В ході здійснення контрольно-ревізійних заходів перевірено 373 об'єкти (центральні органи виконавчої влади, установи, підприємства та організації різних форм власності).

При цьому було виявлено незаконне, у тому числі не за цільовим призначенням чи неефективне використання бюджетних коштів та коштів позабюджетних фондів на загальну суму понад 3,6 млрд. гривень. З них нецільове - 1,9 млрд. грн., інше незаконне - 0,5 млрд. грн., неефективне - 1,2 млрд. гривень.

Зведені показники щодо здійснених Рахунковою палатою України у 1999 році заходів за напрямами контрольно-ревізійної діяльності наведені в таблиці 2.

З проведених протягом 1999 року контрольно-аналітичних та експертних заходів 78 були здійснені відповідно до плану роботи Колегії Рахункової палати, 270 - за дорученням Голови Рахункової палати та його заступників, 26 - за дорученням Верховної Ради України, її комітетів, та за запитами народних депутатів України, 12 - за запитами і зверненнями міністерств і відомств, 6 - за запитами громадян (таблиця 3).

Статтею 7 Закону України "Про Рахункову палату" Рахунковій палаті надано право, у разі виявлення під час перевірок, ревізій та обслідувань фактів привласнення грошей і матеріальних цінностей, інших зловживань, передавати матеріали до правоохоронних органів.

Таблиця 2

Зведені показники про проведення у 1999 році Рахунковою палатою України контрольно-ревізійних заходів

Зведені показники про контрольно-аналітичні та експертні заходи, проведені Рахунковою палатою у 1999 році

Впродовж 1999 року Колегія Рахункової палати розглянула 40 матеріалів за результатами перевірок і ревізій, проведених фахівцями Рахункової палати. З них 14 передано до Генеральної прокуратури України для вжиття заходів щодо повернення до державного бюджету незаконно витрачених коштів та притягнення до відповідальності винних осіб. Серед них матеріали, де Рахункова палата вбачає нецільове використання коштів державного бюджету, порушення чинного законодавства при їх використанні та під час проведення взаємозаліків і витрачанні коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України.

За матеріалами Рахункової палати органами прокуратури України вжито заходи:

за 8 матеріалами перевірок порушено 18 кримінальних справ, по інших матеріалах відмовлено в порушенні кримінальних справ;

за фактами нецільового використання кредиту для фінансування контракту, укладеного корпорацією "Украгропромбіржа" з фірмою "Джон Дір Експорт" (США) на поставку в Україну зернозбиральної техніки у 1999 році, було доручено Мінпромполітики, Мінфіну, Мінекономіки України та Укрексімбанку у місячний строк вирішити питання механізму погашення наявної заборгованості Агропромбіржи перед бюджетом, внесено подання Кабінету Міністрів України;

до суду направлені кримінальні справи стосовно начальника Північного територіального відділу управління освіти Одеського міськвиконкому Казаченка Н.В., першого заступника Голови Одеського міськвиконкому Ворохаєва А.І., директора Одеського міського центру соціальної допомоги Крупника А.С., начальника міського представництва по управлінню комунальною власністю Улибишева К.О. та заступника начальника представництва Соборової Л.Д., накладено арешт на майно і грошові кошти обвинувачених.

Однак, на думку Колегії Рахункової палати, органи прокуратури в питаннях відшкодування матеріальної шкоди державі не завжди діють оперативно. Про це свідчать і окремі факти розгляду матеріалів перевірок.

Так, у червні 1999 року Рахунковою палатою за фактами незаконного обігу казначейських векселів, виданих ГУДКУ через державне підприємство "Укрспецфін", направлені матеріали до Генеральної прокуратури України для реагування в порядку ст.97 КПК України для вжиття заходів щодо відшкодування збитків, завданих державному бюджету. Двічі Генеральною прокуратурою України ці матеріали повертались до Рахункової палати, хоча матеріали перевірок містили ознаки зловживань при проведенні операцій з векселями Держказначейства, а саме, нецільове та неефективне використання бюджетних коштів, ухилення окремих платників податків від сплати платежів до бюджету, отримання комерційними структурами безвідсоткових кредитів за рахунок державних коштів, інші грубі порушення чинного законодавства про бюджетну систему. Матеріали перевірок і ревізій стосовно злочинних операцій з казначейськими векселями, які завдали державному бюджету матеріальних збитків більш ніж на 100 млн. грн., розглянуто лише у листопаді 1999 року. За наслідками перевірки прокуратурою Хмельницької області порушено 2 кримінальні справи за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 165 ч. 2, 172 ч. 2, 148-5 ч. 2 КК України. За повідомленням військового прокурора Західного регіону України в ході перевірки в квартирно-експлуатаційній частині (КЕЧ-1) Прикордонних військ України знайшли своє підтвердження факти фінансових порушень, посадового підлогу, перевищення посадових повноважень та нецільового використання бюджетних коштів, у зв'язку з чим порушена кримінальна справа за ст.ст.172 ч.2, 80-3 ч.2, 254-2 п. "в" та 166 ч.3 КК України.

Рахункова палата постійно вживає заходів щодо поліпшення взаємозв'язків з Генеральною прокуратурою України. Свідченням цього є прийняття спільних Вказівок про порядок передачі Рахунковою палатою матеріалів перевірок та ревізій щодо порушень законодавства з питань бюджету органам прокуратури та їх розгляд. Прийняття 10 вересня 1999 року цього документа не лише унормувало взаємозв'язки двох державних структур, а й стимулювало їх працівників до посилення відповідальності щодо здійснення діяльності з повернення державі незаконно витрачених коштів Державного бюджету України. З боку Рахункової палати це проявилося у прийнятті нею Інструкції про порядок проведення перевірок і ревізій Рахунковою палатою (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 891/4184).

В минулому році безпосередньо на здійснення контрольно-ревізійних та контрольно-аналітичних функцій Рахункової палати було задіяно 150 чоловік, 24 посади були вакантні, що пов'язано із складністю підбору фахівців до Рахункової палати.

Рахункова палата розташована у м. Києві і не має своїх реґіональних відділень на території України. Ця обставина зумовлює значні витрати на організацію контрольних заходів на місцях.

Одним із шляхів поліпшення взаємодії Рахункової палати, як органу публічного контролю, з державними інституціями законодавчої, виконавчої, судової гілок влади, була активна участь в обговоренні питань, пов'язаних з бюджетною політикою, на сесіях Верховної Ради України, Днях Уряду у Верховній Раді України, засіданнях Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України.

В результаті послідовного здійснення визначених Законом України "Про Рахункову палату" повноважень помітно посилилася увага та підвищився інтерес суспільства до діяльності такого органу фінансово-економічного контролю, як Рахункова палата. Значно активізувався процес звернень державних, громадських організацій та громадян України на адресу Рахункової палати з приводу наявності фактів порушення бюджетно-фінансової дисципліни, потреби щодо вдосконалення системи ефективного і прозорого контролю за використанням коштів Державного бюджету України.

Інформаційні матеріали щодо діяльності Рахункової палати постійно надавалися засобам масової інформації. Протягом звітного року опубліковано 400 повідомлень і статей, а також інтерв'ю з Головою Рахункової палати, його заступниками, керівниками департаментів, фахівцями Рахункової палати. У 1999 році почали виходити інформаційні випуски Рахункової палати, які містять основні результати проведених контрольно-ревізійних і контрольно-аналітичних заходів. Вони розповсюджуються серед народних депутатів України.

Необхідно зазначити, що практично кожний проведений Рахунковою палатою у 1999 році контрольний захід свідчить про численні порушення в частині законного, цільового, своєчасного та ефективного використання коштів Державного бюджету України, коштів Пенсійного фонду України, управління державною часткою майна та державним боргом України.

Так, за напрямом контроль видатків на державне управління та національну безпеку було проведено 17 контрольно-ревізійних заходів, які охопили 132 об'єкти. За їх результатами встановлені численні порушення законодавства про бюджетну систему. Виявлено незаконне, нецільове і неефективне використання бюджетних коштів на загальну суму понад 255 млн. гривень.

За напрямом контроль видатків на економічну діяльність держави проведено 16 контрольно-ревізійних заходів, при цьому перевірено 91 об'єкт. Виявлено факти порушень чинного законодавства та фінансової дисципліни, які призвели до нецільового використання коштів Державного бюджету України у сумі майже 150 млн. грн. та коштів галузевих позабюджетних фондів - 1,7 млрд. грн., тобто на загальну суму понад 1,8 млрд.гривень. Крім того, виявлено недоплат до бюджету - 609,5 млн. грн. та недонарахувань - 360,4 млн. гривень. Поряд з цим, встановлено перефінансування, а саме, безпідставне виділення коштів у сумі 7,6 млн. гривень. Загальна ж сума виявлених порушень становить понад 2,8 млрд. гривень.

За результатами проведених 5 контрольно-ревізійних заходів щодо напряму контроль використання коштів бюджетних цільових та державних позабюджетних фондів перевірено 46 об'єктів (центральних органів виконавчої влади, установ та організацій). При цьому виявлені факти нецільового використання коштів на суму 13,9 млн. грн., неефективного використання коштів Державного бюджету України та позабюджетних фондів на загальну суму 134,7 млн. гривень.

За наслідками цих перевірок державними органами влади та правоохоронними органами, на вимогу Рахункової палати, було повернуто до Державного бюджету України та позабюджетних фондів 6,5 млн. гривень.

У 1999 році за напрямом контроль видатків на соціальну сферу було здійснено 12 контрольно-ревізійних заходів, при цьому перевірено 46 об´єктів - від центральних органів виконавчої влади до підприємств і організацій різних форм власності. За наслідками проведених заходів виявлено порушень у використанні коштів Державного бюджету України та позабюджетних фондів на загальну суму понад 48 млн. грн., з них за матеріалами Рахункової палати та на її вимогу державними органами влади, установами, підприємствами, організаціями та правоохоронними органами повернуто коштів до державного бюджету та позабюджетних фондів на суму 15,3 млн. гривень.

За напрямом контроль і аналіз видатків бюджетів проведено 10 контрольно-ревізійних заходів, якими охоплено 30 об´єктів. Перевірками виявлені порушення використання коштів Державного бюджету України на суму 9,1 млн.грн. В результаті контрольних заходів повернуто до бюджету 0,5 млн.гривень.

За напрямом контроль банківських та міждержавних фінансово-економічних операцій за звітний період проведено 9 контрольно-ревізійних заходів у 28 установах, підприємствах та організаціях. Виявлено нецільове, незаконне та неефективне використання бюджетних коштів на загальну суму більш ніж 1,3 млрд. гривень.

Протягом звітного року дещо поліпшилась ситуація із станом реагування на висновки та пропозиції Рахункової палати. Численні з них бралися за основу при усуненні недоліків, враховувалися при розробці планів виходу з фінансово-економічної кризи. Однак, як правило, посилання на авторство Рахункової палати було відсутнє.

У цьому зв´язку варто згадати пропозиції Рахункової палати щодо ефективного використання бюджетних коштів, припинення згубної практики взаємозаліків, визначення обсягів державного боргу України та управління ним, припинення діяльності Держінвесту та «Укрспецфіну» тощо.

Разом з тим, варто відмітити, що на сьогодні в Україні відсутній дієвий механізм адекватного реагування на виявлені в ході проведення Рахунковою палатою контрольних заходів порушення та зловживання. Чинним законодавством не передбачена будь яка відповідальність за неналежне, неадекватне або й зовсім відсутнє реагування на матеріали Рахункової палати.

Водночас всі органи державної влади, все суспільство повинно бути зацікавлене в тому, щоб жоден випадок незаконного (нецільового) та нераціонального використання бюджетних коштів, коштів Пенсійного фонду України, державної власності, неправомірного нарощування державного боргу України, не залишався безкарним. Враховуючи зазначене, функції контролю за дотриманням бюджетного законодавства повинні на практиці поширюватись на всі органи державної влади.

Цей щорічний звіт про діяльність Рахункової палати підготовлений згідно із ст.35 «Щорічний звіт Рахункової палати Верховній Раді України» і ст.40 «Інформація про діяльність Рахункової палати» Закону України «Про Рахункову палату» на основі звітів про роботу за рік департаментів, самостійних управлінь і відділів Рахункової палати.

2. Основні напрями роботи Рахункової палати

Відповідно до статті 9 Закону України «Про Рахункову палату» з 23 травня 1997 року всі питання організації роботи Рахункової палати, планування, результатів контрольно-ревізійних та аналітичних заходів, методології контрольної діяльності, розглядалися на засіданнях Колегії Рахункової палати.

За три роки відбулося 62 засідання Колегії, на яких розглянуто 220 питань.

До складу Колегії входять: Голова Рахункової палати, два його заступники, Cекретар Рахункової палати та вісім головних контролерів - директорів департаментів, які затверджені Верховною Радою України таємним голосуванням.

За звітний період відбулося 27 засідань Колегії Рахункової палати, на яких було розглянуто 92 питання, з них 40 - контрольно-ревізійних, 11 - експертно-аналітичних, 41 - методичне, правове та організаційне

За напрямами діяльності питання, розглянуті Колегією у 1999 році, розподіляються таким чином:

контроль видатків на державне управління та національну безпеку

контроль видатків на економічну діяльність держави

контроль використання коштів Пенсійного фонду, державних цільових та позабюджетних фондів

контроль видатків на соціальну сферу

контроль та аналіз бюджетного процесу

контроль та аналіз видатків бюджетів

контроль банківських та міждержавних фінансово-економічних операцій

правове забезпечення діяльності Рахункової палати

До Плану роботи Колегії включено питання, передбачені "Планом заходів Рахункової палати по контролю за виконанням Державного бюджету України на 1999 рік, відповідно до завдань і функцій, визначених Законом України "Про Рахункову палату". Зазначеним Планом передбачалось провести 83 контрольно-ревізійні, експертно-аналітичні заходи та підготувати методичні питання. З них 51 було включено до планів роботи Колегії на І та П півріччя (врахована основна діяльність Рахункової палати). За рік фактично розглянуто 51 питання.

На виконання постанов Верховної Ради України, її доручень, запитів та звернень народних депутатів України, звернень комітетів Верховної Ради України та тимчасових слідчих комісій до Плану роботи Колегії у 1999 році було включено 18 питань, що стосуються основної діяльності Рахункової палати. З них розглянуто на засіданнях Колегії у 1999 році звіти з перевірок та аналітичні матеріали:

на виконання постанов Верховної Ради України - 6

за дорученнями Верховної Ради України - 8

відповідно до запитів та звернень народних депутатів

України та комітетів Верховної Ради України - 4.

Таким чином, із 40 контрольно-ревізійних питань 18 (45 відс.) розглянуто відповідно до постанов Верховної Ради України, за дорученнями і зверненнями, що надійшли до Рахункової палати.

Контрольно-ревізійна, контрольно-аналітична та експертна діяльність Рахункової палати у 1999 році враховувала всі аспекти розвитку бюджетного процесу та соціально-економічного становища країни і здійснювалась відповідно до таких основних напрямів:

2.1. Аналіз звіту Уряду про виконання Державного бюджету України за 1998 рік, державного бюджету за січень-березень, 9 місяців 1999 року, аналіз проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік"

Рахунковою палатою відповідно до статті 98 Конституції України та статей 2, 6, 7, 22 та 30 Закону України "Про Рахункову палату" було здійснено "Аналіз виконання Державного бюджету України за 1998 рік".

При виконанні цієї роботи проаналізовано 108 законодавчих та нормативно-правових актів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, міністерств та відомств.

Результати аналізу свідчать, що при виконанні Державного бюджету України, фінансуванні бюджету, обслуговуванні та погашенні державного боргу України у 1998 році не виконувалися положення Конституції України, чинного законодавства України та Закону України "Про Державний бюджет України на 1998 рік".

Дохідна частина Державного бюджету України за 1998 рік не виконана на 4 млрд. 835 млн. грн., тобто фактичні доходи склали 16 млрд. 266,1 млн. грн., що на 22,9 відс. менше затвердженої суми.

Видаткова частина Державного бюджету України за 1998 рік не виконана на 6 млрд. 102 млн. грн., тобто фактично видатки за рік склали 18 млрд. 380 млн. грн., що на 24,9 відс. менше затвердженої Законом України "Про Державний бюджет України на 1998 рік" суми.

Дефіцит Державного бюджету України за 1998 рік був на 1 млрд. 267 млн. грн. меншим затвердженого граничного розміру і склав 2 млрд. 113,7 млн. грн. або 2 відс. ВВП і 11,5 відс. фактичного обсягу видатків державного бюджету.

Процес нормативно-правового забезпечення виконання Державного бюджету України не носив конструктивного характеру. Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України протягом 1998 року приймалися нормативно-правові акти, які дестабілізували бюджетний процес.

У другому півріччі 1998 року одночасно діяло три нормативно-правових акти, що регулювали виконання видаткової частини державного бюджету: Закон України «Про Державний бюджет України на 1998 рік», Указ Президента України «Про скорочення видатків Державного бюджету України на 1998 рік», постанова Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо упорядкування бюджетних видатків». Існування, крім Закону України «Про Державний бюджет України на 1998 рік», ще двох нормативних актів прямої дії суперечило вимогам статті 95 Конституції України. Пряме невиконання названих вимог Конституції України дестабілізувало бюджетний процес 1998 року та фактично, зробило неможливим виконання державного бюджету за всіма затвердженими призначеннями, що підтвердилося аналізом виконання видаткової частини державного бюджету за 1998 рік.

Кабінетом Міністрів України в ході виконання державного бюджету не виконано вимоги статті 1 Закону України «Про Державний бюджет України на 1998 рік» щодо повного погашення у 1998 році боргів із заробітної плати. Протягом року заборгованість з виплати заробітної плати з державного бюджету не тільки не була погашена, але й зросла на 27,4 млн. грн. або на 7,9 відс. і станом на 1 січня 1999 року становила 374,4 млн. гривень.

Заборгованість з виплати заробітної плати та інших соціальних виплат безпосередньо населенню з державного бюджету за 1998 рік збільшилася на 57,9 відс. і на 1 січня 1999 року становила 2 млрд. 581 млн. гривень. Переважна частка заходів, передбачених Урядом щодо поліпшення ситуації з виплатою заробітної плати та інших соціальних виплат, не була виконана.

В порушення статті 19 Закону України «Про Державний бюджет України на 1998 рік» видатки за захищеними статтями профінансовані лише на 75,3 відс. від затвердженого обсягу, що, практично, відповідало загальному, а не пріоритетному рівню фінансування видатків Державного бюджету України.

Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України та ГУДКУ порушувались вимоги ст. 36 Закону України «Про бюджетну систему України» в частині пропорційності виконання державного бюджету.

У 1998 році була продовжена практика відпускання матеріальних цінностей з держрезерву за рішеннями Кабінету Міністрів України і керівництва Державного комітету України по матеріальних резервах без попередньої оплати, а також пролонгації термінів повернення відпущених раніше матеріальних цінностей та реструктуризації заборгованості, що набуло форму прихованого кредитування підприємств за рахунок бюджетних коштів. Із затверджених 1,1 млрд. грн. надходжень коштів від Держкомрезерву фактично надійшло лише 39 млн. грн. або 3,5 відс. річних призначень.

Всупереч ст. 19 Закону України «Про бюджетну систему України» такі органи виконавчої влади як Міненерго, Держнафтогазпром, Держкомзв´язку продовжували утримуватись у 1998 році за рахунок коштів підприємств, що належали до сфери їх управління та коштів, отриманих від надання дозволів (ліцензій) на впровадження підприємницької діяльності.

Високий рівень витратності і збитковості економіки, спад виробництва, значні макроекономічні диспропорції погіршили фінансову базу Державного бюджету України у 1998 році, що мало значний негативний вплив на його виконання.

Суттєво зменшували надходження бюджетів у 1998 році зростаючі обсяги пільг, які отримували платники податків. Загальна сума пільг у звітному році зросла на 51,1 відс. і становила 29,8 млрд. грн., що у 2,5 раза перевищувало обсяги пільг, враховані при затвердженні Державного бюджету України на 1998 рік. Втрати бюджетів від застосування бартерних схем реалізації промислової продукції у 1998 році, за підрахунками Рахункової палати, склали понад 3 млрд. гривень.

Додаткове навантаження на бюджет спричиняло накопичення сум переплат до бюджетів всіх рівнів, які на 1 січня 1999 року становили 3,8 млрд. гривень. Неповернуті платникам суми переплат набули, з одного боку, форми безвідсоткового кредитування держави суб´єктами господарювання, з іншого - прихованого дефіциту бюджету, оскільки фінансування видатків держава здійснювала за рахунок коштів, які бюджету не належали. У 1998 році суттєво погіршилась дисципліна платежів до бюджетів та державних цільових фондів, про що свідчить зростання в 4,2 раза суми недоїмки за платежами до Зведеного бюджету України.

У 1998 році загальна сума витрат, пов´язаних із погашенням і обслуговуванням за рахунок бюджетних коштів іноземних товарних кредитів, залучених юридичними особами України на умовах окупності під гарантії Уряду, склала 370,9 млн. дол. США або 931,9 млн. гривень. Протягом 1998 року до державного бюджету відшкодовано витрати лише у сумі 132 млн. гривень.

Значно зросли у 1998 році обсяги дотацій з державного бюджету бюджетам нижчого рівня, кількість дотаційних областей та їх фінансова залежність від центру.

Впродовж 1998 року не були скорочені витрати на функціонування органів виконавчої влади, а по деяких розпорядниках коштів видатки навіть збільшились. Зросла кількість органів державного управління.

Хід виконання державного бюджету у 1998 році підтвердив неефективність використання та управління коштами Державного бюджету України, державних цільових та позабюджетних фондів, а також нормативно-правових актів, прийнятих у цьому зв´язку. В цілому суттєво погіршилася розрахункова дисципліна в бюджетних установах. Їх кредиторська заборгованість за 1998 рік зросла на 1,6 млрд. гривень.

У 1998 році поповнення дохідної частини бюджетів та проведення його видаткової частини у негрошовій формі, використовуючи при цьому взаємозаліки та векселі, негативно впливало на процес виконання як Державного бюджету України, так і бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя. Так, за рахунок негрошових розрахунків дохідну частину Державного бюджету України виконано на 17,2 відс.; видаткову - на 15,3 відсотка.

Високою залишається питома вага цих розрахунків і в бюджетах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (видатки - 32,8 відс. загального обсягу).

Матеріали аналізу виконання Державного бюджету України за 1998 рік направлено Голові Верховної Ради України, всім народним депутатам України, Кабінету Міністрів України, керівництву міністерств, відомств, головам обласних держадміністрацій.

За наслідками розгляду виконання Державного бюджету України за 1998 рік та доповіді з цього питання Голови Рахункової палати Симоненка В.К. на пленарному засіданні Верховної Ради України прийнято постанову від 19.10.99 № 1156-XIV «Про звіт про виконання Державного бюджету України за 1998 рік», в якій було рекомендовано Генеральній прокуратурі України до 1 грудня 1999 року вивчити матеріали, представлені Рахунковою палатою. У разі виявлення порушень законодавства при виконанні Закону України «Про Державний бюджет України на 1998 рік» вирішити питання щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

При здійсненні «Аналізу виконання Державного бюджету України за січень-березень 1999 року» проаналізовано 49 законодавчих та нормативно-правових актів, які суттєво вплинули на процес виконання бюджету.

За результатами аналізу Колегія Рахункової палати зробила висновок, що Державний бюджет України на 1999 рік є реальним. Це обґрунтовується тим фактом, що в І кварталі 1999 року зростання недоїмки по платежах до державного бюджету значно випереджало розміри невиконання квартальних планових призначень. У той час, як до плану на І квартал до державного бюджету недонадійшло 0,5 млрд. грн., сума нарахованих, але не сплачених платежів (недоїмки), зросла більш ніж на 2 млрд. гривень.

Колегією Рахункової палати зазначено, що одночасно із зростанням недоїмки по платежах до бюджету негативно впливали на наповнення дохідної частини бюджетів усіх рівнів рішення Кабінету Міністрів України щодо надання податкових пільг, яких протягом І кварталу поточного року було прийнято близько 40. Поряд з цим, практика проведення взаємозаліків та вексельних розрахунків з бюджетної заборгованості ускладнювала бюджетну ситуацію та призводила до різного роду порушень і зловживань.

Виконання бюджетів за видатками порівняно з відповідним періодом минулого року погіршилося. Відносне зменшення обсягів видатків сталося, в більшості випадків, за основними напрямами: соціальний захист населення, освіта, охорона здоров´я. При цьому видатки з обслуговування державного боргу в І кварталі 1999 року збільшилися у порівнянні з відповідним періодом минулого року в 2,1 раза, а видатки на соціально-культурні заходи, оборону та інші заходи скоротилися на 4,5 відс. пункта.

Незважаючи на жорсткі обмеження у фінансуванні названих вище видатків, витрати на забезпечення функціонування центральних органів виконавчої влади та їх місцевих органів здійснювалися вище середніх показників. Мали місце диспропорції у цих видатках, рівень яких коливався по окремих головних розпорядниках коштів у межах від 41 до 99 відс. річних обсягів. При здійсненому скороченні видатків державного бюджету в цілому на 9,5 відс., окремі «специфічні» статті бюджету зовсім не були скорочені - резервний фонд Кабінету Міністрів України, витрати, пов´язані з відрядженнями за кордон працівників органів державної влади, витрати на комп´ютеризацію ГУДКУ та інших фінансових органів.

В порушення Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік» видатки на погашення заборгованості з виплати заробітної плати та соціальних виплат, що утворилися в минулі роки, були профінансовані лише на 0,8 відс. річних призначень і 7,3 відс. до плану першого кварталу, або 0,2 відс. надходжень до державного бюджету за І квартал. Внаслідок недофінансування проти планових призначень видатків на соціальні виплати загальна заборгованість із цих виплат з державного бюджету за І квартал 1999 року зросла у порівнянні з початком року на 11,6 відс. і склала 2,9 млрд. гривень.

Матеріали аналізу виконання Державного бюджету України за I квартал 1999 року направлено Голові Верховної Ради України, головам комітетів Верховної Ради України та фракцій Верховної Ради України.

За наслідками розгляду виконання Державного бюджету України за перший квартал 1999 року та доповіді з цього питання Голови Рахункової палати Симоненка В.К. Верховною Радою України було прийнято постанову від 19.05.99 № 672-XIV «Про звіт про виконання Державного бюджету України за перший квартал 1999 року», в якій Генеральній прокуратурі України рекомендовано розглянути матеріали, надані Рахунковою палатою, про підсумки виконання Державного бюджету України за перший квартал 1999 року та поінформувати Верховну Раду України про результати.

При здійсненні «Аналізу виконання Державного бюджету України за дев´ять місяців 1999 року» проаналізовано вплив 107 законодавчих та нормативно-правових актів на хід виконання Державного бюджету України.

Фактично за січень-вересень 1999 року до Державного бюджету України надійшло 13 млрд. 885,4 млн. грн. або 58,1 відс. затверджених річних призначень та 85,3 відс. планових призначень на 9 місяців звітного року. Втрати доходів Державного бюджету України за 9 місяців, через невиконання планових призначень, становили 3 млрд. 931 млн. гривень. Надходження до державного бюджету, приведені до порівнянної структури бюджетних надходжень минулого року, в реальному обчисленні зменшилися на 12,5 відсотка.

Планові призначення Державного бюджету України за видатками за січень-вересень 1999 року фактично виконані у сумі 14 млрд. 915,3 млн. грн. або на 82,5 відс. та 59,3 відс. затверджених річних обсягів.

Дефіцит державного бюджету за січень-вересень 1999 року склав 1 млрд. 30 млн. грн. або 83,1 відс. затвердженого на рік граничного рівня та 57,3 відс. плану на 9 місяців. У зазначеному періоді мав місце первинний профіцит державного бюджету у сумі 1 млрд. 380 млн. грн., оскільки на обслуговування державного боргу за січень-вересень 1999 року було використано 2 млрд. 410 млн. гривень. Обсяги внутрішнього фінансування дефіциту державного бюджету за рахунок випуску ОВДП у січні-вересні проти встановленого плану збільшено втричі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 1999 рік», як і в минулі роки, не було затверджено структуру внутрішнього державного боргу, чого вимагає стаття 6 Закону України «Про державний внутрішній борг України».

Обсяг зростання державного боргу за 9 місяців 1999 року в 1,3 раза перевищив загальну суму доходів, які отримав державний бюджет за цей період. Все це свідчило про негативний вплив темпів зростання державного боргу на виконання бюджету поточного та наступних років.

Процес нормативно-правового забезпечення виконання державного бюджету 1999 року не носив конструктивного характеру. Уряд та інші центральні органи виконавчої влади, перевищуючи свої повноваження, постійно змінювали норми Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік».

Статтею 40 Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік» Кабінету Міністрів України пропонувалось утриматися від надання гарантій за іноземними кредитами. Але, незважаючи на зазначені вимоги, протягом січня-вересня 1999 року Кабінетом Міністрів України були прийняті рішення про надання таких гарантій на загальну суму 545,7 млн. дол. США або 2,4 млрд. грн. за офіційним курсом на 1 жовтня 1999 року. Загальний обсяг заборгованості позичальників перед державним бюджетом за гарантованими Урядом іноземними кредитами та обсяг видатків з державного бюджету на виконання цих гарантійних зобов´язань неконтрольовано зростали.

На погашення заборгованостей із заробітної плати працівників бюджетних установ, грошового забезпечення, стипендій та інших соціальних виплат, що виникли у попередні роки, за 9 місяців 1999 року було спрямовано лише 362 млн. грн. або 57,7 відс. планових призначень 9 місяців і 34,1 відс. затверджених призначень на рік.

Значно вище середнього рівня було профінансовано обслуговування державного боргу, поповнення державних запасів і резервів, видатки резервного фонду Кабінету Міністрів України. Значно нижче середнього рівня виконано видатки на культуру і мистецтво, житлово-комунальне господарство, охорону здоров´я, фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу.

Хід виконання Державного бюджету України за дев´ять місяців 1999 року свідчить про неефективність використання та управління коштами Державного бюджету України, державних позабюджетних фондів, а також нормативно-правових актів, прийнятих у цьому зв´язку.

В порушення своєї ж постанови від 19.04.99 № 620 «Про підсумки виконання Державного бюджету України за 1998 рік та заходи щодо забезпечення своєчасного формування показників зведеного та державного бюджетів на 2000 рік» Кабінет Міністрів України прийняв понад 100 рішень про надання податкових пільг.

Додаткове навантаження на бюджет спричиняло накопичення сум переплат до бюджетів усіх рівнів, які з початку року зросли на 1 млрд. 424,2 млн. грн. (46,9 відс.) і на 1 жовтня 1999 року становили 4 млрд. 463,4 млн. гривень.

Продовжувала погіршуватись платіжна дисципліна, про що свідчить збільшення на 965 млн. грн. суми недоїмки за платежами до бюджетів. На 1 жовтня 1999 року вона становила 10 млрд. 685,9 млн. гривень.

ГУДКУ не впроваджено дієвого механізму контролю за рівнем взятих зобов´язань розпорядниками бюджетних коштів. Станом на 1 вересня 1999 року обсяг кредиторської заборгованості установ, які утримуються за рахунок державного бюджету, збільшився у порівнянні з початком року на 328,1 млн. грн., або на 12,3 відс. і склав 2 млрд. 995,5 млн. гривень. За період з січня по вересень 1999 року на 390 млн. грн. зросли тимчасово вільні залишки бюджетних коштів на рахунках Державного казначейства України.

Матеріали аналізу виконання Державного бюджету України за дев´ять місяців 1999 року направлені Голові Верховної Ради України, головам комітетів Верховної Ради України, всім народним депутатам України, Кабінету Міністрів України, керівникам міністерств, відомств, головам обласних держадміністрацій.

Під час розгляду Верховною Радою України підсумків виконання Державного бюджету України за січень-жовтень 1999 року було враховано матеріали «Аналізу виконання Державного бюджету України за дев´ять місяців 1999 року». За наслідками прийнято постанову Верховної Ради України від 02.12.99 № 1269-XIV «Про виконання Державного бюджету України за січень-жовтень 1999 року», якою Генеральній прокуратурі України рекомендовано розглянути матеріали Рахункової палати про підсумки виконання Державного бюджету України за січень-жовтень 1999 року та поінформувати Верховну Раду України до 15 лютого 2000 року про результати розгляду.

Однією із значних аналітичних робіт, здійснених Рахунковою палатою у звітному році, був «Аналіз проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2000 рік». Під час аналізу розглянуто відповідність чинному законодавству поданого Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2000 рік» (для цього, в цілому, проаналізовано 21 законодавчий та нормативно-правовий акт), здійснено оцінку розрахунків доходів і видатків проекту Державного бюджету України на 2000 рік та основних прогнозних макроекономічних показників, покладених в основу формування проекту державного бюджету.

Проведений аналіз проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2000 рік» дозволив зробити такий підсумковий висновок: проект Закону України розроблено без належного врахування вимог чинного законодавства України і з правової точки зору він є недосконалим. В розрахунках дохідної частини Державного бюджету України не бралися до уваги фактори, які могли дати збільшення доходів Державного бюджету України на суму 4,7 млрд. гривень. Одночасно не враховано інші фактори, які могли викликати зменшення доходів на суму 2,2 млрд. гривень. У проекті Державного бюджету України на 2000 рік не передбачені кошти на реалізацію положень цілого ряду Законів України, які діятимуть у 2000 році. В проекті Закону на 9,8 млрд. грн. необґрунтовано завищено граничний розмір державного внутрішнього боргу України станом на кінець 2000 року. Основні прогнозні макроекономічні показники, покладені в основу формування бюджетів України на 2000 рік, були недостатньо обгрунтованими і не враховували існуючого фінансово-економічного стану країни.

Матеріали Аналізу проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2000 рік», поданого Кабінетом Міністрів України Верховній Раді України, направлено Голові Верховної Ради України та розповсюджено серед народних депутатів України.

Відповідно до графіка розгляду проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2000 рік», в доповнення до проведеного аналізу даного Закону, було підготовлено «Пропозиції Рахункової палати до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2000 рік», які містять 61 конкретну пропозицію як до уточнення кількісних показників, так і до зміни редакції та включення нових статей до всіх розділів проекту Закону.

Пропозиції направлено Голові Верховної Ради України, Голові Комітету з питань бюджету Верховної Ради України та розповсюджено серед народних депутатів України. Значна частина цих пропозицій знайшла відображення у проекті Закону України «Про Державний бюджет на 2000 рік», підготовленого на друге читання.

2.2. Аналіз і контроль проблем (питань)
соціального захисту населення

Відповідно до плану роботи Колегії Рахункової палати здійснено аналіз стану фінансування з Державного бюджету України видатків на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ і організацій, грошового забезпечення, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат і погашення заборгованості з цих виплат у 1998 році.

В процесі аналізу було встановлено, що з 9 млрд. 536,8 млн. грн., передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 1998 рік» на соціальні виплати з Державного бюджету України у 1998 році було профінансовано тільки 6 млрд. 674,3 млн. грн. або 70 відс. до річних призначень. Більшу частку недофінансування становили виплати громадянам, які зазнали наслідків аварії на ЧАЕС, пенсій військовослужбовцям рядового складу та грошового забезпечення. Цим було порушено вимоги статті 19 Закону України «Про Державний бюджет України на 1998 рік» в частині фінансування у першочерговому порядку такої захищеної статті видатків, як трансферти населенню (пенсії, допомоги, стипендії, повернення заощаджень громадян), що стало однією з причин подальшого зростання заборгованості з цих виплат.

Основними причинами такого стану стало невиконання дохідної частини бюджету, а також обмеження надходження коштів до державного бюджету у грошовій формі внаслідок проведення взаємозаліків та вексельних розрахунків за окремими рішеннями Кабінету Міністрів України на суму приблизно 3 млрд. гривень.

Окремо слід зазначити про відсутність у 1998 році на державному рівні єдиної об´єктивної статистичної бази щодо стану та погашення заборгованості із соціальних виплат у бюджетних установах і організаціях як основи для узагальнення і прийняття рішень, що ускладнювало процес контролю і аналізу виділення бюджетних коштів на цю мету.

Крім того, була відсутня звітність, яка давала б можливість простежувати спрямування позабюджетних коштів на погашення заборгованості. Це призвело до того, що у 1998 році ГУДКУ не здійснювало контроль за спрямуванням позабюджетних коштів на погашення заборгованості із заробітної плати. Внаслідок цього бюджетні установи і організації, маючи на рахунках позабюджетні кошти, не спрямовували їх на погашення заборгованості із заробітної плати, а використовували на придбання предметів постачання та інших матеріалів.

Наведені вище причини призвели до зростання заборгованості із цих виплат за 1998 рік майже на 1 млрд. гривень.

За результатами аналізу запропоновано Міністерству фінансів України здійснити розподіл та довести до головних розпорядників коштів обсяг видатків, затверджених Законом України «Про Державний бюджет України на 1999 рік» на погашення заборгованостей, що виникли у попередні роки, із заробітної плати працівників бюджетних установ, грошового забезпечення, стипендій та інших соціальних виплат у сумі 1 млрд. 061,2 млн. гривень.

Рекомендувалось: заборонити проведення взаємозаліків, а також у Законі України «Про державний борг України» встановити, що заборгованість із заробітної плати працівників бюджетних установ та інших соціальних виплат є державним внутрішнім боргом. Крім того, запропоновано визначити реальні обсяги сум видатків Державного бюджету України, необхідних для фінансування поточних заробітної плати та інших соціальних виплат у 1999 році та у разі необхідності внести відповідні зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік».

ГУДКУ було запропоновано запровадити додаткову форму звітності щодо обсягів спрямування бюджетними установами позабюджетних коштів на погашення заборгованості із заробітної плати та прирівняних до неї платежів.

Варто відмітити, що у 1999 році ряд пропозицій Рахункової палати були враховані Урядом.

Так, якщо у 1998 році Міністерство фінансів України лише в кінці року провело розподіл між міністерствами і відомствами передбачених у Державному бюджеті України на 1998 рік коштів на погашення заборгованостей, що виникли у попередні роки, із виплати заробітної плати, грошового забезпечення, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат з Державного бюджету України в сумі 911 млн. грн., то у 1999 році почало розподіляти ці кошти, починаючи з 1 кварталу.

У 1999 році дещо поліпшилася ситуація із фінансуванням соціальних виплат з Державного бюджету України. У 1999 році соціальні виплати були профінансовані на 18,2 відс. пункти більше, ніж у 1998 році. Поліпшилось і фінансування видатків на погашення заборгованостей, що виникли в попередні роки, із виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ, грошового забезпечення, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат. У 1999 році ці видатки було профінансовано в сумі 845,7 млн. грн. або 79,7 відс., тоді як у 1998 році - лише в сумі 231,2 млн. грн. або 25,4 відс. річних призначень на цю мету. Внаслідок цього у 1999 році заборгованість із соціальних виплат з Державного бюджету зменшилася на 267 млн. грн. або на 10 відсотків.

У державному бюджеті на 2000 рік передбачені кошти на погашення в повному обсязі заборгованості по пенсіях військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу органів строкової служби та їх сім´ям, пенсіях громадянам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, у загальній сумі понад 904 млн. грн. та по допомогах сім´ям з дітьми і малозабезпеченим пенсіонерам у сумі 73,7 млн. гривень. Однак, Закон України «Про Державний бюджет України на 2000 рік», затверджений Верховною Радою України 17 лютого 2000 року, не передбачає вирішення питання погашення заборгованості із виплати заробітної плати, грошового забезпечення, стипендій та соціальних виплат громадянам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. На фінансування видатків з погашення заборгованості із заробітної плати та інших соціальних виплат, які виникли у попередні роки, у державному бюджеті передбачено лише 108,2 млн. грн. за наявності заборгованості з цих виплат станом на 1 січня 2000 року в сумі 1 млрд.429 млн. грн. або тільки 7,6 відс. від потреби.

Інформація за результатами аналізу стану фінансування з Державного бюджету України видатків на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ і організацій, грошового забезпечення, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат і погашення заборгованості з цих виплат у 1998 році та січні-лютому 1999 року була направлена Голові Верховної Ради України та Голові Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці.

Результати проведеного аналізу виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік» щодо фінансування захищених статей видатків Державного бюджету України за І квартал 1999 року дали можливість зробити висновок: нормативно-правова база щодо порядку визначення переліку захищених статей видатків потребує врегулювання, а діючий порядок визначення переліку таких статей призводить до того, що реально принцип захищеності цих видатків втрачається.

В процесі аналізу було встановлено, що Міністерство фінансів України і ГУДКУ при виконанні Державного бюджету України у І кварталі 1999 року не забезпечили виконання вимог статті 19 Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік» щодо першочергового фінансування захищених статей видатків.

У видатках Державного бюджету України на 1999 рік обсяг захищених статей склав 12 млрд. 739,8 млн. грн. або 50,7 відс. до загальної суми видатків державного бюджету. Зазначалося, що обсяг фінансування захищених статей по кварталах був розподілений таким чином, що на І квартал минулого року припадало тільки 18,3 відс. до річних планових призначень, тоді як на IV квартал - 30,5 відс., хоча інші видатки бюджету були розподілені по кварталах більш-менш рівномірно. Тобто, вже на етапі планування видатків порушувався принцип захищеності «захищених статей».

У І кварталі 1999 року при явно заниженому плані фінансування захищених статей у сумі 2 млрд. 340 млн. грн. профінансовано тільки 1 млрд.795 млн. грн. або 76,7 відс. планових призначень.

Однією з причин незадовільного фінансування захищених статей видатків у І кварталі 1999 року стало постійне зростання видатків на обслуговування і погашення державного боргу, які у 1999 році Законом України «Про Державний бюджет України на 1999 рік» не були визначені як захищені статті видатків, але фактично залишилися такими. Так, у І кварталі на обслуговування державного боргу було витрачено 1 млрд. 207,2 млн. грн. бюджетних коштів, що лише на 587,8 млн. грн. менше, ніж профінансований обсяг всіх захищених статей.

Видатки по захищених статтях, як в цілому, так і по окремих статтях (за винятком пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ) профінансовано у І кварталі 1999 року нижче середнього рівня фінансування видатків Державного бюджету України.

Вкрай незадовільно профінансовані видатки на такі захищені статті, як медикаменти та перев´язувальні матеріали - у сумі 4,5 млн. грн. або лише 15,1 відс. планових призначень на 1 квартал, продукти харчування - 35,3 млн. грн. або 36,7 відс. Особливо це стосується такої галузі, як охорона здоров´я.

При цьому зазначалося, що здійснення контролю за фінансуванням захищених статей видатків значно ускладнювалось тим, що у звітах, які надавалися Головним управлінням Державного казначейства України про використання бюджетних коштів за звітний період, були відсутні будь-які дані про обсяги фінансування таких захищених статей, як видатки на медикаменти та перев´язувальні матеріали, продукти харчування, стипендії, а з видатків на допомоги виділені лише окремі.

За результатами аналізу було запропоновано під час внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік» затвердити обсяги видатків по захищених статтях як в цілому, так і по кожній з них з поквартальним розподілом, забезпечити 100-відсоткове фінансування захищених статей. До проекту Бюджетного кодексу України, прийнятого Верховною Радою України у першому читанні, пропонувалося внести доповнення щодо правового визначення терміну «захищені статті» державного бюджету, а також окремої норми про умови фінансування зазначених статей та відповідальності за порушення цих умов. Крім того, було запропоновано Міністерству фінансів України разом з відповідними галузевими міністерствами і відомствами розробити та подати на затвердження Кабінету Міністрів України нормативи і грошові норми для визначення обсягів захищених статей видатків при формуванні проекту бюджету, а ГУДКУ - запровадити облік та ввести окрему форму звітності щодо фінансування захищених статей видатків, як додаток до звіту про виконання Державного бюджету України.

За матеріалами аналізу були вжиті наступні заходи: до проекту Бюджетного кодексу України, підготовленого до розгляду Верховною Радою України у другому читанні, були включені пропозиції Рахункової палати щодо правового визначення терміну «захищені статті» державного бюджету, а також окремої норми про умови фінансування зазначених статей та відповідальності за порушення цих умов. Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 31.08.99 № 1604 «Про забезпечення фінансування захищених статей Державного бюджету України на 1999 рік». Крім цього, Міністерство фінансів України внесло зміни в розпис видатків Державного бюджету України на 1999 рік - на 142,8 млн. грн. були збільшені у 1 півріччі планові призначення на соціальні виплати громадянам, що зазнали наслідків аварії на ЧАЕС, що вирівняло поквартальний розподіл даних видатків.

Проте, не всі пропозиції Рахункової палати були враховані. Так, у Законі України «Про Державний бюджет України на 2000 рік» затверджено перелік захищених статей видатків без визначення їх обсягу і поквартального розподілу у додатках до Закону (ст. 26).

Інформацію за результатами аналізу виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік» щодо фінансування захищених статей видатків Державного бюджету України за 1 квартал 1999 року було направлено Голові Верховної Ради України та Прем´єр-міністру України. Звіт про результати аналізу - Комітетам Верховної Ради України з питань бюджету, з питань соціальної політики та праці, у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

2.3. Використання бюджетних коштів, які виділяються
з державного бюджету на фінансування
сільськогосподарського виробництва

На виконання п.4 постанови Верховної Ради України від 16.03.99 № 481-XIV здійснено перевірку державного лізингового фонду МінАПК щодо використання бюджетних коштів, виділених на придбання техніки для сільськогосподарського виробництва по лізингу у 1998 році та І кварталі 1999 року.

Перевіркою було охоплено чотири області: Житомирську, Хмельницьку, Київську, Миколаївську (15 організацій - об´єктів перевірки).

Виявлено, що Порядок використання коштів державного лізингового фонду (постанова Кабінету Міністрів України від 15.01.98) суперечить Законам України «Про лізинг», «Про підприємства в Україні», «Про систему оподаткування». Так, п.4 даного Порядку передбачено, що розпорядником коштів державного лізингового фонду є дирекція цього фонду, а п.17 - що кошти лізингового фонду - це бюджетні кошти. Однак, дирекція лізингового фонду не була юридичною особою (вона не занесена в Єдиний державний реєстр України, не мала самостійного балансу і печатки тощо).

Дирекція лізингового фонду не вживала належних заходів до лізингодавців щодо повернення лізингових платежів.

Встановлено нецільове використання коштів державного лізингового фонду, неефективне спрямування коштів Держбюджету України на створення державного лізингового фонду. Значна частина лізингоодержувачів не оприбутковувала техніку, внаслідок чого бюджетні кошти в сумі 137,5 млн. грн. використані в порушення Закону України «Про лізинг». При цьому облік заборгованості лізингодавців державному лізинговому фонду у дирекції цього фонду, як свідчить перевірка, був недостовірний, що підтвердили численні розбіжності даних дирекції з даними лізингодавців. Установлено, що при дуже високій рентабельності лізингових операцій для лізингодавців, умови лізингу техніки для лізингоодержувачів занадто обтяжливі і призводять до необґрунтованого і незаконного завищення собівартості їх продукції. Прострочена заборгованість лізингодавців до державного лізингового фонду на 01.04.99 складала 5 млн. грн. або 88 відс. від сум погашення. Всього перевірками виявлено витрат коштів державного лізингового фонду з порушенням Порядку та не за призначенням на суму 6,6 млн. гривень.

Внаслідок суперечливої та недосконалої нормативно-правової бази України з питань фінансового лізингу сільськогосподарської техніки, грубого порушення діючих нормативно-правових актів з боку Кабінету Міністрів України, МінАПК (дирекції державного лізингового фонду, Шпак В.Ф.) та лізингодавців зокрема, з питань реєстрації договорів про умови лізингу техніки, приймання-передачу техніки в лізинг, обліку лізингових операцій, були створені умови, коли при відмові повернення лізингових платежів жоден учасник лізингового процесу не мав законних підстав звернутися в судові установи з метою примусового стягнення бюджетних коштів з боржників.

Враховуючи те, що фахівцями Рахункової палати в ході цієї перевірки особлива увага загострювалася на неправомірності розпорядчих функцій дирекції державного лізингового фонду, оскільки цей фонд не мав статусу юридичної особи, внаслідок чого державні кошти в правовому відношенні залишилися не захищеними, Кабінет Міністрів України 19.02.99 прийняв постанову № 225, на підставі якої утворене державне лізингове підприємство "Украгролізинг". А постановою Уряду від 26.07.99 № 1352, відповідно до пропозицій Рахункової палати, Кабінетом Міністрів України ліквідовано дирекцію державного лізингового фонду та затверджено новий Порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на фінансування державного лізингового фонду для технічного переоснащення агропромислового комплексу.

За рішенням Колегії Рахункової палати направлено листи до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Крім того, на виконання тієї ж постанови Верховної Ради України (№ 481-XIV) здійснено перевірку використання Державним комітетом України по матеріальних резервах бюджетних коштів та матеріальних цінностей державного резерву, спрямованих на забезпечення сільськогосподарського виробництва у 1998 році і першому півріччі 1999 року.

Пропозиції Рахункової палати за результатами даної перевірки частково реалізовано при запроваджені ринкових умов забезпечення сільгосптоваровиробників матеріально-технічними ресурсами, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.99 № 1928»Про активізацію біржового ринку продукції агропромислового комплексу та необхідних для його потреб матеріально-технічних ресурсів», а також «Положення про порядок здійснення через біржовий товарний ринок контрактів зустрічних поставок сільськогосподарської продукції та продовольства і матеріально-технічних ресурсів», розробленого на виконання п.4. вищезазначеної постанови Уряду.

За дорученням Верховної Ради України було здійснено перевірку використання коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України та коштів Державного бюджету України у ВАТ «Украгропромреммаш», Українському ВО «Агромаш», Державному підприємстві по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу «Агротех», Українській асоціації «Агромашсистема» Міністерства АПК України та в Управлінні агропромислового комплексу Київської облдержадміністрації.

ВАТ «Украгропромреммаш» Мінагропрому України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.98 № 220, у 1998 році за рахунок коштів резервного фонду профінансовано видатки, на умовах повернення (безвідсоткова бюджетна позичка), для закупівлі запасних частин та ремонтних матеріалів і оплати послуг ремонтних підприємств на 1,1 млн. гривень. Згідно з розподілом коштів зазначеної бюджетної позички, погодженим з Мінагропромом, і договорами про надання ВАТ «Украгропромреммаш» фінансової допомоги для закупівлі запасних частин та ремонтних матеріалів, кошти отримали 11 підприємств. З них, Українська господарська асоціація «Агромашсистема» (м. Київ) отримала 60 тис. гривень. В результаті зустрічної перевірки виявлено, що всі 60 тис. грн. асоціація використала не на закупівлю запасних частин, ремонтних матеріалів і оплату послуг ремонтних підприємств сільськогосподарської техніки, а на інші цілі. Зокрема, на сплату орендної плати, прибуткового податку, внесків до Пенсійного фонду України, Державного фонду сприяння зайнятості населення, Фонду соціального страхування України, за касове обслуговування, послуги зв´язку, витрати на відрядження.

Встановлено відволікання коштів: ВАТ «Украгропромреммаш» перерахував гроші в розмірі 280 тис. грн. Державному підприємству по транспортному обслуговуванню і технічному сервісу Мінагропрому України, яке не входить до системи ремонтних заводів. Зазначене підприємство здійснює сервісне обслуговування легкового автотранспорту Мінагропрому України, і відповідні видатки повинні здійснюватися за рахунок кошторису Міністерства, а не коштів резервного фонду. Названі кошти витрачені на цілі, не пов´язані з закупівлею запасних частин та ремонтних матеріалів і оплатою послуг ремонтних підприємств саме для сільськогосподарської техніки.

Державне підприємство по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу «Агротех» у 1998 році, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.98 № 220, отримало за рахунок коштів резервного фонду (на умовах повернення) для закупівлі запасних частин, ремонтних матеріалів і оплати послуг ремонтних підприємств 2,4 млн. гривень. Встановлено, що кошти бюджетної позички, в обсязі 100 тис. грн., в порушення вимог зазначеної постанови Кабінету Міністрів України, надані як тимчасова фінансова допомога ДП «Агролізинг». Зустрічною перевіркою в ДП «Агролізинг» виявлено, що кошти в сумі 100 тис. грн. використані ним на цілі, не пов´язані з ремонтом сільськогосподарської техніки, закупівлею запасних частин та ремонтних матеріалів до неї, а зокрема, на ремонтні роботи та придбання запасних частин для легкового автотранспорту, який обслуговує Мінагропром та ДП «Агролізинг», тобто, не за цільовим призначенням.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.98 № 220, у 1998 році Головним управлінням Державного казначейства України УВО «Агромаш» надана безвідсоткова бюджетна позичка для закупівлі запасних частин і ремонтних матеріалів та оплати послуг ремонтних підприємств сільськогосподарської техніки на суму 750 тис. гривень. Як показала перевірка, всі 100 відс. одержаних коштів - 750 тис. грн. - використані не для проведення ремонтних робіт сільськогосподарської техніки, а на власні потреби об´єднання. Зокрема, на виплату заробітної плати працівникам - 305 тис. грн., сплату податку на прибуток, сплату внесків до Пенсійного фонду України, Державного фонду сприяння зайнятості населення, Фонду соціального страхування України, Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, сплату профспілкових внесків, аліментів, оплату послуг мобільного зв´язку, послуги банку - разом 445 тис. гривень.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.98 № 1953 «Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами у 1999 році», Головним управлінням Державного казначейства України 05.03.99 УВО «Агромаш» профінансовано на 200 тис. грн. для придбання запасних частин та ремонтних матеріалів для сільськогосподарської техніки. Але одержані кошти до сільськогосподарських товаровиробників не доведені і використані об´єднанням на власні потреби.

В порушення вимог постанов Кабінету Міністрів України від 26.02.98 № 220 та від 10.12.98 № 1953, УВО «Агромаш» в 1998 році та І кварталі поточного року використало не за цільовим призначенням 950 тис. грн. бюджетних коштів. Жодної копійки з коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України, виділених у 1998 році та І кварталі 1999 року Українському ВО «Агромаш» відповідно до цих постанов, на потреби сільськогосподарських товаровиробників для закупівлі запасних частин та ремонтних матеріалів до сільськогосподарської техніки об´єднанням направлено не було.

В Управлінні агропромислового комплексу Київської обласної державної адміністрації встановлено, що в І кварталі 1999 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.98 № 1953, Київському облдержказначейству перераховано 836 тис. грн. для придбання запасних частин та ремонтних матеріалів і оплати послуг ремонтних підприємств для сільськогосподарської техніки. Відділенням Держказначейства Васильківського району, згідно з договором б/н від 18.03.99, надано фінансову допомогу ВАТ «Спец-Авіа» в сумі 70 тис. гривень. Зустрічною перевіркою використання цих коштів у ВАТ «Спец-Авіа», яке ніякого відношення до сільгоспвиробників та до ремонту сільськогосподарської техніки не має, встановлено, що кошти, в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.98 № 1953, використані ВАТ на власні потреби.

Таким чином, в результаті перевірок використання коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України окремими підприємствами Міністерства агропромислового комплексу України, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 26.02.98 № 220 та від 10.12.98 № 1953, виявлено нецільове використання коштів Державного бюджету України на загальну суму майже 1,5 млн. грн., що є порушенням пункту 5 Положення «Про резервний фонд Кабінету Міністрів України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 22.02.96 № 62/96-ВР, яким передбачено, що кошти резервного фонду можуть використовуватись лише в необхідних межах за цільовим призначенням на фінансування заходів, передбачених постановами Кабінету Міністрів України.

За результатами перевірки направлена інформація Голові Верховної Ради України та Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, Генеральному прокурору України.

Генеральною прокуратурою України за матеріалами перевірки встановлено, що державним підприємством «Агротех» з отриманих із резервного фонду Кабінету Міністрів України бюджетних коштів у сумі 2,3 млн. грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.98 № 220, з них 100 тис. гривень перераховано ДП «Агролізинг». Посадові особи ДП «Агролізинг» отримані бюджетні кошти використали не за цільовим призначенням. За даним фактом порушено кримінальну справу за ст. 80-3 ч.2 КК України.

Аналогічно, не за цільовим призначенням, використали кошти резервного фонду Кабінету Міністрів України посадові особи виробничого об´єднання «Агромаш», ВАТ «Украгропромреммаш», асоціації «Агромашсистема» та державного підприємства з транспортного обслуговування і технічного сервісу на загальну суму 1,3 млн. гривень.

Враховуючи, що діями посадових осіб зазначених підприємств спричинено значних збитків державним інтересам, за вказаними фактами порушено кримінальну справу за ст.ст. 80-3 ч.1, 165 ч.1 КК України.

ВАТ «Спец-Авіа» у повному обсязі повернуло до державного бюджету отриману фінансову допомогу, неправомірно видану відділенням Державного казначейства у Васильківському районі з коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України.

За матеріалами попередніх перевірок діяльності ДАК "Хліб України" та ряду співпрацюючих з ним державних підприємств і комерційних структур, які проведено згідно з планом роботи Колегії Рахункової палати, в лютому 1999 року серед депутатів Верховної Ради України була розповсюджена інформація Рахункової палати про результати аналізу використання коштів Державного бюджету України, наданих для закупівлі зерна під державне замовлення в 1994-1997 роках та під урожай 1998 року.

Результати цих перевірок та аналізу були висвітлені і в виступі Голови Рахункової палати на пленарному засіданні сесії Верховної Ради України (в рамках Дня Уряду). Вони були враховані при прийнятті постанови Верховної Ради України від 14.03.99 № 481-ХІУ «Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан підготовки до проведення весняно-польових робіт у 1999 році».

Пунктом 4 даної постанови Верховна Рада України доручила Рахунковій палаті висновки аналізу та матеріали перевірок з зазначеного питання направити до Генеральної прокуратури України. В серпні 1999 року Генеральна прокуратура повідомила Рахункову палату про те, що в ході перевірок встановлені непоодинокі факти порушень сільгосппідприємствами областей чинного законодавства щодо повернення отриманих бюджетних позичок, нецільове використання коштів, одержаних від реалізації зерна і продуктів його переробки та інші порушення. Всього за результатами перевірок внесено 450 приписів та подань прокуратурами Вінницької, Донецької, Харківської, Херсонської та Черкаської областей. Порушено 10 кримінальних справ. За позовами та актами прокурорського реагування відшкодовано до Державного бюджету України 3,1 млн. гривень.

Інформація Рахункової палати про результати аналізу була направлена також Президенту України. На виконання його доручення Урядом (в порядку реалізації пропозицій Рахункової палати) вжито ряд заходів. Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.02.99 № 125 дано доручення міністерствам та відомствам провести інвентаризацію заборгованості підприємств і організацій АПК перед державою станом на 01.01.99, оскільки, як свідчать матеріали перевірок і аналізу Рахункової палати, жодне з міністерств, на які покладався контроль, не було готове під час перевірки надати Рахунковій палаті повну і достовірну інформацію про використання бюджетних коштів за 1994-1998 роки та загальну суму заборгованості до Державного бюджету України.

Крім аналізу використання коштів Державного бюджету України, наданих для закупівлі зерна під державне замовлення в 1994-1997 роках та під урожай 1998 року, Рахунковою палатою, відповідно до доручення Верховної Ради України від 24.09.99 №11-9/29 була здійснена перевірка та аналіз стану виконання ДАК «Хліб України» зобов´язань перед Державним бюджетом України за отриманими позичками за період з 1994-1999 роки.

В результаті здійсненої перевірки встановлено, що заборгованість ДАК «Хліб України» перед Державним бюджетом України станом на 01.10.99 складає: за отриманими бюджетними позичками на закупівлю зерна у 1994-1997 роках - понад 1 млрд. грн., за отриманими, на умовах повернення, коштами резервного фонду Кабінету Міністрів України - 217,2 млн. грн. Заборгованість перед Державним матеріальним резервом становить 192,4 млн. гривень.

Загальна заборгованість перед державою сільськогосподарських товаровиробників за отримані аванси, позички і товарно-матеріальні ресурси за1994-1999 роки складає понад 2,4 млн. грн., що, в перерахунку на пшеницю 3 класу, складає 8,3 млн. тонн зерна. Борг товаровиробників перед держкомрезервом за товарно-матеріальні ресурси, виділені в 1998-1999 роках, становить 2,7 млн. тонн зерна.

Наслідком неефективної політики Кабінету Міністрів України в галузі забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними ресурсами для виробництва сільськогосподарської продукції є зменшення валових зборів зерна з 51 млн. тонн зерна в 1990 році до 24,4 млн. тонн у 1999 році, та зменшення наявності зерна в державних ресурсах у 1999 році, порівняно з 1994 роком у 7,9 раза. Це, в свою чергу, призвело до необхідності закупівлі зерна за кордоном і, як наслідок, державні кошти були направлені на підтримку іноземного, а не власного товаровиробника.

Здійснена перевірка та аналіз дозволили зробити такі висновки.

Порядок забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними ресурсами під майбутній урожай, який здійснювався Кабінетом Міністрів України в 1994-1999 роках, був збитковим для держави і сільгоспвиробників.

Неефективні, непрозорі механізми надання і погашення товарних позичок є негативним прикладом негрошового виконання Державного бюджету України та такими, що створюють умови для різного роду зловживань.

Застосована Кабінетом Міністрів України у 1998-1999 роках практика встановлення цін на матеріально-технічні ресурси і зерно призвела до значних втрат державних ресурсів зерна. В результаті за рахунок державних інтересів були захищені лише інтереси комерційних структур - оптових постачальників мінеральних добрив та пально-мастильних матеріалів.

Механізми, що використовувались для надання та погашення товарних позичок, стали причиною значних втрат Державного бюджету України через реструктуризацію заборгованості, яка, до того ж, у багатьох випадках, проводилась з порушенням чинного законодавства та спричиняла збитки державному бюджету.

Незважаючи на те, що ДАК «Хліб України» була створена у 1996 році з метою забезпечення інтересів держави в процесі реформування системи закупівель і використання зерна державних ресурсів, вона не виконує цих функцій. А, починаючи з 1997 року, рішенням Уряду Компанія усунута з ринку зерна і діє не як повноправний учасник ринку, а займається перерозподілом зерна за вказівками Кабінету Міністрів України.

Політика Уряду в сфері експорту та імпорту зерна не відповідає інтересам держави, оскільки, з одного боку, Україна нині змушена купувати продовольче зерно за високими цінами за кордоном, а з іншого - експорт зерна з України за 11 місяців 1999 року склав 5,7 млн. тонн, що в 3,6 раза перевищило його експорт у 1997 році, а пшениці - навіть у 6 разів.

Наслідком неефективної цінової політики Кабінету Міністрів України при забезпеченні сільгосптоваровиробників матеріально-технічними ресурсами стало утворення від´ємної різниці в цінах на зерно, відпущене з держресурсів та держрезерву для проведення розрахунків за поставлені мінеральні добрива та паливно-мастильні матеріали в сумі 382,3 млн. гривень.

Враховуючи викладене та з метою наведення порядку в галузі сільськогосподарського виробництва, Рахункова палата запропонувала припинити практику товарного кредитування сільськогосподарського товаровиробництва та надання позичок за рахунок коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України; вирішити питання про можливість залучення банківських кредитів для забезпечення проведення комплексу сільськогосподарських робіт; зважаючи на існуючий диспаритет цін на промислову продукцію, що використовується при виробництві зерна, в проекті Державного бюджету України на 2000 рік передбачити кошти для дотування його виробництва.

Зазначені пропозиції були викладені у листах Президенту України, Голові Верховної Ради України, Міністру аграрної політики України, Голові ДАК «Хліб України».

2.4. Використання бюджетних коштів органами
державного управління

В результаті перевірки використання бюджетних коштів на утримання апарату, проведеної в Головному управлінні Державного казначейства України (ГУДКУ), встановлено, що Мінфін України надав ГУДКУ урядову гарантію на погашення позики протягом трьох років у сумі 4,7 млн. дол. США, яка була використана ним на придбання комп`ютерної техніки. На погашення зазначеної позики Міністерство фінансів України щорічно незаконно передбачало виділення коштів із державного бюджету. На 1998 рік ГУДКУ передбачалось кошторисом по коду бюджетної класифікації «Придбання основного капіталу» - 2,9 млн. грн., які, фактично, повинні були передбачатися, як повернення зовнішніх кредитів. ГУДКУ при оприбуткуванні купленого комп`ютерного обладнання занизило його вартість на 951 тис. дол. США або 1,7 млн. гривень.

ГУДКУ незаконно безоплатно надало іншим організаціям нежитлові приміщення загальною площею 214,9 кв. м., за використання яких кошти не сплачувалися, орендна плата її власнику не нараховувалася.

Суцільною перевіркою встановлено, що по коду «Оплата послуг з утримання бюджетних установ» надійшло від ДП «Укрспецфін» 55,5 тис. гривень. Зазначені кошти в загальній сумі їх надходження не були враховані, а витрати на ці цілі зменшені шляхом звернутого сальдо по обліку послуг.

Згідно із звітом про виконання кошторису за 1998 рік фактичні витрати ГУДКУ на 702,5 тис. грн. перевищували передбачені кошторисом.

Матеріали перевірки використано при аналізі законності та обґрунтованості проведення розрахунків із застосуванням векселів Держказначейства України через державне підприємство «Укрспецфін».

Перевіркою використання коштів позабюджетних фондів в Міністерстві енергетики України та його попередниках - Міністерстві енергетики та електрифікації України і Держкоматомі України встановлені порушення чинного законодавства з питань створення та використання галузевих позабюджетних фондів.

Так, Міністерство енергетики та електрифікації України, за погодженням з Мінекономіки і Мінфіном, в травні 1993 року затвердило Положення про порядок формування і використання резервно-інвестиційного фонду, в якому передбачило утримання апарату Міністерства за рахунок цього фонду. Незважаючи на те, що Положення суперечило ст. 19 Закону України «Про бюджетну систему України», а надалі і прийнятій Конституції України, в якій утримання органів державної виконавчої влади передбачено за рахунок бюджетних коштів, зазначене положення Міненерго застосовувало до березня 1998 року. Більше того, всупереч вищезазначеним законам, Кабінет Міністрів України (постанова від 15.07.97 № 1017) дозволив також і новоствореному Міністерству енергетики України утримувати апарат управління за рахунок резервно-інвестиційного фонду, який створювався за рахунок відрахувань підвідомчих підприємств, а міністерство зберігало раніше діючий і не узгоджений з чинним законодавством порядок утримання апарату. Такий же дозвіл було надано Держкоматому України (постанова КМУ від 16.01.93 № 22). Прийняті Кабінетом Міністрів України рішення про утримання Міненерго та Держкоматому, як органів центральної виконавчої влади, за рахунок відрахувань підвідомчих підприємств не лише суперечили Конституції України та законам України, а й поставили ці органи в умови, коли вони не могли вважатися неприбутковими, що підтверджується п. 7.11.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», де зазначено, що неприбутковими організаціями є органи державної влади, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, які утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів. Оскільки Міненерго та Держкоматом фактично не відносяться до неприбуткових організацій, постає питання про сплату ними до бюджету 30 відс. від сум надходжень в галузеві позабюджетні фонди. За період, що перевірявся, це становило б по Міненерго - понад 57 млн. грн., а по Держкоматому - 152 млн. гривень.

В порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», затвердженого Верховною Радою України 27.06.95 № 247, Держкоматомом України створено 6 галузевих позабюджетних фондів. За 1996-1997 роки внаслідок цього собівартість електроенергії, виробленої на АЕС, була завищена на 301 млн. грн. і вони недоплатили до бюджету понад 90 млн. гривень.

Перевіркою виявлено використання коштів галузевих позабюджетних фондів не за призначенням та з порушенням положень про ці фонди по Міненерго - на 111,1 млн. грн., а по Держкоматому - на 186,5 млн. гривень.

Грубо порушуючи положення про порядок формування і використання галузевого фонду створення національного ядерно-паливного циклу в Україні, Держкоматом утворював його не за рахунок надходжень коштів на рахунки у банку, які повинні йому перераховувати АЕС в оплату російських поставок на компенсаційній основі ядерного палива, а шляхом прийняття від АЕС авізо. В результаті Держкоматому недонадійшло за 1996-1997 роки - 674,7 млн. грн. Вони були використані атомними станціями на свої власні потреби, тобто не за призначенням.

Крім того, в процесі перевірки виявлено марнотратство державних коштів внаслідок порушення термінів виконання Указу Президента України від 06.05.97 № 388/97 «Про утворення Міністерства енергетики України». Його несвоєчасне виконання Кабінетом Міністрів України та органами, які ліквідовувалися, спричинило порушення термінів ліквідації по Міністерству енергетики та електрифікації України на 5, а по Держкоматому - на 14 місяців. За цей час на утримання ліквідаційних комісій витрачено 4,2 млн. гривень.

За результатами перевірки направлено листи Президенту України, Верховній Раді України, Національному банку України, Кабінету Міністрів України.

Рахункова палата рекомендувала Кабінету Міністрів України :

• зобов´язати Міністерство енергетики України привести у відповідність з чинним законодавством положення про порядок формування і використання резервно-інвестиційного фонду та не допускати надалі порушень у його використанні;
• вимагати від Міністерства енергетики України забезпечення повного надходження коштів від АЕС у галузевий фонд створення національного ядерно-паливного циклу в Україні;
• розглянути доцільність внесення до Верховної Ради України пропозиції стосовно зменшення видатків коштів Державного бюджету України на 1999 рік Міністерству енергетики України в межах заборгованості атомних електростанцій у фонд створення національного ядерно-паливного циклу в Україні.

Інформація Рахункової палати, що направлена до Верховної Ради України, була використана при підготовці та прийнятті Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» від 30.04.99 №783/14.

Перевіркою використання бюджетних коштів Державною митною службою (Держмитслужбою) України встановлено факти нецільового використання бюджетних коштів, порушення чинного законодавства при укладанні договорів з комерційними банками на розрахунково-касове обслуговування митних органів тощо.

Зокрема, ГУДКУ та АППБ «Аваль» уклали угоду на здійснення операцій з обслуговування коштів Державного бюджету України та державних позабюджетних фондів, якою банк було безпідставно звільнено від сплати до бюджету відсотків за користування тимчасово вільними залишками бюджетних коштів (ПДВ, акцизний збір з імпортних товарів, ввізне мито та інші), які знаходилися на рахунках митних органів. За попередніми розрахунками до бюджету не надійшло таких коштів майже на 5 млн. гривень.

Водночас на утримання санаторію «Перлина» у 1997-1998 роках витрачено понад 1,5 млн. грн., які в державному бюджеті на ці роки не передбачалися.

Перевіркою виявлено неузгодження в митному законодавстві. Наприклад, в Митному кодексі України статтею 10 передбачено, що фінансування, матеріально-технічне забезпечення та створення інфраструктури митних органів України здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а статтею 80 - митні збори використовуються для розвитку митних органів України.

За результатами перевірки до Верховної Ради України направлено пропозиції щодо внесення змін в окремі закони України стосовно зарахування до бюджету митних зборів. Пропозиції враховано Законом України «Про джерела фінансування органів державної влади», яким, одночасно з набранням чинності Закону України «Про Державний бюджет України на 2000 рік», скасовується дія статті 80 Митного кодексу України.

Крім того, за рішенням Колегії Рахункової палати направлено листи Кабінету Міністрів України, Національному банку України та Держмитслужбі України, в яких запропоновано вжити заходів щодо усунення виявлених порушень.

Інформацію Рахункової палати розглянуто Держмитслужбою України. З метою економії бюджетних асигнувань санаторій «Перлина» знято з фінансування за рахунок коштів державного бюджету і внесено пропозицію до Кабінету Міністрів України щодо зміни сфери управління зазначеним медичним закладом. Держмитслужбою України також внесено відповідні зміни та доповнення до Генеральної угоди про співробітництво з акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль».

За результатами перевірки, проведеної в Міністерстві економіки України і окремих його підрозділах, встановлені незаконні витрати бюджетних коштів на суму 1,5 млн. грн., а саме: на утримання апарату - майже 700 тис. грн., на преміювання - 104 тис. грн., на підготовку наукових кадрів - 154 тис. грн.; втрати від простроченої дебіторської заборгованості склали 544 тис. гривень.

Міністерство економіки України видало наказ від 29.11.99 № 140 «Про результати перевірки, проведеної Рахунковою палатою України», яким затвердило заходи щодо усунення виявлених перевіркою недоліків. Зокрема, взято під контроль використання бюджетних коштів на оплату праці, утримання службового автотранспорту, телефонні розмови тощо. Було передбачено розглянути на засіданні колегії міністерства питання щодо відповідальності за порушення, допущені в роботі Науково-дослідного економічного інституту Мінекономіки України.

У звітному році Рахунковою палатою здійснено Аналіз витрачання коштів Державного бюджету України у 1998 році та І кварталі 1999 року на утримання управлінь внутрішньої політики обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. Законом України «Про Державний бюджет України на 1999 рік» заборонялося спрямування коштів місцевих бюджетів на утримання установ і проведення заходів, видатки на які передбачені в Державному бюджеті України (ст. 46). Проте, незаконне фінансування видатків на утримання управлінь за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших надходжень тривало. Це призвело до збільшення названих видатків у 2,3 раза проти затверджених обсягів фінансування з Державного бюджету України на І квартал 1999 року, які, в цілому, становили 241,4 тис. грн. та були здійснені в управліннях таких обласних державних адміністрацій як Донецька - 102,5 тис. грн., Львівська - 30 тис. грн., Житомирська - 19 тис. грн., Київська міська державна адміністрація - 41,3 тис. грн. та інших.

З метою усунення порушень, здійснених державними адміністраціями при фінансуванні управлінь з питань внутрішньої політики в 1999 році Рахунковою палатою було направлено листи державним обласним адміністраціям, які допустили порушення, з вимогою дотримуватися ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік» та нормативно-правових актів щодо їх утримання за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з планом заходів Рахункової палати на 1999 рік по контролю за виконанням Державного бюджету України було здійснено аналіз та вибіркові перевірки цільового використання коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України у 1998 році.

Використання коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України врегульоване Законом України «Про бюджетну систему України» (ст. 19 та 36) та Положенням про резервний фонд Кабінету Міністрів України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 22.02.96 № 62/96-ВР. Останнім встановлено, що кошти резервного фонду не можуть використовуватись на погашення боргів, в тому числі пов´язаних з гарантійними чи іншими видами забезпечення, наданими Кабінетом Міністрів України, а також для збільшення сум по статтях видатків, передбачених у Державному бюджеті України. Вони можуть бути використані тільки на фінансування витрат, пов´язаних з надзвичайними ситуаціями; робіт з ліквідації наслідків стихійних явищ та аварій; непередбачених витрат, пов´язаних із введенням законів, а також інших заходів, які не передбачені і не могли бути передбачені під час затвердження Державного бюджету України. При цьому, на останню мету, розмір коштів не може перевищувати 20 відсотків загального обсягу резервного фонду.

Законом України «Про Державний бюджет України на 1998 рік» обсяг резервного фонду Кабінету Міністрів України затверджено в сумі 300 млн. грн., що становить 1,2 відс. від загального обсягу видатків Державного бюджету України.

Перевіркою встановлено, що Кабінет Міністрів України у 1998 році приймав постанови про виділення коштів з резервного фонду без урахування затвердженого Законом України «Про Державний бюджет України на 1998 рік» обсягу цього фонду та фактичних результатів за підсумками використання коштів резервного фонду.

Так, станом на 1 січня 1999 року прийнято 126 постанов і розпоряджень про виділення коштів із резервного фонду на суму 476,8 млн. грн., що на 176,8 млн. грн. або на 58,9 відс. більше, ніж затверджений Законом обсяг фонду. Профінансовано видатків на загальну суму 291,7 млн. грн. або 61,2 відс. від суми, виділеної згідно з прийнятими постановами та 97,2 відс. від затвердженого обсягу.

На фінансування витрат, пов´язаних з надзвичайними ситуаціями, роботами з ліквідації наслідків стихійних явищ і аварій та непередбаченими видатками, обумовленими введенням Законів України, виділено 191, 6 млн. грн., (профінансовано 119,7 млн. грн. або 62,5 відс.), у той час як на інші заходи - 285,2 млн. грн., (профінансовано 172 млн. грн. або 60,3 відс.), що становить вже 59,8 відс. від обсягу виділених згідно з постановами коштів, замість 20 відс., як це передбачено Положенням про фонд. При цьому видатки, що відносять до інших заходів, тільки за 13 постановами Кабінету Міністрів України на суму 15,3 млн. грн. (3,2 відс.) можна правомірно віднести до таких, які не могли бути передбачені під час затвердження Державного бюджету України.

Продовжувалась негативна тенденція щодо виділення коштів на заходи, не пов´язані з головним призначенням резервного фонду і здійснення яких призводить до збільшення видатків, передбачених у державному бюджеті. Станом на 01.01.99 за 35 прийнятими Кабінетом Міністрів України постановами на фінансування заходів, які могли бути передбачені в Державному бюджеті України на 1998 рік при його затвердженні, виділено 269,9 млн. грн., з них профінансовано 162,3 млн. грн., що становить 55,6 відс. від річного обсягу фактичного фінансування.

З резервного фонду Кабінету Міністрів України, в порушення чинного законодавства та положення про фонд, здійснювалось виділення коштів на умовах повернення. Так, Кабінетом Міністрів України в 1998 році прийнято 7 постанов про виділення коштів з резервного фонду на умовах повернення на загальну суму 195,6 млн. грн., що становить 41 відс. від загальної суми прийнятих постанов та 65,2 відс. від затверджених річних призначень. З них, профінансовано 108,4 млн. грн. або 37,2 відс. від загального обсягу фінансування по резервному фонду.

Органами Державного казначейства не було забезпечено дієвого контролю за своєчасним поверненням коштів резервного фонду, виділених на умовах повернення. Станом на 01.07.99 було повернуто кошти в сумі 3,6 млн. грн., що становить лише 3,3 відс. від загального обсягу наданих на умовах повернення коштів.

Матеріали аналізу та вибіркових перевірок витрачання коштів резервного фонду свідчать, що Кабінетом Міністрів України у 1998 році не зроблено відповідних висновків з постанови Верховної Ради України від 09.12.97 № 699/97-ВР «Про використання коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України у 1997 році», якою роботу Кабінету Міністрів України із зазначеного питання визнано незадовільною, а Міністерством фінансів України, ГУДКУ та підвідомчими їм органами не вжито заходів щодо безумовного дотримання вимог Закону України «Про бюджетну систему України» та Положення про резервний фонд Кабінету Міністрів України у використанні коштів резервного фонду.

Слід зазначити, що резервний фонд Кабінету Міністрів України певною мірою виконує роль джерела нерозподілених бюджетних ресурсів для фінансування в «ручному режимі» окремих заходів, необхідність фінансування яких, згідно з існуючими процедурами, повинна розглядатись при затвердженні державного бюджету на відповідний рік. Конкретні розділи фінансування таких заходів повинні визначатись на підставі детальних розрахунків і в разі позитивного рішення включатись до складу видатків державного бюджету.

Всупереч цьому, протягом 1997-1999 років тривала практика фінансування заходів з резервного фонду на умовах повернення для підготовки сільськогосподарської техніки до весняно-польових робіт та на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період. І це при тому, що із загальної суми профінансованих на зазначені цілі коштів у сумі - 80,4 млн. грн. станом на 01.07.99 повернуто тільки 6,6 млн. грн. або 8,2 відсотка.

Не повернуто також до Державного бюджету України кошти резервного фонду, що виділені на умовах повернення Державному комітету по матеріальних резервах у сумі 30 млн. грн. (постанова Кабінету Міністрів України від 16.04.98 № 501 «Про виділення коштів на закладання вугільної продукції до державного резерву») та Міністерству енергетики України на закупівлю вугільної продукції власного виробника для теплових електростанцій (постанова від 01.02.98 № 135) у сумі 25 млн. грн., та у сумі 19,4 млн. грн. - на закупівлю вугільної продукції імпортного виробника (постанова від 12.06.98 № 859).

Постанови про фінансування видатків з резервного фонду приймалися Кабінетом Міністрів України в робочому порядку та без узгодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Так, протягом 1998 року Комітетом з питань бюджету Верховної Ради України було розглянуто лише 14 звернень Кабінету Міністрів України або 11,1 відс. із 126 прийнятих постанов та розпоряджень щодо виділення коштів із резервного фонду.

Враховуючи те, що Кабінетом Міністрів України у 1998 році порушено майже всі пункти Положення про резервний фонд Кабінету Міністрів України, використання коштів резервного фонду відбувалось практично в «ручному режимі» і, як наслідок, був відсутній належний контроль з боку Міністерства фінансів України, ГУДКУ за цільовим і своєчасним використанням міністерствами, відомствами, іншими органами виконавчої влади коштів резервного фонду.

На підставі матеріалів аналізу та результатів вибіркових перевірок використання коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України Рахункова палата запропонувала реалізацію таких заходів:

Верховній Раді України одночасно з розглядом Звіту Кабінету Міністрів України про виконання Державного бюджету України за 1998 рік розглянути питання щодо використання коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України у 1998 році та прийняти рішення про не - затвердження видатків у сумі 6 млн. 460,1 тис. грн., які витрачені з резервного фонду не за цільовим призначенням;

Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо повернення до державного бюджету коштів резервного фонду, витрачених не за цільовим призначенням з відсотками по них за ставкою Національного банку України за рахунок коштів, виділених у державному бюджеті на відповідний орган, який допустив порушення, та притягти до відповідальності винних посадових осіб;

терміново призупинити фінансування з резервного фонду заходів, не пов´язаних з надзвичайними ситуаціями та роботами по ліквідації наслідків стихійних явищ та аварій;

зобов´язати ГУДКУ встановити дієвий контроль за цільовим використанням коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України та своєчасним поверненням бюджетних коштів, наданих на умовах повернення;

передбачати кошти для фінансування комплексу сільськогосподарських робіт та закупівлі вугільної продукції у видатках Державного бюджету України під час затвердження його на відповідний рік на підставі конкретних розрахунків та програм розвитку цих галузей.

За звітний період Рахунковою палатою здійснено ряд контрольних заходів щодо витрачання бюджетних коштів на національну оборону, правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави. Перевірки проводилися в Міністерстві внутрішніх справ України, Національній академії внутрішніх справ України, Головному управлінні пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України, Головному управлінні Командувача Національної гвардії України. Перевірками встановлені порушення чинного законодавства про бюджетну систему.

Проведеними перевірками обґрунтованості призначення та цільового використання коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України в Головному управлінні пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України та Національній академії внутрішніх справ України встановлено факти нецільового використання коштів на суму 297 тис. грн. та 25 тис. грн., відповідно.

Результати перевірки у Головному управлінні Командувача Національної гвардії України показали, що впродовж 1998 року безпідставно утворено кредиторську заборгованість на суму майже 82 млн. грн., у т.ч. за кодом економічної класифікації видатків «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» на суму 1,6 млн. грн. і за кодом «Капітальне будівництво» - майже на 80 млн. гривень.

Зазначена кредиторська заборгованість була утворена штучно, шляхом складання актів приймання товарно-матеріальних цінностей, які фактично не отримувались і за бухгалтерським обліком не обліковувались, а також житла, яке не було добудоване і введене в експлуатацію за встановленим порядком.

Протягом липня-грудня 1998 року Головним управлінням Командувача Національної гвардії України укладено 60 договорів на придбання матеріальних цінностей, надання послуг та виконання робіт на загальну суму більш ніж 100 млн. грн., а саме:

- на придбання обладнання і предметів довгострокового користування - майже 3 млн. грн. за відсутності затверджених на ці видатки бюджетних асигнувань на 1998 рік;

- на будівництво і придбання житла - 97,6 млн. грн., що в 195 разів перевищує суму затверджених асигнувань на ці цілі (затверджено 0,5 млн. гривень).

Застосування штрафних санкцій не нижче облікової ставки Національного банку України, у разі невиконання суб`єктами господарювання договірних зобов`язань, укладеними договорами не передбачалися.

В порушення вимог постанов Кабінету Міністрів України від 28.06.97 № 694 «Про організацію та проведення торгів (тендерів) у сфері державних закупівель товарів (робіт, послуг)» та від 01.09.98 № 1369 «Про проведення торгів (тендерів) у будівництві» договори на капітальне будівництво житла, придбання обладнання і предметів довгострокового користування укладалися без проведення торгів (тендерів), що виключило можливість відбору постачальників на конкурсній основі і стало однією з причин завищення цін на придбане житло.

В результаті, загальна сума перевищення вартості житла, придбаного Національною гвардією України на 01.01.99, понад опосередковану, за відомство в цілому склала майже 23 млн. гривень.

Частина загальної кредиторської заборгованості була погашена шляхом оформлення державних казначейських векселів через державне підприємство «Укрспецфін» у 1998 році на суму 0,5 млн. грн. і в першому півріччі 1999 року - на 59,7 млн. гривень При цьому законних підстав для оформлення казначейських векселів у 1998 році на суму 0,5 млн. грн. і в першому півріччі 1999 року на 46,2 млн. грн. не було, оскільки прийняті об´єкти житлового будівництва не були введені в експлуатацію навіть на день перевірки (жовтень 1999 року).

В порушення постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.99 № 439 «Про проведення заліку заборгованості згідно із статтею 43 Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік» Міністерством фінансів України не здійснювався контроль за достовірністю даних щодо кредиторської заборгованості Національної гвардії України, що стало однією з причин безпідставного утворення і погашення кредиторської заборгованості в цьому відомстві.

Про виявлені порушення поінформовано Президента України, Голову Верховної Ради України та Прем´єр-міністра України.

За повідомленням заступника Генерального прокурора України від 21.04.2000, за матеріалами перевірки обставин утворення кредиторської заборгованості в Головному управлінні Командувача Національної Гвардії України порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.172 ч.ІІ, 254-2 п.п. «а», «в» Кримінального кодексу України.

У Міністерстві внутрішніх справ (МВС) України проведена перевірка з питання використання бюджетних коштів, виділених в 1997-1998 роках на паспортизацію громадян. У ході перевірки встановлено, що відсутність контролю з боку посадових осіб МВС України (заступників міністра - Чернишова В.С., Терещука А.В.) за використанням бюджетних коштів цільового призначення призвела до того, що Головне управління військового та матеріально-технічного забезпечення (колишній начальник Кучер А.П.) витратило не за призначенням кошти, передбачені на паспортизацію у 1997-98 роках у сумі 1,4 млн. гривень. Всупереч чинному законодавству на паспортизацію використано лише 35 відс. надходжень, які мали цільове призначення. Про результати перевірки направлено інформацію Голові Верховної Ради України та Міністру внутрішніх справ України.

Пропозиції Рахункової палати враховані в статтях 2 і 3 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» від 30.06.99 № 783-XIV, якими визначено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, і їм забороняється створювати позабюджетні фонди, мати позабюджетні спеціальні рахунки та використовувати кошти, одержані за здійснення функцій держави, а також в проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2000 рік», в якому передбачено спеціальний фонд Державного бюджету України, що включає зарахування всіх позабюджетних коштів бюджетних установ і організацій до спеціальних доходів, а також відповідні спеціальні видатки цих установ і організацій.

Перевіркою використання бюджетних коштів Лікувально-оздоровчим об´єднанням при Кабінеті Міністрів України встановлено, що загальна сума фактичного фінансування з Державного бюджету України в 1998 році склала 26,9 млн. грн. або 45 відс. до передбачених видатків Законом України «Про Державний бюджет України на 1998 рік».

Незважаючи на неповне забезпечення підвідомчих Об´єднанню установ та закладів охорони здоров´я бюджетними асигнуваннями, протягом 1998 року відволікання бюджетних та позабюджетних коштів в дебіторську заборгованість зросло з 2,4 млн. грн. до 3,7 млн. грн., тобто, на 52 відсотки.

Станом на 01.01.99 в загальній заборгованості Об´єднання 36,6 відс. складала дебіторська заборгованість санаторію «Південний» (понад 1,3 млн. грн.), яка протягом 1998 року зросла в 37 разів.

При розрахунках санаторію «Південний» з комерційними структурами за товарно-матеріальні цінності, продукти харчування та послуги допускалося відволікання коштів в дебіторську заборгованість на досить тривалий час.

Вибірковою перевіркою виявлені факти проведення взаємозаліків за відсутності кредиторської заборгованості, зокрема, по санаторію «Чорноморський» - на 97 тис. грн., по Республіканській клінічній лікарні - на 67 тис. гривень.

У 1998 році в лікувально-оздоровчих закладах Об´єднання оздоровилося 13968 осіб, з них тільки 4581 особа або 32,7 відс. були прикріплені на медичне обслуговування в установах Об´єднання.

Аналіз стану реалізації санаторно-курортних путівок Лікувально-оздоровчого об´єднанням у 1998 році показав, що із загального числа заявлених путівок фактично використано 23,1 відс., зокрема, Адміністрацією Президента України та установами при ній - 28,8 відс., Верховною Радою України - 14,9 відс., Кабінетом Міністрів України та установами при ньому - 31,5 відс., міністерствами, державними комітетами - 18,2 відсотка.

У 1998 році не забезпечено виконання плану ліжко-днів по всіх лікувально-оздоровчих закладах. Особливо слід звернути увагу на низький рівень виконання в санаторіях «Україна» - 49,6 відс., «Чорноморський» - 51,9 відс., ім. Семашка - 54,3 відсотка.

Результати перевірки, проведеної працівниками Рахункової палати, були розглянуті на оперативній нараді працівників апарату Об´єднання. За виявлені порушення у фінансово-господарській діяльності, веденні бухгалтерського обліку і звітності, за погіршення договірної та розрахунково-платіжної дисципліни оголошено догани головному лікареві санаторію «Південний» Рогожнікову А.П. та головному бухгалтеру Грічкосій І.О.

На виконання доручення Верховної Ради України від 16.07.98 № 29003, з метою документального з´ясування достовірності всіх фактів, викладених у депутатських зверненнях та газетних статтях, які були додані до запиту народного депутата України Голуба О.В., проведена перевірка Центральної транспортної клінічної лікарні м. Львова (далі -ЦТКЛ).

Перевіркою встановлено, що ЦТКЛ протягом шести років (з 1992 р.) існувала у подвійному статусі - як державна медична установа Департаменту залізничного транспорту, з бюджетною формою фінансування, і як орендне підприємство, що здійснює комерційну діяльність. Лише за три останні роки бюджетне фінансування лікарні становило майже 15 млн. грн., при цьому сума не сплаченої нею до державного бюджету орендної плати складає понад 0,5 млн. гривень. Встановлено факти використання бюджетних коштів не за призначенням та численні порушення при використанні державного майна (передача його у власність комерційним структурам, благодійним фондам і фізичним особам).

Про результати перевірки, за рішенням Колегії Рахункової палати, поінформовано Верховну Раду України, Фонд державного майна, Кабінет Міністрів України, Міністерство транспорту України, ФДМ України та Президію Дорожнього комітету профспілки Львівської залізниці.

Враховуючи те, що з вини посадових осіб ЦТКЛ державі завдано значних збитків, матеріали перевірки направлені через Генеральну прокуратуру України до правоохоронних органів.

На реалізацію пропозицій Колегії Рахункової палати, висловлених за наслідками даної перевірки, видано наказ Міністра транспорту України, на виконання якого здійснено інвентаризацію майна ЦТКЛ та проведено ревізію фінансово-господарської діяльності цієї медичної установи за весь період її функціонування (1993-1998 роки).

Рішенням арбітражного суду Львівської області від 01.03.99 визнано недійсним свідоцтво про державну реєстрацію ЦТКЛ.

Незаконна подвійна реєстрація ЦТКЛ, як державної установи, і як орендного підприємства, рішенням виконкому Львівської міської ради від 23.02.2000 № 63 скасована. Майно лікарні (з двома її філіалами) повернуто до державної власності, на його базі нині функціонує три державні лікарні Укрзалізниці.

У зв´язку з численними порушеннями в фінансово-господарській діяльності ЦТКЛ прокуратурою порушено кримінальну справу стосовно колишнього головного лікаря названої медичної установи Гофмана Е.Л. та головного бухгалтера Дзевенко Р.Ф.

Рахунковою палатою проведена перевірка Міністерства агропромислового комплексу та ряду підприємств, організацій, акціонерних товариств, підрядних організацій Хмельницької, Житомирської, Київської областей і м. Києва, які отримували бюджетні кошти на капітальні вкладення у 1998 році і дев´ять місяців 1999 року.

Перевірками встановлені факти порушень чинного законодавства при плануванні і виділенні лімітів на капітальні вкладення, а також нецільове використання бюджетних коштів на суму майже 1,7 млн. грн. та приписки обсягів виконаних підрядних робіт при проведенні реконструкції адміністративного будинку МінАПК на суму 35 тис. гривень.

В порушення Закону України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» та Закону України «Про Державний бюджет України на 1998 рік», Кабінетом Міністрів України та Мінекономіки України у 1998 році були скорочені видатки на капітальні вкладення МінАПК на 63,3 млн. грн. та вiд змiни понижуючого коефiцiєнта до норм амортизацiї на 17,2 млн. грн., тобто, на 50,2 відс. до передбачених обсягів.

Внаслідок того, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 1999 рік» не було здійснено розподілу видатків на капітальні вкладення між головними розпорядниками коштів, у тому числі для МінАПК, а зазначені лише їх джерела, було створено умови для вільного розпоряджання МінАПК та Мінекономіки державними коштами, суб´єктивного їх розподілу при визначенні об´єктів і обсягів фінансування, скоєння порушень, передбачених абз.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про бюджетну систему України», а саме, визнання органами виконавчої влади і посадовими особами нормативних і розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч виключній компетенції Верховної Ради України щодо встановлення обов´язкових платежів та видатків державного бюджету.

Кабінетом Міністрів України та МінАПК показники фінансування капітальних вкладень, передбачені Державним бюджетом України, постійно ігнорувалися.

Встановлені непоодинокі факти порушення вимог Указу Президента України від 28.02.97 №187 «Про заходи щодо забезпечення наповнення Державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни» в частині фінансування капітальних вкладень за рахунок Державного бюджету України підприємств, установ і організацій недержавної форми власності на поворотній основі, або шляхом передачі у державну власність частки паїв (акцій).

Мінекономіки та МінАПК не забезпечили належного контролю за дотриманням законодавства в частині дотримання механізму регулювання та ефективного використання коштів Державного бюджету України.

Основною причиною встановлених порушень було те, що МінАПК не усунуло недоліків у використанні коштів централізованих капіталовкладень, на що Рахункова палата звертала увагу за наслідками попередньої перевірки.

За рішенням Колегії Рахункової палати було направлено інформаційні листи до Верховної Ради України, Міністерства економіки, МінАПК. Матеріали перевірки Державного підприємства по експлуатації будинків та наданню послуг МінАПК направлено до Генеральної прокуратури, яка доручила прокуратурі м. Києва призначити ревізію фінансово-господарської діяльності даного державного підприємства.

Перевіркою за зверненням народних депутатів України Омельченка Г.О та Єрмака А.В. було встановлено, що Кабінет Міністрів України своєю постановою від 14 грудня 1998 р. № 1963 «Про придбання господарських засобів», в порушення ч.1 ст. 18 Закону України «Про бюджетну систему України», за рахунок асигнувань, передбачених у Державному бюджеті України на 1998 рік на внески до міжнародних фінансових організацій, незаконно виділив Господарському управлінню Кабінету Міністрів України для придбання чотирьох автомобілів марки Мерседес-Бенц S600L 1,3 млн. німецьких марок та майже 1,4 млн. грн. з наступною передачею цих автомобілів Верховній Раді України, чим спричинив нецільове використання бюджетних коштів на суму 1,3 млн. німецьких марок і понад 0,7 млн. гривень. Тобто, було допущено використання коштів державного бюджету на цілі, не передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 1998 рік», чим скоєно порушення законодавства про бюджетну систему, передбаченого абз.1 ч.1 ст.39 Закону України «Про бюджетну систему України».

Міністерство фінансів України, яке, відповідно до ст. 38 Закону України «Про бюджетну систему України», повинно здійснювати контроль за виконанням бюджету та надавати звіти Президенту України і Верховній Раді України про випадки порушення Закону про Державний бюджет, саме незаконно профінансувало ці витрати. Про результати перевірки поінформовано Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України.

2.5. Стан державного боргу України,
внутрішнього та зовнішнього

Перевірка ГУДКУ щодо стану державного внутрішнього боргу, фінансування Державного бюджету України за типом кредитора і боргового зобов'язання, напрямків використання зовнішнього фінансування державного бюджету, витрат на обслуговування і погашення зовнішнього державного боргу показала, що ГУДКУ при обліку внутрішнього державного боргу допускало суттєві недоліки, а саме: в обсяги боргу не враховувалися окремі заборгованості, не виконувалися затверджені видатки на окремі соціальні платежі. Встановлені також випадки несвоєчасних платежів іноземним кредиторам, що призвело до виплати штрафних санкцій в сумі 1 млн. грн., до окремих позичальників кредитів несвоєчасно застосовувалися санкції з відшкодування збитків державного бюджету.

Перевірка стану відшкодування в 1998 році витрат Державного бюджету України, які виникли внаслідок невиконання позичальниками своїх зобов´язань за гарантованими Урядом іноземними кредитами (ст.26 Закону України «Про Державний бюджет України на 1998 рік)» показала, що управлінські рішення Кабінету Міністрів України щодо відшкодування боржниками витрат Державного бюджету України на погашення кредитів виявилися малоефективними.

Відшкодована у 1998 році боржниками заборгованість перед державним бюджетом України складала 132 млн. грн. або лише 14 відс. від фактично сплаченої з державного бюджету та всього 4,5 відс. від загальної суми заборгованості позичальників іноземних кредитів з початку їх дії.

Перевіркою встановлено, що окремі посадові особи Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України в порушення ст.26 Закону України «Про Державний бюджет України на 1998 рік» надавали у рахунок коштів державного бюджету пільги певним підприємствам щодо перенесення термінів платежів з погашення та обслуговування отриманих ними під гарантії Уряду іноземних товарних кредитів.

За наслідками контрольного заходу підготовлені висновки і пропозиції, які були відображені в інформації Рахункової палати Верховній Раді України.

Новою редакцією статті 40 Закону України від 26.06.99 № 776-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік» встановлено: Кабінету Міністрів України з 1 липня 1999 року припинити надання державних гарантій щодо іноземних кредитів юридичним особам (включаючи гарантії оплати контрактів іноземним експортерам).

Слід зазначити, що окремі пропозиції Рахункової палати реалізовані. Так, пропозиція про скасування права Міністерства фінансів України реструктуризувати прострочену заборгованість за кредитами, залученими під гарантії Уряду, врахована при прийнятті Закону України «Про Державний бюджет України на 2000 рік».

Перевіркою обґрунтованості видатків Державного бюджету України на внески України до міжнародних організацій та про аналіз утворення заборгованості України по цих внесках встановлено, що відповідно до розпорядчих документів Кабінету Міністрів України вона є членом 107 міжнародних організацій та органів, в яких бере участь, як сторона відповідних міжнародних конвенцій та угод.

Проте, згоду на обов´язковість міжнародних договорів повинна надавати Верховна Рада України. Контрольним заходом, здійсненим у Міністерстві закордонних справ (МЗС) України, виявлено, що відсутній необхідний обсяг документів, зокрема, ратифікаційних, які б підтверджували обов´язковість участі України в низці міжнародних організацій.

На виконання Україною зобов´язань, що випливають з її членства у міжнародних організаціях, у 1998 році сплачено у вигляді внесків до 26 таких установ 109 млн. грн. або 56,7 відс. до планових призначень державного бюджету.

Крім того, за результатами перевірки встановлено ряд фактів необґрунтованого планування бюджетних коштів та їх неефективного і нецільового використання.

При плануванні видатків Державного бюджету України Міністерство фінансів України передбачало кошти на сплату внесків до міжнародних організацій без врахування необхідної потреби, яка, в свою чергу, замовлялася головними розпорядниками цих коштів без належних обґрунтувань. Внаслідок цього в окремих випадках у державному бюджеті передбачалися кошти на оплату внесків у менших розмірах, ніж було передбачено у фінансових зобов´язаннях України, що негативно впливало на своєчасність їх сплати і призводило до зростання заборгованості.

Так, при пропозиції МЗС України направити у 1998 році 250 млн. грн. на сплату внесків до бюджетів міжнародних організацій та часткового погашення заборгованості, у Державному бюджеті України було враховано лише 152,2 млн. грн. або 60,9 відс. до заявленої суми, а фактичне фінансування цих видатків склало тільки 95,8 млн. грн., або 63 відс. до плану і 38 відс. до заявленої суми, тоді як доходна частина Державного бюджету України виконана на 75 відсотків.

Як наслідок такого підходу до фінансування міжнародних фінансових зобов´язань України, у 1998 році заборгованість по сплаті внесків тільки до бюджету ООН та органів і спецустанов системи ООН, у порівнянні з 1997 роком, збільшилася на 25 млн. дол. США.

Одночасно Міністерство фінансів України при плануванні видатків на сплату внесків до тих міжнародних організацій, де воно було визначене відповідальним за виконання зобов´язань, необґрунтовано їх завищувало. Зокрема, на сплату внесків до органів СНД планові видатки бюджету у 1998 році були безпідставно завищені майже на 2,5 млн. грн., а до міжнародних фінансових організацій - на 12,1 млн. грн., у тому числі 8,4 млн. грн. у зв´язку із включенням видатків на сплату внесків до статутного фонду Чорноморського банку торгівлі та розвитку, які Указом Президента України від 27 листопада 1997 року № 1312/97 було доручено здійснити Національному банку України за рахунок його активів.

Всього встановлено безпідставного завищення планових видатків на сплату внесків до міжнародних організацій на суму 14,6 млн. гривень.

При наявності значної заборгованості щодо сплати внесків до бюджетів міжнародних організацій і відсутності заявки МЗС України, як головного розпорядника цих коштів, Міністерство фінансів України на виконання доручення Кабінету Міністрів України передбачило сплатити та сплатило у 1998 році 840 тис. грн. (еквівалент 400 тис. дол. США.), як добровільний внесок України до програми розвитку ООН/ПРООН.

Проведеною перевіркою виявлені факти використання коштів Державного бюджету України на цілі, не пов´язані зі сплатою внесків до бюджетів міжнародних організацій.

Так, замість видатків, передбачених на внески до міжнародних фінансових організацій і органів СНД, Міністерство фінансів України за рахунок цих коштів фінансувало видатки на інші заходи Кабінету Міністрів України. Всього було використано 9,2 млн. грн., що становить близько 25 відс. їх планових призначень.

Такі видатки здійснювалися відповідно до постанов Кабінету Міністрів України на забезпечення різного роду протокольних заходів та придбання автотранспорту. У той же час, передбачені у Державному бюджеті України видатки на фінансування протокольних заходів були використані на 55 відс. (план - 1 млн. грн., фактично - 555 тис. гривень.).

У 1998 році МЗС України використало на сплату внесків до міжнародних організацій 36,9 млн. дол. США, з них до регулярного бюджету ООН було сплачено 20 млн. дол. США. Здійснення цих видатків не було переведено на казначейську форму виконання державного бюджету, що призвело до тривалого відволікання бюджетних коштів та їх накопичення на рахунках МЗС України у банківській системі.

Як наслідок, в окремі місяці на валютних рахунках МЗС України у Державному експортно-імпортному банку України зберігалися кошти у сумі від 4 до 6 млн. дол. США терміном до 50 днів.

Облік заборгованості щодо внесків України до бюджетів міжнародних організацій ще й досі належним чином не врегульовано. Відсутність методики її відображення у статистичній звітності призводить до того, що значні суми заборгованості по внесках, практично, не відображаються у звітності і порядок її обслуговування не визначено.

Перевіркою наданих фінансових та інших документів встановлено, що загальна зовнішня заборгованість у вигляді оформлених фінансових зобов´язань України по сплаті внесків до міжнародних організацій становила на 01.04.99 близько 940 млн. дол. США.

Проте, у звітності Міністерства фінансів України не відображаються боргові зобов´язання у вигляді випущених векселів на користь ЄБРР у сумі 1,7 млн. дол. США та МВФ у сумі 2,5 млрд. грн., а також несплачені Україною внески до статутних, міждержавних органів СНД у сумі 1,9 млн. дол. США. З іншого боку, відсутні також узагальнені дані щодо зарубіжних фінансових активів України у вигляді часток сплачених статутних фондів і придбаних пакетів міжнародних фінансових та банківських установ.

Заборгованість України по сплаті внесків до бюджету ООН та інших міжнародних організацій за даними МЗС України на 01.04.99 становила 288,1 млн. дол. США, у тому числі 179,3 млн. дол. США по фінансуванню операцій ООН для підтримання миру (ОПМ), які утворилися до 1996 року.

Прийняття резолюцій 48/472 та 49/470 Генеральної Асамблеї ООН дало можливість відкласти застосування санкцій ООН у вигляді позбавлення України права голосу в ООН, але питання остаточного списання боргу по ОПМ, у сумі 179,3 млн. дол. США, до кінця не вирішено. Більше того, ця заборгованість зростає і досягла на початок 1999 року 210 млн. дол. США.

Непогашення існуючої заборгованості призводить до втрати голосу України в окремих міжнародних організаціях (наприклад, у Всесвітній організації охорони здоров´я, ЮНІДО та інших), що має негативні політичні та економічні наслідки для держави.

Неприйняття Кабінетом Міністрів України заходів щодо своєчасної сплати внесків до міжнародних організацій призвела до того, що на початку 2000 року Україна позбавлена права голосу в ООН.

Перевіркою ефективності використання та повернення корпорацією «Украгропромбіржа» гарантованих Урядом іноземних кредитів встановлені суттєві порушення чинного законодавства України при залученні кредиту США центральними органами виконавчої влади, окремими високопосадовими особами Уряду, а саме:

Залучення кредиту здійснювалося з численними порушеннями встановленого порядку, а окремі посадові особи (Ю.М.Карасик, Р.В.Шпек) свідомо надавали керівництву країни необ´єктивну інформацію щодо вигідності умов його отримання, чим створили необґрунтовані переваги компанії «Джон Дір» на ринку України.

Замість визначеного Президентом України комплексного підходу до реалізації проекту Валютно-кредитна рада та Кабінет Міністрів України прийняли рішення тільки про купівлю зернозбиральної техніки, а організація в Україні спільного з компанією «Джон Дір» виробництва комбайнів, запчастин та комплектуючих до них виробів, як це передбачалося на початковій стадії проекту, залишилася невиконаною до цього часу.

Кабінет Міністрів України, приймаючи рішення про надання гарантій для одержання кредиту, не визначив внутрішнього його позичальника, чим з самого початку залучення поставив проект у рамки високого кредитного ризику.

Мінсільгосппрод України, Мінфін України та Держкомрезерв України, виконуючи постанову Кабінету Міністрів України від 07.02.96 № 166, при затвердженні порядку передачі суб´єктам господарювання техніки, не визначили об´єктивних критеріїв її розподілу. В результаті розподіл здійснювався суб´єктивно, за вказівками високих посадових осіб (віце-прем´єр-міністра України М.В.Зубця, міністра Мінсільгосппроду П.І.Гайдуцького та інших). Значна частка зернозбиральної техніки потрапила у власність новоутворених комерційних структур, а не безпосереднім та ефективним сільгоспвиробникам. Надалі ці структури стали найбільшими боржниками Державного бюджету України.

Затверджена за дорученням Кабінету Міністрів України Мінсільгосппродом України, Мінфіном України та Держкомрезервом України схема передачі техніки у власність величезній кількості одержувачів, не визначила систему контролю за її ефективною експлуатацією. Надання одержувачам техніки прав на її власність призвело до того, що вони розпоряджалися нею на свій розсуд, без будь-якого контролю з боку держави.

Кабінет Міністрів України не здійснив заходів щодо виконання власної постанови від 07.02.96 № 166 стосовно забезпечення Мінсільгосппродом України, Урядом Автономної Республіки Крим та облдержадміністраціями високоефективного використання техніки та здійснення розрахунків за неї. Не було запроваджено системи контролю за ефективним використанням кредиту на всіх етапах та рівнях його реалізації. Не виконані й інші рішення Уряду щодо ефективного використання кредиту та його погашення.

Суттєвий вплив на погіршення стану розрахунків одержувачів техніки з державою мали щорічні зміни Урядом умов погашення отриманих ними товарних кредитів.

Епізодичне застосування Урядом та Мінфіном України санкцій до корпорації «Украгропромбіржа» щодо стягнення за її рахунок заборгованості з правової точки зору були безпідставні, оскільки корпорація не була позичальником кредиту та власником отриманої сільськогосподарської техніки. У зв´язку з цим вона не обліковувала таку заборгованість перед державним бюджетом.

Фінансові санкції з боку центральних органів виконавчої влади до безпосередніх власників техніки протягом трьох років взагалі не застосовувалися. Перше подання Мінфіну на запровадження зазначених санкцій, на суму 38,7 млн. дол. США до 12 найбільших боржників, було оформлено одночасно з початком перевірки цього питання Рахунковою палатою.

Інформацію про результати перевірки ефективності використання та повернення корпорацією «Украгропромбіржа» гарантованих Урядом іноземних кредитів направлено Верховній Раді України та Президенту України.

Матеріали перевірок направлені Генеральній прокуратурі України.

Висновки та пропозиції Рахункової палати, підготовлені за результатами перевірки ефективності використання та повернення корпорацією «Украгропромбіржа» гарантованих Урядом іноземних кредитів, найшли відображення у постанові Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 № 500 «Про додаткові заходи щодо забезпечення проведення сільськогосподарськими товаровиробниками та іншими суб´єктами господарювання розрахунків за отриману в 1996-1997 роках зернозбиральну техніку американської фірми «Джон Дір».

Рахунковою палатою, відповідно до постанови Верховної Ради України від 23 березня 1999 року № 543 - ХIV «Про реалізацію Угоди між Україною і Міжнародним банком реконструкції та розвитку про надання позики на реструктуризацію вугільної галузі», проведена перевірка використання коштів другого траншу позики, наданої Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) на реструктуризацію вугільної галузі у 1999 році. Перевіркою встановлені наступні порушення чинного законодавства:

Урядом України не було прийнято рішення щодо визначення відповідальних органів та посадових осіб за виконання умов Угоди про надання позики на реструктуризацію вугільної галузі між Україною та МБРР.

Із 80 млн. дол. США, фактично отриманих Україною у березні та травні 1999 року в межах другого траншу позики, Міністерством фінансів України 22,5 млн. дол. США було використано для обслуговування та погашення зовнішнього боргу, 40 млн. дол. США спрямовано на вільний продаж і використано на поточне фінансування державного бюджету без визначення конкретних напрямків, а 17,3 млн. дол. США з 16 квітня 1999 року знаходилося на депозитних рахунках Міністерства фінансів України в НБУ без руху, за які сплачено відсотки в сумі 0,7 млн. дол. США, що є прямими втратами Державного бюджету України.

З отриманих інвестиційних кредитних ресурсів у сумі 35 млн. дол. США Урядом тривалий час не використовувались на інвестиційні проекти 17,3 млн. дол. США.

ГУДКУ неправомірно користувалося коштами позики в сумі 17,5 млн. дол. США терміном з 2 по 15 квітня 1999 року, що є порушенням умов Угоди. ГУДКУ фактично використало додатково 17,5 млн. дол. США для поточного фінансування Державного бюджету України, проте не відобразило їх у звітності як надходження із зовнішніх джерел фінансування Державного бюджету України.

Невиконання умов Угоди щодо закриття необхідної кількості шахт, непогашення заборгованості з соціальних виплат звільненим робітникам закритих шахт, ненадання двох позик по Кредитній лінії на підтримку підприємств мікро-, малого та середнього приватного бізнесу та двох позик по Муніципальній кредитній лінії, призвело до припинення з другого півріччя 1999 року надання коштів позики з боку МБРР.

Невиконання умов Угоди та припинення надходження коштів позики в сумі 70 млн. дол. США призвело до додаткових втрат коштів Державного бюджету України, оскільки відповідно до умов Угоди Міністерство фінансів України повинно сплачувати комісійні за зобов'язання на невикористану суму позики. За 1999 рік нараховано і сплачено комісійних за зобов'язання в сумі 133 тис. дол. США, що також є втратами Державного бюджету України.

Не укладена угода між Міністерством фінансів України і НБУ про умови використання залишків тимчасово вільних валютних коштів, тому не здійснювалося нарахування відсотків за користування ними.

Міністерство фінансів України разом з НБУ та комерційними банками визначили надто високу вартість кредитів для українських підприємств, чим суттєво знизили їх привабливість та ефективність. Якщо для України вартість запозичених кредитних коштів становить близько 7 відс. річних, то для мікропідприємств вартість позики перевищує 20 відс., у т.ч. на користь українських комерційних банків - 12 відс., для малих підприємств вона складає 17 відс. і 9 відс., для середніх підприємств - 14 відс. і 6 відсотків, відповідно.

Перевіркою встановлено, що в рамках цієї позики комерційний банк «Приватбанк» за надання інвестиційних кредитних ресурсів середньому підприємству «Віст-Колор» встановив одноразову комісію, яка на 1 відс. перевищує розмір такої комісії, встановленої в Угоді про надання позики між Міністерством фінансів України та КБ «Приватбанк»(0,125 відсотка).

Після ратифікації Верховною Радою України Угоди між Україною і МБРР вона набула статусу міжнародного договору, обов´язкового до виконання. Проте Урядом України не було прийнято рішення щодо визначення відповідальних органів та посадових осіб за виконання умов Угоди про надання позики на реструктуризацію вугільної галузі між Україною і МБРР.

Отримані в рамках позики у 1996 році 150 млн. дол. США та у 1999 році 80 млн. дол. США для здійснення заходів з реструктуризації вугільної галузі використані неефективно.

Фактично, з отриманих Україною у березні та травні 1999 року в межах другого траншу цієї позики 80 млн. дол. США, що намічалися для фінансування заходів, пов´язаних з реструктуризацією вугільної галузі, безпосередньо використано лише 175 тис. дол. США або 0,2 відсотка.

Угода між Міністерством фінансів України і НБУ, яка б визначала умови використання залишків тимчасово вільних валютних коштів, не була укладена, нарахування відсотків за користування цими коштами не проводилося, що не дозволило компенсувати хоча б частку здійснених витрат з їх обслуговування.

У зв´язку з невиконанням умов Угоди про позику щодо кількості та термінів закриття збиткових шахт, своєчасного проведення соціальних розрахунків із звільненими шахтарями, створення для них нових робочих місць та відсутності дієвої фінансової підтримки для утримання об´єктів соціальної сфери закритих шахт, що підлягають передачі місцевим органам виконавчої влади, надання позики МБРР з липня 1999 року було припинено. Отже, Державний бюджет України зазнав додаткових збитків через необхідність сплати комісійних за резервування невикористаних кредитних ресурсів у сумі 70 млн. дол. США. У 1999 році такі збитки перевищили вже 100 тис. дол. США.

Таким чином, реалізація проекту не дала очікуваного соціально-економічного результату для держави.

Інформацію про результати перевірки використання коштів другого траншу позики МБРР направлено Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України.

На запит Генеральної прокуратури України надано для розгляду і відповідного реагування довідки і матеріали перевірок з цього питання.

Після проведення Рахунковою палатою перевірки, реалізація отриманих в рамках позики коштів значно активізувалась. Почав реалізуватись проект у Закарпатській області у сумі 1,1 млн. дол. США та шість муніципальних проектів в рамках Муніципальної кредитної лінії на суму 871,8 тис. дол. США.

В результаті здійсненої перевірки Міністерство фінансів України переглянуло угоди з окремими банками на обслуговування даної програми та довело ліміти виділених коштів. Мінфіном також прийнято рішення щодо покладання на уповноважені банки відповідальності по сплаті комісійних, що перераховуються Всесвітньому банку за резервування невикористаних коштів.

На виконання п. 1.2 постанови Верховної Ради України від 14.09.99 № 1036 «Про День Уряду України у вересні 1999 року», щодо інформації Кабінету Міністрів України про внутрішній та зовнішній борг України, Рахунковою палатою підготовлено і надіслано Голові Верховної Ради України інформацію щодо стану державного боргу України, витрат на його погашення та обслуговування в І півріччі 1999 року.

12 жовтня 1999 року Голова Рахункової палати Симоненко В.К. виступив на засіданні Верховної Ради України з інформацією про внутрішній та зовнішній борг України.

Верховна Рада України, заслухавши інформацію Кабінету Міністрів України, визнала його діяльність із забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України в питаннях, що стосуються державного боргу України, незадовільною. Генеральному прокурору доручено перевірити обставини надмірного зростання державного боргу України (постанова Верховної Ради України від 12.10.99 № 1151-ХІV «Про інформацію Кабінету Міністрів України про внутрішній та зовнішній борг України»).

На виконання п.2 постанови Верховної Ради України № 1151-ХІV та згідно з запитом Генеральної прокуратури України Рахунковою палатою підготовлено і направлено матеріали щодо виникнення зовнішнього та внутрішнього боргу України і матеріали перевірок з цих питань за період 1997-1998 роки.

2.6. Використання коштів державних цільових бюджетних
та позабюджетних фондів

Перевіркою Державного цільового фонду соціального страхування України встановлені недоліки в порядку формування коштів зазначеного фонду та їх використанні Центральною виконавчою дирекцією фонду у 1997 році.

Зокрема, чинним законодавством на час перевірки не був врегульований механізм взаємовідносин, розподілу функцій та меж компетенції щодо управління і використання коштів Фонду соціального страхування між Фондом та профспілками.

Функції контролю за діяльністю Фонду виконували профспілкові органи та сам Фонд, а не органи державної виконавчої влади, як це передбачено законодавством.

Відомчі нормативні документи Фонду не були приведені у відповідність з чинним законодавством і не забезпечували персональної відповідальності керівників Фонду за порушення законів.

Центральна виконавча дирекція, яка створена для забезпечення виконавчо-розпорядчих функцій Правління Фонду і оперативного керівництва системою, у своїй діяльності не дотримувалася встановленого порядку використання коштів, своєчасно не вносилися зміни до кошторису. Перевіркою встановлено факти перевитрачання коштів за окремими статтями кошторису адміністративно-господарських витрат виконавчої дирекції на загальну суму близько 1,1 млн. грн., не за цільовим призначенням використано майже 2 млн. грн. з Чорнобильського фонду.

Всупереч статті 14 «Основ законодавства України про загальнообов´язкове державне соціальне страхування» виконавча дирекція та відділення Фонду займалися комерційною діяльністю: кошти розміщувалися у комерційних банках за депозитними угодами, укладалися установчі договори про створення акціонерних товариств, здійснювалося придбання акцій. У 1997 році неодноразово порушувалися вимоги чинного законодавства стосовно цінних паперів - несвоєчасно взято на облік акції, кошти розміщено на депозитах за заниженими відсотками тощо.

Перевіркою встановлено відволікання коштів Фонду в сумі 4,6 млн. грн. на фінансову підтримку підприємств і установ, які не входили до системи Фонду, у вигляді дольової участі в їх господарській діяльності. При цьому договори про обсяги і умови дольової участі не укладалися і ці довгострокові фінансові вкладення не були відображені в фінансовому звіті Фонду.

Про результати перевірки порядку формування та використання коштів фонду соціального страхування України Рахунковою палатою поінформовано Верховну Раду України. Інформацію про результати перевірки направлено також Кабінету Міністрів України з пропозиціями щодо врегулювання механізму взаємовідносин, розподілу функцій і завдань Фонду соціального страхування України та органів профспілок відповідно до положень Закону України «Про збір на обов´язкове соціальне страхування», а також врегулювання питання щодо порядку сплати комерційними банками відсотків за користування тимчасово вільними залишками коштів державного позабюджетного цільового Фонду соціального страхування України. Для прийняття відповідних заходів з усунення виявлених перевіркою недоліків направлено інформацію Голові Правління Фонду соціального страхування України.

Виявлені перевіркою Рахункової палати України недоліки та порушення у формуванні та використанні коштів Фонду соціального страхування України у ході виконання відповідних заходів виконавчою дирекцією Фонду були усунені.

Перевіркою обґрунтованості видатків та використання коштів Державного інноваційного фонду «Українською інноваційною фінансово-лізинговою компанією» в 1997-1998 роках встановлено, що діяльність лізингової компанії в 1997 - 1998 роках не відповідала основній меті, з якою вона була створена. Для матеріально - технічного забезпечення підприємств не залучалися внутрішні та зовнішні кредитні ресурси, інвестиції. Лізингова компанія займала вичікувальну позицію і будувала свою діяльність на залученні коштів Держіннофонду на безвідсотковій основі.

Перекладання функцій супроводження інноваційних проектів з Держіннофонду на інвестиційного керуючого, як це передбачалося «Порядком виконання функцій інвестиційного керуючого інноваційного проекту», призводило до формального виконання цих обов´язків Компанією та Держіннофондом і створювало умови для послаблення контролю за витрачанням державних коштів.

Встановлений механізм виділення коштів на фінансування інноваційних проектів створював умови для прийняття необґрунтованих рішень щодо їх фінансування. Про це свідчать значні витрати на придбання імпортного обладнання, які складали, всупереч усім урядовим рішенням з цього питання, переважну більшість у загальному обсязі витрат.

Кошти на фінансування матеріально-технічного забезпечення інноваційного договору виділялися на підставі поданого підприємством-виконавцем «Замовлення на обладнання», але без дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.06.97 № 694 щодо організації та проведення торгів (тендерів) у сфері державних закупівель товарів (робіт, послуг). Це призводило до необґрунтованого використання державних коштів та їх розпорошення.

Компанією не була створена експертна група з оцінки доцільності придбання обладнання та устаткування, яке закуповувалося для реалізації інноваційних проектів, як того вимагав наказ Міністерства України у справах науки і технологій від 21.08.97 № 233. Це перешкоджало ефективному використанню бюджетних коштів, що направлялися на закупівлю вітчизняного та імпортного обладнання і устаткування для реалізації інноваційних проектів. Держіннофонд (Голова - Чеботарьов В.П.) проігнорував виконання зазначеного наказу.

«Календарний план виконання проекту», згідно з яким регіональні відділення Держіннофонду мали перераховувати кошти Компанії, за своєю формою був недосконалий. За цим планом Держіннофонд перераховував кошти без урахування готовності обладнання та умов розрахунків за його поставку, внаслідок чого кошти на значний час вилучалися з обігу і знецінювалися.

Була неунормована відповідальність Держіннофонду та лізингової компанії на всіх стадіях використання бюджетних коштів.

Компанія не застосовувала до підприємств-замовників санкції, визначені статтею 12 Закону України «Про лізинг», яка передбачає, що лізингоодержувач зобов´язаний у разі несплати лізингових платежів протягом двох чергових строків на вимогу лізингодавця повернути йому об´єкт лізингу.

Відповідно до умов договору фінансового лізингу, Компанія звільнялася від будь-яких обов´язків і відповідальності стосовно технічної гарантії на обладнання. Всі розрахунки по видатках, пов´язаних з гарантійним обслуговуванням обладнання, провадилися безпосередньо між лізингоодержувачем та постачальником обладнання, незважаючи на те, що Компанія до закінчення договору фінансового лізингу фактично була його власником.

У 1997-1998 роках, при укладанні інноваційних договорів із залученням механізму фінансового лізингу через Компанію, гарантією повернення коштів підприємством-виконавцем проекту виступав договір страхування.

Перевіркою наявності вказаних гарантій за договорами фінансового лізингу в Компанії були встановлені значні затримки з укладанням договорів страхування підприємствами-виконавцями, в окремих випадках від чотирьох до семи місяців, тим самим не виконувалися умови надання гарантій повернення коштів.

За відсутності належної вимогливості з боку посадових осіб Держіннофонду (Голова - Чеботарьов В.П.) та Компанії (директор - Власенко С.М.) до підприємств-виконавців проекту, останні зволікали з укладанням договорів страхування після підписання сторонами першого «Акту приймання - передачі обладнання в лізинг», від чотирьох місяців - у випадку з ВАТ «Львівський автобусний завод», до семи місяців - з Рогатинським держлісгоспом, по ДП «Ензим» договір страхування укладений під час перевірки - 25.02.99, що ставило під загрозу гарантію повернення коштів.

Питання надання додаткового фінансування та перенесення термінів дії договорів в існуючих відомчих документах не були чітко визначені, що призводило до довільного трактування цих положень при їх укладанні. Накази та розпорядження Держіннофонду передбачали надання додаткового фінансування, як виняток. У 1997 році такі рішення приймалися вісім разів на суму понад 3 млн. грн., у 1998 році - шість, на суму 13,6 млн. гривень. До збільшення обсягів фінансування призводила також неповна оплата за поставлене обладнання.

Пролонгація інноваційних договорів викликала збільшення термінів виконання договорів та повернення інноваційних коштів.

Тривале відволікання бюджетних коштів на інноваційні позики в умовах наявної кризової ситуації, яка продовжувала загострюватися, спричиняло реальні втрати бюджету. Відсутність механізму захисту від інфляції в нормативно-правових документах значно зменшувала можливість подальшого ефективного використання інноваційних коштів. Внаслідок інфляції, яка за даними Держкомстату України у 1997 році склала 110,1 відс., в 1998 році - 120,0 відс. та прогнозного рівня інфляції на 1999 рік, початкова вартість коштів тільки за ці роки, за проведеними розрахунками, зменшилася майже на 46 відсотків.

На підставі проведеної перевірки та пропозицій Рахункової палати Кабінетом Міністрів України розпорядженням від 26.06.99 № 612-р прийнято рішення щодо реорганізації державного підприємства «Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія». Відповідно до розпорядження Кабінет Міністрів України дав доручення Міністерству освіти та Фонду державного майна перетворити державне підприємство Держіннофонду «Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія» у відкрите акціонерне товариство, а Національному агентству з управління державними корпоративними правами передати належні державі акції компанії в управління Ощадному банку України.

За результатами перевірки ефективності запровадження векселів у погашенні заборгованості перед Пенсійним фондом України встановлено, що станом на 01.01.98 заборгованість підприємств, установ і організацій по сплаті збору на обов´язкове державне пенсійне страхування та виплаті пенсій, набула стабільної тенденції до зростання.

Недоїмка суб´єктів господарювання по сплаті збору на обов´язкове державне пенсійне страхування тільки за 1997 рік зросла на суму 1,1 млрд. грн. і станом на 01.01.98 становила 2,6 млрд. гривень.

Заборгованість по виплаті пенсій станом на 01.01.98 становила 1,3 млрд. гривень.

З метою вирішення цих проблем постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.98 № 75 «Про додаткові заходи щодо погашення заборгованості підприємств, установ і організацій з обов´язкових платежів до Пенсійного фонду» було запроваджене вексельне оформлення заборгованості по збору на обов´язкове державне пенсійне страхування, що склалася на 01.04.97. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.98 № 1152 «Про додаткові заходи щодо забезпечення надходження збору на обов´язкове державне пенсійне страхування» в порядок вексельного оформлення заборгованості були внесенні істотні зміни, зокрема, збільшено максимальний розмір дисконту з 30 до 50 (60) відс. та дозволено оформлення векселями заборгованості із строком давності більше одного місяця, наслідком яких стало збільшення втрат бюджету Пенсійного фонду.

За 1998 рік та перше півріччя 1999 року Пенсійним фондом України дана згода на оформлення заборгованості підприємств, установ і організацій перед Пенсійним фондом на суму 786,6 млн. гривень.

Вибірковою перевіркою ефективності вексельного оформлення заборгованості із збору на обов´язкове державне пенсійне страхування виявлено, що Пенсійним фондом України надавалася згода на оформлення заборгованості підприємств-виробників продукції, яка користується широким попитом як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, легко реалізується за ринковими цінами без будь-яких знижок (дисконтів). Так, підприємствам-боржникам, які виробляють продукти харчування, було дозволено оформити недоїмку векселями сумарним номіналом 26,2 млн. грн. з середнім дисконтом 30 відс., у тому числі цукровим заводам на суму 5,5 млн. грн. з середнім дисконтом 30,7 відс.; виробникам металу та металопродукції сумарним номіналом 57,4 млн. грн. з середнім дисконтом 55,4 відс.; вугілля і коксу - 4,7 млн. грн. та 53,8 відс.; ділової деревини - 2,9 млн. грн. та 46,4 відсотка.

Оформлення заборгованості перед Пенсійним фондом України векселями здійснювалося, в основному, за фактом виконання підприємством - боржником та покупцем векселя договору купівлі-продажу продукції, під яку надалі оформлявся вексель, тобто проведення відкритих торгів векселями Пенсійного фонду України підмінялося попередньою домовленістю зацікавлених сторін.

У більшості випадків оформленню заявок та векселів по них передувало відвантаження продукції майбутньому покупцю векселів. Фактично мало місце не забезпечення оплати векселя, яким оформлена заборгованість підприємств до Пенсійного фонду України продукцією, а операція по зменшенню дебіторської заборгованості боржника. Це означає, що тривалі нерозрахунки між суб´єктами господарювання були викликані не тільки їх неплатоспроможністю, а й очікуванням можливості розрахунків між ними векселями Пенсійного фонду України з дисконтом до 60 відсотків.

Простежувалися постійні скупники векселів та факти перепродажу ними продукції, отриманої під векселі, безпосереднє відвантаження її зі складів підприємств-боржників на адресу третіх осіб.

Спостережницька позиція органів Пенсійного фонду України при оформленні заборгованості підприємств-виробників продукції, яка користується широким попитом, та необґрунтоване збільшення розміру дисконту з 30 до 50 і 60 відсотків та строків оплати векселів до 180 днів дозволила посередницьким структурам отримувати надприбутки за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

В процесі перевірки зазначеного питання встановлені окремі випадки поєднання схем обігу різних видів векселів. Наприклад, внаслідок поєднання схем обігу векселів Пенсійного фонду та фінансового управління виконкому Одеської міської Ради в погашенні заборгованості із збору на обов´язкове державне пенсійне страхування, бюджетним установам і організаціям м. Одеси списано недоїмки до Пенсійного фонду України, як такої, що погашена на загальну суму 8,8 млн. грн., з середнім дисконтом 54,4 відс. (при виконанні міського бюджету по доходах на 97,2 відс.), втрати Пенсійного фонду України склали 4,7 млн. грн., із яких на поповнення міського бюджету Одеси спрямовано понад 2 млн. гривень.

Внаслідок порушення Пенсійним фондом України вимог Порядку погашення заборгованості підприємств, установ і організацій із збору на обов´язкове державне пенсійне страхування шляхом оформлення її векселями, при здійсненні операцій по вексельному оформленню недоїмки ВАТ «Південний машинобудівний завод» бюджетом Пенсійного фонду України було втрачено майже 4,5 млн. гривень.

Керівництво Пенсійного фонду України прийняття рішення про надання згоди на вексельне оформлення заборгованості із збору на обов´язкове державне пенсійне страхування та визначення розміру дисконту поклало на експертну раду Пенсійного фонду України з питань вексельного обігу - колегіальний орган, який діє на громадських засадах, чим зняло з себе персональну відповідальність за обґрунтованість і ефективність прийнятих рішень щодо погашення заборгованості конкретних підприємств-боржників.

Надане Урядом Пенсійному фонду України право вексельного оформлення авансових платежів по збору на обов´язкове державне пенсійне страхування могло поставити під загрозу виконання бюджету Пенсійного фонду та фінансування виплати пенсій.

На виконання рішень Уряду Пенсійним фондом України було створено спеціалізоване державне підприємство Пенсійного фонду України (Спецпідприємство) для виконання функцій з реалізації товарів (послуг), майна, майнових прав, переданих у рахунок збору на обов´язкове державне пенсійне страхування, однак свою діяльність воно зосереджувало виключно на операціях, пов´язаних із оплатою векселів, а функцій щодо реалізації продукції і майна підприємств-боржників та пов´язаних з видачею товарів (послуг) в рахунок погашення заборгованості з виплати пенсій, які дозволили б погашати недоїмку підприємств-боржників з мінімальними втратами для бюджету Пенсійного фонду України, не виконувало. Фактично Спецпідприємство виконувало функцію посередника в обігу векселів Пенсійного фонду України.

Таким чином, при зовнішній привабливості вексельного оформлення заборгованості із збору на обов´язкове державне пенсійне страхування як вимушеної форми погашення суб´єктами господарювання недоїмки до Пенсійного фонду України, його запровадження не вплинуло на розв´язання кризи платежів до Пенсійного фонду України і виправлення ситуації з виплатою пенсій, а створило умови для окремих посередницьких фірм-скупників векселів отримувати надприбутки за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Недоїмка по збору до Пенсійного фонду України за 1998 рік зросла на 37,8 відс. або майже 1 млрд. грн. і станом на 01.01.99 склала 2,3 млрд. гривень. Протягом першого півріччя поточного року вона продовжувала зростати. Станом на 01.07.99 сума недоїмки становила 1,25 млрд. гривень. Зменшення відбулося внаслідок реструктуризації заборгованості минулих років.

В структурі надходжень із збору на обов´язкове державне пенсійне страхування частка від реалізації векселів, якими оформлена була заборгованість за 1998 рік, склала лише 1 відс., за перше півріччя 1999 року - 1,1 відсотка.

Сума заборгованості підприємств, що була погашена у 1998 році та першому півріччі 1999 року завдяки вексельному її оформленню склала 234 млн. грн., що становить 8,9 відс. недоїмки, яка утворилася на 01.01.98. Фактично надійшло до бюджету Пенсійного фонду України 131,5 млн. грн., втрати Пенсійного фонду склали 103 млн. гривень.

Середній дисконт по векселях, якими була оформлена заборгованість із збору на обов´язкове державне пенсійне страхування, склав 43,8 відс., у тому числі реалізованих Спецпідприємством - 56,8 відс., через уповноважені банки - 39,5 відс. при максимальному розмірі дисконту до серпня 1998 року - 30 відс., а з серпня 1998 року - 50 (60) відсотків.

У той же час, Пенсійним фондом України реалізовувалися форми погашення недоїмки, які дозволяли без втрат для бюджету Пенсійного фонду України зменшити заборгованість. Зокрема, за період, що перевірявся, в рахунок погашення недоїмки до Пенсійного фонду України виплачено пенсії в натуральному виразі на суму майже 824 млн. гривень. Однак, органами Пенсійного фонду не в повному обсязі використані можливості погашення недоїмки в натуральному виразі без втрат для бюджету Пенсійного фонду України.

Пенсійним фондом вживалося недостатньо заходів щодо погашення недоїмки в спосіб, встановлений постановами Кабінету Міністрів України від 02.08.96 № 890 «Про заходи щодо погашення заборгованості за обов´язковими платежами до Пенсійного фонду за рахунок продукції власного виробництва та майна» і від 11.09.97 № 1015 «Про погашення підприємствами агропромислового комплексу заборгованості перед Пенсійним фондом».

Отже, оформлення векселями збору на обов´язкове державне пенсійне страхування не тільки не забезпечило погашення недоїмки та наповнення бюджету Пенсійного фонду України, а й призвело до невиправданих втрат.

Рахункова палата України вважає за доцільне до законодавчого врегулювання вексельного обігу в господарському обороті України, скасувати вексельне оформлення заборгованості суб´єктів господарювання до Пенсійного фонду України.

Результати перевірки направлені Пенсійному фонду України для реагування, прийняття відповідних рішень та заходів, які б забезпечили погашення заборгованості суб´єктів господарювання із збору на обов´язкове державне пенсійне страхування та наповнення бюджету Пенсійного фонду України з мінімальними втратами.

З метою вдосконалення законів, що стосуються діяльності Пенсійного фонду України, та законодавчого врегулювання обігу цінних паперів і діяльності на фондовому ринку Рахунковою палатою направлено інформацію Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України.

Результатом реагування на заходи Рахункової палати України стала постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.99 № 2339 «Про внесення змін до Порядку погашення заборгованості підприємств, установ та організацій із збору на обов´язкове державне пенсійне страхування шляхом оформлення її векселями та внесення авансових платежів із збору на обов´язкове державне пенсійне страхування шляхом вексельних розрахунків».

2.7. Виконання кошторису Національного банку України за 1998 рік, аналіз звіту
Антимонопольного комітету України за 1998 рік та аналітичної довідки Фонду державного майна України «Про хід приватизацій в Україні за 1998 рік»

Результати перевірки кошторису Національного банку України за 1998 рік, проведеної відповідно до плану роботи Колегії, показали, що керівництвом НБУ не прийнято конкретних заходів щодо усунення недоліків, на які Рахункова палата звертала увагу при перевірці кошторису НБУ за 1997 рік.

Так, в порушення вимог рішень Президента України та Верховної Ради України НБУ не подавав на затвердження відповідним органам свій кошторис витрат на 1998 рік.

Не було розроблено Положення про порядок складання, внесення змін та здійснення контролю за виконанням кошторису (бюджету) в системі НБУ і не виконано власне рішення з цього питання.

Кошторис НБУ на 1998 рік було затверджено через 2 місяці після прийняття Державного бюджету України на 1998 рік. НБУ фактично проігнорував вимоги Указу Президента України від 21.01.98 № 41 «Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі» і, як наслідок, всі планові видатки в 1998 році значно збільшено проти фактичних, які були в 1997 році (на 287 млн. грн. або на 43,7 відсотка).

Крім того, Верховній Раді України та Рахунковій палаті були надані недостовірні дані щодо результатів фінансової діяльності НБУ. Видатки за 1998 рік необґрунтовано занижені на 132,5 млн. грн., витрати у сумі 303,5 млн. грн. не покривались фактично отриманими доходами. В порушення чинного законодавства НБУ здійснена оплата 20 комфортабельних автобусів в сумі 11,8 млн. грн. за рахунок коштів, отриманих від перевищення валових доходів над видатками, що підлягали обов´язковому перерахуванню до Державного бюджету України.

У 1998 році НБУ продовжував широкомасштабні будівельні та ремонтні роботи, у тому числі, на об´єктах адміністративного та соціального призначення. За наявності 40 легкових автомобілів для обслуговування центрального апарату було закуплено ще 8 автомобілів «Вольво» на загальну суму 309,5 тис. дол. США (38,7 тис. дол. США за автомобіль) та оплачено послуги з їх поставки - 63 тис. дол. США або майже 26 відс. від їх вартості. Керівництво НБУ користується великою кількістю мобільних телефонів - 39 штук, витрати на які склали майже 166 тис. гривень.

НБУ без погодження з Верховною Радою України, за рахунок доходів, продовжував здійснювати благодійну і спонсорську діяльність, при цьому було витрачено 1,6 млн. гривень.

Без затвердження Положення і нормативів на представницькі цілі за 1998 рік безпідставно витрачено 210,5 тис. гривень.

Неефективні та необґрунтовані витрати НБУ в 1998 році за оцінками Рахункової палати склали 24 млн. гривень.

Включена в План роботи Колегії на підставі доручення Голови Верховної Ради України і проведена перевірка окремих питань діяльності Національного банку України (НБУ) за період з січня 1997 року по 11 вересня 1998 року показала, що неефективна грошово-кредитна політика, що проводилася НБУ, призвела до різкого скорочення ресурсів для кредитування реального сектора економіки. Якщо в 1997 році обсяг емісії, спрямований на придбання облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), становив 31,7 відс., то за 8 місяців 1998 року на ці цілі було спрямовано 66,6 відс. емісійних коштів.

Крім цього, НБУ було здійснено ряд ризикованих операцій з коштами валових міжнародних резервів, які знаходилися на рахунках в іноземних банках, за процентними ставками від 5,47 до 6,25 відс. з терміном розміщення від 3 до 430 днів. Більшість (за сумою коштів) доларових депозитів в 1998 році знаходились в банку «Credit Suisse First Boston (Кіпр), LTD». Так, станом на 1 січня 1998 року 33 відс. суми депозитів в доларах США були розміщені в зазначеному банку, в той час як інші 67 відс. - в 21 банку. На 1 червня 1998 року вже 86 відс. суми депозитів НБУ знаходились в цьому банку, а у вересні в ньому були сконцентровані практично всі доларові кошти.

Перевіркою виявлено, що правова база, яка регулює діяльність НБУ, характеризувалася значною неврегульованістю та суперечностями. Чинним, на час перевірки, законодавством не були визначені правила складання Основних напрямів грошово-кредитної політики, процедура їх розгляду та затвердження Верховною Радою України.

На курсоутворення у 1997-1998 роках суттєво впливали операції нерезидентів на ринку ОВДП. Ці ж операції разом з операціями Мінфіну щодо погашення та обслуговування зовнішнього боргу, а також необхідність підтримки курсу гривні до долара США в межах визначеного коридору безпосередньо впливали на стан офіційних валютних резервів НБУ.

Внаслідок відтоку нерезидентів з ринку ОВДП, необхідності виконання Міністерством фінансів зобов´язань по фідуціарних позиках, підтримки курсу гривні валютні резерви в 1998 році постійно зменшувалися. Так, якщо в 1997 році валові валютні резерви збільшились на 0,5 млрд. дол. США, або на 15,4 відс., то з початку 1998 року станом на 1 вересня вони зменшились на 1,7 млрд. дол. США або на 45,3 відс. і склали 2,1 млрд. дол. США.

Чинне валютне законодавство недостатньо врегульоване, що надавало змогу НБУ самостійно встановлювати правила функціонування валютного ринку та участі в цьому ринку резидентів, у тому числі банків і нерезидентів, а також порядок та напрямки використання коштів валютних резервів.

Недосконалість законодавства України надала змогу комерційним банкам в умовах економічної кризи придбати за рахунок валютних резервів НБУ, сформованих в більшій частині за рахунок позик від МВФ, значні суми валютних коштів та отримувати за рахунок них додаткові прибутки. Наприклад, Реалбанк (м. Харків), Промінвестбанк за рахунок розміщення коштів валютного резерву НБУ в депозит на умовах фідуціарних позик отримали дешеві (6 та 5,5 відс. річних) валютні кредити, в порівнянні з вартістю їх на українському валютному ринку.

Матеріали перевірки Рахункової палати були використані Тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України при перевірці окремих питань діяльності НБУ, звіт якої направлено до Генеральної прокуратури України.

Ряд пропозицій Рахункової палати щодо законодавчого врегулювання діяльності НБУ враховано Верховною Радою України в Законі України «Про Національний банк України» № 679-ХІV, який прийнято 20 травня 1999 року, зокрема: визначено вищий орган управління НБУ - Раду Національного банку та її функціональні обов´язки, серед яких передбачена розробка і внесення на розгляд Верховної Ради України (до 15 вересня) «Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за їх виконанням»; визначена структура золотовалютного резерву.

Відповідно до функцій, визначених Законом України «Про Рахункову палату» (ст. 6), проведено попередній аналіз Звіту Антимонопольного комітету України за 1998 рік з питань здійснення ним державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства.

Аналіз показав, що Антимонопольний комітет при підготовці Звіту за 1998 рік не врахував пропозиції та зауваження, висловлені Рахунковою палатою за результатами аналізів звітів Комітету за 1996-1997 роки щодо недостатнього висвітлення роботи відповідно до вимог Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та ефективності роботи за наміченими пріоритетними напрямками.

Аналіз Звіту Антимонопольного комітету за 1998 рік свідчить, що Комітетом не забезпечено здійснення належного державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства відповідно до покладених на нього завдань та повноважень. Комітет та його територіальні органи обмежили свою роботу лише заходами щодо запобігання і припинення окремих порушень антимонопольного законодавства, не виконуючи своїх законодавчих завдань з контролю за реалізацією антимонопольної і конкурентної політики та сприяння розвитку добросовісної конкуренції у всіх сферах економіки.

Контроль за дотриманням антимонопольного законодавства зосереджується Комітетом, в основному, на виробничій сфері, державних органах та органах місцевого самоврядування. Разом з тим, у Звіті практично не відображається стан у сфері обігу товарів (торгівля, посередницька діяльність), зокрема, на ринках нафтопродуктів, цукру, зерна, насіння соняшнику та інших, на яких за останні роки спостерігалися явні ознаки монополізації, обмеження конкуренції, що призводило до різких сплесків цін та погіршення економічної ситуації не тільки в окремих галузях і реґіонах, а й у державі в цілому.

Комітет та його органи не забезпечували належного контролю за здійсненням державної політики обмеження монополізму у підприємницькій діяльності з боку уповноважених на це органів державної влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління і контролю. З цієї причини у Звіті відсутні оцінки загального стану антимонопольної діяльності в галузях і реґіонах, результатів проведених антимонопольних заходів, невирішених проблем і причин, що стримують їх вирішення.

Як і в попередні роки, у Звіті були подані, в основному, кількісні показники та детальні описи виявлених порушень. Відсутні якісні показники, що характеризували б вплив проведеної Комітетом та його органами роботи на рівень демонополізації та підвищення конкурентоспроможності суб´єктів господарювання. Не відображаються виконані органами Комітету контрольні заходи відповідно до затверджених планів роботи та державних програм, організаційна та координаційна робота Комітету зі своїми територіальними органами.

Дані Звіту свідчать, що Комітет недостатньо вирішує питання методичного і правового забезпечення своєї роботи як на загальнодержавному, так і на реґіональному рівні. Ним недосконало координується ця робота з органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, правоохоронними органами та судами.

Як неодноразово відмічалося Рахунковою палатою, і про що свідчить Звіт, Антимонопольний комітет, маючи значні державні контрольні повноваження та можливості для впливу на соціально-економічну ситуацію в країні, не використовує їх належним чином. У вирішенні багатьох питань антимонопольної політики він зайняв очікувальну пасивну позицію, не проявляє активності і настирливості щодо запровадження повною мірою важелів впливу, визначених антимонопольним законодавством.

Затверджений Колегією Рахункової палати «Аналіз звіту Антимонопольного комітету України за 1998 рік щодо здійснення ним державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства» направлено до Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.

На виконання доручення Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій здійснено аналіз аналітичної довідки Фонду державного майна України «Про хід приватизації в Україні за 1998 рік».

Аналітична довідка Фонду під найменуванням «Про хід приватизації в Україні за 1998 рік» своєю назвою та змістом не відповідає вимогам чинного законодавства України. В ній Фонд ухиляється від висвітлення фактичних суб´єктивних причин недонадходжень значних сум коштів до Держбюджету України.

Інформація про виконання покупцями приватизованих об´єктів своїх інвестиційних зобов´язань не дає повної уяви щодо обсягів фактично внесених ними інвестицій у виробництво приватизованих підприємств за попередні роки та у 1998 році, зокрема, повноту і своєчасність надходження інвестицій та ефективність їх використання.

Довідка Фонду майже не висвітлює стан контролю за виконанням Державної програми приватизації з боку компетентних органів, та забезпечення Фондом оперативності і повноти усунення виявлених перевірками Рахункової палати та іншими державними контролюючими органами порушень і зловживань в діяльності Фонду державного майна України.

У звітному документі Фонду більше уваги повинно приділятись фінансовим наслідкам приватизаційних процесів, зокрема, виконанню дохідної частини державного бюджету, стану усунення Фондом виявлених перевірками численних фактів порушень у розпоряджанні державним майном, яке знаходиться в процесі приватизації, при розрахунках за продані об´єкти та належні державі акції (паї, частки) і використанні коштів, що надійшли від приватизації.

Звітний матеріал Фонду за своїм змістом повинен містити аналіз фактичного стану справ у приватизаційних процесах в усіх його аспектах відповідно до Закону України «Про Державну програму приватизації на 1998 рік».

Аналіз аналітичної довідки Фонду державного майна України «Про хід приватизації в Україні за 1998 рік» розглянуто Колегією Рахункової палати та направлено до Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій, а інформація з цього питання - Кабінету Міністрів України. Останній вивчив пропозиції Рахункової палати та дав доручення Фонду державного майна України врахувати зауваження та пропозиції Рахункової палати при підготовці в 2000 році Звіту Фонду держмайна України за підсумками 1999 року.

2.8. Використання бюджетних коштів державними акціонерними компаніями та підприємствами

Одним з основних контрольно-аналітичних заходів у 1999 році, здійснених у цьому напрямку, була перевірка та аналіз законності та обґрунтованості проведення розрахунків із застосуванням векселів Держказначейства України через державне підприємство «Укрспецфін». На виконання запиту народних депутатів України Дайнеки Л.І., Донченка Ю.Г., Марамзіна Ф.А., Гмирі С.П., Елькава В.А. проводилась перевірка та аналіз правомірності створення державного Українського спеціалізованого фінансового підприємства «Укрспецфін» та його впливу на результати виконання Державного бюджету України.

Державне підприємство «Укрспецфін» створено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.98 № 1573 з метою погашення заборгованості по платежах до державного бюджету через впровадження альтернативних взаємозалікам фінансових механізмів і викупу кредиторської та дебіторської заборгованості держави. Проте, перевірка підтвердила, що постанова Кабінету Міністрів України, на підставі якої створено «Укрспецфін» і організовано його діяльність, прийнята з грубим порушенням Конституції України, законів України, Указів Президента України, чинних постанов Кабінету Міністрів України.

Зокрема, всупереч ст.36 Закону України «Про бюджетну систему України» і ст.4 та 7 Закону України «Про Державний внутрішній борг України», якими встановлено перелік органів виконавчої влади, що забезпечують виконання державного бюджету та органів, які здійснюють управління державним внутрішнім боргом, Кабінетом Міністрів України та Міністерством фінансів України передано частину повноважень щодо виконання державного бюджету суб´єкту підприємницької діяльності, яким є «Укрспецфін». Це стосується, перш за все, функцій розміщення державних боргових зобов´язань, погашення заборгованості по податках та зборах, здійснення операцій з казначейськими векселями.

Наказами Міністерства фінансів України та ГУДКУ щодо створення і функцій «Укрспецфіну» сформовано неконституційне правове поле, відмінне від чинного в Україні, яке незаконно стало регулювати порядок видачі, обігу і погашення державних цінних паперів - векселів Держказначейства. Під «Укрспецфін» було розроблено систему рішень, які розширювали його повноваження, незаконно надаючи йому функції органів виконавчої влади. Продаж векселів за реальні кошти замість погашення бюджетних боргів, отримання від цих операцій доходів, реалізація казначейських векселів із знижкою (дисконтом), передача векселів, минаючи головного розпорядника бюджетних коштів, залучення до вексельного обігу численних комерційних структур, які не мали ніяких взаємовідносин з бюджетними установами, суперечить чинним нормативно-правовим актам України.

«Укрспецфіном» було запроваджено механізм обігу казначейських векселів ще менш прозорий і менш контрольований, ніж механізм взаємозаліків. Монополістами в їх обігу та погашенні стали підприємства, що випускають високоліквідну продукцію і спроможні сплачувати платежі до державного бюджету у грошовій формі - лікеро-горілчані заводи, тютюнові фабрики, винзаводи, організації та підприємства по видобутку та постачанню нафти і газу, залізниці. Фактично запроваджений вексельний обіг дав змогу зазначеним підприємствам уникнути сплати обов´язкових платежів до державного бюджету грошовими коштами.

За період, що перевірявся (жовтень-грудень 1998 року), в рахунок виконання Державного бюджету України 1998 року було погашено через «Укрспецфін» 3032 казначейських векселів на суму майже 711 млн. гривень.

Зустрічними перевірками на місцях встановлено значні порушення законодавства України та виявлено збитки, завдані державному бюджету. Так, із перевіреного обігу 86 казначейських векселів на суму 104 млн. грн. - 65 відс. здійснено незаконно, під фіктивну кредиторську заборгованість, а 11 відс. - не за цільовим призначенням, тобто на витрати, не передбачені кошторисами тощо.

Перевіркою встановлено ряд порушень у фінансово-господарській діяльності безпосередньо підприємства «Укрспецфін». Зокрема, за період своєї діяльності у 1998 році «Укрспецфін» мав сплатити до державного бюджету податків із суми доходів 43,5 млн. грн., а фактично сплатив із суми доходів 27,3 млн. гривень. За інформацією, яка була повідомлена Рахунковій палаті ДПА України за результатами документальної перевірки державного підприємства «Укрспецфін», що проводилася нею, донараховано 127,2 тис. грн. податків разом із пенею. Відповідно до чинного податкового законодавства до ДП «Укрспецфін» були вжиті відповідні заходи.

Таким чином, рішення Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України про створення державного підприємства «Укрспецфін» прийняті всупереч Конституції України, законам та нормативно-правовим актам України; формування навколо «Укрспецфіну» незаконних правовідносин, відмінних від існуючих, призвело до правової невизначеності, ліквідації прозорості виконання державного бюджету, усунуло регіональні органи Державного казначейства від контролю за доходами та видатками бюджету, створило умови для незаконного, нецільового, неефективного використання бюджетних коштів.

У ході перевірки виявлені порушення викликали необхідність проведення зустрічних перевірок з виїздом на місце в ЗАТ «Торговий дім «Артеміда» та його дочірніх і структурних підрозділах. Також було проведено перевірку в НАК «Нафтогаз України» стосовно достовірності погашення заборгованості ЗАТ «Торговий дім «Артеміда» Хмельницькій облдержадміністрації, УКБ, Кам´янець-Подільській тютюновій фабриці, КЕЧ-1 Держкомкордону (м. Луцьк).

Матеріали щодо правомірності створення і діяльності державного Українського спеціалізованого фінансового підприємства «Укрспецфін» було направлено до Генеральної прокуратури України, ДПА України, Служби безпеки України. Інформацію про результати впливу діяльності державного Українського спеціалізованого фінансового підприємства «Укрспецфін» на виконання Державного бюджету України було направлено Президенту України, Голові Верховної Ради України, Прем´єр-міністру України, народним депутатам України Дайнеко Л.І., Семенюк В.П., Симоненку П.М. Інформацію про порушення законів та зловживання бюджетними коштами при здійсненні вексельних розрахунків направлено Секретарю Ради національної безпеки і оборони України Марчуку Є.К.

Наслідками передачі матеріалів перевірки діяльності державного підприємства «Укрспецфін» до правоохоронних органів є порушення Прокуратурою Хмельницької області та Управлінням СБУ по Хмельницькій області кримінальних справ. Генеральна прокуратура України направила матеріали Рахункової палати військовому прокурору Західного регіону України, який після проведення прокурорської перевірки порушив кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених статтями 172, частина 2; 80-3 частина 2; 254-2 пункт «в» та 166 частина 3 Кримінального кодексу України.

Результатом проведеної Рахунковою палатою роботи з цього питання було видання Президентом України Указу від 24.12.99 № 1618/99 «Про скасування постанов Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 1998 року № 1573 та від 6 березня 1999 року № 321, яким Кабінету Міністрів України доручено вирішити питання щодо ліквідації «Укрспецфіну» і припинення його діяльності з дня оприлюднення даного Указу (05.01.2000). На виконання Указу Президента України Прем´єр-міністр України, дорученням від 29.12.99 № 28-287/1 зобов´язав Міністра фінансів України у двотижневий термін внести пропозиції щодо ліквідації даного підприємства. Однак Міністр фінансів України видав наказ щодо ліквідації державного підприємства «Укрспецфін» та затвердив склад ліквідаційної комісії тільки 28.01.2000 року.

На виконання звернення Голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України народного депутата України Яковенка О.М. була здійснена перевірка правомірності використання бюджетних коштів та державного майна при формуванні статутного фонду АК «Держінвест України»

У ході перевірки встановлено, що Кабінет Міністрів України в порушення ст. 19 Закону України «Про бюджетну систему України» зобов´язав Міністерство фінансів України профінансувати витрати на формування статутного фонду Компанії у сумі 3 млн. грн. за рахунок коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України (постанова від 20.02.96 № 225 «Про формування статутного фонду Української державної кредитно-інвестиційної компанії»). Зазначені кошти були переведені Компанією з бюджетного рахунку на розрахунковий, внаслідок чого вони втратили статус бюджетних і були спрямовані не для забезпечення функцій із залучення інвестицій, а, переважно, на отримання прибутків та набуття корпоративних прав.

При передачі корпорацією «Укрбудматеріали» адміністративного будинку по вул. Артема, 73 (загальною площею 12 тис. кв. м) у повне господарське відання Компанії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.97 № 152, яка видана під грифом «не для друку», Фонд державного майна України не забезпечив виконання п. 2 названої постанови в частині здійснення експертної оцінки вартості цього будинку. До того ж, ця постанова прийнята з порушенням положень Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 19-93 «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності, в будівництві та промисловості будівельних матеріалів», яким корпорації «Укрбудматеріали» делеговано функції з управління майном організацій і підприємств, що засновані на загальнодержавній власності та входять до їх складу, та всупереч постанові Кабінету Міністрів України від 26.06.96 № 678 «Про порядок передачі державного майна».

Володіння зазначеним будинком давало можливість Компанії за рахунок передачі в оренду вільних приміщень комерційним та іншим структурам отримувати доходи, які у 1998 році склали 544 тис. грн., або 24,7 відс. загальної суми отриманих нею доходів, тоді як доходи від основної діяльності становили лише 484 тис. грн. (21,9 відсотка). За І півріччя 1999 року це співвідношення відповідно складає 33,3 відс. (342 тис. грн.) проти 19 відс. (194 тис. гривень).

Згідно з актами прийому-передачі ФДМ України передав Компанії пакети акцій 22 відкритих акціонерних товариств, з яких лише по 16 підприємствах є підтвердження реєстраторів, що свідчить про відсутність належного контролю з боку Фонду державного майна України за здійснену передачу.

В порушення ст. 15 Закону України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності», Фонд державного майна України не забезпечив виконання п. 2 свого ж наказу від 20.02.96 № 175 і передав до статутного фонду Державної кредитно-інвестиційної компанії пакети акцій, що належали державі, трьох відкритих акціонерних товариств в розмірі більше ніж 10 відс. вартості статутного фонду цих товариств, зокрема, по ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» - 30 відс., ВАТ «Укргазпроект» - 30 відс. та НАСК «Оранта» - 58,34 відсотка.

ВАТ «АК «Держінвест України» створено постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.98 № 24 «Про створення Акціонерної компанії «Держінвест України» шляхом реорганізації Української державної кредитно-інвестиційної компанії. Проте названою постановою не визначено порядок реорганізації державної Компанії в акціонерне товариство. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.98 № 771 «Питання Акціонерної компанії «Держінвест України» затверджено її Статут, відповідно до якого Компанія стала власником майна, що було передано державою при формуванні статутного фонду Державної кредитно-інвестиційної компанії.

Вищезазначеними постановами Кабінету Міністрів України порушено ст. 33 Закону України «Про власність». Крім того, в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.95 № 1056, якою затверджено «Порядок управління акціями, паями, частками господарських товариств, які перебувають у загальнодержавній власності», Фондом державного майна України не була призначена уповноважена особа по управлінню державними пакетами акцій, переданих Компанії.

Реорганізацію державної компанії в АК «Держінвест України» було здійснено без створення відповідної комісії, інвентаризації майна та складання акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу за її наслідками, тобто склад майна Компанії, розмір її статутного фонду у встановленому порядку визначений не був.

В порушення ст. 120 Конституції України, але згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.98 № 749 «Про наглядову раду АК «Держінвест України» до наглядової ради Компанії було введено, в основному, керівників центральних державних органів виконавчої влади.

Керуючись положеннями Статуту, Компанія уклала 18.03.99 договір застави і передала фірмі «Уотфорд Петроліум Холдінгз Лімітед» (Великобританія) під заставу 30 відс. акцій ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» за отриману Компанією фінансову допомогу. За умовами договору застави ця фірма отримала на п´ять років всі права акціонера, крім права отримувати дивіденди. Більше того, це дало їй змогу, як найбільшому акціонеру, протягом дії договору значним чином впливати на формування стратегії діяльності ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття».

Поряд з цим, Компанія уклала також договори про передачу державних пакетів акцій в управління третім особам. Більшість товариств, корпоративні права яких набуті Компанією в процесі діяльності, не мають відношення до мети її створення - залучення кредитних ресурсів та інвестицій у пріоритетні галузі економіки України.

За своїм статутом АК «Держінвест України» багато в чому дублювала функції НАУРЕІ та інших центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до Статуту, Компанія, в порушення чинного законодавства, стала власником пакетів акцій, будинку та бюджетних коштів. Внаслідок цього держава фактично втратила контроль над найпривабливішими пакетами акцій. Як показали перевірки Рахункової палати та інших контролюючих органів, діяльність Компанії фактично зосереджена на отриманні прибутку та набутті корпоративних прав. Основна частина її доходів формувалася за рахунок розміщення бюджетних коштів на депозитних вкладах, операцій з валютою та облігаціями, здачі в оренду вільних приміщень. Як у 1998 році, так і в І півріччі 1999 року питома вага доходів, отриманих за рахунок цих операцій, складала 73 відс. від загальних доходів. Обсяги робіт з основної діяльності Компанії (надання юридичних, інформаційних та консультаційних послуг) зменшувалися і залишалися збитковими. Так, у 1998 році збитки склали 156 тис. грн., у І півріччі
1999 року- 278 тис. гривень.

Намітилася тенденція щодо зменшення участі Компанії у реалізації інвестиційних програм. Після реформування нею виконувалися роботи лише по трьох інвестиційних проектах проти 23 у попередній період.

За матеріалами перевірки направлено листи Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України.

Рахункова палата запропонувала Кабінету Міністрів України розглянути результати діяльності Компанії та прийняти відповідні рішення щодо поновлення права державної власності на кошти та майно, яке, в порушення чинного законодавства, увійшло до статутного фонду ВАТ «АК «Держінвест України».

Про результати перевірки поінформовано Президента Компанії.

Компанія ліквідована Указом Президента України від 25.03.2000
№ 533/2000.

Відповідно до депутатського звернення народного депутата України Марчука Є.К. було проведено перевірку та аналіз діяльності ВАТ «Торговий дім «Галичина» (Івано-Франківська область) щодо погашення заборгованості перед бюджетом.

Створене Івано-Франківською облдержадміністрацією ВАТ «Торговий дім «Галичина» значно збільшило питому вагу виконання бюджету області на безгрошовій (заліковій) основі, суттєво змінило реальні показники бюджету, призвело до порушень та зловживань, втрати прозорості у виконанні бюджету області.

Затвердивши розпорядженням Голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 3 жовтня 1997 року № 759 Порядок погашення заборгованості підприємств і організацій перед бюджетом, а також бюджету - перед працівниками соціально-культурної сфери, освіти і державного управління, облдержадміністрація втрутилася у господарську діяльність підприємств, установ і організацій, що суперечить статті 36 Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Відповідно до Закону України «Про підприємства в Україні» втручання держави у господарську діяльність підприємства заборонено.

Не дивлячись на те, що Указом Президента України від 04.03.98 № 167/98 «Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетними та державними цільовими фондами» уступка вимоги та переведення боргу при здійсненні розрахунків заборонена, Торговим домом проводилися такі операції.

ВАТ «Торговий дім «Галичина» є монополістом в Івано-Франківській області щодо здійснення операцій з погашення заборгованості підприємств і організацій перед бюджетом, а також бюджету перед працівниками бюджетних установ.

Користуючись монопольним становищем, ВАТ «Торговий дім «Галичина» встановлювало торгівельну надбавку від 1,6 до 37,6 відс. до ціни товарів та продуктів, які відпускались бюджетним установам та їх працівникам для потреб цих установ та погашення заборгованості із заробітної плати.

Разом з тим, у діяльності ВАТ «Торговий дім «Галичина» мали місце порушення чинного законодавства та порядку проведення фінансово-господарських операцій. На час перевірки статутний фонд Торгового дому не було сформовано. Тому, враховуючи вимоги статті 30 Закону України «Про господарські товариства», ВАТ «Торговий дім «Галичина» слід вважати не заснованим.

Не маючи власних обігових коштів, ВАТ «Торговий дім «Галичина» використовувало товари і продукцію підприємств-платників податків та виручку від їх реалізації.

Починаючи з березня 1998 року, ВАТ «Торговий дім «Галичина» на кожне перше число місяця мало заборгованість перед бюджетом у сумі від 708 тис. грн. до 11,6 млн. гривень. На 01.01.99 така заборгованість складала майже 2,4 млн. гривень. Постійно зростала кредиторська заборгованість ВАТ «Торговий дім «Галичина», яка на 01.03.99 становила 67 млн. гривень. На 01.06.99 кредиторська заборгованість становила 102,7 млн. грн., у тому числі прострочена - 32,6 млн. гривень. Таким чином, запроваджений механізм розрахунків через «Торговий дім «Галичина» давав йому змогу тривалий час користуватися обіговими коштами окремих державних підприємств, що негативно впливало на їх фінансовий стан. Одночасно дебіторська заборгованість на 01.03.99 становила майже 50 млн. грн., а на 01.06.99 - 88,6 млн. грн., у тому числі прострочена - 25,4 млн. гривень. Такий стан розрахунків може стати однією з головних причин банкрутства Торгового дому.

ВАТ «Торговий дім «Галичина» провело ряд сумнівних та ризикованих торгово-комерційних операцій, що призвели до збитків. Ризикова та сумнівна діяльність Торгового дому, яка сприяла зростанню кредиторської і дебіторської заборгованості та збитковості, вела підприємство до банкрутства. Як наслідок, існувала загроза втрати бюджетом Івано-Франківської області значних коштів у зв´язку з проведенням розрахунків через ВАТ «Торговий дім «Галичина».

Конкретні пропозиції щодо усунення виявлених недоліків та порушень у діяльності ВАТ «Торговий дім «Галичина» направлено Голові Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Президенту ВАТ «Торговий дім «Галичина», розгорнуту інформацію направлено Голові Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарствам, власності та інвестицій.

Від Голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Президента ВАТ «Торговий дім «Галичина» одержано відповіді з переліком заходів щодо усунення виявлених Рахунковою палатою недоліків та порушень та звільнення з роботи винних у здійсненні порушень осіб.

Результати перевірки використання бюджетних коштів риболовецькою компанією «Fishing Company S.A.» показали, що Міністерство фінансів України, Державний комітет рибного господарства України, Ощадний банк України допустили грубі порушення чинного законодавства України з питань цільового використання бюджетних коштів і кредитних ресурсів, не було вжито ефективних заходів щодо управління державною власністю. Керівники перевірених установ порушили умови доручення Президента України від 19 травня 1997 року №1-14/311 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.08.97 № 460-р стосовно забезпечення фінансування завершення будівництва риболовецьких траулерів з наступною передачею їх у лізинг підприємствам рибного господарства України. Проте з самого початку реалізації цього проекту була запроваджена схема, яка передбачала придбання під державні гарантії траулерів через компанію «Fishing Company S.A.», зареєстровану в офшорній зоні на Британських Віргінських островах під виглядом державної.

Держкомрибгосп України (Голова - Шведенко М.М.) не забезпечив створення саме державної компанії в офшорній зоні та не організував належного контролю за її діяльністю. В результаті, статус компанії «Fishing Company S.A.», визначений Державним комітетом рибного господарства України і погоджений Кабінетом Міністрів України як державний, перевірками не підтвердився. Зокрема, Держкомрибгоспом України акціонерний капітал компанії «Fishing Company S.A.» за державні кошти не формувався, а її акції не придбавалися. В балансі Держкомрибгоспу України не відображено будь-яких фінансових активів за кордоном.

Реалізація програми добудови траулерів, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 460-р від 20.08.97, передбачала залучення кредитів у сумі 20 млн. гривень. У той же час, Голова Правління Ощадбанку Колесников А.А. за згодою Мінфіну України і Держкомрибгоспу України замість кредитів у національній валюті надав компанії «Fishing Company S.A.» валютні кредити в сумі 10,6 млн. дол. США, що порушувало положення Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та суперечило Положенню Національного банку України «Про кредитування» (№ 246 від 28.09.95).

Кредитні ресурси в сумі 10,6 млн. дол. США були використані компанією «Fishing Company S.A.» не на добудову траулерів, а на їх придбання та рейсове забезпечення, що суперечило розпорядженню Кабінету Міністрів України від 20.08.97 № 460-р і дорученню Президента України від 19.05.97 № 1-14/311.

Розмір гарантійних зобов´язань, прийнятих Мінфіном України ще до укладання кредитної угоди між Ощадбанком та компанією «Fishing Company S.A.», перевищив визначений розпорядженням Кабінету Міністрів України граничний розмір на 3,6 млн. гривень.

Міністр фінансів України І.О.Мітюков, надаючи Ощадбанку гарантії з повернення кредиту у гривнях, не передбачив ніяких зобов´язань з боку компанії «Fishing Company S.A.». Як наслідок, компанія за ці кошти придбала два траулери, оснастила їх і покрила витрати на їх обслуговування, а кредит у визначений термін не повернула.

Інформацію про порушення при використанні бюджетних коштів компанією «Fishing Companу S.A.» направлено Президенту України, Голові Верховної Ради України, Прем´єр-міністру України, Генеральному прокурору України.

За результатами цієї перевірки Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст.165, ч.2 ст. 80-3 КК України.

Перевірками, проведеними відповідно до доручень Верховної Ради України та Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки на Рівненській і Хмельницькій атомних електростанціях з питань витрачання державних коштів на добудовування енергоблоків, встановлено, що в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.97 № 1323 НАЕК «Енергоатом» (колишній президент Нігматуллін Н.Р.) з коштів, які призначалися для добудови енергоблоків № 2 Хмельницької та № 4 Рівненської АЕС, використано не за призначенням майже 2,2 млн. грн. на дольову участь у будівництві офісних приміщень по вул. Кутузова, 18/7 в м. Києві, на погашення кредиту, отриманого для поповнення власних обігових коштів, на оплату відсотків за користування вказаним кредитом та на поточні витрати.

Хмельницькою АЕС з коштів, які призначалися для добудови енергоблоку № 2, 426 тис. гривень використано не за призначенням, з них: майже 76 тис. грн. - на оплату впровадження програмного комплексу обробки інформації бухгалтерії Управління капітального будівництва цієї станції, виконання робіт з наладки охоронно-пожежної сигналізації кабінетів цього ж управління, придбання оргтехніки, періодичних видань та нормативної літератури, канцелярських та інших матеріалів; більше 125 тис. грн. - для потреб енергоблоку № 1 Хмельницької АЕС, замість добудови енергоблоку № 2, на які були призначені. Таким чином, своїми діями посадові особи «Енергоатому» скоїли порушення законодавства про бюджетну систему, передбачені абз.1 ч.1 ст.39 Закону України «Про бюджетну систему».

На виконання доручення Верховної Ради України від 22.10.98 №11-9/31 здійснено перевірку в НАЕК «Енергоатом» використання коштів Державного бюджету України та позабюджетних фондів. Даною перевіркою було охоплено п´ять атомних електростанцій та НАЕК «Енергоатом». Зустрічні перевірки були здійснені в Міністерстві енергетики України та на Східному гірничо-збагачувальному комбінаті Міненерго України.

Перевіркою встановлені порушення господарсько-фінансової діяльності НАЕК. Так, у 1998 році дирекція НАЕК «Енергоатом» списала нібито на виробництво промислової продукції ядерного палива на суму понад 699 млн. грн., хоча не виробляє і не звітує про випуск електроенергії або іншої промислової продукції. Списання вартості палива на собівартість промислової продукції (яка не випускалася) є незаконними витратами. Це призвело до завищення на зазначену суму валових витрат і недонарахування до бюджету майже 210 млн. гривень.

Зустрічною перевіркою встановлено, що Держкоматомом (Міненерго) не забезпечено ефективне і цільове використання коштів Фонду створення національного ядерно-паливного циклу в Україні (ФЯПЦ) від сум надходжень від АЕС в оплату вартості ядерного палива, що надходило з Росії на компенсаційній основі відповідно до тристоронньої угоди від 14.01.94 між Україною, Росією та США. Грубо порушуючи Положення про порядок формування і використання цього Фонду, яким передбачалося наповнення ФЯПЦ здійснювати виключно грошовими коштами, Держкоматом створював Фонд за рахунок боргових зобов´язань АЕС (авізо). В результаті, в оплату отриманого за 1994-1998 роки ядерного палива у сумі 1 млрд. 204,7 млн. грн. (~ 768 млн. дол. США), від АЕС станом на 01.01.99 надійшло грошових коштів тільки 4,5 млн. гривень. Залишок ФЯПЦ станом на 01.01.99 складав 930 млн. грн., з яких 929,2 млн. грн. розміщено у дебіторську заборгованість. Зазначені кошти не надійшли від АЕС і використані ними на власні потреби, тобто, не за призначенням. Внаслідок цього, виконання Комплексної програми створення ядерно-паливного циклу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.95 № 267, фактично провалене. При плані освоєння капіталовкладень з ФЯПЦ на 1995-1998 роки 487,4 млн. дол. США їх освоєння склало 77,6 млн. грн. (облік у доларах США Держкоматомом і Міненерго не здійснювався).

В порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вартість ядерного палива, яке надходило з Росії безоплатно, не включалася в об´єкт оподаткування, внаслідок чого за 1994-1998 роки недонараховано до бюджету 361,4 млн. гривень.

В порушення Положення про ФЯПЦ, при реалізації уранового концентрату Східним ГЗК на експорт, в обліку Держкоматому (Міненерго) на суму реалізації штучно збільшувався (нараховувався) фонд і на цю ж суму штучно збільшувалося фінансування програм. Таке завищення склало понад 218 млн. гривень. За рахунок фонду у 1997-1998 роках були погашені збитки у сумі 70,6 млн. грн., отримані від реалізації концентрату, за цінами, нижчими його собівартості. Інші нецільові витрати цього фонду (придбання лікеро-горілчаних, хутряних виробів, посуду, депозитні вклади Міненерго у комерційних банках тощо) склали майже 5 млн. гривень.

У 1997-1998 роках Держкоматом (Міненерго) доручили здійснювати роботу з наповнення ФЯПЦ малому підприємству "ТВЕЛ", наділивши його широкими повноваженнями з реалізації електроенергії і дозволивши, в порушення Положення про ФЯПЦ, використання у розрахунках безготівкових форм (взаємозаліки, векселі тощо). МП "ТВЕЛ" було дозволено здійснювати емісію простих векселів для використання їх у розрахунках та затверджено порядок їх використання, згідно з яким видача векселів здійснювалася за розпорядженнями Міненерго. Це надало можливість посадовим особам Міністерства впливати на процеси продажу електроенергії, вексельного обігу та взаємозаліків, тобто, безпосередньо приймати участь, по суті, у комерційній діяльності з використанням коштів ФЯПЦ. За час свого існування МП "ТВЕЛ" не виконало свого головного завдання - наповнення грошовими коштами ФЯПЦ, і, навпаки, внаслідок безконтрольної емісії векселів з´явилася реальна загроза відтоку коштів ФЯПЦ у посередницькі структури, як це мало місце при використанні векселів Національного диспетчерського центру.

Перевіркою відповідності діючим законодавчо-нормативним актам відрахувань структурних підрозділів компанії «Енергоатом» на створення галузевих позабюджетних фондів установлено, що в порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» атомними станціями були здійснені відрахування у галузеві фонди Держкоматому та на його утримання в 1995-1997 роках на суму 428,5 млн. гривень. У зв´язку з цим, на зазначену суму було занижено прибуток та недонараховано до бюджету 128,6 млн. гривень.

У 1998 році дирекція НАЕК "Енергоатом" (на балансі якої відсутні виробничі фонди і вона не здійснює виробничої діяльності) при одержанні 39 млн. грн. чистого прибутку, використала на виробничий розвиток та інші власні цілі 207 млн. гривень. Внаслідок цього, в компанії допущені не перекриті збитки у сумі 168 млн. гривень.

Перевіркою, проведеною в НАЕК «Енергоатом», встановлені факти зловживання службовим становищем керівництвом компанії. Колишній президент компанії Стародумов В.М., маючи приватизовану трикімнатну квартиру, придбав у приватну власність за рахунок державних коштів ще одну квартиру вартістю 300 тис. грн., яка повністю оплачена з розрахункового рахунку НАЕК «Енергоатом».

Про результати перевірки поінформовано Президента України, Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Матеріали направлено Генеральній прокуратурі України.

За повідомленням Секретаріату Комітету Верховної Ради України, матеріали розглянуто на його засіданні, підготовлено доповідь та проект постанови Верховної Ради України і внесено пропозицію про включення цього питання на розгляд сесії Верховної Ради України. За повідомленням Генпрокуратури від 04.11 № 07/2-228 за результатами перевірки стосовно посадових осіб НАЕК «Енергоатом» 06.07.99 та 28.09.99 порушено кримінальні справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 165 КК України. Розслідування справ доручено прокуратурі м. Києва.

Перевіркою Національної телекомпанії України (НТКУ) встановлено, що, в порушення законів України про Державний бюджет України за 1996-1998 роки НТКУ з 1996 року по 1998 роки фінансувалася з Державного бюджету України як бюджетна установа. В результаті цього за три роки безпідставно використано з державного бюджету більш ніж 130 млн. гривень.

Крім цього, встановлено, що Кабінет Міністрів України в порушення вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 1996 рік» видав розпорядження від 27.06.96 № 409-р, яким зобов`язав Мінфін України профінансувати витрати у сумі 5,5 млн. грн. для забезпечення трансляції ХХVI Олімпійських та ІІІ Параолімпійських ігор за рахунок коштів Держтелерадіо у Державному бюджеті України на 1996 рік. Механізм повернення коштів до бюджету та схему розрахунків між Мінфіном і Держтелерадіо, в порушення вимог вищезазначеного розпорядження, не розроблено і не впроваджено, а виділені майже 5 млн. грн. до Державного бюджету України не повернуто.

При укладанні договорів і угод щодо надання рекламних послуг НТКУ не дотримувалась вимог ст. 8 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», згідно з якою не допускається трансляція в ефірних мережах України рекламної продукції, за розповсюдження якої не сплачено телеорганізації. Так, станом на 01.01.99 не сплачено за використаний рекламний час СП «Ай-Пі-Київ», ЛТД» понад 2,4 млн. грн., ТОВ «Пріоритет»- більше 0,4 млн. грн., ЗАТ «Міжнародне інформаційне бізнес-агентство «Ай-Бі-Ей Інтернешнл» - 0,3 млн. грн. та ТРК «Солар» - 1,7 млн. грн.(500 тис. дол. США).

У 1998 році за рахунок коштів, одержаних від господарської діяльності, незаконно перераховано 100 тис. грн. страховій компанії «Скайд» та 30 тис. грн. ЗАТ «Аудиторська фірма «Перспектива-К». Ці витрати не були передбачені кошторисом на 1998 рік. НТКУ не забезпечила повного виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.08.96 № 539-р щодо погашення заборгованості за кредитом Експортно-імпортного банку Японії, за рахунок надходжень від власної господарської діяльності та відповідних відсотків і комісій згідно з встановленим графіком, що призвело до незаконного використання на цю мету коштів державного бюджету в сумі 3,6 млн. грн., тобто допущені порушення, передбачені абз.1 ч.1 ст.39 Закону України «Про бюджетну систему».

Всього перевіркою встановлено, що безпідставне фінансування з державного бюджету складає понад 130 млн. грн., нецільове використання власних коштів - 133 тис. грн. та втрати від безгосподарності - 2,2 млн. грн., тобто допущені порушення передбачені абз.1 ч.1 ст.39 Закону України «Про бюджетну систему».

Про виявлені порушення законодавства при використанні коштів державного бюджету інформовано Верховну Раду України. На її розгляд внесено пропозиції щодо зміни до ст. ст. 12, 13, 27 та 44 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» стосовно фінансування державних телерадіомовних організацій.

Верховною Радою України прийнято запропоновані Рахунковою палатою зміни, але Президентом України на це рішення накладено вето.

Кабінету Міністрів України запропоновано також привести Статут НТКУ у відповідність з чинним законодавством та впорядкувати спрямування телекомпанії коштів державного бюджету відповідно до вимог Закону України «Про поставки продукції для державних потреб» і постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.96 № 266 «Про порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням». Крім того, необхідно вирішити питання про відповідальність винних посадових осіб. Проте Кабінет Міністрів України доручив розгляд листа Рахункової палати Держтелерадіо України, який віднісся до цього формально.

Слід відмітити, що завдяки наполегливій позиції Рахункової палати у питанні законності витрачання бюджетних коштів НТКУ, Міністерством економіки України та Держкомстатом України було розроблено і подано на затвердження Уряду проект постанови «Про державне замовлення на закупівлю товарів (робіт, послуг) для державних потреб на 1999 рік», яким передбачено у 10-денний термін після укладання державного контракту інформувати про це Міністерство економіки України.

З метою забезпечення контролю за дотриманням вимог діючих нормативно-правових актів у сфері державних закупівель Мінекономіки разом з Держкомстатом розробили проект нової форми статистичної звітності «Звіт про проведення торгів (тендерів) на закупівлю товарів, робіт і послуг для державних потреб», відповідно до якої розпорядники державних коштів будуть звітувати про кількість і види проведених торгів, обсяги задіяних коштів, кількість укладених контрактів на закупівлю товарів (робіт, послуг) для державних потреб.

Таким чином, з прийняттям вищезгаданої постанови та введенням нової форми статзвітності вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.96 № 266 будуть повністю виконані. Президенту НТКУ запропоновано заявити позови та вжити рішучих заходів щодо стягнення з боржників заборгованості за надані послуги та ліквідації заборгованості перед Державним бюджетом України.

Відповідно до доручення Верховної Ради України Рахунковою палатою проведена перевірка стану усунення порушень у використанні коштів державного бюджету, виявлених під час зазначеної перевірки в Держтелерадіо України та НТКУ.

На жаль, Державним комітетом по телебаченню і радіомовленню України дієвих заходів щодо усунення порушень у використанні коштів Державного бюджету України не вжито.

Не дивлячись на те, що результати перевірки розглядались на засіданні Колегії Держтелерадіо України, та видання президентом НТКУ наказу щодо усунення виявлених Рахунковою палатою порушень у власній фінансово-господарської діяльності, комерційними структурами не було повернуто борги за використаний рекламний час на загальну суму 4,9 млн. грн., НТКУ не було повернуто до державного бюджету майже 5 млн. грн., виділених для забезпечення трансляції ХХУ1 Олімпійських ігор, не було розірвано договір з СП «Ай-Пі-Київ», ЛТД» на ексклюзивне право з використання ефірного рекламного часу, за якими числився борг у сумі понад 2,4 млн. гривень. НТКУ не була погашена за рахунок власних коштів заборгованість перед державним бюджетом за отримане телевізійне обладнання за кредитом Експортно-імпортного банка Японії у сумі 2,4 млн. гривень.

Не був приведений у відповідність з чинним законодавством Статут НТКУ. Міністерство фінансів України та Держтелерадіо України продовжували фінансувати НТКУ, а також і Національну радіокомпанію України як бюджетні установи.

2.9. Використання бюджетних коштів, що виділяються громадським та молодіжним організаціям,
освітнім закладам, закладам фізичної культури
та спорту, для фінансування заходів з ліквідації
стихійного лиха у Закарпатській області, а також
на утримання об´єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення

Перевіркою використання за цільовим призначенням коштів Державного бюджету Українським товариством сліпих (УТОС) встановлено, що в Державному бюджеті України як на 1997 рік, так і на 1998 рік УТОГ передбачалася фінансова допомога на утримання непромислової сфери в розмірі 19 млн. гривень.

Фактично за 1997 рік було профінансовано з Державного бюджету України 7,95 млн. грн. або 41,8 відс. до передбачених, а в 1998 році - лише 2,9 млн. грн., що становить 15,2 відс. від передбаченої суми, або майже в три рази менше, ніж у 1997 році.

Виділені бюджетні кошти в 1997-1998 роках використовувалися за цільовим призначенням згідно з затвердженими кошторисами видатків.

Всі підприємства системи УТОС працювали за скороченим робочим тижнем. А такі підприємства як Житомирське, Мукачівське та Миколаївське майже весь 1998 рік не працювали, деякі підприємства (Сумське, Роменське, Рівненське, Херсонське) не працювали і не виробляли продукцію протягом чотирьох місяців.

Незважаючи на це, на складах підприємств накопичилося виготовленої продукції майже на 22 млн. грн., що становило майже піврічний обсяг виробництва.

В результаті у 1998 році чисельність працюючих скоротилася на 1649 чол., у тому числі інвалідів по зору на 793 працівники. Станом на 01.01.99 чисельність працюючих на підприємствах становила 21,8 тис. чол., у тому числі інвалідів по зору 14,1 тис. чоловік. Зайнятість сліпих становить 64,6 відс. від загальної чисельності працюючих.

Перевіркою використання за цільовим призначенням коштів державного бюджету Українським товариством глухих (УТОГ), яке об´єднує понад 57 тис. громадян України, встановлено, що в Державному бюджеті України на 1998 рік Українському товариству глухих була передбачена фінансова допомога на утримання непромислової сфери в розмірі 2,3 млн. гривень.

Фактично за 1998 рік було профінансовано з державного бюджету майже 1,5 млн. грн. або 63,7 відс. до передбачених.

Аналіз розподілу коштів держбюджету згідно з кошторисом серед одержувачів - організацій і закладів системи УТОГ, та фактичного їх фінансування, показав, що вони розподіляються непропорційно сумам, передбаченим у кошторисі.

Так, при середній величині забезпечення фінансуванням 63,7 відс. Волинська обласна організація УТОГ профінансована на 91,7 відс., Хмельницька - на 88,8 відс., Львівська - на 50,1 відс., Житомирська - на 49,7 відс., Херсонська - на 23,2 відсотка.

Незважаючи на скрутне фінансове становище, більшість підприємств УТОГ мали тенденцію до зростання дебіторської заборгованості. Станом на 01.01.98 дебіторську заборгованість мали всі 40 УВП УТОГ, загальна сума якої становила 4,8 млн. гривень. Станом на 01.01.99 заборгованість зросла до 5,9 млн. гривень.

Перевірка використання коштів Державного бюджету України, що виділялися Українській спілці ветеранів Афганістану (УСВА), яка об´єднує понад 160 тис. громадян України - ветеранів війни в Афганістані і воєнних конфліктів в інших зарубіжних країнах, членів сімей загиблих, військовополонених, а також інших громадян, показала, що у Державному бюджеті України на 1998 рік УСВА на фінансову підтримку громадських організацій інвалідів і ветеранів було передбачено 1,4 млн. гривень. Фактично за 1998 рік було профінансовано з Державного бюджету України 584 тис. грн. або 41,7 відс. до передбаченого.

Перевіркою встановлено, що витрачання бюджетних коштів, в основному, проводилося згідно з вимогами Статуту УСВА, крім 19 тис. грн., які були використані не за призначенням, тобто допущено порушення законодавства про бюджетну систему, передбачене абз. 1 ч. 1 ст.39 Закону України «Про бюджетну систему».

В порушення Закону України «Про збір на обов´язкове державне пенсійне страхування» (підпункт 1 статті 2) УСВА з виплаченої матеріальної допомоги інвалідам та учасникам Афганської війни в сумі 6,5 тис. грн. з коштів Державного бюджету України перераховано збір на обов´язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України - 2 тис. гривень.

За результатами перевірки Головою Спілки ветеранів Афганістану видано наказ, яким затверджено План заходів з усунення недоліків, 6 обласних спілок терміном на один квартал позбавлено фінансування, їх керівникам та заступнику головного бухгалтера УСВА оголошено догани.

Перевіркою стану виконання Міністерством освіти України заходів з усунення недоліків у фінансово-господарській діяльності підпорядкованих закладів освіти встановлено, що міністерством не вжито належних заходів щодо усунення виявлених порушень, ряд з них мали місце і в 1998 році.

В результаті відсутності контролю за станом погашення дебіторської заборгованості вона зменшилась з 41,8 млн. грн. на 01.01.98 до 30,3 млн. грн. на 01.01.99 або лише на 11,5 млн. гривень.

Слід відзначити, що невиконано п.6 рішення Колегії міністерства в частині суворого обліку протоколів взаємозаліків, незважаючи на зауваження попередньої перевірки.

Також не виконано п. 4 рішення і в частині припинення відволікання бюджетних коштів на надання фінансової допомоги підприємствам, установам різних форм власності.

Спрямування бюджетного фінансування на 1998 рік Міністерством освіти України на фінансування закладів освіти здійснювалося як і раніше, не в рівному співвідношенні. Так, при 83 відс. бюджетних асигнувань, виділених на потреби вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, міністерством проведено фінансування одних закладів на 91-93 відс., інших - лише на 52-66 відс. від затверджених кошторисів.

Перевіркою використання коштів Державного бюджету України, які виділялися Українському фінансово-економічному інституту (УФЕІ) встановлено окремі порушення освітньої діяльності щодо ліцензованого обсягу підготовки спеціалістів та виконання плану державного замовлення, порушення фінансової дисципліни і штатних нормативів, що призвело до необґрунтованого планування та використання бюджетних і позабюджетних коштів.

Як передбачалося Законом України «Про Державний бюджет України на 1998 рік», на фінансування освіти Державної податкової адміністрації (ДПА) України було затверджено видатки на загальну суму 3,6 млн. грн., у тому числі на вищу освіту - 2,9 млн. грн., з них на утримання УФЕІ було доведено та затверджено видатки в сумі 2,6 млн. грн. (фактично профінансовано трохи більше 2 млн. грн. або 79 відс. до запланованих призначень).

За рахунок Державного бюджету України УФЕІ було зайво передбачено штатним розписом на 1998 рік 273 одиниці персоналу та допущено завищення окладів і надбавок по 67 посадових одиницях з річним фондом зарплати в сумі 401 тис. грн. та нарахуваннями на зарплату 150 тис. грн., всього на суму 551 тис. гривень. На утримання студентів понад держзамовлення на 1998 рік також зайво передбачено 47 тис. гривень.

Аналогічно, за рахунок Державного бюджету України, УФЕІ було зайво передбачено штатним розписом на 1999 рік 384 одиниці персоналу та допущено завищення окладів і надбавок по 70 посадових одиницях з річним фондом заробітної плати 985 тис. грн. та нарахуваннями на зарплату 365 тис. грн., всього на суму 1,35 млн. гривень.

Крім того, УФЕІ за рахунок позабюджетних коштів, які були виділені ДПА України на розвиток матеріально-технічної бази, не за цільовим призначенням витрачено 473 тис. гривень.

Перевіркою встановлено, що заборгованість по соціальних виплатах станом на 01.06.99 за рахунок коштів Державного бюджету України складала: по стипендіях - з грудня 1997 року по грудень 1998 року в сумі 159 тис. грн.; по заробітній платі - з грудня 1998 року в сумі 43 тис. грн. Разом з тим, в 1998 році 37 працівників інституту одержали безпроцентний кредит з позабюджетних коштів на загальну суму 40 тис. грн. Крім того, в 1998 році придбано 2 квартири співробітникам УФЕІ на загальну суму 46 тис. гривень.

За наслідками перевірки направлено лист Голові ДПА України. Наказом УФЕІ оголошено догани начальнику відділу кадрів, головному бухгалтеру, двом працівникам бухгалтерії, начальнику відділу забезпечення, одна посадова особа вільнена.

Перевіркою Українського національного комітету молодіжних організацій (УНКМО) щодо використання коштів Державного бюджету України за 1998 рік встановлено, що Законом України «Про Державний бюджет України на 1998 рік» були затверджені видатки на фінансування молодіжних програм у загальній сумі 7 млн. гривень. Фактично за 1998 рік надійшло УНКМО бюджетного фінансування в сумі 3,8 млн. грн., що становить 55 відс. від затвердженої суми.

Відповідно до календарного плану заходів УНКМО на 1998 рік було передбачено проведення за напрямками «Соціальний захист молоді, сім´ї, жінок», «Розвиток молодіжного, жіночого та дитячого руху» та «Спеціальні програми» 46 заходів, з яких перевірено 19 на загальну суму 1,2 млн. грн., що становить 31 відс. від отриманого фінансування. При цьому перевіркою встановлено, що використання бюджетних коштів по 18 заходах на суму 1,2 млн. грн. (99 відс.) від перевіреної суми, проведені в порушення цілої низки нормативно-правових актів.

У 1998 році на проведення соціального заходу «Молодь проти злочинності та наркоманії» і семінару «Боротьба зі злочинністю та наркоманією серед молоді на території України, як у суспільстві, так і в лавах збройних та військово-морських сил» виділено асигнувань на суму майже 0,2 млн. грн., які фактично використані не за цільовим призначенням, тобто допущені порушення, передбачені абз. 1 ч.1 ст.39 Закону України «Про бюджетну систему України».

На проведення заходів, які не передбачалися календарним планом, використано майже 0,7 тис. грн. державних коштів.

Перевіркою встановлено факти підтасування звітних документів в оформленні проведення окремих заходів, що призвело до неефективного використання, а в окремих випадках до нецільового спрямування бюджетних коштів.

Так, Київська міська асоціація студентських профспілок (КМАСП) ліквідована в липні 1998 року, у той же час, УНКМО перерахувала КМАСП через місяць після її ліквідації на здійснення програми «Молодіжний телепроект «Труба» 20 тис. гривень. АБ «Ажіо», у свою чергу, безпідставно зарахував зазначені кошти на розрахунковий рахунок іншої молодіжної організації.

При проведенні зустрічних перевірок стосовно використання коштів державного бюджету підвідомчими УНКМО організаціями виявлено два приватних підприємства («Верба» та «Геліон»), діяльність яких полягала в одержанні та перерахуванні коштів. Діяльність цих підприємств тривала один місяць кожного та зводилась фактично до «відмивання» коштів у загальній сумі 22,7 млн. гривень.

Про результати перевірки поінформовано Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, ДПА України, а також Державний комітет України у справах сім´ї та молоді і Генеральну прокуратуру України - для відповідного реагування.

v Перевіркою формування та виконання єдиного кошторису доходів і видатків Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА) виявлено безпідставне включення в загальний фонд оплати праці 792 тис. гривень. Фактично, вказаних видатків за 1998 рік та 9 місяців 1999 року було здійснено на суму 335 тис. гривень.

Здійснення таких видатків необґрунтовано у правовому відношенні, оскільки відсутній затверджений Кабінетом Міністрів України механізм їх нарахування, як цього вимагають Закони України «Про оплату праці» та «Про освіту».

Всупереч чинному законодавству від абітурієнтів отримуються платежі за тестування при вступі до навчального закладу.

Фактично за період 1998 року абітурієнтами було сплачено за тестування для вступу до НаУКМА 104 тис. грн. та за 9 місяців 1999 року отримано плату за вступне тестування від абітурієнтів у сумі 236 тис. гривень.

Варто зазначити, що «Переліком платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.97 № 38, надання платних послуг, таких як вступне тестування, не передбачено.

Крім того, необґрунтовано отримувалися кошти від студентів за надання додаткових навчальних послуг. Всього за 1998 рік та 9 місяців 1999 року таких платежів надійшло на загальну суму 322 тис. гривень. Документи, які б підтверджували надання конкретних додаткових навчальних послуг студентам, в НаУКМА відсутні.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.98 № 955 «Про заходи щодо зменшення заборгованості підприємств нафтогазового комплексу перед бюджетами всіх рівнів та державним резервом», Міністерством фінансів України в рахунок погашення заборгованості державного бюджету за 1998 рік за теплову енергію передано НаУКМА природний газ, який знаходиться у підземному сховищі АТ «Укргазпром» в обсязі 698 тис. куб. м на суму 143 тис. гривень.

Слід зауважити, що схема передачі газу, яка відображена у постанові Кабінету Міністрів України № 955 «Про заходи щодо зменшення заборгованості підприємств нафтогазового комплексу перед бюджетами всіх рівнів та державним резервом» недосконала, оскільки вона не враховує реальну потребу його споживання бюджетними установами. Так, НаУКМА не є споживачем газу, і, в той же час, в рахунок фінансування одержано газ на суму 143 тис. грн. з наступною документальною передачею АТ «Укргазпром». Навчальний заклад поставлено в безвихідні умови щодо реалізації цього газу шляхом здійснення взаємозаліку з АК «Київенерго» по погашенню заборгованості за спожиту теплоенергію.

Перевіркою встановлено, що НаУКМА укладалися договори про спільну діяльність без створення юридичної особи. Відповідно до представлених перевірці 23 договорів про спільну діяльність Університетом передано у тимчасове безкоштовне користування нежитлових приміщень загальною площею понад 2700 кв. м без укладання договорів оренди, що є одним із джерел надходження додаткових позабюджетних коштів.

Про результати перевірки Рахункова палата поінформувала Кабінет Міністрів України, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти, а також президента НаУКМА.

Перевіркою Державного комітету України з фізичної культури і спорту (Держкомспорт) щодо використання коштів Державного бюджету України на 1998 рік та І півріччя 1999 року встановлено, що при визначенні необхідних видатків не враховувалася доцільність здійснення заходів та виконання відведених функцій на Держкомспорт відповідно до Закону України «Про фізичну культуру і спорт».

Так, при поданні розрахунків для розроблення проекту держбюджету, була необґрунтовано розрахована потреба в коштах на 1998 та 1999 роки, що призвело до затвердження в Державному бюджеті України завищених видатків на загальну суму 3,7 млн. гривень.

Безконтрольність Міністерства фінансів України і ГУДКУ призвела до перевищення Держкомспортом лімітних асигнувань та здійснення безпідставно витрат на заходи з фізичної культури і спорту та капітальний ремонт по НСК «Олімпійському» в загальній сумі майже 5 млн. грн., з них: у 1998 році - 2,7 млн. грн., у I півріччі 1999 року - 2,2 млн. гривень.

Внаслідок безпідставного утримання за рахунок бюджетних коштів педагогічного та обслуговуючого персоналу, який повинен утримуватися за рахунок коштів, що надходили від студентів за платне навчання, було незаконно витрачено шістьма закладами освіти 1,3 млн. грн., з них: за 1998 рік 676 тис. грн., за I півріччя 1999 року - 662 тис. гривень.

Всупереч Закону України «Про підприємства в Україні» у 1998 році та І півріччі 1999 року Держкомспортом безпідставно надано фінансову підтримку госпрозрахунковим підприємствам, які є прибутковими, у сумі 491 тис. гривень.

Закладами освіти, всупереч Указу Президента України від 28.02.97 № 187/97 «Про заходи щодо забезпечення та посилення фінансово-бюджетної дисципліни», за наявності заборгованості по заробітній платі та стипендіях у сумі 492 тис. грн., незважаючи на першочерговість платежів, було здійснено непередбачені кошторисом видатки за рахунок бюджетних коштів в сумі 152 тис. грн. та за рахунок позабюджетних коштів 1,9 млн. гривень.

Держкомспортом було також допущено витрачання бюджетних коштів понад затверджені кошториси на заходи з фізичної культури і спорту в сумі 153 тис. гривень.

За відсутності контролю та в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» підзвітними особами не здано авансові звіти та залишки валютних коштів Держкомспорту за період часу від 2 місяців до 6 років на загальну суму 370 тис. гривень. Зазначений факт не зацікавив Міністерство фінансів України та інші контролюючі органи.

В результаті необґрунтованого планування та відсутності контролю за витрачанням бюджетних коштів з боку Держкомспорту, Укрцентром «Інваспорт» та Управлінням «Укрспортзабезпечення» безпідставно списано на видатки, за відсутності звітів про їх використання, 305 тис. гривень. Крім того, без затвердження кількості штатних одиниць збірних команд, безпідставно передано майна спортивного призначення на суму 87 тис. грн. як членам збірних команд, так і членам делегацій. Також вказаним Управлінням проведено незаконні витрати на придбання понад норму спортивного одягу, взуття та інвентарю на суму 126 тис. грн., та списано не за цільовим призначенням спортивної форми і сувенірів з дозволу Держкомспорту, для нагородження осіб, що не мають відношення до вказаної структури, на суму 6 тис. гривень.

Відволікання коштів у дебіторську заборгованість закладами Держкомспорту допущено від 6 місяців до 3 років на загальну суму 181 тис. гривень.

В цілому, за результатами перевірки встановлено, що Держкомспортом України неефективно та безконтрольно були використані надані в його розпорядження бюджетні кошти на загальну суму майже 9 млн. гривень.

Інформацію про результати перевірки направлено Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України.

Перевіркою використання коштів Державного бюджету України, виділених для фінансування заходів з ліквідації наслідків стихійного лиха у Закарпатській області у 1998 році та І півріччі 1999 року встановлено, що фінансування забезпечувалося коштами резервного фонду Кабінету Міністрів України, цільової субвенції з державного бюджету України на 1999 рік, а також проведенням у 1998 році взаємозаліків у рахунок фінансування видатків з державного бюджету та належної обласному бюджету дотації. Головним розпорядником коштів було визначено Закарпатську облдержадміністрацію (далі - облдержадміністрація), а по двох постановах Кабінету Міністрів України - Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - МНС).

На виконання постанови Верховної Ради України від 06.11.98 № 240-ХІV «Про паводкову ситуацію в Закарпатській області» та Указу Президента України від 07.11.98 № 1223/98 «Про заходи щодо ліквідації наслідків стихійного лиха у Закарпатській області» Кабінетом Міністрів України прийнято 14 нормативних актів з питань фінансового забезпечення заходів з ліквідації наслідків стихійного лиха у Закарпатській області на загальну суму 126 млн. гривень. Передбачалося виділити: грошовими коштами 75 млн. грн. або 59,7 відс., через систему взаємозаліків - 51 млн. грн. або 40,3 відсотка.

В IV кварталі 1998 року та І півріччі 1999 року заходи з ліквідації наслідків повені були профінансовані у сумі 106,9 млн. грн. або на 84,6 відсотка. Встановлене розпорядчими документами Кабінету Міністрів України співвідношення у виділенні коштів не було витримано - грошовими коштами надійшло менше 30 відс. - 31,5 млн. грн., решта - проведена взаємозаліками та казначейськими векселями, що негативно позначилося на розрахунках за виконані роботи з ліквідації наслідків стихійного лиха та призвело до додаткових витрат на мобілізацію матеріальних ресурсів із-за меж області - лише за поставку пиломатеріалів в область неефективні витрати Державного бюджету України склали майже 3 млн. гривень.

Встановлено серйозні недоліки при розрахунках за будівельні матеріали і вироби, поставлені для відновлення зруйнованого та пошкодженого житла, через систему взаємозаліків та казначейськими векселями. На час їх проведення була відсутня фактична поставка матеріалів, що є головною умовою для таких розрахунків, тобто їх оформлення було проведено фіктивно. Неефективні витрати Державного бюджету України з цих причин склали майже 11 млн. гривень.

У двох постановах Кабінету Міністрів України: від 05.11.98 № 1749 «Про виділення коштів для проведення першочергових робіт з ліквідації наслідків стихійного лиха у Закарпатській області» та від 09.11.98 № 1754 «Про виділення коштів для ліквідації наслідків паводка у Закарпатській області» не були визначені чіткі напрями використання коштів, що створило сприятливі умови для проведення фінансування не за цільовим призначенням облдержадміністрацією. За таким принципом були профінансовані витрати облдержадміністрації, управління з надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення області, управління капітального будівництва на загальну суму понад 184 тис. гривень.

При розподілі цільової субвенції в області не дотримувалися ключових напрямів використання коштів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.99 № 549 «Про розподіл субвенції, передбаченої Закарпатській області на ліквідацію наслідків стихійного лиха». З виділених грошових коштів цільової субвенції за розпорядженням Закарпатської облдержадміністрації було вилучено 1,1 млн. грн. і профінансовано витрати управління капітального будівництва, відділу пожежної охорони, управління автошляхів, санітарно-епідеміологічної служби, управління ветеринарної медицини, військової частини для проведення ремонту приміщень прикордонної застави, штабу цивільної оборони, управління Ощадбанку тощо.

Крім того, Закарпатська облдержадміністрація здійснювала маневрування коштами цільової субвенції та коштами Державного бюджету України, виділеними на капітальне будівництво Берегівської лікарні. Протягом року, згідно з розпорядженнями облдержадміністрації, кошти запозичувалися без встановлення конкретних строків їх повернення. Станом на 01.07.99 всього було запозичено і не повернуто понад 1 млн. гривень.

Факти нецільового використання коштів встановлені при витрачанні їх на придбання будівельних матеріалів. В результаті збільшення у квітні 1999 року майже у два рази тарифів на перевезення вантажів у межах області, у зв´язку з уточненням транспортної схеми перевезень були проведені перерахунки за надані транспортні послуги з поставки будівельних матеріалів з початку укладання відповідних угод, що призвело до додаткових витрат Державного бюджету України на суму понад 4 млн. грн., з яких станом на 01.07.99 було оплачено майже 2 млн. гривень.

Поряд з наведеними фактами нецільового використання грошових коштів, з відома начальника управління капітального будівництва облдержадміністрації, було проведено нецільовий взаємозалік: за умови відсутності фактичної поставки продукції безпідставно списано 1,1 млн. грн. заборгованості з Велико-Любінського спиртозаводу, на суму якої завод зобов´язувався поставити лікеро-горілчані вироби.

Необґрунтовані рішення щодо використання коштів приймалися й іншими головними розпорядниками коштів - МНС та Міністерством охорони здоров´я України.

За рахунок коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України, виділених МНС України на проведення заходів щодо ліквідації наслідків стихійного лиха у Закарпатській області, безпідставно оплачені виконані роботи з обслуговування МНС літаком ЯК-40 на суму 100 тис. грн. (за результатами перевірки скорочено фінансування МНС на зазначену суму).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.98 № 1927 Міністерству охорони здоров´я України було дозволено за рахунок коштів, передбачених міністерству на 1998 рік на проведення заходів, спрямованих на боротьбу з епідеміями, придбати в централізованому порядку 20 санітарних автомобілів для закладів охорони здоров´я Закарпатської області. На ці цілі було виділено з Державного бюджету України 342 тис. гривень. В область передано 10 автомобілів з 20 придбаних, решта - на суму 171 тис. грн., залишилася у розпорядженні міністерства (за результатах перевірки автомобілі повернуто за належністю)

Загальна сума нецільового використання коштів, виділених на проведення заходів з ліквідації наслідків стихійного лиха у Закарпатській області, склала 7,7 млн. гривень.

Таким чином, невизначеність чітких напрямів використання коштів у постановах Кабінету Міністрів України та недостатній контроль за їх витрачанням з боку Закарпатської облдержадміністрації сприяли неефективному та нецільовому використанню коштів, виділених на заходи з ліквідації наслідків стихійного лиха.

З метою здійснення заходів по усуненню недоліків, виявлених при перевірці використання коштів Державного бюджету України, виділених для фінансування заходів з ліквідації наслідків стихійного лиха у Закарпатській області у 1998 році та І півріччі 1999 року, Рахунковою палатою направлено інформацію про результати перевірки Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, а також Голові Закарпатської обласної держадміністрації та Голові штабу з ліквідації наслідків катастрофічного паводку у зоні надзвичайної екологічної ситуації в Закарпатській області.

Наслідком реагування на заходи Рахункової палати є постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.99 № 1235 «Про хід виконання робіт з ліквідації наслідків катастрофічного паводка у Закарпатській області.

Перевіркою використання коштів Державного бюджету України на утримання об´єктів природно-заповідного фонду (далі - ПЗФ) загальнодержавного значення, головними розпорядниками яких були: Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України; Державний комітет лісового господарства України; Державний комітет у справах будівництва, архітектури і житлової політики України; Українська академія аграрних наук; Національна академія наук України, встановлено, що у 1998 році об´єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення з усіх джерел одержали і використали на своє утримання 16,4 млн. гривень.

Результати здійсненої перевірки свідчать про те, що кошти на утримання об´єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення були передбачені державним бюджетом не по всіх головних розпорядниках, в підпорядкуванні яких знаходяться зазначені об´єкти.

Так, було відсутнє фінансування цього напрямку в Національній академії наук України (11 об´єктів ПЗФ) та частково в Українській академії аграрних наук, не отримували коштів на проведення наукової діяльності Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державний комітет лісового господарства України та Державний комітет у справах будівництва, архітектури і житлової політики України.

Вимоги Закону України «Про природно-заповідний фонд України» щодо координації діяльності Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і Національної академії наук України в частині проведення наукових робіт по системі природно-заповідного фонду України не виконувалися, незважаючи на те, що Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України створило відповідні структурні підрозділи - Головне управління національних природних парків і заповідної справи та Науковий центр досліджень з проблем заповідної справи для забезпечення діяльності в цьому напрямку.

З часу введення в дію Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (1992 рік) Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України не були виконані його вимоги щодо затвердження відомчих нормативних актів по забезпеченню об´єктів ПЗФ положеннями про їх діяльність, не по всіх об´єктах ПЗФ були розроблені і затверджені проекти організації території та охорони природних комплексів, не були затверджені порядок і програма ведення Літопису природи, не вівся державний кадастр, не були розроблені спеціальні методики для економічного обґрунтування організації, оцінки та фінансування об'єктів ПЗФ.

Господарська діяльність велася без дотримання умов, визначених Законом України «Про природно-заповідний фонд України», кошти, одержані від її здійснення, використовувалися не за цільовим призначенням. При наданні дозволів на проведення окремих видів господарської діяльності не проводилася екологічна експертиза.

Внаслідок розпорошення коштів на утримання і наукову діяльність об'єктів ПЗФ між багатьма головними розпорядниками втрачалася прозорість їх використання за цільовим призначенням, були відсутні загальні підходи у веденні заповідної справи України.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України недостатньо контролювало використання коштів за цільовим призначенням, тому головні розпорядники і розпорядники другого порядку на свій розсуд коригували кошториси і напрямки використання коштів без економічного та організаційного обґрунтування.

При плануванні потреби об´єктів ПЗФ в бюджетних коштах не повною мірою враховувалися їх можливості щодо мобілізації власних коштів для забезпечення діяльності.

Був відсутній механізм перерозподілу коштів, одержаних в результаті господарської діяльності, залежно від фактичних надходжень та їх використання за цільовим призначенням - на охорону територій об´єктів природно-заповідного фонду.

При укладанні міжнародних угод із заповідної справи Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України передало свої повноваження Головному управлінню національних природних парків і заповідної справи, внаслідок чого мали місце грубі порушення Конституції України та чинного законодавства в рамках цих угод. Був втрачений державний контроль за здійсненням заповідної справи, що спричиняло виникнення непередбачених наслідків у міжнародних стосунках.

Кошти, одержані головними розпорядниками за окремими постановами та дорученнями Кабінету Міністрів України на ліквідацію наслідків стихійного лиха, протягом року не були використані за призначенням. Аналогічна ситуація склалася і з коштами Фонду охорони навколишнього природного середовища, які були передані за розпорядженнями Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і не повною мірою використані за призначенням.

В результаті вищезазначених причин при використанні коштів державного бюджету мали місце порушення, що призвели до неефективного використання коштів у сумі 1,7 млн. грн., та нецільового використання бюджетних коштів - майже 0,4 млн. гривень.

Про використання коштів Державного бюджету України на утримання об´єктів ПЗФ Рахунковою палатою поінформовано Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Крім того, про результати перевірки та здійснення заходів з усунення недоліків у використанні коштів Державного бюджету України на утримання об´єктів природно-заповідного фонду у 1998 році Рахунковою палатою була направлена інформація з пропозиціями Міністерству охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.

Мінекобезпеки України були визначені напрямки та розподілена персональна відповідальність щодо забезпечення реалізації пропозицій Рахункової палати.

В ході реалізації відповідних заходів були усунуті недоліки в сфері контролю за використанням бюджетних коштів, виділених установам природно-заповідного фонду, розроблені та удосконалені нормативно-методичні документи в системі планування та звітності установ природно-заповідного фонду, діяльності підрозділів Мінекобезпеки України при виконанні договорів наукової тематики тощо.

2.10. Витрачання коштів Державного бюджету України
на проведення виборів народних депутатів України

Вибіркова перевірка використання коштів, виділених з Державного бюджету України у 1998 році на проведення виборів народних депутатів України та на утримання Центральної виборчої комісії (ЦВК) свідчить про наступне:

1. Видатки, передбачені кошторисом на ЦВК, яка виконувала функції окружної виборчої комісії у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, для забезпечення підготовки і проведення виборів народних депутатів України, були визначені в обсягах, що в 1,8 раза перевищували необхідні для цього кошти. ЦВК практично не аналізувала фактичних видатків, порівняно з затвердженим кошторисом, і не вносила своєчасно до нього відповідних змін, внаслідок чого з передбачених 15,3 млн. грн., витрачено 8,5 млн. грн., а перерозподіл видатків у сумі 6,2 млн. грн. на фінансування окружних та дільничних виборчих комісій було затверджено постановою ЦВК від 07.10.98 № 533 тільки через півроку після їх здійснення та проведення виборів. У той же час, при внесенні змін до кошторису включено статті, здійснення видатків за якими призвело до порушення вимог Закону України «Про вибори народних депутатів України» і використання 194 тис. грн. бюджетних коштів не за цільовим призначенням.

2. ЦВК у 1998 році укладались договори з Міжнародною фундацією виборчих систем (США) на виготовлення телевізійного освітнього проекту «Нова система виборів - 98» на суму 16,3 тис. дол. США, на друкування та доставку посібника для членів дільничних виборчих комісій на суму 7,6 тис. дол. США та на проведення конференції «Україна. Вибори-98: Досвід. Проблеми. Перспективи», на суму 25 тис. доларів США.

Проте, виконання робіт по зазначених договорах було здійснено за рахунок бюджетних коштів, які виділялись ЦВК, що призвело до їх нецільового використання на суму 148 тис. гривень. А перераховані валютні кошти згідно з укладеними договорами в сумі 43,3 тис. дол. США та валютні кошти, переведені НБУ в гривні, в сумі 15,2 тис. грн. (обов´язковий 50-відсотковий продаж валютних надходжень), не були направлені на відновлення використаних бюджетних коштів, а витрачались на відрядження працівників ЦВК за кордон.

3. ЦВК незаконно витрачено на закордонні відрядження 6,6 тис. дол. США з валютних коштів, одержаних на підставі укладених договорів від Міжнародної фундації виборчих систем. Оформлення, облік та відшкодування витрат при короткотермінових відрядженнях за кордон проводилось з порушенням Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59, та встановлених норм відшкодування витрат на відрядження за кордон, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.98 № 10»Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон», що спричинило перевитрати валютних коштів на відрядження в сумі 1,7 тис. дол. США та недоплати коштів працівникам - 198 доларів США.

Надана у підзвіт валюта восьми працівникам, у сумі 585 доларів США, повернута з простроченим терміном (більше ніж 10 днів), без стягнення потрійної суми заборгованості та без перерахування її до Державного бюджету України, чим порушено ст. ст.2 і 3 Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінного каміння та валютних цінностей».

4. Всупереч вимогам ст.16 Закону України «Про центральну виборчу комісію» ЦВК не визначався порядок обліку, надходження, та цільових витрат на фінансування організаційних видатків рад для підготовки та проведення виборів. На ці цілі було виділено 783 тис. грн., однак, з боку ЦВК не здійснювався контроль за правильним і цільовим їх використанням, фінансовий звіт на зазначену суму відсутній.

5. ЦВК не забезпечено повернення комп´ютерної техніки на суму 131 тис. грн., яка була централізовано закуплена для забезпечення проведення виборчої кампанії у 1998 році.

6. Державною контрольно-ревізійною службою проведеними перевірками у 113 виборчих комісіях з 224 перевірених, також встановлено незаконні і здійснені не за цільовим призначенням витрати на загальну суму 324 тис. гривень. Окремі виборчі комісії за рахунок бюджетних коштів придбали обладнання довгострокового використання на суму 79 тис. грн., що не передбачалось кошторисами. Але і до цього часу ЦВК не вдалося належним чином вирішити питання щодо повернення зазначеного обладнання.

7. В порушення Закону України «Про Державний бюджет України на 1998 рік», згідно з яким ЦВК затверджені кошти на оплату праці та нарахування на неї в сумі 832 тис. грн., фактичні витрати по цих статтях становили 878 тис. грн., тобто незаконно витрачено 46 тис. грн. з бюджетних коштів, що призначалися на проведення виборів.

8. Порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України і НБУ від 31.08.96 № 1033 (з наступними змінами), у відповідності з п. 2 якої бюджетні установи, незалежно від того, з якого бюджету вони фінансуються, можуть здійснювати витрати на утримання мобільних телефонів та придбання легкових автомобілів лише з дозволу Міністерства фінансів України. Без дозволу Мінфіну на утримання 16 мобільних телефонів ЦВК незаконно витрачено 42 тис. гривень.

Крім того, у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.97 № 1315 «Про забезпечення діяльності Центральної виборчої комісії» члени ЦВК забезпечуються персональними автомобілями, але з 15 членів ЦВК в 1998 році працювало тільки 12, а автомобілів було придбано 21 на суму 565 тис. грн. та 1 автомобіль, який використовується на умовах оренди, що також призвело до порушення вимог постанови.

Для усунення недоліків, виявлених при проведенні перевірки ЦВК, та приведення незаконно здійснених нею видатків у відповідність з чинним законодавством, Рахунковою палатою було запропоновано:

зробити перерахунок коштів на відрядження за кордон і надлишково видані валютні кошти внести до каси ЦВК та перерахувати на валютний рахунок у НБУ;

повернути до державного бюджету валютні кошти, одержані згідно з укладеними договорами, які не були своєчасно направлені на відновлення використаних бюджетних коштів у 1998 році;

повернути до держбюджету кошти в сумі 15,2 тис. грн., які в результаті обов´язкового 50-відсоткового продажу валютних надходжень, перераховані в 1999 році на бюджетний рахунок ЦВК;

вирішити питання щодо повернення до ЦВК обладнання довгострокового призначення, придбаного окружними виборчими комісіями і місцевими радами за рахунок бюджетних коштів, та належним чином оформити обладнання, яке було придбано ЦВК і передано обласним радам на період проведення виборів;

перерахувати до держбюджету незаконно виплачені працівникам ЦВК кошти на оплату праці та нарахувань на неї в сумі 46 тис. грн., за мінусом утриманих податків;

оформити дозвіл в Міністерстві фінансів України щодо витрат на утримання мобільних телефонів та придбаних легкових автомобілів;

чітко розмежувати облік видатків на утримання ЦВК та видатків ЦВК, яка виконувала функції окружної виборчої комісії в багатомандатному виборчому окрузі, та привести їх у відповідність з даними первинного аналітичного обліку, фінансового звіту, представленого до Рахункової палати, та річного бухгалтерського звіту.

Матеріали перевірки були направлені Голові Верховної Ради України, Голові Тимчасової комісії Верховної Ради України з питань дотримання органами державної влади і місцевого самоврядування та їх посадовими особами, ЦВК норм виборчого законодавства під час підготовки і проведення виборів Президента України, Голові ЦВК.

Інформацію про усунення недоліків, виявлених при проведенні перевірки ЦВК, отримано від Голови ЦВК.

На виконання доручення Комітету з питань бюджету Верховної Ради України здійснено перевірку обґрунтованості кошторису ЦВК на підготовку і проведення виборів Президента України.

Перевіркою встановлено, що Законом України «Про Державний бюджет України на 1999 рік» видатки на проведення виборів Президента України затверджено у сумі 75 млн. грн., на утримання ЦВК - 2,2 млн. гривень.

За розрахунками ЦВК визначено обсяг коштів, необхідних для фінансування видатків на проведення виборів Президента України, в сумі 161 млн. грн., що в 2,1 раза перевищує обсяг, затверджений Державним бюджетом України на 1999 рік і майже на 23 млн. грн. - фактичний обсяг фінансування видатків на проведення виборів народних депутатів України у 1998 році.

Аналіз затвердженого кошторису видатків на здійснення ЦВК заходів на проведення виборів Президента України та проектів розрахунків кошторисів на виконання зазначених заходів територіальними та дільничними виборчими комісіями свідчить про їх значне завищення за окремими напрямами витрат.

Виходячи з викладеного, ЦВК було рекомендовано при визначенні обсягів фінансування на проведення виборів Президента України врахувати наявність існуючої матеріально-технічної бази, створеної під час проведення виборів у 1998 році, та переглянути представлені проекти кошторисів.

Рішеннями Колегії інформація щодо розгляду питань направлялася Верховній Раді України, основна кількість яких розповсюджувалася у сесійній залі, Президенту України, Кабінету Міністрів України, міністерствам і відомствам. Висновки Колегії за результатами проведення контрольних заходів направлялися органам виконавчої влади, керівникам підприємств і установ, що перевірялися, для відповідного реагування та вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень. В разі виявлення в результаті проведеної перевірки завдання збитків державі, копії актів перевірок Рахункової палати направлялися до Генеральної прокуратури України для відшкодування збитків і притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства України.

3. Аналіз законодавчих та нормативно-правових актів сфери повноважень Рахункової палати

У звітному році Рахунковою палатою, відповідно до своїх повноважень, проводився аналіз законодавчих та нормативно-правових актів з метою моніторингу впливу їх прийняття на виконання дохідної та видаткової частини Державного бюджету України, бюджетного процесу в цілому, внесення пропозицій до проектів зазначених документів та змін до чинних законодавчих та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п.9 ст.7 Закону України «Про Рахункову палату» у 1999 році постійно проводилась робота з підготовки пропозицій щодо окремих законопроектів, поданих на розгляд до Верховної Ради України суб´єктами законодавчої ініціативи.

Так, до Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією вносились пропозиції до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Вони стосувалися запровадження кримінальної відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства про бюджетну систему, посилення гарантій службової та особистої безпеки народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, посадових осіб Рахункової палати при здійсненні ними своїх повноважень, а також дисциплінарної відповідальності державних службовців за завдання шкоди Державному бюджету України.

До Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій надсилались законодавчі пропозиції до проекту Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», якими запропоновано Міністерству фінансів України погоджувати форми державної звітності з використання коштів Державного бюджету України з Рахунковою палатою та НБУ. Пропонувалося також відображати в обліку і звітності доходи і видатки в період, в якому вони підтверджені первинними документами, а не на момент їх виникнення, як пропонувалося в проекті.

Рахункова палата працювала з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету над проектом Бюджетного кодексу України. Пропозиції Рахункової палати до цього законопроекту стосувались надання права Рахунковій палаті здійснювати контроль за формуванням та виконанням дохідної та видаткової частин державного бюджету, права контролю Рахункової палати за дотриманням бюджетного законодавства щодо подання приписів ГУДКУ, складання протоколів про адміністративні порушення, звернення до суду в інтересах держави з позовом, про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України, та інші пропозиції. Всього було подано 54 пропозиції.

У зв´язку з необхідністю надання права Рахунковій палаті звертатися від імені держави з позовом до Вищого арбітражного суду України з метою відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України, до Комітету з питань правової політики внесено пропозиції щодо проектів Законів України «Про внесення змін до Закону України «Про Рахункову палату», «Про внесення змін до ч. 3 ст. 5 Арбітражно-процесуального кодексу України», «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Опрацьовуються в Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності пропозиції Рахункової палати до проекту Закону України «Про державний борг», якими пропонувалось внести зміни до поняття, складу державного боргу, принципів його утворення, управління ним та контролю за його станом, порядку обслуговування та погашення, доповнення складу зовнішнього і внутрішнього державного боргу України. В Комітет з питань Реґламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України подано пропозиції до проекту Закону України «Про Реґламент Верховної Ради України», в яких пропонувалось запровадження обов´язкового розгляду профільними комітетами Верховної Ради України законодавчих пропозицій, поданих Рахунковою палатою.

Активну участь фахівці Рахункової палати брали у роботі над проектом Закону України «Про фінансовий контроль в Україні». Пропозиції Рахункової палати опрацьовані робочою групою з його підготовки.

Впродовж 1999 року Рахунковою палатою також проводилась певна робота щодо аналізу чинних нормативних актів, що входять до сфери її повноважень.

Так, з початку 1999 року Рахунковою палатою проводиться моніторинг та аналіз нормативних актів Кабінету Міністрів України щодо надання платникам пільг з податків і обов´язкових платежів. За цей період ним прийнято понад 120 постанов та розпоряджень щодо надання пільг з оподаткування.

Пільги з оподаткування надавались не лише окремим підприємствам, але й цілим галузям. Зокрема, тільки однією постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.99 № 276 «Про заходи щодо державної підтримки космічної діяльності» на період до 2009 року 26 підприємств звільнено від сплати податку на додану вартість за операціями ввезення на митну територію України товарів, 22 підприємства - від сплати земельного податку у 1999 році, 15 підприємствам встановлений 500-денний термін розрахунків за експортно-імпортними операціями.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 № 283 «Про реструктуризацію заборгованості підприємств металургійної промисловості» підприємствам гірничо-металургійного комплексу надана розстрочка з повернення ними коштів у сумі 60 млн. гривень. Не сплачені суми плати за користування фінансовою допомогою підлягають списанню. Таким чином, підприємства гірничо-металургійного комплексу фактично одержали безвідсотковий кредит у сумі 60 млн. грн. терміном на 5 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.99 № 620 «Про підсумки виконання Державного бюджету України за 1998 рік та заходи щодо забезпечення своєчасного формування показників зведеного та Державного бюджету України на 2000 рік» зобов´язано Міністерство фінансів України та ДПА України до прийняття Податкового кодексу України не розглядати пропозиції міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо надання пільг з оподаткування. Незважаючи на це, після виходу зазначеної постанови Урядом прийнято близько 90 рішень з надання податкових пільг.

Протягом 1999 року продовжувалась практика надання підприємствам-боржникам розстрочок та відстрочок по платежах до державного бюджету. Так, Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження від 18.01.99 №39-р щодо надання Криворізькому державному гірничо-металургійному комбінату «Криворіжсталь» розстрочки погашення заборгованості з платежів до державного бюджету і державних цільових фондів, а також відстрочки погашення іноземних кредитів, отриманих під гарантії Кабінету Міністрів України.

Загальна сума заборгованості комбінату «Криворіжсталь» на початок 1999 року становила 306,8 млн. грн., з яких прийнятим розпорядженням 94,4 млн. грн. звільняються від сплати в 1999 році, решті надається відстрочка, що можна оцінювати як втрати бюджетних надходжень у звітному році.

Заборгованість комбінату, яка виникла внаслідок невиконання ним своїх зобов´язань щодо обслуговування та погашення іноземних кредитів, залучених під гарантії Уряду, на початок року склала 743,6 тис. дол. США і 63,6 млн. нім. марок.

Проведений Рахунковою палатою аналіз даного розпорядження Кабінету Міністрів України свідчить, що його зміст суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 21.09.98 № 1466, якою визначено, що Фонд державного майна України повинен провести оцінку державного майна Комбінату «Криворіжсталь», а ДПА України і Міністерство фінансів України зобов´язані подати до арбітражного суду позов про звернення стягнення заборгованості перед державним бюджетом на майно комбінату.

Все це вказує на непослідовність політики Уряду щодо підриємств-позичальників іноземних кредитів, наданих під гарантії Уряду, які заборгували бюджету значні суми.

Внаслідок виконання розпорядження №1466 Державний бюджет України буде нести втрати, по-перше, через додаткові витрати на сплату замість комбінату «Криворіжсталь» поточних платежів 1999 року з погашення та сплати відсотків за отримані іноземні кредити, по-друге, через недонадходження запланованих у бюджеті коштів з відшкодування підприємствами-боржниками витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов´язань Уряду по іноземних кредитах.

До того ж, вказане розпорядження Кабінету Міністрів України суперечить статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік», якою встановлено, що для стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України, яка виникла внаслідок невиконання юридичними особами своїх зобов´язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених під державні гарантії, органами державної податкової служби України застосовується порядок, непередбачений для стягнення не внесених в строк податків і неподаткових платежів.

Крім негативної практики надання розстрочок та відстрочок платежів до державного бюджету, у 1999 році продовжувалось надання гарантій Урядом України на одержання суб´єктами господарювання іноземних кредитів. Так, Рахунковою палатою було проаналізовано постанову Кабінету Міністрів України від 28.01.99 № 94 «Про надання гарантій Кабінету Міністрів України щодо забезпечення погашення кредитів та повернення авансових платежів, які залучаються для фінансування проекту будівництва 10 суден-балкерів типу «Панамакс» ВАТ «Суднобудівний завод «Океан», якою затверджено схему фінансування та надання гарантій будівництва суден.

Проведений аналіз дав змогу зробити висновок, що зазначена в постанові схема має ряд недоліків. Зокрема, відповідно до п. 14 ст. 85 розділу ІV Конституції України Верховна Рада України затверджує рішення про отримання від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, непередбачених Державним бюджетом України, та здійснює контроль за їх використанням. Тому, зазначена Угода повинна бути ратифікована безпосередньо Верховною Радою України. Слід зазначити, що в разі невиконання умов кредиту та строку повернення на Державний бюджет України буде покладено додатковий тягар щодо фінансування видатків з погашення та обслуговування державного бюджету.

У постанові Кабінету Міністрів України також не зазначено загальної суми кредиту, яка надається ВАТ «Суднобудівний завод»Океан» під гарантію Уряду та не вказані строки повернення зазначеного кредиту.

Укладання внутрішньої міжвідомчої угоди з контролю за виконанням зазначеної угоди, як показує практика, є неефективним. Як правило, після таких міжвідомчих угод, із-за відсутності належного контролю за виконанням умов та строків повернення кредиту, підприємства не виконують умов кредитних договорів та строків повернення кредитів і весь тягар щодо повернення боргів лягає на Державний бюджет України.

Було також розглянуто розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.02.99 № 138-р «Про виділення Державному авіаційному підприємству «Україна» коштів для закінчення роботи з переобладнання літака ТУ - 134».

Розпорядженням передбачено виділення коштів у сумі 6,5 млн. грн. на зазначені цілі за рахунок амортизаційних відрахувань, що надходять до державного бюджету для фінансування заходів структурної перебудови галузей національної економіки.

Проведений аналіз свідчить, що за функціональною класифікацією роботи з переобладнання та пофарбування літака можна віднести до капітальних видатків. Проте, зважаючи на те, що вилучення амортизаційних відрахувань у підприємств здійснюється з метою фінансування структурної перебудови національної економіки, видатки у сумі 6,5 млн. грн. не можна вважати цільовим використанням бюджетних коштів.

Рахунковою палатою у травні 1999 року проаналізовано спільну постанову Кабінету Міністрів України та НБУ від 19.04.99 № 621 «Про проведення заліків простроченої взаємної заборгованості підприємств, установ і організацій електроенергетики, вугільної та газової промисловості».

Згідно з зазначеною постановою Міністерство енергетики України, Міністерство вугільної промисловості України та НАК «Нафтогаз України» до 1 січня мали організувати у відповідності з затвердженим порядком, як експеримент, періодичне проведення на беземісійній основі заліків простроченої взаємної заборгованості за участю підприємств, установ і організацій електроенергетики, вугільної та газової промисловості з дебіторами і кредиторами незалежно від першочергових претензій до учасників цих заліків із залученням уповноважених банків-координаторів, визначених даною постановою, та обслуговуючих банків.

Проведений аналіз дав змогу зробити висновок, що застосування існуючого порядку проведення заліків простроченої взаємної заборгованості, затвердженого зазначеною постановою, у разі використання підприємствами-учасниками заліку банківського кредиту за своєю суттю залишає ці операції бартерними (товарообмінними), але дозволяє підприємствам електроенергетики, вугільної та газової промисловості уникнути оподаткування операцій податком на додану вартість (введено Указом Президента України від 07.08 98 № 857/98 «Про деякі зміни в оподаткуванні»(ст. 12)). Маючи на меті зменшення взаємної заборгованості підприємств, установ та організацій, вказаний порядок не сприяє скороченню бартерних (товарообмінних) операцій та зменшує доходи бюджетів.

В червні звітного року фахівцями Рахункової палати розглянуто постанову Кабінету Міністрів України від 19.05.99 № 840 «Про внесення доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.97 № 65». Нею, з метою пошуку додаткових джерел для своєчасної виплати заробітної плати, стипендій, пенсій та інших соціальних виплат було передбачено тимчасове введення (з 1 липня до 31 грудня 1999 року) до митного збору за митне оформлення товарів, які імпортуються на митну територію України, податкового збору у розмірі 2 відс. митної вартості товарів із спрямуванням одержаних коштів до державного бюджету.

Зазначене збільшення ставок митних зборів, хоч і тимчасово, є додатковим фінансовим навантаженням на суб´єктів господарської діяльності, що призведе до збільшення контрабандного ввезення товарів і, як наслідок, до незначних надходжень до Державного бюджету України.

Результати аналізу даної постанови та інформацію, надану Держмитслужбою України на запит Рахункової палати щодо надходжень додаткового збору на рахунки митних органів та перерахування до державного бюджету, використано при проведенні Аналізу виконання Державного бюджету України за 9 місяців 1999 року.

Здійснено також аналіз впливу розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.09.99 № 1022-р на стан надходжень до Державного бюджету України.

Ним Кабінет Міністрів України зобов´язав Держмитслужбу України та Фонд державного майна України, з метою здійснення першочергових видатків на поліпшення виконання дохідної частини державного бюджету перерахувати до 30 вересня 1999 року до державного бюджету 100 відс. наявних на їх рахунках коштів, а ДПА України до 1 жовтня 1999 року забезпечити максимальне надходження до державного бюджету належних податків і зборів (обов´язкових платежів) у грошовій формі та перерахування підприємствами, установами та організаціями, які заборгували бюджетам усіх рівнів, коштів у рахунок недоїмки.

Проведений аналіз дав змогу виявити, що при запланованих на вересень середньоденних надходженнях до державного бюджету у сумі 96,4 млн. грн. 28 вересня надійшло 157,1 млн. грн., 29 вересня - 89,2 млн. грн. або, відповідно, 162,9 та 92,5 відс. планових призначень, а 30 вересня до державного бюджету надійшло майже 297 млн. грн., що у 3,1 раза перевищило плановий рівень денних надходжень і було найвищим денним надходженням у вересні, що не є характерним явищем.

Зокрема, Держмитслужба України та Фонд державного майна України, також 30 вересня перерахували до Державного бюджету України наявні на їх рахунках 30 млн. грн. та 18,6 млн. грн, відповідно.

Отже, надходження до державного бюджету 30 вересня перевищили максимальні обсяги щоденних надходжень у попередні місяці року, а за три останні дні вересня мобілізовано 28,2 відс. загальних вересневих надходжень.

На перший погляд таке суттєве збільшення надходжень є наслідком прийнятого розпорядження. Проте, цьому явищу сприяв діючий механізм акумулювання доходів державного бюджету на рахунках окремих міністерств і відомств. Рахункова палата неодноразово пропонувала, з метою поліпшення управління бюджетними коштами, відпрацювати механізм зарахування доходів державного бюджету безпосередньо на рахунки бюджету, виключивши їх попередню акумуляцію на рахунках міністерств і відомств, яка дозволяє Уряду створювати «прихований резерв» доходів бюджету. Тому, у даному випадку, суто технічна операція, оформлена розпорядженням Кабінету Міністрів України, дала можливість одноразово залучити вказаний «резерв» і створити ілюзію успішної роботи Уряду щодо мобілізації доходів бюджету та фінансування соціальних виплат.

Покращення платіжної дисципліни наприкінці вересня (за вересень загальна сума недоїмки зменшилась на 193,2 млн. грн.) поточного року свідчить про наявність значних резервів у роботі податкових органів, використання яких приурочується до виконання окремих рішень Кабінету Міністрів України та деяких дат.

Матеріали щодо аналізу розпорядження Кабінету Міністрів України № 1022-р використані при проведенні Аналізу виконання Державного бюджету України за 1999 рік.

В жовтні 1999 року Рахунковою палатою здійснено аналіз розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.10.99 № 1039. Цим розпорядженням Уряд звільнив ВАТ «Миколаївський глиноземний завод» від сплати пені в сумі 13,9 млн. дол. США (тоді, коли ця сума повинна була бути відображена у гривнях), яку було нараховано за порушення терміну проведення валютної виручки по двох контрактах, укладених з швейцарською компанією «Newnicom Ltd» за поставку нею глинозему до Таджикистану, та зупинив нарахування цієї пені до повного повернення валютної виручки за цими контрактами в сумі 27,9 млн. дол. США. Цим розпорядженням Кабінет Міністрів України порушив Закон України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті».

Рахункова палата звернула увагу Уряду на протиправність таких дій та їх негативний вплив на економічну ситуацію в країні.

Проведений аналіз постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.99 № 628 «Про Німецько-Український фонд» дав змогу зробити висновок, що створення Фонду, відповідно до затвердженого Урядом Положення, призведе до додаткових витрат Державного бюджету України та може сприяти зловживанням в частині кредитування за рахунок фонду, і опосередковано - зловживанням в частині використання бюджетних коштів, оскільки його заснування передбачається здійснити частково за рахунок бюджетних коштів.

Верховній Раді України запропоновано врахувати думку Рахункової палати при розгляді цього питання.

На запит Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності здійснено аналіз розпорядження Президента України від 20.05.99 № 106/99-рп «Про акціонування Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.99 № 876 «Про деякі питання управління Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України».

Проведений аналіз свідчить, що перетворення Ощадного банку у відкрите акціонерне товариство не суперечить діючому законодавству, оскільки згідно з Законом України «Про банки і банківську діяльність» банки повинні бути створені у формі акціонерних товариств, або на пайових засадах. У той же час, положення про володіння державою 100 відс. акцій Ощадбанку суперечить статті 22 зазначеного закону, згідно з якою частка будь-якого з засновників, акціонерів не повинна перевищувати 35 відс. статутного фонду комерційного банку. Не визначені джерела, за рахунок яких повинен формуватися статутний фонд Ощадбанку в розмірі 158 млн. гривень. Крім того, в рішеннях Президента України та рішеннях Уряду не враховується існуюча проблема обслуговування і погашення знецінених заощаджень громадян України, які відповідно до Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» гарантовані державою.

Враховуючи це, Рахункова палата запропонувала перш ніж здійснювати якісь заходи щодо реформування банків, які мають особливий державний статус, врегулювати цей статус законодавчо, зокрема, шляхом прийняття спеціальних законів стосовно кожного такого банку.

Лист із зазначеними пропозиціями направлено на адресу Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності.

Перевірка та аналіз реалізації положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.99 № 42 «Про встановлення завдання щодо мобілізації у 1999 році позабюджетних коштів на погашення заборгованості із заробітної плати та інших соціальних виплат» дав змогу встановити, що механізм формування та перерахування позабюджетних коштів на бюджетні видатки, у т. ч. на погашення заборгованості із заробітної плати, стипендій та інших соціальних виплат, практично відсутній.

Завдання, що доведені підвідомчим організаціям головними розпорядниками коштів, не обґрунтовані, носять формальний характер і не враховують можливості кожної організації отримувати позабюджетні кошти. Значні залишки позабюджетних коштів на рахунках установ та організацій свідчать, що можливості щодо погашення заборгованості із заробітної плати за рахунок мобілізації позабюджетних коштів використані не повною мірою.

Діючий порядок фінансування наукових установ без виділення видатків на заробітну плату не дає можливості контролю першочерговості та повноти фінансування цих витрат як захищених статей, визначених статтею 19 Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік».

У встановлених формах звітності по використанню бюджетних та позабюджетних коштів відсутні показники, які відображають обсяги коштів, що спрямовуються на погашення заборгованості із заробітної плати, стипендій та інших соціальних виплат за попередні роки.

В Державному бюджеті України на 1999 рік передбачена стаття «Видатки на покриття заборгованостей, що виникли у попередні роки по заробітній платі бюджетних установ, грошовому забезпеченню, стипендіях та інших соціальних виплатах». Міністерством фінансів на момент проведення перевірки не доведено до розпорядників коштів планові обсяги видатків на 1999 рік по цій статті, що призводить до створення залежності їх фінансування від рішення окремих посадових осіб.

Все це дало можливість запропонувати Міністерству фінансів України розглянути питання щодо внесення змін до встановленої звітності в частині відображення залучених позабюджетних коштів та спрямованого поточного фінансування на погашення заборгованості; довести до розпорядників коштів суми видатків на покриття заборгованості по заробітній платі працівників бюджетних установ, грошовому забезпеченню, стипендіях та інших соціальних виплатах на 1999 рік з розбивкою по місяцях, а також, в межах функціональної класифікації видатків на науку, розглянути питання щодо виділення видатків на оплату праці та інші соціальні виплати.

Матеріали щодо реалізації положень даної постанови використані при проведенні аналізів виконання Державного бюджету України у 1999 році.

4. Міжнародна діяльність та гласність у роботі
Рахункової палати

Відповідно до ст.6 Закону України «Про Рахункову палату» та основних положень Лімської декларації Міжнародної організації вищих контрольних органів (INTOSAI) Рахункова палата України взаємодіє і постійно розширює зв´язки з вищими органами фінансового контролю іноземних держав та їх міжнародними об´єднаннями.

Входження Рахункової палати у червні 1999 року до складу Європейської організації вищих контрольних органів (EUROSAI), з якою нині формуються тісні професійні контакти, стала одним із чергових етапів у розвитку міжнародного співробітництва.

Визначено участь Рахункової палати у роботі комітетів та робочих груп INTOSAI, а саме:

Комітету INTOSAI із внутрішніх стандартів контролю;

Комітету INTOSAI із облікових стандартів;

Комітету INTOSAI із стандартів аудиту.

В рамках переговорних процесів у 1999 році було прийнято 12 іноземних делегацій, підписано 2 міжнародні угоди з Рахунковою палатою Республіки Болгарія і Департаментом Казначейства США.

В Рахунковій палаті України в червні 1999 року було проведено міжнародний симпозіум спільно з Проектом програми розвитку ООН за участю представників вищих органів фінансового контролю 9 країн: Австрії, Республіки Болгарія, Королівства Бельгії, Великобританії, Нікарагуа, Польщі, Російської Федерації, Румунії та Чеської Республіки.

З урахуванням сучасних умов та потреб розвитку стандартів світового аудиту організація міжнародного співробітництва Рахункової палати в 1999 році здійснювалась за наступними головними напрямками:

залучення іноземних фахівців фінансового контролю до організації практичного вивчення та впровадження форм і методів ефективного і прозорого аудиту;

реалізація умов двосторонніх угод, укладених Рахунковою палатою та її іноземними партнерами;

організація вивчення міжнародного досвіду вищих органів фінансового контролю шляхом участі фахівців Рахункової палати у міжнародних науково-теоретичних і практичних заходах.

В процесі становлення і розвитку системи вітчизняного фінансово-економічного контролю, поступового входження Рахункової палати у міжнародні організації світового та європейського аудиту помітно зростає зацікавленість зарубіжних контрольних фінансових інституцій до формування досвіду незалежного публічного бюджетного контролю в Україні.

Протягом 1999 року Рахункову палату, з метою обміну досвідом, відвідали фахівці вищих органів фінансового контролю Республіки Болгарія, Китайської Народної Республіки, Сполучених Штатів Америки, Королівства Швеції.

Поглиблюються двосторонні відносини фахівців Рахункової палати України з колегами з Російської Федерації, Польщі, Чехії та інших держав.

Більш активно на адресу Рахункової палати України надходять звернення і пропозиції міжнародних фінансових інститутів стосовно поліпшення взаємовідносин в частині вдосконалення системи контролю за ефективним і цільовим використанням в Україні міжнародної фінансової допомоги, що надається за гарантіями Уряду України. Висловлюються побажання щодо участі фахівців Рахункової палати у системі налагодження прозорого фінансово-бюджетного контролю в ході реалізації адміністративної реформи, виконання ряду цільових державних програм.

Гласність - один з принципів діяльності Рахункової палати, який закріплений у ст. 95 Конституції України та у ст. 40 Закону України «Про Рахункову палату», і є, по суті, механізмом забезпечення суспільного контролю за діяльністю власне Рахункової палати.

У 1999 році Колегія забезпечила подальше розширення гласності своєї діяльності. За результатами розгляду практично всіх питань контролю та аналізу використання бюджетних коштів підготовлені прес-релізи, а керівники Рахункової палати та її департаментів давали журналістам інтерв´ю, коментарі тощо. У вісниках інформаційних агентств, газетах, журналах, теле- і радіопередачах за матеріалами засідань Колегії оприлюднено близько 400 повідомлень, статей, інтерв´ю, коментарів, тобто удвічі більше, ніж у 1998 році.

Публікації про роботу органу фінансово-економічного контролю вміщувалися інформаційними агентствами УНІАН, Інтерфакс-Україна, ДІНАУ, в газетах «Голос України»,»День», «Бизнес»,»Демократична Україна», «Деловая Украина», «Українська інвестиційна газета», «Закон і бізнес», «Україна-BUSINESS», «Регион», «Сільські вісті» та інших, журналах «Трибуна»,»Компаньон», передачах телекомпаній ЮТАР, НАРТ, «Гравіс», телепрограмах УТ-1 і УТ-2, випусках Національного радіо та «Радіо-Рокс-Україна», а також у регіональних і зарубіжних інформаційних джерелах.

У ЗМІ вміщено 18 публікацій виступів Голови Рахункової палати на пленарних засіданнях сесій Верховної Ради України з питань виконання держбюджету, цільового та ефективного використання бюджетних коштів, з них у газетах - 9, по телебаченню - 3, по радіо - 6. Оприлюднено також 42 інтерв´ю керівників Рахункової палати та її департаментів.

Випущено спеціальний номер журналу «Трибуна», присвячений підсумкам дворічної роботи Рахункової палати України.

Зростання кількості публікацій з посиланнями журналістів, державних і громадських діячів, вчених, спеціалістів народного господарства на висновки Рахункової палати переконливо свідчить про позитивні зміни в організації інформування платників податків, усіх верств населення про стан дотримання бюджетного законодавства. Водночас посилився зворотний зв´язок - підвищилася увага громадськості до результатів проведених фахівцями Рахункової палати перевірок використання бюджетних коштів. Розширенню гласності сприяло, зокрема, впровадження активних форм спілкування з представниками ЗМІ - проведення прес-конференцій, зустрічей з журналістами у Рахунковій палаті та редакціях, підготовка повідомлень з актуальних проблем аудиту тощо.

Впродовж року для журналістів було організовано 5 прес-конференцій, а також низку зустрічей з керівництвом Рахункової палати та її департаментів. Постійним інформаційним джерелом для підготовки публікацій були матеріали, які надавалися редакціям відділом зв´язків з громадськістю та міжнародного співробітництва (прес-службою) Рахункової палати.

У спілкуванні з працівниками ЗМІ найбільш ефективними виявилися напівімпровізовані заходи (прес-конференції, брифінги, презентації, зустрічі тощо), при підготовці та проведенні яких враховуються інтереси і аудиторів, і журналістів, що спеціалізуються з економічних проблем. На думку представників ЗМІ, в період становлення вітчизняного органу фінансово-економічного контролю найбільш цікавим і ефективним є поєднання на прес-конференціях виступів українських і зарубіжних фахівців аудиту. Такий підхід допомагає утверджувати в державі і суспільстві атмосферу, що сприяє виробленню і практичному застосуванню, з урахуванням європейської практики, законодавчих гарантій і нормативно-правових механізмів забезпечення незалежності в діяльності Рахункової палати.

Зокрема, група журналістів з числа акредитованих на висвітлення міжнародного симпозіуму та семінарів, що проводилися у Рахунковій палаті, виявила жвавий інтерес до багаторічного аудиторського досвіду країн Європи та американського континенту, зацікавлено спілкувалася з іноземними та вітчизняними фахівцями, підготувала змістовні публікації про ці заходи. Як правило, за підсумками зустрічей з аудиторами працівники преси оприлюднюють короткі повідомлення, телесюжети, репортажі, звіти, кореспонденції, статті тощо з використанням інформації, одержаної у Рахунковій палаті та з інших джерел.

У повсякденну практику ввійшли також щомісячні опитування журналістів та економістів для визначення найвпливовіших публікацій за аудиторськими матеріалами. У пресі вміщено низку публікацій, в яких громадськість висловлювала свою думку щодо ефективності роботи вітчизняного аудиту. Зокрема, у спеціальному випуску журналу «Трибуна» (№ 1-2, березень 1999 року) опублікована добірка відгуків авторитетних в Україні людей про діяльність вищого органу фінансово-економічного контролю.

Підтримуючи широке обговорення результатів виконання Державного бюджету України за допомогою преси, фахівці стали активніше використовувати можливості ЗМІ для забезпечення постійної присутності Рахункової палати у вітчизняному інформаційному просторі, зростання її ролі в житті держави та суспільства, для посилення впливу здійснених перевірок і аналізів на вирішення конкретних економічних проблем, насамперед, забезпечення суворого дотримання бюджетної дисципліни, витіснення негрошових форм розрахунків (взаємозаліків, векселів, бартеру тощо), створення належних умов для підтримки вітчизняного товаровиробника та виведення української економіки з «тіні».

Преса і громадськість підтримують послідовну позицію і значні зусилля Колегії Рахункової палати, спрямовані на забезпечення чіткого дотримання бюджетного законодавства. Громадянам України імпонує сувора правда, професійно обгрунтована оцінка фахівцями Рахункової палати реального зовнішнього і внутрішнього боргу країни, послідовна боротьба Колегії проти поділу державних органів на «багатих» і «бідних», яка завершилася включенням до бюджету-2000 і коштів позабюджетних фондів.

Зважаючи на складний процес утвердження Рахункової палати, Колегія послідовно працює над удосконаленням системи інформаційної протидії відомчим спробам дезінформувати громадськість, нав´язати суспільству «відомчу правду», думку про «політичні замовлення» та «некомпетентність» працівників Рахункової палати. На зустрічах з представниками мас-медіа дається якомога повніша інформація та правові коментарі з приводу «спростувальних» виступів деяких посадових осіб органів виконавчої влади. Під час бесід з журналістами підкреслюється, що Рахункова палата виступає за відкрите обговорення результатів виконання Державного бюджету України в пресі і водночас змушена звертати увагу керівників уряду та Міністерства фінансів України на необхідність виконання вимог ст. 29 Закону України «Про Рахункову палату», якою визначено: «Про заходи реагування на отримані постанови і висновки Колегії Рахункової палати вона повідомляється негайно». Отже, органи виконавчої влади зобов´язані згідно з законодавством направляти Рахунковій палаті офіційну відповідь, а не поспішати спростовувати проанонсовані у ЗМІ її висновки, навіть не дочекавшись надходження з Рахункової палати відповідних документів за результатами проведеної перевірки.

Наприклад, керівник колишнього «Укрспецфіну» М.Модерау, натякаючи на «чиєсь чергове політичне замовлення», ніяк не міг погодитися з висновками Рахункової палати щодо правомірності створення і функціонування цієї посередницької структури. Бажаючи спростувати їх, він навіть публічно погрожував керівництву Рахункової палати судом. Однак, 24 грудня 1999 року Президент України підписав Указ, згідно з яким «Укрспецфін» ліквідується. Таким чином, підтримано оцінки і пропозиції Рахункової палати, викладені в листах Президенту України, Верховній Раді України та Генеральній прокуратурі України. Це один з повчальних уроків для тих, хто плутає законність із політичною заангажованістю.

Рахункова палата - утворений Верховною Радою України постійно діючий орган контролю - згідно з Законом України «Про Рахункову палату» «здійснює контроль на засадах законності, плановості, об'єктивності, незалежності та гласності». Вона рішуче виступає і виступатиме проти спроб безпідставно звинуватити її у тенденційних, політичних та дискредитаційних підходах. Рахункова палата контролює виконання затвердженого Законом Державного бюджету України - загальнодержавного кошторису, і процес контролю не є ні політичним, ні правим, ні лівим. Він будується на основі Закону, професійної честі, спрямований на захист інтересів платників податків і, отже, державних інтересів. Тому пошуки політичного підтексту в результатах перевірок Рахункової палати безпідставні.

Колегія Рахункової палати продовжує роботу над поліпшенням гласності своєї роботи, прагне домогтися збільшення обсягів інформації, підвищенням її актуальності та дієвості. Аудитори й надалі сприятимуть редакційним колективам у відкритті та веденні відповідних рубрик у газетах і журналах, програмах телебачення та радіомовлення. В міру поліпшення фінансового стану країни планується заснувати і видавати періодичне видання, в якому б висвітлювалися питання бюджетної політики держави, контролю за використанням бюджетних коштів.

Водночас практика переконує в необхідності вдосконалення законодавчої базу, якою регулюється порядок оприлюднення у ЗМІ результатів контролю, щоб гарантувати гласність роботи Рахункової палати і відкритість відомостей про діяльність влади для суспільства.

5. Забезпечення діяльності Рахункової палати

5.1. Організаційно-правове та методичне забезпечення

Нагальною потребою врегулювання діяльності Рахункової палати, як єдиного конституційного органу фінансового контролю, є необхідність внесення змін до ст. 98 Конституції України. Працюючи в умовах правової невизначеності, Рахункова палата не захищена системою гарантій своєї діяльності, безпеки її посадових осіб. За відсутності важелів впливу на посадових осіб, винних у неправомірному витрачанні коштів Державного бюджету України, залишається не досить ефективною контрольна діяльність Рахункової палати. Тому продовжується активна робота щодо створення системи нормативного захисту гарантій та повноважень Рахункової палати. Ключовим у цій системі є прийняття нової редакції ст. 98 Конституції України.

20 травня 1999 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до статті 98 Конституції України, якою передбачалось включення до порядку денного наступної чергової сесії Верховної Ради України питання про прийняття Закону України «Про внесення змін до статті 98 Конституції України».

Наступна чергова (п´ята) сесія Верховної Ради України відбулася з 07.09.99 по 21.01.2000, але зазначений законопроект не був розглянутий Верховною Радою України.

Оскільки необхідність у прийнятті названого законопроекту не відпала, виникає питання щодо подальшої процедури його прийняття.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про Рахункову палату» розроблено й затверджено «Порядок організації роботи Колегії Рахункової палати». Крім того, в 1999 році силами фахівців Рахункової палати розроблені і затверджені нормативно-методичні документи із основних напрямів контрольної діяльності. До них відносяться: тимчасові рекомендації щодо проведення перевірок використання коштів, виділених з Державного бюджету України на погашення заборгованості з виплат регресивних позовів та одноразової допомоги з втрати професійної працездатності шахтарям та гірникам підприємств з підземного видобування вугілля та залізної руди; примірні методичні рекомендації щодо перевірок дотримання порядку проведення взаємозаліків коштів з фінансування видатків у рахунок погашення недоїмки за належними до бюджету платежами.

Протягом року було підготовлено та затверджено ряд нормативно-методичних документів, які регламентують діяльність Рахункової палати (про створення архіву Рахункової палати; Положення про повноваження та функціональні обов´язки радників Рахункової палати і помічників Голови Рахункової палати та його заступників; Порядок преміювання та виплати матеріальної допомоги працівникам Рахункової палати).

Тривала робота над проектом Реґламенту Рахункової палати; Порядком здійснення Рахунковою палатою міжнародних зв´язків; Порядком розгляду Рахунковою палатою доручень Верховної Ради України, її комітетів, запитів та звернень народних депутатів України, звернень Президента України, запитів Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України; методичних рекомендацій щодо проведення перевірок використання коштів Державного бюджету України в установах охорони здоров´я та над Порядком роботи з проектами законодавчих актів і матеріалами, що містять законодавчі пропозиції, які подаються на розгляд Верховній Раді України, її комітетам.

5.2. Кадрове забезпечення

1999 році керівництво Рахункової палати приділяло особливу увагу питанням, пов´язаним з підбором і розстановкою кадрів, їх перепідготовкою і постійним підвищенням кваліфікації працівників.

Встановлені критерії прийому на роботу до Рахункової палаті: вища освіта за спеціальностями: економіка, фінанси, юриспруденція, бухгалтерський облік та практичний досвід роботи не менше 5 років в органах фінансового контролю, виконавчої і законодавчої влади, банківської системи, управління державною власністю.

Так, із 47 працівників, які зараховані на роботу до Рахункової палати у 1999 році після проходження випробувального терміну:

- 14 мають стаж економічної роботи в органах управління понад 20 років,

- 16 працювали на керівних посадах від 10 до 15 років.

З 216 працівників, які у звітному році забезпечували діяльність Рахункової палати, майже 50 відс. мають досвід керівної роботи в органах законодавчої та виконавчої влади понад 10 років.

16 працівників Рахункової палати мають вчений ступінь доктора або кандидата наук.

Трьом працівникам присвоєно почесні звання «Заслужений економіст» і «Заслужений юрист».

Переважна більшість працівників (71,4 відс.) мають вік від 30 до 50 років. Середній вік керівників Рахункової палати - 47 років.

Керівники і спеціалісти постійно працювали над підвищенням освітньо-професійного рівня: 5 працівників здобувають другу вищу освіту, 2 працівники навчаються на відділенні підготовки магістрів державного управління Української Академії державного управління при Президентові України, 1 працівник навчається в аспірантурі Інституту економічного прогнозування НАН України.

8 керівників і спеціалістів брали участь у міжнародних конференціях і семінарах за кордоном (США, Франція, Росія).

170 працівників брали участь у міжнародному симпозіумі за програмою розвитку Організації Об´єднаних Націй.

Протягом звітного року 164 працівники проходили навчання на заняттях з підвищення кваліфікації працівників Рахункової палати.

20 працівників пройшли навчання на курсах вдосконалення українського ділового мовлення.

5.3. Інформаційне забезпечення

Створення інформаційно-аналітичної системи Рахункової палати у звітному періоді здійснювалося відповідно до «Концепції створення інформаційно-аналітичної системи Рахункової палати - базового елемента єдиної автоматизованої системи державного контролю за виконанням Державного бюджету України» (далі - Концепція). Завдяки низці заходів, здійснених Рахунковою палатою впродовж 1999 року, було внесено відповідні норми та положення у постанову Верховної Ради України «Про затвердження завдань Національної програми інформатизації на 1999 - 2001 роки» від 13.07.99 № 914-ХІV та постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку державних замовників завдань (проектів) Національної програми інформатизації на 1999 рік» від 22.03.99 № 431.

З метою удосконалення функціонування інформаційно-аналітичної системи та на виконання завдань, визначених Концепцією, протягом 1999 року:

визначено обсяг, форми подання та забезпечено надходження від органів державної влади, відомств, підприємств, установ та організацій матеріалів звітності про виконання Державного бюджету України, нормативно-правової інформації, статистичної і фінансово-економічної інформації, банківських матеріалів звітності, масової (періодичної) інформації, матеріалів інформаційно-довідкового характеру, інших аналітичних матеріалів, встановлено реґламент надходження офіційних документів та їх електронних копій;

виконано перший етап робіт із створення програмно-інструментальної системи оперативної підтримки контрольно-аналітичних процесів Рахункової палати;

запроваджений WEB-сервер Рахункової палати та Internet/Intranet-технологія висвітлення діяльності Рахункової палати в інформаційному середовищі, доступу та управління систематизованими інформаційними ресурсами;

облаштовано програмно-технічними комплексами 152 робочих місця працівників Рахункової палати;

запроваджено технологію автоматизованого документообігу та контролю виконання рішень, запроваджено базу даних з питань, що розглядалися Колегією Рахункової палати, внутрішню електронну пошту, систему централізованого електронного повідомлення про інформаційні надходження.

В продовження розпочатого у 1998 році навчання (пройшли навчання 122 фахівці) за навчальною програмою з основ ведення бази даних Колегії Рахункової палати в системі «Дело-96» у 1999 році було проведено навчання 15 фахівців Рахункової палати , що за два роки склало 153 фахівці РП.

Крім того :

автоматизована робота бухгалтерії, відділу організації роботи Колегії та бібліотеки;

реалізовано та виконано низку заходів щодо вирішення у Рахунковій палаті так званої «проблеми комп´ютерної кризи 2000-го року».

Виконано перший етап робіт теми «Створення програмно-інструментальної системи оперативної підтримки контрольно-аналітичних процесів Рахункової палати». За результатами роботи отримано проектні пропозиції щодо створення відповідної програмно-інструментальної системи, розроблено необхідний системний інструментарій - автоматизоване робоче місце програміста на основі мови програмування Р/ТРАН, за допомогою якого виконано макет програми розрахунку видатків Державного бюджету України в 1999 році (бюджетних показників на основі оперативних даних, що надходять до Рахункової палати від ГУДКУ).

Відповідно до укладеного договору з Інститутом кібернетики НАНУ було створено WEB-сервер Рахункової палати. Це рішення дозволяє не тільки оприлюднювати інформацію щодо завдань та повноважень, покладених чинним законодавством на Рахункову палату, її структури, але й здійснювати оперативне висвітлення діяльності Рахункової палати в мережі Internet. Запроваджена технологія (інструментальні програмні засоби та реґламент) забезпечує автоматизовану підтримку динаміки еволюції систематизованих інформаційних ресурсів WEB-сервера (дозволяє змінювати зміст його окремих елементів, структуру, стиль оформлення сторінок, дизайн). Отримані новітні Intranet-технології доступу та управління систематизованими інформаційними ресурсами можуть бути розповсюджені на проектні роботи по створенню інформаційних технологій та баз даних функціональних підсистем департаментів Рахункової палати на основі затверджених Колегією Рахункової палати методик проведення перевірок.

Забезпечено отримання електронних інформаційних видань та електронних копій фінансово-економічних документів, що надсилаються на адресу Рахункової палати ДПА, ГУДКУ, НБУ, іншими державними органами, установами, організаціями та інформаційними агентствами.

Впроваджено нові версії інформаційно-пошукових правових систем «Комп´ютерна правова бібліотека» ІАЦ «Ліга», «Законодавство», Управління комп´ютерних та інформаційних систем та мереж Верховної Ради України.

Здійснювалося супроводження баз даних «Офіційна Україна», «Дело-96» та деяких інших.

Протягом звітного періоду поповнювався бібліотечний фонд. Загальна кількість книг з питань фінансово-економічного та бюджетного процесу станом на 01.01.2000 склала 1051 примірник, надійшло 76 найменувань періодичних видань (газет та журналів) України та Російської Федерації. В бібліотеці постійно діяла виставка нових надходжень економічної, фінансової та статистичної літератури. Інформаційними ресурсами бібліотечного фонду на 01.01.2000 користувалося 169 абонентів або 82 відс. від загальної кількості працівників Рахункової палати.

5.4. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення

Законі України «Про Державний бюджет України на 1999 рік» на фінансування діяльності Рахункової палати було передбачено асигнувань на суму 7932,3 тис. гривень. Фактичне фінансування становило 7834,7 тис. грн. З них витрати на капітальний ремонт приміщень та придбання обладнання аудіовізуального забезпечення, систем кондиціювання повітря для багатофункціонального залу та технічного обладнання склали близько 60 відс., витрати на заробітну плату з нарахуваннями становили 21 відсоток.

У 1999 році продовжена робота щодо створення необхідних умов для ефективного функціонування Рахункової палати: завершені ремонтні роботи і здана в експлуатацію основна частина приміщень, багатофункціональний зал загальною площею 2570 кв. м. Одночасно з проведенням ремонту службових приміщень проведена робота з їх оснащення необхідним обладнанням, меблями, канцелярськими товарами. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.97 № 694, на тендерній основі, придбані і вмонтовані спеціальні меблі для багатофункціонального залу, встановлено обладнання аудіовізуального забезпечення, системи кондиціювання повітря тощо. Все це дало можливість, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.99 № 854, на базі Рахункової палати в червні 1999 року провести міжнародний симпозіум «Роль вищих органів фінансового контролю в бюджетному процесі та державному управлінні».

ого контролю за виконанням державного бюджету; надання комплексного, програмно-цільового характеру заходам, що проводяться за ініціативою Рахункової палати.

Соціально-економічна ситуація, що динамічно змінюється, розвиток бюджетної, фінансової, податкової та банківської системи держави, потребують подальшого вдосконалення форм і методів діяльності Рахункової палати, використання досвіду, набутого у 1999 році, пошуку та залучення всіх наявних резервів підвищення якості контрольно-ревізійної, контрольно-аналітичної та експертної роботи.

Для забезпечення виконання всіх цих вимог та з метою удосконалення бюджетного процесу і підвищення ефективності використання фінансових та майнових ресурсів держави необхідно внесення змін і доповнень до чинного законодавства, які б дозволили більш повно реалізовувати потенціал Рахункової палати, як постійно діючого органу державного фінансового контролю.

Фактичне виконання кошторису Рахункової палати
за 1999 рік

з/п

Статті витрат

Сума

1.

Оплата праці з нарахуваннями

1987,7

2.

Видатки на придбання матеріалів та інвентарю для господарських цілей, малоцінних предметів, передплата періодичних, довідкових, інформаційних видань, канцелярського приладдя

229,2

3.

Видатки на відрядження

86,9

4.

оплата електроенергії

33,3

5.

Витрати, пов´язані з виконанням науково-дослідних робіт по створенню базового елемента єдиної автоматизованої системи державного контролю за виконанням Державного бюджету України

45,9

6.

Видатки на членські внески до Міжнародної організації вищих органів контролю (INTOSAI)

5,2

7.

Придбання обладнання аудіовізуального забезпечення, систем кондиціювання повітря для багатофункціонального залу та технологічного обладнання

2162,5

8.

Витрати на капітальний ремонт

2241,0

9.

Видатки на створення та передачу програмного забезпечення для організації та ведення WEB - серверу мережі INTERNET Рахункової палати

59,4

Всього

7834,7

Підводячи підсумок діяльності Рахункової палати у 1999 році можна зробити висновок, що основними завданнями звітного року були: забезпечення подальшого розвитку єдиної системи достовірного та дієвого контролю за виконанням Державного бюджету України, використанням цільових бюджетних та державних позабюджетних фондів, бюджетного процесу в цілому; виконання доручень Верховної Ради України, звернень Президента України, запитів і звернень народних депутатів України, їх погодженість з концептуальними, організаційними та методичними основами єдиної системи державного контролю за виконанням державного бюджету; надання комплексного, програмно-цільового характеру заходам, що проводяться за ініціативою Рахункової палати.

Соціально-економічна ситуація, що динамічно змінюється, розвиток бюджетної, фінансової, податкової та банківської системи держави, потребують подальшого вдосконалення форм і методів діяльності Рахункової палати, використання досвіду, набутого у 1999 році, пошуку та залучення всіх наявних резервів підвищення якості контрольно-ревізійної, контрольно-аналітичної та експертної роботи.

Для забезпечення виконання всіх цих вимог та з метою удосконалення бюджетного процесу і підвищення ефективності використання фінансових та майнових ресурсів держави необхідно внесення змін і доповнень до чинного законодавства, які б дозволили більш повно реалізовувати потенціал Рахункової палати, як постійно діючого органу державного фінансового контролю.

Звіт про діяльність Рахункової палати України в 1999 році затверджено постановою Колегії Рахункової палати від 21.11.2000 № 25-1.