20 травня 2022    
Пошук
Головна » Архів » Інтерв'ю та авторські публікації працівників РП » 2006 рік
06.12.2006

Фінансовий контроль - важіль державотворення

Валентин СИМОНЕНКО,
голова Рахункової палати

Бюджетна дисципліна, рівень використання коштів платників податків значною мірою залежать від дотримання норм діючого законодавства, і передусім Бюджетного кодексу. Але, хоч як прикро, вони практично на всіх етапах бюджетного процесу не виконуються, а лише трактуються. Тим часом, без належного наповнення державної скарбниці ресурсами неможливо забезпечити елементарне виконання затверджених бюджетних призначень, не кажучи вже про їх цільове й ефективне використання.

В останні два-три місяці подолана тенденція уповільнення темпів ділової активності, проте існуюча динаміка економічного зростання і наповнення бюджету свідчить про наявність досить гострих проблем щодо виконання затверджених законом показників. Ризики виконання прибуткової частини бюджету посилюють стрімко зростаючі обсяги надмірно сплачених платежів, а також заборгованість з відшкодування податку на додану вартість. Вони з початку поточного року зросли більш ніж на 6 мільярдів і на 1 жовтня перевищили 10 мільярдів гривень.

За існуючих труднощів із забезпеченням прибуткової частини бюджету державні структури не використовують реальні можливості з її істотного наповнення. Так, аудитом, проведеним Рахунковою палатою в Державній виконавчій службі, виявлені істотні недоліки з контролю за надходженням до державного бюджету виконавчого збору. В першому півріччі поточного року сума цих зборів мала б перебільшувати один мільярд гривень, а фактично надійшло тільки 55 мільйонів гривень, або п'ять відсотків від запланованих запропонованих обсягів.

Рік у рік органами державної податкової служби платникам податків списуються мільярдні суми, що призводить до прямих втрат бюджетних доходів. Тільки за дев'ять місяців поточного року списано понад 4 мільярди податкового боргу.

Не можна не сказати й про проблеми відшкодування податку на додану вартість за рішенням судів. Аудитом Рахункової палати з цього питання встановлено, що за період 2005 - першого півріччя 2006 року не забезпечувалося ефективне регулювання порядку відшкодування податку на додану вартість. Діяльність Державної податкової адміністрації в цих питаннях не забезпечила ліквідацію або хоча б істотне скорочення бюджетної заборгованості. Це призвело до численних звернень платників податків в судові органи на предмет захисту своїх прав. Внаслідок цього у зазначеному періоді судами прийнято рішення про відшкодування ПДВ й відсотків за порушення термінів на загальну суму понад 1 мільярд гривень, або 32 відсотки від загальної суми заявлених звернень з цих питань.

Органи податкової адміністрації й казначейства не забезпечили прозорого і своєчасного повернення цього податку, рішення судів поставили платників податків у залежність від суб'єктивного управління цим процесом. Все це призвело до створення системи "тіньового" відшкодування ПДВ за рахунок бюджетних коштів з участю насамперед податкових і казначейських органів, судів й прокуратури, в діях яких є реальні ознаки кримінально караних діянь. Нагадаю, що саме міністр фінансів особисто ухвалював остаточні рішення з цих питань, внаслідок чого були впроваджені збиткові для бюджету процедури відшкодування ПДВ. Прямі втрати держави від вказаних дій у вигляді виплати відсотків становили 127 мільйонів гривень.

Традиційно не виконується витратна частина бюджету, багато в чому через відсутність належної взаємодії між Міністерством фінансів, Державним казначейством і головними розпорядниками бюджетних коштів. Так, за січень-вересень поточного року Держказначейством не забезпечено планове виділення їм бюджетних коштів на суму 317 мільйонів гривень для надання субвенцій місцевим бюджетам. З них тільки Міністерство праці і соціальної політики недоотримало 275 мільйонів гривень. У свою чергу, головні розпорядники бюджетних коштів не забезпечили повний розподіл отриманих асигнувань у сумі понад півмільярда гривень. Це передовсім стосується Міністерства оборони, Мінохоронздоров'я і МНС.

Непрофесійне управління головними розпорядниками бюджетними коштами відчутно погіршує платіжну дисципліну. За станом на 1 жовтня кредиторська заборгованість бюджетних установ становила 5,5 мільярда гривень і зросла з початку року більш ніж на 1 мільярд гривень, або на 32 відсотки. При цьому заборгованість загального фонду збільшилася в 1,2 раза, досягнувши 3,2 мільярда гривень. Дебіторська заборгованість, незважаючи на її скорочення, з початку року становила 7,5 мільярда гривень і перевищила кредиторську в 1,4 раза.  

Починаючи з 2002 року витрати державного бюджету плануються, затверджуються і виконуються за бюджетними програмами. Але й нині це питання вимагає ретельного доопрацювання. Як свідчать матеріали контрольно-аналітичних заходів, що проводяться Рахунковою палатою, багато бюджетних програм не мають обгрунтування необхідності їх включення у витратну частину головного фінансового документа країни, зокрема тих з них, які включаються до бюджету вперше. Вони, як правило, не узгоджені із загальнодержавними програмами економічного, науково-технічного, соціального, культурного розвитку тощо.

Проведеним Рахунковою палатою в поточному році аудитом ефективності виконання Комплексної програми профілактики злочинності на 2001 - 2005 роки встановлено, що діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади з реалізації цих програм була неефективною, а організація виконання передбачених завдань - формальною, невчасною і в неповному обсязі. Внаслідок цього основні завдання не виконані, очікувані результати не досягнуті.

Виділені органам виконавчої влади бюджетні кошти (8,6 мільярда гривень) витрачалися без урахування визначених програмою пріоритетів. Тобто боролися з проявом злочинності, а не з її причинами. І, хоча дія програми закінчилася рік тому, докладного і повного звіту про використання коштів немає й досі, питання на засідання уряду не виносилося. Програми профілактики правопорушень ні на 2006, ні на 2007 роки немає, а бюджетні кошти на профілактику злочинності виділяються. Нагадаю, ціна питання цього року - 4,8 мільярда гривень, які використовуються для досягнення мети.  

Це приклад "системного підходу" до так званого прогресивного програмно-цільового методу виконання бюджету. А тепер хочу акцентувати увагу на рішенні не менш гострих соціальних питань, що хвилюють переважну більшість населення країни.

У ході проведення аналізу використання коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян України встановлено порушення законодавства при їх використанні, виявлено "кричущі" факти неефективного управління ними на загальну суму 638,6 мільйона гривень .

Внаслідок неефективного управління й контролю з боку Мінфіну, який був головним розпорядником виділених на цю програму бюджетних коштів, на рахунку Ощадбанку постійно знаходилися значні залишки бюджетних коштів на виплату компенсації. Зокрема 95 мільйонів гривень залишилися невикористаними тільки в 2004 році.  

По завершенню 2005 року до державного бюджету повернуто 343 мільйони гривень невикористаних асигнувань. З них 263 млн гривень внаслідок того, що Мінфін виділив ці кошти тільки 23 грудня 2005 року, і, таким чином, Ощадбанк не зміг їх використати. В той же час Мінфіном, усупереч встановленого порядку у звітності за 2005 рік витрати коштів державного бюджету на виплату компенсацій громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень завищені на 263 млн. гривень. Хто відповів за цю фальсифікацію? На превеликий жаль, ніхто.

Украй негативно впливає на бюджетну дисципліну політика централізації бюджетних коштів з метою подальшого їх перерозподілу між місцевими бюджетами. За дев'ять місяців поточного року питома вага трансфертів з державного бюджету в доходах місцевих бюджетів зросла на 5,2 відсотка порівняно з аналогічним періодом минулого року і становила 45,2 відсотка. Органи управління держави не змогли забезпечити цільове і ефективне використання численних дотацій і субвенцій. Про це свідчать матеріали проведених Рахунковою палатою перевірок.  

Аудит використання, наприклад, субвенцій на придбання вагонів для комунального електротранспорту показав, що в Автономній Республіці Крим, Вінницькій, Кіровоградській, Рівненській, Сумській, Харківській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях і м. Севастополі отримані в березні-вересні 2006 року кошти на придбання вагонів цих транспортних засобів на загальну суму 7,8 мільйона гривень за станом на 1 жовтня в повному обсязі не використані і знаходилися на рахунках Держказначейства. Більше того, бюджетна заборгованість по сплаті комунальних послуг і енергоносіїв в цілому по країні на 1 жовтня 2006 року становила 238 мільйонів гривень, зокрема місцевих бюджетів - 109 мільйонів гривень. Хіба ці питання можна вирішувати шляхом систематичного збільшення кількості і обсягів виділених субвенцій і дотацій місцевим бюджетам? Звичайно, ні!

Ефективний та дієвий фінансовий контроль є необхідною умовою існування сучасної демократичної держави, важливим фактором управління. Регулююча функція держави в економічній сфері -це не тільки попередження, виявлення та ліквідація фінансових правопорушень, а й функціонування дієвої системи державного фінансового контролю. Завдання такого контролю - підвищення ефективності використання державних коштів, досягнення більш вагомих результатів державного управління. Саме на цьому й акцентує увагу суспільства й органів виконавчої влади Рахункова палата, проводячи аудити ефективності з тих чи інших проблем економічної та фінансової політики держави.

У цьому питанні - безодня проблем. Від нерозуміння ролі, завдань, місця і принципів роботи державних органів фінансового контролю - до відкритої фальсифікації їх компетенції. До теперішнього часу немає сталих поглядів на концепцію державного фінансового контролю, не прийнятий закон "Про систему державного фінансового контролю", відсутня навіть єдина термінологія. А ми всі говоримо про боротьбу з корупцією.

На жаль, жодна ініціатива Рахункової палати стосовно реформування державного фінансового контролю, як і системи в цілому, не була прийнята. Однак рано чи пізно це питання доведеться вирішувати і законодавчо, і організаційно.

Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України