18 травня 2022    
Пошук
Головна » Архів » Офіційні повідомлення » 2007 рік
27.11.2007

Розглянуто Колегією Рахункової палати

15.11.2007

Чорне і Азовське моря - в зоні небезпеки

Про катастрофи та аварійні ситуації, у тому числі й ті, які сталися нещодавно в Керченській протоці,  сказано  вже немало. У більшості випадків причиною забруднення акваторії Чорного чи Азовського моря стає людський фактор, а точніше, безпечність чи непрофесіоналізм команд суден, які заходять в українські порти чи територіальні води. Проте набагато менше широка громадськість знає про те, як моря та водойми з кожним роком поступово перетворюються у відстійники для шкідливих речовин внаслідок злочинної байдужості до охорони природнього середовища з боку різних суб'єктів господарювання. Щоб запобігти  зростанню антропогенного тиску на довкілля Азовського і Чорного морів було розроблено та законодавчо затверджено Загальнодержавну програму охорони та відтворення довкілля цих морів на 2001-2010 роки (Програма). Механізмами її реалізації визначено нормативно-правове, організаційне, наукове та фінансове забезпечення.

Однак вже стало аксіомою те, що у нашій державі між запланованим і реально зробленим досить часто знаходиться прірва. Тому Рахунковою палатою згідно з планом роботи було проведено перевірку виконання даної Програми.  І  так співпало, що її результати  було розгляґнуто на Колегії Рахункової палати саме в дні вже відомих подій у Керченській протоці.

За висновками аудиторів, ми і без допомоги стихії вміємо створювати передумови для ще більш глобальних катастроф. Адже проблеми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів так і не стали одним із головних пріоритетів державної політики, як це передбачалося в урядовому документі. І це, в першу чергу,  пов'язано з низьким рівнем відповідальності органів державної влади як в центрі, так і на місцях. Гармонійному екологічному розвитку регіону Азовського і Чорного морів перешкоджає недосконале управління природними ресурсами, зокрема, береговою зоною, та неконтрольований розвиток міст і промисловості. Як великі міста, так і невеликі населені пункти продовжують  "збагачувати" промисловими та побутовими стоками води морів. А Міністерство охорони навколишнього природного середовища України у цій ситуації не спромоглося забезпечити належного виконання природоохоронних заходів, спрямованих на поетапне поліпшення екологічного стану Азовського і Чорного морів та координацію дій щодо залучення коштів для фінансування природоохоронних заходів та контроль за ходом їх реалізації. Як наслідок, значні суми грошей було перекинуто на спорудження  об'єктів, які не є першочерговими або їх будівництво Програмою взагалі не передбачено.

 А державні управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській та Миколаївській областях і  Севастополі, внаслідок своєї нерозпорядливості,  значну частину виділених їм коштів  повернули до бюджету. Але, як свідчать результати перевірки, навіть  ті суми грошей, що освоєні, використані неефективно. Характерним прикладом цього може служити Севастополь - "гаряча точка" Чорного моря.  Це єдине місто на півострові Крим, яке не має очисних споруд і дуже гострою проблемою є високий рівень забрудненості акваторії бухт та побережжя внаслідок скидання в Чорне море неочищених промислових і побутових стоків. За період 2001-2005 років з передбачуваних Програмою понад 12,5 мільйона гривень на виконання заходів будівництва каналізаційних очисних споруд Південної сторони міста витрачено всього 600 тисяч гривень і зараз роботи на об'єкті не ведуться. Оскільки будівництво першої черги споруд було закінчено ще у 1999 році, а проектну документацію розроблено у 1985 році і вона не відповідає сучасним вимогам, виникає проблема корегування проекту. А це означає, що 600 тисяч гривень вилетіло "в трубу". На даному об'єкті експлуатуються тільки споруди механічної очистки, які щодоби викидають в акваторію моря 80 тисяч куб. м недостатньо очищених вод. Експлуатація споруд біологічної очистки та знезаражування призупинена ще у травні 2002 року і сьогодні вони знаходяться в стадії руйнації.

На першому етапі реалізації Програми (2001 - 2005 роки) витрати на її виконання склали 45,2 відсотка від планових показників. З передбачуваних до введення в експлуатацію 21 невідкладного капіталомісткого природоохоронного об'єкту на початок 2006 року було введено лише три. Внаслідок того, що Мінприроди не приділяло достатньої уваги питанням берегоукріплення, фінансування яких проводилося, в основному, за рахунок коштів підприємств і організацій, через розмиви та зсуви щорічно безповоротно втрачається понад 150  гектарів цінної в рекреаційно-курортному відношенні берегової смуги.

Стосовно Азовського моря, то  найбільш екологічно небезпечним для нього  залишається  Маріуполь з його потужним промисловим комплексом.

Головним забруднювачем є ВАТ МК "Азовсталь", який щороку скидає в море понад 850 мільйонів куб. м відходів, що складає 99  відсотків від загального скиду забруднюючих речовин. Безпосередньо в море скидаються виробничі стічні води, які проходять очистку від завислих речовин та нафтопродуктів у шламонакопичувачі, розташованому в акваторії моря. Згідно з висновком Державної екологічної інспекції Азовського моря, даний об'єкт є екологічно небезпечним, а його подальша експлуатація без прийняття термінових природоохоронних заходів може мати катастрофічні наслідки та призвести до екологічної катастрофи.

У той же час, природоохоронні органи та органи екологічного контролю не мають необхідних важелів для впливу і покарання забруднювачів. Діючі штрафи за порушення законодавства про охорону та раціональне використання природних ресурсів значно менші заподіяних природі збитків. Так, Державна екологічна інспекція Азовського моря, за результатами своїх перевірок змогла виставити ВАТ МК  "Азовсталь" за порушення природоохоронного законодавства у 2005-2006 та І півріччя 2007 року претензії на суму 1528 тисяч гривень, що для такого гіганта є краплиною і явно не стимулює його до будівництва очисних споруд. В менших розмірах, але так само чинить АП "Шахта ім.Засядька": за скинуті 1700 тисяч куб. м шахтних вод в річку Кальміус, який несе отруту до моря, претензія Інспекції - 480 гривень.

За висновками фахівців Рахункової палати, Мінприроди та його регіональні управління, по суті, самоусунулися від контролю за станом виконання Програми. Так,  з виділених у 2002-2005 роках бюджетних коштів у сумі 25,5 мільйона гривень на заходи по охороні та відтворенню довкілля Азовського і Чорного морів було використано за призначенням лише 16,5 мільйона гривень. А в переліки природоохоронних заходів на 2005 рік, затверджених Мінприроди та погоджених Кабінетом Міністрів України, фінансування заходів Програми взагалі не було включено. Крім того при суттєвому недофінансуванні заходів Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів, як зазначають аудитори, допущено факти правопорушень при використанні бюджетних коштів на загальну суму понад 7,5 мільйона гривень.

Висновок Колегії Рахункової палати направлено Кабінету Міністрів України та Міністерству охорони навколишнього природного середовища для вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків та порушень. Відповідну інформацію направлено у Верховну Раду України.

 

Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України