06.12.2006

Розглянуто Колегією Рахункової палати

08.11.2006

Комунальний електротранспорт України:
перспективи... зникнення?

До 1991 року відбувалося стабільне поповнення та оновлення рухомого складу міського електротранспорту (тролейбус, трамвай), яке здійснювалося за рахунок державних централізованих капітальних вкладень. Починаючи з 1991 року розвиток міського електротранспорту, який є одним із екологічно найчистіших видів транспорту, практично припинився, склалася стійка тенденція до зменшення обсягів пасажироперевезень, погіршення якості транспортного обслуговування населення та зниження рівня безпеки руху.

Основні завдання і заходи щодо розвитку та оновлення рухомого складу міського електротранспорту  визначені у Загальнодержавній програмі реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки (затвердженої Законом України від 24.06.2004 № 1869). Однак, перший етап (2004-2006 роки) зазначеної Загальнодержавної програми у частині заходів з оновлення рухомого складу міського електротранспорту не виконується, - такий невтішний висновок зробила Колегія Рахункової палати за підсумками розгляду результатів перевірки з цього питання.

Станом на 01.10.2006 Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, які визначені виконавцями цих заходів, завдання з оновлення парку електротранспорту виконано лише на рівні 50 відсотків (при плані 361, фактично придбано 188 одиниць рухомого складу).

За визначеної потреби в асигнуваннях з державного і місцевих бюджетів  на придбання нового парку тролейбусів і трамваїв у сумі 310 мільйонів гривень загалом  за 2004-2005 роки і 9 місяців 2006 року профінансовано за рахунок зазначених джерел та коштів підприємств лише 45 відсотків.

Результати перевірки показали, що внаслідок несвоєчасного прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо Порядку продажу земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації (затверджений лише у вересні 2006 року), передбачені Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" бюджетні призначення субвенції для придбання вагонів для комунального електротранспорту із спеціального фонду за рахунок цього джерела у сумі 50 млн. грн. станом на 01.10.2006 не фінансувалися.

У той же час, в 2006 році управління коштами субвенції за рахунок загального фонду на зазначену мету було неефективним, що призводило до тривалого невикористання та несвоєчасного  освоєння виділених асигнувань.

Так, в Автономній Республіці Крим, Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Рівненській, Сумській, Харківській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та м. Севастополі отримані у березні-вересні 2006 року кошти субвенції на придбання вагонів для комунального електротранспорту на загальну суму 7,8 мільйонів гривень, станом на 01.10.2006 у повному обсязі залишилися неосвоєними і знаходилися на рахунках органів Держказначейства, що є неефективним управлінням.

Однією з причин такого стану є запроваджена Мінфіном України у 2006 році система щомісячного фінансування регіонів. При вартості одного тролейбуса до 800 тисяч гривень і трамвайного вагона до 1800 тисяч гривень, середній обсяг щомісячних асигнувань, які виділялися Мінфіном для однієї області, становив від 100 до 350 тисяч гривень, а це недостатньо для придбання навіть однієї одиниці електротранспорту.

Крім цього, рядом місцевих органів виконавчої влади не забезпечувалося виконання вимог Закону України "Про міський електричний транспорт" та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2006 № 348, в частині обов'язкового попереднього виділення такої ж частки коштів з місцевих бюджетів при придбанні електротранспорту за рахунок субвенції з державного бюджету.

Мінбудом України, окремими облдержадміністраціями - головними розпорядниками коштів не забезпечено належного внутрішнього контролю за використанням коштів субвенції, як це визначено статтею 22 Бюджетного кодексу України. Як наслідок, в умовах обмеженості бюджетних коштів, що виділяються на оновлення рухомого складу міського електротранспорту, при використані субвенції допускалися порушення законодавства.

Так, в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській та Одеській областях, перевіркою виявлено факти недотримання встановленого порядку проведення тендерних процедур, взяття бюджетних зобов'язань на загальну суму  19,2 мільйонів гривень, що становить 79 відсотків отриманих коштів державного бюджету.

Збитковість, скрутне фінансове становище підприємств міського електротранспорту, обумовлене, зокрема, невідповідністю тарифів на проїзд експлуатаційним витратам і невідшкодуванням з державного і місцевих бюджетів безоплатних транспортних послуг пільговим категоріям громадян, призводить до практичної відсутності у них власних джерел фінансування інвестицій для забезпечення розвитку рухомого складу.

Перевірка показала, що невиконання  першого етапу Програми в частині заходів з оновлення рухомого складу міського електротранспорту негативно впливає на цю життєво важливу сферу. В результаті населення не забезпечується  належним рівнем якісних і безпечних послуг з пасажирських перевезень, а нішу, що утворилася, займають інші перевізники. Наслідки від цього у вигляді погіршення екології, безпеки руху та заторів на вулицях великих міст вже відчутні.

На сьогодні, інвентарний парк тролейбусів і трамваїв, який залишився у кількості 7,6 тис. од. (в 1,7 рази менше, ніж у 1991 році), на 90 відсотків  відпрацював нормативний термін експлуатації. При цьому у 2004-2005 роках було списано понад 600 од. фізично зношеного парку електротранспорту, тоді як придбано лише 145.


повернутись