28 сiчня 2022    
Пошук
Головна » Архів » Бюлетені » 2005 рік
22.12.2005

 

Про результати перевірки Міністерства оборони України з питань використання та розпорядження нерухомим майном у 2001-2004 роках і використання коштів, отриманих від його реалізації

 

Київ 2005

 

Члени Колегії Рахункової палати України:

Симоненко В.К. -

Голова Рахункової палати

Першин В.Л. -

Перший заступник Голови Рахункової палати

Яременко О.С. -

заступник Голови Рахункової палати

Юхимчук А.П. -

Секретар Рахункової палати

Вітковська Л.В. -

директор департаменту з питань соціальної політики та державного управління

Головань М.М. -

директор департаменту з питань контролю, аналізу та експертизи державного бюджету

Заремба І.М. -

директор департаменту з питань виробничої інфраструктури, інноваційної діяльності та державної власності

Зіпір А.П. -

директор департаменту з питань промисловості та виробничої інфраструктури

Іваненко Ю.В. -

директор департаменту з питань державного боргу, міжнародної діяльності та фінансових установ

Невідомий В.І. -

директор департаменту з питань безпеки держави та правоохоронної діяльності

Пилипенко В.П. -

директор департаменту з питань фінансового та бюджетного законодавства

Самусь Г.Ю. -

директор департаменту з питань використання коштів державного бюджету в регіонах

Фліссак Я.А. -

директор департаменту з питань науки та гуманітарної сфери

Шулежко М.Я. -

директор департаменту з питань АПК, природних ресурсів та охорони навколишнього середовища

 

Про результати перевірки Міністерства оборони України з питань використання та розпорядження нерухомим майном у 2001-2004 роках і використання коштів, отриманих від його реалізації / Підготовлено за матеріалами перевірок департаментом з питань безпеки держави та правоохоронної діяльності і затверджено постановою Колегії Рахункової палати від 09.08.2005 № 17-1 / - Київ: Рахункова палата України, 2005. - Випуск 19.

 

© Рахункова палата України.
Матеріал офіційний.
При використанні посилання на Рахункову палату обов'язкове.

 

Зміст

1. Аналіз законодавчого врегулювання питань відчуження та використання майна Міністерства оборони України

2. Результати перевірки стану організації роботи щодо використання вивільненого в процесі реформування Збройних Сил України нерухомого військового майна

3. Результати перевірки стану безоплатної передачі нерухомого військового майна до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, облрайміськдержадміністрацій та у комунальну власність

3.1. Результати перевірки використання нерухомого військового майна Національним координаційним центром адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів

4. Результати перевірки стану використання нерухомого військового майна, виконання умов договорів спільної забудови та оренди

4.1 Результати перевірки реалізації нерухомого військового майна через уповноважені організації

4.2. Результати перевірки розпорядження державним майном державними підприємствами Міноборони

4.3. Результати перевірки реалізації нерухомого військового майна шляхом його міни на житло для військовослужбовців

4.4. Результати перевірки укладання та виконання Міністерством оборони України договорів спільної забудови

4.5. Результати перевірки передачі Міністерством оборони України нерухомого військового майна в оренду

5. Результати перевірки використання коштів, отриманих від реалізації нерухомого військового майна

Висновки

 

1. Аналіз законодавчого врегулювання питань відчуження та використання майна Міністерства оборони України

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, регулює Закон України від 04.03.92 № 2163-ХІІ "Про приватизацію державного майна".

Статтею 7 Закону України визначено, що державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні. Державні органи приватизації, у межах своєї компетенції, продають майно, що перебуває у державній власності і підлягає приватизації, об'єкти незавершеного будівництва та колишнє військове майно1, лише у випадку, коли воно набуває статусу цивільного. Згідно з статтею 5, приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, до яких належить і майно Збройних Сил України.

1 У тому числі нерухоме військове майно.

Правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном визначає Закон України від 21.09.99 № 1075 "Про правовий режим майна у Збройних Силах України". Згідно з вимогами цього Закону:

  • військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До нього належать: будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, продовольство, речове майно, пально-мастильні матеріали та інше (стаття 1);

  • вирішення питань забезпечення Збройних Сил України майном, а також прийняття рішень щодо його вилучення, є компетенцією Кабінету Міністрів України (стаття 2);

    Статтею 6 визначено, що відчуження військового майна здійснюється Міноборони через уповноважені Урядом України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті, згідно з якою рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна за поданням Міноборони приймає Кабінет Міністрів України.

    На виконання зазначеної статті Закону Кабінет Міністрів України постановою від 28.12.2000 № 1919 затвердив "Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил", в якому визначено, що рішення про відчуження військового майна приймає Кабінет Міністрів України, із затвердженням (за пропозицією Міноборони, погодженого з Мінекономіки) переліку такого майна. Додаткові переліки військового майна затверджуються Урядовим комітетом з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності.1

    1 Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.10.2005 № 1020 - Урядовий комітет з питань правової політики та оборони.

    Тобто, цим рішенням Уряду Фонд державного майна фактично був відсторонений від процесу відчуження військового майна. Об'єкти нерухомого майна системи Міністерства оборони України, які відчужуються у відповідності із переліками військового майна, затвердженого Урядом і Урядовим комітетом з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності у державні програми приватизації, що затверджуються Верховною Радою України, не включалися.

    Відносини Міноборони з уповноваженими підприємствами (організаціями) регулюються генеральними угодами, договорами комісії та іншими цивільно-правовими договорами, в яких визначаються номенклатура, кількість та категорія військового майна, його залишкова вартість, порядок, умови і терміни підготовки до реалізації, проведення розрахунків тощо.

    Реалізація військового майна, у тому числі нерухомого, проводиться уповноваженими організаціями (підприємствами)1 за ринковими цінами, які склалися на відповідний період.

    1 Кабінетом Міністрів України надані повноваження щодо реалізації військового майна суб'єктам підприємницької діяльності: корпорації "Укрінмаш", ДП "Укроборонпостачальник", дочірнім підприємствам ДК "Укрспецекспорт" (ДП "Укроборонсервіс", фірмі "Прогрес", фірмі "Укрінмаш", ДП "Промоборонекспорт", ДП "Спецтехноекспорт"), ДАК "Національна мережа аукціонних центрів".

    При цьому Кабінетом Міністрів України не було визначено механізм реалізації уповноваженими організаціями нерухомого військового майна, що, як засвідчили результати перевірок, стало наслідком здійснення реалізації нерухомого військового майна без застосування конкурентних засад.

    Зустрічною перевіркою в уповноваженій організації - Державній акціонерній компанії "Національна мережа аукціонних центрів" (далі - Компанія) встановлено, що реалізація нерухомого військового майна проводилася Компанією за схемою, передбаченою Законом України від 06.03.92 № 2171 "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Зазначений Закон встановлює правовий механізм приватизації цілісних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу і його положення не стосуються реалізації нерухомого військового майна. Переважна більшість об'єктів реалізована шляхом прямого викупу, тобто, із залученням лише одного покупця1, без застосування конкурентних засад. Цьому сприяла відсутність у договорах комісії між Міністерством оборони України та Компанією умови щодо продажу об'єктів нерухомого військового майна шляхом проведення аукціонів (конкурсів)2.

    1 Вибірковими перевірками встановлені факти такої реалізації нерухомого військового майна на 6,1 млн. гривень.

    2 Наказом Фонду державного майна від 29.03.2004 № 604 "Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, та Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю" визначено, що відчуження державного майна шляхом його продажу здійснюється виключного на конкурентних засадах - через біржі, на аукціоні, за конкурсом.

    Контроль з боку держави за діяльністю уповноважених підприємств (організацій) в частині відчуження та реалізації нерухомого військового майна фактично не здійснювався. Жодним нормативно-правовим актом Уряду не визначено відповідальності уповноважених організацій за своєчасність та результати реалізації нерухомого військового майна.

    Міністерство оборони України та уповноважені підприємства (організації) не забезпечили широкої інформованості через засоби масової та електронної інформації про запропоноване до продажу військове майно. Наслідком цього стало те, що протягом 2001-2004 років уповноваженими організаціями реалізовано нерухомого військового майна всього на 29,2 млн. грн., що склало лише 10,7 відс. від залишкової вартості військового майна, стосовно якого Кабінетом Міністрів України та Урядовим комітетом з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності прийняті рішення про включення до переліків на реалізацію.

    Надавши повноваження на реалізацію нерухомого військового майна уповноваженим організаціям, Кабінет Міністрів України не визначив своїм нормативним актом, яким повинен бути розмір комісійної винагороди уповноваженої організації від вартості реалізованого нерухомого майна Збройних Сил України. Перевіркою встановлено, що комісійна винагорода Міністерством оборони України та уповноваженими організаціями визначалася на стадії укладання договорів комісії у розмірі до 5 відсотків від вартості реалізованого майна.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1919 визначено, що відчуження військового майна шляхом його передачі юридичним особам в обмін на житло здійснюється на підставі рішення Міноборони, за ринковими цінами, які склалися на час відчуження, але не нижчими від залишкової вартості майна та витрат, пов'язаних з його реалізацією, якщо інше не погоджено з Мінекономіки. Для організації обміну військового майна на житло для військовослужбовців та членів їх сімей утворюється комісія з представників Міноборони, Фонду державного майна, юридичних осіб - власників житла та органу місцевого самоврядування (за згодою), на території якого знаходиться об'єкт обміну. За результатами роботи, комісією складаються і подаються на затвердження акти обстеження і технічного стану та акти оцінки вартості військового майна або об'єкту обміну. Затверджені акти є підставою для укладання відповідних договорів міни.

    Встановлено, що Міноборони систематично порушувало встановлений постановою Уряду України від 28.12.2000 № 1919 порядок міни нерухомості на житло для військовослужбовців, внаслідок чого державі завдано значних збитків. До того ж, Урядом не було передбачено механізм реалізації цієї норми шляхом застосування конкурентних засад.

    Відповідно до вимог статей 2 і 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Кабінет Міністрів України постановою від 29.08.2002 № 1282 затвердив Порядок вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, яким визначено процедуру вилучення військового майна з оперативного управління військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил та його безоплатної передачі до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям, які провадять свою діяльність в інтересах національної безпеки і оборони, та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність.

    Пунктом 3 Порядку визначено, що у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність може передаватися військове майно, якщо воно не менше ніж два рази пропонувалося до продажу конкурентними способами приватизації, але не було реалізовано. Передача військового майна з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах проводиться за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди, відповідно, районних або обласних рад.

    Таким чином, згідно з Порядком безоплатна передача військового майна у комунальну власність може проводитися, якщо таке майно не менше, ніж два рази, пропонувалося до продажу конкурентними способами приватизації, але не було реалізовано, і тільки за умови наявності згоди відповідних рад.

    Законом України від 03.08.98 № 147/98 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" визначено основні засади передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну.

    Відповідно до вимог Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" Кабінет Міністрів України постановою від 21.09.98 № 1482 затвердив Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, яке визначає порядок безоплатної передачі об'єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій.

    Згідно з Положенням, передача нерухомого майна органами, уповноваженими управляти державним майном, здійснюється за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном, Фондом державного майна та Держкомстатом.

    Законом України від 18.09.2003 № 1187-IV "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" до переліку об'єктів, які безоплатно передаються з державної у комунальну власність включено військові містечка (майнові комплекси), інше нерухоме і рухоме військове майно (крім усіх видів озброєння, бойової техніки та боєприпасів), яке вивільняється в процесі реформування Збройних Сил України і не планується до використання за призначенням.

    Згідно з вимогами Закону, Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання його чинності необхідно було привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, тобто, внести зміни до Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил (затвердженого постановою Уряду від 29.08.2002 № 1282) щодо безоплатної передачі військових містечок з державної у комунальну власність.

    Кабінет Міністрів України своєчасно не виконав вимоги цього Закону, а зміни до пункту 3 Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил вніс лише в червні 2004 року постановою Уряду від 02.06.2004 № 734 "Про внесення змін до пункту 3 Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил". Порядком визначено, що у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність можуть передаватися військові містечка (майнові комплекси), інше нерухоме і рухоме військове майно (крім усіх видів озброєння, бойової техніки та боєприпасів), яке вивільняється в процесі реформування Збройних Сил і не планується до використання за призначенням, якщо вони не менше ніж два рази пропонувалися до продажу конкурентними способами приватизації, але не були реалізовані, а безоплатно у комунальну власність - у разі невключення до відповідного переліку військового майна, яке підлягає відчуженню.

    Разом з тим, Кабінетом Міністрів України не передбачено критерії, за якими можна було визначати об'єкти нерухомого майна Збройних Сил України, що не підлягають включенню до переліку військового майна, яке відчужується, та безкоштовно передаються у комунальну власність.

    У свою чергу, несвоєчасне виконання Кабінетом Міністрів України вимог Закону України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" загальмувало процес передачі об'єктів Міністерства оборони до комунальної власності.

    В окремих випадках, незважаючи на попередню згоду на прийняття від Міноборони в своє управління нерухомого військового майна та наявність відповідних рішень Уряду України і Міноборони (за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном, Фондом державного майна та Держкомстатом) окремими міністерствами, адміністраціями відмовлено у прийнятті будівель та споруд військових містечок.1

    1 Місцевими органами влади м. Донецька відмовлено у прийняті у комунальну власність будівель та споруд військових містечок № 12, 16, розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 687-р;

  • Національним координаційним центром адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів - військового містечка № 76 (с. Підгородня Дніпропетровської обл.) - розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 443-р;
  • територіальною громадою Лубенського району Полтавської області - у прийняті у спільну власність військового містечка № 35 (с. Мгар Полтавської обл.) - розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 792-р;
  • Полтавською райдержадміністрацією - військового містечка № 4 (м. Лубни Полтавської обл.) - розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 443-р;
  • Міністерством транспорту України - військового містечка № 73 (м. Полтава) - розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.06.2004 № 389-р.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 81 затверджено Програму конверсії колишніх військових об'єктів на період реформування Збройних Сил України та інших військових формувань. Головними завданнями зазначеної Програми було створення державної системи ефективного використання колишніх військових об'єктів, у тому числі військових містечок, в яких залишаються проживати звільнені з військової служби військовослужбовці та члени їх сімей, а також вирішення соціально-економічних проблем у цих містечках.

    Виконавцями Програми є Національний координаційний центр адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів (далі - Національний координаційний центр), центральні та місцеві органи виконавчої влади.

    Заходами з виконання Програми передбачалося, що Міністерство оборони України зобов'язано:

  • щороку до 15 квітня подавати Національному координаційному центру переліки військових об'єктів, запланованих до вилучення із Збройних Сил України, їх характеристики і пропозиції щодо подальшого використання;

  • щороку у ІІ кварталі разом з Національним координаційним центром розробляти та подавати на затвердження Кабінетом Міністрів України державний план конверсії військових об'єктів на відповідний рік та його фінансове обґрунтування.

    Перевіркою у Національному координаційному центрі та Міністерстві оборони України встановлено, що державний план конверсії військових об'єктів на 2003 рік не розроблявся та на затвердження Кабінетові Міністрів України не подавався. Проект державного плану конверсії військових об'єктів на 2004 рік, розроблений Національним координаційним центром разом з іншими виконавцями та учасниками програми, не був узгоджений та не поданий на затвердження Уряду України.

    Тобто, передбачені постановою Уряду від 18.01.2003 № 81 заходи щодо створення державної системи ефективного використання колишніх військових об'єктів, у тому числі військових містечок, в яких залишаються проживати звільнені з військової служби військовослужбовці та члени їх сімей, а також вирішення соціально-економічних проблем у цих містечках, особливо в період реформування силових структур держави, залишилися невиконаними.

    Отже, чинне законодавство, яке регулює відчуження та подальше використання вивільненого нерухомого майна, залишається недосконалим і створює умови для його неефективної та збиткової реалізації всупереч інтересам держави. Протягом 2001-2004 років уповноваженими організаціями реалізовано нерухомого військового майна залишковою вартістю 9,9 млн. грн., що склало лише 3,6 відс. його залишкової вартості, стосовно якого Кабінетом Міністрів України та Урядовим комітетом з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності прийняті рішення про включення до переліків на реалізацію. Державний бюджет від реалізації зазначеного нерухомого військового майна отримав 28 млн. грн.1, у т.ч. 4,2 млн. грн. - ПДВ.

    1 Вартість реалізації за виключенням комісійної винагороди уповноважених організацій та їх витрат по реалізації цього майна.

    Контроль за діяльністю уповноважених організацій, які займаються реалізацією нерухомого майна, з боку держави не здійснювався, а будь-якої відповідальності за своєчасність та результати реалізації зазначеного майна вони не несуть. Наслідком цього є фактично неконтрольований процес відчуження нерухомого військового майна.

     

    2. Результати перевірки стану організації роботи щодо використання вивільненого в процесі реформування Збройних Сил України нерухомого військового майна

    Указом Президента України від 28.07.2000 № 927 затверджено "Державну програму реформування та розвитку Збройних Сил України на період до 2005 року" (таємно). Зазначеною програмою передбачалося проведення організаційних заходів, пов'язаних з розформуванням, передислокацією військових підрозділів, в результаті чого вивільненню підлягали сотні військових містечок Збройних Сил України.

    Вивільнення великої кількості військових містечок вимагало від структурних підрозділів Міноборони, відповідальних за здійснення контролю за цільовим використанням нерухомого військового майна, прийняття невідкладних заходів з підготовки пропозицій щодо його подальшого використання. Одним із основних напрямів використання вивільненого військового майна мало бути вирішення важливих соціальних проблем звільнених військовослужбовців, насамперед, забезпечення їх житлом.

    За даними Міноборони, станом на 01.01.2001 року за обліком рахувалося 2474 військових містечок, в яких знаходилось 51353 військових будівель та споруд вартістю 12 млрд. 937,4 млн. гривень.

    За даними Міноборони, протягом 2001-2004 років:

    передано безкоштовно:

  • до комунальної власності -2999 будівель та споруд балансовою вартістю 510,6 млн. грн.;

  • до сфери управління облдержадміністрацій - 1513 будівель та споруд балансовою вартістю 257,7 млн. грн.;

  • іншим міністерствам та відомствам - 1419 будівель та споруд балансовою вартістю 241,6 млн. грн.;

  • Національному координаційному центру - 444 будівель та споруд балансовою вартістю 75,6 млн. гривень.

    Реалізовано через уповноважені організації 240 будівель та споруд балансовою вартістю 9,9 млн. гривень.

    Передано нерухомого майна юридичним особам за договорами міни на житло для військовослужбовців - 298 будівель та споруд балансовою вартістю 14,6 млн. гривень.

    Списано 1834 будівлі та споруди залишковою вартістю 60,1 млн. гривень. Вартість отриманих від розбирання матеріалів склала 4,6 млн. грн. або 7,5 відс. від залишкової вартості списаних будівель.

    Станом на 01.01.2005, за даними Міноборони, з урахуванням прийнятих від інших міністерств (відомств) та побудованих будівель і споруд, за обліком рахувалося 45528 будівель та споруд загальною вартістю 13 млрд. 989,7 млн. гривень.

    Таким чином, основна робота Міністерства була спрямована на безкоштовну передачу будівель та споруд (безкоштовно передано на 1 млрд. 85,5 млн. грн.) та їх списання (60,1 млн. гривень). При цьому реалізація майна через уповноважені організації та його передача в обмін на житло в загальній структурі використаних за 2001-2004 років об'єктів (8,7 тис. шт.) склала лише 0,5 тис. шт., балансовою вартістю 24,5 млн. грн. або 2,1 відсотка.

    Протягом 2003-2004 років структура підрозділу Міноборони, відповідального за організацію здійснення відчуження (реалізації) нерухомого військового майна - Департамент будівництва та управління фондами Міністерства оборони України, його керівництво та склад постійно змінювалися. З боку керівництва Міноборони не приділялася увага створенню дієвого внутрішнього контролю на цьому пріоритетному напрямку. Система ефективного внутрішнього контролю за використанням та відчуженням нерухомого військового майна практично була відсутня.

    Діяльність головного контрольно-ревізійного управління Міністерства оборони України (колишній начальник - Красушин В.І.) була направлена на здійснення вибіркових перевірок використання нерухомого військового майна окремих структур Міноборони, і, як правило, за зверненнями Генеральної прокуратури та Служби безпеки України. Безсистемність у проведенні цих заходів не дозволила контрольно-ревізійним органам Міноборони комплексно підійти до здійснення перевірок з використання нерухомого військового майна, особливо в період виконання програми реформування Збройних Сил України, і запобігти зловживанням.

    Організаційно-розпорядчі рішення щодо відчуження нерухомого майна протягом тривалого часу не приймалися, що стало однією із основних причин неефективного використання звільнених військових містечок, руйнування та розкрадання будівель і споруд, втрати їх інвестиційної привабливості.

    Так, на момент перевірки, в Південному оперативному командуванні в результаті організаційних заходів було вивільнено та не використовувалося для потреб оборони 60 військових містечок. Протягом 2001-2004 років командуванням Південного оперативного командування проведено роботу щодо подальшого їх використання, за результатами якої по 22 вивільненим військовим містечкам на адреси Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва, Департаменту капітального будівництва та управління фондами, ГоловКЕУ надавалися документи щодо їх передачі міністерствам та органам місцевого самоврядування, а по 14 військовим містечкам надані пропозиції щодо включення будівель та споруд цих містечок в переліки на реалізацію.

    Але звернення командування Південного оперативного командування фактично були проігноровані керівництвом вищезазначених структур (колишній начальник Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва - Ганджа І.А., колишній начальник Департаменту капітального будівництва та управління фондами - Веліжанський С.К., колишній начальник Головного квартирно-експлуатаційного управління полковник - Драло В.Г.), рішення щодо подальшого використання цих об'єктів протягом тривалого часу не приймалися, що призводило до їх руйнування та розкрадання.

    За даними Південного оперативного командування, для охорони вивільнених містечок необхідно 540 штатних одиниць охоронців, а річні витрати на їх утримання становитимуть понад 3,7 млн. гривень.

    Аналогічно, Міноборони не прийняті рішення щодо подальшого використання 56 будівель та споруд військових містечок (м. Біла Церква, м. Узин, м. Умань), які вивільнені у 2003-2004 роках, та обліковуються Білоцерківською квартирно-експлуатаційною частиною району.

    Зазначені будівлі та споруди до переліків на відчуження не включалися і, як наслідок, робота щодо подальшого їх ефективного використання не проводилася.

    Зволікання з прийняттям рішень щодо подальшого використання вивільнених будівель та споруд призводило до додаткових витрат Міністерства оборони України. Так, в Західному оперативному командуванні в результаті здійснення організаційних заходів на момент проведення перевірки вивільнено понад 60 військових містечок, по яких не прийнято рішень щодо їх подальшого використання, а додаткові (неефективні) витрати на їх утримання у 2004 році склали 2 млн. 858,2 тис. грн. (1 млн.453,2 тис. грн. - на охорону; 1 млн. 11,6 тис. грн. - поточний ремонт звільнених приміщень; 393,4 тис. грн. - оплату енергоносіїв).

    Наказом колишнього Міністра оборони України Марчука Є. К. від 01.06.2004 № 194 "Про вдосконалення порядку обміну військового майна на житло для військовослужбовців та членів їх сімей", який не зареєстровано в Міністерстві юстиції України, визначено, що рішення щодо відчуження військового майна шляхом його передачі юридичним особам в обмін на житло для військовослужбовців приймається шляхом видання розпорядження Міністерства оборони України, яке підписує перший заступник Міністра оборони України, що суперечило вимогам п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1919.

    Наказ від 01.06.2004 № 194, який суперечив вимогам чинного законодавства, фактично діяв до кінця 2004 року і був відмінений наказом колишнього Міністра оборони України Кузьмука О.І. від 10.12.2004 № 607.

    Перевіркою встановлено, що в період дії наказу від 01.06.2004 № 194 департамент капітального будівництва та управління фондами (колишній директор - Веліжанський С.К.) не забезпечив виконання повноважень, визначених положенням про департамент, і в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1919 здійснив незаконну реалізацію об'єктів нерухомого військового майна шляхом міни на житло для військовослужбовців, що призвело до заподіяння збитків державі.

     

    3. Результати перевірки стану безоплатної передачі нерухомого військового майна до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, облрайміськдержадміністрацій та у комунальну власність

    Проведеними перевірками встановлено, що, в окремих випадках, Міноборони здійснювалася передача державним адміністраціям ліквідного нерухомого військового майна, яке було включено у переліки до відчуження, затверджені рішеннями Кабінету Міністрів України та Урядового комітету з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності. При цьому Міністерством оборони України до перевірки не представлено повідомлень уповноважених організацій щодо відсутності попиту на запропоновані до продажу об'єкти нерухомого майна.

    Так, на підставі директиви колишнього державного секретаря Міністерства оборони України Олійника О.М. від 19.04.2004 № Д-8 Міноборони безкоштовно передано до сфери управління Київської облдержадміністрації будинок офіцерів військового містечка № 3 у м. Узин, загальною площею 1765 кв. м. та балансовою вартістю 888 тис. гривень.

    Вказана будівля була включена до переліку об'єктів нерухомості на відчуження, затверджених рішенням Урядового комітету з питань оборони (протокол від 19.07.2002 № 15, додатковий перелік № 6). Рішення Міністерства оборони (в особі Олійника О.М.) про безкоштовну передачу було прийнято без наявності повідомлень уповноважених організацій щодо відсутності на цю будівлю попиту та без врахування заперечень від 22.03.2004 колишнього першого заступника Міністра оборони Гошовської В.А. щодо безкоштовної передачі.

    Аналогічним чином було здійснено передачу до сфери управління Білоцерківської райдержадміністрації об'єктів нерухомого майна військових містечок № 1 с. Трушки Білоцерківського району та № 51 м. Біла Церква.

    Так, 5 будівель військового містечка № 1 с. Трушки Білоцерківського району площею 770 кв. м. залишковою вартістю 319,6 тис. грн. були включені Міноборони у перелік до реалізації, який затверджено рішенням Урядового комітету з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності від 16.05.2003 (протокол № 9). Без наявності повідомлень уповноважених організацій щодо відсутності на будівлі попиту, за ініціативою Міноборони та Білоцерківської райдержадміністрації Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження від 17.07.2003 № 426-р щодо безкоштовної передачі цих будівель в оперативне управління Білоцерківської райдержадміністрації, тобто, через два місяці після їх включення у перелік до реалізації.

    Зазначене військове містечко було вивільнено Міноборони ще у 1998 році. Перевіркою встановлено, що внаслідок недбалого збереження з боку Міноборони будівель та споруд військового містечка № 1, які знаходилися в лісовій зоні на березі озера, побудовані у 1981-1988 роках, були частково розкрадені та знаходилися в занедбаному стані (в будівлях були відсутні дверні полотна, демонтовані віконні блоки та чавунні батареї, відсутня шиферна покрівля тощо).

    За актами приймання-передачі військового майна від 19.09.2003 Білоцерківською квартирно-експлуатаційною частиною Міноборони передано Білоцерківській райдержадміністрації: 5 будівель військового містечка № 1 (с. Трушки Білоцерківського району) загальною площею 770 кв. м., залишковою вартістю 319,6 тис. грн. та 376 га земельної ділянки; 6 неопалювальних складів військового містечка № 51 (м. Біла Церква) загальною площею 2214 кв. м., залишковою вартістю 20,2 тис. грн. та 130,9 га земельної ділянки.

    Перевіркою встановлено, що Білоцерківською райдержадміністрацією в особі колишнього голови Вахнія С.П., прийняті за вищезазначеними актами будівлі військових містечок № 1 та № 51 та земельні ділянки загальною площею 507 га, на облік не були взяті. На момент проведення перевірки будівлі військового містечка № 1 фактично не експлуатувалися, знаходилися у напівзруйнованому стані, а 2 будівлі взагалі розібрані до фундаменту.

    Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.02.2001 № 33-р "Про передачу будівель військового містечка № 2 у м. Херсоні в оперативне управління Національного банку" Міністерство оборони зобов'язувалося передати на компенсаційній основі Національному банку 7 будівель військового містечка № 2 у м. Херсоні, вул. Перекопська, 5. Розпорядженням Уряду не було визначено, яким чином повинна бути проведена компенсація - грошовими коштами або матеріальними активами.

    За актом прийому-передачі будівель, споруд і території військового містечка від 15.01.2001 № 2 Міноборони передало, а Національний банк прийняв 7 будівель і споруд загальною площею 2698 кв. м. та земельною ділянкою площею 0,49 гектара. Згідно з даними інвентаризаційної відомості, вартість зазначених будівель становила 906,1 тис. гривень.

    Постановою Правління Національного банку від 17.05.2001 № 196 "Про прийняття будівель військового містечка на баланс Національного банку та компенсацію їх вартості" було визначено, як компенсацію передати Міноборони 2 автобуси "Мерседес-Бенц" 1997 року випуску (залишкова вартість яких, за даними НБУ, становила 946,2 тис. гривень). Згідно з приймально-здавальним актом від 11.07.2001 зазначені автобуси були прийняті Міноборони1.

    1 За даними Центрального автомобільного управління озброєння Головного управління логістики Командування сил підтримки Збройних Сил України, отримані Міноборони автобуси використовуються Національним президентським оркестром.

    Вартість переданого майна (906,1 тис. грн., без ПДВ) та вартість отриманих автобусів (946,1 тис. грн., без ПДВ) до доходної та видаткової частин державного бюджету Міноборони не зараховувалася.

    На виконання розпорядження Уряду України від 24.12.97 № 750-р Міністерство оборони передало Одеській облдержадміністрації військове містечко № 8 у с. Ліски Комінтернівського району Одеської області.

    За пропозицією Національного координаційного центру та Одеської облдержадміністрації, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.08.2003 № 492-р прийнято рішення про передачу цього містечка до сфери управління Національного координаційного центру.

    Зазначене розпорядження Уряду України залишилося невиконаним, оскільки за рік до його видання військове містечко № 8 було реалізоване приватному підприємству "БЕЛЛ" за 99 тис. грн., а продавцем цього майна виступив Фонд державного майна України в особі заступника Голови Кальніченка Л. Ф.

    Надалі приватне підприємство "БЕЛЛ" перепродало військове містечко дачно-будівельному кооперативу "Золоті ключі", яким, як встановлено перевіркою, на території цього містечка розгорнуто широкомасштабне будівництво котеджів та морських причалів.

    Міноборони не забезпечило включення військового містечка № 8 до переліків на відчуження, а зазначений об'єкт, маючи інвестиційну привабливість, фактично став об'єктом купівлі-продажу та отримання прибутків комерційними структурами.

    На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2004 № 535-рт (таємно), підписаного колишнім Прем'єр-міністром України Януковичем В.Ф,. за актом прийому-передачі об'єкту № 882 комісією ВМС Збройних Сил України під головуванням першого заступника начальника головного штабу ВМС ЗСУ генерал-майора Фоменка М.М. безоплатно передано ВАТ "Національний депозитарій України" 16 будівель та споруд цілісно-майнового комплексу та земельну ділянку загальною площею 7,5 га за адресою: Автономна Республіка Крим, с. Мухалатка на узбережжі Чорного моря.

    За даними акту, балансова вартість переданого нерухомого майна складала 3 млн.12,1 тис. гривень. При цьому перевіркою встановлено, що 11 будівель та споруд, загальний будівельний обсяг яких складав 34,8 тис. куб. м., Міноборони передано без визначення їх залишкової вартості. На момент проведення перевірки передана земельна ділянка продовжує безпідставно рахуватися за землями Міноборони.

    Діючими законодавчими та нормативно-правовими актами безоплатна передача нерухомого військового майна та земельних ділянок недержавним структурам не передбачена, тобто, Міноборони на виконання розпорядження колишнього Уряду України здійснило незаконну передачу майна вартістю понад 3 млн. гривень.

    Встановлено, що окремі рішення Кабінету Міністрів України щодо передачі нерухомого військового майна, які приймалися за згодою Міністерства оборони України, були невиваженими і мали наслідком загострення соціальної напруги у Збройних Силах України.

    Так, у 2003 році на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 131-р та від 17.07.2003 № 427-р (підписаних колишнім Прем'єр-міністром України Януковичем В.Ф.) Міністерством оборони України передано 6 санаторно-курортних закладів.1

    1 Центральний військовий санаторій - Алуштинська та Гурзуфська філії центру "Крим", Моршинський центральний військовий санаторій, які передано Державному управлінню справами. Вартість переданого майна складала: Моршинський ЦВС - 14,7 млн. грн. (26 будівель), земельна ділянка - 16 га; Алуштинська філія - 21,3 млн. грн. (44 будівлі), земельна ділянка - 14,2 га, Гурзуфська філія - 42,8 млн. грн. (63 будівлі), земельна ділянка - 22,97 га;

  • Євпаторійський санаторно-оздоровчий центр військ Протиповітряної оборони ЗС України - вартістю 32,4 млн. грн. (49 будівель), земельна ділянка - 10,57 га, військовий санаторій "Шкло" - 26,6 млн. грн. (55 будівель), земельна ділянка - 92,6 га - передано Державній судовій адміністрації України;
  • Одеський військовий санаторій - вартістю 25,7 млн. грн. (14 будівель), земельна ділянка - 5,0 га - Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

    Внаслідок проведення цих заходів кількість військових санаторіїв Міноборони скоротилася до 10, а ліжкова місткість зменшилася на 3250. У Міноборони виникли серйозні проблеми стосовно санаторно-курортного лікування найбільш поширених захворювань: шлунково-кишкового тракту, обміну речовин, ендокринних захворювань. За даними Міноборони, наявна ліжкова місткість (6200) при 100-відсотковій завантаженості з терміном лікування 21 день дозволить отримати санаторно-курортне лікування військовослужбовцю один раз на 15-16 років.

    Нині з метою відновлення системи реабілітаційного лікування військовослужбовців та ветеранів Збройних Сил України, миротворчого контингенту Міністерством оборони України підготовлено клопотання (вих. № 220/1506 дск. від 31.05.2005) перед Президентом України щодо повернення у підпорядкування Міноборони Алуштинського, Гурзуфського та Моршинського військових санаторіїв.

    3.1. Результати перевірки використання нерухомого військового майна Національним координаційним центром адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів

    Указом Президента України від 19.01.2002 № 49 затверджено Положення про Національний координаційний центр адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів" (далі - Національний координаційний центр) і визначено, що він є правонаступником ліквідованого Національного координаційного центру соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку.

    Національний координаційний центр був головним виконавцем "Програми конверсії колишніх військових об'єктів на період реформування Збройних Сил України та інших військових формувань", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 81, відповідаючи за роботу, пов'язану з організацією державної системи ефективного використання колишніх військових об'єктів, а також вирішення соціально-економічних проблем військовослужбовців, звільнених у ході реформування силових відомств держави.

    За 2001-2004 роки Національним координаційним центром було прийнято від Міністерства оборони України 16 військових містечок залишковою вартістю будівель та споруд 75,6 млн. гривень.

    Основною метою отримання від Міноборони військових містечок було забезпечення подальшого ефективного їх використання в рамках виконання програми конверсії колишніх військових об'єктів, з метою вирішення соціально-економічних проблем військовослужбовців, звільнених в ході реформування - створення на базі отриманих військових містечок підприємств виробничого призначення з новими робочими місцями, торговельних комплексів, спортивно-оздоровчих центрів, баз відпочинку тощо.

    Отримане від Міністерства оборони України майно було передане у статутні фонди утворених Національним координаційним центром 22 державних підприємств, контроль за діяльністю яких, як встановлено перевіркою, Національним координаційним центром не здійснювався. Наслідком цього стало те, що передане нерухоме майно використовувалося не за призначенням, на власний розсуд керівництва цих підприємств, частина майна взагалі знаходилася поза обліком.

    Зокрема, державними підприємствами Національного координаційного центру, в порушення вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не взято на облік нерухоме майно залишковою вартістю 8,9 млн. грн. (5,4 млн. грн. - ДП "Полігон", генеральний директор - Ковков В.Ю., 3,5 млн. грн. - Державним промислово-виробничим підприємством, ТВО генерального директора - Пензель П.О.).

    Рахунковою палатою у 2004 році встановлено, що Національним координаційним центром було незаконно отримано від Міноборони у 2000-2003 роках 78 об'єктів інженерно-аеродромної служби вартістю 2,6 млн. грн., які переліком, затвердженим розпорядженням Уряду від 11.08.2000 № 321-р., до передачі не передбачалися. При цьому загальна вартість прийнятих та не облікованих об'єктів нерухомого майна складала 19,2 млн. гривень. Крім того, Національним координаційним центром не здійснено облік отриманих від Міноборони техніки та матеріальних засобів на загальну суму 12,2 млн. грн., а їх місцезнаходження невідомо.

    Після проведеної перевірки Міноборони було видано директиву від 22.07.2004 № Д-25 "Про передачу військового майна до сфери управління НКЦ", погоджену встановленим порядком з Мінфіном, Мінекономіки та Фондом державного майна, тобто, узаконено передачу майна, яке в порушення вимог розпорядження Уряду від 11.08.2000 № 321-р. було вже передано у 2000-2003 роках.

    За рік, що минув з часу проведення попередньої перевірки (червень 2004 року), бухгалтерський облік Державним промислово-виробничим підприємством Національного координаційного центру, якому було передано нерухоме майно НТК "Авіаційна база Узин", не відновлений.

    Частина зазначеного майна передана ДП "Укрконверс". При цьому проведеною у червні 2005 року перевіркою виявлено, що ДП "Укрконверс" (директор - Коробкін В.С.) було взято на облік споруди НТК "Авіаційна база Узин" залишковою вартістю, меншою, ніж зазначено в актах прийому-передачі від Міноборони на 5,8 млн. гривень.

    За перевірений період (2001-2004 роки) розпорядженнями Голови Національного координаційного центру Шикалова О.С., замість здійснення конверсії отриманих від Міноборони об'єктів нерухомості з обліку списано понад 30 об'єктів нерухомості залишковою вартістю 25,7 млн. гривень.

    Так, Національним координаційним центром для створення центру конверсії військової техніки для сільськогосподарських потреб на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 443-р "Про передачу нерухомого майна" в квітні 2004 року було отримано у сферу управління 2 військових містечка вартістю 46,7 млн. грн. (№ 106, с. Калинівка, Миколаївської області - 25,2 млн. грн.; № 107 с. Луч, Миколаївської області - 21,5 млн. гривень). Центром зазначені містечка передані своєму ДП "Південь-Ольвія" на поповнення статутного фонду.

    На підставі розпорядження голови Національного координаційного центру Шикалова О.С. державним підприємством "Південь-Ольвія" (генеральний директор - Сіріньок М. Я.) технологічні споруди залишковою вартістю 22,3 млн. грн., замість їх використання для роботи центру конверсії військової техніки для сільськогосподарських потреб, були списані. На момент проведення перевірки проводився демонтаж зазначених будівель, а заходи щодо створення центру конверсії військової техніки для сільськогосподарських потреб Національним координаційним центром не здійснювалися.

    Кошти, одержані від реалізації матеріалів, використовувалися на забезпечення власних потреб Національного координаційного центру.

    Матеріальні засоби, отримані від демонтажу та розбирання списаних основних фондів, Національним координаційним центром реалізовані на загальну суму 1 млн.790,5 тис. грн. та використані на власті потреби.

    Тобто, кошти використані фактично на утримання самого Центру.

    Водночас Національним координаційним центром не були виконані завдання, передбачені бізнес-планами з конверсії отриманих від Міністерства оборони України військових містечок, на які, передусім, і мали витрачатися одержані від реалізації державного майна кошти1.

    1 Військове містечко № 9 м. Запоріжжя (створення промислово-торговельного комплексу;

  • військове містечко № 5 м. Пологи Запорізької області (створення підприємств з переробки і зберігання сільськогосподарської продукції);
  • військове містечко № 74 с. Мокре Запорізької області (створення підприємств з переробки і зберігання сільськогосподарської продукції;
  • військове містечко № 3 с. Новопетрівка Бердянського району Запорізької області (створення медико-реабілітаційного центру і бази відпочинку);
  • військове містечко № 1 с. Свидниця Яворівського району Львівської області (будівництво швейної фабрики та ліцензійних складів);
  • військове містечко АТК "Авіаційна база Узин" м. Узин (функціонування вантажного аеропорту);
  • військове містечко № 1 м. Білгород-Дністровський Одеської області (створення готелю, спортивно-оздоровчого центру, кафе, автокемпінгу із станцією обслуговування, складів для зберігання будівельних матеріалів і металопрокату, туристичного центру готельного типу та банно-прального комбінату;
  • військове містечко № 6 смт. Чорноморське Одеської області (створення бази відпочинку).

    Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.08.2000 № 321-р "Про передачу майна аеродромно-технічного комплексу "Авіаційна база Узин" прийнято пропозицію Національного координаційного центру та Міноборони (погоджену з Мінекономіки, Мінфіном, Фондом державного майна і Держкомстатом) про передачу будівель, споруд та майна аеродрому і військових містечок № 1,3 аеродромно-технічного комплексу "Авіаційна база Узин", що вивільняються із складу Збройних Сил, із сфери управління Міноборони в оперативне управління Центру за переліком згідно з додатком.

    Розпорядженням Уряду Національний координаційний центр разом з Мінекономіки та Міноборони зобов'язано здійснити необхідні заходи щодо забезпечення функціонування аеродромно-технічного комплексу "Авіаційна база Узин" за призначенням.

    Як встановлено перевіркою, Національний координаційний центр не забезпечив виконання покладених на нього завдань. Замість створення вантажного аеропорту комплекс фактично зруйновано, розібрані казарми підвищеної готовності № 177, 178, 179 (акти технічного стану зазначених будівель в Національному координаційному центрі та його структурних підрозділах відсутні), зруйновано приміщення штабу 2-го авіаційного полку і парк батальйону авіаційно-технічного обслуговування.

    Національним координаційним центром у 1999 році отримано від Міноборони цілісний майновий комплекс військового містечка № 1 (с. Свидниця Яворівського району Львівської області). Не забезпечивши протягом 1999-2004 років використання цього майна за призначенням, на підставі розпорядження Голови Шикалова О.С. від 10.07.2004 № 71 "Про передачу житлового фонду військового містечка №1 в комунальну власність громади с. Свидниця Яворівського району Львівської області" державним підприємством Центру "Укрконверс" актом від 30.12.2004 здійснено передачу у комунальну власність громади с. Свидниця житлового фонду та об'єктів соціальної інфраструктури. При цьому у комунальну власність, з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.98 № 1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", без погодження з Мінекономіки, Мінфіном та Фондом державного майна передано казарму залишковою вартістю 31,9 тис. гривень.

    Між державним підприємством Центру "Укрконверс" (замовник), в особі генерального директора Коробкіна В.С. та корпорацією будівельних підприємств "Галичартбуд" (пайовик-генпідрядник) 13.12.2004 укладено два договори на будівництво житлових будинків за адресою: м. Львів, вул. Гетьмана Мазепи, 29 (на території колишнього військового містечка № 48) на будівництво 108-квартирного житлового будинку та 54-квартирного житлового будинку. Умови укладених договорів не відповідали вимогам Указу Президента України від 01.07.93 № 240, яким передбачено надання інвесторам у власність 50 відс. побудованого житла. За умовами укладених договорів, Замовник отримував безкоштовно у власність тільки 15 відс. загальної площі житла, а 30 відс. житла - при його фінансуванні, в результаті чого втрачено 7,8 тис. кв. м житла.

    На момент проведення перевірки здійснювалося будівництво 3-го поверху 108 - квартирного будинку, проектно-кошторисна документація на будівництво якого не затверджена. Тобто, будівництво житлового будинку було розпочато до отримання відповідних дозволів, затвердження проектно-кошторисної документації, а умови укладених договорів не відповідають вимогам чинного законодавства з питань будівництва житла для військовослужбовців.

    Таким чином, користуючись відсутністю контролю з боку колишнього Уряду України, визначені державою завдання Національним координаційним центром не виконані. Не забезпечено цільового використання нерухомого військового майна, отриманого від Міноборони. Кошти в сумі 1 млн. 790,5 тис. грн., отримані Національним координаційним центром від реалізації колишнього нерухомого майна, використані не за призначенням.

     

    4. Результати перевірки стану використання нерухомого військового майна, виконання умов договорів спільної забудови та оренди

    У першому півріччі 2001 року Міністерством оборони України підготовлено та передано до Кабінету Міністрів України перелік нерухомого майна в кількості 326 об'єктів, яке пропонувалося до відчуження, залишковою вартістю 40,8 млн. гривень. Цей перелік затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.07. 2001 № 299-р.

    Згідно з наданими ГоловКЕУ Міноборони документами, протягом 2001-2004 років рішеннями Урядового комітету з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності перелік нерухомого майна, яке пропонувалось до відчуження, було доповнено 3416 об'єктами, залишковою вартістю 231,9 млн. гривень. Таким чином, загальна кількість об'єктів, які підлягали відчуженню, становила 3742 шт., залишковою вартістю 272,7млн. гривень.

    Перевіркою виявлено, що, в порушення вимог наказу Міністра оборони України від 12.12.2002 № 407 "Про організацію роботи органів військового управління Збройних Сил України з відчуження військового майна", до переліку об'єктів для відчуження департаментом капітального будівництва та управління фондами Міноборони (далі - Департамент), в особі колишнього директора Веліжанського С.К. на власний розсуд, без погодження з командуванням Військово-Морських Сил Збройних Сил України, було включено військове містечко № 34 (34 об'єкти нерухомості загальною площею 14736 кв. м.) за адресою: м. Сімферополь, вул. Крилова, 125, яке використовувалося за призначенням, а їх вивільнення заходами реформування Збройних Сил України не планувалося.

    Крім того, за пропозицією колишнього керівництва Південного оперативного командування у 2001 році до переліків майна на відчуження було включено 16 будівель та споруд військового містечка № 40 (м. Одеса, пров. Мукачівський, 6). На території зазначеного військового містечка мешкало 29 сімей військовослужбовців.

    Уповноваженою організацією - корпорацією "Укрінмаш" у грудні 2001 року здійснено реалізацію 16 будівель та споруд військового містечка № 40 в м. Одеса, пров. Мукачівський, 6 за 850 тис. грн., з яких ПДВ склав 141,7 тис. грн., комісійна винагорода - 28,3 тис. грн., а 680 тис. грн. було перераховано на рахунки Міноборони.

    У той же час, витрати Південного оперативного командування (колишній командувач - генерал-полковник Затинайко О.І.), пов'язані з розселенням 29 сімей військовослужбовців Збройних Сил України, які проживали в цьому військовому містечку, склали 2 млн. 52,3 тис. гривень.

    Загальна площа земельної ділянки військового містечка № 40, на якій були розташовані 16 реалізованих будівель та споруд, станом на 01.01.2001 року складала 3,9 га, з яких протягом 2001-2004 років за рішеннями колишнього начальника Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва - генерал-полковника Рудковського Д.О. 2 га землі було передано до земель запасу м. Одеси.

    Зазначені землі знаходилися у центрі міста та представляли значний інтерес для потенційних інвесторів.

    Керівництвом Південного оперативного командування не було забезпечено проведення конкурсу на участь у спільній забудові території військового містечка № 40 та укладання інвестиційної угоди на будівництво житла з урахуванням вимог Указу Президента України від 01.07.93 № 240. Реалізація цієї угоди дозволила б не тільки розселити 29 сімей військовослужбовців, які проживали на території зазначеного вище військового містечка, а й вирішити житлові проблеми багатьох сімей безквартирних військовослужбовців Одеського гарнізону.

    Таким чином, прийнявши за поданням Південного оперативного командування рішення про відчуження нерухомих об'єктів військового містечка № 40, де проживали сім'ї військовослужбовців, Міністерство оборони України фактично вимусило державу понести додаткові витрати, у сумі 1 млн. 230,6 тис. грн. (2052,3-680-141,7), пов'язані з наданням нового житла.

    4.1 Результати перевірки реалізації нерухомого військового майна через уповноважені організації

    За період, що підлягав перевірці, за даними Міноборони, уповноваженими організаціями на підставі укладених договорів комісії реалізовано 240 об'єктів нерухомого майна загальною балансовою вартістю 9 млн. 937,2 тис. грн., а з урахуванням експертної оцінки, їх вартість складала 21 млн. 93,6 тис. грн. (без ПДВ).

    За результатами виконання зазначених договорів та даними звітів уповноважених організацій, на їх рахунки надійшло 29 млн. 187,3 тис. грн. (що становило 115,3 відс. експертної вартості з ПДВ), 23 млн. 156,4 тис. грн. - підлягало перерахуванню та фактично перераховано на рахунки Міноборони.

    Крім того, доплата Міністерству оборони України за договорами міни склала 996 тис. гривень.

    Планами надходження коштів від реалізації нерухомого військового майна передбачалося отримання у: 2001 році - 10 млн. грн.; 2002 - 7 млн. 720 тис. грн.; 2003 - 34,3 млн. грн.; 2004 - 33,7 млн. гривень.

    Фактично на рахунки Міноборони надійшло 22 млн. грн., у тому числі в 2001 році - 680 тис. грн. (6,8 відс. від плану), 2002 - 8 млн.815,2 тис. грн. (114,2 відс.); 2003 - 8 млн.368 тис. грн. (24,4 відс.); 2004 році - 4 млн. 152,7 тис. грн. (12,3 відс.) та на рахунки Головного управління розвідки Міноборони - 2,1 млн. гривень.

    Графіком реалізації нерухомого майна на 2003 рік, затвердженим колишнім Державним секретарем Міноборони Олійником О.М. та підписаним керівництвом уповноважених організацій, передбачалося реалізувати об'єкти нерухомого військового майна орієнтовною вартістю 34,3 млн. грн. (з них реалізація об'єктів ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" - 17,4 млн. грн., ДК "Укрспецекспорт" - 11,5 млн. грн., корпорацією "Укрінмаш" - 5,4 млн. грн.) Фактично у 2003 році реалізовано нерухомого майна на суму 8,4 млн. грн. (24,5 відс. обсягів, визначених графіком реалізації), з них ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" - 7,1 млн. грн., ДК "Укрспецекспорт" - 0,6 млн. грн., корпорацією "Укрінмаш" - 0,7 млн. гривень.

    Таким чином, уповноважені організації не забезпечили виконання взятих на себе зобов'язань з реалізації вивільнених військових об'єктів.

    Іншою причиною невиконання планів надходження коштів було небажання окремих посадових осіб Міноборони сприяти уповноваженим організаціям в організації роботи з реалізації нерухомого військового майна. Так, перевіркою в ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" встановлено, що за наявності потенційних покупців на окремі об'єкти нерухомого військового майна і звернення цієї уповноваженої організації до департаменту капітального будівництва та управління фондами, ГоловКЕУ, керівництвом цих структур було проігноровано ці звернення та не забезпечено проведення роботи щодо укладання договорів комісії на реалізацію. В результаті, вивільнені об'єкти нерухомості залишковою вартістю 64,3 млн. грн., які мали потенційних покупців, залишилися фактично нереалізованими, державний бюджет недоотримав значні кошти. До того ж, зазначені об'єкти, які фактично не експлуатуються, з кожним роком руйнуються та втрачають свою привабливість, відповідно, і вартість.

    За результатами проведених вибіркових перевірок виявлено 37 договорів комісії, укладених Міністерством оборони України з уповноваженими організаціями, якими не було визначено порядок реалізації нерухомого військового майна шляхом його відчуження на конкурентних засадах, що стало наслідком реалізації нерухомого військового майна без проведення аукціонів та конкурсів. Фактично, реалізація здійснювалася за наявності лише одного покупця за експертною вартістю, яка, в окремих випадках, не була навіть узгоджена з державними органами приватизації.

    Внаслідок затягування термінів підписання посадовими особами Міноборони (командування Північного оперативного командування, військ Протиповітряної оборони Збройних Сил України, ГоловКЕУ) актів прийому-передачі реалізованих уповноваженими організаціями об'єктів нерухомості кошти від реалізації, починаючи з 5 днів і до одного місяця знаходилися на банківських рахунках уповноважених організацій. Всього, з порушенням п'ятиденного терміну, перераховано 4,8 млн. гривень.

    Як результат, була втрачена можливість застосування до уповноважених організацій передбачених договорами комісій штрафних санкцій (120 відс. облікової ставки НБУ за кожний день затримки) в сумі 34,9 тис. грн., а посадові особи Міноборони (колишній начальник ГоловКЕУ - полковник Драло В.Г., колишній начальник управління експлуатації фондів, розквартирування військ та капітального будівництва військ Протиповітряної оборони - полковник Радченко М.М.) за несвоєчасне оформлення документів, до відповідальності не притягувалися.

    Земельні ділянки, на яких знаходилися реалізовані протягом 2001-2004 років об'єкти нерухомого військового майна, продовжують рахуватися за обліком Міноборони, рішення щодо вилучення та передачі їх до земель запасу місцевих органів влади, як правило, не приймалися.

    4.2. Результати перевірки розпорядження державним майном державними підприємствами Міноборони

    Аудитом встановлено, що державні підприємства Міноборони, які були наділені відповідними фондами, не забезпечили ефективне та законне їх використання.

    Так, за зверненням колишнього директора департаменту капітального будівництва та управління фондами Веліжанського С.К., пропонувалося реалізувати, згідно з вимогами чинного законодавства, майновий комплекс, розташований у м. Києві по вул. Рибальській, 24/16 (Печерський район), що знаходився на балансі державного підприємства Міноборони "Київський госпрозрахунковий центральний експериментальний виробничий комбінат". Колишнім Міністром оборони України Марчуком Є.К. 15.09.2004 надано дозвіл на відчуження цієї нерухомості.

    Зазначені пропозиції обґрунтовувалися заборгованістю комбінату перед працівниками по заробітній платі (92 тис. грн.) та платежах до бюджету (47 тис. гривень).

    Користуючись відсутністю контролю з боку колишнього директора департаменту капітального будівництва та управління фондами Веліжанського С.К., начальник державного підприємства Міноборони "Київський госпрозрахунковий центральний експериментальний виробничий комбінат" Петрушин І.В. фактично здійснив реалізацію ТОВ "Дніпровський контракт" - майнового комплексу загальною площею будівель 4403,2 кв. м. за 5 млн. 653,2 тис. грн. без передбачених чинним законодавством конкурентних засад1. Крім того, в порушення вимог ст. 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" конкурс на відбір експертів підприємством не проводився, з Фондом державного майна експертна вартість нерухомого майна не погоджувалася.

    1 Наказом Фонду державного майна від 29.03.2004 № 604 "Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, та Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю", виданим з метою приведення у відповідність нормативно-правових актів з нормами Господарського кодексу України, визначено, що відчуження державного майна шляхом його продажу здійснюється виключного на конкурентних засадах - через біржі, на аукціоні, за конкурсом.

    Кошти у сумі 5 млн.653,2 тис. грн. від покупця було отримано більш як через місяць з моменту передачі майнового комплексу. Частина отриманих від реалізації нерухомого майна коштів використана на погашення утворених внаслідок "безгосподарної діяльності" підприємством заборгованостей по заробітній платі (154,6 тис. грн.), по платежах у бюджет (16,1 тис. грн.), придбання товарно-матеріальних цінностей (53,7 тис. грн.), а кошти 41,2 тис. грн. використані на надання безвідсоткової позички своєму філіалу. Решта коштів, у сумі 3 млн. 331,8 тис. грн. станом на 01.04.2005 (на момент перевірки) знаходилися на банківському рахунку виробничого комбінату.

    Перевіркою виявлено, що державне підприємство Міноборони "Кримське управління військової торгівлі", користуючись фондами, отриманими від Міноборони для забезпечення функціональної діяльності, торгові послуги військовослужбовцям фактично не надавало, а реалізацію нерухомого майна на 1,5 млн. грн. здійснило без застосування конкурентних засад. При цьому реалізацію 2 об'єктів нерухомості здійснено за цінами, які нижче їх залишкової вартості. Так, торговий центр в м. Саки, загальною площею будівель 1210 кв. м. реалізовано за 369,5 тис. грн., при залишковій вартості 387,1 тис. грн.; свинарник в с. Плодовому, загальною площею 642,4 кв. м, реалізовано за 40,8 тис. грн. при залишковій вартості 110,5 тис. гривень.

    Міноборони, згідно з рішенням господарського суду м. Києва від 29.12.2003 № 44/152, отримало від ТОВ "Міжнародна компанія "ANTARES" (далі - ТОВ МК "Антарес") кошти, у сумі 2,6 млн. грн., як оплату вартості частини промислово-виробничого корпусу і станції замкнутої системи промислового водокористування за адресою: м. Київ, вул. Василенка,1, яка, за цим рішенням, перейшла у власність МК "Антарес". При цьому вартість зазначеного об'єкту за обліком Міноборони складала 10,2 млн. гривень.

    Перевіркою встановлено, що будівництво головного виробничого корпусу по ремонту гусеничної техніки та станції замкнутої системи промислового водокористування (далі - ЗСПВ) Міноборони було розпочато на території державного підприємства Міноборони "Київський автомобільний ремонтний завод" (далі - ДП МОУ "КАРЗ") у 1982 році. Замовником будівництва виступало ГоловКЕУ.

    Починаючи з 1991 року, роботи по будівництву вказаного комплексу, незважаючи на високий ступінь будівельної готовності основних конструктивних елементів об'єктів, були призупинені і протягом більш ніж 10 років комплекс простоював. За матеріалами експертних оцінок, для завершення будівництва комплексу необхідно було 2,5-4,5 млн. гривень.

    Колишнім Міністром оборони України - генералом армії України Кузьмуком О.І. 06.07.99 надано згоду на укладання договору між ДП МОУ "КАРЗ", ТОВ МК "Антарес" та АТ "Київбудінвест" про спільне виробництво щодо переробки титанового металобрухту на базі цього комплексу.

    У цей же час, на замовлення Міноборони, ЗАО "Українська фінансово-інвестиційна спілка" була проведена оцінка вартості незавершеного будівництва головного виробничого корпусу зі ЗСПВ, розташованого за адресою: м. Київ, вул.Василенка,1. Відповідно до експертного висновку, станом на 01.07.99 вартість оцінки майна складала 6,2 млн. гривень.

    За даними обліку Міноборони, вартість незавершеного будівництва головного виробничого корпусу по ремонту гусеничної техніки та ЗСПВ у відповідності з проведеною переоцінкою його активів станом на 01.07.99 складала 10,2 млн. гривень.

    Відповідно до акту передачі об'єктів незавершеного будівництва від 01.10.99 (затвердженого ГоловКЕУ в особі колишнього начальника генерал-майора Литвиненка В.В. та ДП МОУ "КАРЗ" в особі директора Євдака В.В.) передаточного балансу вартість незавершеного будівництва визначена в сумі 6,2 млн. гривень. Колишнім Міністром оборони України Кузьмуком О.І. прийнято рішення про ліквідацію об'єктів незавершеного будівництва та списання витрат на загальну суму 4 млн. гривень. В порушення п. 5 "Порядку списання витрат по об'єктах незавершеного будівництва", затвердженого спільним наказом Мінстату, Мінекономіки, Мінфіну та Держбуду від 28.09.95 № 243/150/156/195, зазначене рішення не було погоджено з державними органами приватизації та з Комісією з проведення приватизації об'єктів незавершеного будівництва.

    В порушення п. 8 Порядку замовник будівництва (ГоловКЕУ) не провів роботи щодо розбирання споруд, будівель, конструкцій, демонтажу устаткування і не забезпечив реалізацію отриманих матеріальних цінностей. Списання витрат незавершеного будівництва не підтверджено актами виконаних робіт з ліквідації об'єктів незавершеного будівництва вказаного комплексу і у бухгалтерському обліку Міноборони (ГоловКЕУ) не відображалося.

    В липні 2000 року, тобто, через рік після рішення Міністра оборони про організацію спільного виробництва, ДП МОУ "КАРЗ" та ТОВ МК "Антарес" укладено договір від 24.07.2000 № 06-00 про організацію спільного виробництва1 з переробки титанового металобрухту на базі недобудованого головного виробничого корпусу по ремонту гусеничної техніки. Згідно з п. 4.2 договору як внесок завод вносив недобудований промисловий корпус загальною площею 9446 кв. м, частину адміністративно-побутового корпусу загальною площею 1638,1 кв. м., недобудований корпус ЗСПВ загальною площею 1851,7 кв. м. та інше майно.

    1 Відповідно до статті 432 Цивільного кодексу України внески, необхідні для досягнення спільної діяльності (грошові внески, майно, надання послуг тощо) набувають статусу спільної власності учасників. З метою досягнення результатів сумісної діяльності право розпорядження спільним майном, у тому числі шляхом його відчуження, має особа, на яку покладено ведення спільних справ, за умови, що це передбачено договором та дорученням.

    Вказаний договір не містив істотних умов договору, а саме, письмово узгодженої сторонами вартісної оцінки вкладів сторін у спільний проект, види та обсяги внесків кожної із сторін, а лише визначав відсоток розподілу майбутніх прибутків від реалізації проекту: 10 відс. - ДП МОУ "КАРЗ"; 90 відс. - ТОВ МК "Антарес".

    За укладеним між ДП МОУ "КАРЗ" та ТОВ "Енергоконсалтинг" договором від 10.10.2000 № 31 про здійснення експертної оцінки незавершеного будівництва останнім було визначено оцінку ринкової вартості майна, яка, згідно з експертним висновком, підписаним директором Шевчуком В.В., станом на 01.10.2000 р., склала 2 млн. 492 тис. гривень. Майно фактично не передавалося Міжнародній компанії у спільну діяльність за вказаною вартістю, обліковувалося на балансі підприємства та не відображалося у внесених інвестиціях.

    Аналізом наданих до перевірки актів оцінок майна, проведених ЗАО "Українська фінансово-інвестиційна спілка" на 01.07.99 та ТОВ "Енергоконсалтинг" станом на 01.10.2000, встановлено, що в основу кожної оцінки були покладені неоднакові техніко-економічні показники незавершеного будівництва, що, поряд із застосуванням різних підходів та методів оцінки, призвело до суттєвої різниці ринкової вартості незавершеного будівництва: 6,2 млн. грн. - станом на 01.07.99, 2,5 млн. грн. - на 01.10.2000 року.

    Згідно з наказом колишнього Міністра оборони України Кузьмука О.І. від 18.07.2001 № 247 "Про перерозподіл частини основних фондів ДП МОУ "КАРЗ", незавершене будівництво в сумі 7,5 млн. грн., з яких 1,3 млн. грн. - витрати ДП МОУ "КАРЗ" на виготовлення нестандартного обладнання та збереження незавершеного будівництва від руйнування і розкрадання, за актом від 17.08.2001 передано на баланс ГоловКЕУ. Міноборони зазначений об'єкт було включено до переліку об'єктів, що підлягають реалізації, який затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 299-р., при цьому його вартість визначена у сумі 9,6 млн. гривень.

    З моменту укладення договору про спільну діяльність ТОВ МК "Антарес" систематично ухилялося від виконання своїх обов'язків щодо ведення спільної діяльності: не прийняло в установлений термін майно у спільну діяльність за узгодженою сторонами ринковою ціною та здійснювало витрати на завершення будівництва корпусу без узгодження з ДП МОУ "КАРЗ", фактично не тільки не звітувало про фактичні витрати та закінчення будівництва, а після його введення в експлуатацію практично використовувало в своїх інтересах.

    Керівництвом ТОВ МК "Антарес" було відмовлено представнику Рахункової палати у проведенні зустрічної перевірки стосовно використання державного майна в рамках договору про сумісну діяльність, про що складено відповідний акт від 08.07.2005 про недопущення на об'єкт перевірки.

    Судовими органами різних інстанцій (господарський суд м. Києва, Київський апеляційний господарський суд, Вищий господарський суд України) прийнято рішення на право власності МК "Антарес" на частину промислово-виробничого корпусу та станції замкнутої системи промислового водокористування (ЗСПВ) вартістю 2,6 млн. гривень. Зазначена вартість була визначена на підставі висновку судової будівельно-технічної експертизи, проте сам висновок та матеріали проведеної експертизи в Міністерстві оборони України відсутні.

    Слід зазначити, що незавершене будівництво промислово-виробничого корпусу і станції замкнутої системи промислового водокористування (ЗСПВ) було включено до переліку об'єктів на реалізацію вартістю 9,6 млн. грн., а його продаж на конкурентних засадах дозволив би державі отримати кошти в сумі понад 10 млн. гривень.

    Таким чином, в результаті "співпраці" з ТОВ МК "ANTARES" державне майно вартістю 10,1 млн. грн. було відчужено за рішеннями судових органів за 2,6 млн. грн., а з урахуванням безпідставного списання вартості незавершеного будівництва у сумі 4 млн. грн. та заниження його вартості при внесенні у спільну діяльність, загальна сума збитків, завданих державі, склала 7,6 млн. гривень.

    4.3. Результати перевірки реалізації нерухомого військового майна шляхом його міни на житло для військовослужбовців

    Міністерством оборони України в період з 01.01.2001 по 31.12.2004 було відчужено та передано за договорами міни юридичним особам в обмін на житло для військовослужбовців та членів їх сімей нерухомості за експертною вартістю 56,2 млн. грн., (з них 50,2 млн. грн. - у 2004 році), в рахунок якої за актами прийому-передачі отримано 624 квартири загальною площею 74743,5 кв. м., вартістю 56,3 млн. грн. та доплату коштами у сумі 1 млн. гривень.

    Аудитом встановлено, що, в порушення ст. 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Міноборони не забезпечило у 2004 році публічної та прозорої, на конкурентних засадах, оцінки нерухомого майна. Суб'єкти оціночної діяльності, з якими Міноборони укладало угоди на здійснення оцінки нерухомого майна, визначалися самостійно колишнім директором Департаменту Веліжанським С.К., при цьому ринковий попит на нерухомість Департаментом не вивчався, а обмін здійснювався за письмовими зверненнями однієї юридичної особи.

    В порушення вимог п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1919 "Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил України" у 2004 році Міноборони передано в обмін на житло нерухомість на загальну суму 47 млн. 657,1 тис. грн., яка в затверджені Кабінетом Міністрів України та Урядовим комітетом з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності переліки майна до відчуження не включалася.

    Так, Міноборони, в особі начальника Управління майна та земельних ресурсів - заступника директора Департаменту Волинського В.О. за довіреністю Міністра оборони України Марчука Є.К. від 17.08.2004, укладено договори міни нерухомого військового майна на житло для військовослужбовців:

  • від 06.09.2004 № 2682 з ТОВ "Хрещатик Інвестбуд", на міну належного Міноборони майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Січневого повстання, 1, (військове містечко № 23) експертною вартістю 18 млн. 656 тис. грн., на належний ТОВ "Хрещатик Інвестбуд" житловий будинок на 196 квартир загальною площею 12157,1 кв. м, вартістю 18 млн. 656 тис. грн. за адресою: м. Харків, вул. П.Свинаренка, 18;

  • від 22.09.2004 за № 3604 з ТОВ "РегіонІнвест", на міну належних Міноборони майнових комплексів загальною площею 13115 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Січневого повстання 38,40 (військове містечко № 24) експертною вартістю 19 млн. 980,9 тис. грн. на належний ТОВ "РегіонІнвест" житловий будинок літ. "А-10" на 197 квартир загальною площею 12617 кв. м, вартістю 19 млн. 379,7 тис. грн. за адресою: м. Харків, вул. П. Свинаренка, 20.

    Організаційними заходами з реформування Збройних Сил України на 2004 рік передислокація установ, що знаходилися на фондах військових містечок № 23, 24 та їх вивільнення не передбачалися. Тобто, зазначені договори міни Департаментом (в особі заступника директора Волинського В.О.) укладені з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1919 та наказу Міністра оборони України від 12.12.2002 № 407 "Про організацію роботи органів військового управління Збройних Сил України з відчуження військового майна", яким передбачено відчужувати нерухоме майно, що вивільняється в ході виконання заходів Державної програми реформування та розвитку Збройних Сил України.

    На підставі актів прийому-передачі від 10.09.2004 та від 24.09.2004, затверджених директором Департаменту Веліжанським С.К., Міноборони в особі начальника Управління майна та земельних ресурсів - заступника директора Департаменту Волинського В.О. передало ТОВ "Хрещатик Інвестбуд" та ТОВ "РегіонІнвест", відповідно, майнові комплекси, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Січневого повстання, 1, 38, 40, одночасно отримавши за актами прийому-передачі:

  • від ТОВ "Хрещатик Інвестбуд" - житловий будинок на 196 квартир за адресою: м. Харків, вул. П. Свинаренка, 18;

  • від ТОВ "РегіонІнвест" - житловий будинок на 197 квартир за адресою: м. Харків, вул. П. Свинаренка, 20.

    На момент проведення перевірки квартири у житлових будинках за адресою: м. Харків, вул. П. Свинаренка, 18, 20 у власність Міноборони не оформлені та військовослужбовцями не заселені.

    Як встановлено перевіркою, частина житла за адресою: м. Харків, вул. П. Свинаренка, 18, 20, отриманого Міноборони від ТОВ "Хрещатик Інвестбуд" та ТОВ "РегіонІнвест", фактично належала іншим юридичним особам.

    Так, 36 квартир (30 квартир у будинку по вул. П. Свинаренка, 18 та 6 квартир у будинку по вул. П. Свинаренка, 20) були профінансовані та належали фізичним особам.

    Управлінням капітального будівництва Харківської облдержадміністрації у 2004 році на будівництво 119 квартир у житловому будинку по вул. П. Свинаренка, 20, в м. Харків, перераховано АТ "Агросервіс-Україна" (замовник будівництва) 11,3 млн. гривень. За актом від 08.11.2004 АТ "Агросервіс-Україна" передав 119 квартир УКБ Харківської облдержадміністрації.

    Головним командуванням ВПС Збройних Сил України укладено з АТ "Агросервіс-Україна" договір від 08.12.2003 № 17/Д/03/9 на будівництво, в порядку пайової участі 197-квартирного житлового будинку по вул. П. Свинаренка, 18, у м. Харків, на 8 млн. 423,6 тис. грн., в рахунок виконання якого було перераховано АТ "Агросервіс-Україна" 3,4 млн. гривень.

    Тобто Департаментом, в рахунок переданої комерційній структурі нерухомості, було отримано житло, профінансоване юридичними та фізичними особами, у тому числі, самим же Міністерством оборони України.

    Більш того, Господарським судом Харківської області 21.04.2005 (справа № 50/43-05) визнано право власності АТ "Агросервіс-Україна" на квартири загальною площею 12157,1 кв. м. у житловому будинку, який розташований по вул. П. Свинаренка, 18, м. Харкова та на квартири загальною площею 12617 кв. м у житловому будинку, який розташований по вул. П. Свинаренка, 20.

    Генеральною прокуратурою України подані позовні заяви до судових органів про визнання недійсними договорів міни між Міністерством оборони України, ТОВ "Хрещатик-Інвестбуд" та ТОВ "Регіонінвест", по яких станом на момент перевірки (29.06.2005) проводилися судові провадження.

    Міноборони, в особі тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу відчуження фондів і майна Департаменту Старченка А.Я., укладено договір міни від 26.09.2004 № 1532 з ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія", на міну належних Міноборони майнових комплексів загальною площею 43032,4 кв. м., за адресами: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 26 (військове містечко № 9), вул. Грушевського, 19 (в/м № 3), вул. Трускавецька, 26 (в/м № 71), вул. Шевченка, 21 (в/м № 90), вул. Шпитальна, 5 (в/м № 4), с. Крихівці Івано-Франківської міської ради, вул. 22 Січня, 166 (в/м № 55), вул. Національної Гвардії, 14б (в/м № 13), вартістю 5 млн. 554,4 тис. грн., на належні ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" 75 квартир (розташованих у містах Івано-Франківськ та Коломия), всього на суму 5 млн. 555,6 тис. гривень.

    За актом прийому-передачі нерухомого військового майна від 24.09.2004, затвердженого директором Департаменту Веліжанським С.К., Міноборони, в особі тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу Департаменту Старченка А.Я, майнові комплекси, передбачені договором міни від 26.09.2004 № 1532 оціночною вартістю 5 млн.554,4 тис. грн., передані ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія". Організаційними заходами з реформування Збройних Сил України на 2004 рік передислокація установ, що знаходилися на фондах переданих військових містечок, та їх вивільнення, не передбачалося.

    Із переданих згідно з договором міни від 26.09.2004 № 1532 майнових комплексів у переліки майна до відчуження, затверджених Кабінетом Міністрів України та Урядовим комітетом з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності було включене нерухоме майно військового містечка № 3, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 19, вартістю 1 млн.265,9 тис. грн., решта переданої нерухомості - на загальну суму 4,3 млн. грн., в зазначені переліки не включалася.

    Відповідно до експертного висновку ТОВ "ЕКА-Захід", вартість переданого військового майна становила 4,6 млн. грн. (без ПДВ), дані звіту про вартість майна, яке підлягало передачі за договором, підтверджені комісією Міноборони із залученням представників Фонду державного майна по Івано-Франківській області та обласної державної адміністрації, а висновки комісії затверджені колишнім директором Департаменту Веліжанським С.К.

    Перевіркою виявлено, що будівлі 2 військових містечок були передані комерційній структурі за ціною, нижчою їх залишкової вартості. При цьому, в порушення п. 13 постанови Уряду України від 28.12.2000 № 1919, та п.3 постанови від 26.05.2004 № 685 "Про затвердження Порядку зарахування у 2004 році до спеціального фонду державного бюджету та спрямування на потреби Збройних Сил вартості військового майна, що передається кредиторам або юридичним особам - власникам житла", вартість реалізації не була узгоджена з Мінекономіки, різниця між залишковою вартістю і даними експертної оцінки становила 4 млн. 94,3 тис. гривен. Тобто, державі було завдано збитки у сумі понад 4 млн. гривень.

    За актом прийому-передачі квартир від 24.09.2004, затвердженим директором Департаменту Веліжанським С.К., Міноборони, в особі тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу Департаменту Старченка А.Я., прийняті від ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" 75 квартир загальною площею 3769,99 кв. м., оціночною вартістю 5 млн. 555,6 тис. грн., які розташовані в м. Івано-Франківськ та м. Коломия Івано-Франківської області.

    Комісією Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини у 2004 році було здійснено огляд прийнятого Міноборони житла, а результати огляду оформлені відповідними актами. Як засвідчили матеріали огляду, близько 80 відс. прийнятого житла станом на 01.11.2004 не відповідало Державним будівельним нормам, квартири потребували поточного ремонту, у 15 квартирах були відсутні газові плити, у 17 квартирах - батареї опалення тощо. Крім того, у м. Коломия, за даними теплокомуненерго, не планувалася подача тепла у 22 квартири із тих, які придбані для Міноборони.

    Прийняті Департаментом квартири для обліку та розподілу серед безквартирних військовослужбовців станом на момент проведення перевірки Івано-Франківській КЕЧ району не були передані та військовослужбовцями не заселені.

    Крім того, в порушення п.п. 3, 5 Порядку, затвердженого постановою Уряду України від 26.05.2004 № 685 Міноборони отримало від ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" житло з перевищенням опосередкованої вартості, встановленої Держбудом, на 345 тис. гривень.

    Аудитом встановлено, що вартість переданого майна та отриманих квартир залишилася не зарахованою до доходної та видаткової частин Державного бюджету України, а всього у 2004 році з вини колишнього директора Департаменту Веліжанського С.К. за цими операціями не зараховано до доходної та видаткової частин держбюджету 30 млн. 183,3 тис. гривень.

    Станом на момент проведення перевірки із отриманих у 2004 році за актами прийому-передачі 532 квартир заселено військовослужбовцями лише 11 квартир або 2 відсотки. Решта квартир - 521, не заселені, а 422 квартири у власність Міноборони взагалі не оформлені.

    Організації, які передають Міноборони житло в обмін на нерухомість, в окремих випадках, фактично виступають посередниками для подальшого перепродажу цих об'єктів. Так, за договором міни від 23.04.2003 № 144/1/6/53, укладеним колишнім начальником ГоловКЕУ полковником Драло В.Г. з українсько-канадським спільним підприємством "Галев ЛТД" міні підлягало нерухоме військове майно - будівлі № 68 у м. Києві, по вул. Антонова, 4а, загальною площею 420,1 кв. м на житло (м. Бориспіль). Рішення щодо міни прийнято колишнім Міністром оборони України генералом армії України Шкідченком В.П. від 29.03.2003 (за зверненням колишнього держсекретаря Міноборони Олійника О.М.). Експертна вартість нерухомого військового майна склала 338,1 тис. грн. (без ПДВ), а вартість отриманого житла - 341,2 тис. гривень. Одночасно Міністерством оборони України на підставі рішення колишнього держсекретаря Міноборони Олійника О.М, до земель запасу м. Києва у 2003 році передано земельну ділянку площею 0,55 га м. Києві, по вул. Антонова, 4а.

    Нерухоме військове майно - будівля № 68 у м. Києві, по вул. Антонова, 4а представляло інтерес для потенційних покупців, тому менш ніж через місяць отримане від Міноборони нерухоме майно українсько-канадським спільним підприємством "Галев ЛТД" за договором від 17.05.2003 б/н було перепродано ТОВ "Лізинг-Центр" за 373 тис. гривень. За угодою від 13.12.2004 № 357 між ТОВ "Лізинг-Центр" та Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради товариством сплачено аванс у сумі 836,7 тис. грн. за земельну ділянку м. Києві, по вул. Антонова, 4а, з метою використання його під будівництво готельно-офісного центру з рестораном та оздоровчим комплексом.

    Тобто, Міноборони при проведенні міни будівлі № 68 у м. Києві по вул. Антонова, 4а, не забезпечило вивчення ринкового попиту на цю нерухомість, здійснивши її реалізацію за 338,1 тис. грн. при ринковій вартості об'єкта понад 1,2 млн. гривень.

    4.4. Результати перевірки укладання та виконання Міністерством оборони України договорів спільної забудови

    Міноборони укладені договори на будівництво житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей шляхом пайової участі, предметом яких було надання у користування комерційних структур земельних ділянок, на яких знаходилися об'єкти нерухомого майна, під забудову житлових будинків з об'єктами соціально-побутового та торговельного призначення.

    Аудитом встановлено, що зазначені договори укладені з комерційними структурами без проведення конкурсів, на власний розсуд окремих посадових осіб Міноборони, а їх умови не відповідали вимогам Указу Президента України від 01.07.93 № 240 та інтересам держави.

    Так, Міноборони в особі директора департаменту капітального будівництва та управління фондами Веліжанського С.К. без проведення конкурсів укладено договір від 25.05.2004 № 227/УПБ-5Д з ТОВ "Капітал ресурс", згідно з яким Міноборони зобов'язувалося на території військового містечка № 69 передати ТОВ "Капітал ресурс" земельну ділянку загальною площею 63,5 га по вул. Відпочинку, 9а, у м. Києві, а ТОВ "Капітал ресурс" - передати Міноборони 25 відс. побудованого житла орієнтовною площею 111 тис. кв. м.; залишивши у своїй власності відс. загальної площі квартир та 100 відс. нежитлових вбудованих приміщень соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення. Терміном введення об'єкта було визначено кінець 2009 року.

    Аналогічним чином було укладено договір від 26.05.2004 № 227/УПБ-2/Д із ЗАТ "Сучасні інформаційні технології", згідно з яким Міноборони зобов'язувалося передати ЗАТ "Сучасні інформаційні технології" земельну ділянку загальною площею 146,5 га на території військового містечка № 136 в смт. Коцюбинське Київської області, з отриманням лише 15 відс. побудованого житла (орієнтовно, 15 тис. кв. метрів). Терміном введення об'єкта було визначено кінець 2009 року.

    Площа житла, яка мала бути побудована на території військових містечок, що передавалася, визначалася без наявності проектно-кошторисної документації та плану забудови території колишніх військових об'єктів.

    Указом Президента України від 01.07.93 № 240 визначено, що погашення інвестицій інвесторам виконується шляхом набуття ними у власність до 50 відс. від загальної площі побудованого за інвестиційні кошти житла, а також збудованих за їх кошти споруд соціально-побутового та торговельного призначення.

    У разі реалізації вищезазначених договорів Міноборони буде недоотримано 146 тис. кв. м житла.

    Перевіркою управління капітального будівництва Міністерства оборони України по м. Києву та Київській обл. (начальник - полковник Волошин О.В.), встановлено, що отримавши у 2003-2004 році земельні ділянки загальною площею 269,52 га та фонди, які на них розташовані, управління не забезпечило повне взяття будівель та споруд на облік. Уклавши без проведення конкурсів договори на будівництво житла для військовослужбовців, не забезпечено їх реалізацію, а земельні ділянки фактично в такий спосіб резервувалися. Розмір частки житла Міноборони визначався особисто полковником Волошиним О.В., без урахування положень Указу Президента України від 01.07.93 № 240.

    Управлінням, в порушення вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не взято на облік 8 будівель військового містечка № 136, смт. Коцюбинське, залишковою вартістю 138,8 тис. грн. та 2 будівлі військового містечка № 118, м. Київ, вул. А. Туполєва, 8, залишковою вартістю 54,8 тис. гривень.

    У відповідності із наказом начальника Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міноборони від 27.11.2003 № 128 управління прийняло функції замовника на будівництво об'єкта незавершеного будівництва - 212 квартир, загальною площею 1399 кв. м у м. Київ, по вул. Артема, 24, за договором на пайову участь у будівництві житла від 09.04.2001 № 498, укладеним ГоловКЕУ з ТОВ "Виробнича фірма "Агропромсервіс-А". Згідно з умовами договору попередня вартість будівництва 171 квартири загальною площею 19481,2 кв. м була визначена в обсязі 80 млн. грн., а частка житла для Міноборони складала 25 відс. (4870,3 кв. метрів).

    За адресою: м. Київ, вул. Артема, 24, знаходилося 6 будівель залишковою вартістю 369,5 тис. грн., які за актами списання будівель (споруд), затверджених колишнім Міністром оборони України - генералом армії України Кузьмуком О.І. та колишнім начальником ГоловКЕУ полковником Драло В.Г. списані з обліку Міноборони.

    Перевіркою встановлено, що будівництво житла за вказаною адресою не розпочато, будівлі знаходяться в задовільному стані і придатні для їх подальшого використання, за винятком металевого сховища (будівля № 10), яке, згідно з наданими начальником управління Волошиним О.В. поясненнями, повністю розібрано, а будівельне сміття вивезено на смітник.

    В рахунок зменшення частки житла, передбаченого до отримання за договором від 09.04.2001 № 498, за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 24, виконується капітальний ремонт офісних приміщень для розміщення редакції газети "Народна армія". Станом на 11.07.2005 Міноборони було прийнято виконаних робіт по ремонту зазначеної будівлі на загальну суму 1 млн. 209 тис. гривень. Тобто, в порушення вимог Указу Президента України від 01.07.93 № 240 кошти в сумі 1,2 млн. грн. використанні незаконно.

    У разі реалізації зазначеного договору, укладеного з порушеннями чинного законодавства, Міноборони буде недоотримано 4,9 тис. кв. м житла.

    Аналогічно, не розпочато будівництво житла для військовослужбовців за наступними договорами (угодами), укладеними управлінням (в особі начальника полковника Волошина О.В.):

  • від 26.11.2004 № 26/11-04п з ТОВ "Сонячний гай", згідно з яким на території військового містечка № 62, по вул. Л.Українки, 25, в м. Києві передбачалося спорудження житлових будинків орієнтовною вартістю 48,5 млн. грн., розмір частки житла для Міноборони складав 21 відс. від орієнтовної площі житла 12 тис. кв. метрів.

  • із всеукраїнською організацією інвалідів "Союз організацій інвалідів України" підприємством "Сервіс-центр":

    - від 29.04.2004 № 29/04-04сп/1, згідно з яким за адресою: Київська обл., смт. Коцюбинське на території площею 14,6 га передбачалося будівництво житлових будинків, при цьому кількість побудованого житла та доля Міноборони не визначалася;

    - від 29.04.2004 № 29/04-04сп/2, згідно з яким за адресою: м. Київ, вул. Відпочинку,9а, на земельній ділянці 3,8 га передбачалося будівництво житлових будинків з часткою житла для Міноборони 27,5 відс., при цьому площа житла, що буде побудована, договором не визначалася;

  • від 20.11.2004 № 20/11-04 з ТОВ "Укравтоцентр", згідно з яким за адресою: м. Київ, вул. Ак. Туполєва, 8, передбачалося будівництво житлових будинків на 438 квартир, загальною площею 28440 кв. м з часткою житла для Міноборони - 21 відсоток;

  • рішенням колишнього Міністра оборони України - генерала армії Кузьмука О.І. від 08.11.2004 управлінню надано право на забудову 8 військових містечок в м. Києві загальною площею 213,71 га, у тому числі 4,5 га - військового містечка 118 по вул. Ак. Туполєва, 8. Перевіркою встановлено, що на зазначеній території знаходиться військова частина, яка функціонує за призначенням.

  • від 10.07.2001 № 528 з ТОВ "Компанія "Енергобудлізинг", згідно з яким за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 55/2 на земельній ділянці 0,8 га передбачалося будівництво житлового комплексу в кількості 1350 квартир, загальною площею 105 тис. кв. м., з часткою житла для Міноборони 21 відсоток;

  • від 09.12.2004 № 09/12-04п з ТОВ "Крон", згідно з яким за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, 30 на земельній ділянці 2,1 га передбачалося будівництво житлового комплексу орієнтовною площею житла 22000 кв. м. з часткою житла для Міноборони 21 відсоток;

  • від 27.12.2004 № 27/12-04п з ТОВ "Компанія "Енергобудлізинг", згідно з яким за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський 28, 30 передбачалося будівництво житлового комплексу загальною площею квартир 40645 кв. м. з часткою житла для Міноборони 21 відсоток.;

  • від 22.01.2005 № 24/01-05п з ТОВ "Укравтоцентр", згідно з яким за адресою: 32 км Житомирської траси Київської обл. на земельній ділянці 231 га передбачалося будівництво житлових будинків орієнтовною площею житла 80 тис. кв. м., з часткою житла для Міноборони 15 відсотків.

    Проектно-кошторисна документація на будівництво житла за вищевказаними договорами відсутня, а термін введення житлових будинків в експлуатацію - 2007-2012 роки визначено одноосібно начальником управління полковником Волошиним О.В., без урахування нагальних потреб Міноборони у забезпеченні житлом військовослужбовців, у тому числі Київського регіону. Тільки по м. Києву та Київській області ним, у такий спосіб, зарезервовано під будівництво майданчики загальною площею 269,4 гектара.

    У разі реалізації цих договорів, укладених з порушенням вимог Указу Президента України від 01.07.93 № 240, Міністерством оборони України буде недоотримано понад 100 тис. кв. м. житла або втрачено понад 250 млн. гривень.

    За договором від 15.06.2000 б/н, укладеним між Міністерством оборони України, в особі колишнього начальника розквартирування військ і капітального будівництва генерал-полковника Рудковського Д.О., колишнього начальника ГоловКЕУ генерал-майора Литвиненка В.В. та ТОВ "Класик", останнє зобов'язувалося побудувати на земельній ділянці Міноборони, розташованій в м. Києві, вул. Грушевського, 30, житловий будинок, передавши Міноборони 25 відс. загальної площі квартир (10000 кв. м.), тобто, 2500 кв. м. житла. Додатковою угодою від 17.06.2000 № 1 загальна площа квартир була збільшена до 12490 кв. м, а доля Міноборони - зменшена до 20 відсотків.

    Перевіркою виявлено, що будівництво житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 30 не ведеться, на території знаходиться автостоянка.

    Згідно з додатковою угодою № 2 від 28.12.2004 ТОВ "Класик" зобов'язувалося передати Міноборони квартири у м. Києві, за іншими адресами, загальною площею 1795,2 кв. м в термін до 02.04.2005. Додатковою угодою від 28.03.2005 № 3 до договору від 15.06.2000 між управлінням та ТОВ "Класик" визначено кінцевий розрахунок, у відповідності з яким Міноборони отримує 2493,9 кв. м житла у м. Києві вартістю 6 млн. 289,6 тис. грн. та, крім того, ТОВ "Класик" зобов'язалося додатково перерахувати Міноборони 1 млн. гривень. Кошти в сумі 1 млн. грн. були перераховані ТОВ "Класик" на банківський рахунок управління та на підставі рішення заступника Міністра оборони України Кредісова В.А. від 11.04.2005 перераховані управлінням ВАТ "Бориспільсільбуд" на оплату виконання робіт з реконструкції казарми під 64-квартирний житловий будинок у м. Бориспіль. Встановлено, що кошти в сумі 1 млн. грн. отримані та використані Управлінням поза казначейськими рахунками Міноборони.

    Перевіркою виявлено, що Міноборони, в особі колишнього начальника ГоловКЕУ полковника Драло В.Г., за договорами дарування № 1/03-9/03 від 16.07.2003 отримало від ТОВ "Класик" за актами приймання-передачі 9 квартир загальною площею 698,4 кв. м вартістю 201,3 тис. гривень. Зазначені квартири були зараховані Міноборони в рахунок виконання договору від 15.06.2000 б/н.

    Всього на виконання вказаного договору за актами прийому-передачі квартир Міноборони отримало від ТОВ "Класик" 24 квартири загальною площею 2493,9 кв. метрів.

    Начальником управління полковником Волошиним О.В. за актом б/дати № 1/17 отримано від АТ ХК "Київміськбуд" в м. Києві 3 квартири загальною площею 380,42 кв. м за адресою: проспект Бажана, 12, та 1 квартиру загальною площею 130,68 кв. м за адресою: проспект Григоренка, 28. На момент складання звіту зазначені житлові будинки будівництвом не закінчені та в експлуатацію не введенні, тобто, сторонами було підписано фіктивний акт.

    Невиконання вимог Указу Президента України від 01.07.93 № 240 при укладанні договору від 15.06.2000 б/н призвело до втрати Міноборони 3,7 тис. кв. м. житла або 8,8 млн. грн. (виходячи з опосередкованої вартості 1 кв. м житла в м. Києві станом на 01.01.2005 - 2 тис. 384 гривень).

    За договором від 02.10.2000 № 31, укладеним ГоловКЕУ з ЗАТ "Позняки-Жил-Буд" за адресою: м. Київ, бул. Л.Українки, 23, на земельній ділянці Міноборони площею 0,6 га передбачалося будівництво житлового комплексу. За умовами договору, ГоловКЕУ по закінченню будівництва в місячний термін після підписання акту приймальної комісії повинно було отримати квартири в новобудовах м. Києва загальною площею 1000 кв. м та дві чотирикімнатні квартири в житловому комплексі, будівництво якого є предметом договору. Термін закінчення будівництва, його вартість та кількість побудованого житла в договорі зазначено не було.

    Додатковою угодою від 26.12.2002 до договору, затвердженого колишнім начальником розквартирування військ і капітального будівництва Збройних Сил України - Мещеряковим О.М. було змінено умови договору, а саме, Міноборони замість 2 чотирикімнатних квартир отримує 2 трикімнатні, а додатковою угодою б/н б/д - загальна площа квартир в новобудовах міста безпідставно була зменшена до 901 кв. метра.

    На виконання умов договору Міноборони за актами прийому-передачі квартир, підписаними начальником управління полковником Волошиним О.В. отримало в новобудовах 9 квартир загальною площею 901,12 кв. м, з них шість квартир загальною площею 517,22 кв. м по вул. Срібнокільській, 14-б, секція "А" та "Б" та 2 трикімнатні квартири за адресою: м. Київ, бул. Л.Українки, 23.

    Згідно з актом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 21.04.2003, за адресою: м. Київ, бул. Л.Українки, 23, прийнято в експлуатацію 25-поверховий житловий будинок (І секція) у кількості 100 квартир загальною площею 12627 кв. метрів.

    Таким чином, не забезпечивши виконання вимог Указу Президента України від 01.07.93 № 240, при укладанні договору від 02.10.2000 № 31, Міноборони фактично втрачено 6 тис. кв. м елітного житла (в центрі м. Києва), ринкова вартість якого складає понад 90 млн. гривень.

    Перевіркою виявлено, що будівництво будинку за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 14-б, не ведеться, тобто сторонами - від Міноборони в особі полковника Волошина О.В., було підписано недостовірний (фіктивний) акт.

    Факти підписання полковником Волошиним О.В. недостовірних актів встановлені і попередньою перевіркою, яку Рахункова палата проводила в Міноборони з питань будівництва житла у 2004-2005 роках.

    Так, полковник Волошин О.В. підписав акт від 10.12.2004 № 1 про виконання центральною виробничою лабораторією, яка безпосередньо йому підпорядкована, робіт з інженерно-геологічного вишукування на суму 223 тис. гривень. Перевіркою встановлено, що зазначені роботи не виконувалися, а кошти з обліку списані.

    На виконання інвестиційного договору від 30.05.2001 за № 7/2001-І, укладеного з Державною прикордонною службою України полковником Волошиним О.В. підписано акт від 20.12.2003 про передачу 10 квартир загальною площею 757,2 кв. вартістю 1 млн. 67,7 тис. грн. у житловому будинку за адресою: Київська обл., смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 18А. Але, як встановлено перевіркою, зазначені квартири станом на 01.08.2005 Державній прикордонній службі України не передані.

    Укладаючи угоди про передачу в якості інвестицій на будівництво житла для військовослужбовців військових містечок, розташованих у центральних частинах міста Києва, Міністерство оборони України фактично отримує житло не в повному обсязі, несвоєчасно, на околицях міста та за його межами, надаючи можливість комерційним структурам отримувати прибутки за рахунок погіршення умов життя сімей військовослужбовців.

    З метою залучення коштів на будівництво житла для безквартирних військовослужбовців Збройних Сил України, квартирно-експлуатаційним управлінням Південного оперативного командування в особі колишнього начальника Ходаковського В.М. укладено генеральну угоду з ТОВ "Торгівельний Дім "Примор'я" від 01.11. 96 № 136, в особі його президента - Климова Л.М.

    Предметом угоди було інвестування будівництва на території військового містечка № 62 (4,2 га), мікрорайон "Ближні Мельниці", м. Одеса, житлових будинків з передачею Міністерству оборони України 1059 квартир загальною площею 91500 кв. м в термін до 30.12.2003 року. Рішенням міськвиконкому від 22.02.1998 № 86 земельна ділянка площею 4,2 га була надана ТОВ "Торгівельний Дім "Примор'я" у тимчасове користування, на умовах оренди терміном до трьох років з подальшим поетапним інвестуванням будівництва житла.

    Як встановлено перевіркою, фактично будівництво житлових будинків не розпочиналося.

    У зв'язку з невиконанням ТОВ "Торгівельний Дім "Примор'я" взятих договірних зобов'язань, за поданням військової прокуратури Південного регіону Арбітражним судом Одеської області рішенням від 20.06.2001 по справі № 17-4-11/01-3052 розірвано генеральну угоду. Земельна ділянка площею 4,2 га до земель запасу не передавалася.

    Рішення суду фактично не було виконано, нині земельна ділянка площею 4,2 га використовується ТОВ "Торгівельний Дім "Примор'я" під промтоварний ринок. Крім того, ТОВ "Торгівельний Дім "Примор'я" самовільно розпочало на цій ділянці будівельно-монтажні роботи багатоповерхового паркінгу для автомобілів (на момент проведення перевірки велося будівництво другого поверху будівлі).

    Колишнім керівництвом Південного оперативного командування - командувачами Можаровським В.М. та Педченком Г.М. не вжито дієвих заходів щодо припинення ТОВ "Торгівельний Дім "Примор'я" незаконної експлуатації земельної ділянки Міноборони площею 4,2 гектара. Територія продовжує незаконно експлуатуватися, а військовослужбовцями Збройних Сил України недоотримано 1059 квартир.

    4.5. Результати перевірки передачі Міністерством оборони України нерухомого військового майна в оренду

    За даними Міністерства оборони України, станом на 01.01.2005 було укладено 967 договорів оренди. За результатами перевірки виявлено, що 53 договори оренди укладено з порушеннями вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2000 № 778 "Про затвердження Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду" - без погодження з Фондом державного майна. Орендована площа за цими договорами складала 286,9 тис. кв. метра. Сума заборгованості з орендної плати станом на 01.01.2005 складала 1 млн. 30,9 тис. грн., з неї безнадійна заборгованість - 362,2 тис. гривень.

    Сума заборгованості постійно збільшується, за 2001-2004 роки вона зросла з 635,2 тис. грн. (на 01.01.2001) до 1 млн. 30,9 тис. грн. (на 01.01.2005) або на 395,7 тис. гривень. При цьому сума безнадійної заборгованості збільшилась на 30,5 тис. гривень.

    За оперативними даними Міноборони, сума заборгованості підприємств військової торгівлі перед військовими частинами з оплати експлуатаційних та комунальних послуг, на 01.01.2005, становила 3 млн. 820,6 тис. гривень.

    Зазначена заборгованість в казначейській звітності не рахується, а послуги згідно з "Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України"1, затвердженим наказом Міністра оборони України від 16.07.97 № 300, підприємствам військової торгівлі, які є госпрозрахунковими, надаються безкоштовно.

    1 Згідно з Положенням, військові частини безоплатно надають підприємствам військової торгівлі у військових містечках, навчальних центрах, приміщеннях штабів, таборах, на полігонах, в службових будинках, установах, військово-навчальних закладах, організаціях, в готелях, гуртожитках, культурно-побутових, спортивних та навчальних закладах Міноборони освітлення, опалення, водозабезпечення, здійснюють доставку товарів зі складів військ торгів у віддалені та нечисленні гарнізони, військові частини.

    Наприклад, як виявлено перевіркою, державне підприємство "Кримське управління військової торгівлі" торгові послуги військовослужбовцям не надає і фактично є спадщиною застарілої військової системи радянського зразка.

    Тобто, створені на фондах Міноборони госпрозрахункові підприємства військової торгівлі, користуючись безкоштовно комунальними та експлуатаційними послугами, не забезпечують надання військовослужбовцям необхідних послуг.

    Згідно з договором від 27.09.2000 № 183, укладеним між ГоловКЕУ та ТОВ "Будавтосервіс", останнім орендується по вул. Бориспільській, 27 в м. Києві комплекс будівель військового містечка № 227 загальною площею 12047,97 кв. метра. Будівлі передані орендарю для розміщення фірмових магазинів вітчизняних промислових підприємств.

    ГоловКЕУ, в особі колишнього начальника генерал-майора Литвиненка В.В., в порушення ст. 22 Закону України від 10.04.92 № 2269 "Про оренду державного та комунального майна", орендарю було надано без згоди з Міноборони, право передавати орендоване майно в суборенду, тобто, використовувати державне майно на власний розсуд. Згідно з умовами договору, орендар компенсує Міноборони частину податку на землю пропорційно площі землі під забудовами, яку займає здане в оренду нерухоме майно. Вказана норма дозволила орендарю користуватися цілісним майновим комплексом, який знаходиться на земельній ділянці 8,5 га, а фактично сплачувати податок на землю за 1,3 га землі. Тобто, втрати бюджету від несплати земельного податку щомісячно складали 27 тис. грн. (розрахунково).

    Як встановлено перевіркою, ТОВ "Будавтосервіс" були укладені договори суборенди з ТОВ "АТИЛЛА Лтд", ТОВ "Енергопром" та ТОВ "Елком".

    Завдяки безконтрольності з боку відповідних структурних підрозділів Міноборони, ТОВ "Будавтосервіс" отримане в оренду майно використовує на власний розсуд, не за цільовим призначенням, здійснюючи реконструкцію, добудову будівель, споруд та навісів без відповідного погодження з Міноборони, а Міноборони кожний місяць недоотримувало 23,7 тис. грн., тобто, протягом періоду, що перевірявся, (з 01.01.2001 по 01.01.2005), загальні втрати склали 853,2 тис. грн. (розрахунково).

    З 2001 року за ТОВ "Будавтосервіс" рахувалася дебіторська заборгованість із сплати земельного податку в сумі 114,5 тис. грн. (станом на 01.01.2005), яка зростає кожний місяць і на 01.05.2005 вона вже становила 125,4 тис. гривень.

    А всього, в результаті використання не за призначенням майна, одержаного в оренду, Міністерство оборони України недоотримало 1 млн. 412,5 тис. гривень.

    Отже, користуючись відсутністю контролю з боку Міноборони, орендарі не забезпечують цільове використання нерухомості, укладаючи договори суборенди, допускаючи при цьому незаконне переобладнання, перепланування орендованих приміщень, в результаті чого Державний бюджет України в особі Міноборони втрачає значні кошти.

     

    5. Результати перевірки використання коштів, отриманих від реалізації нерухомого військового майна

    Ведення окремого обліку надходжень коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, в органах державного казначейства та в Міністерстві оборони України не передбачено.

    Кошти, отримані від реалізації нерухомого військового майна, зараховувалися на реєстраційні рахунки Міноборони, на які також надходили кошти, отримані Міноборони від реалізації іншого майна Збройних Сил України. Окремі розподіли коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, Міноборони не складалися, тому напрями їх використання визначалися орієнтовно, в загальній сумі розподілів коштів, затверджених Міністром оборони України.

    Кошти, отримані від реалізації військового майна, використані за напрямками, визначеними Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" та відповідно до кошторису Міністерства оборони України.

    Напрями використання коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна у 2001-2004 роках, наведені у таблиці.

    Дані щодо використання коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна у 2001-2004 роках (за даними Міноборони)


    п/п

    Напрями використання коштів

    2002

    2003

    2004

    Разом

    1

    2

    2

    3

    4

    5

    1.

    Матеріально-технічне забезпечення бойової, оперативної та фізичної підготовки військ, КПКВ 2101030

    380,0

    -

    -

    380,0

    2.

    Тилове забезпечення, КПКВ 2101050

    90,0

    -

    -

    90,0

    3.

    Утримання, експлуатація, обслуговування казармено-житлового фонду, будівель, споруд та об'єктів, що належать Збройним Силам України, КПКВ 2101060

    5001,1

    2018,1

    2189,0

    9208,2

    4.

    Реформування та розвиток Збройних Сил України, КПКВ 211140

    838,3

    4534,6

    479,9

    5852,8

    5.

    Закупівля озброєння та військової техніки, КПКВ 2101150

    -

    475,1

    925,7

    1400,8

    6.

    Відновлення боєздатності, утримання, експлуатація та ремонт озброєння та військової техніки, КПКВ 2101170

    533,9

    -

    186,2

    720,9

    7.

    Забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз та складів озброєння, ракет та боєприпасів, КПКВ 2101200

    -

    473,6

    -

    473,6

    8.

    Будівництво і капітальний ремонт військових об'єктів, КПКВ 2101180

    1271,9

    -

    588,5

    1860,4

    9.

    Будівництво житла для військовослужбовців, КПКВ 2101190

    1380,0

    -

    -

    1380,0

     

    Всього

    9495,2

    7501,4

    4369,3

    21365,9

    Кошти у сумі 520,6 тис. грн., отримані наприкінці грудня 2004 року, в порушення вимог ст. 57 Бюджетного кодексу України зараховані до доходів Державного бюджету України 2005 року.

    Кошти, які надійшли на рахунки Головного управління розвідки Міноборони від реалізації нерухомого майна, в сумі 2 млн. 136,5 тис. грн., використані на фінансування кошторису витрат.

    Проведеними вибірковими перевірками в ГоловКЕУ встановлено, що закуплені матеріальні цінності отримані та оприбутковані за обліком встановленим порядком, а порушень у використанні зазначених коштів не виявлено.

     

    Колегія Рахункової палати, розглянувши матеріали аналізу, зробила наступні висновки:

    1. Система відчуження та використання нерухомого військового майна, вивільненого в ході виконання Державної програми реформування та розвитку Збройних Сил України у 2001-2004 роках, була неефективною і збитковою для держави. Переважна більшість перевірених операцій з нерухомим військовим майном носила ознаки корупційних дій, а система внутрішнього контролю в Міноборони виявилася недієздатною .

    Вивільнення великої кількості об'єктів нерухомого військового майна не призвело до суттєвого поповнення спеціального фонду Міністерства оборони України. Надходження від реалізації уповноваженими організаціями нерухомого військового майна склали лише 29,2 млн. грн. або 10,7 відс. від залишкової вартості майна (272,7 млн. грн.), запланованого Міністерством оборони України до відчуження. А фактично отримані Міноборони від його реалізації кошти, в сумі 1,4 млн. грн., були використані за різними бюджетним програмами на забезпечення поточних потреб Міноборони, що не дозволило суттєво вплинути на вирішення жодної серйозної проблеми, які постають перед оборонним відомством в ході реформування Збройних Сил України.

    Зокрема, із отриманих у 2004 році 532 квартир для військовослужбовців Збройних Сил України в обмін на нерухоме військове майно експертною вартістю 50,2 млн. грн. станом на 01.08.2005 було заселено лише 11 або 2 відс., а 422 квартири у власність Міноборони юридично не оформлені.

    2. Недосконалим залишається чинне законодавство, що регулює відчуження та використання вивільненого військового майна. Кабінет Міністрів України не забезпечив розробку дієвого механізму здійснення реалізації цього майна через уповноважені організації та не передбачив їх відповідальності за виконанням взятих на себе зобов'язань. При цьому об'єкти, що відчужуються, у державні програми приватизації, які затверджуються Верховною Радою України, не включалися.

    За 2001-2004 роки було безкоштовно передано іншим міністерствам та відомствам, до сфери управління облрайміськдержадміністрацій, комунальної власності будівель та споруд на 1085,5 млн. гривень. У ряді випадків призначення переданого з балансу на баланс майна не відповідало основним завданням та функціям органів виконавчої влади.

    Урядом не було встановлено критеріїв, за якими визначаються об'єкти нерухомого майна Збройних Сил України, що не підлягають включенню до переліку військового майна, яке відчужується та безкоштовно передається у комунальну власність.

    Законодавчо залишаються неврегульованими механізми обміну військового майна на житло для військовослужбовців та здійснення спільної забудови територій вивільнених військових містечок, насамперед, із застосуванням відповідних конкурентних засад.

    Зазначені прогалини законодавства сприяли придбанню у власність, за безцінь, престижних земельних ділянок під виглядом купівлі-продажу, міни будівель або спільної забудови територій військових частин і містечок. У ряді випадків вартість землі, яка передавалася разом з будівлями і спорудами, в ціну реалізації не входила і фактично приховувалася, що створило умови для подальших спекуляцій на ринку нерухомості.

    3. Основною причиною недбалого розпорядження та управління вивільненим нерухомим військовим майном стала відсутність системи скоординованих дій щодо конверсії колишніх військових об'єктів, створення якої, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 81 "Про Програму конверсії колишніх військових об'єктів" доручалося Національному координаційному центру адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів разом з центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади.

    Зазначені установи не забезпечили, а Уряд не проконтролював розробку та подання на затвердження державного плану конверсії військових об'єктів на 2003-2005 роки та його фінансове обґрунтування. Саме його відсутність призвела до невиконання визначених Кабінетом Міністрів України завдань - створення державної системи ефективного використання колишніх військових об'єктів, які вивільнені або вивільняються в процесі реформування та розвитку Збройних Сил України.

    4. Національний координаційний центр (голова - Шикалов О.С.), користуючись відсутністю контролю з боку Кабінету Міністрів України, не забезпечив ефективного та цільового використання переданого йому державного майна.

    Отримавши від Міноборони для проведення конверсійних заходів матеріальні активи у сумі понад 75 млн. грн., Національний координаційний центр не забезпечив їх використання за призначенням, спрямувавши свою діяльність на списання цієї нерухомості. Протягом 2001-2004 років ним списано понад 30 об'єктів нерухомості вартістю 25,7 млн. грн., що становило 34 відс. від вартості нерухомого військового майна, отриманого за цей період від Міноборони.

    Кошти від реалізації матеріальних засобів, що надійшли від демонтажу та розбирання списаних об'єктів, у сумі 1,8 млн. грн., замість їх використання в ході конверсії військових об'єктів, витрачені на власне утримання Національного координаційного центру.

    В порушення вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Національним координаційним центром не забезпечено повний облік отриманих від Міноборони об'єктів нерухомості. Поза державним контролем знаходиться нерухоме майно залишковою вартістю 8,9 млн. грн., а частина його взята на облік за вартістю, меншою від зазначеної в актах прийому-передачі, на загальну суму 5,7 млн. гривень.

    Національний координаційний центр разом з Міноборони та Мінекономіки не виконали розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.08.2000 № 321-р щодо функціонування аеродромно-технічного комплексу "Авіаційна база Узин" за призначенням - створення вантажного аеропорту, фактично зруйнувавши отриманий комплекс.

    5. Міністерство оборони України у 2001-2004 роках не забезпечило ефективної співпраці з уповноваженими організаціями щодо здійснення реалізації вивільнених у процесі реформування Збройних Сил України об'єктів нерухомості.

    Недотримання умов укладених генеральних угод між Міністерством оборони України та уповноваженими організаціями, ігнорування Міноборони пропозицій уповноважених організацій щодо необхідності укладання договорів комісії на об'єкти, які мали потенційних покупців, затягування розгляду цих звернень стало наслідком зупинення у 2003-2004 роках реалізації нерухомості загальною залишковою вартістю 64,3 млн. грн. (відповідальні: колишній директор департаменту капітального будівництва та управління фондами Веліжанський С.К, колишній начальник Головного квартирно-експлуатаційного управління полковник Драло В.Г.). Державний бюджет фактично недоотримав ці кошти, а нереалізовані об'єкти, які практично не експлуатувалися, з кожним роком руйнувалися та втрачали свою привабливість, відповідно і вартість.

    6. Система прийняття безконтрольних і непродуманих рішень, яка склалася в Міноборони щодо розпорядження нерухомим майном, призвела до додаткових витрат державного бюджету на забезпечення житлом військовослужбовців, при тому, що Міноборони мало всі можливості ефективно використати військові містечка та суттєво зменшити чергу безквартирних військовослужбовців. Прийнявши за поданням Південного оперативного командування рішення про відчуження нерухомих об'єктів військового містечка № 40 (м. Одеса), де проживали сім'ї військовослужбовців, Міністерство оборони України фактично вимусило державу понести додаткові витрати у сумі 1,2 млн. грн., пов'язані з наданням нового житла.

    Зволікання Міноборони з прийняттям рішень щодо подальшого використання вивільнених об'єктів нерухомості призвело до додаткових неефективних витрат, що лягли важким тягарем на бюджет Міноборони. Тільки вибірковими перевірками за 2004 рік виявлено таких неефективних витрат на утримання вивільнених об'єктів нерухомості Міноборони у сумі 2,9 млн. гривень.

    7. Користуючись безконтрольністю з боку керівництва Міноборони, колишній директор департаменту капітального будівництва та управління фондами Веліжанський С.К. у 2004 році не забезпечив ефективного, в інтересах Збройних Сил України, використання та розпорядження нерухомого майна і здійснив оборудки його міни на житло для військовослужбовців без публічного конкурсу та справедливої оцінки вартості цього майна.

    При здійсненні міни цим департаментом не вивчався попит на нерухомість в одному з найпрестижніших районів м. Києва - Печерському (будівлі військових містечок №№ 23, 24 площею 25 тис. кв. метрів по вул. Січневого повстання, 1; 38, 40), а її обмін проводився за письмовими зверненнями тільки однієї юридичної особи.

    Міністерством оборони України, в порушення вимог статті 57 Бюджетного кодексу, не зараховано до доходної та видаткової частин Державного бюджету України вартість переданої нерухомості та отриманого житла в сумі 31,5 млн. гривень. В порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1919 у 2004 році передано в обмін на житло нерухомості на загальну суму 47,7 млн. грн., яка не включена в переліки майна до відчуження. При цьому отримані за актами приймання-передачі квартири не відповідали вимогам Державних будівельних норм, а квартири в м. Харків фактично належали іншим юридичним (фізичним) особам. Без узгодження з Мінекономіки здійснено обмін нерухомості за ціною, нижчою від залишкової вартості, тим самим державі завдано збитків на суму 4,1 млн. гривень.

    8. Міністерство оборони України не забезпечило виконання вимог Указу Президента України від 01.07.93 № 240 "Про інвестування будівництва та придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей" при укладанні договорів спільної забудови житлових будинків на території військових містечок.

    Зазначені договори укладалися без проведення конкурсів, а розмір частки житла Міноборони визначався особисто колишнім директором департаменту капітального будівництва та управління фондами Веліжанським С.К. і начальником управління капітального будівництва по м. Києву та Київській області полковником Волошиним О.В. Уклавши договори, зазначені посадові особи не забезпечили їх виконання, фактично зарезервувавши у м. Києві та Київській області в якості будівельних майданчиків для таких "інвесторів" військові містечка Міноборони загальною площею 479,4 га.

    Непрозора і безконтрольна система надання територій військових містечок під будівництво житла для військовослужбовців призвела до втрати 6 тис. кв. м. елітного житла тільки в центральних районах м. Києва ринковою вартістю понад 90 млн. грн., а внаслідок укладання угод спільної забудови на будівництво житла в інших районах міста Києва з порушеннями чинного законодавства, Міноборони недоотримано 3,7 тис. кв. м. житла вартістю 8,8 млн. гривень.

    За умови виконання укладених договорів спільної забудови на належних Міноборони військових містечках з порушеннями вимог Указу Президента України від 01.07.93 № 240 військовослужбовцями Збройних Сил України буде недоотримано понад 250 тис. кв. м. житла вартістю понад 625 млн. гривень.

    Встановлені факти підписання начальником управління капітального будівництва по м. Києву та Київській області полковником Волошиним О.В. фіктивних актів на отримання у м. Києві 10 квартир загальною площею 1028,3 кв. метрів.

    9. Державними підприємствами Міноборони не забезпечено ефективне та з дотриманням чинного законодавства використання нерухомого військового майна. В порушення вимог чинного законодавства, без застосування відповідних конкурентних засад проведено реалізацію об'єктів нерухомого військового майна вартістю 7,1 млн. гривень.

    У 2004 році державним підприємством Міноборони "Київський госпрозрахунковий центральний експериментальний виробничий комбінат" (начальник - Петрушин І.В.) без передбачених чинним законодавством конкурентних засад реалізовано майновий комплекс, розташований у м. Києві по вул. Рибальській, 24/16 (Печерський район) загальною площею будівель 4,4 тис. кв. м. лише за 5,7 млн. гривень. В порушення ст. 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" зазначеним підприємством не забезпечено публічної та прозорої, на конкурентних засадах, експертної оцінки нерухомого майна, яка Фондом державного майна не погоджувалася.

    Внаслідок такої "співпраці" Міністерства оборони з ТОВ МК "ANTARES" державне майно вартістю 10,2 млн. грн. відчужено останньому за 2,6 млн. грн., а державі завдано збитки у сумі 7,6 млн. гривень.

    10. Міноборони не забезпечено укладання договорів оренди у відповідності з вимогами чинного законодавства, а відсутність контролю за їх виконанням призвела до утворення станом на 01.01.2005 заборгованості по орендній платі в сумі 1,0 млн. грн. (з якої 0,3 млн. грн. - безнадійна заборгованість) та нецільового використання орендарями отриманого в оренду нерухомого військового майна, укладання ними без погодження з Міноборони договорів суборенди. В результаті, до бюджету не надійшло 1,0 млн. грн. земельного податку, а Міноборони протягом 2001-2004 років недоотримало 1,2 млн. грн. доходів від орендної плати.

    В результаті дії застарілого "Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.97 № 300 госпрозрахункові підприємства військової торгівлі, існування яких не відповідає сучасним вимогам функціонування Збройних Сил України, безкоштовно отримали експлуатаційні та комунальні послуги на суму 3,8 млн. гривень. При цьому відповідних послуг військовослужбовцям вони не надавали.

    11. Окремі рішення колишнього Уряду України, які були прийняті за погодженням з Міністерством оборони України, не були достатньо виваженими і призвели до загострення соціальної напруги у Збройних Силах України.

    Внаслідок безкоштовної передачі до сфери управління інших міністерств та відомств 6 санаторно-курортних закладів, здійсненої Міноборони на виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 131-р та від 17.07.2003 № 427-р, кількість військових санаторіїв Міноборони скоротилася до 10. В результаті, ліжкова місткість зменшилася на 3250 ліжок, що стало наслідком виникнення серйозних проблем у забезпеченні санаторно-курортного лікування найбільш поширених захворювань: шлунково-кишкового тракту, обміну речовин, ендокринних захворювань, а наявна ліжкова місткість (6200) дозволяє надати санаторно-курортне лікування військовослужбовцю лише один раз на 15-16 років.

    12. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2004 № 535-рт (таємно), Міністерство оборони безоплатно передало ВАТ "Національний депозитарій України" 16 будівель та споруд цілісно-майнового комплексу вартістю 3,0 млн. грн. та земельну ділянку загальною площею 7,5 га за адресою: Автономна Республіка Крим, с. Мухалатка, з яких 11 будівель та споруд цього комплексу передано без визначення їх залишкової вартості.

    Оскільки чинним законодавством не передбачена безоплатна передача нерухомого військового майна та земельних ділянок акціонерним товариствам, зазначена передача будівель вартістю понад 3 млн. грн. здійснена незаконно.


    Відповідно до статей 2, 28, 29 30 Закону України "Про Рахункову палату" інформацію про результати перевірки направлено Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України, Висновок Колегії Рахункової палати - Міністерству оборони України для вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень. Матеріали перевірки направлено до Генеральної прокуратури України.

  • Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
    Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України