18 травня 2022    
Пошук
Головна » Архів » Офіційні повідомлення » 2006 рік
26.12.2006

Розглянуто Колегією Рахункової палати

21.11.2006

Різнобій у законодавстві -
втрати для громадян і держбюджету

У державі немає належної системи правового  регулювання списання з Державного бюджету України коштів за рішенням органів державної влади на погашення кредиторської заборгованості перед працівниками бюджетних установ, які мають право на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення. Ця  заборгованість, сума якої законодавчо не визначена, виникла внаслідок непослідовності державної політики у сфері оплати праці працівників бюджетних установ, яка будувалася за принципами надання різних пріоритетів залежно від політичної ситуації в країні. При цьому не враховувалася реальна платоспроможність бюджетів, як і те, що чинним законодавством не передбачено систему обліку такої заборгованості з визначенням джерел, термінів та черговості її погашення. У свою чергу, Кабінет Міністрів України не виконав вимоги статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" щодо встановлення порядку здійснення органами Держказначейства виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або  бюджетних установ.  

Зазначені недоліки, а також відсутність державної звітності та первинного обліку рішень з даних питань, призвели до втрати контролю з боку держави за прозорістю процесів списань, різного застосування норм чинного законодавства. Наслідок всього цього - незаконні та неефективні витрати з державного бюджету, а також порушення конституційних прав і свобод громадян - такий висновок Колегії Рахункової палати за результатами підсумку проведеного аудиту з даних питань.

Тривала невиплата винагороди за працю в системі Міністерства освіти та науки України, яка під тиском численних скарг працівників цієї сфери у 2004 році була визнана кредиторською заборгованістю Державного бюджету України у сумі 3,3 млрд. грн., а також існуючий стан погашення аналогічної заборгованості в інших бюджетних установах, свідчать про суттєві ризики  для належного функціонування бюджетної системи країни.

Як зазначають фахівці Рахункової палати, Міністерство освіти і науки України при виконанні своїх повноважень, встановлених Указом Президента України від 07.06.2000 року "Про Міністерство освіти і науки України" та  статті 25 Бюджетного кодексу України, щодо реалізації державної політики у сфері своєї діяльності та   виконання функцій головного розпорядника бюджетних коштів, не забезпечило належного контролю за проведенням інвентаризації кредиторської заборгованості, яка була здійснена на виконання вимог Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів", що призвело до дефіциту коштів на її погашення у сумі 166,9 млн. гривень. Крім того, Міністерство освіти і науки України, всупереч вимогам ст.1 зазначеного Закону, включило, а Кабінет Міністрів України затвердив, у загальній сумі визнаної бюджетом заборгованості 1,5 млн. грн. коштів, які раніше були списані Держказначейством за рішеннями судів з реєстраційних рахунків Міністерства освіти і науки (1,4 млн. грн.) та Міністерства аграрної політики (0,1 млн. гривень).

Крім того, невизнання державою  кредиторської заборгованості призводило до звернення працівників бюджетних установ за захистом своїх прав до суду і, як наслідок, додаткових витрат  на оплату з державного бюджету кредиторської заборгованості та моральної шкоди, а також витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, виконавчого збору тощо, що є прямими збитками бюджету. Впродовж перевіреного періоду загальна сума недоцільних додаткових витрат держбюджету на сплату тільки виконавчого збору склала 3,9 млн. гривень.

САМ  СОБІ КОМАНДИР...

Державний бюджет, як зазначають аудитори Рахункової палати, зазнав також додаткових втрат через застосування різних, не передбачених законодавством, методик обліку заборгованості та її погашення. Зокрема, порушуючи статтю 23 Бюджетного кодексу України, Міністерство оборони України та Державний департамент з питань виконання покарань свою кредиторську заборгованість  за речове майно при звільненні  працівників у запас, здійснювали за "власним бажанням", непередбачені бюджетними призначеннями компенсаційні виплати за невидане речове майно складають суму 6,2 млн. гривень.   

СБУ взагалі, всупереч вимогам статті 23 Бюджетного кодексу України, впродовж перевіреного періоду  заборгованість минулих років перед своїми працівниками за речове майно, у сумі 19,5 млн. грн., погасила за рахунок поточних витрат, встановлених на її утримання за відповідними бюджетними програмами.

Таким чином, погашення заборгованості минулих років за рахунок поточних витрат, фактично, призвело до самостійної зміни бюджетних зобов'язань безпосередньо головними розпорядниками коштів та зменшення асигнувань на конкретну мету їх функціональної діяльності. У такий спосіб заподіяні державі збитки відшкодовувалися за рахунок кошторисів бюджетних установ.

Державною судовою адміністрацію було запроваджено власний механізм погашення кредиторської заборгованості суддям шляхом затвердження окремої бюджетної програми  "Виконання рішень судів на користь суддів". Тобто, при невизнанні державою у законодавчому порядку кредиторської заборгованості у сфері винагороди за працю, відсутності її обліку в Державній судовій адміністрації України, останньою було визначено джерело погашення неіснуючих бюджетних зобов'язань перед суддями за їх же рішеннями. Це поставило у привілейоване становище працівників судової системи перед іншими категоріями працівників бюджетних установ, однак остаточно цієї проблеми не вирішило. Крім того, запровадження такого механізму погашення кредиторської заборгованості суперечило вимогам бюджетного законодавства, Закону України "Про виконавче провадження" та створювало умови для ручного керування Державною судовою адміністрацією України процесом розподілу бюджетних асигнувань на зазначені цілі. Виконання рішень судів здійснювалося територіальними підрозділами на підставі управлінських рішень центрального апарату, якими і визначалися конкретні об'єкти фінансування та розміри бюджетних асигнувань. За таких умов, в порушення вимог статей 37 та 35 Законів України про Державний бюджет України на 2006 і 2006 роки щодо черговості виконання рішень судів, було здійснено погашення кредиторської заборгованості на суму 11,1 млн. гривень.

Державним казначейством України при виконанні своїх повноважень, передбачених відповідними статтями Законів України про Державний бюджет  України на 2005 та 2006 роки та Бюджетного кодексу України, не вжито відповідних заходів щодо забезпечення належного статистичного та аналітичного обліку рішень органів державної влади з зазначених питань, які надходили йому на виконання, та  дієвого контролю за дотриманням основного принципу їх виконання за черговістю надходжень. Це, а також неузгодженість дій органів державної влади, призвело до численних порушень бюджетного законодавства. Зокрема, порушувалася черговість виконання рішень. Тільки на центральному рівні  Держказначейством, за мотивацією відсутності коштів на рахунках боржників, повернуто без виконання 149 рішень судів про погашення кредиторської заборгованості державного бюджету перед працівниками бюджетних установ на суму 4,8 млн. гривень.

Про встановлені порушення вимог чинного законодавства Колегія Рахункової палати поінформувала Верховну Раду України та Кабінет Міністрів України. Висновок направлено до Міністерства фінансів України для відповідного реагування і вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень.


Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України