте слід зазначити, що 720 тис. придбаних комплектів бирок (понад 50 відс. закуплених) та 1200 тис. шт. бланків паспортів та ветеринарних карток не використані і знаходилися станом на 01.01.2005 на балансі Агентства.

    В паспорт бюджетної програми результативні показники про ефективність використання коштів за названим напрямком не внесені.

    Таким чином, фінансування виплати на проведення ідентифікації і реєстрації ВРХ в обсязі 14,8 млн. грн. за рахунок підтримки виробництва продукції тваринництва фактично призвели до її зменшення на цю суму. Зазначені кошти доцільно виділяти за іншими бюджетними програмами.

    3.4. Доплата за поголів'я вівцематок і ярок старше одного року

    Використання коштів за даним напрямком у 2003 році проводилося згідно з Порядком нарахування і виплати коштів державного бюджету, передбачених для доплати сільськогосподарським товаровиробникам усіх організаційно-правових форм господарювання за наявне поголів'я вівцематок і ярок старше одного року, затвердженим спільним наказом Мінагрополітики та Мінфіну від 16.04.2003 № 112/297.

    На 2004 рік такий Порядок затверджений спільним наказом Мінагрополітики та Мінфіну від 10.03.2004 № 70/197.

    На 2005 рік Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2005 № 325.

    Зазначеними Порядками передбачено виплату доплат сільгосптоваровиробникам за кожну вівцематку і ярку старше одного року, наявну станом на 1 січня та збережену до 1 липня поточного року в розмірі до 40 гривень при утриманні їх не менше як 40 голів.

    Крім того, передбачена доплата за приріст поголів'я вівцематок і ярок старше одного року за наявності станом на 1 січня не менше 10 голів у розмірі до 50 грн. за кожну добавлену голову. Однак у 2003 році доплата не проводилася у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування. Незважаючи на це, на початку 2004 року до державного бюджету повернуто 45,4 тис. грн., що свідчить про відсутність контролю з боку Мінагрополітики та головних управлінь облдержадміністрацій за ефективним управлінням коштами, що виділяються з державного бюджету на підтримку вівчарства.

    Слід зазначити, що діючі Порядки і обмежені обсяги бюджетних коштів на вказану мету не забезпечують розширеного відтворення основного стада та збільшення поголів'я овець в цілому. Так, у 2003 році поголів'я овець і кіз скоротилося на 125 тис. гол. (на 6,3 відс.), відповідно, у 2004 році - на 84 тис. гол. (на 4,5 відсотка). На початок 2005 року чисельність овець і кіз в цілому по Україні складала 1775 тис. голів і досягла рекордно низького рівня. Для порівняння, у 1990 році було в наявності 8419 тис. голів овець і кіз (див. діаграму 10).

    Діаграма 10. Поголів'я овець і кіз

    Довідково: в порівнянні з 1990 року поголів'я ВРХ скоротилося на 71,6 відс. і поголів'я свиней на 66,7 відсотка.

    Незважаючи на незначні суми, що виділялися із державного бюджету на доплати за поголів'я вівцематок і ярок старше одного року, неефективне управління окремими головними управліннями сільського господарства і продовольства коштами на місцях, не дало змоги використати їх повністю. В результаті, частина виділених коштів у кінці року була повернута до бюджету.

    У 2003 році за вказаним напрямком без виплати за приріст поголів'я вівцематок і ярок старше одного року було використано 2954,6 тис. грн. при передбачених планом 3000,0 тис. грн. (до державного бюджету повернуто 45,4 тис. грн., зокрема: у Запорізькій області - 20,6 тис. грн., АР Крим - 14,7 тис. гривень).

    У 2004 році було заплановано виплатити 8000,0 тис. грн., а фактично використано 7929,7 тис. грн. (до державного бюджету повернуто 70,3 тис. грн., у тому числі Запорізькою областю - 57,3 тис. грн., Донецькою - 5,8 тис. грн., АР Крим - 4,5 тис. гривень).

    При цьому перевірками встановлені факти порушень при виплаті коштів на доплати за поголів'я вівцематок і ярок старше одного року.

    Головні управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій не здійснювали належного контролю за використанням бюджетних коштів, які виділялися на виплату доплат за поголів'я вівцематок і ярок старше одного року.

    Зокрема: головним управлінням сільського господарства і продовольства Дніпропетровської облдержадміністрації розрахунки у 2003 році проводились за чисельністю поголів'я станом на 01.07.2003 без урахування їх фактичної наявності на початок року, як цього вимагає Порядок. В результаті завищення поголів'я вівцематок і ярок було безпідставно виплачено 6,2 тис. грн. доплат.

    Аналогічно, в головному управлінні сільського господарства і продовольства Чернігівської облдержадміністрації у 2004 році безпідставно виплачено доплату по 270 головах вівцематок і ярок старше одного року на суму 9,1 тис. грн., що становить 16,6 відс. коштів, використаних в області на зазначений напрямок.

    Подібні порушення встановлені в головному управлінні сільського господарства і продовольства Хмельницької облдержадміністрації.

    Таким чином, Мінагрополітики, в порушення п.2 ст.19 Бюджетного кодексу України, не здійснювало контроль за використанням зазначених коштів, що призвело до виплати 15,4 тис. грн. з порушенням п.4 Порядку. Через недостатню увагу до розвитку вівчарства ця галузь тваринництва фактично приходить в занепад.

    3.5. Підтримка виробництва продукції бджільництва

    Спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України від 30.10.2003 № 381/603 затверджено Порядок нарахування і виплати коштів державного бюджету, передбачених для доплати сільськогосподарським товаровиробникам усіх організаційно-правових форм господарювання за наявні бджолосім'ї. Порядком визначено здійснення доплати за кожну бджолосім'ю, наявну станом на 1 січня року, наступного за звітним, згідно з довідкою про їх наявність. У 2003 році при утриманні від 20 до 70 бджолосімей сплачували 6,97 грн. за кожну наявну.

    Відповідний наказ про порядок витрачання коштів за вказаним напрямком у 2004 році Мінагрополітики і Мінфін видали 10.03.2004 № 71/198. Міністерство аграрної політики України наказом від 01.06.2004 № 194 збільшило у 2004 році доплату за наявні бджолосім'ї до 9,18 гривні.

    У 2003 році за вказаним напрямком виділено 3000,0 тис. грн. доплат, фактично використано - 2770,8 тис. гривень. Невикористані кошти, в сумі 229,2 тис. грн., повернуто до державного бюджету, зокрема, Дніпропетровською областю - 185,1 тис. грн., Тернопільською - 17,3 тис. грн., Чернігівською - 8,0 тис. гривень.

    У 2004 році було заплановано виплатити 7000,0 тис. грн., а фактично використано 6985,0 тис. гривень. Невикористані кошти, в сумі 15,0 тис. грн., перерозподілено на виплату доплат за проданий молодняк ВРХ підвищених вагових кондицій, кондиційні свині та кури-бройлери.

    Перевірками встановлені факти проведення безпідставних доплат на підтримку розвитку бджільництва. Так, згідно з п.3 Порядку виплати доплати, підставою для її здійснення є форма № 24 (Звіт про стан тваринництва) щодо наявності бджолосімей. Однак управління сільського господарства і продовольства Магдалинівської райдержадміністрації Дніпропетровської області здійснило виплату коштів на підтримку розвитку бджільництва без наявності зазначеної документації. В результаті, чотирьом господарствам з порушенням Порядку нараховано і виплачено 2,5 тис. грн. доплати за 272 бджолосім'ї.

    Вибірковою перевіркою зведених відомостей, наданих управліннями сільського господарства і продовольства райдержадміністрацій Хмельницької області, виявлено, що кількість бджолосімей, на які у 2004 році нараховували доплати, в окремих випадках визначалась невірно. Так, управління сільського господарства Білогірської райдержадміністрації нараховувало доплату на 1640 наявних бджолосімей, тоді як за даними зведеної відомості доплату потрібно було нараховувати на 1635 бджолосімей; Віньковецької, відповідно, - 2524 і 2523; Хмельницької - 2899 і 2873. Переплата склала 0,3 тис. грн. за 32 бджолосім'ї.

    Також безпідставно було здійснено доплати на підтримку розвитку бджільництва Головним управлінням сільського господарства і продовольства Чернігівської облдержадміністрації: в 2003 році по 273 бджолосім'ям - 1,9 тис. грн., і у 2004 році по 113 бджолосім'ям - 1 тис. гривень.

    Всього через безконтрольність перевірених головних управлінь сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій з порушенням п.3 Порядку за рахунок коштів державного бюджету, які виділяються на підтримку бджільництва, виплачено 5,7 тис. гривень.

    Аналіз здійснення доплат по зазначеному напрямку показує їх неефективність, оскільки сума доплати за кожну наявну бджолосім'ю настільки незначна, що вона не має суттєвого впливу на фінансовий стан господарств і не сприяє розширенню виробництва продукції бджільництва.

    Крім того, доплата здійснюється далеко не всім бджолярам. Так, станом на 01.01.2004 в Україні було в наявності більш як 2757,7 тис. бджолосімей, при цьому в господарствах, кількість бджолосімей в яких перевищувала 20 одиниць, було в наявності 762,2 тис. бджолосімей. Тобто, об'єктом виплати дотації була лише кожна четверта бджолосім'я.

    Дану доплату почали здійснювати з 2003 року. Однак у 2004 році, порівняно з 2003 роком, чисельність бджолосімей у сільськогосподарських підприємствах скоротилася на 14,9 тис. і станом на 01.01.2005 налічувала 191,3 бджолосімей. При цьому виробництво меду, в порівнянні з 2003 роком, в цілому по Україні скоротилося на 70,7 тонн або на 3,4 відс., а воску - на 3,8 тонн або на 11,6 відсотка.

    Слід зазначити, що запроваджуючи підтримку бджільництва за рахунок коштів державного бюджету, Мінагрополітики порушило вимоги ст.26 Закону України від 22.02.2000 № 1492-ІІІ "Про бджільництво", якою передбачено, що фінансування загальнодержавних і регіональних цільових програм у галузі бджільництва здійснюється, відповідно, в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України та місцевих бюджетах на проведення селекційно-племінної роботи у тваринництві. Отже, Мінагрополітики в 2003-2004 роках виділило всі кошти на підтримку товарного бджільництва, (10,0 млн. грн.) з порушенням Закону України "Про бджільництво". Порядки нарахування і виплати коштів державного бюджету (зареєстровані в Мін'юсті (реєстраційні номери від 05.11.2003 № 1014/8335 та від 24.03.2004 № 358/8957) і відповідний Порядок на 2005 рік, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2005 № 325, передбачають здійснення доплат сільськогосподарським товаровиробникам за наявні товарні бджолосім'ї, а не на племінну роботу, як це передбачено Законом.

    Довідково: по програмі "Селекція в тваринництві та птахівництві на підприємствах агропромислового комплексу" (КПКВ 2801190) фінансування на підтримку бджільництва не здійснювалося.

    3.6. Державні дотації сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними молокопереробним підприємствам екологічно чисте молоко для виготовлення спеціальних продуктів дитячого харчування

    Дотацію на виробництво екологічно чистої сировини для виготовлення продуктів дитячого харчування у 2003-2004 роках одержували два підприємства: Полтавський ВАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" та Одеський ВАТ "Балтський молококонсервний комбінат дитячих продуктів".

    Цими підприємствами кошти перераховувалися сільгосптоваровиробникам, які виробляють екологічно чисте молоко, з метою стимулювання його виробництва.

    У бюджетних запитах Мінагрополітики на 2003 і 2005 роки вказаний напрямок виділявся в розмірах, відповідно, 8 млн. грн. і 6 млн. грн., у той час як у запиті на 2004 рік кошти на цю мету не передбачалися.

    У розподілі коштів, виділених із державного бюджету у 2003 році, на фінансову підтримку тваринництва і рослинництва, Мінагрополітики на цей напрямок заплановані видатки в сумі 4000 тис. гривень. Всі видатки передбачалося направити на погашення боргу, який виник у 2002 році. У зв'язку з цим, Порядок використання коштів на виплату дотації сільськогосподарським товаровиробникам на виробництво екологічно чистої сировини для виготовлення продуктів дитячого харчування Мінагрополітики не затверджувався. При виділенні коштів користувалися Порядком, затвердженим спільним наказом Мінагрополітики та Мінфіну від 11.03.2002 № 78/168.

    У 2004 році Порядок використання бюджетних коштів на виплату державних дотацій сільськогосподарським товаровиробникам усіх форм власності за продане ними молокопереробним підприємствам екологічно чисте молоко для виготовлення спеціальних продуктів дитячого харчування був затверджений спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України від 11.05.2004 № 154/327.

    Порядком передбачено, що виділення коштів Державного бюджету на дотації здійснюється згідно з даними державної статистичної звітності щодо продажу сільгосптоваровиробниками всіх форм власності молокопереробним підприємствам, які виробляють продукти дитячого харчування, такого молока із розрахунку 240 грн. за 1 тонну.

    На 2004 рік, згідно з наказом Мінагрополітики, передбачалося виділити 5700 тис. грн., а фактично - 4824,2 тис. грн. або 84,6 відс. до плану, на початку 2005 року 875,8 тис. грн. було повернуто до державного бюджету.

    Перевіркою на ВАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" встановлено, що на початок 2003 року заборгованість перед товаровиробниками за здане екологічно чисте молоко становила 2644 тис. грн., 2004 року - 1007 тис. грн., 2005 року - 1663 тис. гривень.

    Таким чином, Мінагрополітики здійснювало видатки на державні дотації сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними молокопереробним підприємствам екологічно чисте молоко для виготовлення спеціальних продуктів дитячого харчування за залишковим принципом, проводячи лише погашення боргу, що виник у попередні роки.

    3.7. Підтримка виробництва продукції шовківництва

    На всіх етапах розвитку галузь шовківництва в Україні до 1990 року дотувалась державою. Враховуючи те, що шовківництво є однією із найтрудозатратніших галузей для забезпечення мінімального рівня рентабельності галузі, матеріальної заінтересованості товаровиробників, з державного бюджету виділялась дотація для покриття 62-65 відс. усіх виробничих витрат.

    З 1990 року дотування шовківництва державою було припинено, що призвело до його збитковості як для товаровиробників, так і для переробної промисловості та різкого зменшення обсягів виробництва шовкопродукції. Тому більшість господарств припинили займатися шовківництвом, а переробні підприємства-шовкокомбінати відмовились закуповувати українську шовкосировину.

    З метою недопущення повного знищення галузі шовківництва, збереження генофонду та збільшення обсягів виробництва шовкосировини в останні два роки Мінагрополітики виділяло бюджетні кошти на підтримку галузі для часткового відшкодування витрат по виробництву коконів та грени* тутового шовкопряду.

    * грена - кладка яєць тутового шовкопряда, з яких вирощується гусінь

    Відповідно до галузевої програми "Шовк України 2003", погодженої з Мінагрополітики 04.01.2003, Державне об'єднання по шовківництву України "Укршовк" (нині - Корпорація "Український шовк") визначило потребу обсягів виробництва шовкопродукції на 2003 рік. Передбачалося виробництво коконів тутового шовкопряда 20 тонн (для цього визначено потребу коштів у розмірі 1000 тис. грн.) і виробництво грени тутового шовкопряда 450 кг (необхідно 675 тис. грн. бюджетних коштів).

    Фактично, на цей напрямок передбачені видатки в сумі 500,0 тис. грн., у тому числі 350 тис. грн. - на виробництво коконів тутового шовкопряда (35,0 відс. до потреби) та 150 тис. грн. - на виробництво грени (22,2 відсотка).

    З урахуванням біологічних строків вирощування шовкопродукції часткове відшкодування витрат планувалося на І квартал - 350,0 тис. грн., ІІ квартал - 150,0 тис. гривень.

    На підставі звернень головних управлінь сільського господарства і продовольства Полтавської, Миколаївської, Кіровоградської, Київської, Запорізької та Херсонської облдержадміністрацій, за рішенням конкурсної комісії Корпорації від 12.01.2003, визначено дев'ять базових господарств по виробництву коконів та грени тутового шовкопряда, яким повинні були виділятися кошти з державного бюджету.

    Порядок використання коштів Державного бюджету України на фінансову підтримку виробництва продукції шовківництва затверджено спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України № 163/390 тільки 05.06. 2003 року.

    У 2004 році зазначений Порядок затверджено спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України від 01.06.2004 № 195/366.

    В результаті того, що Порядки як у 2003, так і у 2004 роках, були затверджені лише на початку червня, кошти на підтримку виробництва продукції шовківництва були перераховані товаровиробникам лише у другій половині червня, при тому, що згідно з біологічними строками вони необхідні у І кварталі.

    Такі невиважені дії щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників з боку Мінагрополітики і Мінфіну створили додаткові труднощі виробникам шовку.

    На державну підтримку шовківництва у 2003-2004 роках передбачалося виділити по 500,0 тис. грн. щорічно, фактично використано по роках, відповідно, 494,2 тис. грн. та 498,3 тис. гривень.

    Незважаючи на те, що підтримка була надана із запізненням, виробництво шовкопродукції почало зростати. Так, за 2003 рік, порівняно з 2002 роком, виробництво коконів зросло майже в 2,5 раза і склало майже 100 ц, а грени - понад 200 кг або збільшилося в 1,3 раза. Усього в базових господарствах вирощено шовкопродукції на суму 850 тис. гривень. Крім того, всі господарства Корпорації повністю були забезпечені високоякісною греною під виробництво 2004 року.

    З наведеного можна зробити висновок про доцільність державної підтримки шовківництва та ефективне витрачання коштів за вказаним напрямком.

    3.8. Підтримка виробництва льону та конопель

    Порядок використання коштів Державного бюджету України на фінансування державної підтримки виробництва продукції льонарства та коноплярства у 2003 році був затверджений спільним наказом Мінагрополітики та Мінфіну від 13.03.2002 № 83/178.

    Згідно з п.2.2. Порядку, кошти з державного бюджету мали витрачатися на:

  • забезпечення насінницьких господарств, що пройшли конкурсний відбір, матеріально-технічними ресурсами, необхідними для виробництва льону та конопель;

  • закупівлю, доведення до посівних кондицій, збереження елітного та високорепродукційного насіння льону та конопель для поповнення страхового фонду державних насіннєвих ресурсів;

  • впровадження передових вітчизняних та іноземних технологій в галузі льонарства і коноплярства.

    У 2004 році відповідний Порядок був затверджений спільним наказом Міністерства аграрної політики України і Міністерства фінансів України від 10.03.2004 № 72/199, згідно з яким фінансування здійснювалося шляхом часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств з посіву льону-довгунця та конопель пропорційно фактичній площі сходів. Компенсація провадилась з розрахунку 268,9 грн. на 1 га посіву.

    За вказаним напрямком у 2003 році з державного бюджету було виділено 6600 тис. грн., у 2004 році - 10000 тис. гривень, які використані в повному обсязі. Слід зазначити, що державна підтримка виробництва льону та конопель дала економічний ефект і за останні роки почали збільшуватися посівні площі льону, його урожайність та валовий збір, що демонструє діаграма 11.

    Діаграма 11. Економічні показники вирощування льону

    Аналіз виконання паспорта бюджетної програми свідчить, що за рахунок підтримки з бюджету передбачалося здійснити збір льоноволокна в кількості 16,8 тис. тонн. Фактично було зібрано 17,0 тис. тонн льоноволокна або 101,2 відс. від передбаченого. При плановому зборі насіння льону в кількості 8,2 тис. тонн, фактично його зібрано 9,3 тис. тонн (113,4 відсотка).

    З наведеного можна зробити висновок про доцільність та ефективність державної підтримки льонарства.

    3.9. Підтримка розвитку хмелярства

    При формуванні проекту державного бюджету на 2003 рік в бюджетному запиті Мінагрополітики від 03.08.2002 було передбачено виділення коштів на підтримку розвитку виробництва продукції хмелярства із загального фонду на суму 4000,0 тис. грн., із спеціального фонду 11100,0 тис. грн., у тому числі по КЕКВ 1100 - 228,2 тис. грн., КЕКВ 1310 - 10871,8 тис. гривень.

    Джерелом формування спеціального фонду є збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Згідно з Порядком справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1170 від 29.06.99, розпорядником цих коштів у галузі хмелярства є Мінагрополітики. Законом України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" видатки із спеціального фонду держбюджету на підтримку виробництва продукції хмелярства по КПКВ 2801210 "Фінансова підтримка виробництва продукції тваринництва та рослинництва" (на підтримку виробництва продукції хмелярства) були передбачені у сумі 13000 тис. гривень.

    Наказом Міністерства від 18.02.2003 № 36 була створена Комісія з питань визначення пріоритетних напрямків фінансування розвитку хмелярства за рахунок одновідсоткового збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

    Протягом року на 14 засіданнях Комісії розглядалися пропозиції щодо розподілу коштів, які надійшли. Погоджені Комісією розподіли затверджувалися колишнім Міністром аграрної політики Рижуком С.М.

    Всього було розподілено 11855,7 тис. гривень. Водночас розрахунки витрат на розвиток хмелярства, на підставі яких зроблені розподіли, відсутні.

    На засіданні Комісії 31.07.2003 (голова - заступник Міністра Яковенко В.П.), були підтримані пропозиції члена комісії - генерального директора Асоціації хмелярів України Романчука В.Г. щодо використання Асоціацією коштів на :

  • участь у виставці - 6,0 тис. грн.;

  • придбання легкового автомобіля ( марка "Шкода Октавія") - 100,0 тис. грн.;

  • участь представників Асоціації в засіданні Міжнародного конгресу хмелярів світу, який відбувся у серпні 2003 року - в сумі 45,4 тис. гривень.

    Тобто, визначені такі напрямки використання коштів, що не передбачені Порядком, затвердженим спільним наказом Мінагрополітики та Мінфіну від 03.03.2003 № 48/177, згідно з яким кошти, призначені на підтримку виробництва продукції хмелярства, використовуються на придбання підвісного матеріалу, засобів захисту та запасних частин для виробництва хмелю та хмелепродуктів у межах нормативів, затверджених Мінагрополітики.

    Виділення коштів на зазначені цілі для Асоціації було затверджено довідками про зміни річного розпису бюджету (перший заступник Міністра - Мельник С.І.) та розподілами коштів (Міністр - Рижук С.М.).

    Порядком визначені нормативи компенсації з державного бюджету витрат хмелярів. Зокрема, для догляду за молодими та плодоносними хмільниками - 6,5 тис. грн. на 1 га площі.

    Згідно з нормативами витрат коштів, що виділяються на підтримку виробництва продукції хмелярства, та площ плодоносних хмільників у 2003 році, потреба коштів складала 12115,4 тис. грн., при цьому фактично по загальному фонду державного бюджету виділили 2600,0 тис. грн., тобто, 21,4 відс. потреби.

    На основі актів інвентаризації, складених у господарствах та затверджених районними управліннями сільського господарства, генеральним директором Асоціації хмелярів України Романчуком В.Г. затверджено перелік підприємств, організацій, яким належить надати кошти державної підтримки виробництва продукції хмелярства за рахунок загального фонду державного бюджету в 2003 році, який погоджено 23.04.2003 заступником Міністра аграрної політики Сорокою В.І. Кошти перераховані в березні Асоціації хмелярів України для централізованої закупівлі підвісного матеріалу, засобів захисту рослин та запасних частин для подальшої передачі хмелярським підприємствам на безоплатній основі.

    При цьому конкурс з визначення підприємств, яким належить надати державну підтримку, як це передбачено п. 2.2 Порядку, не проводився. Тобто, у 2003 році всі кошти (2600 тис. грн. загального фонду і 11855,7 тис. грн. спеціального фонду), що виділялися на підтримку хмелярства, були використані із порушенням затвердженого Мінагрополітики і Мінфіном Порядку.

    Крім того, Асоціацією не був поданий зведений звіт про цільове та ефективне використання коштів, як передбачалось Порядком використання коштів.

    У 2004 році видатки на підтримку розвитку хмелярства передбачені тільки за рахунок коштів загального фонду державного бюджету.

    Порядок використання коштів на 2004 рік по КПКВ 2801210 на підтримку хмелярства не розроблявся. Використання коштів здійснювалося згідно з Порядком 2003 року. Нормативи витрат коштів, що виділялися на підтримку виробництва продукції хмелярства в 2004 році, залишились аналогічними прийнятим у 2003 році.

    Згідно з нормативами витрат цих коштів та фактичних площ хмеленасаджень у 2004 році, необхідний обсяг коштів складав 10942,75 тис. грн., фактично виділено 5000,0 тис. грн. або 45,7 відс. від потреби.

    Розроблений Асоціацією та поданий за підписом генерального директора Романчука В.Г. Перелік підприємств на отримання державної підтримки на виробництво продукції хмелярства в 2004 році за рахунок коштів держбюджету на загальну площу 1494,4 га, у тому числі плодоносну - 1286,0 га, без визначення сум та напрямків використання коштів 25.01.2004 затверджено заступником Міністра Мінагрополітики Сорокою В.І.

    В порушення п. 2.2. Порядку використання коштів державного бюджету на виробництво продукції хмелярства матеріали для визначення на конкурсній основі підприємств, яким належить надати державну підтримку, Асоціацією до Мінагрополітики не надавалися, конкурс не проводився.

    Наказом Мінагрополітики від 30.04.2004 № 144 "Про фінансування галузі хмелярства" створена Комісія з питань визначення пріоритетних напрямків фінансування розвитку хмелярства за рахунок бюджетних коштів.

    На своєму засіданні 5 травня 2004 року Комісія відмітила, що згідно з планом асигнувань із загального фонду державного бюджету, підготовленого генеральним директором Асоціації хмелярів України без узгодження з Комісією, кошти в сумі 5000,0 тис. грн. в лютому перераховані для Асоціації.

    З отриманих коштів Асоціацією придбано підвісний матеріал на суму 1081,7 тис. грн., який без проведення конкурсу передано хмелепідприємствам. Тендерний комітет, до складу якого ввійшли лише заінтересовані особи Асоціації, визначив постачальником підвісного матеріалу ВАТ "Укрхміль" (директор - Романчук В.Г.), чим порушив Закон України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

    Враховуючи допущені Асоціацією порушення, для більш ефективного використання виділених коштів, комісією прийнято рішення розподілити їх на одиницю площі хмеленасаджень:

  • на підвісний матеріал - 642,5 грн./га;

  • на засоби захисту рослин і запасні частини - 2680,8 грн./га.

    та перерахувати ці кошти безпосередньо хмелепідприємствам.

    Відповідні розподіли на загальну суму 5000,0 тис. грн. були визначені Протоколом № 1 засідання Комісії від 04.05.2004, у тому числі: розподіл підвісного матеріалу на суму 1081,7 тис. грн., розподіл коштів на отримання засобів захисту рослин і запасних частин - на суму 3918,3 тис. гривень.

    Розподіл підвісного матеріалу, придбаного за рахунок коштів загального фонду державного бюджету на виробництво продукції хмелярства, здійснено, виходячи з суми фактично використаних Асоціацією у лютому-квітні коштів на придбання підвісного матеріалу в сумі 1081,7 тис. грн., відповідно до наданого Асоціацією звіту про виконання кошторису установи (загальний фонд державного бюджету), форма № 2М станом на 14.05.2004. Фактичний розподіл закупленого централізовано Асоціацією підвісного матеріалу між хмелепідприємствами не відповідав визначеному Протоколом № 1 засідання Комісії від 04.05.2004.

    Залишок коштів у сумі 3918,3 тис. грн. факсограмою від 30.04.2004 за підписом заступника Міністра Яковенка В.П. Асоціації заборонено використовувати. Листом від 14.05.2004 № 37-21-2-7/573, направленим на адресу Державного казначейства України, за підписом першого заступника Міністра Лузана Ю.Я., здійснено перерозподіл коштів загального фонду державного бюджету, а саме: відкликано невикористані асигнування в сумі 3918,3 тис. грн. у Асоціації хмелярів України та спрямовано їх хмелепідприємствам відповідно до розподілу коштів (Протокол № 1 від 04.05.2004).

    Вищенаведене свідчить, що в результаті невиважених дій Мінагрополітики як у 2003, так і у 2004 роках, 19439,9 тис. грн. (7584,2 тис. грн. загального фонду та 11855,7 тис. грн. спеціального фонду) виділені з державного бюджету на підтримку хмелярства, використані з порушенням Порядку використання коштів, затверджених Мінагрополітики та Мінфіном. Через безконтрольність Мінагрополітики не за цільовим призначенням використано бюджетні кошти в сумі 151,4 тис. гривень. Крім того, з порушенням Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" використано 1081,7 тис. гривень.

    На 2005 рік виділення коштів на підтримку хмелярства із загального фонду державного бюджету по зазначеній програмі не передбачено. Видатки заплановані із спеціального фонду по КПКВ 2801510 "Фінансова підтримка розвитку хмелярства" в сумі 21,12 млн. грн. за рахунок коштів, що надходять від одновідсоткового збору на закладання та догляд за молодими багаторічними насадженнями.

    3.10. Компенсація вартості електроенергії, яка спожита сільськогосподарськими підприємствами для поливу сільськогосподарських культур на зрошуваних землях та заповнення водою земель для вирощування рису

    Виділення коштів на компенсацію вартості електроенергії, яка спожита сільськогосподарськими підприємствами для поливу сільськогосподарських культур на зрошуваних землях та заповнення водою земель для вирощування рису у 2003 році проводилося за КПКВ 2801440 "Здійснення заходів з подолання наслідків стихійного лиха в сільському господарстві".

    У 2004 році Мінагрополітики прийняло рішення щодо проведення фінансування по зазначеному напрямку за рахунок коштів державного бюджету, що передбачаються на фінансову підтримку виробництва продукції тваринництва і рослинництва по КПКВ 2801210.

    Зазначений напрямок використання коштів по даній програмі визначений також і у 2005 році.

    Порядок використання коштів на компенсацію вартості електроенергії, яка спожита сільськогосподарськими підприємствами для поливу сільськогосподарських культур на зрошуваних землях та заповнення водою земель для вирощування рису на 2004 рік, затверджений наказом Мінагрополітики і Мінфіном від 23.03.2004 № 105/223. Зазначеним Порядком передбачалося компенсувати до 50 відс. вартості спожитої для поливу електроенергії.

    Наказом від 15.11.2004 № 418/711 до попереднього Порядку внесені зміни (слово "у" замінено словом "повну"), при цьому в п. 2 Порядку без змін залишився абзац, в якому зазначається, що компенсації підлягають 50 відс. вартості спожитої для поливу електроенергії.

    Перший розподіл згідно з наказом від 16.06.2004 № 708 на 2004 рік на фінансування витрат щодо компенсації вартості електроенергії, спожитої сільськогосподарськими підприємствами для поливу сільськогосподарських культур на зрошуваних землях та заповнення водою земель для вирощування рису в розрізі областей затверджено першим заступником Міністра Лузаном Ю.Я. на загальну суму 1044,2 тис. гривень.

    Протягом року зміни до Розподілу вносилися 14 разів, при цьому суму компенсації збільшено на 16989,6 тис. грн. і вона склала 18033,8 тис. грн. (згідно з наказом Мінагрополітики від 19.11.2003 № 425 за цим напрямком передбачені видатки державного бюджету в розмірі 20000,0 тис. гривень).

    Перерахування коштів почалося в червні 2004 року, а 67,3 відс. загальної суми видатків державного бюджету згідно з розподілом припадало на ІV квартал 2004 року та січень 2005 року. Тобто, кошти, які виділялися з державного бюджету сільгосптоваровиробникам на компенсацію вартості електроенергії, яка спожита сільськогосподарськими підприємствами для поливу сільськогосподарських культур на зрошуваних землях та заповнення водою земель для вирощування рису виплачувалися вже після закінчення поливу.

    Згідно з розподілом коштів, затвердженим наказом Мінагрополітики від 19.11.2004 № 425, на компенсацію вартості електроенергії, яка спожита сільськогосподарськими підприємствами для поливу сільськогосподарських культур на зрошуваних землях та заповнення водою земель для вирощування рису передбачалося виділити з державного бюджету 20000,0 тис. гривень.

    Фактично, Мінагрополітики з державного бюджету за вказаним напрямком було виділено 18033,8 тис. грн., а використано 15646,5 тис. гривень. Неосвоєння виділених коштів в обсязі 2387,3 тис. грн. пов'язано з тим, що не всі власники зрошуваних земель надали копії угод з енергопостачальними організаціями та дозволи на спеціальне водокористування. Крім того, із названих видатків державного бюджету 4629,0 тис. грн. були проведені 6 січня 2005 року.

    Найбільші суми невикористаних коштів товаровиробниками в Одеській області - 767,6 тис. грн., Запорізькій - 523,1 тис. грн., Миколаївській - 374,0 тис. грн., Донецькій - 267,3 тис. гривень.

    Довідково: у землеробстві України, особливо Півдня, стабілізуючим фактором сільськогосподарського виробництва є продуктивне використання меліорованих земель. Віддача від меліорованого гектару в 1,8-2 рази більша, ніж на богарних землях. Так, за розрахунками Інституту землеробства південного регіону УААН по Херсонській області при проведенні тільки одного вегетаційного поливу озимої пшениці нормою 400 куб.м./га на всій площі посіву область отримає додатково понад 100 тис. тонн зерна і прибуток у розмірі 42,2 млн. грн., а якщо забезпечити два поливи, то валовий збір зерна збільшиться до 173 тис. тонн. (1,7 рази). Проте з наявних 2,2 млн. га зрошуваних земель у 2004 році було полито лише 0,7 млн. га. проти 1,45 млн. га у 1999 році. Зменшення площ поливу зрошуваних земель пояснюється відсутністю у землекористувачів коштів, перш за все, на заміну дощувальної техніки, що відпрацювала вже декілька амортизаційних термінів, на ремонт внутрішньогосподарських мереж і насосного обладнання, частина яких під час аграрної реформи залишилася без господаря, що створило умови для їх розкрадання. До зниження ефективності використання зрошуваних земель призвело також і підвищення тарифів на електроенергію.

    Наведені факти свідчать, що Міністерством агропромислового комплексу АР Крим та головними управліннями сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій обсяги коштів, що виділяються на компенсацію вартості електроенергії, яка спожита сільськогосподарськими підприємствами для поливу сільськогосподарських культур на зрошуваних землях та заповнення водою земель для вирощування рису, перелік сільськогосподарських підприємств, яким буде надано компенсацію вартості спожитої електроенергії, визначався без належного обгрунтування. Невикористаними залишилися 4325,0 тис. грн., які на початку 2005 року були повернуті до державного бюджету, з них 1937,7 тис. грн. залишилися навіть нерозподіленими Мінагрополітики, що свідчить про неефективне управління бюджетними коштами.

    3.11. Закупівля регуляторів росту рослин з кріопротекторними властивостями

    Законом України від 22.05.2003 № 849-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" та деяких інших законодавчих актів" з державного бюджету виділено 191,5 млн. грн. на фінансову підтримку виробництва продукції тваринництва та рослинництва.

    Наказом Мінагрополітики від 27.06.2003 № 196 затверджено розподіл використання зазначених коштів за напрямками, згідно з яким 170,4 млн. грн. передбачалося направити на доплату за молодняк ВРХ підвищених вагових кондицій, кондиційних свиней та курей-бройлерів.

    Наказом Мінагрополітики від 11.09.2003 № 339 затверджено новий розподіл бюджетних коштів на підтримку виробництва продукції тваринництва і рослинництва, у якому зменшено суми доплати за молодняк ВРХ підвищених вагових кондицій, кондиційних свиней та курей-бройлерів із 170,4 млн. грн. до 165,4 млн. грн., а різницю в сумі 5 млн. грн. направлено на новий напрямок -"Впровадження сучасних технологій вирощування озимих культур із застосуванням регуляторів росту рослин з кріопротекторними властивостями"*.

    * Звіт "Про результати перевірки використання коштів резервного фонду державного бюджету у 2003 році", в якому було висвітлено питання про витрачання коштів державного бюджету на закупівлю регуляторів росту рослин з кріопротекторними властивостями, що виділялися як з резервного фонду державного бюджету, так і за рахунок коштів Мінагрополітики, заслуховувався на Колегії Рахункової палати в лютому 2004 року (постанова Колегії від 01.03.2004 № 5-3), де були встановлені численні порушення при використанні коштів.

    Слід зазначити, що такий перерозподіл здійснено без урахування стану розрахунків з сільськогосподарськими товаровиробниками за продані ними на забій та переробку молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій, кондиційні свині та кури-бройлери. Вказані дії призвели до того, що станом на 1 січня 2004 року кредиторська заборгованість перед сільгосптоваровиробниками за названим напрямом становила 13720,0 тис. гривень.

    Наказом Мінагрополітики і Міністерства фінансів України від 08.09.2003 № 337/534 затверджено Порядок використання коштів Державного бюджету України на фінансування заходів з підготовки насіння та вирощування озимої пшениці за нетрадиційними технологіями.

    Згідно з механізмом, встановленим цим Порядком, використання коштів державного бюджету, що направляються на цю мету, мало проводитися наступним чином:

  • Державне казначейство України за розподілом Мінагрополітики здійснює перераховування коштів обласним державним станціям захисту рослин;

  • державні станції захисту рослин спрямовують ці кошти для придбання регуляторів росту рослин на умовах тендерного відбору постачальників;

  • для придбання регуляторів росту рослин державні станції захисту рослин в областях укладають з постачальниками, які пройшли тендерний відбір, відповідні угоди, оплачують вартість препаратів і передають їх державним станціям захисту рослин районів.

    Зазначеним наказом затверджено перелік областей, яким було виділено кошти на закупівлю регуляторів росту, а саме:

    Виділення коштів на закупівлю регуляторів росту
    державним станціям захисту рослин

    Державні станції захисту
    рослин областей

    Сума виділених коштів, тис. грн.

    Київської 

    754 

    Одеської 

    1441 

    Полтавської 

    871 

    Харківської 

    1271 

    Черкаської 

    663 

    ВСЬОГО

    5 000,0 

    Перевірками використання коштів державного бюджету, які направлені на закупівлю регуляторів росту, здійсненими в Черкаській і Полтавській областях, встановлено, що тендери з визначення їх постачальників проводилися у головних управліннях сільського господарства і продовольства.

    Згідно з укладеними договорами між державними станціями захисту рослин Полтавської і Черкаської областей та ЗАТ "Інститут системних інновацій "Салюс", ціна регулятора росту рослин "Марс-1" визначена в розмірі 700 грн. за один літр.

    У Полтавській області препарат отримали 84 господарства загальною кількістю 1245 л на суму 871 тис. грн., в Черкаській, відповідно, 97 господарств - 947,1 л на суму 663,0 тис. гривень.

    На підставі актів про використання регулятора росту "Марс-1" в Полтавській області виділений господарствам препарат у повному обсязі використаний для обробки насіння озимих під урожай 2004 року. Всього оброблено препаратом 6032 т насіння зернових і посіяно озимих на площі 24,8 тис. гектара.

    Проте проведеними перевірками в сільгосппідприємствах області встановлено, що частина господарств отримала препарат із запізненням, внаслідок чого він не був використаний для обробки насіння озимої пшениці.

    Так, в дев'яти господарствах мали місце факти неповного використання отриманого регулятора росту "Марс-1". Зокрема, перевіркою ПСП "Промінь" Пирятинського району встановлено, що отриманий регулятор росту "Марс-1" в кількості 20 л вартістю 14,0 тис. грн. взагалі не був використаний, хоча в акті від 16.09.2003, підписаному директором Рубаном М.П. та начальником Пирятинської райдержстанції захисту рослин Щербиною О.Ю. зазначено, що препарат використано повністю для обробки насіння пшениці в кількості 100 т, яку висіяно на площі 476 гектарів.

    Всього, за результатами перевірок Контрольно-ревізійного управління Полтавської області, в господарствах-отримувачах регулятора росту "Марс-1" встановлено, що не було використано за призначенням 150,5 л препарату на загальну суму 105,4 тис. гривень. Тобто, господарства, отримуючи препарат безкоштовно (оплата проводилася за рахунок коштів державного бюджету), фіктивно складали акти про його використання, а фактично препарат повністю не був використаний.

    У 2004-2005 роках виділення коштів на цей напрямок не передбачалося.

    Таким чином, маючи значну заборгованість перед сільгосптоваровиробниками за продані ними на забій та переробку молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій, кондиційні свині, Мінагрополітики у 2003 році здійснило перерозподіл коштів у сумі 5,0 млн. грн. з цього напрямку на закупівлю регуляторів росту рослин з кріопротекторними властивостями. Вказані дії Мінагрополітики призвели до зростання кредиторської заборгованості перед виробниками м'яса та неефективного використання бюджетних коштів у сумі 105,4 тис. гривень.

     

    Колегія Рахункової палати, розглянувши матеріали
    перевірки та аналізу, зробила наступні висновки:

    1. Кабінетом Міністрів України та Мінагрополітики у 2003-2004 роках не створено ефективної системи фінансування з державного бюджету підтримки виробництва продукції тваринництва і рослинництва. Як наслідок, в Україні не забезпечено стабільного розвитку та доходності сільськогосподарського виробництва. Більше третини сільськогосподарських підприємств залишаються збитковими, що призвело до різкого зменшення поголів'я худоби у всіх категоріях господарств і населення. У 2004 році, у порівнянні з 2000 роком, воно скоротилося майже на третину, а реалізація худоби - наполовину.

    2. Мінагрополітики разом із Мінфіном не забезпечили ефективного управління коштами державного бюджету. У зв'язку з затримкою затвердження Порядків використання бюджетних коштів основні бюджетні виплати здійснювалися у 2003-2004 роках із запізненням. Все це значно знизило ефективність державної підтримки і призвело до посилення соціальної напруги на селі, у зв'язку з тим, що частина товаровиробників не отримала своєчасно доплат.

    2.1. Через затримку затвердження Порядків використання коштів (постанова Кабінету Міністрів України прийнята лише - 06.05.2005 № 325 "Питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу") у І кварталі 2005 року кошти із державного бюджету на фінансову підтримку виробництва продукції тваринництва і рослинництва не виділялися.

    2.2. Планування видатків не носить системного характеру, розподіл коштів, які виділяються на фінансову підтримку, здійснювався безладно та ситуативно. Зокрема, розподіл коштів, які виділялися на програму "Фінансова підтримка виробництва продукції тваринництва і рослинництва", за напрямками проводився непропорційно, внаслідок чого на одні напрямки обсяги видатків перевищували потреби, розраховані Мінагрополітики, тоді як на інші - коштів виділялося вкрай недостатньо, що, в кінцевому результаті, нівелювало очікуваний позитивний результат від запровадження державної підтримки виробництва сільгосппродукції.

    2.3. Міністерство аграрної політики під час подання бюджетних запитів не враховувало необхідну потребу коштів для виконання програми "Фінансова підтримка виробництва продукції тваринництва і рослинництва". Так, в бюджетному запиті на 2004 рік Мінагрополітики визначило суму коштів, враховану у доведених граничних обсягах, що складало менше одного відсотка обсягів, необхідних для виконання зазначеної програми. Як наслідок, обсяги державної підтримки не покривали збитки сільгоспвиробників.

    2.4. Невиважені дії Мінагрополітики і Мінфіну щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників шляхом безсистемної зміни виплати доплат за продані ними на забій та переробку молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій та кондиційні свині створили додаткові труднощі у забезпеченні потреб населення м'ясопродуктами.

    2.5. Мінагрополітики і Мінфін, в порушення п.1.13 Правил складання паспортів бюджетних програм та інформації про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2002 № 1098 (з доповненнями згідно з наказом від 01.11.2004 № 687), яким передбачається, що до паспортів бюджетних програм протягом бюджетного року повинні вноситися відповідні зміни у разі прийняття змін до Закону України про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період, які призводять до зміни показників затверджених у паспортах бюджетних програм, підійшли формально до складання паспортів бюджетних програм, і не внесли до них змін.

    3. Мінагрополітики України, як головний розпорядник бюджетних коштів, в порушення вимог ст. 22 Бюджетного кодексу України, не забезпечив належного контролю за використанням коштів, які виділяються з державного бюджету на "Фінансову підтримку виробництва продукції тваринництва і рослинництва", що стало причиною неефективного, незаконного та нецільового витрачання бюджетних коштів на загальну суму 75526,6 тис. грн., зокрема:

  • неефективного використання - 25092,8 тис. грн.;

  • нецільового використання - 151,4 тис. грн.;

  • неефективного управління - 9325,0 тис. грн.;

  • використання з порушенням Порядків - 39875,7 тис. грн.;

  • використання з порушенням Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" - 1081,7 тис. гривень.

    3.1. У 2004 році Міністерством частину коштів програми направлено не на підтримку виробництва сільгосппродукції, а на придбання засобів ідентифікації і реєстрації тварин. Це призвело до зменшення фактичних обсягів підтримки на суму 14816,0 тис. гривень.

    3.2. Мінагрополітики, маючи значну заборгованість перед сільгосптоваровиробниками за продані ними на забій та переробку молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій, кондиційні свині у 2003 році, здійснило перерозподіл коштів у сумі 5,0 млн. грн. з цього напрямку на закупівлю регуляторів росту рослин з кріопротекторними властивостями. В результаті безконтрольності з боку головного управління сільського господарства і продовольства Полтавської облдержадміністрації ці регулятори росту вартістю 105,4 тис. грн. не застосовувалися господарствами за призначенням, тобто бюджетні кошти, витрачені на їх закупівлю, використані неефективно.

    3.3. Перелік сільськогосподарських підприємств, яким надається компенсація вартості спожитої електроенергії, Міністерством агропромислового комплексу АР Крим та головними управліннями сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій визначався без належного обгрунтування. В результаті, залишилися невикористаними 4325,0 тис. грн., які на початку 2005 року були повернуті до державного бюджету, що свідчить про неефективне управління бюджетними коштами, з них 1937,7 тис. грн. залишилися навіть нерозподіленими Мінагрополітики.

    3.4. Підтримка товарного виробництва бджільництва за рахунок коштів, виділених на програму "Фінансова підтримка виробництва продукції тваринництва і рослинництва" не узгоджується з вимогами ст. 26 Закону України "Про бджільництво". Як наслідок, 10,0 млн. грн. бюджетних коштів використано з порушенням чинного законодавства та неефективно.

    3.5. Через невиважені дії Мінагрополітики як у 2003, так і у 2004 році 19439,9 тис. грн. (7584,2 тис. грн. загального фонду та 11855,7 тис. грн. спеціального фонду), виділені з державного бюджету на підтримку хмелярства, використані з порушенням Порядків використання коштів, затверджених Мінагрополітики та Мінфіном. Крім того, з порушенням Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" у 2004 році було використано 1081,7 тис. гривень.

    З дозволу Комісії з питань визначення пріоритетних напрямків фінансування розвитку хмелярства були використані не за цільовим призначенням бюджетні кошти в сумі 151,4 тис. гривень.

    3.6. Перевірками головних управлінь сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій встановлені численні порушення у використанні бюджетних коштів, зокрема, з порушенням діючих Порядків та неефективно були використані кошти на проведення доплат сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними на забій та переробку суб'єктам підприємницької діяльності молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій, кондиційні свині та кури-бройлери - 20412,2 тис. гривень.

    4. Головна фінансова проблема галузі тваринництва, як і в цілому сільського господарства, сконцентрована не тільки у виробництві, а й у сфері збуту. Створена інфраструктура аграрного ринку не забезпечує просування безпосередньо товаровиробників до організованих оптових ринків, що не дає можливості поліпшити фінансово-економічний стан фізичних та юридичних осіб, які займаються тваринництвом.

    Спрямування основних товаропотоків м'яса і м'ясопродуктів до неорганізованих комерційних каналів з непрозорими умовами купівлі-продажу є головною причиною значних фінансових втрат галузі. Цінова ситуація на ринку м'яса в Україні протягом останніх п'яти років була вкрай несприятливою для сільськогосподарських товаровиробників.

    5. Мінагрополітики, в порушення п. 9 ст. 7 Бюджетного кодексу, не забезпечило справедливого і неупередженого розподілу бюджетних коштів між областями та рівного доступу до бюджетних ресурсів всім сільськогосподарським товаровиробникам.

    6. Кабінетом Міністрів України не створено Аграрний фонд, який, згідно з Законом України "Про державну підтримку сільського господарства", повинен провадити цінову політику в аграрній галузі економіки.

    Відповідно до статей 2, 28, 29, 30 Закону України "Про Рахункову палату" про результати перевірки поінформовано Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, Міністерство аграрної політики України.

  • Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
    Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України